Спосіб осушення водосховища сироти

Реферат: UA 88339 U UA 88339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до гідротехнічного будівництва. Відомі способи створення водосховищ, які включають будівництво греблі на річці, в результаті чого відбувається акумуляція води (Советский энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - С. 254). Недоліком цього рішення являється затоплення великих територій, з усіма негативами, які при цьому виникають. Ці негативи настільки великі, що після досить значного періоду існування таких водосховищ прийшло розуміння необхідності їх ліквідації. Зокрема про це йдеться в наступних публікаціях в газеті "Урядовий кур'єр": - 23 жовтня 1992 року, "Що усе-таки буде з Дніпром", Анатолій Сирота; - 02 лютого 1993 року, "Яким побачать Славутич наші онуки", Леонід Мороз; - 23 березня 1993 року, "Казочки Держводгоспу для онучат", Володимир Максимчук. Спосіб ліквідації таких водосховищ передбачає їх осушення шляхом спуску накопиченої води. Що стосується потреби в акумуляції самої води, яку начебто ми ліквідуємо разом з ліквідацією водосховищ, то це зовсім не так. Йдеться про наступне. Існує рішення корисної моделі "Водосховище Сироти" (патент України № 39886 - аналог), згідно з яким акумуляцію води можна здійснювати на території, площа якої на декілька порядків менша площі затопленої землі традиційними водосховищами. Зокрема існуючими водосховищами України затоплено майже 10 тисяч квадратних кілометрів землі, на якій 3 накопичений корисний об'єм води 26344 млн.м . Згідно з рішенням за аналогом, можливо 2 подвоїти цей корисний об'єм води, який буде розміщений на території площею всього 100 км . Різниця, як бачимо, така, якої глобальна практика гідротехніки не знала. Отже, виходячи з цього, можна стверджувати, що альтернативи ліквідації традиційних водосховищ в Україні (принаймні найбільш шкідливих) не існує. Однак рішення означеного аналога ліквідації водосховищ має все ж одну особливість, яку можна трактувати не стільки як недолік, але як дещо не бажаний фактор. Зокрема, згідно з аналогом, ліквідується не тільки водосховище, але і ГЕС, що існують на великих водосховищах - як невід'ємний атрибут всього гідротехнічного комплексу при створенні водосховища. Але ж ГЕС, як би там не було, виробляє електроенергію. І хоч в Україні загальна потужність гідроенергетики мізерна в загальному об'ємі вироблення електроенергії (менше 5 %), однак ці об'єкти енергетики вже існують, і пускати їх на злом не доцільно. Не кажучи вже про те, що вони відіграють певну стабілізаційну функцію в пікові години доби споживання електроенергії. Тому виникло питання. Чи не можна вирішити проблему ліквідації традиційних водосховищ так, щоб зберегти вже існуючі на них ГЕС? Ідея саме цього питання викладена в патенті України № 39886, де зазначено, що ліквідацію традиційних водосховищ можна зробити так, щоб зберегти існуючі ГЕС на Дніпрі. Ця ідея сприяла появі рішення патенту України № 54789 "Спосіб осушення водосховища Сироти", який взято за найближчий аналог (прототип). Згідно з цим рішенням, пониження рівня води в водосховищі здійснюється після утворення в водосховищі двох дамб, орієнтованих вздовж русла річки, яке залишається між цими дамбами, при цьому нижні кінці дамб по течії річки стикуються з греблею водосховища, а верхні кінці дамб розміщуються в верховині водосховища, стикуючись з берегами водосховища. Отже, прототип дозволяє зробити неможливе в традиційній уяві - ліквідувати водосховище і зберегти при цьому греблю і ГЕС, створену на цій греблі. Але це унікальне рішення має фактори, які дещо ускладнюють роботу знов утвореного гідротехнічного комплексу. Зокрема зрозуміло, що на осушеній території водосховища буде збиратись вода від природних атмосферних опадів та через дренування води з русла річки, розташованого між двома утвореними дамбами. Тому цю воду потрібно буде пропускати через існуючу греблю в нижче розташоване русло річки. Сама ця процедура