Спосіб оцінки стану імунної системи онкологічного хворого

опис до пш єн ту 98H58Q9 Спосіб оцінки стану імунної системи онкологічного хворого Винахід стосується медицини, а саме онкології, імунології, і може бути використаний для проведення імунологічного моніторингу онко логічних хворих на всіх етапах комплексного лікування. Зараз добре відомо значення стану імунної системи у виникненні та розвитку онкологічної патології. Дослідження останніх років показали, що розвиток пухлини значною мірою залежить від напрямку розвитку імунних реакцій.Імунні реакції у онкологічних хворих можуть мати пере біг по двом напрямкам. По-перше, це всі цитотоксичні реакції в ор ганізмі, спрямовані на лізис пухлинних клітин, а по-друге, це гіперсенситивні реакції. Встановлено, що в онкологічних хворих розвиваються всі види гіперсенситивних реакцій: реагїноЕИЙ, цитотоксичний, реакція іммунних комплексів, Т-клітинно-спосередкований. Розвиток даних реакцій може сприяти як прогресуванню онкологічного процесу, так і зниженню ефективності основних методів комплексного лікування (оперативного, променевого, хіміотерапевтичного). Тому виникає потреба моніторингу гіперсенситивних реакцій у онкологічних хворих на всіх етапах комплексного лікування, що дозволить призначити патогенетично обгрунтовану терапію для їх припинення. Відомі способи оцінки стану імунної системи онкологічних хворих. Це способи оцінки імунограми (при первинному обстеженні), основані на вивченні ступіня відхилення окремих показників від середньостатистичних нормальних значень, а при обстеженні в процесі променевої терапії - від вихідного рівня показників кожного конкретного пацієнта (а.с. N1371220 СРСР, МПК G01N33/53. Спосіб визначення імунних комплексів/ 2 Л.Е.Паутова та сп!ваЕТ.-Ы3977370, заявлено 19.11.85, опубл. 14.07.87; а.с.N1355917 СРСР, МПК G01N33/4S. Спосіб визначення Т-клітинних імунних дефектів/ Філатов А.В. та співавт. - N 3971464, заявлено 26.09.65, опубліковано £5.05.87). Недоліками таких способів оцінки стану імунної системи онко логічних хворих є їх низька інформативність., яка зумовлена тим, що, по-перше, вони надають можливості одержати інформацію лише про зміну окремого показника і не дозволяють оцінити стан імунної системи у цілому, а по-друге, відхилення окремого показника від середньостатистичної норми не завжди свідчить про патологію, а може бути результатом компенсаторно-пристосовної реакції, особливістю організму. Отже, використання даних способів оцінки не ДОЗЕОЛЯЄ лікареві вибрати пато генетично обгрунтовану тактику і стратегію лікування. Відомо про спосіб оцінки стану імунної системи, що включає вивчення показників периферичної крові шляхом оцінки сталу рецепторного апарату лімфоцитів та фагоцитуючих клітин (пат. України N 804, МПК (301 N33/53. Спосіб визначення імунологічної реактивності організму/ Якуба Н.ї. та співавт.- заявка N4458984, заявлено 12.07.88, опубліковано 3.06.93). Цей спосіб дозволяє оцінити стан імунної системи за значною кількістю числових значень показників імунограмк. Але оцінка, побудована на порівнянні з середи»сстатистичними значеннями показників , не враховує імуногенетичніх особливостей хворого. Крім того, одночасне візуальне порівняння показників імунограми фізично утруднене що не , дозволяє виконати діагностику типу гіперсенситивної реакції для вибору адекватної імунокоригуючої терапії. Найближчим до способу, що заявляється, за