Способи одержання 1,2-дихлоретану, вінілхлориду та полівінілхлориду

1. Спосіб одержання 1,2-дихлоретану з вихідного потоку етану, згідно з яким: a) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню з одержанням газової суміші, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; b) вказану газову суміш сушать, одержуючи, таким чином, суху газову суміш; c) після стадії сушіння суху газову суміш потім доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подають, так, щоб щонайменше 10 % етилену перетворилось у 1,2-дихлоретан; e) потік продуктів, що одержують з реактора хлорування, доставляють в реактор оксихлорування, в якому більшу частину достатньої кількості етилену перетворюють на 1,2-дихлоретан; f) 1,2-дихлоретан, що утворений в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що одержують з реактора оксихлорування. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що потік етану містить щонайменше 80 об. % етану. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що потік етану містить щонайменше 98 об. % етану. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що каталітичне оксидегідрування на стадії а) проводять при температурі, яка нижча або дорівнює 650 °С. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що під час стадії b) вказану газову суміш промивають і сушать, одержуючи, таким чином, суху газову суміш. 6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що під час стадії с) потік хлору такий, при якому щонайбільше 90 % етилену перетворюють на 1,2дихлоретан. 2 (19) 1 3 96157 4 в якому більшу частину достатньої кількості етилену перетворюють на 1,2-дихлоретан, f) 1,2-дихлоретан, що утворений в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що одержують з реактора оксихлорування, і необов'язково додають до 1,2-дихлоретану, що утворений в реакторі хлорування; h) одержаний 1,2-дихлоретан піддають піролізу, одержуючи, таким чином, вінілхлорид. 10. Спосіб одержання полівінілхлориду, відповідно до якого: a) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню з одержанням газової суміші, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; b) вказану газову суміш сушать, одержуючи, таким чином, суху газову суміш; c) після стадії сушіння суху газову суміш потім доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подають, так, щоб щонайменше 10 % етилену перетворювалося в 1,2-дихлоретан; e) потік продуктів, що одержують з реактора хлорування, доставляють в реактор оксихлорування, в якому більшу частину достатньої кількості етилену перетворюють на 1,2-дихлоретан; f) 1,2-дихлоретан, що утворений в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що одержують з реактора оксихлорування; h) одержаний 1,2-дихлоретан піддають піролізу, одержуючи, таким чином, вінілхлорид; і i) вінілхлорид полімеризують з одержанням полівінілхлориду. 11. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 9 або 10, який відрізняється тим, що після стадії с) і перед стадією e), d) 1,2-дихлоретан, що утворений в реакторі хлорування, відділяють від потоку продуктів, одержаних з реактора хлорування. 12. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 9 або 10, який відрізняється тим, що перед стадією е) потік продуктів, одержаних з реактора хлорування, піддають абсорбції/десорбції на стадії e'), під час якої 1,2дихлоретан, що утворений в реакторі хлорування, екстрагують, якщо не екстрагували раніше. 13. Спосіб за п. 11 або 12, який відрізняється тим, що на стадії f) 1,2-дихлоретан, що утворений в реакторі оксихлорування і відділений від потоку продуктів, одержаних з реактора оксихлорування, додають до 1,2-дихлоретану, що утворений в реакторі хлорування. 14. Спосіб за будь-яким з пп. 1, 9 або 10, який відрізняється тим, що потік продуктів, одержаних з реактора оксихлорування, з яких екстраговано 1,2дихлоретан, що необов'язково містить додатковий потік етану, раніше введений на одну зі стадій від b) до f), рециркулюють, направляючи на стадію а) після того, як необов'язково продувають гази і/або після необов'язкової додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти, які містяться в ньому. 15. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що каталітичне оксидегідрування здійснюють з використанням змішаних оксидів, які містять одночасно Mo і V, W і V або Mo, W і V. 16. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що змішані оксиди вибирають з Mo-W-V-Ta-Te-Ti-P-Ni-Ce-O, Mo-W-V-Ta-Te-Ti-РО, Mo-W-V-Te-Ti-P-Ce-O, Mo-W-V-Te-Ti-P-Ni-O, Mo-W-V-Te-Ti-Р-О, Mo-W-V-Te-Ti-О, Mo-W-V-Te-PO, Mo-W-V-Te-О, Mo-W-V-Nb-O, Mo-W-V-Sb-O, MoW-V-Ti-Sb-Bi-O, Mo-W-V-Ti-Sb-O, Mo-W-V-Sb-Bi-O, Mo-W-V-Zr-O, Mo-W-V-Nb-Ta-O, Mo-W-V-Nb-O і Mo-W-V-O. Даний винахід стосується способу отримання 1,2-дихлоретану (DCE), способу отримання вінілхлориду (VC) і способу отримання полівінілхлориду (PVC). DCE зазвичай отримують оксихлоруванням етилену із застосуванням хлористого водню (НСI) і джерела кисню або безпосереднім хлоруванням етилену із застосуванням хлору. Дегідрохлорування DCE шляхом піролізу призводить, таким чином, до отримання VC з виділенням НСI. Оксихлорування і хлорування зазвичай проводять паралельно і утворений при піролізі НСI застосовують при оксихлоруванні. На сьогоднішній день етилен, який має ступінь чистоти більше ніж 99,8%, зазвичай застосовують для отримання DCE. Такий високочистий етилен отримують термічним крекінгом різноманітних нафтових продуктів, з численними складними подальшими і операціями розділення, що дорого коштують, для того, щоб відділити етилен від інших продуктів крекінгу і отримати продукт дуже високого ступеня чистоти. Знаючи високу ціну, пов'язану з отриманням етилену такого високого ступеня чистоти, і також перевагу, яку може являти собою спосіб отримання VC через DCE в переважних регіонах, які зазнають нестачу продуктивності етилену, що досягається, розглядаються різні способи отримання DCE із застосуванням етилену, що має ступінь чистоти менше ніж 99,8%. Такі способи менш витратні за рахунок спрощення розділення продуктів, що утворилися внаслідок крекінгу нафтових продуктів, і, тим самим, шляхом відмови від складних розділень, які не є вигідними для отримання DCE. Таким чином, розглядаються різні способи отримання DCE, виходячи з етилену, що має ступінь чистоти менше ніж 99,8%, що утворився спрощеним крекінгом етану. Наприклад, в патентній заявці WO 00/26164 описаний спосіб отримання DCE хлоруванням етилену, отриманого спрощеним крекінгом етану, причому хлорування відбувається в присутності домішок, отриманих під час крекінгу етану, при відсутності будь-якого додаткового очищення. 5 У патентній заявці WO 03/48088 описаний спосіб отримання DCE дегідруванням етану, що спричиняє утворення фракції, що включає в себе етан, етилен і домішки, що включають водень, далі фракцію піддають хлоруванню і/або оксихлоруванню. Такі способи мають недолік, що полягає в тому, що отриманий етилен не може бути використаний для суміщеного способу хлорування/оксихлорування, якщо етилен містить домішки, присутність яких під час реакції оксихлорування може викликати експлуатаційні проблеми, а саме, отруєння каталізатора важкими продуктами і неекономічне перетворення присутнього водню. Таке перетворення водню може витрачати кисень високого ступеня чистоти, який тому буде витрачений в небажаній реакції, і буде інтенсивно виділяти теплоту реакції під час перетворення водню у воду. У такому випадку, таке перетворення може обмежувати продуктивність реактора оксихлорування, зазвичай пов'язану зі здатністю теплообміну. Тому повинні бути затрачені надзвичайно великі інвестиції для того, щоб забезпечити зону теплообміну і, тим самим, об'єм реактора, що зумовлено присутністю водню в суміші. Використовуваний режим спалення водню, що використовується в окремому реакторі, описаний в заявці WO 03/48088, не долає недоліки тому, що він вимагає великої кількості кисню, стехіометричної кількості відносно водню і також великої зони поверхні обміну для відведення теплоти згоряння. У результаті відбувається значне витрачання етилену, і це може мати проблеми, пов'язані з безпекою. У результаті, видалення води, що утворилася, призводить до зростання виробничих витрат. Способи, в яких VC отримують оксихлоруванням етану, а не етилену, також відомі. Такі способи аж до даного часу не знайшли промислового застосування, оскільки способи здійснюють при високих температурах, вони