Похідні бензодіоксану, бензофурану або бензопірану, заміщені піролідинілом, піперидинілом або гомопіперидинілом

1. Сполука формули (І)

 , (I)

її стереохімічнo ізомерна форма, форма N-оксиду, фармацевтично прийнятна кислотно-адитивна сіль або сіль четвертинної амонієвої основи, де

Alk означає С1-4-алкілкарбоніл, С1-4-алкілкарбоніл-С1-4-алкіл, карбоніл, карбоніл-С1-4-алкіл або С1-6-алкандіїл, при необхідності заміщений гідроксигрупою, галогрупою, аміногрупою, гідроксі-С1-4-алкілом, С1-4-алкілоксигрупою, С1-4-алкілоксі-С1-4-алкілом, С1-4-алкілкарбонілоксигрупою, С1-4-алкілкарбонілоксі-С1-4-алкілкарбонілоксигрупою або С3-6-циклоакілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбонілоксигрупою;

-Z1-Z2- означає двовалентний радикал формули

-O-CH-(R4)-CH2- (а-1),

-О-CH-(R4)-CH2-О- (а-2),

-О-CH-(R4)-CH2-S- (а-3),

-О-CH-(R4)-CH2-CH2- (а-4),

-О-CH-(R4)-CH2-CH2-CH2- (а-5),

-O-CH-(R4)=CH- (а-6),

-О-CH-(R4)=CH-CH2- (а-7),

-О-CH-(R4)=CH-CH2-CH2- (а-8) або

-О-CH-(R4)-CH=CH- (а-9),

де при необхідності один або два атоми гідрогену на тому ж самому або на різних атомах карбону можуть бути заміщеними гідроксигрупою;

R1, R2 та R3 є кожний незалежно вибраним з гідрогену, С1-6-алкілу, С3-6-алкенілу, С1-6-алкілоксигрупи, тригалометилу, тригалометоксигрупи, галогрупи, гідроксигрупи, ціаногрупи, нітрогрупи, аміногрупи, С1-6-алкілкарбоніламіногрупи, С1-6-алкілоксикарбонілу, С1-4-алкілкарбонілоксигрупи, амінокарбонілу, моно- або ді-(С1-6-алкіл)амінокарбонілу, аміно-С1-6-алкілу, моно- або ді-(С1-6-алкіл)аміно-С1-6-алкілу, С1-4-алкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбонілоксигрупи або моно- або ди-С3-6-циклоалкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбонілоксигрупи; або

коли R1 та R2 розташовані на суміжних атомах карбону, тоді R1 та R2, узяті разом, можуть утворювати двовалентний радикал формули

-СН2-СН2-СН2- (b-1),

-СН2-СН2-СН2-СН2- (b-2),

-СН2-СН2-СН2-СН2-СН2- (b-3),

-СН=СН-СН=СН- (b-4),

-О-СН2-О- (b-5),

-О-CH2-CH2- (b-6),

-О-CH2-CH2-О- (b-7),

-О-СН2-СН2-СН2- (b-8),

-О-СН2-СН2-СН2-СН2- (b-9),

де при необхідності один або два атоми гідрогену на тому ж самому або на різних атомах карбону можуть бути заміщеними гідроксигрупою, С1-4-алкілом або СН2OН;

R4 означає гідроген, С1-6-алкіл, фенілметил, гідроксі-С1-4-алкіл, С1-4-алкілоксі-С1-4-алкіл, С1-4-алкілоксикарбоніл, С1-4-алкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбоніл, С3-6-циклоалкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбонілоксигрупу або прямий зв'язок, коли

-Z1-Z2- є двовалентним радикалом формули (а-6), (а-7) або (а-8);

 означає двовалентний радикал формули

(с-1),

(с-2),

(с-3),

(с-4),

(с-5),

(с-6),

де m має значення 0 або 1;

R6 означає С1-4-алкіл, галогрупу, гідроксигрупу, гідроксі-С1-4-алкіл, С1-4-алкілоксигрупу, аміно-С1-4-алкіл, С1-4-алкілоксикарбоніл, С1-4-алкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбоніл або С3-6-циклоалкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбонілоксигрупу;

R11 означає гідроген, С1-4-алкіл, галогрупу, гідроксигрупу, гідроксі-С1-4-алкіл, С1-4-алкілоксигрупу, аміно-С1-4-алкіл, С1-4-алкілоксикарбоніл, С1-4-алкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбоніл або С3-6-циклоалкілкарбонілоксі-С1-4-алкілоксикарбонілоксигрупу;

R5 означає радикал формули

(d-1),

(d-2),

(d-3),

(d-4),

(d-5),

де n має значення 1 або 2;

p1 має значення 0, а р2 має значення 1 або 2; або р1 має значення 1 або 2, а р2 має значення 0;

Х означає оксиген, сульфур, NR9 або СНNО2;

Y означає оксиген або сульфур;