технічною сутністю та досягнутим ефектом є спосіб оцінки стану імунної системи онкологічного хворого, що включає визначення показників клітинного і гуморального імунітету периферичної крові і математичну обробку даних. Спосіб доз з воляє визначити інтегральний показник клітинного та гуморального імунітету і за їх співвідношенням виявити рівень функціональної активності імунітету (прототип. Пат. України N17409A, МПК GQ1M33/53. Спосіб діагностики стану імунної системи онкологічних хворих Харківський НДІ . проф. захворювань. Заявка N 96020652, заявлено 21.02.96, спубл. 31Л0.97). Використання математичної обробки показників клітинного та гуморального імунітету значно спрощує оцінку стану імунної системи та об'єктрівізує результати. До недоліків даного способу слід віднести: - використання як бази для порівняння середньостатистичних показ ників; - недостатню інформативність, бо для характеристики стану вико ристовують лише рівень активності імунної системи , який у онкологічних хворих практично заижди підвищений; - типи гіперсенситивних реакцій визначають без урахування імуногенетичних особливостей хворого; - результати досліджень не дозволяють вибрати шлях імунокорекції для припинення певного типу гіперсенситивних реакцій . У основу винаходу покладено завдання створення способу оцінки стану імунної системи онкологічного хворого, у якому облік імуногєнетично зумовлених нормальних значень імунологічних показників хворого і використання спеціального математичного апарату дозволить з великою достовірністю визначати типи гіперсенситивних реакцій на всіх стадіях комплексного лікування онкохворого, що надає можливості призначати патогенетично обгрунтовану імунокорегуючу терапію для припинення розвитку цих реакцій, що, у свою чергу, дозволить максимально знизити кількість ускладнень, рецидивів, підвищити якість життя пацієнта. Поставлене завдання вирішується так: у відомому способі оцінки стану імунної системи онкологічних хворих, що включає визначення показників клітинного і гуморального імунітету периферичної крові і математичну обробку, додатково визначають HLA-фенотип лімфоцитів, з його 4 урахуванням встановлюють індивідуальні норми імунологічних показників, а типи гіперсенситивних реакцій визначають за формулами : P(Ai/Hk)P(Hk) F(Hk/Ai) ------------- (1) P(Ai/Hk)P(Hk) P(Hk/Ai) ----------- --- (2) Р(АІ/Не)Р(Н6) де Al - AD - контрольовані показники імунограми; НІ - Нт - відомі імунопатологічні і'гіперсеноитивні реакції); РСНк) - вірогідність наявності у пацієнта імунопатології к з ура хуванням індивідуальних норм імунограми; Р(Аі/Нк) - вірогідність появи порушення імунологічного показника Аі за наявності у пацієнта імунологічної реакції Нк; РСАі/Hk) - вірогідність відсутності порушення імунологічного показника і за наявності у пацієнта імунопатологічної реакції Нк ;, Р(Нк/Аі) - апостеріорна вірогідність наявності у пацієнта імунопатологічної (гіперсенситивної реакції) Нк за наявності порушення імунологічного показника; Р(Нк/Аі) - апостеріорна вірогідність наявності у пацієнта імунопатолсгічної реакції Нк за відсутності порушення імунопатологічного показника; Р(Нк/Аі) - апостеріорна вірогідність наявності у пацієнта імунопатологічної (гіперсенситивної реакції) Нк за наявності порушення і-го імунологічного показника. Додаткове визначення HLA-фенотипу лімфоцитів (імуногенетична ха 5 рактеристика організму) зумовлено його