начебто не дуже обтяжлива для гідротехнічного комплексу. Але будь-який додатковий елемент для пропуску води потребує дуже ретельної уваги, щоб не допустити його перекриття через захаращення або через порушення самої конструкції водотоку. Якщо таке трапиться, це вже дуже прикра негативна подія, яка зводить нанівець сам факт осушення акваторії водосховища. Бо ж при забитих водопропускних каналах затоплення чи навіть підтоплення осушеної території становить абсолютно реальну загрозу пошкодження чи навіть знищення всього, що на цій території буде посаджено, якщо мова йде про сільгоспугіддя, або ж створює умови суттєвого пошкодження і неабияк обтяжує умови експлуатації всього, що буде побудовано на цій території. Загалом, ця неприємність стосується будь-якої діяльності, яка тут буде впроваджуватись. Зрозуміло, що вказані водопропускні споруди можна зробити таких поперечних розмірів, що зазначена небезпека їх перекриття чи захаращення буде усунута. Однак ясно, що такий підхід суттєво підвищує вартість цих споруд, 1 UA 88339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 послаблюючи до того ж саму греблю, що утворює акваторію водосховища. І хоч вказані водопропускні споруди опиняються після їх створення за межами акваторії водосховища, при катастрофічних повенях, які періодично трапляються раз в декілька десятиліть, загроза порушення цілісності греблі стає цілком реальною. Суттєвим негативом прототипу є також наступне. Зрозуміло, що за час існування водосховища берегова зона території належно реагувала на водний об'єкт, внаслідок чого в цій зоні створені чисельні споруди і відбулись відповідні пристосування, обумовлені функціонуванням водного транспорту, що працює в басейні річки, де споруджене водосховище. Навіть якщо річка не судноплавна, негативний фактор зміни берегової лінії водосховища не бажаний, бо життєдіяльність берегової зони і самої річки тісно пов'язані. В випадку ж реалізації рішення прототипу, берегова зона території суттєво віддаляється від річної акваторії, функцію котрої до того виконувала акваторія водосховища, що рішенням за прототипом осушується. Тому в основу корисної моделі поставлена задача усунення вище означених недоліків прототипу, забезпечуючи збереження всіх його позитивів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі осушення водосховища на річці, створеного в результаті будівництва на ній греблі, що включає спорудження в акваторії водосховища двох дамб, орієнтованих вздовж русла річки, яка протікає між цими дамбами, кінці котрих доходять до верхів'я водосховища, згідно з корисною моделлю, в верхів'ї водосховища кінці цих дамб створюють з зазорами їх з його берегами, а нижні їх кінці, не доходячи до греблі водосховища, в плані завертають до середини русла річки, змикаючи там, а для пропуску води русла річки на дні водосховища або нижче дна його створюють тунель (тунелі), що має (мають) вихід в русло річки за її течією нижче греблі водосховища. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями, представленими на фіг. 1-6, які показують послідовний розвиток запропонованого науково-інженерного підходу в вирішенні поставленої задачі, починаючи від традиційного рішення аналога. Зокрема, на фіг. 1 показане традиційне водосховище, де на річці 1 споруджена гребля 2, внаслідок чого утворилась акваторія водосховища 3. На фіг. 2 показано рішення прототипу, в якому утворені дамби 4 і 5, проміж котрих протікає русло 8 річки 1, а території 6 та 7, являючись частинами попередньої акваторії водосховища 3 (див. фіг. 1), являються звільненими від води цього водосховища. Вода ж від атмосферних опадів, які попадають на ці території, відповідними водопропускними пристроями виводиться в русло річки 1 нижче греблі 2. Ці водопропускні пристрої умовно не показані для спрощення даного креслення. Що стосується пропуску води з русла 8 через греблю 2, то воно також здійснюється відомим чином, залишаючись без змін від традиційних