Інтерлейкін-13-зв’язувальний білок

Реферат: Винахід належить до рекомбінантного антитіла або його антигензв’язувального фрагмента, які зв’язують IL-13 людини, блокує зв'язування IL-13 з IL-13Rα1 і з IL-13Rα2, виділеної нуклеїнової кислоти, що кодує вказане антитіло, вектора, клітини-хазяїна, способу одержання, фармацевтичної композиції та способу лікування суб’єкта від розладу, при якому активність IL13 є шкідливою. UA 115964 C2 (12) UA 115964 C2 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Перехресне посилання на споріднені заявки За даною заявкою вимагається пріоритет попередньої заявки США № 60/843249, поданої 8 вересня 2006 року. Галузь винаходу Дана заявка належить до IL-13-зв'язувальних білків і, зокрема, їх застосування для профілактики і/або лікування різних захворювань, включаючи астму, алергію, COPD (ХОХЛ), фіброз і рак. Посилання на угоду про спільне дослідження Зміст даної заявки знаходиться під захистом угоди про спільне дослідження, укладеної між Protein Design Labs, Inc. і Abbott Laboratories 14 грудня 2005 року, і стосується рекомбінантно сконструйованих антитіл проти IL-13. Рівень техніки IL-13 людини є глікопротеїном з розміром 17 кДа, клонованим з активованих Т-клітин (Zurawski and de Vries 1994 Immunol Today 15 19-26) і продукованим активованими Т-клітинами лінії Th2, хоча IL-13 також продукують Т-клітини Th0 і Th1 CD4+, Т-клітини CD8+ і деякі не-Тклітинні популяції, такі як мастоцити (Zurawski and de Vries 1994 Immunol Today 15 19-26). Функція IL-13 включає переключення ізотипу імуноглобуліну на IgE у В-клітинах людини (Punnonen, Aversa et al. 1993, Proc Natl Acad Sci USA 90 3730-4) і супресію продукції запальних цитокінів як у людини, так і у миші (de Waal Malefyt, Figdor et al. 1993, J Immunol 151 6370-81; Doherty, Kastelein et al. 1993, J Immunol 151 7151-60). IL-13 зв'язується з рецепторами на поверхні клітин, IL-13Rα1 і IL-13Rα2. IL-13Ra1 взаємодіє з IL-13 з низькою афінністю (KD~10 нМ), з наступним рекрутингом IL-4Rα з утворенням сигнального гетеродимерного рецепторного комплексу з високою афінністю (KD~0,4 нМ) (Aman, Tayebi et al. 1996, J Biol Chem 271 29265-70; Hilton, Zhang et al. 1996, Proc Natl Acad Sci USA 93 497-501). Цей комплекс IL-4R/IL-13α1 експресується на багатьох типах клітин, таких як В-клітини, моноцити/макрофаги, дендритні клітини, еозинофіли, базофіли, фібробласти, ендотеліальні клітини, епітеліальні клітини дихальних шляхів і гладком'язові клітини дихальних шляхів (Graber, Gretener et al. 1998, Eur J Immunol 28 4286-98; Murata, Husain et al. 1998, Int Immunol 10 1103-10; Akaiwa, Yu et al. 2001, Cytokine 13 75-84). Лігування рецепторного комплексу IL-13α1/IL-4R приводить до активації різних шляхів передачі сигналу, включаючи шляхи передачі сигналу й активатора транскрипції (STAT6) і шляхи субстрату рецептора-2 інсуліну (IRS-2) (Wang, Michieli et al. 1995, Blood 86421827; Takeda, Kamanaka et al. 1996, J Immunol 157 3220-2). Сам по собі ланцюг IL-13α2 має високу афінність (KD~0,25-0,4 нМ) відносно IL-13 і функціонує як "рецептор-пастка", що негативно регулює зв'язування IL-13 (Donaldson, Whitters et al. 1998, J Immunol 161 2317-24), і як рецептор передачі сигналу, що індукує синтез TGF- і фіброз через Ар-1-шлях у макрофагах і, можливо, інших типах клітин (Fichtner-Feigl, Strober et al. 2006, Nat Med 12 99-106). Декілька досліджень, проведених на преклінічних моделях астми тварин, показують, що IL13 відіграє важливу роль в астмі. Ці дані включають стійкість до астми у мишей з нокаутом IL13, а також інгібування фенотипу астми антагоністами IL-13 (розчинними рецепторами IL-13, анти-ІL-13-mAb і т. д.) у різних мишачих моделях (Sela 1999, Harefuah 137 317-9; Wills-Karp and Chiaramonte 2003, Curr Opin Pulm Med 9 21-7; Wills-Karp 2004, Immunol Rev 202 175-90). Численні дослідження продемонстрували, що фармакологічне введення рекомбінантного IL-13 в легені мишей, а також морських свинок індукує гіперсекрецію слизу дихальних шляхів, еозинофілію і AHR (Grunig, Warnock et al. 1998, Science 282 2261-3; Wills-Karp, Luyimbazi et al. 1998, Science 282 2258-61; Kibe, Inoue et al. 2003, Am J Respir Crit Care Med 167 50-6; Vargaftig and Singer 2003, Am J Physiol Lung Cell Mol Physiol 284 L260-9; Vargaftig and Singer 2003, Am J Respir Cell Mol Biol 28 410-9). Ці ефекти IL-13 відтворюються в системах трансгенних мишей з конститутивною або індукованою експресією IL-13 (Zhu, Homer et al. 1999, J Clin Invest 103 77988; Zhu, Lee et al. 2001, Am J Respir Crit Care Med 164 S67-70; Lanone, Zheng et al. 2002, J Clin Invest 110 463-74). Постійна трансгенна надекспресія IL-13 індукує субепітеліальний фіброз і емфізему. Миші, дефектні по IL-13 (і IL-4) і молекулі передачі сигналу STAT6, нездатні розвивати індуковане алергенами AHR і надпродукцію слизу (Kuperman, Huang et al. 2002, Nat Med 8 885-9). Дослідження з використанням розчинного злитого білка рецептора IL-13 (sIL13Rα2Fc) продемонстрували центральну роль цього цитокіну в експериментальному захворюванні дихальних шляхів, індукованому алергеном овальбуміном (OVA) (Grunig, Wamock et al. 1998, Science 282 2261-3; Wills-Karp, Luyimbazi et al. 1998, Science 282 2258-61; Taube, Duez et al. 2002, J Immunol 16S 6482-9). Ефективність лікування з використанням анти-ІL-13 також була продемонстрована в моделі хронічної астми мишей. Крім прояву ознак гіперсекреції слизу і AHR, ця модель хронічної астми демонструє декілька відмітних ознак захворювання людини, які відсутні в моделях гострої форми захворювання. До них належать еозинофілія 1 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 тканини легенів, локалізованої в міжепітеліальних просторах, а також фіброз гладких м'язів, як виміряно по збільшенню відкладення колагену. Цю модель хронічної астми індукують повторюваними аерозольними введеннями OVA у чутливих до OVA мишей 1 раз на тиждень протягом 4 тижнів у цілому. Анти-ІL-13-антитіло, що вводиться протягом останніх 2 тижнів введень OVA (з дня 36 з реєстраціями ефективності, оцінюваними на день 53 дослідження), значущо інгібувало AHR, легеневе запалення, гіперплазію бокалоподібних клітин, гіперсекрецію слизу і фіброз дихальних шляхів (Yang, Li et al. 2005, J Pharmacol Exp Ther). Крім того, було також продемонстровано, що терапевтична дія антагоніста IL-13 інгібує AHR у моделі астми приматів [Abstract, American Thoracic Society 2005]. Передбачається, що IL-13 бере участь у патогенезі астми людини, оскільки в легенях астматичних пацієнтів були виявлені підвищені рівні мРНК і білка IL-13, які корелюють з тяжкістю цього захворювання (Huang, Xiao et al. 1995 J Immunol 155 2688-94). Крім того, були ідентифіковані генетичні поліморфізми IL-13 людини, які приводять до підвищених рівнів IL-13, що зв'язані з астмою й атопією (Heinzmann, Mao et al. 2000, Hum Mol Genet 9 549-59; Hoerauf, Kruse et al. 2002, Microbes Infect 4 37-42; Vercelli 2002, Curr Opin Allergy Clin Immunol 2 389-93; Heinzmann, Jerkic et al. 2003, J Allergy Clin Immunol 112 735-9; Chen, Ericksen et al. 2004, J Allergy Clin Immunol 114 553-60; Vladich, Brazille et al. 2005, J Clin Invest), і підвищені рівні IL-13 були детектовані в легенях пацієнтів з астмою (Huang, Xiao et al. 1995, J Immunol 155 2688-94; Arima, Umeshita-Suyama et al. 2002, J Allergy Clin Immunol 109 980-7; Berry, Parker et al. 2004, J Allergy Clin Immunol 114 1106-9). Генетичне зчеплення між IL-13 і астмою було також продемонстроване, оскільки індивідууми з поліморфізмом у гені IL-13, який викликає більш високі рівні IL-13 плазми, мають збільшений ризик атопії й астми (Wills-Karp 2000, Respir Res 1 19-23). Внаслідок цієї ролі IL-13 людини при різних порушеннях людини, були створені терапевтичні підходи для інгібування активності IL-13 або протидії активності IL-13. Зокрема, проводилися пошуки антитіл, які зв'язуються з IL-13 і нейтралізують IL-13, як засобу інгібування активності IL13. Однак у даній галузі існує потреба в поліпшених антитілах, здатних зв'язувати IL-13. Переважно, такі антитіла зв'язують IL-13 людини. Переважно, ці антитіла здатні нейтралізувати IL-13 людини. Даний винахід стосується нового сімейства зв'язувальних білків, CDRтрансплантованих антитіл, гуманізованих антитіл, і їх фрагментів, здатних зв'язувати IL-13 людини, що зв'язуються з високої афінністю і зв'язують і нейтралізують IL-13 людини. Суть винаходу Даний винахід стосується IL-13-зв'язувальних білків. Зв'язувальні білки згідно з винаходом включають, але не обмежуються ними, антитіла, антигензв'язувальні частини й інші антигензв'язувальні білки, здатні зв'язувати IL-13 людини. Крім того, винахід стосується способів одержання і застосування IL-13-зв'язувальних білків. В одному з аспектів даний винахід стосується зв'язувального білка, здатного зв'язувати IL13. У переважному варіанті здійснення зв'язувальний білок зв'язує IL-13 людини. Переважно, зв'язувальний білок здатний модулювати біологічну функцію IL-13. Більш переважно, зв'язувальний білок здатний нейтралізувати IL-13. В одному з аспектів винаходу зв'язувальний білок здатний зв'язувати IL-13 і запобігати зв'язуванню IL-13 з IL-131-рецептором. В іншому аспекті винаходу зв'язувальний білок здатний зв'язувати IL-13 і запобігати зв'язуванню IL-13 з IL-132-рецептором. У переважному варіанті здійснення зв'язувальний білок здатний зв'язувати IL-13 і запобігати зв'язуванню IL-13 як з IL131-рецептором, так і з IL-132-рецептором. Один варіант винаходу стосується виділеного антитіла або його антигензв'язувального фрагмента, в якому зазначене антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент зв'язує IL-13 людини і інгібує зв'язування зазначеного IL-13 з IL-132-рецептором в аналізі зв'язування рецептора на основі клітинної поверхні з ІС50, вибраною з групи, що складається з приблизно -8 -8 -8 -9 -9 -10 -10 -11 1,5×10 -1×10 М, 1×10 -1×10 М, 10 -10 М і 10 -10 М, або в аналізі зв'язування рецептора -8 -8 -8 на основі ELISA з ІС50, вибраною з групи, що складається з приблизне 1,8×10 -1×10 М, 1×10 -9 -9 -10 -10 -11 1×10 М, 10 -10 М і 10 -10 М. Переважно, це антитіло зв'язує IL-13 людини і інгібує зв'язування зазначеного IL-13 з IL-132-рецептором в аналізі зв'язування рецептора на -9 клітинній поверхні з ІС50 2,7×10 М і в аналізі зв'язування рецептора на основі ELISA ІС50 1,1×10 9 М. Переважно, антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент зв'язує IL-13 людини і інгібує зв'язування зазначеного IL-13 з його ІL-132-рецептором в аналізі зв'язування рецептора на основі клітинної поверхні або в аналізі зв'язування рецептора на основі ELISA приблизно на 70100 % при концентрації 100 нМ. Переважно, цим антитілом є антитіло 13С5.5. Більш переважно, це антитіло не є антитілом BAK502G9, mAb13.2 або MJ2-7. 2 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В іншому аспекті винахід стосується виділеного антитіла, або його антигензв'язувального фрагмента, де зазначене антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 людини і інгібує AHR приблизно на 50 %, 60 %, 70 %, 80 %, 90 % або 100 % на моделі астми людини, індукованої IL-13. Переважно, антитіло інгібує AHR більше ніж на 86 % у моделі астми людини, індукованої IL-13. В іншому варіанті здійснення виділене антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 людини і інгібує AHR приблизно на 50 %, 60 %, 70 %, 80 %, 90 % або 100 % і інгібує продукцію слизу приблизно на 40 %, 50 %, 60 %, 70 %, 80 % 90 % або 100 % у моделі астми людини, індукованої IL-13. Переважно, антитілом є антитіло 13С5.5. Більш переважно, антитіло не є антитілом BAK502G9, mAb13.2 або MJ2-7. В одному з варіантів здійснення зв'язувальний білок згідно з винаходом має константу 2 -1 -1 швидкості асоціації (kon) відносно IL-13 щонайменше приблизно 10 М с. ; щонайменше 3 -1 -1 4 -1 -1 5 -1 -1 приблизно 10 М с. ; щонайменше приблизно 10 М с. ; щонайменше приблизно 10 М с. 6 -1 -1 або щонайменше приблизно 10 М с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих плазмонів. Переважно, зв'язувальний білок згідно з винаходом має константу швидкості 2 3 -1 -1 3 4 -1 -1 4 5 -1 -1 5 асоціації (kon) відносно IL-13, що дорівнює 10 -10 М с. ; 10 -10 М с. ; 10 -10 М с. або 10 6 -1 -1 10 М с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих плазмонів. В іншому варіанті здійснення зв'язувальний білок згідно з винаходом має константу -3 -1 швидкості дисоціації (koff) відносно IL-13 максимально приблизно 10 с. ; максимально -5 -1 -5 -1 -6 -1 приблизно 10 с. ; максимально приблизно 10 с. або максимально приблизно 10 с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих плазмонів. Переважно, зв'язувальний білок -3 -4 -1 -4 -5 згідно з винаходом має константу швидкості дисоціації (koff) відносно IL-13 10 -10 с. ; 10 -10 -1 -5 -6 -1 с. або 10 -10 с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих плазмонів. В іншому варіанті здійснення зв'язувальний білок згідно з винаходом має константу -7 -8 дисоціації (KD) відносно IL-13 максимально приблизно 10 М; максимально приблизно 10 М; -9 -10 -11 максимально приблизно 10 М; максимально приблизно 10 М; максимально приблизно 10 -12 -13 М; максимально приблизно 10 М або максимально приблизно 10 М. Переважно, -7 -8 зв'язувальний білок згідно з винаходом має константу дисоціації (KD) відносно IL-13 10 -10 М; -8 -9 -9 -10 -10 -11 -11 -12 -12 -13 10 -10 М; 10 -10 М; 10 -10 М; 10 -10 М або 10 -10 М. Переважно, антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 з характеристиками зв'язування, вибраними з групи, що складається з: а) константи швидкості 5 6 -1 -1 6 7 -1 -1 асоціації (kon), що дорівнює приблизно 10 -10 М сек. або приблизно 10 -10 М сек. , або b) -4 -5 -1 -5 -6 константи швидкості дисоціації (koff), що дорівнює приблизно 10 -10 с. або приблизно 10 -10 -1 с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих плазмонів, або с) константи -10 -10 -10 -11 дисоціації (KD), що дорівнює приблизно 1,5×10 -1×10 М або приблизно 10 -10 М. Переважно, антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент, має константу швидкості 5 -1 -1 5 -1 -1 асоціації (kon) відносно IL-13, вибрану з групи, що складається з: 6,68×10 М с. , 7,86×10 М с. , 5 -1 -1 5 -1 -1 5 -1 -1 6 -1 -1 6 -1 -1 6 -1 -1 8,35×10 М с. 8,69×10 М с. , 9,15×10 М с. , 1,26×10 М с. , 1,7×10 М с. і 2,51×10 М с. . Переважно, антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, має константу швидкості -4 -1 -4 -1 дисоціації (koff) відносно IL-13, вибрану з групи, що складається з: 1,23×10 с. ; 1,76×10 с. ; -4 -1 -5 -1 -5 -1 -5 -1 -5 -1 -5 -1 4,74×10 с. ; 1,91×10 с. ; 2,14×10 с. ; 3,82×10 с. ; 8,81×10 с. ; і 9,65×10 с. , при вимірюванні по резонансу поверхневих плазмонів. Переважно, антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, має константу дисоціації (KD) відносно IL-13, вибрану з групи, що складається з: -10 -10 -11 -11 -11 -11 -11 1,05×10 М; 7,10×10 