Процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об’єкта біосередовища

1. Процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища, що включає уловлювання за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, що випромінюється з поверхні шкіри об'єкта біосередовища, обробку отриманих даних, по яких за допомогою математичної моделі з урахуванням температурних показників, антропометричних даних об'єкта біосередовища, а також показників атмосферного тиску, визначають взаємозв'язок між зовнішнім середовищем і системою кровотворення і їх взаємодію, на підставі яких визначають гематокритне число, рН крові і її насиченість киснем, а також показники гомеостазу, на основі яких визначають комплексний показник гомеостазу, і порівнюють ці показники з їх нормальними значеннями за допомогою процесора, який відрізняється тим, що уловлюють інфрачервоне випромінювання п'яти активних точок поверхні шкіри об'єкта біосередовища, спектральну довжину хвилі А якого визначають з урахуванням частоти коливань протона водню і атома йоду, при цьому заздалегідь визначають температурні показники згаданих точок, взаємозв'язані із спектральною довжиною хвилі, яку визначають по наступній формулі: λ = Т · ωн / ωі , де  - спектральна довжина хвилі інфрачервоного випромінювання активної точки поверхні шкіри; Т - температурний показник активної точки поверхні шкіри; ωн - частота коливань протона водню при температурі 37 °С; ωі - частота коливань атома йоду при температурі 37 °С, а потім, з урахуванням одержаної спектральної довжини хвилі А, визначають довжину лінійного зв'язку між атомами азоту, кисню і заліза в гемоглобіні залежно від температурних показників вимірюваних активних точок, і визначають зміни функціональної активності регулюючої системи 2 3 60890 області; 103 - атомарна маса азоту, кисню, водню, вуглецю, фосфору і сірки, що входять до цитоскелету мембрани кліток; 100 - сума відсоткового складу мієліну, що входить до складу ліпідів; 14 - відсотковий склад гліколіпідів, що входять до складу мембрани гепатоцитів. 7- відсотковий склад фосфатидилсеринів, що входять до складу мембрани еритроцита, і на підставі одержаних даних визначають концентрацію триптофану, серотоніну, дофамін-бета-гідролази, молочної і піровиноградної кислоти, по показниках яких оцінюють такі показники гомеостазу як активність інсуліну; активність гормону зростання, активність тиреотропного гормону гіпофіза, антидіуретичний гормон гіпофіза і кровообіг шлунку і відділів кишечнику. 2. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість еритроцитів, визначають за наступною формулою: 5  0,131  p  174 ег      60  24  16  0,018  :     117 3,8 103 14  :  0,5     3     292 p 100 7    ег - кількість еритроцитів, 10 мм, рН - (0,073х  сон +Табд )- метаболічний показник крові; 174 - атомарна маса аргініну;  - сумарний показник температур 5-ти активних точок поверхні шкіри; 60 - зміна показника температур в одиницю часу; 24 - лінійна ділянка амінокислотної послідовності інтегрального білку глікофорину А; 16 - різниця кількості амінопептидів, що входять до складу тонких і товстих ниток енкефалінів; 5 - відношення сумарного показника температур 5ти точок до температурного показника абдомінальної області; 0,131 - константа Крога; 0,018 - зміна міжатомних відстаней між азотом і киснем в гемоглобіні при температурі 37 °С; 0,5 - відношення температури абдомінальної області до суми температур сонних артерій; яке характеризує відношення білків, що входять у внутрішню мембрану мітохондрій - 84, до білків, що входять у зовнішню мембрану мітохондрій; 117 - положення аргініну в поліпептидному ланцюжку трипсиногену; 292 - положення глутамінової кислоти в поліпептидному ланцюжку  - 1 -антитрипсину; 3,8 - відношення довжини соматичного капіляра (0.057 см) до довжини кардіального капіляра (0.015 см);  3 - сума температурних показників поверхні шкіри в області сонних артерій і абдомінальної області; 103 - атомарна маса азоту, кисню, водню, вуглецю, фосфору і сірки, що входять до цитоскелету мембрани кліток; 100 - сума відсоткового складу мієліну, що входить до складу ліпідів; 14 - відсотковий склад гліколіпідів, що входять до 6 4 складу мембрани гепатоцитів. 7- відсотковий склад фосфатидилсеринів, що входять до складу мембрани еритроцита. 3. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість гемоглобіну, визначають за наступною формулою: 3,405  n нb  , 4610  7,6  105  32,0  tab   , нb - кількість гемоглобіну, г/л, n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, 3,405 - кінетична енергія поступального руху одно-1 го моля газу при температурі 273К, кДжмоль , 461,0 - середньоквадратична швидкість кисню з урахуванням атмосферних умов і температури . -1 пацієнта, м с , . -5 7,6 10 - середнє значення діаметра еритроцита, мм, -1 32,0 - молярна маса кисню, гмоль , tab - відносний показник поверхні шкіри в абдомінальній області, Р - питома вага сечі, г/л. 4. Процес за п. 1 , який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість лімфоцитів, визначають за наступною формулою: 4610  CO 2 , lim  , 3,405  CN 2 де: lim - кількість лімфоцитів, %, СО2 - концентрація кисню в атмосфері, %, CN2 - концентрація азоту в атмосфері, %, 461,0 - середньоквадратична швидкість кисню з урахуванням атмосферних умов і температури -1 пацієнта, мс , 3,405. кінетична енергія поступального руху одно-1 го моля газу при температурі 273К, кДжмоль . 5. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість лейкоцитів, визначають за наступною формулою: tCO 2    , де:   - кількість лейкоцитів, t 2O 0,131 3 10 м, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, Р - питома вага сечі, г/л, 0,131 - постійна Крога. 6. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість моноцитів, визначають за наступною формулою: tCO2 C 2 m  , t 2O V Де: m - кількість моноцитів, %, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання 5 60890 N2O в залежності від часу, нм, CN2 - концентрація азоту в атмосфері, %, v  - відносна вологість повітря, %. 7. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість нейтрофілів сегментоядерних, визначають за наступною формулою: tCO2 C2 , ns  t2O де: ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, CN2 - концентрація азоту в атмосфері, %. 8. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість нейтрофілів паличкоядерних, визначають за наступною формулою:  C 2 , пр   m ns де: пр - кількість нейтрофілів паличкоядерних, %,   - кількість лейкоцитів, 10 мм, CN2 - концентрація азоту в повітрі, %, m - кількість моноцитів, %, 3 ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %. 9. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як кількість еозинофілів, визначають за наступною формулою:   m e  ns , D де:  e - кількість еозинофілів, %, ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %, m - кількість моноцитів, %, D - частота дихання об'єкта, кількість вдихів за хвилину. 10. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), визначають за наступною формулою:   ШОЕ  n  , 60  де: ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів, мм/год., n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, Р - питома вага сечі, г/л, 3   - кількість лейкоцитів, 10 мм, 60 - кількість хвилин в годині. 11. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як газовий склад крові, визначають в залежності від кількісного складу крові і газового складу атмосфери зовнішнього середовища, причому насичення киснем артеріа 6 льної крові визначають за формулою: 100 hb t CO2ar   ab , tCO 2 er 0,131 де: CO2ar - насичення киснем артеріальної крові, %, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, 6 er - кількість еритроцитів, 10 мм, 0.131 - постійна Крога, tаb - відносний показник поверхні шкіри в абдомінальній області, hb - кількість гемоглобіну, г % / 100 мл, а насичення киснем венозної крові визначають за наступною формулою: 100 t CO 2   ns  лса , t 2O 0,131 де: CO 2  - насичення киснем венозної крові, %, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, tл.с.а - відносний показник поверхні шкіри на ділянці лівої сонної артерії, 0.131 . постійна Крога, ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %. 12. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як гемодинамічний показник крові (артеріальний тиск систолічний), визначають в залежності від газового складу крові, морфометричних показників мікроциркуляторного русла і в залежності від антропометричних показників об'єкта біосередовища, шляхом визначення змін ходу окислювально-відновних реакцій за наступною формулою: C n ДС  УO CO 2 ar  CO 2   0,131   де: АДС - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст., ФСВ - фракція серцевого викиду, мл; УО - ударний об'єм серця, мл; CO 2 ar - насичення киснем артеріальної крові, %, CO 2  - насичення киснем венозної крові, %, n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, 0,131 - постійна Крога. 13. Процес за п. 1, який відрізняється тим, що показник гомеостазу, такий як метаболічний показник крові рМ, визначають в залежності від зміни спектральної довжини хвиль поглинання СО2 і N2O крові і насичення киснем артеріальної крові: tCO2  Оцк  0,131 CO 2 ar н  , tCN2O  100% де: tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, 7 60890 8 CO 2 ar - насичення киснем артеріальної крові, %, CO 2 ar - концентрація кисню в атмосфері, %, Оцк - об'єм циркулюючої крові на 1 кг ваги, л, 0.131 - постійна Крога. 14. Процес за пп. 1-13, який відрізняється тим, що комплексний показник гомеостазу визначають в залежності від відношення сумарного відносного кількісного показника об'єкта біосередовища до різниці складу азоту і кисню в атмосфері до кількості натрію плазми, калію плазми в залежності від спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O, якісного, кількісного складу крові і визначається за наступною формулою:  n tCO 2 Ог    CN 2 at  CO 2 at  0,131 t 2O tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, 0.131 - постійна Крога, hb - кількість гемоглобіну,    hb  C    ab 100%, er  CN a  t л.с.а  tn.c.a  де: Ог - комплексний показник гомеостазу, %, n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, CN2at - концентрація азоту в атмосфері, %, Корисна модель належить до медицини, а саме до неінвазивних методів визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища, наприклад, таких як формула крові, і використовується для діагностики і прогнозування характеру і течії різних захворювань людини. Відомий процес неінвазивного визначення гомеостазу, який заснований на спектральному аналізі випромінювання, що виходить від ока об'єкта, що досліджується, і визначення за допомогою дослідження сироватки крові, складу крові і стану шкіри, і встановлення на основі отриманих даних стану об'єкта, що досліджується [1]. При цьому датчик, що збирає випромінювання від ока об'єкта, що досліджується, розміщують на рогівці ока, і зафіксоване випромінювання, за допомогою скловолокна, направляють в спектрометр для аналізу випромінювання. Отримані дані обробляються процесором. Даний процес дозволяє визначити артеріальний тиск, газовий склад крові (вміст кисню і двоокис вуглеводу), а також склад крові, який характеризує стан хворого в залежності від протеїнів або пептидів, які можуть бути, зокрема, зазначені поглинаючою або випромінюючою фарбою або іншим світловим матеріалом. Недоліком даного процесу є складність проведення процесу дослідження, зумовлене розміщенням датчика на рогівці ока об'єкта дослідження, що може викликати травматизм, використання сироватки крові, що вимагає інвазивне втручання в організм об'єкта біосередовища, а також отримання обмеженого числа показників життєдіяльності об'єкта, що досліджується, які не є достатніми для діагностики і прогнозування стану хворого. Відомий неінвазивний процес визначення показника гематокриту в реальному часі [2]. При цьому на зап'ястках і кісточках людини заздалегідь er - кількість еритроцитів, tл.с.а - відносний показник поверхні шкіри на ділянці лівої сонної артерії, tп.с.а - відносний показник поверхні шкіри на ділянці правої сонної артерії, Р - питома вага сечі, г/л, tab - відносний показник поверхні шкіри в абдомінальній області, Cк - концентрація калію, ммоль/л, CNa - концентрація натрію, ммоль/л. 15. Процес за пп. 1-14, який відрізняється тим, що показники гомеостазу визначають методом нелінійного програмування. укріплюють електроди і вимірюють змінні складові опірності тканин людини, які здійснюють на частотах 20-40 кГц і 200-300 кГц одночасно, і отримані дані використовують для розрахунку показника гематокриту на основі певної формули. Процес дозволяє, при зменшенні травматичності і його спрощенні, визначити показник гематокриту в реальному часі. Однак недоліком процесу є його обмеженість використання, оскільки він не дозволяє визначити інші показники гомеостазу об'єкта біосередовища, такі як формула крові, і внаслідок цього не дозволяє поставити більш достовірний діагноз. Відомий процес визначення гомеостазу шляхом оцінки розладів гемодинамики [3], заснований на визначенні показників крові по клінічному аналізу, додатковому визначенню частоти пульсу об'єкта, що досліджується і даних електрокардіограми. На основі отриманих результатів, використовуючи певну формулу, розраховують середню величину серцевого викиду, величину периферичного судинного опору, об'єм циркулюючої крові, концентрацію катіонів натрію, калію, кальцію і хлору, тимчасові складові електрокардіограми, після чого визначають показник споживання кисню, порівнюють його з усередненим показником, і оцінюють розлад гемодинаміки. Процес