водосховищ. Тобто використовуються традиційні способи пропуску води через турбіни ГЕС і відповідні водоспуски, включаючи спеціальні шлюзи, які виконують функцію пристроїв для проходження водних видів транспорту, що рухаються по річці. Виходячи з того, що всі вказані конструктивні і технологічні прийоми широко відомі і застосовуються масово в гідротехніці, ми їх умовно не показуємо на кресленні - для спрощення пояснень запропонованого рішення. Тому і на подальших фігурах ця тенденція спрощення зберігається. Запропоноване рішення представлено на наступних фіг. 3-4, які ілюструють різні варіанти його здійснення, але при збереженні головної відмінної суті корисної моделі. Зокрема, на фіг. 3 показаний варіант, де дамби 4 і 5, не доходячи на певну відстань до греблі 2, повертають до середини русла 8 і змикаються між собою. Відстань від кінців дамб 4 і 5 до греблі 2 зрозуміло являється величиною, що підлягає розрахунку при проектуванні цього об'єкта. Це ж саме стосується всіх інших елементів цього об'єкта при будь-яких варіантах його здійснення. А для того, щоб вода з русла 8 могла б проходити далі, на дні водосховища 3 або нижче його дна, утворюють тунелі 9 і 10, які нижче греблі 2 течією мають вихід в річку 1. В результаті, отримуємо наступне. Загальний об'єм води, що проходить річкою, розділяється на три потоки, позначені стрілками. Два потоки ідуть через акваторію водосховища 3, виходячи з нього в річку 1 через греблю 2. Цей вихід має традиційні можливості - через турбіни ГЕС (якщо така існує), через відповідні водоскиди або частково через судові шлюзи, якщо річка судноплавна. Третій потік води іде через русло 8, виходячи в річку 1 через тунелі 9 і 10. На відміну від двох попередніх потоків, в цьому потоці рівень води знижується до природного рівня води в річці 1, який був до створення водосховища. Про позитивність цього фактора скажемо нижче, виділяючи його особливі можливості, які не мають прецеденту в гідротехніці. А поки що, переходячи до фіг. 4, демонструємо найсуттєвіший позитив запропонованої корисної моделі, який полягає в можливості осушення частини акваторії водосховища. Відбувається це внаслідок збільшення площі дамби 4 і дамби 5. Тобто, лишаючи все таким же, як і на фіг. 3, площу акваторії водосховища 3 зменшуємо через відповідне збільшення площі дамби 4 і дамби 5. Цей 2 UA 88339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 перерозподіл між площею акваторії водосховища і його осушеною частиною можна потрібним чином регулювати, про що свідчить фіг. 6, яку розглянемо ще окремо. А переходячи до фіг. 5, показуємо інший варіант перерозподілу площі акваторії водосховища 3 і його осушеної частини. Зокрема в цьому варіанті, не чіпаючи дамби 4 і 5, належне осушення акваторії водосховища 3 здійснюється утворенням певної кількості островів 11, якими можна осушувати водосховище 3, забезпечуючи, як і в попередніх варіантах, всі необхідні для роботи ГЕС обставини, а також необхідні умови для збереження судноплавства через водосховище. Показані варіанти ілюструють різні способи реалізації досягнення поставленої задачі корисної моделі, зберігаючи в усіх випадках головну відмінну суть її. Отже, представлені ілюстрації досягнення цієї мети свідчать про різноваріантність запропонованого рішення при збереженні його головної суті. Кількісно ця варіантність необмежена, що забезпечує в різних конкретних умовах винайдення і розробку найбільш оптимального рішення, яке диктується цими умовами. Адже, якщо йдеться про використання відроджених територій при осушенні водосховища, наприклад для створення дачної забудівлі, де земля в межах прибережної зони найбільш приваблива і найбільш коштовна, зрозуміло, що принцип вирішення цієї проблеми, представлений на фіг. 5, виявиться найдоцільнішим, стосовно можливостей забезпечення будь-яких побажань замовників таких земельних ділянок. Що відповідно, як вже зазначено, забезпечує максимальну привабливість і ринкову ціну цих