Календар

1. Календар, який містить в собі корпус з покажчиком циклічного повторювання днів тижня, покажчик календарних дат і покажчик року, який відрізняється тим, що покажчик календарних дат виконаний помісячним і у вигляді двох блоків покажчиків чисел місяців - блоку "січень-лютий" і блоку "березень-грудень", які встановлені на корпусі су 31038 дуванням і використанням складних таблиць та обчислювань. До основи запропонованого винаходу ставиться задача удосконалення календаря шляхом виконання покажчиків календарних дат у вигляді двох блоків покажчиків чисел місяців з можливістю переміщення їх сумісно з покажчиком найменувань днів тижня відносно один одного, що сприяє спрощенню конструкції календаря, покращенню технологічності виготовлення і зручності в експлуатації, дозволяючи виконувати визначення календарних дат в режимі традиційної календарної послідовності, крім цього, конструкція календаря дозволяє значне розширення діапазону визначення календарних дат. Суть винаходу полягає в тому, що в календарі, який містить корпус з рухомим покажчиком найменувань днів тижня, покажчик календарних дат і покажчик року, покажчик календарних дат виконаний помісячнім у вигляді двох блоків покажчиків блока "січень-лютий" та блока "березень-грудень", які установлені на корпусі з можливістю переміщення відносно один одного і відносно покажчика найменувань днів тижня, календар має пересувний показник щоденних календарних дат з можливістю переміщення в площині корпусу у взаємноперпендикулярних напрямках. До цього календар додатково містить установлювальні таблиці, виконані у вигляді послідовного ряду чисел років, суміщені з покажчиками відповідних найменувань днів тижня на 1-е число місяців січня і березня, побудовані на основі 28-річного циклу повторюваності календарних дат. Виконання календаря в зазначеному способі дозволяє відмовитись від складної конструкції, великої кількості отворів і складної системи їхнього суміщення, а також складної системи кодування, що значно спрощує виготовлення календарів і їхню експлуатацію. Конструкція календаря пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 зображений загальний вигляд календаря; на фіг. 2 - вигляд збоку; на фіг. З, 4.14.6, 5 - установлювальні таблиці; на фіг. 6 - варіант виконання календаря "блокнотного" типу; на фіг. 7 - варіант календаря з числами місяців в декілька рядів в кожному місяці; на фіг. 8 - фрагмент з установлювальної таблиці фіг. 4.5. Календар фіг. 1 містить в собі корпус 1, на якому встановлені: покажчик найменувань днів тижня 2, який має можливість поздовжнього переміщення відносно інших покажчиків, розміщених на корпусі; рухомий блок покажчиків календарних дат "січень-лютий" 3 і блок покажчиків календарних дат "березень-грудень" 4; покажчик року 5, а також пересувний показник щоденних календарних дат 6 з можливістю переміщення в площині корпусу у взаємно-перпендикулярних напрямках. Календар може виконуватись як в вертикальній, так і в горизонтальній орієнтаціях шкал покажчиків дат. Числа кожного місяця покажчиків календарних дат в блоках 3 і 4 можуть бути сгруповані помісячно, як в один ряд, так і в декілька рядів (фіг. 7), відповідно до даних покажчика днів тижня 2. Відмінною особливістю винаходу є те, що конструкція календаря дозволяє реалізувати можливість швидкого і повного визначення минулих та майбутніх календарних дат за допомогою встановлювальних таблиць. Винахід можна використовувати в режимі традиційної календарної послідовності в якості "табель-календаря" для щоденного користування в поточному році і можна застосовувати при розробці та виготовленні календарів. В процесі експлуатації календаря, після установки календаря на заданий рік, визначення днів тижня і чисел в будь-якому місяці даного року проводять без додаткових процедур по суміщенню рухомих елементів; в цьому випадку використовують тільки пересувний покажчик відстежування щоденних календарних дат. При виготовленні календаря використовують таблицю попередньої установка календаря (фіг. З) для суміщення покажчиків чисел кожного місяця, на поверхні блоків покажчиків календарних дат з відповідними їм днями тижня. у встановлювальній таблиці (фіг. 3) використовують збіг першого числа кожного місяця в одному з років (наприклад, 1998) з відповідним йому днем тижня в цьому році. При цьому, покажчик чисел місяця "січень" зрушують на поверхні блока 3 покажчиків календарних дат так, щоб число "1-е січня" змістилося на рівень покажчика дня тижня "четвер" покажчиків днів тижня 2 (що відповідає календарним даним 1998 року). Відповідно, покажчик чисел місяця з покажчиком "лютий" зсувають на поверхні блока покажчика календарних дат 3 до збігання числа "1-е люте" з днем тижня "неділя" покажчика найменувань днів тижня 2 і таке інше. Така установка чисел місяців на поверхні блоків покажчиків календарних дат залишається незмінною на весь час експлуатації календаря. Розділення чисел місяців на два блоки необхідно для коректування календаря з урахуванням високосних років, коли в лютому додається один день. Для установка календаря на будь-який подальший чи попередній роки, за допомогою установлювальних таблиць виконують суміщення покажчиків чисел місяців блоків покажчиків календарних дат з відповідними їм днями тижня покажчика найменувань днів тижня. Установлювальні таблиці (фіг. 4.1-4.6) уявляють собою послідовній ряд чисел років, побудований на основі 28-річного циклу повторюваності календарів, в якому проводиться суміщення 1-го числа місяців січня і березня з покажчиками