призводять до посередньої селективності з втратою реагентів, що застосовуються, і витрат на розділення і утилізацію побічних продуктів, а також характеризуються проблемами, пов'язаними з поведінкою матеріалів в корозійному середовищі оксихлорування. На закінчення, зазвичай з'являються несподівані труднощі, пов'язані з поведінкою каталізаторів, що застосовуються, внаслідок поступового випаровування їх складових частин, а також пов'язані з осадженням цих компонентів на холодній поверхні теплообмінника. Одна з цілей даного винаходу являє собою пропозицію способу із застосуванням етилену, що має ступінь чистоти менше ніж 99,8%, який має перевагу, що полягає в зниженні витрат, пов'язаних з отриманням етилену більш високого ступеня чистоти, і в подоланні вищеназваних проблем. У цьому значенні, винахід стосується способу отримання DCE, виходячи з потоку етану, відповідно до якого: a) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню з отриманням газової суміші, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; 96157 6 b) вказану газову суміш необов'язково промивають і сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш; c) після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш далі доставляють в реактор хлорування з струмом хлору, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в 1,2-дихлоретан; d) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування; e) потік продуктів, що отримуються з реактора хлорування, з яких необов'язково екстрагований 1,2-дихлоретан доставляють в реактор оксихлорування, в якому більша частина достатньої кількості етилену перетворюється на 1,2-дихлоретан, після чого останній необов'язково піддається абсорбції/десорбції на стадії e'), під час якої 1,2дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково екстрагують, якщо його раніше не екстрагували; f) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, і необов'язково додають до 1,2-дихлоретану, що утворився в реакторі хлорування; g) потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований 1,2дихлоретан, що необов'язково містить додатковий потік етану, раніше введений на одну зі стадій від b) до f), необов'язково повторно використовують, направляючи на стадію а), після необов'язкового продування газів і/або після необов'язкової додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти, що містяться в ньому. Згідно зі стадією а) способу за винаходом, потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню з отриманням газової суміші, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти. Потік етану, що піддається каталітичному оксидегідруванню, може бути (або не бути) хімічно чистим. Потік етану, що застосовується, може містити аж до 70 об.% інших газів, таких, як метан, водень, етилен, кисень, азот і оксиди вуглецю. Потік етану, що використовується, переважно, містить щонайменше 80 об.%, переважно, щонайменше 90 об.%, особливо переважно, щонайменше 95 об.% і, особливо більш переважно, щонайменше 98 об.% етану. Якщо необхідно, етан можна відділити від вторинних сполук, що мають більш високу температуру кипіння, в будь-якому відомому пристрої, наприклад, шляхом абсорбції, екстракції, дифузії або дистиляції. Потік етану, що піддається каталітичному оксидегідруванню, може являти собою джерело етану, наприклад, що є на ринку, а також потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований 1,2-дихлоретан, що необов'язково містить додатковий потік етану, що додається на одну зі стадій від b) до f), і повторно використовується на стадії g), або суміш з двох потоків. Зрозуміло, що термін «каталітичне оксидегідрування (ODH)» також відомий як каталітичне оки 7 слювальне дегідрування, означає часткове окислення етану киснем в присутності каталізатора. ODH може відбуватися або при температурі вище 650°С, аж до 800°С, нижче за інтервал температур термічного крекінгу, або при температурі, яка нижча або дорівнює 650°С. Тиск, при якому проводять стадію а), переважно, становить 0,1, переважно, щонайменше 0,15 і, особливо переважно, щонайменше 0,2 МПа (тиск абсолютний). Він, переважно, складає найбільше 1,6, переважно, найбільше 1,1 і, особливо переважно, найбільше 0,6 МПа. Кисень, що вводиться, може являти собою кисень або газ, що містить кисень з іншими інертними газами, таке, як, наприклад, повітря. Переважно, застосовують кисень. Кисень може бути (або не може бути) хімічно чистим. Тому можливе застосування джерела дуже чистого кисню, що містить щонайменше 99 об.