ділянок. Але, не виключаються і досить ймовірні умови, коли диктується необхідність максимального осушення акваторії водосховища, з забезпеченням максимальної цілісності створеної території в результаті цього осушення. Ці умови можуть виникати при певних потребах містобудівництва, яке в останні десятиріччя досить інтенсивно використовує насипні території. Такі потреби можливі і при створенні сільськогосподарських угідь. Адже затоплені території таких земель значні, і повернення їх до сільгоспвиробництва стає досить актуальним. І саме для таких ситуацій, найбільш доцільним і ефективним є реалізація нашої корисної моделі в варіанті, представленому на фіг. 6. В комплексі з вищезгаданим рішенням за патентом України № 39886 запропонована корисна модель дозволяє реконструювати всі дніпровські водосховища без виключення. І, що особливо важливо, з'являється можливість відновити дніпровські пороги, хоч безперечно це надзвичайно трудомістка і коштовна робота. Одначе, не сперечаючись з цією об'єктивною реальністю, можна довести, що ця справа незрівнянно важливіша будь-яких витрат на неї. Але ж матеріально-фінансовий ресурс для неї потрібен негайно. І саме корисна модель, що заявляється, дозволяє не просто отримати цей ресурс для відродження дніпровських порогів, а гарантовано забезпечувати здобуток, який багатократно перевищує матеріально-фінансову потребу для повернення дніпровських порогів. Причому, зберігаючи Дніпрогес, рішення за корисною моделлю, що заявляється, не тільки усуває будь-який спротив адміністративних структур, але й зробить їх союзниками цієї грандіозної ідеї - перетворення регіону дніпровських порогів в унікальний, ні з чим незрівняний, екологічний, оздоровчий, інтелектуальний і туристичний діамант світової корони головних цінностей планети Земля. Що стосується задекларованого матеріально-фінансового потенціалу корисної моделі, що заявляється, проілюструємо його на прикладі реконструкції Київського водосховища, з котрого необхідно розпочати спасіння Дніпра, перетвореного в гігантський ланцюг смердючих і отруйних так званих морів. Ця першочергова необхідність продиктована великим комплексом традиційних негативів водосховищ такого типу, які до того ж усугубляються наслідками Чорнобильської катастрофи. Адже, саме через накопиченням на дні цього водосховища численних об'ємів радіаційних матеріалів, цей об'єкт став найбільш небезпечним місцем на Землі, загрожуючи реальною загибеллю не тільки України, але й (як вже було зазначено), створюючи катастрофічну перспективу Причорномор'я і всього Середземного регіону і півдня Європи. Наш же унікальний підхід не тільки дозволяє повністю усунути це лихо, але й заробити при цьому те, що не має аналога в світовій практиці гідротехнічного будівництва. При цьому заробляти практично з самого початку реалізації цього рішення, перетворюючи всю концепцію відродження і спасіння Дніпра в науково-інженерну справу, яка буде сама себе фінансувати з самого початку до її завершення, дозволяючи отримувати матеріально-фінансовий ефект, що не має аналогу в світовій практиці гідротехнічного будівництва. З цього приводу ми розробили аналітичний звіт проведених досліджень, який буде опублікований окремо. Тому викладемо лише окремі, найголовніші фактори, для ілюстрації даної декларації. Почнемо з нагадування про фактор створення водосховищ за рішенням патенту України № 39886, який замість нині затоплених 10 тисяч квадратних кілометрів, де накопичений 3 корисний об'єм води 26344 млн. м , дозволяє подвоїти цей корисний об'єм води, який буде 2 розміщений на території площею всього 100 км . Цей унікальний ефект повністю стосується і 2 3 Київського водосховища, яке має площу акваторії 922 км з накопиченим об'ємом води 3,73 км . 