Фармацевтична композиція анксіолітичної дії

Фармацевтична композиція анксіолітичної дії, що містить водний розчин гептапептиду формули Thr-Lys-Pro-Arg-Pro-Gly-Pro, ніпагін і дистильовану воду, яка відрізняється тим, що містить водний розчин гептапептиду в концентрації 0,1-1 % при наступному співвідношенні компонентів, г/л: гептапептид Thr-Lys-Pro-Arg-ProGly-Pro 1-10 ніпагін 0,95-1,05 дистильована вода решта. (19) (21) u201011862 (22) 06.10.2010 (24) 10.06.2011 (46) 10.06.2011, Бюл.№ 11, 2011 р. (72) АНДРЄЄВА ЛЮДМІЛА АЛЄКСАНДРОВНА, RU, АЛФЄЄВА ЛЮДМІЛА ЮРЬЄВНА, RU, ГРІВЄННІКОВ ІГОРЬ АНАТОЛЬЄВІЧ, RU, МЯСОЄДОВ НІКОЛАЙ ФЬОДОРОВІЧ, RU, СЄРЄДЄНІН СЄРГЄЙ БОРІСОВІЧ, RU, КОЗЛОВСКАЯ МАРІНА МІХАЙЛОВНА, RU, КОЗЛОВСКІЙ ІГОРЬ ІГОРЄВІЧ, RU, ВАЛЬДМАН ЄЛЄНА АРТУРОВНА, RU, НЄЗНАМОВ ГРІГОРІЙ ГЄОРГІЄВІЧ, RU, НЄМЄРСКІЙ АЛІМ ВАСІЛЬЄВІЧ, RU 3 лить забезпечити широкий спектр лікувальної дії даного препарату, його високу ефективність, що у свою чергу обумовлює можливість використання композиції в низьких дозах у якості анксіолітичного засобу; зниження ризику виникнення небажаних побічних ефектів, а також зручну лікарську форму. Поставлена задача вирішується тим, що розроблено фармацевтичну композицію анксіолітичної дії, що містить водний розчин гептапептиду формули Thr-Lys-Pro-Arg-Pro-Gly-Pro, ніпагін і дистильовану воду, при цьому композиція містить водний розчин гептапептиду в концентрації 0,1-1 % при наступному співвідношенні компонентів, г/л: Гептапептид Thr-Lys-Pro-Arg-Pro1-10 Gly-Pro Ніпагін 0,95-1,05 Дистильована вода решта. Доцільно здійснювати інтраназальне введення композиції, що заявляється. При інтраназальному введенні композиція всмоктується слизовою оболонкою носової порожнини, при цьому засвоюється до 60-70 % введеної кількості в перерахунку на активну речовину. Композиція, що заявляється, швидко розподіляється в усі органи і тканини, проникає через гематоенцефалічний бар'єр (ГЕБ). При потраплянні в кров композиція піддається досить швидкій деградації. Перспективність застосування лікарських засобів пептидної природи при лікуванні різних станів, у тому числі психоемоційних розладів, очевидна. Гептапептид Thr-Lys-Pro-Arg-Pro-Gly-Pro являє собою синтетичну пептидну сполуку, отриману на основі модифікації структури ендогенного пептиду тафтсину, і проявляє пролонговану анксіоселективну дію. Поряд з анксіолітичною дією гептапептид оптимізує та активує мнестичні і когнітивні функції мозку, що обумовлює важливу позитивну частину його специфічної фармакологічної активності. Гептапептид Thr-Lys-Pro-Arg-ProGly-Pro активує процеси навчання і пам'яті (фіксацію, консолідацію, відтворення у нормальних тварин і при експериментальній патології цих функцій мозку). Ці властивості відрізняють фармакологічну дію гептапептиду від фармакологічної дії транквілізаторів. Крім того, при порівнянні дії композиції, що заявляється, яка містить гептапептид Thr-LysPro-Arg-Pro-Gly-Pro, із сучасними транквілізаторами, виявили її суттєві переваги, які полягають у тому, що зазначений гептапептид складається з природних амінокислот, що зустрічаються в організмі, і швидко метаболізується. При метаболізмі пептидів і амінокислот в організмі не утворюються токсичні продукти. Композиція, що заявляється, є безпечною для організму, навіть при багаторазовому перевищенні терапевтично ефективної дози. Фармацевтична композиція, що заявляється, має виражену анксіолітичну дію, що виявляється навіть при призначенні її з концентрацією водного розчину гептапептиду 0,1 % і в невеликих дозах. Більш висока концентрація водного розчину гептапептиду в концентрації 1 % і більш висока доза композиції, зберігаючи анксіолітичну дію невеликих доз, помітно оптимізують і активують мнестичні і когнітивні функції мозку. 