R7 означає гідроген, С1-6-алкіл, С3-6-циклоалкіл, феніл або фенілметил;

R8 означає С1-6-алкіл, С3-6-циклоалкіл, феніл або фенілметил;

R9 означає ціаногрупу, С1-6-алкіл, С3-6-циклоалкіл, С1-6-алкілоксикарбоніл або амінокарбоніл;

R10 означає гідроген або С1-6-алкіл;

або R9 та R10, узяті разом із атомом нітрогену, до якого вони приєднані, можуть утворювати піролідинілову, піперидинілову, гомопіперидинілову, піперазинілову або морфолінілову групу, при необхідності заміщену С1-4-алкілом або С1-4-алкоксигрупою;

Q є двовалентним радикалом формули

-СН2-СН2- (е-1),

-СН2-СН2-СН2- (е-2),

-СН2-СН2-СН2-СН2- (е-3),

-СН=СН- (е-4),

-СН2-СО- (е-5),

-СО-СН2- (е-6),

-(СН2)2-СО- (е-7),

-СО-(СH2)2- (е-8),

-СО-СН2-СО- (е-9),

-СН2-СО-СН2- (е-10),

де при необхідності один або два атоми гідрогену на тому ж самому або на різних атомах карбону можуть бути заміщеними С1-4-алкілом, гідроксигрупою або фенілом, або

Q є двовалентним радикалом формули

або

(e-12)

(e-12).

2. Сполука за пунктом 1, де R5 є радикалом формули (d-1), де Х є оксигеном, а Q є радикалом формули (е-1) або (е-2).

3. Сполука за пунктом 1, де R4 є гідрогеном; -Z1-Z2- має формулу -СН2-СН2- (а-4), Alk є -СН2-; двовалентний радикал  має формулу (с-1), де R11 є гідроксигрупою або метоксигрупою, а m = 0; та R5 є радикалом формули (d-1), де Х є оксигеном, R7 є гідрогеном, a Q є (е-2).

4. Сполука за пунктом 1, де R4 є гідрогеном; -Z1-Z2- має формулу -СH2-СН2- (а-4), Alk є -СН2-; двовалентний радикал  має формулу (с-2) та m = 0; a R5 є радикалом формули (d-1), де Х є оксигеном, R7 є гідрогеном, а Q є (е-2).

5. Сполука за пунктом 1, де R4 є гідрогеном; -Z1'-Z2- має формулу –СН2-СН2- (а-4), Alk є -СН(ОН)-СН2-; двовалентний радикал  має формулу (с-1), m = 0; R6 є гідроксигрупою або гідроксиметилом; а R5 є радикалом формули (d-1), де Х є оксигеном, R7 є гідрогеном, а Q є (е-2).

6. Сполука за будь-яким з пунктів 1-5, яку застосовують як медикамент.

7. Фармацевтична композиція, яка містить фармацевтично прийнятний носій та терапевтично активну кількість сполуки, вказаної в будь-якому з пунктів 1-5.

8. Спосіб отримання фармацевтичної композиції вказаної в пункті 7, де терапевтично активну кількість сполуки вказаної в будь-якому з пунктів 1-5, ретельно змішують з фармацевтично прийнятним носієм.

9. Спосіб отримання сполуки формули (І), у якому проміжну сполуку формули (II) алкілують з проміжною сполукою формули (III) у нейтральному розчиннику та, при необхідності, у присутності прийнятної основи

 (I),

(ІІ)

(III)

де, у вищенаведеній схемі реакції, радикали -Z1-Z2-, R1, R2, R3, R5, Alk та двовалентний радикал  визначені у пункті 1 та W є відповідною групою, що відщеплюється,

або сполуки формули (І) перетворюють одну в іншу за допомогою відомих у цій галузі реакцій перетворення групи, або, якщо бажано, сполуку формули (І) перетворюють в кислотно-адитивну сіль, або навпаки, кислотно-адитивну сіль сполуки формули (І) перетворюють у форму вільної основи лугом, та, якщо бажано, отримують її стереохімічно ізомерні форми.

10. Спосіб отримання сполуки формули (І), у якому проміжну сполуку формули (IV), де Alk1 є прямим зв'язком або C1-5-алкандіїлом, відновлювально алкілують з проміжною сполукою формули (III)

 (I),

(IV)

(III)

де, у вищенаведеній схемі реакції, радикали -Z1-Z2-, R1, R2, R3, R5, Alk та двовалентний радикал  визначені у пункті 1,

або сполуки формули (І) перетворюють одну в іншу за допомогою відомих у цій галузі реакцій перетворення групи, або, якщо бажано, сполуку формули (І) перетворюють в кислотно-адитивну сіль, або навпаки, кислотно-адитивну сіль сполуки формули (І) перетворюють у форму вільної основи лугом, та, якщо бажано, отримують її стереохімічно ізомерні форми.