3 UA 88339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наш спосіб за патентом України № 39886 дозволяє подвоїти об'єм накопичення води, маючи 2 2 2 площу акваторії водосховища всього 15 км . Є різниця - 922 км і 15 км ? Але ж це не все, бо видобутий скальний ґрунт нового водосховища дозволяє не тільки належним чином осушити Київське водосховище, але й значну частину цього об'єму використати традиційно для виготовлення різних видів щебеню, будівельного матеріалу, який має неабиякий попит в будівельній галузі. Отже, виникає питання - як і яку частину площі акваторії Київського водосховища маємо осушувати за способом корисної моделі, що заявляється? Відповідь залежить від мети цього осушення. Якщо наприклад йдеться про отримання території для рослинницької сільськогосподарської діяльності, то певно, що найбільш доцільним є варіант, представлений на фіг. 6. Тобто, маємо 2 можливість отримати максимальну площу осушеної території порядку 800 км . Якщо ж орієнтуватись на інші використання осушеної території, зрозуміло, що можливі всі інші варіанти, в тому числі показані на інших фігурах. Але, якому варіанту віддавати перевагу, тобто, сільгоспвиробництву, містобудівельній діяльності чи котеджній забудові? Ясно, що не виключаються і комплексні підходи в вирішенні даної проблеми. Ми ж, як абсолютно реальну можливість, проілюструємо варіант дачного будівництва, яке панує навколо Києва. Найбільш прийнятним для аналізу являється престижна забудова Конча-Заспи, яка являється елітною зоною поряд з столицею. Зразу ж виникає питання, чи можна, реалізуючи запропонований спосіб, забезпечити якість створюваних територій - рівноцінно (з усіх точок зору) територіям в Конча-Заспі, і які продовжують нарощуватись за рахунок бездумного і небезпечного захоплення прибережної території басейну Дніпра. Адже сьогодні, від його природної заплави в зоні КончаЗаспи шириною 7 кілометрів, залишилось тільки 700 метрів. І можна стверджувати про стовідсоткову вірогідність того, що весь цей злочин буде буквально змитий вщерть стихією Дніпра, який досить регулярно через декілька десятиріч має повінь, для якої всі коштовні хатинки стануть дрібним мотлохом на шляху маси води, передбаченої природою. До цього необхідно додати, що екстремальні кліматичні умови останнього часу не виключають не тільки весінні маси води, але й не менш страшні катастрофічні повені влітку, як це було декілька років тому в Європі, коли багато міст потопали від води, що піднімалась на декілька поверхів будинків. Так що власники маєтностей в Конча-Заспі мають дуже ретельно обміркувати свою перспективу. Але ж залишається без відповіді поставлене питання, чи можна нашим способом створити при осушенні Київського водосховища території і відповідні земельні ділянки, які б були не гіршими за ділянки в Конча-Заспі? Так от, відповідь однозначна. Існуючі технології і набутий досвід їх масового використання при створенні насипних територій в морських і річкових акваторіях, тобто напрацювання в глобальному масштабі, дозволяють стверджувати, що реконструкція Київського водосховища способом, що заявляється, дозволяє створювати земельні території і відповідні земельні ділянки, які не тільки не будуть поступатись Конча-Заспі, але й стануть значно привабливішими за основними критеріями і позитивами, головним з яких являється абсолютне забезпечення виходу цих територій і ділянок до водної акваторії Дніпра. До акваторії, яка, на відміну від нинішнього згиблого стану, стає максимально протічною і надійно захищеною від смертоносного радіаційного накопичення на дні Київського водосховища. Захищеного насипом штучно створених територій, які ховають цей прояв "безпечної" ядерної енергетики на безкінечну перспективу. Тобто, вся радіація на дні водосховища буде похована остаточно. Навіть при руйнуванні греблі Київської ГЕС цей похований радіаційний мул не має жодного шансу для виходу назовні. Не кажучи вже про те, що, багатократне зменшення об'єму води в водосховищі, стає додатковою гарантією надійності цього поховання. Тепер стосовно частини водосховища, дно якого залишається без засипки масою насипних територій, що начебто певною мірою спростовує