асоційованістю з ПЄЕНОЮ спрямованістю імунних реакцій, а також певними типами нормальних імунних статусів здорових осіб, що дозволяє визначити індивідуальні норми іму нологічних показників. Індивідуальні норми імунологічних показників служать базою для порівняння при визначенні типів гіперсенситивних ре акцій. Використання запропонованого математичного апарату для визна чення типів гіперсенситивних реакцій зумовлено знайденими взаємозв'язками між показниками імунограми, що контролюються., та можливими імунопатологічними реакціями з урахуванням імунсгенетичних особливостей організму. Використання всієї сукупності ознак винаходу, що заявляються, забезпечує високу точність, специфічність та чутливість способу і га рахунок цього визначення з великою мірою достовірності типу гіперсенситивних реакцій.Реалізація способу дозволяє запобігти розвиткові гіпер сенситивних реакцій і дасть можливість дозволить максимально знизити кількість ускладнень, рецидивів, поліпшити якість життя пацієнтів. Спосіб, ідо заявляється, реалізують так: хворому проводять дослідження імунного статусу: - веяття крові з ліктьової вени здійснюють у ранкові часи натще серце ; - число Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів визначають за реакцією спон танного розеткоутворення з еритроцитами барана та миші відповідно ; - функціонадьну активність тимусзалежних лімфоцитів визначають за спонтанною реакцією бласттрансформації і реакції на фітогемаглютинін - кількість Т-супресорів оцінюють методом термостабільних розеток з еритроцитами барана; - кількість циркулюючих імунних комплексів визначають спектрофо тометрична шляхом осадження їх у 3,5% розчині поліетиленглюколю; - вміст імуноглобулінів А, М. G визначають методом радиальної 6 імунодифузії за Манчіні (моноспецифічні сироватки виробництва Нижегородського НДІ епідеміології та мікробіології); - рівень імуноглобуліну Е визначають імунсферментним аналізом з використанням тест-наборів виробництва Ставропольського НДІ вакцин та сироваток; - фагоцитарну функцію нейтрофілів периферичної крові оцінюють ме тодом завершеного фагоцитозу. Для визначення HLA-фенотипу використовують методику комплементзалежної токсичності (антисироватки для HLA-тестування лімфоцитів периферійної крові та кролячий комплемент - С-ПетерОурзького НДІ гематології та переливання крові). На підставі даних досліджень визначають апріорну вірогідність наявності РСНСП та відсутності імунопатології Р(Н1) (автоматизована експертна система) . Далі за формулами і'і) і (2) визначають апостеріорний розподіл вірогідностей наявності імунопатології Р(НО/Аі або ) її відсутності Р(Н1/А1). Р(А1/НО)Р(НО) РСНО/А1) ------------------------ (1) Р(А1/НО)Р(НО)+Р(.А1/Н1)Р(Н1) Р(А1/Н1)Р(Н1) РГНІ/АІ) ------------------------ (£) Р(А1/НО)Р(Н0)+Р(А1/Н1)Р(Н1) при P(HO/A1)>P(H1/Alj констатують наявність імунопатології, при PlHO/Alj% 50 52 58 0,582 0,614 0,506 -ФГА 159 107 55 +ФГА 11309 7420 2674 Т-супр,% 16 20 В-ЛФ,% 10 11 16 5 0,116 0,129 0,044 Ig-E, г/л 0,000165 0,000165 0,000048 Ig-M, г/л 0,92 0,72 0,68 Ig-A, г/л М 1,3 1 Ig-G,rAn 10,2 8,7 9,4 93 101 122 Еозинофіли,% 2 3 2 Лімфоцити,% 24 29,5 23 1 тип 0,672562 0,143486 0,068407 2 тип 0,001261 0,028697 0,003167 3 тип 0,103306 0,783626 0,77832 4 тип 0,216942 0,038569 0,091939 Відсутні 0,005929 0,005622 0,058167 ФН, абс ФЧ, ум.од. Т-ЛФ,абс В-ЛФ,абс ЦИК, ум од 8 таблиці 1 (1 період). Встановлено діагноз - гіперсенситивна реакція реагінового типу. Операція 20.