Спосіб керування насосом

Реферат: Спосіб автоматичного взаємного чергування між довільною кількістю насосів шляхом керування кожним окремим насосом (2) використовує умову запуску для зміни стану насоса (2) з неактивного на активний, а також використовує умову зупинки для зміни стану з зазначеного активного до зазначеного неактивного стану. Спосіб включає підпорядкований спосіб (знайти умову запуску), до складу якого, після попередньо заданого етапу, входить крок довільної зміни умови запуску окремого насоса в попередньо заданих межах, причому крок довільної зміни умови запуску насоса включає крок визначення рівня рідини запуску насоса hстарт. UA 113518 C2 (12) UA 113518 C2 UA 113518 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки, до якої належить винахід Цей винахід взагалі стосується способу керування насосом. Зокрема цей винахід стосується способу автоматичного взаємного чергування між довільною кількістю насосів шляхом контролювання окремого насосу, що використовує умову запуску для зміни режиму насосу з неактивного на активний, а також використовує умову зупинки для зміни зазначеного активного режиму насосу на зазначений неактивний режим. Рівень техніки Традиційно основне керування насосною станцією, яка містить один або більше насосів, базується на запуску насосу, коли виконується умова запуску, і на зупинці насосу, коли виконується умова зупинки. Зазвичай присутній рівнемір, який визначає, коли рівень рідини запуску насосу в стічному резервуарі досягнутий, так само як і коли досягнутий рівень рідини зупинки насосу. Відповідно до закону і звичаїв насосні станції майже завжди обладнані принаймні двома насосами, підключеними паралельно, де другорядний насос є забезпеченням на випадок пошкодження головного насосу або надзвичайно великого вхідного потоку до насосної станції. Деякі виробники/користувачі використовують лише головний насос у якості робочого насосу, але у такому випадку знос головного насосу дуже великий, а безперебійна робота другорядного насосу, коли він буде насправді потрібний, викликає сумніви. Навпаки, більш звичним є чергування головного і другорядного насосів при спорожненні стічного резервуару. Простий шлях чергування, стосовно контролю, полягає в тому, що насос працює кожний другий раз, інший шлях чергування полягає в тому, що насоси працюють рівний проміжок часу, третій шлях чергування роботи насосів полягає в тому, що вони працюють, наприклад, кожний другий день. Однак усі зазначені шляхи чергування потребують, щоб прилад керування насосної станції або відповідний прилад керування насосів отримував інформацію щодо кількості насосів у складі насосної станції та/або щоб між насосами існувала передача даних. Один з шляхів у спробі уникнути передачі даних між насосами показаний у патенті US 7195462, де кожний з декількох насосів однієї насосної станції має принаймні два попередньо завданих рівня рідини запуску насосу, при цьому насос, що працював останнім приймає вищий рівень рідини запуску, а інші насоси зберігають нижчий рівень рідини запуску з метою, щоб один з насосів, які були неактивними останній час, був запущений замість насосу, який працював останнім, наступного разу, коли рівень рідини у стічному резервуарі підійметься достатньо високо. Однак у цій публікації кожний насос повинен мати інформацію про те, скільки інших насосів під’єднано до стічного резервуару. Спільним для рішень, відомих раніше, є те, що принаймні у відношенні до перекачування стічних вод, на фіксованому рівні рідини запуску насосу утворюється значний наліт з жиру та багна, що є небажаним. Короткий опис цілей винаходу Цей винахід спрямований на усунення вищезазначених недоліків і помилок раніше відомих способів та на запропонування вдосконаленого способу керування насосом. Головна мета винаходу полягає у запропонуванні вдосконаленого способу типу, визначеного на початку, який полягатиме в тому, що чергування активного насосу відбуватиметься без необхідності у прямому або опосередкованому сполученні між насосами. Інша мета цього винаходу полягає у запропонуванні способу, завдяки якому окремий насос не потребуватиме знання інформації про те, скільки інших насосів установлено в стічному резервуарі. Інша мета цього винаходу полягає у запропонуванні способу, який запобігатиме