Антиоксидантна композиція для догляду за шкірою, що містить екстракти з виноградних кісточок, томатів та хрящів, спосіб лікування (варіанти)

Даний винахід відноситься до композицій для перорального введення, що містять хрящ або сполуки, які екстрагують з хряща, а також гідрофільні та ліпофільні антиоксиданти. Вільні радикали утворюються в організмі, наприклад, у шкірі, під дією УФ-випромінювання, забруднюючих речовин, алкоголю і т.п. Надлишок вільних радикалів може викликати серйозні пошкодження структури тканини, включаючи структуру шкіри, і, тим самим, приводити до появи ознак старіння шкіри. Тому, для ослаблення дії окислювального стресу у шкірі, що викликається вільними радикалами, використовуються комбінації гідрофільних і ліпофільних антиоксидантів [Maffei Facino et al., "Free Radical Scavenging and Anti-enzyme Acti vities of Procyanidines from Vitis vinifera" Arzneim.-Forsch/Drug Res., 44(1), Nr.5 (1994),pp.592-601]. У [патенті США №5648277] описані композиції для перорального введення, що містять гідрофільні та ліпофільні антиоксиданти. У [JP 09241637] описані композиції, що містять акцептор активних вільних радикалів та уронові кислоти або мукополісахариди. Було також встановлено, що введення білкових комплексів, які містять мукополісахариди, одержані з хряща морських тварин, сприяють поліпшенню структури дермального шару шкіри, що додає їй більш високої щільності і твердості [Kieffer M.E., Efsen J., J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol., 1998, Sep; 11(2):129-136]. Авторами даного винаходу було несподівано виявлено, що унікальна комбінація хрящового екстракту зі спеціальною сумішшю рослинного екстракту дозволяє одержати ефективну композицію для збільшення синтезу колагену у шкірі, а також для зниження значного рівня радикалів, які опосередковують окислення у шкірі. Як зниження синтезу колагену, так і радикальне окислення асоціюються з процесом старіння шкіри. У першому своєму аспекті, даний винахід відноситься до композиції для перорального введення, що включає рослинний екстракт і хрящовий екстракт, де рослинний екстракт включає екстракт з сім'я винограду та екстракт з томатів. Як альтернатива, даний винахід відноситься до композиції для перорального введення, що включає рослинний екстракт і хрящовий екстракт, де рослинний екстракт включає екстракт з сім'я винограду та лікопен у масовому співвідношенні від приблизно 5:1 до 15:1, переважно, приблизно 10:1. В іншому своєму аспекті, даний винахід відноситься до композиції для перорального введення, яка містить (і) хрящ, одну або декілька сполук, що екстрагують з цього хряща, або їх похідні; (іі) один або декілька гідрофільних антиоксидантів і (ііі) один або декілька ліпофільних антиоксидантів, де вказана композиція збільшує синтез колагену у клітинній моделі, принаймні, на 35%. Ще один аспект даного винаходу включає композицію, визначену у даному описі та призначену для загального догляду за здоровою шкірою, для сповільнення розвитку дегенерації шкіри, обумовленого її старінням та УФ-опроміненням, і для усунення ознак старіння шкіри. У контексті даного винаходу, термін "гідрофільний", який відноситься до гідрофільного антиоксиданту, в основному, означає, що даний антиоксидант є у достатній мірі розчинним у водному середовищі організму, а тому він здатний функціонувати у даному середовищі. У контексті даного винаходу, антиоксидант вважається гідрофільним, якщо його розчинність у воді складає вище 0,05г на 100г води. Гідрофільний антиоксидант має розчинність у воді, переважно, вище 0,5г, більш переважно, вище 1г, а зокрема, вище 5г, більш переважно, вище 10г, найбільш переважно, вище 25г, а особливо переважно, вище 50г, наприклад, вище 100г на 100г води. Аналогічним чином, термін "ліпофільний", який відноситься до ліпофільного антиоксиданту, у загальних рисах означає, що даний антиоксидант є у достатній мірі розчинним у ліпідному середовищі організму, а тому він здатний функціонувати у даному ліпідному середовищі. Це також означає, що антиоксидант вважається ліпофільним, якщо його розчинність у воді складає нижче 0,05г на 100г води. Ліпофільний антиоксидант має розчинність у воді, переважно, нижче 0,005г, а більш переважно, нижче 0,0005г на 100г води. Термін "хрящовий екстракт" означає хрящ, компоненти, які можуть бути з нього екстраговані, та їх похідні, включаючи синтетичні форми сполук, що екстрагують з хряща, і синтетично одержані похідні. Сполуки, які називаються "хрящовим екстрактом" можуть також виявлятися в іншій сполучній тканині, наприклад, у шкірі або у шкурі тварини, і можуть бути екстраговані з них. Такий хрящ може бути вибраний з групи, яка складається з хряща морських тварин, хряща риб, хряща молюсків і хряща ссавців, що живуть на суші. Морські тварини можуть бути вибрані з групи, яка складається з кита, дельфіна і тюленя; риба може бути вибрана з групи, яка складається з акули, лосося, тунця, тріски та інших відомих риб; молюском може бути кальмар; а ссавці, що живуть на суші, можуть бути вибрані з групи, яка складається з корови, свині, курки, качки та індички. Хрящ або екстракти з нього, переважно, вибирають з хряща корови, хряща свині, хряща акули, хряща кальмара, хряща курки та хряща лосося, і з екстрактів цих хрящів. При цьому, може бути використаний і сам хрящ. Звичайно, він використовується у висушеній формі, наприклад, у вигляді ліофілізованого подрібненого хряща. Екстракти, що використовуються, з хряща зазначеного вище типу або з іншої тканини, яка містить відповідні компоненти, можуть бути, в основному, одержані шляхом часткового ферментативного протеолітичного гідролізу приготованої тканини з подальшою фільтрацією і сушенням гідролізату, наприклад, шляхом сушення розпиленням або шляхом ліофілізації. Дані екстракти мають перевагу у тому, що вони є частково або повністю розчинними у водних середовищах [одержаних як описано у патенті США 3862003]. Хрящовий екстракт звичайно включає одну або декілька сполук, які екстрагують з хряща, а переважно, глікозаміноглікани, необов'язково зв'язані з пептидом. Хрящовий екстракт переважно включає сульфат хондроїтину, сульфа т кератану, гіалуронову кислоту, суль фат дерматану або їх суміші. Термін "хрящовий екстракт" означає сполуки, які екстрагують з хряща, але, фактично, такі сполуки можуть бути одержані і з інших джерел. А особливо переважним джерелом хрящового екстракту є хрящ акули. Термін "хрящовий екстракт" може відноситься до сполук, які екстрагують з хряща, або до їх похідних. Як було встановлено, хрящовий екстракт може походити з інших природних джерел, але він може бути одержаний з синтетичного джерела, тобто, приготований синтетично або напівсинтетично. Хрящовий екстракт одержують, переважно, з природного джерела, а найбільш переважно, якщо цей екстракт одержують з хряща, при цьому, особливо переважним є екстракт з хряща. Як було зазначено вище, у своєму першому аспекті, даний винахід відноситься до композиції для перорального введення, яка містить рослинний