М; 1×10 М; 2,20×10 М; 2,72×10 М; 4,17×10 М; 5,68×10 М; -11 -11 -11 7,01×10 М; 7,10×10 М і 9,79×10 М. Один з аспектів даного винаходу стосується зв'язувальних білків, здатних зв'язувати специфічний епітоп на IL-13. Переважно, специфічний епітоп містить область С-кінцевої спіралі D IL-13 людини. Більш переважно, цей специфічний епітоп містить амінокислотну послідовність VRDTK IEVAQ FVKDL LL HLK KLFRE GR, що відповідає амінокислотам 104-130 послідовності SEQ ID NO:1. В іншому аспекті антитіло, або його антигензв'язувальна частина, зв'язує епітоп, що містить область С-кінцевої спіралі D і область N-кінцевої спіралі A IL-13 людини. Переважно, антитіло, або його антигензв'язувальна частина, зв'язує IL-13 людини, щоб IL-13 із зазначеним антитілом, або його антигензв'язувальним фрагментом, зв'язаним з епітопом, що визначається топографічними областями Ser26-Thr27-Ala28-Leu29-Arg30-Glu31-Leu32-Ile33-Glu34-Glu35Leu36-Val37-Asn38 і Lysl23-Lys124-Leu125-Phe126-Arg127-Glu-128-Gly129-Arg130 послідовності SEQ ID NO:1, був інгібований для зв'язування з IL-13-рецептором. Переважно, це антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 людини, щоб IL-13 із зазначеним антитілом, або його антигензв'язувальним фрагментом, зв'язаним з епітопом, що визначається топографічними областями Arg30-Glu31-Leu32-Ile33-Glu34-Glu35-Leu36-Val37-Asn38 і Lys123Lys124-Leu125-Phe126-Arg127 послідовності SEQ ID NO:1, був інгібований для зв'язування з IL13-рецептором. Переважно, антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 3 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 людини, щоб IL-13 із зазначеним антитілом, або його антигензв'язувальним фрагментом, зв'язаним з епітопом, що визначається топографічними областями Ser26-Thr27-Ala28-Leu29Arg30-Glu31-Leu32-Ile33-Glu34-Glu35-Leu36-Val37-Asn38 і Lys123-Lys124-Leu125-Phe126Arg127-Glu-128-Gly129-Arg130 послідовності SEQ ID NO:1, був інгібований для зв'язування з ІL132-рецептором. Більш переважно, антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 людини, щоб IL-13 із зазначеним антитілом, або його антигензв'язувальним фрагментом, зв'язаним з епітопом, що визначається топографічними областями Ser26-Thr27-Ala28-Leu29Arg30-Glu31-Leu32-Ile33-Glu34-Glu35-Leu36-Val37-Asn38 і Lys123-Lys124-Leu125-Phe126Arg127-Glu-128-Gly129-Arg130 послідовності SEQ ID NO:1, був інгібований для зв'язування з ІL13α2-рецептором, за умови, що зазначене антитіло не є антитілом BAK502G9 або MJ2-7. Найбільше переважно, цим антитілом є антитіло 13С5.5. В одному з аспектів виділене антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL13 і запобігає зв'язуванню IL-13 з ІL-132-рецептором з характеристиками зв'язування, вибраними з групи, що складається зі зв'язування з епітопом на IL-13, що включає спіралі А і D; 5 6 -1 -1 6 7 -1 -1 константи швидкості асоціації (kon) приблизно 10 -10 М с. або приблизно 10 -10 М с. ; -4 -5 -1 -5 -6 -1 константи швидкості дисоціації (koff) приблизно 10 -10 с. або приблизно 10 -10 с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих плазмонів; і константи дисоціації (KD) -10 -10 -10 -11 приблизно 1,5×10 -1×10 М або приблизно 10 -10 М. В іншому аспекті виділене антитіло, або його антигензв'язувальний фрагмент, зв'язує IL-13 і запобігає зв'язуванню IL-13 з ІL-132рецептором з характеристиками зв'язування, вибраними з групи, що складається зі зв'язування 5 з епітопом на IL-13, що включає спіралі А і D; константи швидкості асоціації (kon) приблизно 10 6 -1 -1 6 7 -1 -1 -4 10 М с. або приблизно 10 -10 М с. ; константи швидкості дисоціації (koff) приблизно 10 -10 5 -1 -5 -6 -1 с. або приблизно 10 -10 с. , при вимірюванні за допомогою резонансу поверхневих -10 -10 -10 -11 плазмонів; і константи дисоціації (KD) приблизно 1,5×10 -1×10 М або приблизно 10 -10 М. В одному з аспектів винахід стосується зв'язувального білка, здатного зв'язувати IL-13, причому зазначений антигензв'язувальний домен містить щонайменше один CDR, що містить амінокислотну послідовність, вибрану з групи, яка складається з: CDR-H1. Х1-Х2-Х3-Х4-Х5-Х6-Х7 (SEQ ID NO:64), де: Х1 означає Т, D, G або S; Х2 означає S; Х3 означає D; Х4 означає М, S, Y, L або Н; Х5 означає G, W, Y, A, S або N; Х6 означає V, І або М; і Х7 означає D, Н, S, Y, N або G; CDR-H2. Х1-Х2-Х3-Х4-Х5-Х6-Х7-Х8-Х9-Х10-Х11Х12-Х13-Х14-Х15-Х16-Х17 (SEQ ID NO:65), де: X1 означає М, Е, Н, R, S, G або L; Х2 означає І або не присутній; Х3 означає Н, Y, A, D, S або W; X4 означає Р, S, W або G; Х5 означає S, G, Е або D; Х6 означає D, G, S, Е або N; Х7 означає S, Y або G; Х8 означає Е, N, Y, V або R; Х9 означає Т, І або К; Х10 означає R, Y, I, D або А; Х11 означає L, Y, D або F; X12 означає N, P, S або D; Х13 означає Q, E, D, Р або S; Х14 означає К, М, S, Т, А або V; Х15 означає F, L, V або М; Х16 означає К, R або Q; і Х17 означає D, G або S; CDR-H3. Х1-Х2-Х3-Х4-Х5-Х6-Х7-Х8-Х9-Х10-Х11Х12-Х13-Х14 (SEQ ID NO:66), де: X1 означає W, Т, G, Y, D або І; Х2 означає R, A, S, G або V; Х3 означає Т, F, Y або S; Х4 означає S, Т або Y; Х5 означає Y, F або G; Х6 означає F або Y; 4 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Х7 означає S, Y, І або F; Х8 означає D, L, Y або Р; Х9 означає Y; Х10 означає G; Х11 означає Y, А, Р або Е; Х12 означає F, М, S, L або І; Х13 означає D, V, N або К; і Х14 означає Y або F; CDR-L1. Х1-Х2-Х3-Х4-Х5-Х6-Х7-Х8-Х9-Х10-Х11Х12-Х13-Х14-Х15-Х16-Х17 (SEQ ID NO:67), де: Х1 означає К або R; X2 означає S або А; X3 означає S або Т; Х4 означає Q, К або І; Х5 означає N, S, Т, G або Е; Х6 означає L, Т або S; Х7 означає L, Q або V; Х8 означає Y, N, Н, D або Т; Х9 означає S, І або Т; Х10 означає S, D, N, Н або Y; Х11 означає N або G; Х12 означає Q; Х13 означає К, F, N, Е або S; Х14 означає N, Т або S; Х15 означає Y або F; Х16 означає L, А або М; і Х17 означає A, D, Е, Н або N; CDR-L2. Х1-Х2-Х3-Х4-Х5-Х6-Х7 (SEQ ID NO:68), де: Х1 означає L, S, К, Т, W або Y; Х2 означає V, Т або А; Х3 означає S або N; Х4 означає N, К, Т, М або R; Х5 означає R, К або L; Х6 означає F, D, Е, Н, Р або А; і Х7 означає S, R або Р; і CDR-L3. Х1-Х2-Х3-Х4-Х5-Х6-Х7-Х8-Х9 (SEQ ID NO:69), де: Х1 означає F, W, Q або А; Х2 означає Q або L; Х3 означає Н, G, Y, W або N; Х4 означає N, S, Т, L або Y; Х5 означає Y, Т, S, Е або Н; Х6 означає L, V, F, Y, N, G, Р або D; Х7 означає Р або Н; Х8 означає L, F, Y, W або R; і Х9 означає Т або V. Переважно, антигензв'язувальний домен містить щонайменше один CDR, що містить амінокислотну послідовність, вибрану з групи, що складається з: залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки 31-35 SEQ ID NO:32; 50-66 SEQ ID NO:32; 99-105 SEQ ID NO:32; 24-39 SEQ ID NO:33; 55-61 SEQ ID NO:33; 94-102 SEQ ID NO:33; 31-35 SEQ ID NO:34; 50-66 SEQ ID NO:34; 99-105 SEQ ID NO:34; 24-39 SEQ ID NO:35; 55-61 SEQ ID NO:35; 94-102 SEQ ID NO:35; 31-35 SEQ ID NO:36; 5 31-35 SEQ ID NO:41; 50-66 SEQ ID NO:41; 99-112 SEQ ID NO:41; 31-35 SEQ ID NO:42; 50-66 SEQ ID NO:42; 99-100 SEQ ID NO:42; 24-39 SEQ ID NO:43; 55-61 SEQ ID NO:43; 94-102 SEQ ID NO:43; 31-35 SEQ ID NO:44; 50-65 SEQ ID NO:44; 98-106 SEQ ID NO:44; 24-40 SEQ ID NO:45; UA 115964 C2 залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки 50-66 SEQ ID NO:36; 99-109 SEQ ID NO:36; 24-39 SEQ ID NO:37; 55-61 SEQ ID NO:37; 94-102 SEQ ID NO:37; 31-35 SEQ ID NO:38; 50-66 SEQ ID NO:38; 99-109 SEQ ID NO:38; 31-35 SEQ ID NO:39; 50-66 SEQ ID NO:39; 99-112 SEQ ID NO:39; 24-39 SEQ ID NO:40; 55-61 SEQ ID NO:40; 94-102 SEQ ID NO:40; залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки 31-37 SEQ ID NO:50; 52-67 SEQ ID NO:50; 100-112 SEQ ID NO:50; 24-34 SEQ ID NO:51; 60-66 SEQ ID NO:51; 89-97 SEQ ID NO:51; 31-35 SEQ ID NO:52; 50-66 SEQ ID NO:52; 99-107 SEQ ID NO:52; 23-36 SEQ ID NO:53; 52-58 SEQ ID NO:53; 91-99 SEQ ID NO:53; 31-35 SEQ ID NO:54; 50-65 SEQ ID NO:54; 98-107 SEQ ID NO:54; 24-38 SEQ ID NO:55; 54-60 SEQ ID NO:55; 93-101 SEQ ID NO:55; 31-35 SEQ ID NO:56; 50-65 SEQ ID NO:56; 98-107 SEQ ID NO:56; залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки залишки 56-62 SEQ ID NO:45; 95-103 SEQ ID NO:45; 32-38 SEQ ID NO:46; 52-67 SEQ ID NO:46; 100-112 SEQ ID NO:46; 24-34 SEQ ID NO:47; 50-56 SEQ ID NO:47; 89-97 SEQ ID NO:47; 31-37 SEQ ID NO:48; 52-67 SEQ ID NO:48; 100-112 SEQ ID NO:48; 24-34 SEQ ID NO:49; 50-56 SEQ ID NO:49; 89-97 SEQ ID NO:49; 24-38 SEQ ID NO:57; 54-60 SEQ ID NO:57; 93-101 SEQ ID NO:57; 31-35 SEQ ID NO:58; 50-65 SEQ ID NO:58; 98-107 SEQ ID NO:58; 24-38 SEQ ID NO:59; 54-60 SEQ ID NO:59; 93-101 SEQ ID NO:59; 31-35 SEQ ID NO:60; 50-65 SEQ ID NO:60; 98-107 SEQ ID NO:60; 24-38 SEQ ID NO:61; 54-60 SEQ ID NO:61; 93-101 SEQ ID NO:61; 31-35 SEQ ID NO:62; 50-65 SEQ ID NO:62; 98-107 SEQ ID NO:62; 24-38 SEQ ID NO:63; 54-60 SEQ ID NO:63; і 93-101 SEQ ID NO:63. У переважному варіанті здійснення цей зв'язувальний білок містить щонайменше 3 CDR, вибраних з набору CDR варіабельного домену, що складається з: 5 Набір CDR VH 25C8 VH 25C8 CDR-H1 VH 25C8 CDR-H2 VH 25C8 CDR-H3 Набір CDR VL 25C8 VL 25C8CDR-L1 VL 25C8 CDR-L2 VL 25C8 CDR-L3 Набір CDR VH 9C11 VH 9C11 CDR-H1 VH 9C11 CDR-H2 VH 9C11 CDR-H3 Набір CDR VL9C11 VL 9C11 CDR-L1 VL 9C11CDR-L2 VL 9C11 CDR-L3 Набір CDR VH 21D9 VH 21D9 CDR-H1 Залишки 31-35 SEQ ID NO:32 Залишки 50-66 SEQ ID NO:32 Залишки 99-105 SEQ ID NO:32 Залишки 24-39 SEQ ID NO:33 Залишки 55-61 SEQ ID NO:33 Залишки 94-102 SEQ ID NO:33 Залишки 31-35 SEQ ID NO:34 Залишки 50-56 SEQ ID NO:34 Залишки 99-105 SEQ ID NO:34 Залишки 24-39 SEQ ID NO:35 Залишки 55-61 SEQ ID NO:35 Залишки 94-102 SEQ ID NO:35 Залишки 31-35 SEQ ID NO:36 6 UA 115964 C2 Залишки 50-66 SEQ ID NO:36 Залишки 99-109 SEQ ID NO:36 VH 21D9 CDR-H2 VH 21D9 CDR-H3 Набір CDR VL21D9 VL 21D9 CDR-L1 VL 21D9 CDR-L2 VL 21D9 CDR-L3 Набір CDR VH 22D10 VH 22D10 CDR-H1 VH 22D10 CDR-H2 VH 22D10 CDR-H3 Набір CDR VL22D10 VL 22D10 CDR-L1 VL 22D10 CDR-L2 VL 22D10 CDR-L3 Набір CDR VH5F1 VH 5F1 CDR-H1 VH 5F1 CDR-H2 VH 5F1 CDR-H3 Набір CDR VL 5F1 VL SF1 CDR-L1 VL SF1 CDR-L2 VL SF1 CDR-L3 Набір CDR VH 5G1 VH 5G1 CDR-H1 VH 5G1 CDR-H2 VH5G1 CDR-H3 Набір CDR VL 5G1 VL 5G1 CDR-L1 VL 5G1 CDR-L2 VL 5G1 CDR-L3 Набір CDR VH 3H7 VH 3H7 CDR-H1 VH 3H7 CDR-H2 VH 3H7 CDR-H3 Набір CDR VL 3H7 VL 3H7 CDR-L1 VL 3H7 CDR-L2 VL 3H7 CDR-L3 Набір CDR VH14B2 VH 14B2 CDR-H1 VH 14B2 CDR-H2 VH 14B2 CDR-H3 Набір CDRVL14B2 VL 14B2 CDR-L1 VL 14B2 CDR-L2 VL 14B2 CDR-L3 Набір CDR VH 13C5 VH 13C5 CDR-H1 VH 13C5 CDR-H2 VH 13C5 CDR-H3 Набір CDR VL13C5 VL 13C5 CDR-L1 VL 13C5 CDR-L2 VL 13C5 CDR-L3 Набір CDR VH 29G5 VH 29G5 CDR-H1 VH 29G5 CDR-H2 VH 29G5 CDR-H3 Залишки 24-39 SEQ ID NO:37 Залишки 55-61 SEQ ID NO:37 Залишки 94-102 SEQ ID NO:37 Залишки 31-35 SEQ ID NO:38 Залишки 50-66 SEQ ID NO:38 Залишки 99-109 SEQ ID NO:38 Залишки 24-39 SEQ ID NO:37 Залишки 55-61 SEQ ID NO:37 Залишки 94-102 SEQ ID NO:37 Залишки 31-35 SEQ ID NO:39 Залишки 50-66 SEQ ID NO:39 Залишки 99-112 SEQ ID NO:39 Залишки 24-39 SEQ ID NO:40 Залишки 55-61 SEQ ID NO:40 Залишки 94-102 SEQ ID NO:40 Залишки 31-35 SEQ ID NO:41 Залишки 50-66 SEQ ID NO:41 Залишки 99-112 SEQ ID NO:41 Залишки 24-39 SEQ ID NO:40 Залишки 55-61 SEQ ID NO:40 Залишки 94-102 SEQ ID NO:40 Залишки 31-35 SEQ ID NO:42 Залишки 50-66 SEQ ID NO:42 Залишки 99-100 SEQ ID NO:42 Залишки 24-39 SEQ ID NO:43 Залишки 55-61 SEQ ID NO:43 Залишки 94-102 SEQ ID NO:43 Залишки 31-35 SEQ ID NO:44 Залишки 50-65 SEQ ID NO:44 Залишки 98-106 SEQ ID NO:44 Залишки 24-40 SEQ ID NO:45 Залишки 56-62 SEQ ID NO:45 Залишки 95-103 SEQ ID NO:45 Залишки 32-38 SEQ ID NO:46 Залишки 52-67 SEQ ID NO:46 Залишки 100-112 SEQ ID NO:46 Залишки 24-34 SEQ ID NO:47 Залишки 50-56 SEQ ID NO:47 Залишки 89-97 SEQ ID NO:47 Залишки 31-37 SEQ ID NO:48 Залишки 52-67 SEQ ID NO:48 Залишки 100-112 SEQ ID NO:48 7 UA 115964 C2 Набір CDR VL 29G5 VL 29G5 CDR-L1 VL 29G5 CDR-L2 VL 29G5 CDR-L3 Набір CDR VH 33C3 VH 33C3 CDR-H1 VH 33C3 CDR-H2 VH 33C3 CDR-H3 Набір CDR VL 33С3 VL 33C3 CDR-L1 VL 33С3 CDR-L2 VL 33С3 CDR-L3 Набір CDR VH 4A8 VH 4A8 CDR-H1 VH 4A8 CDR-H2 VH 4A8 CDR-H3 Набір CDR VL 4A8 VL 4A8 CDR-L1 VL 4A8 CDR-L2 VL 4A8 CDR-L3 Набір CDR VH 1B6 VH 1B6 CDR-H1 VH 1B6 CDR-H2 VH 1B6 CDR-H3 Набір CDR VL 1B6 VL 1B6 CDR-L1 VL 1B6 CDR-L2 VL 1B6 CDR-L3 Набір CDR VH 3E5 VH 3E5 CDR-H1 VH 3E5 CDR-H2 VH 3E5 CDR-H3 Набір CDR VL 3E5 VL3E5CDR-L1 VL 3E5 CDR-L2 VL 3E5 CDR-L3 Набір CDR VH 6C8 VH 6C8 CDR-H1 VH 6C8 CDR-H2 VH 6C8 CDR-H3 Набір CDR VL 6C8 VL 6C8 CDR-L1 VL 6C8 CDR-L2 VL 6C8 CDR-L3 Набір CDR VH 5D3 VH 5D3 CDR-H1 VH 5D3 CDR-H2 VH 5D3 CDR-H3 Набір CDR VL 5D3 VL 5D3 CDR-L1 VL 5D3 CDR-L2 VL 5D3 CDR-L3 Набір CDR VH 8B6 VH 8B6 CDR-H1 VH 8B6 CDR-H2 VH 8B6 CDR-H3 Набір CDR VL 8B6 VL 8B6 CDR-L1 Залишки 24-34 SEQ ID NO:49 Залишки 50-56 SEQ ID NO:49 Залишки 89-97 SEQ ID NO:49 Залишки 31-37 SEQ ID NO:50 Залишки 52-67 SEQ ID NO:50 Залишки 100-112 SEQ ID NO:50 Залишки 24-34 SEQ ID NO:51 Залишки 60-66 SEQ ID NO:51 Залишки 89-97 SEQ ID NO:51 Залишки 31-35 SEQ ID NO:52 Залишки 50-66 SEQ ID NO:52 Залишки 99-107 SEQ ID NO:52 Залишки 23-36 SEQ ID NO:53 Залишки 52-58 SEQ ID NO:53 Залишки 91-99 SEQ ID NO:53 Залишки 31-35 SEQ ID NO:54 Залишки 50-65 SEQ ID NO:54 Залишки 98-107 SEQ ID NO:54 Залишки 24-38 SEQ ID NO:55 Залишки 54-60 SEQ ID NO:55 Залишки 93-101 SEQ ID NO:55 Залишки 31-35 SEQ ID NO:56 Залишки 50-65 SEQ ID NO:56 Залишки 98-107 SEQ ID NO:56 Залишки 24-38 SEQ ID NO:57 Залишки 54-60 SEQ ID NO:57 Залишки 93-101 SEQ ID NO:57 Залишки 31-35 SEQ ID NO:58 Залишки 50-65 SEQ ID NO:58 Залишки 98-107 SEQ ID NO:58 Залишки 24-38 SEQ ID NO:59 Залишки 54-60 SEQ ID NO:59 Залишки 93-101 SEQ ID NO:59 Залишки 31-35 SEQ ID NO:60 Залишки 50-65 SEQ ID NO:60 Залишки 98-107 SEQ ID NO:60 Залишки 24-38 SEQ ID NO:61 Залишки 54-60 SEQ ID NO:61 Залишки 93-101 SEQ ID NO:61 Залишки 31-35 SEQ ID NO:62 Залишки 50-65 SEQ ID NO:62 Залишки 98-107 SEQ ID NO:62 Залишки 24-38 SEQ ID NO:63 8 UA 115964 C2 Залишки 54-60 SEQ ID NO:63 Залишки 93-101 SEQ ID NO:63 VL 8B6 CDR-L2 VL 8B6 CDR-L3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Переважно, зв'язувальний білок містить щонайменше два набори CDR варіабельних доменів. Переважно, щонайменше два набори CDR варіабельних доменів вибрані з групи, що складається з: набір CDR VH 25C8 і набір CDR VL 25C8; набір CDR VH 9C11 і набір CDR VL 9C11; набір CDR VH 21D9 і набір CDR VL 21D9; набір CDR VH 22D10 і набір CDR VL 22D10; набір CDR VH 5F1 і набір CDR VL 5F1; набір CDR VH 5G1 і набір CDR VL 5G1; набір CDR VH 3H7 і набір CDR VL 3H7; набір CDR VH 14B2 і набір CDR VL 14B2; набір CDR VH 13C5 і набір CDR VL 13C5; набір CDR VH 29G5 і набір CDR VL 29G5; набір CDR VH 33C3 і набір CDR VL 33C3; набір CDR VH 4A8 і набір CDR VL 4A8; набір CDR VH 1B6 і набір CDR VL 1B6; набір CDR VH 3E5 і набір CDR VL 3E5; набір CDR VH 6C8 і набір CDR VL 6C8; набір CDR VH 5D3 і набір CDR VL 5D3; і набір CDR VH 8B6 і набір CDR VL 8B6. В іншому варіанті здійснення описаний вище зв'язувальний білок додатково містить акцепторний каркас людини. Переважно, акцепторний каркас людини