утворенню нашарування жиру й багна на рівні підйому води на внутрішній поверхні стічного резервуару. Короткий опис ознак винаходу У відповідності до винаходу принаймні головної мети досягає спосіб, сформульований на початку, який відрізняється тим, що він містить підпорядкований спосіб (Знайти умову запуску), до складу якого після попередньо завданого етапу входить крок довільної зміни умови запуску окремого насосу в попередньо завданих межах. Відповідно цей винахід базується на розумінні, що для декількох незалежних насосів довільна зміна відповідної умови запуску насосу призведе до чергування запуску насосів, оскільки вони з часом у довільному порядку отримають умови запуску, що відповідають найнижчому рівню рідини запуску насосу, по черзі. Варіанти цього винаходу, які мають перевагу, викладені далі у залежних пунктах формули винаходу. В одному з переважних варіантів крок довільної зміни умови запуску насосу містить крок визначення рівня рідини запуску насосу hстарт, який переважно змінюється впродовж інтервалу, 1 UA 113518 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 який обмежений нижнім рівнем рідини запуску насосу hстарт,min, включно, та верхнім рівнем рідини запуску насосу hстарт,max, включно. Цей варіант має перевагу для насосних станцій, до складу яких входять так звані динамічні рівнеміри, які визначають рівень рідини в стічному резервуарі в динаміці. В альтернативному переважному варіанті крок довільної зміни умови запуску насосу містить крок визначення затримки часу запуску tзатрим насосу, яка переважно змінюється впродовж інтервалу, який обмежується нижньою границею, рівною 0, включно, та верхньою границею tзатрим,max, включно. Цей варіант має перевагу для насосних станцій, до складу яких входять так звані статичні рівнеміри, які визначають лише, коли рівень рідини у стічному резервуарі досягає завданого рівню. Додаткові переваги та ознаки винаходу викладені в інших залежних пунктах формули винаходу, а також у подальшому детальному описі переважних варіантів. Короткий опис креслень Більш повне розуміння вищезазначених та інших ознак та переваг цього винаходу складається з наступного детального опису варіантів, які мають перевагу, з посиланням на креслення, що додаються, при цьому: Фіг. 1 є схематичним зображенням насосної станції, Фіг. 2 є блок-схемою алгоритму, на якій зображений перший варіант способу відповідно до винаходу, Фіг. 3 є блок-схемою алгоритму, на якій зображений другий варіант способу відповідно до винаходу, Фіг. 4 є блок-схемою алгоритму, на якій зображений третій варіант способу відповідно до винаходу, Фіг. 5 є блок-схемою алгоритму, на якій зображений четвертий варіант способу відповідно до винаходу, Фіг. 6 є блок-схемою алгоритму, на якій зображений перший варіант підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», Фіг. 7 є блок-схемою алгоритму, на якій зображений другий варіант підпорядкованого способу «Знайти умову запуску». Детальний опис варіантів, які мають перевагу На Фіг. 1 зображено насосну станцію, в цілому позначену 1, яка містить принаймні один насос 2, призначений для перекачування рідини з стічного резервуару 3, який входить до складу насосної станції 1, до випускної труби 4 і далі за межі насосної станції 1. Крім того, насосна станція 1 містить принаймні з один рівнемір 5, встановлений для визначення рівню рідини у насосній станції h; слід відмітити, що рівнемір 5 може бути окремим приладом функціонально пов’язаним з зовнішнім приладом керування 6, бути функціонально пов’язаним з зазначеним принаймні одним насосом 2, бути вбудованим до зазначеного принаймні одного насосу 2 та ін. Зазначений принаймні один насос 2 переважно функціонально пов’язаний з зовнішнім приладом керування 6 з метою, наприклад, регулювання швидкості насосу, або альтернативно насос 2 може містити вбудований прилад керування (не показаний). Слід відмітити, що цей винахід спрямований на спосіб, позначений 7, керування насосом 2, відповідно винахід не обмежується насосом 2, встановленим всередині або поруч з насосною станцією 1, але може, наприклад, бути водовідливний насос з під’єднаними рівнемірами та ін. Однак цей винахід буде описаний у зв’язку з вищеописаною насосною станцією 1, якщо не зазначене інше. Зазначений насос 2 використовує умову