% кисню, а також джерела кисню, що містить менше ніж 99 об.% кисню. В останньому випадку кисень, що застосовується, переважно, містить більше ніж 90 об.% і, переважно, більше ніж 95 об.% кисню. Джерело кисню, що містить від 95 до 99 об.% кисню, є особливо переважним. Кількість кисню, що вводиться, основана на кількості етану, переважно, складає від 0,001 до 1 моль/моль, переважно, від 0,005 до 0,5 моль/моль і, особливо переважно, від 0,05 до 0,3 моль/моль. ODH можна проводити в будь-якому відомому пристрої. Переважно, ODH проводять в одному реакторі або каскаді реакторів зі стаціонарним шаром, що мають один або декілька шарів, між якими можна здійснювати охолоджування, або в одному реакторі або каскаді реакторів з флюїдизованим шаром, переважно, адіабатичному, або з регулюванням температури із застосуванням допоміжної рідини всередині (багато-трубчастий реактор або теплообмінник, занурений в каталітичний шар) або поза реактором. Реагенти можна заздалегідь змішувати перед введенням в реакційну зону. Один або декілька реагентів також можна додавати інакше, наприклад, між шарами багатошарового реактора. Реактор може бути забезпечений засобами для попереднього нагрівання і будь-якими засобами, необхідними для регулювання температури реакції. Горизонтальний теплообмінник, переважно, забезпечує можливість використання теплоти продуктів, що утворилися, для повторного нагрівання поступаючих продуктів. Відповідно до винаходу для проведення ODH можна застосовувати різні каталітичні системи. Так, наприклад, можна згадати каталізатори, основані на оксидах лужноземельних металів, таких, як, наприклад, каталізатори Li/MgO, що зазвичай працюють при температурах вище 600°. Можна також згадати про каталізатори на основі нікелю (Ni). Особливу перевагу мають каталізатори, що містять молібден (Мо) і/або ванадій (V). Такі каталізатори зазвичай основані на оксидах вказаних елементів. Вони, переважно, містять, крім інших елементів, такі, як, наприклад, Cr, Mn, Nb, Та, Те, Ті, Р, Sb, Ві, Zr, Ni, Се, ΑΙ, Са або W. Каталізатори на основі ванадію (V) є найбільш переважними. 96157 8 Переважними є змішані оксиди, що містять V і щонайменше один інший елемент, вибраний з Mo, W, Nb, Та, Те, Ті, Р, Sb, Ві, Zr, Ni, Се, ΑΙ і Са. Змішані оксиди, що містять як Мо, так і V, W і V або Mo, W і V, особливо переважні. Серед оксидів, що містять Мо і V, можна згадати Mo-V-O, Mo-V-Zr-O, Mo-V-Ta-Sb-Zr-O, Mo-VTa-Sb-O, Mo-V-Nb-Te-O, Mo-V-Nb-Bi-Ni-O, Mo-VNb-Bi-O, Mo-V-Nb-Ni-O, Mo-V-Nb-Sb-Ca-O, Mo-VTa-Al-O, Mo-V-Ta-O, Mo-V-Al-O, Mo-V-Sb-O, Mo-VNb-O і Mo-V-Nb-Sb. Серед оксидів, що містять W і V, можна згадати W-V-O, W-V-Nb-O і W-V-Та-О. Серед оксидів, що містять Мо, W і V, можна згадати Mo-W-V-Ta-Te-Ti-P-Ni-Ce-O, Mo-W-V-TaTe-Ti-P-O, Mo-W-V-Te-Ti-P-Ce-O, Mo-W-V-Te-Ti-PNi-O, Mo-W-V-Te-Ti-P-O, Mo-W-V-Te-Ti-O, Mo-W-VTe-P-O, Mo-W-V-Те-О, Mo-W-V-Ta-Te-Ti-P-Ni-Ce-O, Mo-W-V-Ta-Te-Ti-P-O, Mo-W-V-Te-Ti-P-Ce-O, MoW-V-Te-Ti-P-Ni-O, Mo-W-V-Te-Ti-P-O, Mo-W-V-TeTi-O, Mo-W-V-Te-P-O, Mo-W-V-Te-O, Mo-W-V-Nb-O, Mo-W-V-Sb-O, Mo-W-V-Ti-Sb-Bi-O, Mo-W-V-Ti-SbO, Mo-W-V-Sb-Bi-O, Mo-W-V-Zr-O, Mo-W-V-Nb-TaO, Mo-W-V-Nb-O і Мо-W-V-O. Можна також застосовувати каталізатори TaNi-O, Nb-Ni-O і Nb-Ta-Ni-O. Каталізатори, що застосовуються для ODH, можуть бути не тільки нанесеними. У випадку, коли каталізатори нанесені, носій, який можна використовувати, включає в себе оксид кремнію, оксид алюмінію, оксид титану, карбід кремнію, оксид цирконію і їх суміші, такі як змішані оксиди. Каталізатори, що застосовуються для ODH, являють собою, переважно, стійкі до DCE. Каталізатор, що застосовується, можна поміщати на шар або в трубки або на зовнішній стороні таких трубок так, щоб регулювання температури можна було забезпечувати рідиною, що оточує такі трубки або протікає через них. ODH потоку етану дає в результаті газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і побічні