містить амінокислотну послідовність, вибрану з групи, що складається з: SEQ ID NO:6, SEQ ID NO:15, SEQ ID NO:24, SEQ ID NO:7, SEQ ID NO:16, SEQ ID NO:25, SEQ ID NO:8, SEQ ID NO:17, SEQ ID NO:26, SEQ ID NO:9, SEQ ID NO:18, SEQ ID NO:27, SEQ ID NO:10, SEQ ID NO:19, SEQ ID NO:28, SEQ ID NO:11, SEQ ID NO:20, SEQ ID NO:29, SEQ ID NO:12, SEQ ID NO:21, SEQ ID NO:30 і SEQ ID NO:13, SEQ ID NO:22, SEQ ID NO:31. SEQ ID NO:14, SEQ ID NO:23, У переважному варіанті здійснення зв'язувальним білком є CDR-трансплантоване антитіло або його антигензв'язувальна частина, здатне зв'язувати IL-13. Переважно, CDRтрансплантоване антитіло, або його антигензв'язувальна частина, містить один або декілька вищеописаних CDR. Переважно, це CDR-трансплантоване антитіло або його антигензв'язувальна частина, містить акцепторний каркас людини. Більш переважно, акцепторним каркасом людини є будь-який з акцепторних каркасів людини, описаних вище. У переважному варіанті здійснення зв'язувальним білком є гуманізоване антитіло або його антигензв'язувальна частина, здатне зв'язувати IL-13. Переважно, гуманізоване антитіло або його антигензв'язувальна частина, містить один або декілька вищеописаних CDR, включених у варіабельний домен антитіла людини акцепторного каркаса людини. Переважно, варіабельний домен антитіла людини є консенсусним варіабельним доменом людини. Більш переважно, акцепторний каркас людини містить щонайменше одну амінокислотну заміну каркасної ділянки як ключовий залишок, причому ключовий залишок вибраний із групи, що складається з залишку, суміжного з CDR; залишку сайта глікозилування; незвичайного залишку; залишку, здатного взаємодіяти з IL-13 людини; залишку, здатного взаємодіяти з CDR; канонічного залишку; контактного залишку між варіабельною областю важкого ланцюга і варіабельною областю легкого ланцюга; залишку в зоні Верньєра і залишку в ділянки, яка перекривається між CDR1 варіабельного важкого ланцюга по визначенню Хотіа і першим каркасом важкого ланцюга по визначенню Кабата. Переважно, акцепторний каркас людини містить щонайменше одну амінокислотну заміну каркасної ділянки, причому амінокислотна послідовність даного каркаса є щонайменше на 65 % ідентичною послідовності зазначеного акцепторного каркаса людини і містить щонайменше 70 амінокислотних залишків, ідентичних зазначеному акцепторному каркасу людини. Переважно, ця амінокислотна заміна в ключовому залишку вибрана з групи, що складається з 2L, 15L, 22L, 41L, 42L, 44L, 49L, 50L, 51L, 62L, 71L, 73L, 10Н, 44Н, 46Н, 48Н, 67Н, 68Н, 70Н, 72Н, 74Н, 76Н, 83Н, 84Н, 86Н, 87Н і 97Н. 9 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 У переважному варіанті здійснення зв'язувальним білком є гуманізоване антитіло або його антигензв'язувальна частина, здатні зв'язувати IL-13. Переважно, гуманізоване антитіло, або його антигензв'язувальна частина, містить один або декілька CDR, описаних вище. Більш переважно, гуманізоване антитіло, або його антигензв'язувальна частина, містить три або більше CDR, описаних вище. Найбільш переважно, гуманізоване антитіло, або його антигензв'язувальна частина, містить шість CDR, описаних вище. В іншому варіанті здійснення винаходу гуманізоване антитіло, або його антигензв'язувальна частина, містить щонайменше один варіабельний домен, що має амінокислотну послідовність, вибрану з групи, яка складається з: SEQ ID NO:70, SEQ ID NO:77, SEQ ID NO:84, SEQ ID NO:71, SEQ ID NO:78, SEQ ID NO:85, SEQ ID NO:72, SEQ ID NO:79, SEQ ID NO:92, SEQ ID NO:73, SEQ ID NO:80, SEQ ID NO:93 і SEQ ID NO:74, SEQ ID NO:81, SEQ ID NO:94. SEQ ID NO:75, SEQ ID NO:82, SEQ ID NO:76, SEQ ID NO:83, Більш переважно гуманізоване антитіло, або його антигензв'язувальна частина, містить два варіабельних домени, вибраних з вищеописаної групи. Більш переважно, зв'язувальний білок містить два варіабельних домени, причому зазначені два варіабельних домени мають амінокислотні послідовності, вибрані з групи, що складається з: SEQ ID NO:70 і SEQ ID NO:71, SEQ ID NO:72 і SEQ ID NO:73, SEQ ID NO:74 і SEQ ID NO:75, SEQ ID NO:76 і SEQ ID NO:77, SEQ ID NO:78 і SEQ ID NO:79, SEQ ID NO:80 і SEQ ID NO:81, SEQ ID NO:82 і SEQ ID NO:83, SEQ ID NO:84 і SEQ ID NO:85, SEQ ID NO:80 і SEQ ID NO:92, SEQ ID NO:80 і SEQ ID NO:93, SEQ ID NO:80 і SEQ ID NO:94. Один з варіантів здійснення винаходу стосується конструкції антитіла, яка містить будь-який з вищеописаних зв'язувальних білків і лінкерний поліпептид або імуноглобулін. У переважному варіанті здійснення конструкція антитіла вибрана з групи, що складається з молекули імуноглобуліну, моноклонального антитіла, химерного антитіла, CDR-трансплантованого антитіла, гуманізованого антитіла, Fab, Fab', F(ab')2, Fv, дисульфідзв'язаного Fv, scFv, однодоменного антитіла, діатіла, мультиспецифічного антитіла, антитіла з подвійною специфічністю і біспецифічного антитіла. У переважному варіанті здійснення ця конструкція антитіла містить константний домен важкого ланцюга імуноглобуліну, вибраний із групи, що складається з константного домену IgM людини, константного домену IgG1 людини, константного домену IgG2 людини, константного домену IgG3 людини, константного домену IgG4 людини, константного домену IgE людини і константного домену IgA людини. Більш переважно, ця конструкція антитіла містить SEQ ID NO:2; SEQ ID NO:3; SEQ ID NO:4 і SEQ ID NO:5. В іншому варіанті здійснення винахід стосується кон'югата антитіла, що містить вищеописану конструкцію й агент, вибраний із групи, що складається з молекули імуноадгезії, агента візуалізації, терапевтичного агента і цитотоксичного засобу. У переважному варіанті здійснення агент візуалізації вибраний із групи, що складається з радіоактивної мітки, ферменту, флуоресцентної мітки, люмінесцентної мітки, біолюмінесцентної мітки, магнітної мітки і біотину. Більш переважно агент візуалізації є радіоактивною міткою, вибраною з групи, 3 14 35 90 99 111 125 131 177 166 153 що складається з Н, С, S, Y, Tc, In, I, I, Lu, Но і Sm. У переважному варіанті здійснення терапевтичний або цитотоксичний засіб вибраний із групи, що складається з антиметаболіту, алкілувального агента, антибіотика, фактора росту, цитокіну, антиангіогенного засобу, антимітотичного засобу, антрацикліну, токсину й апоптотичного засобу. В іншому варіанті здійснення конструкція антитіла є глікозилованою. Переважно, глікозилування має характер глікозилування людини. В іншому варіанті здійснення зв'язувальний білок, конструкція антитіла або кон'югат антитіла, описані вище, знаходиться у вигляді кристала. Переважно, кристал являє собою фармацевтичний кристал з регульованим вивільненням, що не має носія. У переважному варіанті здійснення кристалізований зв'язувальний білок, кристалізована конструкція антитіла або кристалізований кон'югат антитіла має більш високий час напівжиття in vivo, ніж їх розчинна 10 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 копія. В іншому переважному варіанті здійснення кристалізований зв'язувальний білок, кристалізована конструкція антитіла або кристалізований кон'югат антитіла зберігає біологічну активність після кристалізації. Один з аспектів даного винаходу стосується DVD-зв'язувального білка, що містить зв'язувальні білки, здатні зв'язувати IL-13. Переважно, DVD-зв'язувальний білок здатний зв'язувати IL-13 і другу мішень. Ця друга мішень вибрана з групи, що складається з CSF1 (MCSF), CSF2 (GM-CSF), CSF3 (GCSF), FGF2, IFNαl, IFNβl, IFNγ, гістаміну і рецепторів гістаміну, IL-1α, IL-1β, IL-2, IL-3, IL-4, IL-5, IL-6, IL-7, IL-8, IL-9, IL-10, IL-11, IL-12α, IL-12β, IL-14, IL-15, IL-16, IL-17, IL-18, IL-19, KITLG, PDGFB, IL-2Rα, IL-4R, IL-5Rα, IL-8Rα, IL-8Rβ, IL-12Rβ1, IL-12Rβ2, IL13Rαl, IL-13Rα2, IL-18R1, TSLP, CCL1, CCL2, CCL3, CCL4, CCL5, CCL7, CCL8, CCL13, CCL17, CCL18, CCL19, CCL20, CCL22, CCL24, CX3CL1, CXCL1, CXCL2, CXCL3, XCL1, CCR2, CCR3, CCR4, CCR5, CCR6, CCR7, CCR8, CX3CR1, GPR2, XCR1, FOS, GATA3, JAK1, JAK3, STAT6, TBX21, TGFB1, TNFSF6, YY1, CYSLTR1, FCER1A, FCER2, LTB4R, TB4R2, LTBR і хітинази. Більш переважно, DVD-білок здатний розпізнавати IL-13 і IL-1β, IL-13 і IL-9; IL-13 і IL-4; IL-13 і IL5; IL-13 і IL-25; IL-13 і TARC; IL-13 і MDC; IL-13 і MIF; IL-13 і TGF-β; IL-13 і агоніст LHR; IL-13 і CL25; IL-13 і SPRR2a; IL-13 і SPRR2b або IL-13 і ADAM8. Найбільш переважно, DVD-білок здатний зв'язувати IL-13 і TNFα. Один з аспектів даного винаходу стосується виділеної нуклеїнової кислоти, яка кодує зв'язувальний білок або конструкцію антитіла, або кон'югат антитіла, описані вище. Інший варіант здійснення стосується вектора, що містить виділену нуклеїнову кислоту, описану вище, причому зазначений вектор вибраний із групи, що складається з pcDNA; pTT (Durocher et аl., Nucleic Acids Research 2002, Vo 30, No. 2); рТТ3 (pTT з додатковим сайтом множинного клонування); pEFBOS (Mizushima, S. and Nagata, S. (1990) Nucleic acids Research Vol 18, No. 17); pBV; pJV I pBJ. В іншому аспекті клітину-хазяїна трансформують вищеописаним вектором. Переважно, клітина-хазяїн є прокаріотичною клітиною. Більш переважно, клітина-хазяїн є Е. coli. В іншому варіанті здійснення клітина-хазяїн є еукаріотичною клітиною. Переважно, еукаріотична клітина вибрана з групи, що складається з клітини протестів (одноклітинні організми), клітини тварини, клітини рослини і грибної клітини. Більш переважно, клітина-хазяїн є клітиною ссавця, у тому числі, але не тільки, СНО і COS; або грибною клітиною, такою як Saccharomyces cerevisiae; або клітиною комахи, такою як Sf9. Інший аспект винаходу включає спосіб одержання зв'язувального білка, що зв'язує IL-13, який включає культивування вищеописаних клітин-хазяїнів у культуральному середовищі при умовах, достатніх для продукування зв'язувального білка, який зв'язує IL-13. Інший варіант здійснення стосується зв'язувального білка, одержаного відповідно до описаного вище способу. Один з варіантів здійснення стосується композиції для вивільнення зв'язувального білка, причому ця композиція містить готову форму, яка, у свою чергу, містить кристалізований зв'язувальний білок, кристалізовану конструкцію антитіла або кристалізований кон'югат антитіла, описані вище, і інгредієнт; і щонайменше один полімерний носій. Переважно, полімерний носій вибраний з одного або декількох із групи, що складається з: полі(акрилової кислоти), полі(ціаноакрилатів), полі(амінокислот), полі(ангідридів), полі(депсипептидів), полі(ефірів), полі(молочної кислоти), полі(співполімеру молочної кислоти і гліколевої кислоти) або PLGA, полі(β-гідроксибутирату), полі(капролактону), полі(діоксанону); полі(етиленгліколю), полі((гідроксипропіл)метакриламіду), полі[(органо)фосфацену], полі(ортоефірів), полівінілового спирту), полі(вінілпіролідону), співполімерів малеїнового ангідриду й алкілвінілового ефіру, поліолів плюроніків, альбуміну, альгінату, целюлози і похідних целюлози, колагену, фібрину, желатину, гіалуронової кислоти, олігосахаридів, глікаміногліканів, сульфатованих полісахаридів, їх сумішей і співполімерів. Переважно, цей інгредієнт вибраний із групи, що складається з альбуміну, сахарози, трегалози, лактату, желатину, гідроксипропіл-β-циклодекстрину, метоксиполіетиленгліколю і поліетиленгліколю. Інший варіант здійснення стосується способу лікування ссавця, який включає стадію введення ссавцю ефективної кількості вищеописаної композиції. Винахід також стосується фармацевтичної композиції, яка містить зв'язувальний білок, конструкцію антитіла або кон'югат антитіла, описані вище, і фармацевтично прийнятний носій. У ще одному варіанті здійснення фармацевтична композиція містить щонайменше один додатковий терапевтичний засіб для лікування порушення, в якому активність IL-13 впливає на здоров'я. Переважно, додатковий засіб вибраний із групи, що складається з терапевтичного засобу, агента візуалізації, цитотоксичного агента, інгібіторів ангіогенезу (у тому числі, але не тільки, анти-VeGF-антитіл або VEGF-пастки); інгібіторів кіназ (у тому числі, але не тільки, KDR- і ТІЕ-2-інгібіторів); блокаторів костимулюючих молекул (у тому числі, але не тільки, анти-В7.1, 11 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 анти-В7.2, CTLA4-Ig, анти-СD20); блокаторів адгезійних молекул (у тому числі, але не тільки, анти-LFA-1-Ab, анти-E/L-селектин-Ab, інгібіторів з малою молекулою); анти-цитокін-антитіла або його функціонального фрагмента (у тому числі, але не тільки, антитіл анти-IL-18, анти-TNF, анти-ІL-6/рецептор цитокіну); метотрексату; циклоспорину; рапаміцину; FK506; детектованої мітки або репортера; антагоніста TNF; протиревматичного засобу; міорелаксанту, наркотичного агента, нестероїдного протизапального засобу (NSAID), анальгезуючого засобу, анестетика, седативного засобу, місцевого анестетика, нейром'язового блокатора, протимікробного засобу, антипсоріатичного засобу, кортикостероїду, анаболічного стероїду, еритропоетину, імунізуючого агента, імуноглобуліну, імуносупресуючого засобу, гормону росту, гормонозаміщувального лікарського засобу, радіофармацевтичного засобу, антидепресанту, антипсихотичного засобу (нейролептика), стимулятора, лікарського засобу для астми, бета-агоніста, інгальованого стероїду, епінефрину або аналога епінефрину, цитокіну й антагоніста цитокіну. В іншому аспекті винахід стосується способу інгібування активності IL-13, який включає контактування IL-13 людини з вищеописаним зв'язувальним білком, при якому інгібується активність IL-13. В іншому аспекті винахід стосується способу інгібування активності IL-13 людини у індивіда-людини, що страждає від порушення, пов'язаного з активністю IL-13, який включає введення цьому індивіду вищеописаного зв'язувального білка, при цьому активність IL13 людини у індивіда інгібується, і відбувається лікування. В іншому аспекті винахід стосується способу лікування (наприклад, лікування, супресії, ослаблення, затримки або профілактики появи або запобігання повторюваності або рецидиву) або профілактики IL-13-опосередкованого порушення у індивіда. Спосіб передбачає введення індивіду IL-13-зв'язувального агента (зокрема, антагоніста); наприклад, анти-IL-13-антитіл а або його фрагмента, описаних у даному описі, у кількості, достатній для лікування або попередження IL-13-опосередкованого порушення. Цей антагоніст IL-13, наприклад, анти-ІL-13антитіло або його фрагмент, може бути введений цьому індивіду окремо або в комбінації з іншими терапевтичними схемами, як описано в даному описі. В одному з варіантів здійснення індивідом є ссавець, наприклад людина, що страждає одним або декількома IL-13 порушеннями, які включають, наприклад, респіраторні порушення, наприклад астму (наприклад алергійну і неалергійну астму), хронічну обструктивну хворобу легенів (COPD, ХОХЛ) і інші стани, що включають запалення дихальних шляхів, еозинофілію, фіброз і надлишкове продукування слизу; атопічні порушення (наприклад, атопічний дерматит і алергійний