дозволяє більш достовірно встановити діагноз хворого. Однак процес має недоліки, зумовлені складністю і тривалістю досліджень внаслідок додаткового зняття електрокардіограми, дослідження крові за результатами клінічного аналізу крові з використанням інвазивного методу. Відомий процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища шляхом уловлювання, за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, що випромінюється з 9 поверхні шкіри об'єкта біосередовища, з урахуванням температури шкіряних покривів і антропометричних даних об'єкта біосередовища, таких як вік та стать, обробки отриманих даних і визначення за допомогою математичної моделі по отриманим показникам гематокритного числа, рН крові і її насиченість киснем, а також порівняння цих показників з їх нормальними значеннями за допомогою процесора [4]. При цьому проводять вплив світловим випромінюванням на поверхню шкіри пацієнта, переважно інфрачервоним випромінюванням з довжиною хвилі від 400-2500 нм за допомогою двох світловодів - один для підведення світла, а інший для реєстрації результатів. Світлові хвилі в цьому діапазоні переважно проходять через шкіру, кісткові тканини і дають можливість отримати дані про їх хімічний склад. При дослідженні враховується наявність захворювання цукровим діабетом. Отримані дані обробляються мікропроцесором, який порівнює отримані показники і визначає такі показники як гематокритне число, рН тканин і їх насиченість киснем. На основі цих показників можна, в тій або іншій мірі, встановити діагноз пацієнта. Однак більш повного уявлення про діагноз пацієнта, що досліджується, даний спосіб дати не може. Крім того, одним з недоліків процесу є те, що на пацієнта впливають направленим світловим випромінюванням, що може несприятливо позначитися на стані об'єкта, що досліджується. Недоліком є також те, що при використанні даного процесу застосовується дороге і габаритне обладнання, що не завжди прийнятне для роботи в різних польових умовах. Найбільш близьким, до процесу, що заявляється, є процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища [5], що включає уловлювання за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, що випромінюється з поверхні шкіри об'єкта біосередовища, обробку отриманих даних, по яких за допомогою математичної моделі з урахуванням температурних показників, антропометричних даних об'єкта біосередовища, а також показників атмосферного тиску, визначають взаємозв'язок між зовнішнім середовищем і системою кровотворення і їх взаємодію, на підставі яких визначають гематокритне число, рН крові і її насиченість киснем, а також показники гомеостазу, на основі яких визначають комплексний показник гомеостазу, і порівнюють ці показники з їх нормальними значеннями за допомогою процесора. При цьому уловлюють природну спектральну довжину хвилі поглинання СО2 і N2O в крові, що випромінюється об'єктом біосередовища. Даний процес дозволяє в реальному часі визначити показники гомеостазу, такі як біохімічні, геодинамічні і метаболічні показники і формулу крові, що дозволяє більш достовірно діагностувати стан пацієнта і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини при скороченні часу діагностики і вартості досліджень. Однак достовірність визначення показників гомеостазу все ж таки недостатньо висока. У процесі досліджень було встановлено, що порушення гомеостазу відбуваються внаслідок 60890 10 порушення взаємозв'язку організму із зовнішнім середовищем, яке визначається зміною клітинного складу крові і впливає на вміст кисню в крові. Кров є багатокомпонентною біологічною системою, біомолекули клітин і плазми якої поглинають фотони різної довжини хвилі, тому спектр поглинання крові досить широкий - 180-700 нм і більш. Задачею даної корисної моделі є створення такого процесу неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища, в якому шляхом визначення природних спектральних характеристик п'яти активних точок поверхні шкіри з урахуванням частоти коливань протона водню і атома йоду, досягається більш достовірно визначити в реальному часі показники гомеостазу, такі як біохімічні, геодинамічні і метаболічні показники і формулу крові, що дозволяє більш достовірно діагностувати стан пацієнта і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини при скороченні часу діагностики і вартості досліджень. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому процесі неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкту біосередовища, що включає уловлювання за допомогою детекторів спектральної довжини хвилі, що випромінюється з поверхні шкіри об'єкта біосередовища, обробку отриманих даних, по яких за допомогою математичної моделі з урахуванням температурних показників, антропометричних даних об'єкта біосередовища, а також показників атмосферного тиску, визначають взаємозв'язок між зовнішнім середовищем і системою кровотворення і їх взаємодію, на підставі яких визначають гематокритне число, рН крові і її насиченість киснем, а також показники гомеостазу, на основі яких визначають комплексний показник гомеостазу, і порівнюють ці показники з їх нормальними значеннями за допомогою процесора, згідно корисної моделі, уловлюють інфрачервоне випромінювання п'яти активних точок поверхні шкіри об'єкта біосередовища, спектральну довжину хвилі А якого визначають з урахуванням частоти коливань протона водню і атома йоду, при цьому заздалегідь визначають температурні показники згаданих точок, взаємозв'язані із спектральною довжиною хвилі, яку визначають по наступній формулі:      / i , де  - спектральна довжина хвилі інфрачервоного випромінювання активної точки поверхні шкіри; Т - температурний показник активної точки поверхні шкіри;  н- частота коливань протона водню при температурі 37 °С;  і - частота коливань атома йоду при температурі 37 °С, а потім з урахуванням одержаної спектральної довжини хвилі  визначають довжину лінійного зв'язку між атомами азоту, кисню і заліза в гемоглобіні залежно від температурних показників вимірюваних активних точок, і визначають зміни функціональної активності регулюючої системи білково-ліпідного і вуглеводного обміну в одиницю часу унаслідок зміни часу взаємодії протеазноантипротеазної рівноваги (ЧВПАР), яку визнача 11 ють по наступній формулі:  p  174 5  0,131       16   i   60  24 0,018 , 117 3,8 103 14  0,5     3   292 p 100 7 де  - спектральна довжина хвилі інфрачервоного випромінювання активної точки поверхні шкіри; Т - температурний показник активної точки поверхні шкіри;  н - частота коливань протона водню при температурі 37 °С;  і - частота коливань атома йоду при температурі 37 °С; рН - метаболічний показник крові; 174 - атомарна маса аргініну;  - сумарний показник температур 5-ти активних точок поверхні шкіри; 60 - зміна показника температур в одиницю часу; 