І2.93 р. - КЕадрантектомія лівої молочної залози з регіонарною лімфаденектомією Післяопераційний період . пройшов без ускладнень, рана зажила первинним натяжінням. 18.01.94 р. при імунологічному обстеженні одержано дані, яки наведено у таблиці 1 (2 період). Встановлено діагноз - гіперсенситивна реакція імуно логічного типу (ІЇІь 3 10.02.94 по 18.03.94 проведено курс післяопераційної дистанційної гамма-терапії на апараті РОКУОАМ СОД на ліву : молочну залозу - 50 Гр, на ліву пахвинну ділянку - 38 Гр,на підключичну та парастернальну ділянку - 40 Гр. Під час променевої терапії на шкірі полів опромінення зазначено явища сухого епідерміту. При обстеженні 23.03.94 одержано дані, які наведено у таблиці 1 (3 період). Встановлено діагноз - гіперсенситивна реакція імунокомплексного типу (III). Приклад 2. Хвора Черемних С А., і.х. N11466, 1952 р.н. Звернулась 21.02.95 р. Діагноз - рак лівої молочної залози T2N1M0. При імунологічному обстеженні 26.02.95 одержано результати, які наведено у таблиці 2 (1 період). Встановлено діагноз - гіперсенситивна реакція імунокомплексного (III) типу. Операція 6,03.95 - квдрантектомія лівої молочної залози з регіонарною лімфаденектомією. Післяопераційний період пройшов без ускладнень, рана зажила первинним натяжінням. 18.03.95 при імунологічному обстеженні одержано дані, які наведено у таблиці 2 (2 період). Поставлено діагноз - гіперсенситивна реакція імунокомплексного (III) типу. -В 21.03.95 по 5.05.95 проведено післяопераційний курс променевої терапії у гальмівному режимі прискорювача ЛУЕЕ -15МІ, СОД на ліву молочну залозу - 50 Гр і на парастернальну, пахвинну та надпідключичну ділянки - по 40 Гр. Курс променевої терапії перенесла задовільно, ускладнень не було. При дослідженні 12.05.95 одержано результати, які наведено у таблиці 2 (3 період). Встановлено діагноз сполучення гіпероенситиЕних реакцій їмунокомплексного СІП) та 9 Таблиця 2 - Імунограми хворої на РМЗ Черемних С.А. перед операцією (1), після операції (2) та після променевої терапії (3) Період ФН, % 2 І 3 96 100 % 3,358 3,302 2,695 4,9 5,2 5,42 БАН, % 28,5 31,8 36,4 Т-ЛФ?% 56 59 62 0,596 0,476 0,268 -ФГА 138 164 282 +ФГА 10137 9644 23448 Т-супр,% 27 30 27 В-ЛФ,% 7 6 4 0,061 0,048 0,017 0,000224 0,000251 0,00004 Ig-M, г/л 1,1 0,83 0,84 Ig-A, г/л 1,4 1,6 0J Ig-Сг/л 9,5 9 14,5 94 112 98 Еозинофіли,% 6 8 3 Лімфоідити,% 19 15,5 12 1 тип 0,002284 0,576796 0,152717 2 тип 0,000286 0,001538 5,52Е-05 3 тип 0,842054 0,088596 0,407244 4 тип 0,042103 0,318945 0,439824 Відсутні 0,113274 0,014125 0,00016 ФН, абс ФЧ, ум. од. Т-ЛФ,абс В-ЛФ,абс Ig-E, г/л ЦИК, ум.од. 10 Т-кпітинно опосередкованого (IV) типу. Приклад 3. Хвора Лубянська Н.С., І.х. N4220, 1938 р.н. Звернулась 10.08.92 р. Діагноз: рак тіла матки Т2ЫхМ 0. При імунологічному дослідженні 24.08.92 одержано результати, які наведено у таблиці З (і період). Поставлено діагноз - гіперсенситивна реакція імунокомплексного (ПІ) типу. Операція 28.08.92 - екстирпація матки з придатками. Післяопераційний період проходів без ускладнень, рана зажила первинним натяжінням. Дані імунологічного обстеження 7.09,92 наведено у таблиці 3 (2 період). Використовуючи винахід., що заявляється, встановили діагноз - гіперсенситиЕна реакція імунокомплесного (ПІ) типу. З 15.02.92 по 8.10.92 пройшла післяопераційний курс променевої терапії гальмівним випроміненням прискорювача