запуску для зміни стану насосу з неактивного на активний, а також використовує умову зупинки для зміни стану з зазначеного активного до зазначеного неактивного стану. Слово «використовує» у тому сенсі, як воно використане у формулі винаходу й у детальному описі, означає, що умови запуску й умови зупинки, наприклад, містяться у зазначеному зовнішньому приладі керування 6, який виконує зміну стану насосу 2, альтернативно умови запуску й умови зупинки можуть, наприклад, міститися у приладі керування насосу 2 та ін. Насосна станція 1 має рівень рідини насосної станції, позначений h, який у цій патентній заявці складає відстань між рівнем рідини у стічному резервуарі 3 та входом насосу 2 (див. Фіг. 1), рівень рідини насосної станції h також пов’язаний з дійсною висотою підйому насосу 2, яка збільшується зі зменшенням рівню рідини насосної станції h. Коли стічний резервуар 3 заповнюється рідиною, рівень рідини насосної станції h підвищується, а коли насос 2 працює і відкачує рідину, рівень рідини насосної станції h знижується. Слід відмітити, що стічний резервуар 3 може наповнюватися рідиною одночасно з тим, як насос 2 працює і відкачує рідину. 2 UA 113518 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Умовою зупинки насосу 2 зазвичай є рівень рідини зупинки насосу hстоп, який відповідає рівневі рідини у стічному резервуарі 3, коли насос 2 захлинається, тобто відкачує суміш рідини й повітря, або заздалегідь завданий найнижчий рівень рідини зупинки насосу hстоп, який відповідає рівневі рідини у стічному резервуарі, достатньо високому, щоб гарантувати запобігання захлинанню. Зазвичай умови зупинки насосу 2 не змінюються з часом. Відповідно до цього винаходу умова запуску насосу 2 довільно змінюється у завданих межах. Переважно умова запуску насосу 2 складається з рівня рідини запуску насосу hстарт, який відповідає рівневі рідини у стічному резервуарі 3, розташованому із запасом від рівню рідини у стічному резервуарі 3, коли насосна станція 1 затоплена. На Фіг. 2-5 показані переважні варіанти способу 7, відповідно до винаходу для керування насосом 2. Слід відмітити, що спосіб 7 відповідно до винаходу може бути поширений за допомогою одного або більше підпорядкованих способів та/або може використовуватися паралельно/послідовно з іншими способами контролю. Спосіб 7 відповідно до винаходу містить підпорядкований спосіб за назвою «Знайти умову запуску», який слугує для довільної зміни умови запуску насосу 2 у завданих межах. Мета зазначеного підпорядкованого способу полягає у періодичній зміні умови запуску певного насосу 2 таким чином, що у випадку наявності декількох насосів в одному стічному резервуарі 2, тобто з’єднаних з один і тим самим об’ємом рідини, чергування запуску насосів відбуватиметься автоматично, при цьому жодний насос не потребує даних про наявність або відсутність інших насосів у тому самому стічному резервуарі 3. Посилаючись на Фіг. 2 та 3, спосіб 7 починається, а потім відбувається перевірка, чи певний етап завершився. Зазначений етап складається переважно з періоду експлуатації, тривалістю переважно 24 години або декілька разів по 24 години, альтернативно зазначений етап може складатися з декількох циклів насосу, тобто випадків, коли рівень рідини у стічному резервуарі 3 знижувався або коли певний насос працював, альтернативно зазначений етап може складатися з максимального часу tmax, на протязі якого певний насос не працював або іншої відповідної черги подій. На Фіг. 2 цей етап перевірки показаний шляхом зазначення, чи виконується умова T(Vн=0)≥tmax, де T(Vн=0) – це минулий час, впродовж якого швидкість Vн окремого насосу 2 дорівнювала нулю, тобто впродовж якого насос не працював. Однак слід розуміти, що також інша вищезазначена та інша подібна альтернатива етапу перевірки входять до етапу перевірки, зображеного на Фіг. 2 та 3, який визначає, чи етап завершений. У разі перевірки повного періоду експлуатації значення минулого часу Т поточного періоду експлуатації дорівнює нулю у зв’язку з завершенням одного періоду експлуатації і початком іншого. Слід відмітити, що Т також може бути фактичним або абсолютним часом, і тоді натомість перевіряється відношення між фактичним часом та багатократним періодом експлуатації, тобто, наприклад, кожного разу, коли фактичний