24 - лінійна ділянка амінокислотної послідовності інтегрального білку глікофорину А; 16 - різниця кількості амінопептидів, що входять до складу тонких і товстих ниток енкефалінів; 5 - відношення сумарного показника температур 5-ти точок до температурного показника абдомінальної області; 0,131 - константа Крога; 0,018 - зміна міжатомних відстаней між азотом і киснем в гемоглобіні при температурі 37 °С; 0,5 - відношення температури абдомінальної області до суми температур сонних артерій; яке характеризує відношення білків, що входять у внутрішню мембрану мітохондрій - 84, до білків, що входять у зовнішню мембрану мітохондрій; 117 - положення аргініну в поліпептидному ланцюжку трипсиногену; 292 - положення глутамінової кислоти в поліпептидному ланцюжку  - 1 -антитрипсину; 3,8 - відношення довжини соматичного капіляра (0.057 см) до довжини кардіального капіляра (0.015 см);  3 - сума температурних показників поверхні шкіри в області сонних артерій і абдомінальної області; 103 - атомарна маса азоту, кисню, водню, вуглецю, фосфору і сірки, що входять до цитоскелету мембрани кліток; 100 - сума відсоткового складу мієліну, що входить до складу ліпідів; 14 - відсотковий склад гліколіпідів, що входять до складу мембрани гепатоцитів. 7 - відсотковий склад фосфатидилсеринів, що входять до складу мембрани еритроцита, і на підставі одержаних даних визначають концентрацію триптофану, серотоніну, дофамін-бетагідролази, молочної і піровиноградної кислоти, по показниках яких оцінюють такі показники гомеостазу як активність інсуліну; активність гормону зростання, активність тиреотропного гормону гіпофіза, антидіуретичний гормон гіпофіза і кровообіг шлунку і відділів кишечнику. Крім того, показник гомеостазу, такий як кількість еритроцитів, визначають за наступною фор 60890 12 мулою: 5  0,131  p  174 ег    16   :   60  24 0,018     117 3,8 103 14  :  0,5     3     292 p 100 7    Де: 6 ег - кількість еритроцитів, 10 мм, рН - (0,073х  сон +Табд ) - метаболічний показник крові; 174 - атомарна маса аргініну;  - сумарний показник температур 5-ти активних точок поверхні шкіри; 60 - зміна показника температур в одиницю часу; 24 - лінійна ділянка амінокислотної послідовності інтегрального білку глікофорину А; 16 - різниця кількості амінопептидів, що входять до складу тонких и товстих ниток енкефалінів; 5 - відношення сумарного показника температур 5-ти точок до температурного показника абдомінальної області; 0,131 - константа Крога; 0,018 - зміна міжатомних відстаней між азотом і киснем в гемоглобіні при температурі 37 °С; 0,5 - відношення температури абдомінальної області до суми температур сонних артерій; яке характеризує відношення білків, що входять у внутрішню мембрану мітохондрій - 84, до білків, що входять у зовнішню мембрану мітохондрій; 117 - положення аргініну в поліпептидному ланцюжку трипсиногену; 292 - положення глутамінової кислоти в поліпептидному ланцюжку  - 1 -антитрипсину; 3,8 - відношення довжини соматичного капіляра (0.057 см) до довжини кардіального капіляра (0.015 см);  3 - сума температурних показників поверхні шкіри в області сонних артерій і абдомінальної області; 103 - атомарна маса азоту, кисню, водню, вуглецю, фосфору і сірки, що входять до цитоскелету мембрани кліток; 100 - сума відсоткового складу мієліну, що входить до складу ліпідів; 14 - відсотковий склад гліколіпідів, що входять до складу мембрани гепатоцитів. 7 - відсотковий склад фосфатидилсеринів, що входять до складу мембрани еритроцита. Доцільно показник гомеостазу, такий як кількість гемоглобіну, визначають за наступною формулою: 3,405  n нb  , 4610  7,6  105  32,0  tab   , де: нb - кількість гемоглобіну, г/л, n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, 3,405 - кінетична енергія поступального руху -1 одного моля газу при температурі 273К, кДжмоль , 461,0 - середньоквадратична швидкість кисню 13 60890 з урахуванням атмосферних умов і температури . -1 пацієнта, м с , . -5 7,6 10 - середнє значення діаметра еритроцита, мм, -1 32,0 - молярна маса кисню, гмоль , tab - відносний показник поверхні шкіри в абдомінальній області, Р - питома вага сечі, г/л. Переважно показник гомеостазу, такий як кількість лімфоцитів, визначають за наступною формулою: 4610  CO2 , lim  , 3,405  CN2 нання N2O в залежності від часу, нм, CN2 - концентрація азоту в атмосфері, %. Крім того, показник гомеостазу, такий як кількість нейтрофілів паличкоядерних, визначають за наступною формулою:  C 2 , пр   m ns де: пр - кількість нейтрофілів паличкоядерних, %, 3   - кількість лейкоцитів, 10 мм, CN2 - концентрація азоту в повітрі, %, m - кількість моноцитів, %, де: lim - кількість лімфоцитів, %, CO2 - концентрація кисню в атмосфері, %, CN2 - концентрація азоту в атмосфері, %, 461,0 - середньоквадратична швидкість кисню з урахуванням атмосферних умов і температури -1 пацієнта, мс , 3,405 - кінетична енергія поступального руху -1 одного моля газу при температурі 273К, кДжмоль . Крім того, показник гомеостазу, такий як кількість лейкоцитів, визначають за наступною формулою: tCO 2    , t 2O 0,131 3 де:   - кількість лейкоцитів, 10 м, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, Р - питома вага сечі, г/л, 0,131 - постійна Крога. Крім того, показник гомеостазу, такий як кількість моноцитів, визначають за наступною формулою: tCO2 C 2 m  , t 2O V Де: m - кількість моноцитів, %, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, CN2 - концентрація азоту в атмосфері, %, V - відносна вологість повітря, %. Крім того, показник гомеостазу, такий як кількість нейтрофілів сегментоядерних, визначають за наступною формулою: tCO2 C2 , ns  t2O де: ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі погли 14 ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %. Крім того, показник гомеостазу, такий як кількість еозинофілів, визначати за наступною формулою:   m e  ns , D де:  e - кількість еозинофілів, %, ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %, m - кількість моноцитів, %, D - частота дихання об'єкта, кількість вдихів за хвилину. Крім того, показник гомеостазу, такий як швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), визначати за наступною формулою:   ШОЕ  n  , 60  де: ШОЕ - швидкість осідання еритроцитів, мм/год., n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, Р - питома вага сечі, г/л, 3   - кількість лейкоцитів, 10 мм, 60 - кількість хвилин в годині. Переважно показник гомеостазу, такий як газовий склад крові, визначати в залежності від кількісного складу крові і газового складу атмосфери зовнішнього середовища, причому насичення киснем артеріальної крові визначають за формулою: 100 hb t CO2ar   ab , tCO 2 er 0,131 де: CO ar - - насичення киснем артеріальної крові, 2 %, tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, 6 er - кількість еритроцитів, 10 мм, 0.131 - постійна Крога, tаb - відносний показник поверхні шкіри в абдомінальній області, hb - кількість гемоглобіну, г % / 100 мл, а насичення киснем венозної крові визначають за на 15 60890 ступною формулою: 100 t CO 2   ns  л.