риніт); запальні і/або аутоімунні стани шкіри, шлунково-кишкових органів (наприклад, запальних захворювань травного тракту (IBD), таких як виразковий коліт і/або хвороба Крона), і печінки (наприклад, цирозу, фіброзу); склеродермії; пухлини або ракові пухлини, наприклад лімфому Ходжкіна, як описано в даному описі. Таким чином, винахід стосується застосування IL-13-зв'язувального агента (такого як анти-ІL-13-антитіло або його фрагмент, описані в даному описі) для описаного лікування і застосування IL-13-зв'язувального агента (такого як анти-IL-13антитіло або його фрагмент, описані в даному описі) для одержання лікарського засобу для описаного лікування. Приклади IL-13-опосередкованих захворювань включають, але не обмежуються ними, порушення, вибране з одного або декількох з: респіраторних порушень (наприклад астми (наприклад алергійної і неалергійної астми (наприклад астми внаслідок інфікування, наприклад, респіраторним синцитіальним вірусом (RSV), наприклад, у дітей малого віку)), хронічної обструктивної хвороби легенів (COPD, ХОХЛ) і інших станів, що включають запалення дихальних шляхів, еозинофілію, фіброз і надлишкове продукування слизу, наприклад, муковісцидоз і пневмофіброз; атопічних порушень, наприклад, які походять зі збільшеної чутливості до IL-13 (наприклад, атопічного дерматиту, кропивниці, екземи, алергійного риніту й алергійного ентерогастриту); запальних і/або аутоімунних станів шкіри (наприклад, атопічного дерматиту), шлунково-кишкових органів (наприклад, запальних захворювань травного тракту (IBD), таких як виразковий коліт і/або хвороба Крона), печінки (наприклад, цирозу, гепатоцелюлярної карциноми) і склеродермії; пухлин або ракових пухлин (наприклад, м'якої тканини або солідних пухлин), таких як лейкоз, гліобластома і лімфома, наприклад, лімфома Ходжкіна; вірусних інфекцій (наприклад, з HTLV-1); фіброзу інших органів, наприклад, фіброзу печінки (наприклад, фіброзу, викликаного вірусом гепатиту В і/або С); і супресії прояву імунних реакцій захисного типу 1 (наприклад, під час вакцинації), як описано в даному описі. В інших варіантах здійснення винахід стосується способу лікування (тобто зменшення, ослаблення) або профілактики одного або декількох симптомів, пов'язаних з респіраторним порушенням, наприклад, астмою (наприклад, алергійною і неалергійною астмою); алергіями; хронічною обструктивною хворобою легенів (COPD, ХОХЛ); станом, що включає запалення дихальних шляхів, еозинофілію, фіброз і надлишкове продукування слизу, наприклад, 12 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 муковісцидозом і пневмофіброзом. Наприклад, симптоми астми включають, але не обмежуються ними, подих, що свистить, задишку, бронхостеноз, гіперреактивність дихальних шляхів, зменшену ємність легенів, фіброз, запалення дихальних шляхів і продукування слизу. Спосіб включає введення цьому індивіду антагоніста IL-13, наприклад, IL-13-антитіла або його фрагмента, у кількості, достатній для лікування (наприклад, зменшення, ослаблення) або профілактики одного або декількох симптомів. IL-13-антитіло можна вводити терапевтично або профілактично або обома способами. Антагоніст IL-13, наприклад, анти-IL-13-антитіло або його фрагмент, можна вводити індивіду окремо або в поєднанні з іншими терапевтичними режимами, як описано в даному описі. Переважно, індивідом є ссавець, наприклад людина, що страждає IL-13-опосередкованим порушенням, описаним у даному описі. В іншому аспекті винахід стосується способу детекції IL-13 у пробі in vitro (наприклад, біологічній пробі, такій як сироватка, плазма, тканина, біопсія). Розглянутий спосіб може бути використаний для діагностики порушення, наприклад, пов'язаного з імунними клітинами порушення. Спосіб передбачає: (і) контактування проби або контрольної проби з анти-IL-13антитілом або його фрагментом, описаними в даному описі; і (іі) детектування утворення комплексу між анти-IL-13-антитілом або його фрагментом і пробою, або контрольною пробою, причому статистично значуща зміна в утворенні комплексу в пробі відносно контрольної проби є показником наявності IL-13 у цій пробі. Ще в одному аспекті винахід стосується способу детекції IL-13 in vivo (наприклад, візуалізації in vivo в індивіді). Розглянутий спосіб може бути використаний для діагностики порушення, наприклад, IL-13-опосередкованого порушення. Спосіб включає: (і) введення антиIL-13-антитіл а або його фрагмента, описаних у даному описі, індивіду або контрольному індивіду в умовах, при яких можливе зв'язування антитіла або фрагмента з IL-13; і (іі) детектування комплексу між анти-IL-13-антитілом або його фрагментом і IL-13, причому статистично значуща зміна в утворенні комплексу в індивіда відносно контрольного індивіда є показником наявності IL-13. В іншому аспекті зв'язувальні білки винаходу можна використовувати для лікування порушення, вибраного з групи, яка складається з артриту, остеоартриту, ювенільного хронічного артриту, септичного артриту, артриту Лайма, псоріатичного артриту, реактивного артриту, спондилоартропатії, системного червоного вовчака, хвороби Крона, виразкового коліту, запального захворювання травного тракту, інсулінозалежного цукрового діабету, тироїдиту, астми, алергійних захворювань, псоріазу, дерматиту, склеродермії, реакції трансплантат проти хазяїна, відторгнення трансплантованого органа, гострого або хронічного імунного захворювання, пов'язаного з трансплантацією органа, саркоїдозу, атеросклерозу, дисемінованого внутрішньосудинного згортання, хвороби Кавасакі, хвороби Грейвса, нефротичного синдрому, синдрому хронічної утоми, гранулематозу Вегенера, пурпури Шенлейна-Геноха, мікроскопічного васкуліту нирок, хронічного активного гепатиту, увеїту, септичного шоку, синдрому токсичного шоку, синдрому сепсису, кахексії, інфекційних захворювань, паразитарних захворювань, синдрому набутого імунодефіциту, гострого поперечного мієліту, хореї Хантінгтона, хвороби Паркінсона, хвороби Альцгеймера, інсульту, первинного біліарного цирозу, гемолітичної анемії, злоякісностей, серцевої недостатності, хвороби Адісона, спорадичної, плюригландулярної недостатності типу I і плюригландулярної недостатності типу II, синдрому Шмідта, (гострого) дистрес-синдрому дорослих, алопеції, гніздової (осередкової) алопеції, серонегативної артропатії, артропатії, хвороби Рейтера, псоріатичної артропатії, пов'язаної з виразковим колітом артропатії, ентеропатичного синовіту, пов'язаної з хламідією, ієрсинією і сальмонелою артропатії, спондилоартропатії, атероматозного захворювання/артеріосклерозу, атонічної алергії, аутоімунного бульозного захворювання, звичайної пухирчатки, листоподібної пухирчатки, лінійного IgA-захворювання, аутоімунної гемолітичної анемії, Кумбс-позитивної гемолітичної анемії, набутої пеніціозної анемії, ювенільної пеніціозної анемії, міалгічного енцефаліту/британського міалгічного енцефаліту, кандидозу, що уражає шкіру і слизові оболонки, гігантоклітинного артеріїту, первинного склерозуючого гепатиту, криптогенного аутоімунного гепатиту, набутого синдрому імунодефіциту, родинних захворювань набутого імунодефіциту, гепатиту В, гепатиту С, варіабельного некласифікованого імунодефіциту (варіабельної некласифікованої гіпогаммаглобулінемії), дилатаційної (застійної) кардіоміопатії, жіночої безплідності, порушення функції яєчників, передчасного порушення функції яєчників, фібротичного захворювання легенів, криптогенного фіброзуючого альвеоліту, постзапального інтерстиціального захворювання легенів, інтерстиціального пневмоніту, пов'язаного з захворюванням сполучної тканини інтерстиціального легеневого захворювання, пов'язаного з ревматоїдним артритом інтерстиціального легеневого захворювання, пов'язаного із системним червоним вовчаком 13 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інтерстиціального легеневого захворювання, пов'язаного з дерматоміозитом/поліміозитом легеневого захворювання, пов'язаного з хворобою Шегрена легеневого захворювання, пов'язаного з анкілозуючим спондилітом легеневого захворювання, васкулітного дифузійного легеневого захворювання, пов'язаного з гемосидерозом легеневого захворювання, індукованого лікарським засобом інтерстиціального легеневого захворювання, фіброзу, променевого фіброзу, облітеруючого (констриктивного) бронхіоліту, хронічної еозинофільної пневмонії, лімфоцитарного інфільтративного легеневого захворювання, постінфекційного інтерстиціального легеневого захворювання, подагричного артриту, аутоімунного гепатиту, аутоімунного гепатиту типу 1 (класичного аутоімунного або вовчакового гепатиту), аутоімунного гепатиту типу 2 (гепатиту з анти-LКМ-антитілом), аутоімунно опосередкованої гіпоглікемії, інсулінорезистентності типу В з чорним акантозом, гіпопаратиреоїдизму, гострого імунного захворювання, пов'язаного з трансплантацією органів, хронічного імунного захворювання, пов'язаного з трансплантацією органів, остеоартрозу, первинного склерозуючого холангіту, псоріазу типу 1, псоріазу типу 2, ідіопатичної лейкопенії, аутоімунної нейтропенії, ренального захворювання NOS (БДУ), гломерулонефриту, мікроскопічного васкуліту нирок, хвороби Дайма, дискоїдного червоного вовчака, чоловічої безплідності, ідіопатичного або NOS (БДУ), аутоімунності сперми, розсіяного склерозу (усіх типів), симпатичної офтальмії, легеневої гіпертензії, вторинної відносно захворювання сполучної тканини, синдрому Гудпасчера, легеневої маніфестації нодозного поліартеріїту, гострої ревматичної лихоманки, ревматоїдного спондиліту, хвороби Стілла, системного склерозу, синдрому Шегрена, хвороби Такаясу/артеріїту, аутоімунної тромбоцитопенії, ідіопатичної тромбоцитопенії, аутоімунного тиреоїдного захворювання, гіпертиреозу, зобного аутоімунного гіпотиреозу (хвороби Хашімото), атрофічного аутоімунного гіпотиреозу, первинної мікседеми, факоантигенного увеїту, первинного васкуліту, захворювання печінки з осередковою пігментацією шкіри (вітиліго), хронічних захворювань печінки, алкогольного цирозу, індукованого алкоголем ушкодження печінки, холеостеатозу, ідіосинкратичного захворювання печінки, індукованого лікарським засобом гепатиту, неалкогольного стеатогепатиту, алергії й астми, інфекції стрептококів групи В (GBS), психічних порушень (наприклад, депресії і шизофренії), опосередкованих Th2 і Тh1 захворювань, гострого і хронічного болю (різних форм болю) і ракових захворювань, таких як рак легенів, молочної залози, шлунка, сечового міхура, ободової кишки, підшлункової залози, яєчника, передміхурової залози, ректального раку і гематопоетичних злоякісностей (лейкозу і лімфоми), абеталіпопротеїнемії, акроціанозу, гострих і хронічних паразитарних або інфекційних процесів, гострого лейкозу, гострого лімфобластного лейкозу (ALL), гострого мієлобластного лейкозу (AML), гострої або хронічної бактеріальної інфекції, гострого панкреатиту, гострої ниркової недостатності, аденокарцином, атріального ектопічного ритму, комплексу СНІДдеменція, індукованого алкоголем гепатиту, алергійного кон'юнктивіту, алергійного контактного дерматиту, алергійного риніту, відторгнення трансплантата, недостатності альфа-1антитрипсину, аміотрофічного бічного склерозу, анемії, стенокардії, дегенерації клітин переднього рога, анти-СD3-терапії, антифосфоліпідного синдрому, реакцій гіперчутливості проти рецептора, аневризм аорти і периферичних аневризм, розшаровуючої аневризми аорти, артеріальної гіпертензії, артеріосклерозу, артеріовенозного свища, атаксії, мерехтливої аритмії (атріальної фібриляції) (підтримуваної або пароксизмальної), тріпотіння передсердь, атриовентрикулярної блокади, В-клітинної лімфоми, відторгнення кісткового трансплантата, відторгнення трансплантата кісткового мозку (ВМТ), блокади ніжки пучка Гіса, лімфоми Беркітта, опіків, серцевих аритмій, синдрому тимчасової зупинки серця, пухлин серця, кардіоміопатії, запальної реакції при екстракорпоральному кровообігу, відторгнення трансплантата хряща, мозочкових кортикальних дегенерацій, мозочкових порушень, хаотичної або багатоосередкової передсердної тахікардії, пов'язаних з хіміотерапією порушень, хронічного мієлоцитарного лейкозу (CML), хронічного алкоголізму, хронічних запальних патологій, хронічного лімфоцитарного лейкозу (CLL), хронічної обструктивної хвороби легенів (COPD, ХОХЛ), хронічної інтоксикації саліцилатом, колоректальної карциноми, застійної серцевої недостатності; кон'юнктивіту, контактного дерматиту, легеневого серця (cor pulmonale), захворювання коронарної артерії, хвороби Крейтцфельдта-Якоба, культура-негативного сепсису, муковісцидозу, пов'язаних з терапією цитокінами порушень, деменції боксерів, демієлінізуючих захворювань, геморагічної лихоманки Денге, дерматиту, дерматологічних станів, діабету, цукрового діабету, діабетичного атеросклеротичного захворювання, хвороби з дифузійними тільцями Леві, дилатаційної застійної кардіоміопатії, порушень базальних ядер, синдрому Дауна в середньому віці, індукованих лікарським засобом порушень руху, які блокують рецептори допаміну ЦНС, чутливості до лікарських засобів, екземи, енцефаломієліту, ендокардиту, ендокринопатії, епіглотиту, інфекції вірусу Епштейна-Барр, еритромелалгії, 14 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 екстрапірамідних і мозочкових порушень, сімейного гематофагоцитарного лімфогістіоцитозу, фетального відторгнення імплантата вилочкової залози (тимуса), атаксії Фридрейха, функціональних периферичних артеріальних порушень, грибкового сепсису, газової гангрени, виразки шлунка, гломерулярного нефриту, відторгнення трансплантата будь-яких органа або тканини, грамнегативного сепсису, грампозитивного сепсису, гранульом унаслідок внутрішньоклітинних організмів, ретикулоендотеліозу, хвороби Халлерродена-Шпатца, тиреоїдиту Хашімото, сінної лихоманки, відторгнення трансплантата серця, гемохроматозу, гемодіалізу, гемолітичного уремічного синдрому/тромболітичної тромбоцитопенічної пурпури, кровотечі, гепатиту (А), аритмії пучків Гіса, ВІЛ-інфекції/ВІЛ-невропатії, хвороби Ходжкіна, гіперкінетичних порушень рухів, реакцій гіперчутливості, гіперчутливого пневмоніту, гіпертензії, гіпокінетичних порушень рухів, оцінки системи гіпоталамус-гіпофіза-надниркових залоз, ідіопатичної хвороби Адісона, ідіопатичного пневмофіброзу, опосередкованої антитілом цитотоксичності, астенії, дитячої спінально-м'язової атрофії, запалення аорти, грипу А, впливу іонізуючою радіацією, іридоцикліту/увеїту/ретробульбарного невриту, ішемічногореперфузійного ушкодження, ішемічного інсульту, ювенільного ревматоїдного артриту, ювенільної спінально-м'язової атрофії, саркоми Капоші, відторгнення трансплантата нирки, хвороби легіонерів, лейшманіозу, прокази, ушкоджень кортикоспінальної системи, ліподемії, відторгнення трансплантата печінки, лімфедеми, малярії, злоякісної лімфоми, злоякісного гістіоцитозу, злоякісної меланоми, менінгіту, менінгококемії, метаболічної/ідіопатичної