екстракт і хрящовий екстракт, де вказаний рослинний екстракт включає екстракт з сім'я винограду та екстракт з томатів у масовому співвідношенні від приблизно 2:1 до 1:2, а переважно, приблизно 1:1. Авторами даного винаходу було виявлено, що унікальна комбінація хрящового екстракту з певною сумішшю рослинного екстракту дозволяє одержати ефективну композицію для збільшення синтезу колагену у шкірі, а також для зниження значного рівня впливу УФ-випромінювання та окислювального стресу, такого як радикальне окислення, яке асоціюється з процесом деградації у шкірі. Було несподівано виявлено, що сприятлива дія комбінації екстракту з сім'я винограду та екстракту з томатів, які використовуються як антиоксиданти, значно посилюється при доданні хрящового екстракту. Ці результати були несподіваними, частково тому, що хрящовий екстракт сам по собі не володіє антиоксидантною активністю. В основному, хрящовий екстракт і рослинний екстракт присутні у масовому співвідношенні від приблизно 1:2 до 2:1, а переважно, приблизно 1:1. Хрящовий екстракт, переважно, включає глікозаміноглікани, вибрані з групи, яка складається з складного ефіру хондроїтину, складного ефіру кератану, гіалуронової кислоти або її складного ефіру, складного ефіру дерматану, гепарину, складного ефіру гепарану. Вони можуть бути зв'язані з білком або пептидом, або вони можуть бути присутніми у вигляді епімерних або полімерних форм складного ефіру хондроїтину, складного ефіру кератану, гіалуронової кислоти або її складного ефіру, складного ефіру дерматану, гепарину, складного ефіру гепарану, а переважно, сульфату хондроїтину, сульфа ту кератану, гіалуронової кислоти або її складного ефіру, сульфа ту дерматану, гепарину, сульфату гепарану. Глікозаміноглікани можуть бути вибрані з групи, яка складається з хондроїтин-4-сульфату, хондроїтин-6сульфату і сульфату кератану, кожний з яких може бути, але необов'язково, зв'язаний з пептидом. Найбільш переважно, композиція даного винаходу включає хрящовий екстракт, що містить сульфат хондроїтину, необов'язково зв'язаний з пептидом. У типовому варіанті втілення даного винаходу, хрящо вий екстракт містить 5-100мас.% сульфату хондроїтину. У переважному варіанті втілення даного винаходу, композиція даного винаходу містить менше, ніж 1мас.% колагену, переважно, менше, ніж 0,5%, а особливо переважно, менше, ніж 0,1мас.% білка колагену. При одержанні колагенового екстракту звичайним способом, цей екстракт не містить колаген в якій-небудь значній кількості. Такий екстракт переважно одержують шляхом ферментативного протеолітичного гідролізу, що дозволяє розщеплювати колагенові білки на пептиди. Було виявлено, що композиція, яка містить вказаний екстракт з низьким рівнем колагену, володіє несподіваною сприятливою дією. Тому, у композицію даного винаходу можна і переважно не додавати колаген або його джерело. У найбільш переважному варіанті втілення винаходу вказана композиція, в основному, не містить колагену. Аналогічним чином, композиція даного винаходу звичайно містить менше, ніж 0,025% бета-каротину, переважно, менше, ніж 0,02% бета-каротину, а більш переважно, менше, ніж 0,01% бета-каротину. Таким чином, в іншому своєму аспекті, даний винахід відноситься до композиції, яка дозволяє досягти сприятливого ефекту, описаного нижче, з використанням дуже невеликої кількості або взагалі без використання бетакаротину. На противагу цьому, нещодавно було встановлено, що відносний або абсолютний вміст лікопену має особливо важливе значення для несподівано виявленого сприятливого ефекту композиції даного винаходу. Рослинний екстракт, а особливо екстракт з томатів, містить лікопен. Екстракт з томатів, переважно, містить приблизно від 5 до 12мас.%, а звичайно 10мас.% лікопену. Такий томатний екстракт може бути одержаний з одного виду томата або з суміші томатів. У типовому варіанті втілення винаходу, видом томата, що використовується для одержання томатного екстракту, є Lycopersicum aesculentum, який дозволяє одержати відповідні абсолютні та відносні рівні лікопену. У переважному варіанті втілення винаходу, вказана композиція включає 0,1-5%мас. лікопену, переважно, 0,2-4% лікопену, наприклад, 0,3-2% лікопену, найбільш переважно 0,3-1% лікопену, а зокрема, 0,3-0,8%, наприклад, 0,3-0,6%. В альтернативному варіанті композиції даного винаходу, композиція включає рослинний екстракт і хрящовий екстракт, де рослинний екстракт містить екстракт з сім'я винограду та лікопен у масовому співвідношенні приблизно від 5:1 до 15:1, а переважно, приблизно 10:1. Як зазначалося вище, відповідно до основної концепції даного винаходу, лікопен, що використовується у вказаному співвідношенні, має дуже важливе значення для досягнення несподіваного сприятливого антиоксидантного ефекту. У відповідному варіанті втілення винаходу, антиоксидантна активність ІС 50 ліпофільного антиоксиданту складає менше, ніж 1,2´10-7, для акцептування радикалів R*/ROO* при ліпідному перокисленні ненасиченого фосфоліпіду у водному середовищі. Звичайно, ліпофільним антиоксидантом, що володіє антиоксидантною активністю IC50, яка складає, найбільше, 1,2´10-7, для акцептування радикалів R*/ROO* при ліпідному перокисленні ненасиченого фосфоліпіду у водному середовищі, є каротеноїдна сполука лікопен (яка також називається ψ,ψ-каротином). Лікопен може бути одержаний, в основному, шляхом екстракції з деяких свіжих плодів, таких як томати, кавун, червоний грейпфрут або гуава, способом, відомим per se, або він може бути одержаний шляхом синтезу відомим способом. Сприятлива дія пероральної композиції даного винаходу обумовлена новою комбінацією трьох компонентів: хрящового екстракту, екстракту з сім'я винограду і томатного екстракту. Екстракт з сім'я винограду дозволяє одержати гідрофільні антиоксиданти. Томатний екстракт дозволяє одержати ліпофільні антиоксиданти. Таким чином, даний винахід відноситься до нової комбінації антиоксидантів із сполуками, які екстрагують з хряща. В іншому своєму аспекті, даний винахід також відноситься до композиції для перорального введення, що містить і) хрящ; одну або декілька сполук, які екстрагують з нього або їх похідні; іі) один або декілька гідрофільних антиоксидантів і ііі) один або декілька ліпофільних антиоксидантів, де вказана композиція сприяє збільшенню синтезу колагену, принаймні, на 35%, як визначено у Методі випробувань А. Синтез колагену сприяє помітному зниженню міри старіння клітин шкіри. Зниження рівня колагену у шкірі приводить до зміни структури або реологічних властивостей шкіри та до появи типових ознак старіння шкіри, таких як зморшки, знижена гладкість шкіри, втрата пружності і щільності шкіри. Як показано у прикладі 2, композиція даного винаходу, у порівнянні з іншими комбінаціями та окремими компонентами, приводить до несподівано різкого збільшення синтезу колагену. Синтез колагену оцінюють шляхом вимірювання включення радіоактивного проліну ([14С]-проліну) у білки, що містять пролін, які, в основному, розглядаються як колаген, де 