с.а , t 2O 0,131 де: CO  - насичення киснем венозної крові, %, 2 t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, tл.с.а - відносний показник поверхні шкіри на ділянці лівої сонної артерії, 0,131 . постійна Крога, ns - кількість нейтрофілів сегментоядерних, %. Переважно показник гомеостазу, такий як гемодинамічний показник крові (артеріальний тиск систолічний), визначати в залежності від газового складу крові, морфометричних показників мікроциркуляторного русла і в залежності від антропометричних показників об'єкта біосередовища, шляхом визначення змін ходу окислювальновідновних реакцій за наступною формулою: C n ДС  УO CO2ar  CO2  0,131   де: АДС - артеріальний тиск систолічний, мм рт. ст., ФСВ - фракція серцевого викиду, мл; УО - ударний об'єм серця, мл; CO ar - насичення киснем артеріальної крові, 2 %, CO2 - насичення киснем венозної крові, %, n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, 0,131 - постійна Крога. Крім того, показник гомеостазу, такий як метаболічний показник крові рН, визначають в залежності від зміни спектральної довжин хвиль поглинання СО2 і N2O крові і насичення киснем артеріальної крові: tCO2  Оцк  0,131 CO2ar н  , tCN2O  100% де: tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, CO ar - насичення киснем артеріальної крові, 2 %, Оцк - об'єм циркулюючої крові на 1 кг ваги, л, 0,131 - постійна Крога. Доцільно комплексний показник гомеостазу визначати в залежності від відношення сумарного відносного кількісного показника об'єкта біосередовища до різниці складу азоту і кисню в атмосфері до кількості натрію плазми, калію плазми в залежності від спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O, якісного, кількісного складу крові і визначається за наступною формулою: 16 Ог   n tCO 2 C2at  CO2at  0,131  t2O  hb  C    ab 100%, er  C a  t л.с.а  tп.c.a  де: Ог - комплексний показник гомеостазу, %, n - сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, CN2at - концентрація азоту в атмосфері, %, CO ar - концентрація кисню в атмосфері, %, 2 tCO2 - спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в залежності від часу, нм, t2O - спектральна довжина хвилі поглинання N2O в залежності від часу, нм, 0.131 - постійна Крога, hb - кількість гемоглобіну, er - кількість еритроцитів, tл.с.а - відносний показник поверхні шкіри на ділянці лівої сонної артерії, tп.с.а - відносний показник поверхні шкіри на ділянці правої сонної артерії, Р - питома вага сечі, г/л, tab - відносний показник поверхні шкіри в абдомінальній області, Cк - концентрація калію, ммоль/л, CNa - концентрація натрію, ммоль/л. Крім того, показники гомеостазу визначають методом нелінійного програмування. Потрібно зазначити, що газовий склад атмосфери тісно взаємопов'язаний з кількісним клітинним складом крові. Цей взаємозв'язок виявляється в змінах часових інтервалів кардіоциклів (PQ, QT, QRS), а також в зміні спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O в крові. Причому спектральну довжину хвилі поглинання СО2 і N2O в крові визначають по природному випромінюванню, принаймні, п'яти активних ділянок поверхні шкіри, на які встановлюють детектори, що включають мікропроцесори, дані з яких передаються на центральний мікропроцесор. Причому отримані показники випромінювання порівнюють з нормальними показниками спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O в крові, яка задається в межах 244-419 нм. Значення відхилення спектральної довжини хвилі поглинання СО2 в крові задають в межах 3,73,9 нм, а значення відхилення спектральної довжини хвилі поглинання N2O в крові задають в межах 4,8-5,2 нм. Ці відхилення лежать в межах, які об'єктивно характеризують порушення гомеостазу. Визначення порушення гомеостазу залежить від багатьох показників. Для визначення показників гомеостазу використовують такі кількісні показники зовнішнього середовища, як розчинність кисню в атмосфері і рідких середовищах, в залежності від зміни спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O в крові, яка, в свою чергу, залежать від напруження кисню в атмосфері, концентрації азоту в атмосфері, концентрації кисню в атмосфері, концентрації двоокису вуглеводу і інертних газів в 17 атмосфері, вологості середовища і атмосферного тиску. Гемодинамічні, біохімічні і метаболічні показники гомеостазу визначають також в залежності від ступеня порушення активності ділянок поверхні шкіри. Експериментально визначено, принаймні, п'ять найбільш інформативних активних ділянок поверхні шкіри. Це область поверхні шкіри в місці біфуркації сонних артерій (ліва і права артерії), ділянка поверхні шкіри лівої і правої пахвових впадин і ділянка поверхні шкіри в абдомінальній області. На ці активні ділянки поверхні шкіри встановлюють детектори, що включають мікропроцесори для зняття таких показників як температура шкіряних покривів, амплітуди коливання активних ділянок поверхні шкіри, вологість середовища, атмосферний тиск, зміни спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O в крові. Враховують такі антропометричні показники як стать, вік, вага, а також такі показники як частота пульсу, частота дихання об'єкта біосередовища. Дані всіх мікропроцесорів, зміни спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O в крові і вище перелічені показники атмосферного середовища, антропометричні дані, дані про частоту пульсу, частоту дихання об'єкта біосередовища заносять в центральний процесор, а в сумі всі вони складають сумарний відносний кількісний показник об'єкта біосередовища, який використовують в математичній моделі визначення показників гомеостазу. Порушення активності ділянок поверхні шкіри, де встановлені детектори, в свою чергу викликає зміни іонного, вуглеводного, білкового і жирового обміну. Жировий обмін регулює рН середовища, клітинну проникність, судинну опірність і функціональний зв'язок між теплопродукцією і тепловіддачею. Одним з життєво важливих показників гомеостазу є формула крові. Формула крові показує регуляцію процесів окислення-відновлення, які протікають в печінці, нирках, скелетних і серцевих м'язах. Процес окислення взаємопов'язаний з низкою ферментативних реакцій, які протікають в тромбоцитах і лейкоцитах. Швидкість тканинних процесів відповідає електрохімічним процесам на рівні мікроциркуляції і взаємопов'язана з ентропією енергії крові, яка рухається, для приведення в дію фільтраційного механізму. Тимчасові відмінності зумовлені змінами складу периферійної крові до проліферативних процесів, які проходять в кістковому мозку з урахуванням частоти коливань клітинних