мігреніголовного болю, порушення мітохондріальної мультисистеми, захворювання змішаної сполучної тканини, моноклональної гаммапатії, множинної мієломи, дегенерації множинних систем (Менцеля-Томаса Ши-Дрегера і Махадо-Жозефа), важкої псевдопаралітичної міастенії, Mycobacterium avium intracellulare, Mycobacterium tuberculosis, мієлопластичного синдрому, інфаркту міокарда, ішемічних порушень міокарда, носоглоткового раку, неонатального хронічного захворювання легенів, нефриту, нефрозу нейродегенеративних захворювань, нейрогенних м'язових атрофій І, нейтропенічної лихоманки, неходжкінської лімфоми, оклюзії черевної аорти і її відгалужень, оклюзійних артеріальних порушень, оkt3-терапії, орхіту/епідидиміту, процедур анулювання орхіту/вазектомії, органомегалії, остеопорозу, відторгнення трансплантата підшлункової залози, раку підшлункової залози, паранеопластичного синдрому/гіперкальціємії злоякісності, відторгнення трансплантата паращитовидної залози, запального захворювання тазової порожнини, хронічного алергійного риніту, захворювання перикарда, периферичного атеросклеротичного захворювання, периферичних судинних захворювань, перитоніту, перніціозної анемії, пневмонії, викликаної Pneumocystis carinii, пневмонії, синдрому POEMS (поліневропатії, органомегалії, ендокринопатії, моноклональної гаммапатії і синдрому змін шкіри), постперфузійного синдрому, постгемодіалізного синдрому, синдрому пост-МІ-кардіотомії, прееклампсії, прогресуючого супрануклеарного паралічу, первинної легеневої гіпертензії, променевої терапії, феномену і захворювання Рейно, хвороби Рефсума, регулярної тахікардії з вузьким QRS, вазоренальної гіпертензії, реперфузійного ушкодження, рестриктивної кардіоміопатії, сарком, склеродермії, сенільної хореї, сенільної деменції, що розвивається при хворобі дифузійних тілець Леві, серонегативних артропатій, шоку, серпоподібноклітинної анемії, відторгнення шкірного трансплантата, синдрому змін шкіри, відторгнення трансплантата тонкої кишки, солідних пухлин, конкретних аритмій, спінальної атаксії, спінально-мозочкових дегенерацій, стрептококового міозиту, структурних ушкоджень мозочка, підгострого склерозуючого паненцефаліту, синкопі (непритомності), сифілісу серцево-судинної системи, системної анафілаксії, синдрому системної запальної реакції, ревматоїдного артриту системного прояву, Т-клітинного або FAB ALL, телеангіектазії, облітеруючого тромбангіїту, тромбоцитопенії, токсичності, трансплантатів, травми/кровотечі, реакцій гіперчутливості типу III, реакцій гіперчутливості типу IV, нестабільної стенокардії, уремії, уросепсису, кропивниці, клапанних захворювань серця, варикозних вен, васкуліту, венозних захворювань, венозного тромбозу, фібриляції шлуночків, вірусних і грибкових інфекцій, енцефаліту/асептичного менінгіту, що загрожує життю, гемофагоцитарного синдрому, що загрожує життю, синдрому Верніке-Козакова, хвороби Вільсона, відторгнення трансплантата будь-яких органа або тканини, гострих коронарних синдромів, гострого ідіопатичного поліневриту, гострої запальної демієлінізуючої полірадикулоневропатії, гострої ішемії, хвороби Стіла дорослих, гніздової (осередкової) алопеції, анафілаксії, синдрому антифосфоліпідних антитіл, апластичної анемії, артеріосклерозу, атопічної екземи, атопічного дерматиту, аутоімунного дерматиту, аутоімунного порушення, пов'язаного з інфекцією Streptococcus, аутоімунної ентеропатії, аутоімунної втрати слуху, аутоімунного лімфопроліферативного синдрому (ALPS), аутоімунного міокардиту, аутоімунного передчасного угасання функції яєчника, блефариту, бронхоектазу, бульозної 15 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 пухирчатки, серцево-судинного захворювання, гострого антифосфоліпідного синдрому, глютенової ентеропатії (спру), шийного спондильозу, хронічної ішемії, рубцевої пухирчатки, клінічно виділеного синдрому (CIS) з ризиком розсіяного склерозу, кон'юнктивіту, прояву психіатричного порушення у дітей, хронічної обструктивної хвороби легенів (COPD, ХОХЛ), дакріоциститу, дерматоміозиту, діабетичної ретинопатії, цукрового діабету, грижі міжхребцевого диска, пролапсу грижі, індукованої лікарським засобом імунної гемолітичної анемії, ендокардиту, ендометріозу, ендофтальміту, епісклериту, багатоформної (ексудативної) еритеми, великої багатоформної еритеми, гестаційної пухирчатки, синдрому Гійєна-Барре (GBS), сінної лихоманки, синдрому Hughes, ідіопатичної хвороби Паркінсона, ідіопатичної інтерстиціальної пневмонії, IgE-опосередкованої алергії, імунної гемолітичної анемії, міозиту з тільцями включень, інфекційного очного запального захворювання, запального демієлінізуючого захворювання, запального захворювання серця, запального захворювання нирок, IPF/UIP, іриту, кератиту, сухого кератокон'юнктивіту, хвороби Кусмауля або хвороби Кусмауля-Мейєра, паралічу Ландри, гістіоцитозу клітин Лангерганса, ретикулярного ліведо, дегенерації жовтої плями, мікроскопічного поліангіїту, хвороби Бехтерева; порушень мотонейронів, пухирчатки слизової оболонки, порушень функцій множинних органів, важкої псевдопаралітичної міастенії, мієлодиспластичного синдрому, міокардиту, порушень нервових закінчень, невропатії, гепатиту ні А, ні В, невриту зорового нерва (ретробульбарного невриту), остеолізу, ювенільного ревматоїдного артриту (JRA) з малою кількістю уражених суглобів, оклюзивного захворювання периферичних артерій (PAOD), захворювання периферичних судин (PVD), захворювання периферичних артерій (PAD), флебіту, нодозного поліартеріїту (або нодозного періартеріїту), поліхондриту, ревматичної поліміалгії (PMR), постгемодіалізного синдрому, первинного паркінсонізму, простатиту, істинної еритроцитарної аплазії, первинної недостатності надниркових залоз, рецидивуючого нейромієліту зорового нерва, рестенозу, ревматичного захворювання серця, SAPHO (синовіту, акне, пустульозу, гіперостозу й остеїту), склеродермії, вторинного амілоїдозу, синдрому шокової легені, склериту, ішіалгії, вторинної недостатності надниркових залоз, кремній-пов'язаної хвороби сполучної тканини, синдром СнедонаУілкінсона, анкілозуючого спондиліту, синдрому Стевенса-Джонсона (SJS), синдрому системної запальної реакції, артеріїту скроневих артерій, токсоплазмозного ретиніту, токсичного епідермального некролізу, поперечного мієліту, TRAPS (рецептора фактора некрозу пухлин, алергійної реакції типу І, діабету типу II, кропивниці), звичайної інтерстиціальної пневмонії (UIP), васкуліту, весняного кон'юнктивіту, синдрому Фогта-Коянагі-Харада (синдрому VKH), вологої дегенерації жовтої плями і загоєння ран. В іншому аспекті зв'язувальні білки даного винаходу застосовні для лікування порушення, вибраного з групи, що складається з гострого лімфобластного лейкозу, гострого мієлоїдного лейкозу, адренокортикальної карциноми, анального раку, раку апендикса, мозочкової астроцитоми, церебральної астроцитоми, базальноклітинної карциноми, позапечінкового раку жовчних проток, раку сечового міхура, раку кістки, остеосаркоми/злоякісної фіброзної гістіоцитоми/гліоми стовбура головного мозку, пухлини головного мозку, гліоми стовбура головного мозку, церебральної астроцитоми/злоякісної гліоми, епендимоми, медулобластоми, супратенторіальних недиференційованих нейроектодермальних пухлин, гліом зорового шляху і гіпоталамічних гліом, раку молочної залози, бронхіальних аденом/карциноїдів, карциноїдної пухлини, шлунково-кишкового раку невідомого походження, лімфоми центральної нервової системи, первинної мозочкової астроцитоми, раку шийки матки, хронічного лімфоцитарного лейкозу, хронічного мієлогенного лейкозу, хронічних мієлопроліферативних порушень, раку ободової кишки, колоректального раку, шкірної Т-клітинної лімфоми, ендометріального раку, епендимоми, раку стравоходу, сімейства пухлин Евінга, екстракраніальної герміноми (ембріонально-клітинної пухлини), екстрагонадної герміноми, позапечінкового раку жовчних проток, очного раку, внутрішньоочної меланоми/ретинобластоми, раку жовчного міхура, раку шлунка, карциноїдної пухлини шлунково-кишкового тракту, стромальної пухлини шлунковокишкового тракту (GIST), екстракраніальної герміноми, екстрагонадної герміноми, герміноми яєчника, гестаційної трофобластної пухлини, гліоми, гліоми головного мозку, церебральної астроцитоми/гліоми, гліоми зорового шляху і гіпоталамуса дітей, ретикулоендотеліозу, раку голови і шиї, гепатоцелюлярного раку, лімфоми Ходжкіна, гіпофарингеального раку, внутрішньоочної меланоми, карциноми острівцевих клітин (ендокринної підшлункової залози), саркоми Капоші, раку нирки, ларингеального раку, гострого лімфобластного лейкозу, гострого мієлоїдного лейкозу, хронічного лімфоцитарного лейкозу, ретикулоендотеліозу, раку губ і порожнини рота, раку печінки, недрібноклітинного раку легені, дрібноклітинного раку легені, СНІД-пов'язаної лімфоми, лімфоми Беркіта, шкірної Т-клітинної лімфоми, лімфоми Ходжкіна, неходжкінської лімфоми, первинної лімфоми центральної нервової системи, макроглобулінемії 16 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вальденстрома, злоякісної фіброзної гістіоцитоми кістки/остеосаркоми, медулобластоми, меланоми, внутрішньоочної меланоми, раку з клітин Меркеля, злоякісної мезотеліоми, метастатичного плоскоклітинного раку шиї зі схованим первинним походженням, раку порожнини рота, синдрому множинної ендокринної неоплазії, множинної мієломи/неоплазми плазмацитів, викликаної грибками саркоми шкіри, мієлодиспластичних синдромів, мієлодиспластичних/мієлопроліферативних синдромів, мієлогенного лейкозу, хронічного мієлоїдного лейкозу, множинної мієломи, мієлопроліферативних порушень, раку носової порожнини й навколоносових пазух, раку носоглотки, нейробластоми, орального раку, раку порожнини рота, раку губ і носоглотки, остеосаркоми/злоякісної волокнистої гістіоцитоми кістки, раку яєчника, епітеліального раку яєчника, герміноми яєчника, потенційної пухлини яєчника з низькою злоякісністю, раку підшлункової залози, раку панкреатичних острівцевих клітин, раку навколоносових пазух і порожнини носа, раку паращитовидної залози, раку статевого члена, фарінгеального раку, феохромоцитоми, пінеобластоми і супратенторіальних недиференційованих нейроектодермальних пухлин, пухлини гіпофіза, неоплазми плазмацитів/множинної мієломи, плевропульмональної бластоми, раку передміхурової залози, ректального раку, нирковаклітинного раку, раку ниркової миски і сечоводу, перехідноклітинного раку, ретинобластоми, раку слинних залоз, саркоми, пухлин сімейства Евінга, саркоми Капоші, саркоми м'яких тканин, саркоми матки, синдрому Сезарі, раку шкіри (немеланоми), раку шкіри (меланоми), карциноми клітин Меркеля, раку тонкої кишки, плоскоклітинного раку, метастатичного плоскоклітинного раку шиї з прихованим первинним походженням, раку шлунка, супратенторіальних недиференційованих нейроектодермальних пухлин, шкірної Т-клітинної лімфоми, раку яєчок, раку глотки, тимоми, тимоми і тимічної карциноми, раку щитовидної залози, перехідноклітинного раку ниркової миски і сечоводу, гестаційної трофобластної пухлини сечоводу і ниркової миски, перехідноклітинного раку, раку сечовипускального каналу, раку матки, саркоми ендометрія матки, раку вагіни, гліоми зорового шляху і гіпоталамуса, раку вульви, макроглобулінемії Вальденстрема, пухлини Вільмса. В іншому аспекті даний винахід забезпечує спосіб лікування пацієнта, що страждає від порушення, в якому IL-13 людини є шкідливим для здоров'я, який передбачає стадію введення будь-якого із зв'язувальних білків, описаних вище, до, одночасно або після введення другого агента, як обговорювалося вище. У переважному варіанті здійснення додатковий терапевтичний агент, що може вводитися одночасно і/або може бути приготовлений з одним або декількома антагоністами IL-13 (наприклад, анти-ІL-13-антитілами або їх фрагментами), включає, але не обмежуючись ними, один або декілька з: інгальованих стероїдів; стероїдів, що вводяться перорально; бета-агоністів, наприклад, короткостроково діючих або довгостроково діючих бета-агоністів; антагоністів лейкотриєнів або рецепторів лейкотриєнів; комбінованих лікарських засобів, таких як ADVAIR; інгібіторів IgE, наприклад, анти-IgE-антитіл (наприклад, XOLAIR); інгібіторів фосфодіестерази (наприклад, інгібіторів PDE4); ксантинів; антихолінергічних лікарських засобів; стабілізуючих мастоцити агентів, таких як кромолін; інгібіторів IL-4; інгібіторів IL-5; інгібіторів еотаксину/ССR3; антагоністів гістаміну або його рецепторів, що включають Н1, Н2, Н3 і Н4, і антагоністів простагландину D або його рецепторів (DP1 і CRTH2). Такі комбінації можуть бути використані для лікування астми й інших респіраторних порушень. Додаткові приклади терапевтичних агентів, що можуть бути спільно введені або приготовлені разом з одним або декількома анти-IL-13-антитілами або їх фрагментами, включають один або декілька з: антагоністів TNF (наприклад, розчинного фрагмента TNF-рецептора, наприклад, р55 або р75 рецептора TNF людини або його похідних, наприклад, TNFR-IgG з розміром 75 кДа (злитий білок з розміром 75 кДа TNF-рецептор-IgG, ENBREL)); антагоністи TNF-ферменту, наприклад, інгібітори TNF-перетворюючого ферменту (ТАСЕ); антагоністи мускаринового рецептора; антагоністи TGF-β; інтерферон гамма; перфенідон; хіміотерапевтичні агенти, наприклад метотрексат, лефлуномід або сиролімус (рапаміцин) або його аналог, наприклад, ССІ-779; інгібітори СОХ2 і cPLA2; NSAID; імуномодулятори; інгібітори р38, TPL-2, МК-2 і інгібітори NF-κВ, серед інших. Додатковий другий агент вибраний із групи, що складається з буденосиду, епідермального фактора росту, кортикостероїду, циклоспорину, сульфасалазину, аміносаліцилатів, 6-меркаптопурину, азатіоприну, метронідазолу, інгібіторів ліпоксигенази, мезаламіну, олсалазину, балсалазиду, антиоксидантів, інгібіторів тромбоксану, антагоністів IL-1-рецепторів, моноклональних антитіл анти-IL-1β, моноклональних антитіл анти-IL-6, факторів росту, інгібіторів еластази, піридинілімідазольних сполук, антитіл або агоністів TNF, LT, IL-1, IL-2, IL-6, IL-7, IL-8, IL-15, IL-16, IL-18, ЕМАР-ІІ, GM-CSF, FGF і PDGF, антитіл CD2, CD3, CD4, CD8, CD25, CD28, CD30, CD40, CD45, CD69, CD90 або їх лігандів, метотрексату, циклоспорину, FK506, рапаміцину, мікофеноляту-мофетилу, лефлуноміду, NSAID, ібупрофену, кортикостероїдів, преднізолону, 17 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 інгібіторів фосфодіестерази, агоністів аденозину, антитромботичних агентів, інгібіторів комплементу, адренергічних агентів, інгібіторів IRAK, NIK, IKK, р38, МАР-кінази, інгібіторів IL-1βперетворюючого ферменту, інгібіторів TNFα-перетворюючого ферменту, інгібіторів передачі сигналу Т-клітин, інгібіторів металопротеїнази, сульфасалазину, азатіоприну, 6меркаптопуринів, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, розчинних рецепторів цитокінів, розчинного рецептора TNF