час дорівнює 00:00, починається новий період експлуатації. Також у випадку, коли перевіряється час, впродовж якого певний насос не працював, значення минулого часу Т дорівнює нулю, а потім вимірювання минулого часу Т починається знову, коли окремий насос наступного разу зупиняється і швидкість насосу Vн дорівнює нулю. У випадку, коли перевіряється кількість минулих циклів насосу чи подібне, цей лічильник відповідно встановлюється на нуль. Після того, як перевірка підтвердить, що певний етап був завершений, та у зв’язку з можливим скиданням відповідного лічильника/часів спосіб 7 переходить до підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», спрямованого на визначення наступної умови запуску для певного насосу 2. Підпорядкований спосіб «Знайти умову запуску» буде більш детально описаний нижче після повного опису способу 7. Після підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», альтернативно у разі якщо перевірка не підтвердила завершення певного етапу спосіб 7 продовжується наступним кроком, а саме «Визначити рівень рідини насосної станції, h». Рівень рідини насосної станції h визначається за допомогою певного типу звичайного приладу для вимірювання рівню, який може складатися з одного або декількох поєднаних рівнемірів 5, які можуть бути статичними або динамічними. Статичні рівнеміри можуть також називатися дискретними, фіксованими та ін. Статичні рівнеміри, такі як традиційний похилий рівнемір, перевіряють, чи досягнутий завданий рівень рідини. Динамічні рівнеміри також називаються постійними, аналоговими та ін. Динамічні рівнеміри, такі як заглиблюваний акустичний рівнемір, звуковий луно-рівнемір або світловідбивний рівнемір, що підвішуються, можуть, на відміну від статичних рівнемірів, постійно перевіряти поточний рівень рідини у стічному резервуарі 3. Після визначення рівню рідини насосної станції h проводиться перевірка, чи рівень рідини насосної станції h у стічному резервуарі 3 нижчий за рівень рідини, який відповідає рівневі 3 UA 113518 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 рідини зупинки насосу hстоп, тобто чи виконується умова hhстарт не виконується, альтернативно після активації насосу 2 спосіб 7 завершується і повертається на початок відповідно до переважного варіанту, згідно з Фіг. 2. У варіанті згідно з Фіг. 2 умова запуску насосу складається з hстарт. Відповідно до варіанту, зображеного на Фіг. 3, умова запуску насосу складається з рівню рідини запуску насосу hстарт, а також з часу затримки tзатрим, тобто затримки між тим, коли рівень рідини у стічному резервуарі 3 досягає рівню рідини запуску насосу hстарт, та перевіркою, чи рівень рідини насосної станції h знижується. Подібно до варіанту згідно з Фіг. 2, спосіб 7 завершується і повертається на початок, якщо не виконується умова h>hстарт, але якщо умова h>hстарт виконується, спосіб 7 натомість переходить до паузи і очікує впродовж часу tзатрим, після чого проводиться перевірка, чи рівень рідини насосної станції h у стічному резервуарі 3 знижується. Якщо рівень рідини насосної станції h знижується, це означає, що один або більше інших насосів працюють та відкачують рідину з загального об’єму рідини. Відповідно ці інші насоси були увімкнені, поки певний насос 2 очікував час tзатрим. Спосіб 7 завершується і повертається на початок. Якщо рівень рідини насосної станції h не знижується, певний насос 2 вмикається на швидкості Vн, вищій за нуль, після чого спосіб 7 завершується і повертається на початок. Слід відзначити, що кроки перевірки умов hhстарт одночасно з відповідним пов’язаним наступним кроком способу, можуть мінятися місцями, не впливаючи при цьому на спосіб в іншому або на цей винахід. Зверніть увагу на Фіг. 4, на якій зображено третій варіант способу 7. Спосіб 7 починається, після чого проводиться перевірка, чи певний етап був завершений. У цьому варіанті зазначений етап складається з визначення, чи спосіб 7 виконується у перший раз, наприклад, після підключення току до насосу 2 або після перезапуску способу 7. Після того, як перевірка підтвердить, що певний етап був завершений, спосіб 7 переходить до підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», спрямованого на визначення наступної умови запуску для певного насосу 2. Після підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», альтернативно