мембран. Важливим показником гомеостазу є такий показник, як кількість еритроцитів, який визначають за наступною формулою: 5  0,131  p  174 ег    16   :   60  24 0,018     117 3,8 103 14  :  0,5     3     292 p 100 7    де: 60890 18 6 ег - кількість еритроцитів, 10 мм, рН - (0,073х  сон +Табд.) - метаболічний показник крові; 174 - атомарна маса аргініну;  - сумарний показник температур 5-ти активних точок поверхні шкіри; 60 - зміна показника температур в одиницю часу; 24 - лінійна ділянка амінокислотної послідовності інтегрального білку глікофорину А; 16 - різниця кількості амінопептидів, що входять до складу тонких і товстих ниток енкефалінів; 5 - відношення сумарного показника температур 5-ти точок до температурного показника абдомінальної області; 0,131 - константа Крога; 0,018 - зміна міжатомних відстаней між азотом і киснем в гемоглобіні при температурі 37 °С; 0,5 - відношення температури абдомінальної області до суми температур сонних артерій; яке характеризує відношення білків, що входять у внутрішню мембрану мітохондрій - 84, до білків, що входять у зовнішню мембрану мітохондрій; 117 - положення аргініну в поліпептидному ланцюжку трипсиногену; 292 - положення глутамінової кислоти в поліпептидному ланцюжку  - 1 -антитрипсину; 3,8 - відношення довжини соматичного капіляра (0.057 см) до довжини кардіального капіляра (0.015 см);  3 - сума температурних показників поверхні шкіри в області сонних артерій і абдомінальної області; 103 - атомарна маса азоту, кисню, водню, вуглецю, фосфору і сірки, що входять до цитоскелету мембрани кліток; 100 - сума відсоткового складу мієліну, що входить до складу ліпідів; 14 - відсотковий склад гліколіпідів, що входять до складу мембрани гепатоцитів. 7 - відсотковий склад фосфатидилсеринів, що входять до складу мембрани еритроцита. Крім того, одним з найважливіших показників гомеостазу є такий кількісний показник формули крові, як кількість гемоглобіну. Ерготропна функція залежить від морфометрії еритроцита (діаметр -5 еритроцита біооб'єкта завжди рівний 7,610 см), розчинності кисню в повітрі (коефіцієнт розчинності кисню при 27 °С становить 0,025) і температури, концентрації Na і К в плазмі. Відношення трофотропної функції до ерготропної становить 0,132 і визначає швидкість асоціації гемоглобіну з киснем і швидкість дисоціації оксигемоглобіну. При цьому загальна кількість гемоглобіну і еритроцитів пов'язана з цією величиною і визначається за наступною формулою: 3,405  n нb  , 4610  7,6  105  32,0  tab   , Знаючи кількість гемоглобіну, можна розрахувати інші важливі показники формули крові, такі кількісні показники як кількість лімфоцитів, лейкоцитів, моноцитів, нейтрофілів сегментоядерних, 19 нейтрофілів палочкоядерних, еозинофілів, а також ШОЕ. Газовий склад крові визначають в залежності від кількісного складу крові і газового складу атмосфери зовнішнього середовища, а також в залежності від зміни спектральної довжини хвилі поглинання СО2 і N2O в крові. Показники загальної кількості лейкоцитів, моноцитів, лімфоцитів чітко пов'язані з системою гемодинаміки. Визначення артеріального тиску систолічного, яке є гемодинамічним показником, проводять в залежності від газового складу крові, морфометричних показників мікроциркуляторного русла і в залежності від антропометричних показників об'єкта дослідження шляхом визначення змін ходу окислювально-відновних реакцій. Метаболічний показник, такий як рН крові, визначають в залежності від зміни спектральної довжини хвиль поглинання СО2 і N2O крові і насичення киснем артеріальної крові. На основі отриманих даних здійснюють комплексну оцінку мозкової гемодинаміки в залежності від відношення сумарного відносного кількісного показника об'єкта біосередовища до різниці складу азоту і кисню в атмосфері до кількості натрію плазми, калію плазми в залежності від спектра довжини хвилі поглинання СО2 і N2O, якісного, кількісного складу крові, яка дозволяє достовірно діагностувати стан об'єкта, що досліджується, і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини. Причому математична модель, на основі якої визначають показники гомеостазу, включає в себе відповідну кількість математичних формул. Крім того слід зазначити, що комплексну оцінку гемодинаміки, що враховує зазначені показники гомеостазу, також проводять за допомогою математичної моделі, визначаючи комплексний показник гомеостазу. Для визначення кількісних, якісних і динамічних показників гомеостазу в реальному часі використовується метод нелінійного програмування, який покладено в основу спеціального програмного забезпечення, що використовується для скринінгової оцінки основних показників гомеостазу. Це дозволяє швидко і достовірно діагностувати неінвазивним способом стан об'єкта, що досліджується, і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини. Крім того, при використанні даного процесу застосовується недороге і малогабаритне обладнання, що прийнятне для роботи в різних польових умовах. Запропонований процес можна використати як експрес-діагностику різних захворювань. Встановлено, що залежно від співвідношення суми температур активних точок до температури абдомінальної області (в нормі 4,9-5,1) визначається положення аргініну (в нормі - 117-е положення). При зміні цих показників в 117-му положенні молекула трипсиногену аргініну замінюється гістидином. Ця заміна змінює взаємодію оксиду азоту із залізом клітинних металопротеїнів, що впливає на відстань між атомами в молекулі кисню 0 до 0,046 А в той час, як міжатомна відстань в мо 60890 20 0 лекулі оксиду азоту змінюється на 0,064 А . Ці зміни міжатомних відстаней впливають на частоту коливань іонів йоду і водню. При температурі +370 частота коливань іона йоду складає 214 кол. в сек. і частота коливань іона водню складає 4395 кол. в сек. Цей комплекс фізико-хімічних інформаційних процесів, що відбуваються в мембранах кліток крові і ендотелію, визначає взаємоперетворювання одного виду енергії в іншій (хеміостатичний хеміосматичний принцип енергетичного сполучення). Цей принцип взаємозв'язаний з регуляцією обміну інформацією між 7 і 14 хромосомами, до складу яких входять амінокислоти, аргінін і глутамінова кислота, що знаходиться відповідно в 117-ому і 294-ому положенні амінопептидних білків: трипсиногену і  -1-антитрипсину. Ця інформаційна система лежить в основі регуляції кардіального механізму, який забезпечує кровообіг внутрішніх органів і змінює активність трипсиногену і  -1антитрипсину. При цьому змінюється протеазноантипротеазна рівновага реакцій. Зміна протеазно-антипротиазної рівноваги впливає на кровообіг шлунково-кишкового тракту, активацію мікрофлори, визначаючих утворення метанолового спирту. В результаті цих перетворень порушується створення протонного градієнта мембранами кліток з утворенням відповідних