попереднє ствердження. Ця обставина радіаційної безпеки усувається аналогічно належною засипкою дна водосховища на таких ділянках. Висота засипки визначається, згідно з швидкістю водного потоку, що, як вже сказано, підвищиться в порівнянні з існуючим станом. Але надійне вирішення цієї проблеми не має жодних підстав для сумніву, особливо вважаючи, що вказану засипку дна можна і необхідно здійснювати з скальних порід ґрунту, хоч не виключаються і інші не менш надійні варіанти з застосування піску або піску в комплексі з щебінкою. Тим більше, що про цей же ґрунт йдеться при створенні насипних територій, спорудження котрих здійснюється синхронно з реалізацією створення водосховищ за рішенням вище згаданого патенту України № 39886. Для басейну Дніпра, що протікає в найбільшому в світі гігантському гранітному щиті, більш доцільного і ефективного рішення не можна собі уявити, бо створюється прецедент гідротехнічного будівництва, рівного котрому (за ефективністю в усіх можливих сенсах позитиву) нема в усій гігантській теорії і практиці 4 UA 88339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 глобальної гідротехніки. Щоб збагнути не тільки правомірність даного ствердженні, але й відчути кількісно його унікальну (на традиційний погляд) неймовірність, наводимо наступні міркування. Відомо, що гідротехнічне будівництво, це не тільки гігантські капітальні витрати, але й, що досить прикро, омертвління цих витрат на досить значний час, який визначається багатьма роками - чим крупніший об'єкт, тим більше. В нашому ж випадку відбувається неймовірна для традиційного уявлення ситуація, коли практично не тільки відсутнє омертвління вкладених матеріально-фінансових ресурсів, але й (що, ще дивніше), весь будівельний комплекс, за нашим способом здійснюється самофінансуючись практично з самого початку реконструкції водосховища. Коли кажемо практично самофінансуючись, це означає, що потрібні певні початкові матеріально-фінансові вкладення, які не тільки повертаються в найкоротший термін, але й, в подальшому процесі будівництва взагалі не вимагають продовження фінансування за рахунок нових вкладень, бо продовження будівництва починає фінансувати само себе, залишаючи прибуток, багатократно перевищуючий фінансування цього будівництва. Наводимо пояснення цього ствердження, неправдоподібного при традиційному підході. Ми провели чисельний аналіз реконструкції Київського водосховища за нашим рішенням. І отримали наступний результат, передбачаючи, що створена осушена територія акваторії водосховища буде використана для котеджної забудови, наприклад в варіанті, представленому на фіг. 5. Або щось подібне до цього, вважаючи, що будуть створені умови на кожному острові для виходу кожної без виключення земельної ділянки до водної акваторії в цій частині басейна Дніпра. Для виконання цієї умови потрібно здійснити весь комплекс необхідних гідротехнічних споруд - спорудження дамб 4 і 5, створення необхідної кількості островів 11, спорудження тунелів 9 і 10, облаштування всіх створених штучних територій на островах 11 необхідними і достатніми спорудами і пристроями енергетичного, комунального і транспортного призначення, які забезпечують максимально сприятливі умови забудови цих територій і відповідно максимально комфортні умови мешкання на них після їх забудови, і остаточного приведення в стан не тільки подібний до найліпших ділянок в Конча-Заспі, але й більш привабливих умов і зручностей ніж в Конча-Заспі. До цього треба додати передбачене забезпечення створених острівних територій, з проведенням на них всього комплексу меліоративних заходів, що перетворює ці острови в засаджені дорослими деревами лісові ділянки - згідно з відповідними запитами і замовленнями майбутніх їх власників. Тому нема жодних підстав для сумнівів щодо зазначеного порівняння найбільш дорогих земельних ділянок в Конча-Заспі з нашими острівними маєтностями, порівняння певна річ на користь останніх. Але ж ясно, що весь