р55, розчинного рецептора TNF p75, sIL-1RI, sIL-1RII, sIL6R, протизапальних цитокінів, IL-4, IL-10, IL-11 і TGFβ. У переважному варіанті здійснення описані вище фармацевтичні композиції вводять індивіду щонайменше одним способом, вибраним з парентерального, підшкірного, внутрішньом'язового, внутрішньовенного, внутрішньосуглобного, внутрішньобронхіального, внутрішньочеревного, інтракапсулярного, внутрішньохрящового, внутрішньопорожнинного, інтрацеліального, внутрішньомозочкового, інтрацеребровентрикулярного, всередину товстої кишки, інтрацервікального, внутрішньошлункового, внутрішньопечінкового, інтраміокардіального, внутрішньокісткового, внутрішньочеревинного, інтраперикардіального, інтраперитонеального, інтраплеврального, внутрішньопростатного, внутрішньолегеневого, інтраректального, інтраренального, інтраретинального, інтраспінального, інтрасиновіального, інтраторакального, внутрішньоматкового, внутрішньоміхурового, болюсного, вагінального, ректального, букального, сублінгвального, інтраназального і трансдермального способів. Один з аспектів винаходу стосується щонайменше одного IL-13-антиідіотипічного антитіла, щонайменше одного IL-13-зв'язувального білка згідно з винаходом. Антиідіотипічне антитіло включає будь-який білок - або пептидвмісну молекулу, що містить щонайменше частину молекули імуноглобуліну, таку як, але не тільки, щонайменше одну ділянку, яка визначає компліментарність (CDR) важкого ланцюга або легкого ланцюга або його лігандзв'язувальну частину, варіабельну ділянку важкого ланцюга або легкого ланцюга, константну ділянку важкого ланцюга або легкого ланцюга, каркасну ділянку або їх будь-яку частину, яка може бути включена в зв'язувальний білок згідно з винаходом. Докладний опис винаходу Винахід стосується білків, що зв'язують IL-13 людини, зокрема анти-IL-антитіл, або їх антигензв'язувальних частин, що зв'язують IL-13. Різні аспекти винаходу стосуються антитіл і фрагментів антитіл і їх фармацевтичних композицій, а також нуклеїнових кислот, рекомбінантних експресуючих векторів і клітин-хазяїв для одержання таких антитіл і фрагментів. Винахід також стосується способів застосування антитіл згідно з винаходом для детектування IL-13 людини, інгібування активності IL-13 людини, або in vitro, або in vivo, і регуляції експресії генів. Якщо не зазначено іншого, наукові і технічні терміни, використовувані в даному винаході, мають значення, загальноприйняті в даній галузі і зрозумілі середньому фахівцю. Однак, слід зазначити, що у випадку будь-якої неясності представлені в даному описі визначення мають перевагу над будь-яким визначенням довідників або сторонніми визначеннями. Далі, якщо контекст не має на увазі іншого, терміни в однині включають множину, а терміни в множині включають однину. У даній заявці "або" означає "і/або", якщо не зазначено іншого. Крім того, використання терміна "який включає", а також інші форми, такі як "включає" і "включали" не є обмежуючими. Такі терміни, як "елемент" і "компонент" включають як елементи і компоненти, що містять одну одиницю, так і елементи і компоненти, що містять більше однієї субодиниці, якщо немає інших вказівок. Звичайно номенклатура, використовувана в зв'язку зі способами, і способи культури клітин і тканин, молекулярної біології, імунології, мікробіології, генетики і хімії білків і нуклеїнових кислот і гібридизації, описані в даному описі, є номенклатурами і способами, добре відомими і звичайно використовуваними в даній галузі. Ці методи і способи згідно з винаходом звичайно виконують відповідно до загальноприйнятих способів, добре відомих в даній галузі, описаних в різних загальних і більш конкретних посиланнях, що цитуються й обговорюються у всьому описі, якщо немає інших вказівок. Ферментативні реакції і способи очищення - відповідно до вказівок виробника, як звичайно здійснюється в даній галузі або як описано в даному описі. Номенклатури, використовувані в зв'язку з лабораторними процедурами і способами, і лабораторні процедури і способи аналітичної хімії, синтетичної органічної хімії і медичної і фармацевтичної хімії, описані в даному описі, є номенклатурами і процедурами і способами, добре відомими і звичайно використовуваними в даній галузі. Стандартні способи використовуються для хімічних синтезів, хімічних аналізів, фармацевтичного одержання, приготування і доставки і лікування пацієнтів. Для кращого розуміння винаходу вибрані терміни визначені нижче. 18 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 Термін "поліпептид" стосується в даному контексті будь-якого полімерного ланцюга амінокислот. Терміни "пептид" і "білок" використовуються взаємозамінно з терміном "поліпептид" і також стосуються полімерного ланцюга амінокислот. Термін "поліпептид" включаєприродні або штучні білки, фрагменти білків і поліпептидні аналоги білкової послідовності. Поліпептид може бути мономерним і полімерним. Термін "виділений білок" або "виділений поліпептид" означає білок або поліпептид, який внаслідок його походження або джерела деривації не зв'язаний із природно зв'язаними компонентами, що супроводжують його в його природному стані; він по суті не містить інших білків з того ж самого виду; експресується клітиною з виду, що відрізняється; або не існує в природі. Таким чином, поліпептид, який хімічно синтезований або синтезований у клітинній системі, що відрізняється від клітини, з якої він природно походить, буде "виділеним" з його природно зв'язаних компонентів шляхом виділення. Білок може бути також звільнений від природно зв'язаних компонентів виділенням з використанням способів очищення білка, добре відомих в даній галузі. Термін "виділення" стосується в цьому контексті способу одержання хімічної молекули, такої як поліпептид, по суті вільної від природних компонентів, за допомогою виділення, наприклад, з використанням способів очищення білка, добре відомих у даній галузі. Терміни "IL-13 людини" і "IL-13 людини дикого типу" (скорочуються в даному описі як hIL-13, hIL-13wt) включають у даному контексті цитокін людини, який секретується первинно Тхелперними клітинами 2. Цей термін включає мономерний поліпептид з розміром 13 кДа. Структура IL-13 людини описана додатково, наприклад, у Моу, Diblasio et al. 2001, J Mol Biol 310 219-30. Передбачається, що термін IL-13 людини включає рекомбінантний IL-13 людини (rhIL13), що може бути одержаний стандартними способами експресії рекомбінантних білків. У таблиці 1 показана амінокислотна послідовність IL-13 людини, SEQ ID NO:1, яка відома в даній галузі. Таблиця 1 Послідовність IL-13 людини Білок IL-13 людини 30 35 40 45 Ідентифікатор послідовності Послідовність SEQIDNO:1 Термін "варіант IL-13 людини" (скорочуваний в даному описі як hIL-13v), у даному контексті, включає варіант IL-13 людини, в якому амінокислотний залишок 130 SEQ ID NO:1 змінений з аргініну на глутамін (R130Q). "Біологічна активність" означає в даному контексті всі невід'ємні біологічні властивості цього цитокіну. Біологічні властивості IL-13 включають, але не обмежуються цим, зв'язування рецептора IL-13 (інші приклади включають переключення ізотипу імуноглобуліну на ізотип IgE в В-клітинах людини і супресію продукування запальних цитокінів). Терміни "специфічне зв'язування" або "зв'язування специфічно", у даному контексті, при посиланні на взаємодію антитіла, білка або пептиду з другою хімічною молекулою, означають, що ця взаємодія залежить від присутності конкретної структури (наприклад, антигенної детермінанти або епітопа) на цій хімічній молекулі; наприклад, антитіло упізнає специфічну структуру білка і зв'язується зі специфічною структурою білка, а не з білками взагалі. Якщо антитіло є специфічним відносно епітопа "А", присутність молекули, що містить епітоп А (або вільного, неміченого А), у реакції, що містить мічений "А" і це антитіло, буде зменшувати кількість міченого А, зв'язаного з цим антитілом. Термін "антитіло", у даному контексті, стосується в широкому сенсі будь-якої молекули імуноглобуліну (Ig), що складається з чотирьох поліпептидних ланцюгів, двох важких (Н) ланцюгів і двох легких (L) ланцюгів, або будь-якого їх фрагмента, мутанта, варіанта або похідного, які містять ознаки зв'язування основного епітопа молекули Ig. Такі формати антитіла, мутант, варіант або похідне відомі в даній галузі. Їх необмежуючі варіанти обговорюються нижче. 19 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 У повнорозмірному антитілі кожний важкий ланцюг складається з варіабельної ділянки важкого ланцюга (скорочується в даному описі як HCVR або VH) і константної ділянки важкого ланцюга. Константна ділянка важкого ланцюга складається з трьох доменів, СН1, СН2 і СН3. Кожний легкий ланцюг складається з варіабельної області легкого ланцюга (скорочується в даному описі як LCVR або VL) і константної ділянки легкого ланцюга. Константна ділянка легкого ланцюга складається з одного домену, CL. VH- і VL-області можуть бути додатково підрозділені на ділянки гіперваріабельності, які називаються районами, що визначають комплементарність (CDR), які мають у проміжках між ними каркасні ділянки (FR). Кожна з VH і VL складається з трьох CDR і чотирьох FR, розташованих від амінокінця до карбоксикінця в наступному порядку: FR1, CDR1, FR2, CDR2, FR3, CDR3, FR4. Молекули імуноглобуліну можуть бути будь-якого типу (наприклад, IgG, IgE, IgM, IgD, IgA і IgY), класу (наприклад, IgG1, IgG2, IgG3, IgG4, IgA1 і IgA2) або підкласу. Термін "антигензв'язувальна частина" антитіла (або просто "частина антитіла"), у даному контексті, стосується одного або декількох фрагментів антитіла, що зберігають здатність специфічно зв'язуватися з антигеном (наприклад, hIL-13). Було показано, що антигензв'язувальна функція антитіла може виконуватися фрагментами повнорозмірного антитіла. Такі варіанти антитіл можуть бути також біспецифічними, подвійно специфічними або мультиспецифічними форматами, що специфічно зв'язуються з двома або декількома різними антигенами. Приклади зв'язувальних фрагментів, охоплюваних терміном "антигензв'язувальна частина", включають (і) Fab-фрагмент, моновалентний фрагмент, що складається з доменів VL, VH, CL і СН1; (іі) F(ab')2-фрагмент, двовалентний фрагмент, що містить два Fab-фрагменти, зв'язаних дисульфідним містком у шарнірній області; (ііі) Fd-фрагмент, що складається з доменів VH і СН1; (iv) Fv-фрагмент, що складається з доменів VL і VH єдиного плеча антитіла; (v) dAb-фрагмент (Ward et al., (1989) Nature 341:544-546, Winter et al., публікація PCT WO 90/05144 A1, включені в даному описі як посилання), що містить єдиний варіабельний домен; і (vi) виділений район, що визначає комплементарність (CDR). Крім того, хоча ці два домени Fvфрагменти, VL і VH, кодуються різними генами, вони можуть бути з'єднані, з використанням рекомбінантних способів, синтетичним лінкером, який може робити їх єдиним білковим ланцюгом, в якому VL- і VH-області спарюються з утворенням моновалентних молекул (відомих як одноланцюгові Fv (scFv); див., наприклад, Bird et al. (1988) Science 242:423-426; і Huston et al. (1988) Proc. Natl. Acad. Sc USA 85:5879-5883). Передбачається, що такі одноланцюгові антитіла також включені в термін "антигензв'язувальна частина" антитіла. Інші форми одноланцюгових антитіл, такі як діатіла, також включені в цей термін. Діатіла є двовалентними, біспецифічними антитілами, в яких VH- і VL-домени експресуються на єдиному поліпептидному ланцюзі, але з використанням лінкера, який є занадто коротким, щоб дозволити спарювання між цими двома доменами на одному і тому ж ланцюзі, що змушує ці домени спарюватися з комплементарними доменами іншого ланцюга і створювати два антигензв'язувальних сайти (дивіться, наприклад, Holliger, P., et al. (1993) Proc. Natl. Acad. Sci USA 90:6444-6448; Poljak, R.J., et al. (1994) Structure 2: 1121-1123). Такі антигензв'язувальні частини відомі в даній галузі (Kontermann and Dubel eds., Antibody Engineering (2001) Springer-Verlag. New York. 790 pp. (ISBN 3-540-41354-5)). Термін "конструкція антитіла" стосується, у даному контексті, поліпептиду, що містить одну або декілька антигензв'язувальних частин даного винаходу, зв'язаних з лінкерним поліпептидом або константним доменом імуноглобуліну. Лінкерні поліпептиди містять один або декілька амінокислотних залишків, з'єднаних пептидними зв'язками, і використовуються для зв'язування однієї або декількох антигензв'язувальних частин. Такі лінкерні поліпептиди добре відомі в даній галузі (див., наприклад, Holliger, P., et al. (1993) Proc. Natl. Acad. Sci USA 90:6444-6448; Poljak, R.J., et al. (1994) Structure 2: 1121-1123). Константним доменом імуноглобуліну називають константний домен важкого або легкого ланцюга. Амінокислотні послідовності константних доменів важкого ланцюга і легкого ланцюга IgG людини відомі в даній галузі і представлені в таблиці 2. 20 UA 115964 C2 Таблиця 2 Послідовність константного домену важкого ланцюга і константного домену легкого ланцюга IgG людини Білок Ідентифікатор послідовності Послідовність Константна ділянка SEQ ID NO:2 Ig гамма-1 Мутант константної SEQ ID NO:3 ділянки Ig гамма-1 Константна ділянка SEQ ID NO:4 каппа Ig Константна ділянка SEQ ID NO:5 лямбда Ig 5 10 15 Крім того, антитіло або його антигензв'язувальна частина можуть бути частиною більш великих молекул імуноадгезії, утворених ковалентною або нековалентною асоціацією цього антитіла або антигензв'язувальної частини з одним або декількома іншими білками або пептидами. Приклади таких молекул імуноадгезії включають використання стрептавідину як центрального району для утворення тетрамерної молекули scFv (Kipriyanov, S.M., et al. (1995) Human Antibodies and Hybridomas 6: 93-101) і використання залишку цистеїну, маркерного пептиду і С-кінцевої полігістидинової мітки для одержання бівалентних і біотинільованих молекул scFv (Kipriyanov, S.M., et al. (1994) Mol. Immunol. 