метаболітів поліпептидної природи  і  з'єднань (енкефаліни), що складаються з 16 і 31 амінокислотних залишків відповідно. Залежно від температурних показників активних точок відзначались ініціюючі механізми обміну, які включали транспорт кисню, швидкість продукції СО2 мл/хв., швидкість виділення СО2 мл/хв., тригліцириди, ліпопротеїди низької, дуже низької густини, ліпопротеїди високої густини. Рівень  -1антитрипсину і дофамін-бета-гідролази (ДБГ) в контрольній групі був рівний 3-4 г/л, а рівень дофамін-бета-гідролази складав 36,4±3,5. Рівень  1-антитрипсину в межах 1,5-2 г/л, був характерний для хворих, що вперше були прийняті до стаціонару з ознаками синдрому відміни алкоголю. Найчастішими захворюваннями у цих хворих були захворювання ЖКТ. Найнижча (нижче 1,5) активність -1-антитрипсину виявлена у хворих багато разів потрапляючих в стаціонар з ознаками білої лихоманки в анамнезі в 70 % випадків і страждаючих кардіо-респіраторними захворюваннями. При значеннях рівня -1-антитрипсину нижче 1,5 г/л у хворих з психотичними порушеннями відзначались поєднання захворювань ЖКТ, кардіореспіраторної системи і печінки. Відношення -1антитрипсину до рівня триптофану і відношення атомарної маси холестерину до кількості поліпептидів, що входять до складу гормонів шлунковокишкового тракту, відображають рівень серотоніну (в нормі 1,61 ±0,05 мікроміль/літр). Зміна рівня серотоніну зв'язна із змінами кількості рівня сегментоядрових нейтрофілів і лімфоцитів. Ці зміни обумовлюють зв'язок регуляторної системи з високоспеціалізованими Шаперонівськими білками ГСТ 60-70-90 [31, 32]. Рівень дофамін-бета-гідролази в порівнянні з контролем 36,4±3,5 нм/мл/хв.. і його зміни залежа 21 60890 ли від співвідношення сумарного температурного показника 5-ти активних точок до температури абдомінальної області і від змін міжатомних відстаней між азотом і киснем в гемоглобіні. Рівень дофамін-бета-гідролази у хворих з депресивним синдромом - 31,9±4,1мкмоль/л поєднувався з підвищенням рівня триптофану і серотоніну. Така динаміка показників характерна для хворих з синдромами відміни алкоголю і депресивними синдромами, що часто повторюються. Рівень дофамінбета-гідролази нижче 25,1±4,1мкмоль/л супроводжувався збільшенням концентрації триптофану і серотоніну і перевищували у 2 рази контрольні значення. Рівень дофамін-бета-гідролази знаходиться під генетичним контролем впродовж всього життя людини. ДБГ є одним з лімітуючих ферментів біосинтезу норадреналіну і серотоніну. Зниження показника дофамін-бета-гідролази ми пов'язуємо із змінами в системі транспорту кисню до лікування до рівня 827 мл/хв., зміна швидкості продукції СО2 - середнє значення 231,89 мл/хв., швидкості виділення СО2 - середнє значення 436,39 мл/хв. Ці відхилення супроводжувалися активацією оксидантної системи, що знаходило відображення в тяжкості перебігу психопатологічного депресивного епізоду. При цьому відношення дієнових кон'югатів до малонового діальдегіду змінювалося в порівнянні з контролем від 5,57 до 7,06 мкмоль/л для хворих з депресивними синдромами, до 6,43 мкмоль/л для хворих з депресивними епізодами, що часто повторюються, до 8,11 мкмоль/л для хворих з порушеннями сну, до 7,40 мкмоль/л для хворих з порушеннями органних функцій. Встановлено, що зміни температурних показників зв'язано із змінами ліпідного складу різних мембран, що змінює їх функцію. Таким чином, процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища, дозволяє визначити природні спектральні характеристики п'яти активних точок поверхні шкіри з урахуванням частоти коливань протона водню і атома йоду, досягається в реальному часі більш 22 достовірно визначити показники гомеостазу, такі як біохімічні, геодинамічні і метаболічні показники і формулу крові, і більш достовірно діагностувати стан пацієнта і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини при скороченні часу діагностики і вартості досліджень. Корисна модель здійснюється таким чином. На тілі пацієнта в місцях активних ділянок поверхні шкіри, а саме в області біфуркації сонних артерій (ліва і права артерії), на ділянці лівої і правої пахвових впадин і в абдомінальній області розміщують детектори, що включають мікропроцесори. Мікропроцесори фіксують інфрачервоне випромінювання кожної ділянки поверхні шкіри, визначають міру порушення активності цих ділянок і передають сигнал на центральний процесор. Додаткові датчики вимірюють частоту пульсу і частоту дихання об'єкта біосередовища. На центральний процесор також передають всі виміряні датчиками показники і вводять такі показники зовнішнього середовища, як розчинність кисню в атмосфері і рідких середовищах, взаємопов'язаного з інфрачервоним спектром випромінювання, його концентрація в атмосфері, атмосферний тиск, вологість середи, напруження кисню в атмосфері, концентрація азоту і кисню, двоокису вуглеводу і інертних газів в атмосфері, а також дані про температуру шкіряних покривів і антропометричні дані, такі як стать, вік, вага пацієнта, а також дані про частоту пульсу, частоту дихання і амплітуду коливання активних ділянок поверхні шкіри пацієнта. Центральний процесор обробляє всі дані і протягом трьох хвилин видає повну інформацію про кількісні показники крові, газовий склад крові, гемодинамічні показники крові, якісні показники крові і проводить комплексну оцінку гемодинаміки в залежності від відношення парціального кровотоку внутрішніх органів до загального кровотоку. Запропонований процес неінвазивного визначення показників гемостаза був випробуваний на великій групі пацієнтів. В таблиці наведено приклад визначення показників неінвазивним методом. Таблиця Скріннінговий неінвазивний аналізатор АМП Стать: 0 34,730 (Тл.с) Вік: 32 ФІП: Приклад 4375 Вага: 52 35,010 (Тпр.с) 176,7700 № ЧД:18 6772 741 Норма 33,170 (Табд) 37,040 (Тл п.п) Пульс:84 Значення 120-160 3,4-5 19-37 3,2-10,2 47-72 2-20 0,5-5,8 111,686 4,147 41,455 5,129 47,713 6,704 1,041 36,820 (Тп.р.пп) Показник Формула крові: 1 2 3 4 5 6 7 Гемоглобін, г/л Еритроцити в 1 мм.куб. х10Е12/л Лімфоцити. % Лейкоцити х10Е9/л Н.сег.-ядерн. % СОЕ. Мм/ч Еозинофіли. % 23 8 9 Моноцити. % Н.палочкояд. % 10 11 12 13 Концентрація Са. Ммоль/л Концентрація Мд. Ммоль/л Концентрація К. Ммоль/л Концентрація Na. Ммоль/л 14 15 16 17 60890 Початок згортання крові. Хв. Кінець згортання крові. Хв. Тромбоцити. Тис. Гематокріт. % 24 3-11 1-6 3,813 5,979 2,25-3 0,7-0,99 3,48-5,3 130,5-156,6 2,422 0,773 3,953 142,647 0,5-2 3-5 180-320 35-49 01’48" 02'34" 216,151 38,550 0,1-0,45 0,1-0,68 8-40 5-30 0,8-1,2 12-32 8,6-20,5 2,2-6,1 1,7-10,2 60-85 0,124 0,173 5,750 9,773 1,389 22,661 13,673 4,184 9,490 65,185 1048-1055 65-69 3,5-4,3 260-280 3500-4300 3500-4300 900-1200 2,8-3,4 95-98 60-80 4-6 4-12 200-250 7-10 0-250 74-116 86-109 1050,13 67,89 5,70 217,58 3617,52 2377,42 933,17 2,43 96,83 71,17 4,75 7,13 156,93 9,67 60,31 1592,48 72,86 74,09 Електролітний обмін: Згортаюча система: 28 29 ЗО 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 Ферментативна система: AST. Ммоль/л ALT. Ммоль/л AST. Е/л ALT. Е/л ALT/AST Амілаза. г/л*час Білірубін загальний. Мкмоль/л Білірубін прямий. Мкмоль/л Білірубін непрямий. Концентрація білка плазми, г/л Транспорт і споживання кисню: Густина плазми. Об'єм циркулюючої крові. Мл/кг Хвилинний об'єм кровообігу, л/хв. Швидкість оксигінації. Мл/сек Поверхня газообміну. М.