у разі якщо перевірка не підтвердила завершення певного етапу спосіб 7 продовжується наступним кроком «Визначити рівень рідини насосної станції, h», як описано вище у зв’язку з Фіг. 2 та 3. Після визначення рівню рідини насосної станції h проводиться перевірка, чи рівень рідини насосної станції h у стічному резервуарі 3 нижчий за рівень рідини зупинки насосу hстоп, тобто чи виконується умова hhстарт не виконується, проводиться перевірка, що проводилася спочатку у варіантах відповідно до Фіг. 2 та 3, тобто чи певний етап був завершений. Після того, як перевірка підтвердить це, спосіб 7 переходить до підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», після чого спосіб 7 завершується і повертається на початок. Якщо перевірка не підтверджується, спосіб 7 завершується одразу і повертається на початок. Відповідно до четвертого варіанту згідно з Фіг. 5, який є альтернативним варіантом третього варіанту, зображеного на Фіг. 4, спосіб 7 після перевірки умови hhстарт, можуть бути змінені як варіант згідно з Фіг. 2, тобто кроки способу - очікування tзатрим і перевірка, чи рівень рідини насосної станції h знижується – випускаються. 4 UA 113518 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Слід відзначити, що якщо окремий насос працює, але рівень рідини у стічному резервуарі 3 не знижується, а навпаки зростає, інші насоси будуть запущені, коли будуть досягнуті їх відповідні рівні рідини запуску насосу hстарт. Якщо це не допоможе, насосна станція 1 може бути наповнена до максимального припустимого рівню рідини насосної станції hmax, при чому швидкість одного або більше насосів збільшується з метою запобігання затоплення насосної станції 1. На Фіг. 6 показаний перший варіант підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», а на Фіг. 7 – другий варіант підпорядкованого способу «Знайти умову запуску». Спільним з показаними підпорядкованими способами «Знайти умову запуску» є те, що після запуску проводиться перший крок підпорядкованого способу «Виконати функцію: визначити hстарт», який означає визначення значення рівню рідини запуску насосу hстарт, тобто на якому рівні рідини у стічному резервуарі 3 вмикається певний насос 2. Значення рівню рідини запуску насосу hстарт обирається довільно в межах інтервалу з завданими границями. Інтервал обмежений нижнім рівнем рідини запуску насосу hстарт,min включно та верхнім рівнем рідини запуску насосу hстарт,max включно. Відстань між нижнім рівнем рідини запуску насосу hстарт,min та верхнім рівнем рідини запуску насосу hстарт,max переважно складає менше 1 м, більш переважно менше 0,5 м. Переважно значення рівню рідини запуску насосу hстарт обирається довільно відповідно до рівномірного розподілу, переважно відповідно до дискретного рівномірного розподілу в межах зазначеного інтервалу. Відстань між дискретними значеннями рівню рідини запуску насосу hстарт переважно більша або дорівнює 1 см та менша або дорівнює 10 см, більш переважно приблизно дорівнює 5 см. Відповідно до першого варіанту підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», зображеного на Фіг. 6, підпорядкований спосіб після цього завершується. Відповідно до другого варіанту підпорядкованого способу «Знайти умову запуску», зображеного на Фіг. 7, проводиться другий крок підпорядкованого способу «Виконати функцію: визначити tзатрим», який означає визначення значення часу затримки tзатрим, який складає затримку способу 7 після того, як рівень рідини у стічному резервуарі 3 досягне рівню рідини запуску насосу hстарт, тобто на практиці це затримка ввімкнення певного насосу 2. Значення часу затримки tзатрим обирається довільно в інтервалі з завданими границями. Інтервал обмежений нижньою границею tзатрим,min включно та верхньою границею tзатрим,max включно. Переважно нижня границя дорівнює 0. Затримка між нижньою границею tзатрим,min та верхньою границею tзатрим,max переважно менша 10 хвилин, більш переважно менша 5 хвилин. Переважно значення часу затримки tзатрим обирається довільно відповідно до рівномірного розподілу, переважно відповідно до дискретного рівномірного розподілу в межах зазначеного інтервалу. Відстань між дискретними значеннями часу затримки tзатрим переважно більше або дорівнює 10 секунд та менше або дорівнює 1 