31 1047-1058). Частини антитіл, такі як Fab- і F(аb')2-фрагменти, можуть бути одержані з повних антитіл з використанням загальноприйнятих способів, таких як розщеплення папаїном або пепсином, відповідно, повних антитіл. Крім того, антитіла, частини антитіл і молекули імуноадгезії можуть бути одержані з використанням стандартних способів рекомбінантних ДНК, описаних у даному описі. "Виділене антитіло", у даному контексті, означає антитіло, яке по суті не містить інших антитіл, що мають відмінні антигенні специфічності (наприклад, виділене антитіло, що специфічно зв'язує hIL-13, по суті не містить антитіл, які специфічно зв'язують антигени, інші, ніж hEL-13). Однак, виділене антитіло, що специфічно зв'язує hIL-13, може мати перехресну 21 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 реактивність з іншими антигенами, такими як молекули IL-13 з інших видів. Крім того, виділене антитіло може не містити іншого клітинного матеріалу і/або хімікаліїв. Термін "антитіло людини" включає, у даному контексті, антитіла, які мають варіабельні і константні ділянки, вироблені з послідовностей імуноглобуліну зародкової лінії людини. Антитіла людини даного винаходу можуть включати амінокислотні залишки, що не кодуються послідовностями імуноглобулінів зародкової лінії людини (наприклад, мутації, введені випадковим або сайт-специфічним мутагенезом in vitro, або соматична мутація in vivo), наприклад, у CDR і, зокрема, у CDR3. Однак, передбачається, що термін "антитіло людини", у даному контексті, не включає антитіла, у яких послідовності CDR, одержані з зародкової лінії іншого виду ссавця, наприклад миші, були трансплантовані на каркасні послідовності імуноглобуліну людини. Термін "рекомбінантне антитіло людини", у даному контексті, включає всі антитіла людини, які одержані, експресовані, утворені або виділені рекомбінантними засобами, такі як антитіла, експресовані з використанням рекомбінантного експресуючого вектора, трансфекованого в клітину-хазяїна (як описано в розділі II С, нижче), антитіла, виділені з рекомбінантної, комбінаторної бібліотеки антитіл людини (Hoogenboom H.R. (1997) TIB Tech. 15:62-70; Azzazy H. and Highsmith W.E. (2002) Clin. Biochem. 35:425-445; Gavilondo J.V. and Larrick J.W. (2002) BioTechniques 29:128-145; Hoogenboom H. and Chames P. (2000) Immunology Today 21:371-378), антитіла, виділені з тварини (наприклад миші), яка є трансгенною відносно генів імуноглобуліну людини (дивіться, наприклад, Taylor, L.D., et al. (1992) Nucl. Acids Res. 20:6287-6295; Kellermann S-A. and Green L.L. (2002) Current Opinion in Biotechnology 13:593-597; Little M. et al. (2000) Immunology Today 21:364-370), або антитіла, одержані, експресовані або виділені будь-яким іншим способом, який включає сплайсинг послідовностей генів імуноглобуліну з іншими ДНКпослідовностями. Такі рекомбінантні антитіла людини мають варіабельні і константні ділянки, які походять з послідовностей імуноглобуліну зародкової лінії людини. Однак, у деяких варіантах здійснення, такі рекомбінантні антитіла людини піддають мутагенезу in vitro (або, коли використовують тварин, трансгенних відносно послідовностей Ig людини, соматичному мутагенезу in vivo) і, отже, амінокислотні послідовності VH- і VL-областей цих рекомбінантних антитіл є послідовностями, які, хоча вони і вироблені з VH- і VL-послідовностей зародкової лінії людини і є родинними VH- і VL-послідовностям зародкової лінії людини, можуть не існувати в природі в репертуарі антитіл зародкової лінії людини in vivo. Один варіант здійснення забезпечує повні антитіла людини, здатні зв'язувати IL-13 людини, які можуть бути генеровані з використанням способів, добре відомих у даній галузі, таких як, але не тільки, використання фагових бібліотек Ig людини, таких як фагові бібліотеки, описані в Jermutus et al., публікація РСТ WO 2005/007699 А2. Термін "химерне антитіло" стосується антитіл, які містять послідовності варіабельних областей важкого і легкого ланцюгів з одного виду і послідовності константних ділянок з іншого виду, такі як антитіла, що мають варіабельні області важкого ланцюга миші, зв'язані з констатними областями людини. Термін "CDR-трансплантоване антитіло" стосується антитіл, які містять послідовності варіабельних областей важкого і легкого ланцюгів з одного виду, але в який послідовності однієї або декількох CDR-областей VH і/або VL замінені послідовностями CDR іншого виду, таким як антитіла, що мають мишачі варіабельні області важкого і легкого ланцюгів, у яких один або декілька мишачих CDR (наприклад CDR3) замінені CDR-послідовностями людини. Термін "гуманізоване антитіло" стосується антитіл, які містять послідовності варіабельних областей важкого і легкого ланцюгів з виду нелюдини (наприклад миші), але в яких щонайменше частина послідовності VH і/або VL була змінена, щоб бути більш "подібною послідовності людини", тобто більш подібною варіабельним послідовностям зародкової лінії людини. Одним типом гуманізованого антитіла є CDR-трансплантоване антитіло, в якому послідовності CDR людини введені в послідовності VH і VL нелюдини для заміни відповідних послідовностей CDR нелюдини. В одному варіанті здійснення забезпечені гуманізовані антитіла й антигензв'язувальні частини анти-ІL-13 людини. Такі антитіла були генеровані для одержання мишачих моноклональних анти-hIL-13-антитіл з використанням традиційної гібридомної технології з наступною гуманізацією за допомогою генної інженерії in vitro, наприклад, антитіла, описані в Kasaian et al., публікація РСТ WO 2005/123126 А2. Терміни "нумерація Кабата", "визначення Кабата" і "маркування Кабата" використовуються в даному описі взаємозаміно. Ці терміни, що є визнаними в даній галузі, стосуються системи нумерації амінокислотних залишків, які є більш варіабельними (тобто гіперваріабельними), ніж інші амінокислотні залишки у варіабельних областях важкого і легкого ланцюгів антитіла або його антигензв'язувальної частини (Kabat et al. (1971) Ann. NY Acad, Sci. 190:382-391 і Kabat, 22 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 E.A., et al. (1991) Sequences of Proteins of Immunological Interest, Fifth Edition, U.S. Department of Health and Human Services, публікація NIH 91-3242). Для варіабельної області важкого ланцюга ця гіперваріабельна область знаходиться в діапазоні положень амінокислот 31-35 для CDR1, положень амінокислот 50-65 для CDR2 і положень амінокислот 95-102 для CDR3. Для варіабельної ділянки легкого ланцюга ця гіперваріабельна ділянка знаходиться в діапазоні положень амінокислот 24-34 для CDR1, положень амінокислот 50-56 для CDR2 і положень амінокислот 89-97 для CDR3. У даному контексті терміни "акцептор" і "акцепторне антитіло" стосуються антитіла, яке забезпечує, або послідовності нуклеїнової кислоти, що кодує щонайменше 80 %, щонайменше 85 %, щонайменше 90 %, щонайменше 95 %, щонайменше 98 % або 100 % амінокислотних послідовностей однієї або декількох каркасних областей. У деяких варіантах здійснення термін "акцептор" стосується амінокислотної послідовності антитіла або послідовності нуклеїнової кислоти антитіла, яка забезпечує або кодує одну або декілька константних ділянок. Ще в одному варіанті здійснення термін «акцептор» стосується амінокислотної послідовності антитіла або послідовності нуклеїнової кислоти антитіла, яка забезпечує або кодує одну або декілька каркасних ділянок і константних областей. У конкретному варіанті здійснення термін "акцептор" стосується амінокислотної послідовності антитіла або послідовності нуклеїнової кислоти антитіла, яка забезпечує або кодує щонайменше 80 %, переважно щонайменше 85 %, щонайменше 90 %, щонайменше 95 %, щонайменше 98 % або 100 % амінокислотних послідовностей однієї або декількох каркасних ділянок. Відповідно до цього варіанта здійснення акцептор може містити щонайменше 1, щонайменше 2, щонайменше 3, щонайменше 4, щонайменше 5 або щонайменше 10 амінокислотних залишків, які не зустрічаються в одному або декількох положеннях антитіла людини. Акцепторна каркасна область і/або константна ділянка (константні ділянки) можуть бути, наприклад, вироблені або одержані з гена антитіла зародкової лінії, зрілого гена антитіла, функціонального антитіла (наприклад, антитіл, добре відомих у даній галузі, антитіл, що знаходяться в розробці, або антитіл, доступних комерційно). У даному контексті термін "CDR" стосується ділянки, що визначає комплементарність, у варіабельних послідовностях антитіл. Наявні три CDR у кожній з варіабельних областей важкого ланцюга і легкого ланцюга, що названі CDR1, CDR2 і CDR3, для кожної з варіабельних областей. Термін "набір CDR" стосується в даному контексті групи з трьох CDR, які присутні в єдиній варіабельній області, здатній зв'язувати антиген. Точні границі цих CDR визначаються по-різному відповідно до різних систем. Система, описана Кабатом (Kabat et al., Sequences of Proteins of Immunological Interest (National Institutes of Health, Bethesda, Md. (1987) and (1991)), не тільки забезпечує недвозначну систему нумерації, застосовну до будь-якої варіабельної області антитіла, але також забезпечує точні границі залишків, що визначають ці три CDR. Ці CDR можуть бути названі CDR Кабата. Хотіа і співробітники (Chothia & Lesk, J. Mol. Віоl. 196:901-917 (1987) і Chothia et al., Nature 342:877-883 (1989)) знайшли, що деякі підчастини в CDR Кабата використовують майже ідентичні конформації пептидного кістяка, незважаючи на велику розмаїтість на рівні амінокислотної послідовності. Ці підчастини були названі LI, L2 і L3 або Н1, Н2 і Н3, де "L" і "Н" означають області легкого ланцюга і важкого ланцюга, відповідно. Ці ділянки можуть бути названі CDR Хотіа, які мають границі, що перекриваються з CDR Кабата. Інші границі, що визначають CDR, які відповідають CDR Кабата, були описані Pedlan (FASEB J. 9: 133-139 (1995)) і MacCallum (J Mol Віоl 262(5):732-45 (1996)). Інші визначення границь CDR можуть не відповідати строго одній з вищеописаних систем, але будуть проте відповідати CDR Кабата, хоча вони можуть бути укороченими або подовженими, у світлі прогнозування або експериментальних даних про те, що конкретні залишки або групи залишків, або навіть повні CDR не впливають значимо на зв'язування антигену. Використовувані в даному описі способи можуть використовувати CDR, визначені відповідно до будь-якої з цих систем, хоча переважні варіанти здійснення використовують визначені Кабатом і Хотіа CDR. У даному контексті термін "канонічний залишок" стосується залишку в CDR або каркасі, який визначає конкретну канонічну структуру CDR, визначену Хотіа і співробітниками (Chothia et al. J. Mol. Віоl. 196:901-907 (1987); Chothia et al., J. Mol. Biol. 227:799 (1992), включені в даному описі як посилання). Згідно з Chothia et al., критичні частини CDR багатьох антитіл мають майже ідентичні конформації пептидного кістяка, незважаючи на велику розмаїтість на рівні амінокислотної послідовності. Кожна канонічна структура вказує насамперед набір торсійних кутів пептидного кістяка для прилеглого сегмента амінокислотних залишків, що утворюють петлю. У даному контексті термін "донор" і "донорське антитіло" стосуються антитіла, яке забезпечує один або декілька CDR. У переважному варіанті здійснення, донорським антитілом є антитіло з виду, що відрізняється від антитіла, з якого одержані або вироблені каркасні області. 23 UA 115964 C2 5 10 15 У контексті гуманізованого антитіла, термін "донорське антитіло" стосується антитіла нелюдини, яке забезпечує один або декілька CDR. У даному контексті термін "каркас" або "каркасна послідовність" стосується інших послідовностей варіабельної області мінус CDR. Оскільки точне визначення послідовності CDR може бути визначене з використанням різних систем, значення каркасної послідовності є предметом відповідно різних інтерпретацій. Ці шість областей CDR (CDR-L1, CDR-L2 і CDR-L3 легкого ланцюга і CDR-H1, CDR-H2 і CDR-H3 важкого ланцюга) також розділяють каркасні ділянки на легкому ланцюзі і важкому ланцюзі на чотири субрайони (FR1, FR2, FR3 і FR4) на кожному ланцюзі, у яких CDR1 розташований між FR1 і FR2, CDR2 - між FR2 і FR3 і CDR3 - між FR3 і FR4. Без зазначення цих конкретних субрайонів, таких як FR1, FR2, FR3 або FR4, каркасна область, як її називають інші автори, представляє ці комбіновані FR у варіабельній області єдиного ланцюга імуноглобуліну, що зустрічається природно. У даному контексті, FR представляє один з чотирьох субрайонів, які складають каркасну ділянку. Акцепторні послідовності важкого ланцюга і легкого ланцюга людини відомі в даній галузі. В одному варіанті здійснення даного винаходу акцепторні послідовності важкого ланцюга і легкого ланцюга вибрані з послідовностей, описаних у таблиці 3 і таблиці 4. Таблиця 3 Акцепторні послідовності важкого ланцюга SEQ ID NO: Область білка 6 VH1-18&JH6 FR1 7 VH1-18&JH6 FR2 8 VH1-18&JH6 FR3 9 VH1-18&JH6 FR4 6 21/28&JH4 FR1 10 21/28&JH4 FR2 11 21/28&JH4 FR3 12 21/28&JH4 FR4 13 VH2-26&JH6 FR1 14 VH2-26&JH6 FR2 15 VH2-26&JH6 FR3 9 VH2-26&JH6 FR4 16 M60&JH4 FR1 17 M60&JH4 FR2 18 M60&JH4 FR3 12 M60&JH4 FR4 6 Послідовність VH1-46&JH6 FR1 24 UA 115964 C2 7 VH1-46&JH6 FR-2 19 VH1-46&JH6 FR3 9 VH1-46&JH6 FR4 Таблиця 4 Акцепторні послідовності легкого ланцюга SEQ ID NO: 20 A20&JK4 FR3 23 A20&JK4 FR4 20 III-3R&JK4 FR1 24 III-3R&JK4 FR2 25 III-3R&JK4 FR3 23 III-3R&JK4 FR4 26 A1&JK4 FR1 27 A1&JK4 FR2 28 A1&JK4 FR3 23 A1&JK4 FR4 29 01&JK2 FR1 30 01&JK2 FR2 28 01&JK2 FR3 31 15 A20&JK4 FR2 22 10 A20&JK4 FR1 21 5 Область білка Послідовність 01&JK2 FR4 У даному контексті термін "ген антитіла зародкової лінії" або "фрагмент гена" стосується послідовності імуноглобуліну, кодованої нелімфоїдними клітинами, що не піддавалися процесу дозрівання, який приводить до генетичного реаранжирування і мутації для експресії конкретного імуноглобуліну (дивіться, наприклад, Shapiro et al., Crit. Rev. Immunol. 