30% від загального числа амінокислот складає пролін. У фібробластів дермального шару шкіри, культивованих у середовищі, яке містить комбінацію екстракту з сім'я винограду (G) і томатного екстракту (Т), GT [як описано у патенті США 5648277], зменшений рівень включення проліну у порівнянні з контролем: 3,6%-не включення у порівнянні з 4,8%-ним включенням контролю, що відповідає зменшенню рівня на 25%. У клітинних культур, у випадку вмісту комбінації рибного екстракту (F) і томатного екстракту (Т), FT, не виявлялося якого-небудь значного впливу на включення проліну, тобто, міра його включення складає 5,0% у порівнянні з 4,8%-ним включенням у контролю, що відповідає збільшенню лише на 4%. Клітинні культури, при вмісті комбінації рибного екстракту (F) і екстракту з сім'я винограду, FG, виявляли невелике збільшення включення проліну: 5,5%-не включення, що відповідає 10%-ному збільшенню включення проліну у порівнянні з контролем. Клітинні культури, при вмісті тільки рибного екстракту (F), виявляли збільшення включення проліну: 6,2%-не включення, тобто, збільшення на 29%. Однак, клітини, культивовані у присутності композиції даного винаходу, що містить рибний екстракт (F), екстракт з сім'я винограду (G) і томатний екстракт (Т), FGT, виявляли несподівано різке 80%-не збільшення міри включення проліну (8,4%-не включення проліну). Враховуючи, що екстракт GT дає 25%-не зниження синтезу колагену, а екстракт F дає 29%-не збільшення синтезу колагену, то таке досягнення 80%-ного збільшення синтезу колагену після об'єднання F з GT є несподіваним. Один або декілька гідрофільних антиоксидантів композицій даного винаходу можуть бути одержані з природних або синтетичних джерел, переважно, з природних джерел. У типовому варіанті втілення винаходу, вказане природне джерело вибирають з групи, яка складається з соснової кори, Vitis vinifera, Camelia sinensis, Aesculus hippocastanum, Gingo biloba, Cardus marianum, Vaccinium myrtillus, Silybum marianum. У відповідному варіанті втілення винаходу, один або декілька гідрофільних антиоксидантів екстрагують з сім'я винограду Vitis vinifera. Природне джерело одного або декількох гідрофільних антиоксидантів звичайно містить аж до 25%мас. катехіну, епікатехіну та галової кислоти; аж до 90%мас. димеру, тримеру і/або тетрамеру епікатехіну і/або його галатів; і аж до 10%мас. пентамеру, гексамеру і/або гептамеру епікатехіну і/або його галатів. Один або декілька гідрофільних антиоксидантів можуть бути вибрані з групи, яка складається з поліфенолів та їх складного ефіру; аскорбінової кислоти (вітаміну С) та її складного ефіру; і їх фармацевтично прийнятних солей. Вказаними поліфенолами звичайно є катехіни; лейкоантоціанідини та фла ванони; флаваніни, флавони та антоціаніни; флавоноли; флавонолігнани; і їх олігомери. У переважному варіанті втілення винаходу, гідрофільним антиоксидантом є катехін, вибраний з групи, яка складається з проантоціаніну А2 та олігомерного проціанідолу (ОРС), а найбільш переважно, олігомерного проціанідолу. Флавонолігнани звичайно являють собою силімарин або один з його компонентів, такий як силібін, силідіанін, силікристин та ізосилібін. У композиції даного винаходу, гідрофільним антиоксидантом звичайно є антиоксидант, який володіє антиоксидантною активністю IC50, що складає, найбільше, 5´10-7 для акцептування радикалів R*/ROO* при ліпідному перокисленні ненасиченого фосфоліпіду у водному середовищі. Як зазначалося вище, особливо переважним гідрофільним антиоксидантом є екстракт з сім'я винограду, тобто, сім'я Vitis vinifera, причому, вказаний екстракт звичайно одержують шляхом екстракції з сім'я винограду з використанням органічних розчинників, таких як ацетон і/або етилацетат або т.п., випарювання розчинників, повторного розчинення залишку у воді, фільтрації та сушення фільтрату, наприклад, шляхом сушення розпиленням або шляхом ліофілізації. В особливо переважному варіанті втілення винаходу, такий екстракт звичайно містить аж до 25%мас. катехіну, епікатехіну та галової кислоти; аж до 90%мас. димеру, тримеру і/або тетрамеру епікатехіну і/або його галатів; і аж до 10%мас. пентамеру, гексамеру і/або гептамеру епікатехіну і/або його галатів. Один або декілька ліпофільних антиоксидантів можуть бути також одержані з природних або синтетичних джерел, звичайно, з природного джерела. Ліпофільний антиоксидант може являти собою суміш антиоксидантів, таку як екстракт з природного джерела, що містить складну суміш ліпофільних антиоксидантів. Відповідним природним джерелом для ліпофільного антиоксиданту є томат певного сорту, а зокрема, виду Lycopersicum aesculentum. Вказаними одним або декількома ліпофільними антиоксидантами звичайно є каротеноїди, прокаротеноїди, токофероли, фітостероли та убіхінони. Як ліпофільні антиоксиданти особливий інтерес представляють каротеноїди, які можуть бути вибрані з групи, що складається з α-каротину, β-каротину, γкаротину, δ-каротину, лікопену (ψ,ψ-каротину), зеаксантину, криптоксантину, лутеїн у та ксантофілу. Як зазначалося вище, каротеноїдний лікопен є ліпофільним антиоксидантом, що представляє особливий інтерес. Найбільш переважно, щоб композиція даного винаходу містила лікопен. Екстракти, які служать джерелами ліпофільного антиоксиданту, переважно, містять 5-12% лікопену, наприклад, 7-12% лікопену, а переважно, приблизно 10% лікопену. Інакше кажучи, композиція даного винаходу, в основному, містить 0,15мас.% лікопену, переважно, 0,2-4мас.% лікопену, наприклад, 0,3-2мас.% лікопену, найбільш переважно 0,31мас.% лікопену, а зокрема, 0,3-0,8мас.%, наприклад, 0,3-0,6мас.% лікопену. Природне джерело ліпофільного антиоксиданту переважно містить: 5-12% лікопену 1-1,5% токоферолів 0,05-0,15% бета-каротину 0,5-0,75% фітоену 0,5-0,55% фітофлуену а найбільш переважно, 7-12% лікопену 1-1,5% токоферолів 0,05-0,15% бета-каротину 0,5-0,75% фітоену 0,5-0,55% фітофлуену Джерело одного або декількох ліпофільних антиоксидантів переважно містить менше, ніж 1% бетакаротину, наприклад, менше, ніж 0,75%, наприклад, менше, ніж 0,5%, переважно, менше, ніж 0,25%, найбільш переважно менше, ніж 0,2%, а особливо переважно, менше, ніж 0,15% бета-каротину. Аналогічним чином, композиція даного винаходу звичайно містить менше, ніж 0,025% бета-каротину, переважно, менше, ніж 0,02% бета-каротину, а особливо переважно, менше, ніж 0,01% бета-каротину. Таким чином, в іншому своєму аспекті, даний винахід відноситься до композиції, яка дозволяє досягати сприятливого ефекту, описаного нижче, з використанням дуже невеликої кількості або взагалі без використання бета-каротину. У типовому варіанті втілення винаходу, єдиним джерелом ліпофільного антиоксиданту є томатний екстракт. Альтернативно, ліпофільним антиоксидантом є томатний екстракт. Відповідно до типового варіанту втілення винаходу, вказана композиція містить: 20-40мас.% хрящового екстракту, наприклад, 25-35мас.%, переважно, 27-35мас.%, наприклад, 3035%мас. хрящового екстракту; 1-10мас.% екстракту з сім'я винограду, наприклад, 2-8мас.