вказаний комплекс інженерно-гідротехнічних, енергетичних, будівельних та оздоблювальних заходів потребує значних матеріально-фінансових і трудових витрат. До цього треба додати необхідність створення нового водосховища, про що вже було сказано стосовно унікальної доцільності і ефективності використання цього рішення за рішенням по патенту України 2 № 39886. Тобто, йдеться про нове водосховище на території площею всього 15 км , замість 2 акваторії нинішнього Київського водосховища площею 922 км , з корисним об'ємом води вдвічі більшим. Попередній техніко-економічний аналіз вартості всього комплексу робіт, які необхідно здійснити для спорудження нашого архіпелагу на акваторії Київського водосховища, показав, що ця вартість становить 20 мільярдів доларів. Гігантська сума. Але ж розглянемо проблему уважніше. 2 Наш проект передбачає створення нової території загальною площею 800 км . Плановий термін здійснення цього проекту 10 років, що потребує щорічно витрачати два мільярда 2 доларів, в результаті чого щорічно завершується створення земельної території площею 80 км , або 800000 соток, підготовлених для котеджної забудови з наявністю на цій території всього вище зазначеного необхідного комплексу оздоблювання і облаштування створеної території для найбільш сприятливої її забудови і забезпеченням максимального рівня комфортності мешкання на ній майбутніх власників земельних ділянок. Тепер переходимо до головного фінансового фактора нашого проекту - вартість землі, яку ми створюємо, щоб оцінити витрати з позиції сенсу реалізації цього проекту. Тому нагадуємо, що по всіх параметрах визначення позитивності створюваних за нашим рішенням земельних ділянок, ці ділянки не тільки не поступаються, але й повинні переважати земельні ділянки Конча-Заспи, де вартість одної сотки $30-100 тисяч (див. напр. інтернет Конча-Заспа: село главных богачей страны). Отже, виходячи з попереднього постулату про позитиви створюваної нами землі, маємо підстави стверджувати, що щорічний прибуток діяльності по реалізації нашого проекту становитиме до 80 мільярдів доларів. Тому, зрозуміло, що початкові витрати першого року в сумі двох мільярдів це дрібниця, яка компенсується після першого року, і всі 5 UA 88339 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 останні 9 років будівництво здійснюється самофінансуючись, про що сказано було вище. Чи є щось навіть приблизно подібне в світовій практиці? Нам невідомо. Навіть, якщо опоненти зменшать в два рази відправні параметри нашого аналізу (хоч відомо, що не опоненти, а реальний ринок визначає ці параметри), то й в цьому випадку наш проект не має жодного аналога або конкурента в ефективності запропонованого рішення. Що ж стосується ринку штучних територій в водних акваторіях, який останні десятиліття стрімко зростає і розвивається, то він також свідчить, що прийняті нами відправні цінові параметри цілком правомірні. Більше того, в порівнянні з світовим рівнем, зазначені нами $30-100 тисяч за сотку, це навіть певна дрібниця - при тому, що якість і позитивність землі за нашим проектом в чудовій кліматичній і найсприятливішій для життя дислокації, нічим не поступається світовим грандам цієї виробничої діяльності. Але ж ці гранди правлять від 5 тисяч доларів за квадратний метр штучної території в морській акваторії (див. інтернет: Дубай - чудо-острова по цене московской квартиры), або трошки скромніше ціна сотки порядку 280 тисяч доларів (див. інтернет: Проект "Остров Федерация"). Стосовно технологічної і промислової придатності запропонованої корисної моделі нема потреби надавати якісь особливі докази. Тому, що в цьому відношенні відсутні причини, які б викликали сумніви. Тобто, весь комплекс робіт, про який сказано вище, і які ще можна називати додатково, всі ці будівельно-монтажні процедури мають більш ніж столітню історію застосування на багатьох грандіозних гідротехнічних об'єктах. Отже, жодних причин для сумнівів щодо можливості реалізації