відповідних цим числам днів тижня кожного року. При зміні чергового року чи при визначенні попередніх або майбутніх календарних дат проводять поздовжнє зміщення покажчиків днів тижня і блоків покажчиків календарних дат відносно один одного, відповідно до даних установлювальних таблиць. Практично, достатньо пересувати тільки покажчик найменувань днів тижня 2 і блок покажчиків календарних дат 3 "січень-лютий". Так, наприклад, для установки календаря на 1998 рік, відповідно до даних таблиці (фіг. 4.5), покажчик найменувань днів тижня 2 переміщують до суміщення покажчика "неділя" з числом "1-е березня" блока покажчиків календарних дат 4 "березень-грудень" і покажчика "четвер" з числом "1-е січня" - блока покажчиків календарних дат З "січень-лютий". В 1999 році таке суміщення прова 2 31038 дять, відповідно, з "понеділком" і "п'ятницею". В високосному 2000 році шкалу 2 зрушують до суміщення покажчика "середа" з числом "1-е березня" блока 4, а блок 3 зрушують до суміщення числа "1-е січня" з покажчиком "субота" і т. ін. Такий порядок переміщення покажчиків календаря дозволяє установлювати календар на будьякий заданий рік в подальшому чи попередньому часі. Щоб визначити, наприклад, в який день тижня відбудеться повне сонячне затемнення 11 серпня 1999 року, яке буде спостерігатися південніше Kpимy, виконують установку календаря таким чином. В установлювальній таблиці (фіг. 4.5) знаходять 1999 рік і визначивши, що в цьому році 1-го березня - день тижня - понеділок, суміщають відповідні покажчики. Потім, в покажчику місяця "серпень" блока покажчиків календарних дат 4 знаходять, що 11 серпня 1999 року відповідає дню тижня середа. Для визначення календарних дат старого стилю порядок настройки календаря залишається таким же, як зазначалось вище, але при цьому для визначення дня тижня по старому стилю додають до відомого числа місяця 13 днів і за покажчиком днів тижня визначають шукані день тижня. Наприклад, з літопису "Повість минулих літ" відомо, що 17 січня 1162 року ст. ст. відбулось сонячне затемнення. Для визначення дня тижня, в установлювальній таблиці (фіг. 4.3) знаходять, що в 1162 році 1-му січню відповідає день тижня "вівторок" і провадять відповідне суміщення покажчиків днів тижня 2 і блока покажчиків календарних дат 3. Далі, на покажчику місяця "січень" блока покажчиків календарних дат 3 знаходять число "17"', відповідне дню тижня "четвер", до якого додають 13 днів. Того як 13=7+6, то при семиденному тижні, відкидаючи цифpy "7", до четверга додають 6 днів, в результаті чого визначають, що шуканий день тижня середа. При визначенні календарних дат минулих літ по новому стилю слід скористатися таблицею (фіг. 4); в якій указана накопичена різниця між старим і новим стилями протягом певного часу (див.: Буткевич А.В. і Зедаксон М.С. Вечные календари. М., 1982. - С. 199). Наприклад, 15 жовтня 1582 року - першій день впровадження нового стилю. Для визначення дня тижня в таблиці (фіг. 4.3) знаходять; що 1-е березня 1582 року відповідає п'ятниця, і суміщають по кажчик "п'ятниця" покажчика найменувань днів тижня 2 з покажчиком "1-е березня" блоку покажчиків календарних дат 4. Далі, в покажчику місяця "жовтень" блока покажчиків календарних дат 4 знаходять, що 15-е число, відповідає дню тижня "вівторок" і додають до нього цифру "3" (накопичену різницю в днях між XX і' XVI сторіччями, згідно з таблицею фіг. 5), внаслідок чого визначають, що шуканий день тижня - п'ятниця. Для визначення майбутніх календарних дат (з XXII ст. і вище), як і в попередньому прикладі, застосовують таблицю фіг. 5 і накопичену різницю в днях між шуканим віком і віком XX віднімають від дня тижня, одержаного за допомогою таблиць фіг. 4.5-4.6. В запропонованому винаході діапазон визначення календарних дат не має обмеження і залежить від подальшого розширення діапазону річних дат наведених установочних таблиць (фіг. 4.1-4.6), а також таблиці фіг. 5. В запропонованому винаході передбачається виготовлення календарів різних конструкцій еквівалентного типу. Окрім розглянутої вище конструкції "планшетного" типy, календар може бути виконаний, наприклад, в "блокнотному" (багатосторінковому) варіанті, де кожному місяцю року відведена окрема сторінка з днями кожного місяця, розташованими паралельно шкалі днів тижня (фіг. 6). Для розширення Інформаційної цінності календаря в календарі блокнотного типу можна на кожній зворотній сторінці встановлювати кармани для розміщення змінних носіїв додаткової змінюваної інформації (тексти, репродукції і т. ін.). Зазначені вище два типи календарів можна виготовляти на базі поліграфічної промисловості. В іншому виконанні календарі можуть бути з обертаючими шкалами плоскої, циліндричної або сферичної конструкції. Якщо календар використовувати тільки для традиційної послідовної зміни кожного чергового року, установлювальні таблиці можна застосувати в скороченому варіанті; для цього потрібно в установлювальній таблиці (фіг. 4.5) обрати фрагменти років, які відповідають вимірюваному часу так, як це зображене в таблиці фіг. 6, в якій показаний приклад щорічної зміни найменувань днів тижня на 1-е число місяців січня та березня з урахуванням високосних років, які повторюються кожні чотири роки. 3 31038 Фіг. 1 Фіг. 2 4 31038 Фіг. 3 Фіг. 4.1 5 31038 Фіг. 4.2 6 31038 Фіг. 4.3 7 31038 Фіг. 4.4 8 31038 Фіг. 4.5 9 31038 Фіг. 4.6 10 31038 Таблиця розбіжності між старим та новим стилями нашої ери Фіг. 5 11 31038 Фіг. 6 12 Фіг. 7 31038 13 31038 Фіг. 8 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 14