%, переважно, 3-7мас.%, наприклад, 3-5%мас. екстракту з сім'я винограду; і 1-10мас.% томатного екстракту, наприклад, 2-8мас.%, переважно, 3-7мас.%, наприклад, 3-5%мас. томатного екстракту. Типова композиція даного винаходу містить рибний екстракт (F), екстракт з сім'я винограду (G) і томатний екстракт (Т) у масовому співвідношенні приблизно від 5:1:1 до 15:1:1, наприклад, приблизно 10:1:1. Як було вказано вище, композиція даного винаходу сприяє збільшенню синтезу колагену, принаймні, на 35%, як визначено Методом випробувань А. Однак, переважно, щоб використання композиції в умовах Методу випробувань А приводило до збільшення синтезу колагену, принаймні, на 40%, наприклад, принаймні, на 45%, а зокрема, принаймні, на 50%, або принаймні, на 55%, переважно, принаймні, на 60%, наприклад, принаймні, на 65%, зокрема, принаймні, на 70%, а найбільш переважно, принаймні, на 75%. Таким чином, в іншому своєму аспекті, даний винахід відноситься до способу збільшення синтезу колагену або до зменшення зниження синтезу колагену у шкірі, де вказаний спосіб передбачає пероральне введення композиції, яка описана у даний заявці. Авторами даного винаходу було виявлено, що нова композиція даного винаходу не тільки сприяє збільшенню синтезу колагену, але також може бути використана для запобігання шкіри від старіння або від дії УФ-випромінювання. Згідно з цим, у відповідному варіанті втілення винаходу, вказана композиція, у порівнянні з контролем, сприяє зниженню шкідливого впливу вільних радикалів, принаймні, на 40%, наприклад, принаймні, на 45%, а зокрема, принаймні, на 50%, як визначено по активності ММР-1 в умовах Методу випробування В. Присутність вільних радикалів кисню та їх несприятлива дія звичайно обумовлена УФвипромінюванням, але вона може бути результатом впливу й інших факторів навколишнього середовища, фізіологічних або генетичних факторів. УФ-індукування надпродукування ММР вважається однією з головних причин старіння шкіри під дією світла. УФ-випромінювання активує дермальні клітини, що приводить до надпродукування ММР, які являють собою ферменти, що розкладають колаген та інші білки, які складають позаклітинний матрикс дерми. Деградація (руйнування) дерми супроводжується її репарацією, яка є неповною. Неповна репарація приводить до недостатньої структурної цілісності дерми і така репарація повторюється при кожному періодичному впливі УФ-випромінювання, що приводить до акумуляції шкіряних рубців і зрештою до видимих ознак старіння шкіри (2-5). Вплив УФ-випромінювання на індукування ММР був також підтверджений in vitro на культурах фібробластів (6,7). Інші дослідження, присвячені механізму УФ-індукування ММР , дозволяють припустити, що УФ-індукований синглетний кисень (реакційноздатний вид кисню) здійснює безпосередній вплив на клітини, які продукують ММР (8). Таким чином, антиоксиданти, а зокрема, такі речовини, які акцептують синглетний кисень, протидіють УФ-стимульованому синтезу ММР. Однак, не виключено, що у стимуляції синтезу ММР також беруть участь й інші види вільних радикалів. Старі клітини у культурі, а також клітини, піддані УФопроміненню або опроміненню сонячним світлом, продукують більш високі кількості ММР. Таким чином, зниження ММР-активності внаслідок використання композиції даного винаходу є показником її ефективності по догляду за шкірою. Крім того, композиція даного винаходу інгібує утворення кінцевих продуктів прогресуючого глікозилування (AGE), принаймні, на 10%, наприклад, принаймні, на 20%, зокрема, на 30%, 40%, 50% або 60%, а переважно, принаймні, на 70%, зокрема, принаймні, на 80% або на 90%, а найбільш переважно, принаймні, на 100% або 110%, як виміряно у порівнянні з контролем в умовах Ме тоду випробувань С AGE (кінцеві продукти прогресуючого глікозилування, які також називаються продуктами Амадорі (Amadori)) утворюються в результаті глікозилування (глікоокислення), тобто, реакції неспецифічного зв'язування між білками та вуглеводами. AGE акумулюються як в окремих клітинах, так і у позаклітинному матриксі тканин, що складається з довгоіснуючих білків, таких як колаген у шкірі. Перехресно зв'язані з AGE білки є нефункціональними білками і мають тенденцію до агрегування у позаклітинному матриксі або у цитоплазмі клітин, і, ймовірно, здійснюють негативний вплив на загальний синтез білків. Спочатку, при реакції глюкози з білком, утворюється продукт ранньої стадії (продукт Амадорі). Потім, цей продукт Амадорі піддається реакції перегрупування з утворенням коричневих пігментів пізньої стадії, які можуть перехресно зв'язуватися з білками. Після перегрупування, продукти пізньої стадії продовжують акумулюватися у довгоіснуючі білки, такі як колаген, протягом тривалого періоду часу і з високою мірою перехресного зв'язування з білками. Було також показано, що утворення AGE in vivo сприяє прискоренню процесу старіння організму та клітин, як in vivo, так і in vitro. Очевидно, in vivo, рівень акумуляції AGE відповідає рівням глюкози у сироватці. Критичну роль в утворенні AGE останньої стадії приписують окисленню, оскільки саме глікозилування є оборотним процесом. Однак, окислення відповідальне за безперервну хімічну деградацію та втрату функціональності білків, які обумовлені безперервним утворенням перехресних зв'язків (9). Було показано, що, AGE, крім своєї неефективності та інгібуючої дії на загальний синтез білка, також є хромофорами, які після опромінення УФ-світлом, генерують значні кількості активних кисневих радикалів (10). Таким чином, окислювальний стрес сприяє утворенню AGE. При опроміненні однією єдиною дозою УФ-світла (5Дж/см 2), рівень AGE у культурах контрольних клітин, в які не було введено добавок, зростав приблизно у 20 разів у порівнянні з неопроміненими контрольними клітинами. У тих же самих умовах, рівень AGE у культурах, в які був доданий F, збільшувався приблизно у 40 разів, що вказувало на те, що F не володіє дією, яка захищає від утворення AGE після УФ-опромінення. Більш різке збільшення рівнів AGE у F-оброблених клітинах спостерігалося при 7,5Дж/см 2. На Фіг.3 видно, що рівні AGE у клітинах, до яких був доданий FG, зростали до 72 одиниць, що знаходиться у межах значень, які спостерігаються для необроблених контрольних клітин (10%-не зниження у порівнянні з контролем). Цікаво відзначити, що FGT-оброблені клітини несподівано виявляли зниження рівня AGE приблизно до 22 одиниць у порівнянні з неопроміненими клітинами, що відповідає 120% зниженню концентрації AGE у порівнянні з необробленими опроміненими клітинами. Таким чином, композиції даного винаходу сприяють збільшенню рівня включення проліну, а також здійснюють сприятливий вплив на УФ-опромінені клітини відносно ММР-1-активності та утворення AGE. Таким чином, в іншому своєму аспекті, даний винахід відноситься до композиції, яка може бути використана для косметичного усунення ознак старіння шкіри та для загального догляду за здоровою шкірою. Вказані ознаки старіння шкіри можуть бути обумовлені рядом факторів, таких як сонячне світло, час, живлення та інші умови навколишнього середовища. Звичайно, композиція даного винаходу містить: 1-80мас.