запропонованого рішення не існує. Але, для більш повного уявлення про обґрунтовану можливість реалізації цього рішення та його позитивність, необхідно додати певні міркування про варіації, які з одної сторони знімуть ймовірні питання, і одночасно розширюють технологічні, технічні і експлуатаційні характеристики такого проекту. Наприклад наша ілюстрація на кресленні з двох тунелів 9 і 10, це найбільш просте пояснення суті пропуску води русла 1 через греблю 2 водосховища. Але ж зрозуміло, що можливі різні об'єми пропуску води через ці тунелі. Тому, при потребі збільшення цих об'ємів з збереженням параметрів поперечного перерізу тунелів, кількість їх може перевищувати вказані два тунелі. Все це є питаннями конкретного проектування, які підлягають належним розрахункам, проробкам і дослідженням, якщо в цьому виникне потреба. Але повторимось, сучасний рівень знань, перевірений багатою практикою і величезним досвідом гідротехнічного будівництва, дозволяє вирішити будь-яку задачу в нашому проекті, забезпечуючи винайдення оптимального рішення. Це стосується не тільки означених тунелів 9 і 10, загальна кількість котрих може бути більше двох, але й будь-якого іншого елемента представленого рішення. Адже в цьому рішенні, на відміну від традиційних водосховищ, швидкість руху води через водосховище суттєво збільшується, що вимагає відповідної гарантії стійкості проти розмивання штучних дамб 4 і 5, а також островів 11. Так от, як вже зазначено, сучасний науково-інженерний рівень, який включає ґрунтознавство, матеріалознавство, гідравліку і гідротехніку, гарантує надійність і безпечність запропонованого рішення. Позитивність запропонованого рішення не вичерпується сказаним. Тому, що повернення до життя в Придніпров'ї території порядку 89 тисяч квадратних кілометрів, які можуть бути використаними для самих різних потреб, це навіть уявити в повному об'ємі навряд чи хто здатний. Щоб належно відчути цю обставину, достатньо сказати, що йдеться про величину, яка 2 дорівнює третині площі Криму, котра становить майже 26 860 км . Але до сказаного маємо дещо додати, щоб вже на даному етапі відчути більш повно, наскільки важливим являється це рішення. Зокрема, всі річки, які перетворені в каскад водосховищ, мають загальну ваду, шкоду від котрої неможливо нічим оцінити. Зокрема, гребля кожного водосховища являється нездоланною перепоною для руху всіх видів риб, які споконвіку водились в річці. В результаті, це природне надбання отримало втрати, про які неможливо спокійно розмірковувати, являючись свідками такого варварського ставлення до Природи. Були намагання якоюсь мірою компенсувати ці втрати створенням відповідних рибопідйомників, які б дозволяли рибі рухатись вверх по річці на нерест. Однак ці спроби виявились практичною демонстрацією безпомічності в змаганні з природою. Ми ж цю прикру екологічну ваду усуваємо, надаючи рибі безперешкодного руху вздовж річки, незважаючи на наявність каскаду непрохідних перепон, якими являються греблі водосховищ. До того ж річка звільняється від всіх згаданих вбивчих для риби факторів, отримуючи природну наскрізну проточність. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб осушення водосховища на річці, створеного в результаті будівництва на ній греблі, що включає спорудження в акваторії водосховища двох дамб, орієнтованих вздовж русла річки, яка 6 UA 88339 U 5 протікає між цими дамбами, кінці котрих доходять до верхів'я водосховища, який відрізняється тим, що в верхів'ї водосховища кінці цих дамб створюють з зазорами їх з його берегами, а нижні їх кінці, не доходячи до греблі водосховища, в плані завертають до середини русла річки, змикаючи там, а для пропуску води русла річки на дні водосховища або нижче дна його створюють тунель (тунелі), що має (мають) вихід в русло річки за її течією нижче греблі водосховища. 7 UA 88339 U 8 UA 88339 U 9 UA 88339 U 10 UA 88339 U 11 UA 88339 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 12