продукти. Вторинними компонентами можуть бути моноксид вуглецю, діоксид вуглецю, водень, різні кисневмісні сполуки, такі, як, наприклад, оцтова кислота або альдегіди, азот, метан, кисень, необов'язково, ацетилен і, необов'язково, органічні сполуки, що включає в себе щонайменше 3 атома вуглецю. Відповідно до першого варіанту способу за винаходом ODH проводять при температурі вище 650°С, аж до 800°С. Відповідно до другого варіанту способу за винаходом ODH проводять при температурі, яка нижча або дорівнює 650°С. Переважно, ODH проводять при температурі, яка нижча або дорівнює 600°С, переважно, нижча або дорівнює 550°С, особливо переважно, нижча або дорівнює 500°С, особливо більш переважно, нижча або дорівнює 450°С і особливо, найбільш переважно, нижча або дорівнює 400°С. Температура від 200 до 400°С є особливо переважною. У цьому випадку спосіб за винаходом має перевагу утворення дуже маленьких кількостей водню, що відповідає за багато недоліків. 9 Відповідно до вказаного другого варіанту, переважно, під час ODH неможливе утворення важких сполук, що мають кількість атомів вуглецю вище або рівну 3, таких, як, наприклад, пропілен і олефіни, молекулярна маса яких вища, ніж у пропілену, в кількостях, що викликають ускладнення. Другий варіант способу за винаходом більш переважний, ніж перший. Згідно зі стадією Ь) способу за винаходом, вказану газову суміш, отриману на стадії а), необов'язково промивають, і суміш сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш. Газову суміш, отриману на стадії а), можна промивати або не промивати. Переважно, суміш промивають. Промивання газової суміші, отриманої на стадії а), можна проводити будь-якими відомими способами. Переважно, промивання проводять із застосуванням водною, переважно, лужного характеру, промивної рідини або із застосуванням неводної рідини. Серед водних промивних рідин можна згадати гідроксид натрію, карбонат натрію, гідрокарбонат натрію і гідроксид натрію. Серед неводних рідин можна згадати метилпіролідон, високов'язкі масла і метанол. За допомогою цієї операції, переважно, видаляють такі тверді речовини, як вугілля, сірчисті сполуки, діоксид вуглецю, насичені або ненасичені вуглеводні, які є більш важкими, ніж етилен, ацетилен, кислотні молекули, такі, як оцтова кислота або хлористий водень, і альдегіди. Далі проводять висушування газової суміші будь-якими відомими способами. Переважно, висушування проводять шляхом охолодження в кінці операції, стиснення газів і/або шляхом адсорбції на такому твердому осушувачі, як молекулярні сита, оксид алюмінію або вапно. Стадію промивання, у випадку її здійснення, і стадію висушування можна провести в будь-якому порядку. Так, наприклад, можна промивати і потім сушити газову суміш або сушити суміш і потім промивати. Переважно, вказану газову суміш, отриману на стадії а), промивають, потім сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш. Після стадії b) кількість води в сухій газовій суміші, переважно, менша або дорівнює 500 ч/млн, переважно, менша або дорівнює 10 ч/млн і, особливо переважно, менша або дорівнює 1 ч/млн за об'ємом. Додаткову стадію очищення, переважно, стадію хімічного очищення сухої газової суміші можна передбачити перед введенням суміші в реактор хлорування для того, щоб видалити будь-яку сполуку, яка є небажаною при хлоруванні. Це може мати місце для ацетилену, наприклад, що утворився під час стадії а), але також для кисню, який небажаний, коли знаходиться в надлишку. Ацетилен, переважно, можна видаляти за допомогою гідрування, переважно, за допомогою водню, присутнього в суміші. Згідно зі стадією с) способу за винаходом, після вищевказаної необов'язкової додаткової стадії очищення, суху газову суміш доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в DCE. 96157 10 Потік хлору являє собою такий потік, щоб щонайменше 10%, переважно, щонайменше 20% і, особливо переважно, щонайменше 40% етилену перетворилося в DCE. Потік хлору такий, при якому, переважно, найбільше 90%, переважно, найбільше 80% і, особливо переважно, найбільше 60% етилену перетворюється в DCE. Згідно зі способом винаходу суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно,характеризується вмістом