% сполук, які екстрагують з хряща; 0,1-75мас.% екстракту з сім'я винограду; і 0,002-25мас.% лікопену. Більш переважно, композиція даного винаходу включає: 27-35мас.%, а звичайно 30-35мас.% хрящового екстракту, 1-10мас.% екстракту з сім'я винограду, наприклад, 3-5мас.% екстракту з сім'я винограду; і 0,1-5мас.% лікопену, а звичайно 0,2-1мас.% лікопену. Авторами даного винаходу були одержані відповідні композиції, що містять: 100-110мг рибного екстракту, 95-105мг рослинних екстрактів, 25-35мг екстракту Acerola, 60-90мг мікрокристалічної целюлози, 3,5-4,5мг діоксиду кремнію, де вказані рослинні екстракти містять олігомерний проціанідол і лікопен, а рибні екстракти містять глікозаміноглікан. Інша відповідна композиція даного винаходу включає: 100-110мг рибного екстракту, 95-105мг рослинних екстрактів, 60-65мг інуліну, 25-35,00мг аскорбінової кислоти, 10-20мг глюконату цинку, 10-15мг діоксиду кремнію, де вказані рослинні екстракти містять олігомерний проціанідол і лікопен, а рибні екстракти містять глікозаміноглікан. Таким чином, композиція даного винаходу може, крім того, включати інші компоненти, такі як додаткові харчові добавки, такі як вітаміни, мінерали, амінокислоти і вуглеводи. У переважному варіанті втілення винаходу, вказана композиція, крім того, містить вітамін С або екстракт, що містить вітамін С, тобто, крім того, вона містить екстракт Acerola. Як було нещодавно встановлено і як вже зазначалося вище, відносні та абсолютні кількості компонентів мають особливо важливе значення для досягнення несподіваних сприятливих ефектів композиції даного винаходу. Відповідно до цього, гідрофільні та ліпофільні антиоксиданти переважно присутні у масовому співвідношенні, що складає у межах приблизно від 1:1 до приблизно 200:1, наприклад, від 2:1 до 100:1, а зокрема, від 5:1 до 50:1, особливо від 5:1 до 20:1, переважно, від 5:1 до 15:1, а найбільш переважно, від 7:1 до 12:1, наприклад, приблизно 10:1. Аналогічним чином, хрящ, одна або декілька сполук, які екстрагують з нього та гідрофільні антиоксиданти, переважно, присутні у масовому співвідношенні, що складає у межах приблизно від 1:1 до приблизно 200:1, наприклад, від 2:1 до 100:1, а зокрема, від 5:1 до 50:1, особливо від 5:1 до 20:1, переважно, від 5:1 до 15:1, а найбільш переважно, від 7:1 до 12:1, наприклад, приблизно 10:1. У загальних рисах, в одному з своїх важливих аспектів, даний винахід відноситься до композиції, в якій і) хрящ, одна або декілька сполук, що екстрагують з нього або їх похідні, іі) один або декілька гідрофільних антиоксидантів і ііі) один або декілька ліпофільних антиоксидантів присутні разом у кількостях, достатніх для пригнічення активності ММР-1, для пригнічення утворення AGE або для стимуляції синтезу колагену у клітинах фібробластів людини, культивованих in vitro. Аналогічним чином, в іншому своєму важливому аспекті, даний винахід відноситься до композиції, в якій і) хрящ, одна або декілька сполук, що екстрагують з нього або їх похідні, іі) один або декілька гідрофільних антиоксидантів і ііі) один або декілька ліпофільних антиоксидантів присутні у співвідношенні, відповідному для пригнічення активності ММР-1, для пригнічення утворення AGE або для стимуляції синтезу колагену у клітинах фібробластів людини, культивованих in vitro. У комбінації переважних варіантів втілення винаходу, вказана композиція може містити 0,25-15мг лікопену і 2,5-100мг екстракту з сім'я винограду, а переважно, 0,5-5мг лікопену і 5-50мг екстракту з сім'я винограду, а зокрема, 0,75-2,5мг лікопену і 10-30мг екстракту з сім'я винограду, а особливо переважно, 1-2,5мг лікопену і 10-25мг екстракту з сім'я винограду. В іншій комбінації переважних варіантів втілення винаходу, вказана композиція може містити 1-2,5мг лікопену, 5-50мг екстракту з сім'я винограду, і 50-200мг хрящового екстракту. Композиції даного винаходу призначені для перорального введення і можуть бути введені у вигляді твердої дозованої форми, такої як таблетки, порошки, гранули, капсули, саше або у вигляді рідкої дозованої форми, такої як розчини, суспензії, тоніки або сиропи. Такі лікарські форми можуть бути одержані добре відомим способом, що звичайно застосовується у фармацевтичній практиці, і можуть містити один або декілька наповнювачів, якими можуть бути будь-які з наповнювачів, що звичайно використовуються. Для твердих композицій можуть бути використані традиційні нетоксичні тверді наповнювачі, включаючи, але не обмежуючись ними, наприклад, маніт, лактозу, крохмаль, соєві волокна, стеарат магнію, заміщений натрієм сахарин, тальк, целюлозу, наприклад, мікрокристалічну целюлозу, глюкозу, сахарозу, діоксид кремнію, карбонат магнію фармацевтичної чистоти та подібні ним. Рідкі дозовані форми можуть бути одержані шляхом розчинення, диспергування і т.п. активних сполук, і необов'язкового фармацевтично прийнятного ад'юванта у наповнювачі, такому як вода або рідини на основі води, наприклад, соки, олія або спирт, відповідно з утворенням розчину або суспензії. Якщо це необхідно, то пероральна композиція даного винаходу може також містити невеликі кількості відомих добавок, таких як змочувальні або емульгувальні агенти, буфери і т.п. Такі дозовані форми можуть бути приготовані методами, добре відомими фахівцям, [див., також Remington's Pharmaceutical Sciences, Mack Publishing Company, Easton, Pennsylvania, 15th Edition, 1975; або Martindale, The Extra Pharmacopeia, The Royal Pharmaceutical Society of Great Britain, 31th Edition, 1996]. Вказана композиція може бути приготована так, щоб ліпофільний антиоксидант, такий як екстракт з томатів або екстракт, що містить лікопен, піддавався нормальному вивільненню, а гідрофільний антиоксидант, такий як екстракт з сім'я винограду, піддавався пролонгованому або уповільненому вивільненню. Як проілюстровано у прикладі 5, композиції, при їх пероральному введенні, здійснюють помітний вплив на стан шкіри. На фіг.4 також показано, що у волонтерів, які приймають композицію даного винаходу, спостерігалося поліпшення загального стану шкіри, підвищення м'якості шкіри, поліпшення стану шкіри навколо очей та навколо рота. Таким чином, результати, описані у прикладах 1-4, свідчать про in vivoефективність вказаних композицій, які, при їх пероральному введенні, очевидно, діють системно. Композиції даного винаходу можуть бути використані як пероральний косметичний продукт, як харчовий продукт або харчова добавка або як фармацевтичний засіб або дієтичний продукт. В іншому своєму аспекті, даний винахід відноситься до композиції, призначеної для загального догляду за шкірою, для сповільнення дегенерації шкіри, обумовленої старінням та УФ-опроміненням, і для усунення ознак старіння шкіри. Композиції даного винаходу можуть бути використані для лікування старіючої шкіри; шкіри, яка зазнала впливу сонячного світла або інших видів УФ-випромінювання; сухої шкіри; грубої