22(3): 183-200 (2002); Marchalonis et al., Adv Exp Med Biol. 484: 13-30 (2001)). Одна з переваг, забезпечуваних різними варіантами даного винаходу, походить з визнання того, що гени антитіла зародкової лінії з більшою імовірністю, ніж зрілі гени антитіл, зберігають есенційні структури амінокислотної послідовності, характерні для індивідів у цьому виді, і, отже, у меншому ступені упізнаються як гени з чужорідного джерела при застосуванні терапевтично в цьому виді. У даному контексті термін "ключові" залишки стосується визначених залишків у варіабельній області, які мають більший вплив на специфічність зв'язування і/або афінність антитіла, зокрема гуманізованого антитіла. Ключовий залишок включає, але не обмежується ними, одне або декілька з наступного: залишок, що є суміжним з CDR, потенційний сайт глікозилування (який може бути сайтом N- або О-глікозилування), незвичайний залишок, залишок, здатний взаємодіяти з антигеном, залишок, здатний взаємодіяти з CDR, канонічний залишок, залишок контакту між варіабельною областю важкого ланцюга і варіабельною областю легкого ланцюга, 25 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 залишок у зоні Верньєра і залишок в області, яка відповідає області між визначенням Хотіа CDR1 варіабельної області важкого ланцюга і визначенням Кабата першої каркасної області важкого ланцюга. У даному контексті термін "гуманізоване антитіло" є антитілом або його варіантом, похідним, аналогом або фрагментом, які специфічно зв'язуються з антигеном, що представляє інтерес, і які містять каркасну ділянку (FR), яка має по суті амінокислотну послідовність антитіла людини, і ділянку, що визначає комплементарність (CDR), яка має по суті амінокислотну послідовність антитіла нелюдини. У застосуванні в даному описі, термін "по суті" у контексті CDR стосується CDR, що має амінокислотну послідовність, щонайменше на 80 %, переважно щонайменше на 85 %, щонайменше на 90 %, щонайменше на 95 %, щонайменше на 98 % або щонайменше на 99 % ідентичну амінокислотній послідовності CDR антитіла нелюдини. Гуманізоване антитіло містить по суті всі зі онайменше одного, звичайно двох, варіабельних доменів (Fab, Fab', F(ab')2, FabC, Fv), у яких всі або по суті всі з CDR-областей відповідають CDR-областям імуноглобуліну нелюдини (тобто донорського антитіла), і всі або по суті всі з каркасних ділянок є каркасними ділянками консенсусної послідовності імуноглобуліну людини. Переважно, гуманізоване антитіло містить також щонайменше частину константної ділянки імуноглобуліну (Fc), звичайно частину константної ділянки імуноглобуліну людини. У деяких варіантах здійснення гуманізоване антитіло містить як легкий ланцюг, так і щонайменше варіабельний домен важкого ланцюга. Це антитіло може включати області СН1, шарніра, СН2, СН3 і СН4 важкого ланцюга. У деяких варіантах здійснення гуманізоване антитіло містить тільки гуманізований легкий ланцюг. У деяких варіантах здійснення гуманізоване антитіло містить тільки гуманізований важкий ланцюг. У деяких варіантах здійснення гуманізоване антитіло містить тільки гуманізовану варіабельну область легкого ланцюга і/або гуманізований важкий ланцюг. Гуманізоване антитіло може бути вибране з будь-якого класу імуноглобулінів, у тому числі IgM, IgG, IgD, IgA і IgE, і будь-якого ізотипу, у тому числі, без обмеження, IgG1, IgG2, IgG3 і IgG4. Гуманізоване антитіло може містити послідовності з більше ніж одного класу або ізотипу, і конкретні константні домени можуть бути вибрані для оптимізації бажаних ефекторних функцій з використанням способів, добре відомих у даній галузі. Ці каркасні ділянки і CDR-ділянки гуманізованого антитіла не повинні обов'язково точно відповідати вихідним послідовностям, наприклад, CDR донорського антитіла або консенсусного каркаса, так що залишок CDR або залишок каркаса в конкретному сайті не відповідає ні донорському антитілу, ні консенсусному каркасу. Однак у переважному варіанті здійснення такі мутації будуть неефективними. Звичайно щонайменше 80 %, переважно щонайменше 85 %, більш переважно щонайменше 90 % і найбільш переважно 95 % залишків гуманізованого антитіла будуть відповідати залишкам вихідних послідовностей FR і CDR. У даному контексті термін "консенсусний каркас" стосується каркасної ділянки в консенсусній послідовності імуноглобуліну. У даному контексті термін "консенсусна послідовність імуноглобуліну" стосується послідовності, утвореної з амінокислот (або нуклеотидів), що найбільш часто зустрічаються у сімействі родинних послідовностей імуноглобулінів (дивіться, наприклад, Winnaker, From Genes to Clones (Verlagsgesellschaft, Weinheim, Germany 1987). У сімействі імуноглобулінів кожне положення в консенсусній послідовності зайняте амінокислотою, що найбільше часто зустрічається в цьому положенні в даному сімействі. Якщо дві амінокислоти зустрічаються однаково часто, будь-яка може бути включена в цю консенсусну послідовність. У даному контексті зоною "Верньєра" називають субнабір залишків каркаса, які можуть коректувати структуру CDR і тонко підганяти її до антигену, як описано в роботі Foote and Winter, 1992, J. Mol. Biol. 224:487-499, що включена в даному описі як посилання. Залишки зони Верньєра утворюють шар, що лежить в основі цих CDR, і можуть впливати на структуру CDR і афінність цього антитіла. Термін "мультивалентний зв'язувальний білок" використовується в цьому контексті для позначення зв'язувального білка, який містить два або більше антигензв'язувальних сайтів. Мультивалентний зв'язувальний білок переважно конструюють таким чином, що він має три або більше антигензв'язувальних сайтів і звичайно не є антитілом, яке зустрічається природно. Термін "мультиспецифічний зв'язувальний білок" стосується зв'язувального білка, здатного зв'язувати дві або більше родинних або неродинних мішеней. Зв'язувальні білки з подвійним варіабельним доменом (DVD), у даному контексті, є зв'язувальними білками, які містять два або більше антигензв'язувальних сайтів і є тетравалентними або мультивалентними зв'язувальними білками. Такі DVD можуть бути моноспецифічними, тобто здатними зв'язувати один антиген, або мультиспецифічними, тобто здатними зв'язувати два або більше антигенів. DVDзв'язувальні білки, які містять два DVD-поліпептиди важкого ланцюга і два DVD-поліпептиди легкого ланцюга, називають DVD-Ig. Кожна половина DVD-Ig містить DVD-поліпептид важкого 26 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ланцюга і DVD-поліпептид легкого ланцюга і два антигензв'язувальних сайти. Кожен сайт зв'язування містить варіабельний домен важкого ланцюга і варіабельний домен легкого ланцюга, причому в цілому 6 CDR беруть участь у зв'язуванні антигену на кожен антигензв'язувальний сайт. У даному контексті термін "нейтралізація" стосується нейтралізації біологічної активності цитокіну при специфічному зв'язуванні цитокіну зв'язувальним білком. Переважно, нейтралізуючим зв'язувальним білком є нейтралізуюче антитіло, зв'язування якого з IL-13 і/або hIL-13 приводить до інгібування біологічної активності IL-13 і/або hIL-13. Переважно, нейтралізуючий зв'язувальний білок зв'язує IL-13 і/або hIL-13 і зменшує біологічну активність IL13 і/або hIL-13 щонайменше приблизно на 20 %, 40 %, 60 %, 80 %, 85 % або більше. Інгібування біологічної активності IL-13 і/або hIL-13 нейтралізуючим зв'язувальним білком може оцінюватися вимірюванням одного або декількох індикаторів біологічної активності IL-13 і/або hIL-13, добре відомим у даній галузі. Наприклад, інгібування IL-13 людини індукувало продукування TARC (CCL-17) клітинами А-549 (дивіться приклад 1.1.С). Термін "активність" включає такі активності, як специфічність зв'язування/афінність антитіла відносно антигену, наприклад, анти-hIL-13-антитіла, що зв'язується з антигеном IL-13, і/або нейтралізуюча ефективність антитіла, наприклад, анти-hIL-13-антитіла, зв'язування якого з hIL13 інгібує біологічну активність hIL-13. Наприклад, інгібування IL-13 людини індукувало продукування TARC (CCL-17) клітинами А-549 (дивіться приклад 1.1.С). Термін "епітет" включає будь-яку поліпептидну детермінанту, здатну специфічно зв'язуватися з імуноглобуліном або Т-клітинним рецептором. У деяких варіантах здійснення епітопні детермінанти включають хімічно активні поверхневі угруповання молекул, такі як амінокислоти, цукрові бічні ланцюги, фосфорил або сульфоніл, і, у деяких варіантах здійснення, можуть мати специфічні тривимірні структурні властивості і/або специфічні властивості зарядів. Епітоп є областю антигену, яка зв'язується антитілом. У деяких варіантах здійснення говорять, що антитіло специфічно зв'язує антиген, коли воно переважно упізнає його антиген-мішень у комплексній суміші білків і/або макромолекул. Термін "резонанс поверхневих плазмонів" стосується в даному контексті оптичного явища, яке дозволяє аналізувати біоспецифічні взаємодії реального часу детектуванням змін у концентраціях білків у біосенсорному матриксі, наприклад, з використанням системи BIAcore (Pharmacia Biosensor AB, Uppsala, Sweden and Piscataway, NJ). Відносно додаткових описів дивіться Jonsson, U., et al. (1993) Ann. Biol. Clin. 51: 19-26; Jonsson, U., et al. (1991) Biotechniques 11:620-627; Johnsson, В., et al. (1995) J. Моl. Recognit. 8: 125-131; і Johnnson, В., et al. (1991) Anal. Biochem. 198:268-277. Термін "kon", у даному контексті, стосується константи швидкості асоціації антитіла з антигеном з утворенням комплексу антитіло/антиген, як відомо в даній галузі. Термін "koff", у даному контексті, стосується константи швидкості дисоціації антитіла з комплексу антитіло/антиген, як відомо в даній галузі. Термін "KD", у даному контексті, стосується константи дисоціації конкретної взаємодії антитіло/антиген, як відомо в даній галузі. Термін "мічений зв'язувальний білок", у даному контексті, стосується білка з включеною міткою, яка забезпечує ідентифікацію зв'язувального білка. Переважно, міткою є детектований маркер, наприклад, включення радіоактивно міченої амінокислоти, або приєднання до поліпептиду з біотинільними частинами молекули, що можуть бути детектовані міченим авідином (наприклад, стрептавідином, що містить флуоресцентний маркер або ферментативну активність, яка може бути детектована оптичними або колориметричними способами. Приклади 3 14 міток включають, але не обмежуються ними: радіоізотопи або радіонукліди (наприклад, Н С 35 90 99 111 125 131 177 166 153 S, Y, Тс, Іn, І, І, Lu, Ho або Sm); флуоресцентні мітки (наприклад, FITC, родамін, лантанідні люмінофори (фосфори)), ферментативні мітки (наприклад, пероксидазу хрону, люциферазу, лужну фосфатазу); хемілюмінесцентні маркери; біотинільні групи; попередньо визначені поліпептидні епітопи, що упізнаються вторинним репортером (наприклад, пари послідовностей лейцинових блискавок, сайти зв'язування для вторинних антитіл, металзв'язувальні домени, епітопні мітки); і магнітні агенти, такі як хелати гадолінію. Термін "кон'югат антитіла" стосується зв'язувального білка, такого як антитіло, хімічно зв'язаного з другою хімічною частиною молекули, такою як терапевтичний або цитотоксичний агент. Термін "агент" використовується в даному описі для позначення хімічної сполуки, суміші хімічних сполук, біологічної макромолекули або екстракту, приготовленого з біологічних матеріалів. Переважно, ці терапевтичні або цитотоксичні агенти включають, але не обмежуються ними, коклюшний токсин, таксол, цитохалазин В, граміцидин D, бромід етидію, еметин, мітоміцин, етопозид, тенопозид, вінкристин, вінбластин, колхіцин, доксорубіцин, 27 UA 115964 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 даунорубіцин, дигідроксіантрациндіон, мітоксантрон, мітраміцин, актиноміцин D, 1дегідротестостерон, глюкокортикоїди, прокаїн, тетракаїн, лідокаїн, пропранолол і пуроміцин і їх аналоги або гомологи. Терміни "кристал" і "кристалізований" стосуються, у даному контексті, антитіла або його антигензв'язувальної частини, що знаходяться у формі кристала. Кристали є однією формою твердого стану речовини, що відрізняється від інших форм, таких як аморфний твердий стан або рідкокристалічний стан. Кристали складаються з регулярних, повторюваних, тривимірних матриць атомів, іонів, молекул (наприклад, білків, таких як антитіла) або молекулярних ансамблів (наприклад, комплексів антитіло/антиген). Ці тривимірні матриці аранжовані відповідно до конкретних математичних залежностей, що добре розуміються в даній галузі. Фундаментальну одиницю, або елемент структури, що повторюється в кристалі, називають асиметричною ланкою. Повторення цієї асиметричної ланки в розташуванні атомів, що відповідає правилам конкретної, добре визначеної кристалографічної симетрії, забезпечує "елементарну комірку" кристала. Повторення цієї елементарної комірки регулярними перенесеннями (трансляціями) у всіх трьох вимірюваннях забезпечує кристал. Дивіться Giege, R. and Ducruix, A.Barrett, Crystallization of Nucleic Acids and Proteins, a Practical Approach, 2nd ea., pp. 20 1-16, Oxford University Press, New York, New York, (1999). Термін "полінуклеотид" означає, у даному контексті, полімерну форму двох або більше нуклеотидів або рибонуклеотидів, або дезоксинуклеотидів, або модифікованої форми будьякого типу нуклеотиду. Цей термін включає одноланцюгові і двухланцюгові форми ДНК, але переважно дволанцюгову ДНК. Термін "виділений полінуклеотид" буде означати в даному контексті полінуклеотид (наприклад, геномну ДНК, кДНК або ДНК синтетичного походження або деяку їх комбінацію), який, у силу його походження як "виділеного полінуклеотиду" не зв'язаний із усіма полінуклеотидами або з частиною полінуклеотидів, з якими цей "виділений полінуклеотид" виявляється в природі; функціонально зв'язаний з полінуклеотидом, з яким він не зв'язаний у природі; або не зустрічається в природі у вигляді частини більшої послідовності. Термін "вектор" стосується, у даному контексті, молекули нуклеїнової кислоти, здатної транспортувати іншу нуклеїнову кислоту, з якою вона зв'язана. Одним типом вектора є "плазміда", яка є кільцевою дволанцюговою петлею ДНК, у яку можуть бути ліговані додаткові ДНК-сегменти. Іншим типом вектора є вірусний вектор, причому додаткові ДНК-сегменти можуть бути ліговані в цей вірусний геном. Деякі вектори здатні до автономної реплікації в клітиніхазяїні, у яку вони введені (наприклад, бактеріальні вектори, що мають бактеріальний сайт ініціації реплікації, або епісомні вектори ссавців). Інші вектори (наприклад, неепісомні вектори ссавців) можуть бути інтегровані в геном клітини-хазяїна і за допомогою цього реплікуються разом з геномом хазяїна. Крім того, деякі вектори здатні керувати експресією генів, з якими вони функціонально зв'язані. Такі вектори називають у даному описі "рекомбінантними експресуючими векторами" (або просто "експресуючими векторами"). Звичайно експресуючі вектори, використовувані в способах рекомбінантних ДНК, часто знаходяться у формі плазмід. У даній заявці "плазміда" і "вектор" можуть використовуватися взаємозамінно, оскільки плазміда є найбільш часто використовуваною формою вектора. Однак цей винахід включає такі інші форми експресуючих векторів, як вірусні вектори (наприклад, дефектні відносно реплікації ретровіруси, аденовіруси й аденозв'язані віруси), які виконують еквівалентні функції. Термін "функціонально зв'язані" стосується суміжного розташування, у якому описані компоненти знаходяться у взаємозв'язку, що дозволяє їм функціонувати передбачуваним чином. Регуляторну послідовність, "функціонально зв'язану" з кодуючою послідовністю, лігують таким чином, що досягається експресія цієї кодуючої послідовності в умовах, сумісних з регуляторними послідовностями. "Функціонально зв'язані" послідовності включають як регуляторні послідовності експресії, які є суміжними з геном, що представляє інтерес, так і регуляторні послідовності експресії, що діють in trans, або на відстані, для регуляції гена, що представляє інтерес. Термін "регуляторна послідовність експресії" стосується в даному контексті полінуклеотидних послідовностей, які необхідні для здійснення експресії і процесингу кодуючих послідовностей, з якими вони ліговані. Регуляторні послідовності експресії включають придатні послідовності ініціації, термінації транскрипції, промоторні і енхансерні послідовності; сигнали ефективного процесингу РНК, такі як сигнали сплайсингу і поліаденілування; послідовності, які стабілізують цитоплазматичну мРНК; послідовності, які підсилюють ефективність трансляції (тобто консенсусну послідовність Козака); послідовності, які збільшують стабільність білка; і, якщо бажано, послідовності, які підсилюють секрецію білка. Природа таких регуляторних послідовностей розрізняється залежно від організму-хазяїна; у прокаріотах, такі регуляторні послідовності звичайно включають промотор, сайт зв'язування рибосом і 28