хвилині, більш переважно приблизно дорівнює 0,5 хвилини. Слід відзначити, що у другому варіанті підпорядкованого способу «Знайти умову запуску» верхній рівень рідини запуску насосу hстарт,max може бути рівним нижньому рівневі рідини запуску насосу hстарт,min. Таке відношення наявне, наприклад, якщо використовується статичний рівнемір. В альтернативному варіанті верхня границя tзатрим,max часу затримки може бути рівною нижній границі tзатрим,min, при цьому на практиці отримуємо перший варіант підпорядкованого способу «Знайти умову запуску». Можливі модифікації винаходу Винахід не обмежується лише вищеописаними та зображеними на кресленнях варіантами, які наведені лише з метою ілюстрації та прикладів. Ця патентна заявка має покривати всі модифікації й різновиди варіантів, що мають перевагу, описаних у цьому документі, і відповідно цей винахід визначається формулюванням супутньої формули винаходу та її еквівалентами. Відповідно обладнання може бути модифіковане усіма можливими шляхами в межах супутньої формули винаходу. Слід також зазначити, що всі дані про терміни або щодо термінів верхній, нижній та ін. слід тлумачити відповідно до обладнання, розташованого згідно з фігурами, при цьому креслення мають розглядатися таким чином, щоб позначення на них читалися вірно. Відповідно такі умови лише позначають взаємні відношення у показаних варіантах, які можуть змінюватися, якщо обладнання відповідно до винаходу має іншу конструкцію. Слід відзначити, що навіть якщо напряму не згадується, що ознаки одного окремого варіанту можуть бути поєднані з ознаками іншого варіанту, це має вважатися очевидним, якщо можливо. 5 UA 113518 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 30 1. Спосіб автоматичного взаємного чергування між довільною кількістю насосів шляхом керування кожним окремим насосом (2), який використовує умову запуску для зміни стану насоса (2) з неактивного на активний, а також використовує умову зупинки для зміни стану з зазначеного активного до зазначеного неактивного стану, який відрізняється тим, що спосіб (7) включає підпорядкований спосіб (знайти умову запуску), до складу якого, після попередньо заданого етапу, входить крок довільної зміни умови запуску окремого насоса в попередньо заданих межах, причому крок довільної зміни умови запуску насоса включає крок визначення рівня рідини запуску насоса hстарт. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що рівень рідини запуску насоса hстарт довільно змінюється в межах інтервалу, обмеженого нижнім рівнем рідини запуску насоса hстарт,min включно та верхнім рівнем рідини запуску насоса hстарт,max. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що відстань між нижнім рівнем рідини запуску насоса hстарт,min та верхнім рівнем рідини запуску насоса hстарт,max менша 1 м, переважно менша 0,5 м. 4. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що рівень рідини запуску насоса hстарт визначається довільно відповідно до дискретного рівномірного розподілу у зазначених попередньо заданих межах. 5. Спосіб за п. 4, який відрізняється тим, що відстань між дискретними значеннями рівню рідини запуску насоса hcтapт більша або дорівнює 1 см та менша або дорівнює 10 см. 6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що крок довільної зміни умови запуску насоса містить крок визначення часу затримки tзатрим для ввімкнення насоса. 7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що час затримки запуску довільно змінюється в межах інтервалу, обмеженого нижньою границею tзатрим,min включно та верхньою границею tзaтрим,max включно. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що затримка часу між нижньою границею tзатрим,min та верхньою границею tзaтрим,max складає менше 10 хвилин, переважно менше 5 хвилин. 9. Спосіб за будь-яким з пп. 6-8, який відрізняється тим, що час затримки tзатрим визначається довільно відповідно до дискретного рівномірного розподілу у зазначених попередньо заданих межах. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що відстань між дискретними значеннями часу затримки tзатрим більша або дорівнює 10 секундам та менша або дорівнює 1 хвилині. 6 UA 113518 C2 7 UA 113518 C2 8 UA 113518 C2 9 UA 113518 C2 10 UA 113518 C2 11 UA 113518 C2 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12