шкіри; знебарвленої шкіри; шкіри з вугровим висипом; шкіри, яка зарубцювалася; шкіри з шрамами; екземи та псоріазу. Одним з важливих аспектів даного винаходу є спосіб косметичної і профілактичної обробки шкіри з метою усунення ознак старіння шкіри та пошкодження шкіри під дією УФ-випромінювання, який передбачає пероральне введення композиції, визначеної вище. Аналогічним чином, іншим аспектом даного винаходу є спосіб косметичного та профілактичного лікування шкіри; шкіри, яка зазнала опромінення сонячним світлом або іншими видами УФ-випромінювання; сухої шкіри; грубої шкіри; знебарвленої шкіри; шкіри з вугровим висипом; шкіри, яка зарубцювалася; шкіри з шрамами; екземи та псоріазу, де вказаний спосіб передбачає пероральне введення композиції, визначеної вище. Передбачається, що композиція, визначена вище, може бути використана з метою одержання засобу для попередження або уповільнення появи ознак старіння шкіри, попередження або зниження негативного впливу УФ-випромінювання, для лікування шрамів, для лікування вугрів, для ослаблення симптомів екземи, для стимуляції утворення рубців і загоєння ран, для зменшення міри рубцювання, для ослаблення симптомів псоріазу або для лікування грубої, знебарвленої або сухої шкіри. При такому застосуванні, типова добова доза визначеної вище суміші хрящового компоненту, гідрофільного антиоксиданту і ліпофільного антиоксиданту, складає у середньому від 55 до 3700 мг для дорослого індивідуума, наприклад, від 70 до 1000 мг. Введення цієї суміші може бути здійснене у вигляді однієї добової дози або у ви гляді дробних доз аж до 4 разів на день, наприклад, 1,2,3 або 4 рази, а переважно, 1 або 2 рази на день. Вказані композиції можуть бути упаковані згідно з добре відомою практикою, наприклад, в упаковки для таблеток, у блістерні упаковки або у флакони. У випадку, коли один з компонентів є чутливим до дії світла, а зокрема, у тому випадку, якщо ліпофільним антиоксидантом є лікопен, то вказані композиції потрібно тримати у захи щеному від світла місці. При використанні, наприклад, блістерних упаковок, цього можна досягти у випадку, якщо вказані блістерні упаковки являють собою добре відомий тип упаковок, що утворюються двома листами алюмінієвої фольги і покритої алюмінієм пластикової плівки, відповідно, таких як сформований (що створює поглиблення) лист пластикового/алюмінієвого ламінату (наприклад, ламінату з ПВХ, алюмінієвої фольги та плівки з орієнтованого поліаміду) і станіоллю, необов'язково покритою лаком алюмінієвою фольгою, відповідно. Даний винахід детально проілюстрований наведеними нижче необмежуючими прикладами. Приклад 1 Визначення ефективних концентрацій ліпофільних антиоксидантів, гідрофільних антиоксидантів і хрящового екстракту Різні концентрації екстракту з сім'я винограду (1-200мікрограм/мл), хрящового екстракту (0-1000мг/мл) і томатного екстракту (0-200мікрограм/мл) тестували на дозозалежну ефективність по відношенню до фібробластів шкіри людини, що in vitro культивуються. Після оцінки виживання клітин і швидкості росту при всіх умовах культивування, відбирали одну оптимальну концентрацію для кожного інгредієнта. Метод Робочі розчини хрящового екстракту, екстракту з сім'я винограду і томатної пасти, яка містить лікопен, одержували наступним чином: Хрящовий розчин (40мг/мл): 200мг рибного порошку (хрящового екстракту, одержаного шляхом ферментативного протеолітичного гідролізу хряща, фільтрації та сушення гідролізату розпиленням) розчиняли у 5 мл забуференого сольового розчину Хенкса (Hanks) і піддавали стерильній фільтрації. Розчин з сім'я винограду (40мг/мл): 200мг екстракту з сім'я винограду (Indena, Milano, Italy) розчиняли у 5мл забуференого сольового розчину Хенкса (Hanks) і піддавали стерильній фільтрації. Томатний розчин (попередній вихідний розчин 100мг/мл): Попередній вихідний розчин: 400мг томатної пасти (що містить 40мг лікопену) розчиняли у 4мл тетрагідрофурану, піддавали стерильній фільтрації і зберігали при -80°С аж до використання. Робочий томатний розчин (100мкг/мл): Робочий томатний розчин: попередній маточний розчин, безпосередньо перед використанням, розводили у середовищі для культивування клітин, DMEM, у співвідношенні 1:1000. Клітини фібробластів людини культивували наступним чином: 10000клітин/ямку висівали у 24-ямкові планшети. Клітини залишали на ніч для адгезії, а потім середовище замінювали середовищем, яке містить різні концентрації хрящового екстракту (F), екстракту з сім'я винограду (G) і томатного екстракту (Т). Середовище для культивування клітин, DMEM (10% фе тальна теляча сироватка, + глутамін, пеніцилін/стрептоміцин) замінювали через день або через два дні, за винятком середовища, яке містить ТЕ, що змінювали кожний день. Клітини культивували до конфлюентності (37°С, 5% СО2, вологість 95%) і через день підраховували з використанням 300мкл трипсину/EDTA на ямку для відділення клітин шляхом 10-хвилинного витримування в інкубаторі при 37°С, причому, для підрахунку клітин/мл використовували 200мкл вказаної суміші. Виживання і ріст клітин оцінювали до 15 денного росту. Виживання клітин оцінювали шляхом вимірювання поглинання МТТ у клітинах. Рівень поглинання МТТ відповідає рівням мітохондріальної активності, яка може бути використана як ознака життєздатності клітин. МТТ відновлювався з утворенням забарвленої у синій колір сполуки, формазану, який детектувався за поглинанням УФ-/видимого світла при 595нм, у порівнянні з поглинанням при 655нм. Ріст клітин оцінювали як число клітин на колбу з культурою, яке підраховували з використанням електронного лічильника Coulter®. Результати Клітинні культури, до яких були додані 70мкг/мл хрящового екстракту, 10мкг/мл екстракту з сім'я винограду і 10мкг/мл томатного екстракту (=1,0мкг/мл лікопену), являють собою оптимальне середовище для клітинного росту. Вказані концентрації не виявляли токсичної дії та не змінювали швидкість поділу клітин. Ці результати, крім того, були підтверджені за допомогою тривалого, 50-ти денного, культивування фібробластів у культуральному середовищі, в яке була додана вибрана комбінація (описана вище). Моніторинг кумулятивних рівнів подвоєння популяцій (CPDL) показав, що ці рівні відповідають числу поділів клітин, і що інгредієнти, які тестуються, не впливають на ріст клітин. Результати представлені у таблиці 1 та на Фіг.1. Таблиця 1 День 0 3 9 14 21 28 35 42 50 0 18 19,17 21,4 23,08 25,65 27,53 28,88 31,45 32,98 F 18 19,34 21,52 22,93 25,87 27,57 28,88 31,54 33,14 FGT 18 18,87 21,28 23,05 25,59 27,73 29,2 31,4 32,42 GT 18 18,8 21,32 23,02 25,67 27,78 29,15 32,03 33,39 Приклад 2 Дія композиції на синтез колагену У системі in vitro-тестів був встановлений вплив F, G і Τ на синтез колагену. Синтез колагену оцінювали шляхом вимірювання включення радіоактивного проліну ([14С]-проліну) у білки, що містять пролін, які, головним чином, розглядалися як колаген, де більше, ніж 30% від загального числа амінокислот складали пролінові залишки. До середовища для культивування клітин