59914 4 Композиція може застосовуватися особами різних професій, у тому числі тими, що потребують підвищеної уваги і координації рухів (водії транспортних засобів, оператори і т.д.), оскільки не має гіпноседативних і міорелаксантних властивостей. Безпечність застосування композиції, що заявляється, обумовлена відсутністю емборіотоксичної, тератогенної, мутагенної та алергізуючої дії, а також відсутністю небажаних побічних ефектів у широкому діапазоні доз і відсутністю явища залежності від ліків. Ефективність застосування композиції, що заявляється, пояснюється за допомогою наступних прикладів. Приклад 1. Вплив на поведінку щурів у тесті конфліктної ситуації, викликаної зіткненням оборонного рефлексу та рефлексу добування їжі. Метод конфліктної ситуації, заснованої на зіткненні питного та оборонного рефлексів при дії раптового больового або аверсивного подразника, є загальноприйнятим для виявлення транквілізуючої та анксіолітичної дії сполук (Т.А. Вороніна і співавтори, 1982). В залежності від сили струму тварина може одержати інтенсивне больове ("що ушкоджує") подразнення або аверсивне ("що карає"), емоційно негативне. Експеримент починали з вироблення у щурів навички узяття води з поїлки, встановленої в експериментальній камері. За 48 годин до досліду тварин позбавляли води і годували тільки сухим кормом (питна депривація). Потім щодня (протягом 3 днів) у той самий час доби щурів поміщали в експериментальну камеру (на 10 хвилин), де вони могли брати воду з поїлки. На 4-й день навчання (після стабілізації питного рефлексу) щурів знову поміщали в експериментальну камеру, але через п'ять секунд після початку пиття наносили електричне подразнення пропусканням струму через поїлку. Використовувалися сила струму двох інтенсивностей: 1 мА - надграничне больове подразнення; 0,25 і 0,35 мА - граничне больове або аверсивне, емоційно-негативне. Зіткненням двох рефлексів, питного та оборонного, створювалася екстремальна конфліктна ситуація, при якій страх одержання больового (що ушкоджує) або аверсивного (негативного, що відкидається) подразнення утримувало тварин від узяття води, незважаючи на питну депривацію. Протягом 20 хвилин реєстрували: кількість узяття води з поїлки, незважаючи на одержання електричного подразнення; число підходів до поїлки; загальну рухову активність і загальний емоційний стан по таких ознаках, як: голосові реакції, неадекватність реагування на пропоновані тест-стимули, різкі коливання подиху, видима тахікардія. Гептапептид вводили інтраназально в дозах від 100 до 500 мкг/кг. Для порівняння ефективності гептапептиду з препаратом, що має анксіолітичну дію в цих умовах експерименту, був використаний транквілізатор бенздіазепінового ряду діазепам (у дозі 1 мг/кг) внутрішньочеревно. Встановлено, що гептапептид у дозах від 100 до 500 мкг/кг вірогідно збільшує кількість узяття води з поїлки при використанні аверсивного подразнення (струм силою І=0,25 мА і 0,35 мА). Най 5 більш ефективними виявилися дози 250 мкг/кг і 300 мкг/кг, при яких кількість узяття води з поїлки підвищувалася в середньому в 2,3 рази, кількість підходів без узяття води - у 1,5 рази (Р