Спосіб виводу на стаціонарний режим роботи свердловини, обладнаної відцентровим насосом

Спосіб виводу на стаціонарний режим роботи свердловини, обладнаної відцентровим насосом, забезпеченим електроприводом, що включає подання рідини відцентровим насосом до колони підйомних труб та періодичної реєстрації динамічного рівня рідини у свердловині Нді, порівнювання його із значенням, що відповідає її стаціонарному режиму роботи Ндо, а подання рідини із свердловини виконують до створення у свердловині динамічного рівня рідини, що відповідає Ті стаціонарному режиму роботи, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що тимчасово д о електроприводу відцентрового насоса свердловини підключають установку для частотного регулювання обертів електроприводу відцентрового насоса свердловини (УЧР), задають потрібний динамічний рівень рідини Н д і шляхом частотного регулювання обертів електроприводу відцентрового насоса, УЧР використовують на період виводу свердловини на стаціонарний режим, а після виводу свердловини на стаціонарний режим УЧР відключають і у подальшому використовують відцентровий насос цієї свердловини без частотного регулювання обертів його приводу. Корисна модель відноситься до засобів добування нафти і може бути використана для виводу свердловини, обладнаної відцентровим насосом з електроприводом, на стаціонарний режим роботи після проведення ремонтних робіт. Найбільш близьким до пропонованого за технічною суттю є спосіб виводу на стаціонарний режим роботи свердловини, обладнаної відцентровим насосом, забезпеченим електроприводом, що включає подання рідини відцентровим насосом до колони підйомних труб та періодичної' реєстрації динамічного рівню рідини у свердловині Нді, порівнювання його із значенням, що відповідає її стаціонарному режиму роботи Ндо, а подання рідини із свердловини виконують до створення у свердловині динамічного рівня рідини, що відповідає її стаціонарному режиму роботи [Патент РФ №2181829, МПК7 Е21В43/00, F04D13/10, Опубл. 27.04.2002]. У відповідності до описаного способу кожну свердловину обладнують відцентровим насосом із частотно-регульованим електроприводом. Недолік описаного способу полягає у значній вартості частотно-регульованого електроприводу, який застосовують під час використання згаданого способу, що суттєво обмежує його використання у теперішній час. У основу пропонованої корисної моделі поставлено задачу створення такого способу виводу на стаціонарний режим роботи свердловини, який би був більш економічним і одночасно забезпечував би виведення свердловини на стаціонарний режим роботи Поставлена задача вирішується пропонованим способом, який, як і відомий спосіб виводу на стаціонарний режим роботи свердловини, обладнаної відцентровим насосом, забезпеченим електроприводом, що включає подання рідини вщцентровим насосом до колони підйомних труб та періодичної реєстрації динамічного рівню рідини у свердловині Н д і , порівнювання його із значенням, що відповідає її стаціонарному режиму роботи Н д 0 , а подання рідини із свердловини виконують до створення у свердловині динамічного рівня рідини, що відповідає її стаціонарному режиму роботи, а, ВІДПОВІДНО до корисної моделі, тимчасово до електроприводу відцентрового насосу свердловини підключають установку для частотного регулювання обертів електроприводу відцентрового насосу свердловини (УЧР), задають потрібний динамічний —' О*) (О 00 О т"" р « ^ ^ і ^J ST = 10869 рівень рідини Hgi шляхом частотного регулювання обертів електроприводу відцентрового насосу, УЧР використовують на період виводу свердловини на стаціонарний режим, а після виводу свердловини на стаціонарний режим УЧР відключають і у подальшому використовують відцентровий насос цієї свердловини без частотного регулювання обертів його приводу. Під час виводу свердловини на стаціонарний експлуатаційний режим необхідно створити тиск рідини, що є більшим за тиск під час роботи у стаціонарному експлуатаційному режимі. Це викликано тим, що перед ремонтом потрібно виконати так звану "задавку" свердловини водою, тоді водонафтова суміш потрапляє у призабійну зону пласта, створюючи водонафтову емульсію, а це веде до того, що відбувається закупорка пор у пласті, на розмив яких потрібний тиск насосу, що перевищує приблизно на 20...60% тиск потрібний для роботи свердловини у стаціонарному експлуатаційному режимі. Такий «надлишковий» тиск необхідний лише на короткий час виводу свердловини на стаціонарний режим роботи. Тому постійне використання надлишкового тиску насосу на свердловині економічно не обгрунтоване, оскількиведе до надлишкового споживання електроенергії у середньому на 30-60%, а наявність УЧР на кожній свердловині суттєво ускладнює її обладнання та збільшує вартість експлуатації свердловини. У відповідності ж до пропозиції установку для частотного регулювання оберт/е електроприводу відцентрового насосу свердловини виконують мобільною і використовують лише під час виводу кожної свердловини родовища на стаціонарний режим, переміщуючи її з одної свердловини на іншу. Для використання пропонованого способу застосовують серійний частотний перетворювач, який дозволяє плавно регулювати оберти електродвигуна [див. наприклад: Комар М.А. Основы электропривода и аппараты управления. - М.: Энергия. - 1968. - С.95-98]. При цьому залежність тиску центробіжного насосу від обертів електро Комп'ютерна верстка А. Попік двигуна має квадратичний характер. Наприклад, при збільшенні обертів на 20%, тиск збільшується на 44%, а при збільшенні обертів на 30%, тиск збільшується на 69%. Потужність частотного перетворювача вибирають, як правило, більшою за потужність електроприводу центробіжного насосу. Приклад. Попередньо вибирають насос (число колес), розрахований лише на тиск необхідний для стаціонарної роботи свердловини Ро - без урахування тиску необхідного для виведення свердловини на стаціонарний режим - Рь Після монтажу відцентрового насосу з електроприводом на свердловині бригада по освоєнню свердловини приїжджає із автомобілем, на якому змонтована УЧР з необхідними приладами, інструментами та обладнанням, підключає до електроприводу УЧР, діапазон регулювання якої складає 20...200% від номінальних обертів. Задають потрібний тиск рідини Рі шляхом плавного частотного регулювання обертів електроприводу відцентрового насосу і виводять свердловину на стаціонарний режим. Під час виведення свердловини на стаціонарний режим періодично реєструють динамічний рівень рідини у свердловині Hgi, порівнюють його із значенням, що відповідає її стаціонарному режиму роботи Ндо. Роботу насосу свердловини ведуть до створення у свердловині динамічного рівня рідини, що відповідає й стаціонарному режиму роботи. Після виводу свердловини на стаціонарний режим установку для частотного регулювання обертів електроприводу відцентрового насосу свердловини відключають і у подальшому використовують відцентровий насос цієї свердловини без частотного регулювання обертів його приводу, тобто далі електропривід відцентрового насосу працює на номінальних обертах. Таким чином, використовуючи даний спосіб, серійну установку для частотного регулюванння обертів електроприводу, змонтовану на самохідному шасі - один комплект на все нафтове родовище - можна отримати від 30% до 60% економії електроенергії і уникнути необхідності мати УЧР на кожній свердловині, що суттєво зменшить експлуатаційні витрати. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Киів--42, 01601