додавали різні комбінації F, G і Τ в оптимальних концентраціях, визначені як описано у прикладі 1, і через 24 години вимірювали радіоактивність секретованих і мічених білків. Метод Екстракти F, G і Τ одержували як описано у прикладі 1. Включення радіоактивно міченого проліну у клітинні культури фібробластів людини здійснювали таким чином (Метод випробування А): Через один день після висівання клітин додавали різні комбінації F, G або Т, і клітини культивували до конфлюентності (приблизно 1 тиждень). Культуральне середовище змінювали щодня. При досягненні конфлюентності, середовище замінювали на 0,5мл радіоактивних розчинів (25мкКи)+2,5мл середовища без F, G і Т. Клітини залишали в інкубаторі ще на 24 години, а потім середовище збирали і вимірювали радіоактивність відповідно до наведеної нижче процедури: ТСА-осадження: 5мкл середовища змішували з 20мкл BSA (0,5г/л) та 1мл ТСА (10%) і залишали на 30 хвилин при -20°С. Зразки розморожували і пропускали через нітроцелюлозний фільтр для відділення вільного радіоактивного проліну від мічених білків. Фільтр переносили у пробірку, в яку додавали 2,5мл сцинтиляційної рідини. Пробірку залишали у темряві на 1год., а потім на сцинтиляційному лічильнику вимірювали радіоактивність 5мкл зразка. Результати Сумарні результати представлені у таблицях 2а і 2b. Клітинні культури, що містять екстракт GT, продемонстрували зниження міри включення проліну у порівнянні з контролем: 3,6%-не включення у порівнянні з 4,8%-ним включенням у контролю, що відповідає зниженню на 25%. Клітинні культури, які містять екстракт FT, не продемонстрували якого-небудь значного впливу на рівні включення проліну, тобто, рівень його включення становив 5,0% у порівнянні з 4,8%-ним включенням у контролю, що відповідає збільшенню лише на 4%. Клітинні культури, які містять екстракт FG, продемонстрували невелике збільшення рівня включення проліну: 5,5%-не включення, що відповідає 10%-ному збільшенню включення у порівнянні з контролем. Клітинні культури, які містять екстракт F, виявляли збільшення рівня включення проліну, а саме, 6,2%-не включення, тобто, збільшення включення на 29%. Однак, екстракти FGT несподівано давали різке, тобто, 80%-не збільшення рівня включення проліну (8,4%-не включення проліну). У експериментах цього типу, відмінність понад 30% вважалася значущою. Таблиця 2 Обробка GT Контроль FT FG F FGT Активність, число розпадів/хв. 4516 5787 4516 5137 5787 7738 Активність у мкКи, вихід 0,0015 0,0020 0,0021 0,0023 0,0026 0,0035 % включеного проліну 3,6 4,8 5,0 5,5 6,2 8,4 Результат у порівнянні з контролем 20%-не зниження змін немає 10%-не збільшення 30%-не збільшення 80%-не збільшення Приклад 3 Вплив композиції на людські фібробласти після УФ-опромінення УФ-випромінювання відповідальне за ряд дегенеративних змін у шкірі, які приводять до видимих ознак старіння (старіння під дією світла). Потенційна захисна дія екстрактів F, G і Τ і їх комбінацій проти УФіндукованого пошкодження шкіри була протестована шляхом моніторингу біохімічних ознак, асоційованих зі старінням шкіри під дією світла (рівні ММР-1 та AGE) у к ультурі фібробластів шкіри після її УФ-опромінення. Клітинні культури фібробластів шкіри щодня експонували однією дозою УФ-випромінювання протягом 4 днів підряд. При цьому, були використані дві різні дози (5 і 7,5Дж/см 2), що відповідають максимальній дозі, яка не викликає загибелі клітин. У клітинні культури додавали різні комбінації F, G і Τ (F, FG, FT, GT і FGT) з використанням оптимальних концентрацій F, G і Τ (як було визначено та описано у прикладі 1) і через 1 та 4 дні оцінювали ММР-1активність і утворення AGE. Методи Екстракти одержували як описано у прикладі 1. Культивування клітин здійснювали наступним чином: У клітин, в залежності від конкретного пасажу, замінювали середовище, яке містить комбінації екстрактів F, G і Т. При досягненні конфлюентності, клітини розділяли 1:4 з одержанням 4 колб для кожної обробки. Потім при досягненні конфлюентності, одну культуру (розділення (1:4) або дві культури (розділення 1:2) серійно пасерували у чотири нові колби. УФ-опромінення клітинної культури здійснювали наступним чином: УФ-дозу одержували з використанням УФ-ламп (6´ Philips 40W UVA Cleo Perfomance tubes). Для вимірювання дози у В/м 2 використовували УФ-метр Хангера і обчислювали час, необхідний для досягнення бажаної дози 5; 7,5; 10 і 15Дж/см 2. Попередні експерименти показали, що оптимальна доза опромінення, яка не викликає загибелі клітин, становить 7,5Дж/см 2. Визначення ММР-1-активності (ендогенної активності плюс латентні рівні) здійснювали з використанням комерційно доступної тест-системи, яка постачається APBiotech, Code RPN2629 (Метод випробування В). Визначення AGE здійснювали з використанням методики ELISA (Метод випробування С): День 1: Мікропланшети покривали 50нг AGE/ямку, розводили карбонатним буфером і витримували протягом ночі при +4°С. День 2: Ямки 4 рази промивали PBST (PBS і 0,05% Твін 20), а потім блокували за допомогою PBS-молока (6%) з розрахунку 200мкл/ямку протягом 2 годин при кімнатній температурі (КТ). Потім ямки 4 рази промивали PBST, після чого, у ямки спочатку додавали 50мкл AGE-стандарту (20-20,000одиниць/ямку) або 50мкл зразка (50мкг білка/мл), а потім 50мкл поліклонального антитіла проти AGE (розведення 1/1000). Планшети інтенсивно перемішували 2 години при кімнатній температурі. Ямки 4 рази промивали PBST, а потім додавали "друге" антитіло (кроляче поліклональне антитіло, кон'юговане з ПХ, розведення 1/1000) у концентрації 50мкл/ямку та інтенсивно перемішували 2 години при кімнатній температурі. І нарешті, ямки знову 4 рази промивали PBST, а потім додавали субстрат (1 таблетку OPD/3мл ddH2O+1/1000(об./об.) перекису водню (35%)) з розрахунку 100мкл/ямку. Планшети вміщували у темне місце, і після розвитку відповідного забарвлення, реакцію припиняли додаванням 50мкл H2SO4 (1М). Оптичну щільність реєстрували при 490нм (контроль при 655нм). Результати Результати оцінки ММР-1-активності та утворення AGE подані на Фіг.2 і 3, відповідно. І. ММР-1-активність Було показано, що УФ-опромінення індукувало ММР-1-активність у необроблених клітинах (контроль) на 1-й і на 4-й дні дослідження, що, тим самим, підтверджувало можливість індукування ММР-1 у культивованих фібробластах під дією УФ. Активність ММР-1 контрольних клітин зростала приблизно у два рази у процесі старіння під дією світла. Клітини, оброблені GT, виявляли 34%-не і 58%-не збільшення рівнів ММР-1 на 1-й і 4-й день, відповідно. На противагу цьому, у клітинних культура х з доданням F індукувалася значна ММР-1-активність. Після УФопромінення, ММР-1-активність зростала приблизно у три і у чотири рази, відповідно. Об'єднання F з GT з утворенням FGT не приводило до збільшення ММР-1 -активності в УФ-опромінених клітин, що виявилося несподіваним результатом. Так, наприклад, FGT-оброблені клітини виявляли ММР-1активність, яка була вдвічі менше у порівнянні з контрольними клітинами за ідентичних умов. Таблиця 