ЛУЕВ-15М1 СОД на тА/тВ -ЗЗГр/38 Гр. Курс променевої терапії перенесла відносно задовільно, було зазначено явища променевого ректосигмоїдиту. При обстеженні 14.10.92 одержано імунологічні дані, які наведено у таблиці З (З період). Поставлено діагноз - гіперсенситивна реакція імунокомплексного (III) типу. Для доказу ефективності способу оцінки стану імунної системи, що заявляється, було обстежено хворих на рак молочної залози (РМЗ) та рак тіла матки (РТМ) на всіх етапах "їх комплексного лікування. При цьому діагностику імунопатологічних реакцій здійснювали згідно з прототипом та згідно з винаходом, що заявляється. Дані порівняльного аналізу наведено у таблицях 4,5. Результати порівняльного аналізу прототипа зі способом, що заявляється, свідчать про значне розходження даних при визначенні типів гіперсенситивних реакцій (табл.4,5). Ефективність імунокорекції за результатами способу, ідо заявляється і прототипа (табл.6) свідчить про те, що спосіб оцінки типу гіперсенситивної реакції, що заявляється, достовірніший, бо правильне встановлення типу реакції дозволило вибрати патогенетично обгрунтований спосіб корекції і у ?Б% випадків (проти 37,5% згідно з прототипом) припинити реакції. II Таблиця 3 - Імунограми хворої на РТМ Лубянської Н.С. перед операцією (1), після операції{2) та після променевої терапії (3) Період ФН, % 1 2 3 90 80 88 4,14 2,7 2,5 7,8 6,5 5,86 БАН, % 42,7 40,4 35,8 Т-ЛФ,% 46 50 28 Т-ЛФ,абс 0,43 1,1 0,13 -ФГА 108 258 105 +ФГА 16678 7593 4596 Т-супр,% 10 18 12 В-ЛФ,% 0 0 0 В-ЛФ,абс 0 0 0 0,000216 0,000216 0,001056 Ig-M, г/л 1,15 0,8 0,94 Ig-A, г/л 1,5 1,6 1.35 Ig-G,r/n 5,8 8 5,3 ЦИК, ум.од. 83 230 85 Еозинофіли,% 3,5 1 2 Лімфоцити,% 16 37 12,5 1 тип 0,002271 0,032965 0,000907 2 тип 0,010208 0,034338 7,46Е-05 3 тип 0,979985 0,009889 0,967344 4 тип 0,003811 0,124607 0,016251 Відсутні 0,003125 0,798201 0,015423 ФН, абс ФЧ, ум.од. Ig-E, г/л Таблиця 4 - Розподіл типів гіперсенситивних реакцій у хворих на РТМ перед операцією (1), після операції (2) та після променевої терапії(З) Тип гіперсенситивної реакції І реагіновий П цитотоксичний Ш імунокомплексний IV Т-опосередкуваний Відсутність Частота виявлення типу гіперсенситивної реакції, % Спосіб (що заявляється) Спосіб (згідно з прототипом) 1 2 3 1 2 3 20 48 4 11,5 40 1U5 8 7,7 0 8 7,7 0 8 19,7 28 48 46,2 44 12 7,7 4 8 3,8 16 52 53,8 20 32 30,8 0 Таблиця 5 - Розподіл типів гіперсенситивних реакцій у хворих на РМЗ перед операцією (1), після операції (2) та після променевої терапіі(З) Тип гіперсенситивної реакції І реагіновий II цитотоксичний III імунокомплексний IV Т-опосередкуваний Відсутність Частота виявлення типу гіперсенситивної реакції, % Спосіб (що заявляється) Спосіб (згідно з прототипом) 1 2 3 1 2 3 29,5 18,2 27,3 23,8 15,9 п,з 0 0 0 0 2,3 0 19 15,9 24,1 61,9 68,2 86,4 66,7 52,3 31,8 0 11,3 86,4 4,8 13,6 6,8 14,3 2,3 0 Таблиця 6 - Порівняння результатів корекції гіперсенситивних реакцій у хворих на РМЗ Результати імунокорекції Збереглась Змінилась Припинилась Відносна кількість пацієнтів у підгрупах, % Спосіб (що заявляється) Спосіб (згідно з прототипом) 9,4 27,1 15,6 35,4 75 37,5 13 Отже, використання способу оцінки стану імунної системи забезпечує; - визначення типу гіперсенситивноі реакції з урахуванням імуногенетичних особливостей хворого; - вибір патогенетично обгрунтованої імунокорекції; - максимальне припинення процесу розвитку гіперсенситивних ре акцій.