кв. Життєва місткість легенів. См.куб. Транспорт кисню. Мл/хв. Споживання О2 на 100г. Тканини головного мозку. Мл Насичення артеріальної крові О2. % Серцевий викид. Мл Споживання О2 на кг. Мл/хв.л/кг Легенева вентиляція, л/хв. Споживання О2, мл/хв. Споживання О2 міокардом. Мл/хв. Дефіцит циркулюючої крові. Мл Життєвий об'єм легенів у фазі експірації. См.куб. Максимальний повітряний потік, л/хв. Тест Тіффно. % 46 47 48 49 50 51 52 Фібріноген. г/л Концентрація креатині ну, Мкмоль/л Дофамін-В-гідролаза. Нм/мл/хв. Концентрація молочної кислоти. Ммоль/л Концентрація сечовини. Ммоль/л Концентрація глюкози. Ммоль/л Тригліцериди. Ммоль/л 2-3,5 55-123 28-32,5 0,99-1,38 2,5-8,3 3,9-6,2 0,55-1,85 3,22 124,30 28,46 1,43 6,59 4,20 1,59 53 54 55 56 57 Холестерин загальний. Ммоль/л В-ліпопротеїди. Ммоль/л В-ліпопротеїди. г/л Ліпопротеїди низької густини. Ммоль/л Ліпопротеїди дуже низької густини. Ммоль/л 3,11-6,48 17-55 3-6 2,35-2,43 0,2-0,52 5,19 39,59 3,20 2,41 0,31 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 25 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 60890 26 Ліпопротеїди високої густини. Ммоль/л 2,5-6,5 Транспорт і споживання вуглекислого газу СО2: Виділення СО2. мл/хв. 119-300 Сумарний вміст СО2 в артеріальній крові. % 32,5-46,6 Вміст СО2 у венозній крові. % 51-53 Швидкість продукції СО2. мл/хв. 150-340 Кровотік внутрішніх органів в % до загального кровотоку: Кровотік міокарду. % 4,32-5,02 Кровотік скелетних м'язів. % 14,56-16,93 Кровотік головного мозку. % 12,82-14,9 Печінково-портальний кровотік. % 20,28-29,86 Нирковий кровотік. % 21,58-25,09 Кровотік шкіри. % 7,9-9,19 Кровотік решти органів. % 5,76-6,7 Кровотік внутрішніх органів в мл/хв.: Кровотік міокарду. Мл/хв. 250-290 Кровотік скелетних м'язів. Мл/хв. 930-1100 Кровотік головного мозку. Мл/хв. 750-800 Печінковий кровотік. Мл/хв. 1690-1740 Нирковий кровотік. Мл/хв. 1430-1490 Кровотік шкіри. Мл/хв. 500-535 Кровотік решти органів. Мл/хв. 375-390 Ацетілхолін. Мкг/мл Ацетілхолінестераза еритроцитів. Мкмоль/л Тимчасові інтервали кардіомеханіки: Інтервал PQ. С Інтервал QT. С Інтервал QRS. С Скорочення міокарду лівого шлуночка серця. % Артеріальний тиск систолічний. Артеріальний тиск діастолічний. Опір малого круга кровообігу - Дин/см*сек Ширина третього шлуночка головного мозку. Мм Тиск спинно-мозкової рідини. Мм. вод. ст. Центральний венозний тиск. Мм.вод.ст. Час кровообігу великого кругу. Сек Час кровообігу малого кругу. Сек Спектральна довжина хвилі поглинання СО2 в крові. Мкм Спектральна довжина хвилі поглинання N2О. Мкм Концентрація Н2 шлункового соку. РН. SH. Робота серця. Дж Глютамінова кислота. Ммоль/л [БМЕ 1976г. Том 1] Тирозинова кислота. Мг % [Збарській Б. І. та ін., 1972] Креатенінкіназа м'язів. Мкмоль/хв./кг Креатенінкіназа серця. Мкмоль/хв./кг Глікоген. Мг % Потужність життєзабезпечення, що витрачається. Ккал/кг/хв. Робочий рівень споживання кисню. % Час однократного навантаження. Хв. Дихальний коефіцієнт. Тирозин. Мкмоль/л. 1,17 299,96 43,97 63,67 282,35 4,37 15,45 14,56 24,45 22,34 6,20 8,43 338,62 1091,77 724,34 1728,34 1578,88 442,13 596,06 81,1-92,1 220-278 79,59 265,11 0,125-0,165 0,355-0,4 0,065-0,1 60-85 140-150 4-6 90-145 70-150 16-23 4-5,5 0,149 0,384 0,096 50,86 111,1 81,5 147,36 6,60 141,55 75,66 24,59 6,34 4,165-4,335 3,7828-3,9372 1,2-1,7 7,36-7,45 7,32-7,4 0,692-0,788 0,0045-0,0055 5,0719 4,3323 1,64 7,41 5,57 0,8640 0,0045 1,4-1,8 1,36 473-483 35,1-38,1 11,7-20,6 1,23-4,3 45-60 3-10 0,8-1,2 0,044-0,072 414,32 36,76 14,37 5,56 69,03 5,01 1,06 0,0609 27 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 60890 Мозковий кровотік на 100 г тканині. Мл/100 г Тестостерон сечі. Мкмоль/доба Естроген загальний сечі. Нмоль/доба Позаклітинна вода. % Клітинна вода. % Загальна вода. % Кровотік на 1 грам щитовидної залози. Мл Кровотік на 1 грам мозкової тканини. Мл Індекс тканинної екстракції кисню. Мл Базальний тиск сфінктера-Одді. Мм.рт.ст. Протромбіновий індекс. % Активність тиріотропного гормону гіпофіза, одиниць активності Активність соматотропного гормону гіпофіза, одиниць активності Нітрит плазми мкм/л Нітрит сечі мкм/л Нітрати плазми мкм/л Нітрати сечі мкм/л Концентрація триптофана, мкм/л Концентрація серотоніна мкм/л Концентрація піровиноградної кислоти млмоль/л Активність інсуліну, одиниць активності Активність антидіуретичного гормону гіпофіза Кровообіг шлунку і відділів кишечнику % від загального кровотоку внутрішніх органів Комплексній показник, % Інтегративним показником є споживання кисню на 100 г тканині мозку, яке пов'язано з регуляцією центральних і периферійних механізмів утворення нітритів, що визначає регуляцію кровообігу внутрішніх органів, змінюючи швидкість утворення і виведення вуглекислого газу з організму. Сукупність цих процесів визначає Рн. Отримані значення показників порівнюються з нормальними показниками і на основі їх відхилення від нормального значення в реальному часі здійснюється експрес-діагностика при різних захворюваннях, що є важливим для прогнозування характера і течії різних захворювань та подальшого їх лікування. При цьому встановлено, що запропонований процес дозволяє на 20 % підвищити достовірність Комп’ютерна верстка А. Крулевський 28 50-55 2,77-10,4 78,98-376,95 21-23 39-42 53-60 3,7-4,3 2,9-3,2 0,26-0,34 39-41 75-104 52,66 7,84 140,67 20,29 41,68 54,34 3,85 3,24 0,33 40,03 79,79 3-5 4,5 6-9 7 5,01-5,12 5,25-5,35 4,95-5,02 5,1-5,25 71-73 1,5-1,75 6,8-7,2 5 5,18 4,98 5,05 72 1,6 7,0 8-15 11,5 6-7,5 6,75 57-65 61,07 визначених показників гомеостазу порівняно з аналогічним процесом визначення показників, що дозволяє більш достовірно діагностувати стан пацієнта. Таким чином, процес неінвазивного визначення показників гомеостазу об'єкта біосередовища, дозволяє за допомогою визначення природних спектральних характеристик п'яти активних точок поверхні шкіри з урахуванням частоти коливань протона водню і атома йоду більш достовірно і в реальному часі визначити показники гомеостазу, такі як біохімічні, геодинамічні і метаболічні показники і формулу крові, і більш достовірно діагностувати стан пацієнта і прогнозувати характер і течію різних захворювань людини при скороченні часу діагностики і вартості досліджень. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601