3 День 1 контроль GT FGT 0Дж/см 2 1 1 1 5Дж/см 2 2,01 1,34 0,97 7,5Дж/см 2 1,80 1,34 0,99 Таблиця 3а контроль GT FGT 0Дж/см2 1 1 1 5Дж/см2 2,02 1,37 1,04 7,5Дж/см2 2,3 1,58 0,99 II. Утворення AGE Результати представлені на Фіг.3 і у таблиці 4. Після експонування однією дозою УФ-випромінювання (5Дж/см 2), рівні AGE у контрольних клітинах, до яких не були додані екстракти, зростали приблизно у 20 разів у порівнянні з неопроміненими контрольними клітинами. За тих же самих умов, рівні AGE у культурах, в які був доданий екстракт F, зростали у 40 разів, що вказувало на те, що F не володіє захисною дією, направленою проти утворення AGE після УФ-опромінення. На Фіг.3 видно, що рівні AGE у клітинах, до яких додавали FG, зростали до 72 одиниць, що знаходиться у межах значень, одержаних для необроблених опромінених контрольних клітин (10%-не зниження у порівнянні з контролем). Цікаво відзначити, що FGT-оброблені клітини виявляли несподіване зниження рівня AGE приблизно до 22 одиниць у порівнянні з неопроміненими клітинами, що відповідало 120%-ному зниженню концентрації AGE у порівнянні з необробленими опроміненими клітинами. Таким чином, композиції даного винаходу сприяють збільшенню рівня включення проліну, а також здійснюють сприятливий вплив на УФ-опромінені клітини по відношенню до їх ММР-1-активності та утворення AGE. Таблиця 4 контроль F GT FGT 5Дж/см 2 80,06 152,72 72,04 -21,94 7,5Дж/см 2 67,88 258,21 118,58 -34,92 Приклад 4 Композиції даного винаходу були одержані з використанням вказаних нижче інгредієнтів, змішаних у певному співвідношенні (кількості дані з розрахунку на кінцеву дозувальну одиницю). Оскільки лікопен чутли вий до окислення, то змішування гранулята і обробку, пресування у таблетки, зберігання таблеток та їх упаковку в алюмінієві блістерні упаковки (типу alu-alu-блістера) здійснювали у захисній атмосфері азоту. Композиція 1 (таблетка, код SF) - 105мг хрящового екстракту (одержаного за допомогою ферментативного протеолітичного гідролізу хряща, фільтрації гідролізату та його сушення розпиленням); - 100мг рослинного екстракту (що містить приблизно 1,5мг лікопену, екстрагованого з томатів, і приблизно 14мг флавоноїдів, екстрагованих з сім'я винограду, а іншу кількість складали соєві волокна, томатна олія та двоокис кремнію; Alextan® від Indena, Milano, Italy); - 30мг екстракту Acerola (що містить приблизно 7,5мг аскорбінової кислоти, а іншу кількість складали компоненти Acerola та мальтодекстрин); - 66мг мікрокристалічної целюлози; - 4мг двоокису кремнію (розмір частинок 2,4-3,6мкм). Змішування здійснювали у міксері Ледіга протягом 6 хвилин. Порошкоподібну суміш пресували у таблетки масою 305мг. Композиція 2 (таблетка, код SF-1) - 105мг хрящового екстракту (одержаного за допомогою ферментативного протеолітичного гідролізу хряща, фільтрації гідролізату і його сушення розпиленням); - 100мг рослинного екстракту (що містить приблизно 1,5мг лікопену, екстрагованого з томатів, і приблизно 14мг флавоноїдів, екстрагованих з сім'я винограду, а іншу кількість складали соєві волокна, томатна олія та двоокис кремнію; Alextan® від Indena, Milano, Italy); - 30мг екстракту Acerola (що містить приблизно 7,5мг аскорбінової кислоти, а іншу кількість складали компоненти Acerola та мальтодекстрин); - 81мг мікрокристалічної целюлози; - 4мг двоокису кремнію (розмір частинок 2,4-3,6мкм). Змішування здійснювали у міксері Ледіга протягом 6 хвилин. Порошкоподібну суміш пресували у таблетки масою 320мг. Композиція 3 (таблетка, код SS) - 105мг хрящового екстракту (одержаного за допомогою ферментативного протеолітичного гідролізу хряща, фільтрації гідролізату і його сушення розпиленням); - 100мг рослинного екстракту (що містить приблизно 1,5мг лікопену, екстрагованого з томатів, і приблизно 14мг флавоноїдів, екстрагованих з сім'я винограду, а іншу кількість складали соєві волокна, томатна олія та двоокис кремнію; Alextan® від Indena, Milano, Italy); - 62мг інуліну; - 30мг аскорбінової кислоти; - 15мг глюконату цинку; - 13мг двоокису кремнію (розмір частинок 2,4-3,6мкм). Змішування здійснювали у міксері Ледіга протягом 6 хвилин. Порошкоподібну суміш пресували у таблетки масою 325мг. Типова композиція FE: 105мг G: 13,75мг ТЕ: 14,38мг (з них лікопен складає 10%=1,44мг) Приклад 5 Композицію прикладу 1 піддавали споживчому тестуванню для оцінки самими споживачами змін у шкірі. У тримісячному дослідженні брали участь 129 волонтерів, які щодня приймали дві таблетки, що містять композицію прикладу 1. Перед проведенням тесту реєстрували зовнішній вигляд і стан їх шкіри. Через 1, 2 і 3 місяці після прийому композиції оцінювали зміну зовнішнього вигляду і стан шкіри споживача відповідно до наступних балів: 0 - стан не змінився, 1 - стан злегка поліпшився, 2 - стан поліпшився, 3 - стан значно поліпшився. На Фіг.4 представлені результати оцінки параметрів "загальний стан шкіри", "м'якість" шкіри, "стан шкіри навколо очей" і "стан шкіри навколо рота". Поліпшення цих параметрів у волонтерів, що брали участь в експерименті, виражені у процентах. Література 1. Emonard Η. & Grimaud J.A. Matri x metaltoproteinases. A re view. Cell Mol. Biol. 36, 131-153(1990). 2. Fisher G.J. et al. Pathophysiology of premature skin aging induced by ultraviolet light. N. Engl. J. Med. 337, 419-1428 (1997). 3. Fisher G.J. & Voorhees J.J. Molecular mechanisms of photoaging and its prevention by retinoic acid: ultraviolet irradiation induces MAP kinase signal transduction cascades that induce Ap-1-regulated matrix metalloproteinases that degrade human skin in vivo. J. In vestig. Dermatol. Symp. Proc. 3, 61-68 (1998). 4. Rsher G.J., Tahwar H.S., Lin J. & Voorhees J.J. Molecular mechanisms of photoaging in human skin in vivo and their prevention by all-trans retinoic acid. Photochem. Photobiol. 69, 154-157(1999). 5. Hase Т. et al. Histological increase in inflammatory infiltrate in sun-exposed skin of female subjects: the possible involvement of matrix metalloproteinase-1 produced by inflammatory infiltrate on collagen degradation. Br. J. Dermatol. 142, 267-273 (2000). 6. Petersen M.J., Hansen С. & Craig S. Ultraviolet A irradiation stimulates collagenase production in cultured human fibroblasts. J. Invest Dermatol. 99, 440-444 (1992). 7. Scharffetter K. et al. U VA irradiation induces collagenase in human dermal fibroblasts in vitro and in vivo. Arch. Dermatol. Res. 283, 506-511 (1991). 8. Wlaschek M., Briviba K. & Stricklin P. Singlet Oxygen May Mediate Ultraviolet Α-Induced Synthesis of Interstitial Collagenase. J. In vest Dermatol. 104, 194-198 (1995). 9. Fu M.X., Knecht K.J., Thorpe S.R & Baynes J.W. Role of oxygen in cross-linking and chemical modification of collagen by glucose. Diabetes 41 Suppl 2, 42-48 (1992). 10. Masaki H., Okano Y. & Sakurai H. Generation of active oxygen species from advanced glycation endproducts (AGEs) during ultraviolet light A (UVA) irradiation and a possible mechanism for cell damaging. Biochim. Biophys. Acta 1428, 45-56 (1999).