етану, який становить більше або дорівнює 5%, переважно, більше або дорівнює 10%, особливо переважно, більше або дорівнює 20% і, особливо більш переважно, більше або дорівнює 25% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом етану, який становить менше або дорівнює 95%, переважно, менше або дорівнює 90% і, особливо переважно, менше або дорівнює 80% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Відносний вміст етану, переважно, становить вище або дорівнює 10%, переважно, вище або дорівнює 15% і, особливо переважно, вище або дорівнює 20% за об'ємом сполук інших, ніж етилен. Відносний вміст етану, переважно, становить менше або дорівнює 90%, переважно, менше або дорівнює 85% і, особливо переважно, менше або дорівнює 80% за об'ємом сполук інших, ніж етилен. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом етилену, який становить менше або дорівнює 1%, переважно, менше або дорівнює 3% і, особливо переважно, менше або дорівнює 5% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газову суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом етилену, який становить менше або дорівнює 50%, переважно, менше або дорівнює 25% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом моноксиду вуглецю, який становить менше або дорівнює 20%, переважно, менше або дорівнює 15% і, особливо переважно, менше або дорівнює 10% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом діоксиду вуглецю, який становить менше або дорівнює 30%, переважно, менше або дорівнює 25% і, особливо переважно, менше або дорівнює 20% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом кисню, який становить менше або дорівнює 10%, переважно, менше або дорівнює 5% і, особливо переважно, менше або дорівнює 3% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом азоту, який становить менше або дорівнює 30%, переважно, менше або дорівнює 15% і, особливо 11 переважно, менше або дорівнює 10% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Суха газова суміш перед введенням в реактор хлорування, переважно, характеризується вмістом водню, який становить менше або дорівнює 50%, переважно, менше або дорівнює 35% і, особливо переважно, менше або дорівнює 25% за об'ємом від загального об'єму сухої газової суміші. Реакцію хлорування, переважно, проводять в рідкій фазі (головним чином, переважно, DCE), що містить розчинений каталізатор, такий, як FeCl3 або іншу кислоту Льюїса. Можливо, вигідне об'єднання цього каталізатора з такими співкаталізаторами, як хлориди лужних металів. Пара, яка має хороші результати, являє собою комплекс FeCl3 з LiCl (тетрахлорферат літію - як описано в патентній заявці NL 6901398). Кількості, переважно, FeCl3, що застосовується, складають приблизно від 1 до 30 г FeCl3 на кг рідкої вихідної сировини. Молярне відношення FeCl3 до LiCl, переважно, складає приблизно від 0,5 до 2. Крім цього, хлорування, переважно, здійснюють в рідкому хлоровмісному органічному середовищі. Більш переважно, таке рідке хлоровмісне органічне середовище, що також називається рідкою вихідною сировиною, головним чином, складається з DCE. Спосіб хлорування за винаходом, переважно, проводять при температурах від 30 до 150°С. Хороші результати отримують, без урахування тиску, як при температурі нижче температури кипіння (хлорування в умовах субохолодження), так і при температурі кипіння (хлорування при кипінні). Коли спосіб хлорування за винаходом являє собою спосіб хлорування в умовах субохолодження, отримують хороші результати проведенням процесу при температурі, яка, переважно, вища або дорівнює 50°С і, переважно, вища або дорівнює 60°С, але, переважно, нижча або дорівнює 80°С і переважно, нижча або дорівнює 70°С, і тиску в газовій фазі, який, переважно, вищий або дорівнює 0,1 і, переважно, вищий або дорівнює 0,11 МПа (тиск абсолютний), але, переважно, нижчий або дорівнює 3,0, переважно, нижчий або дорівнює 2,5 і, особливо переважно, нижчий або дорівнює 2,0 МПа (тиск абсолютний). Спосіб хлорування при температурі кипіння особливо переважний, що робить можливим, коли доцільно, ефективно використовувати теплоту реакції. У такому випадку реакцію, переважно, проводять при температурі, яка вища або дорівнює 60°С, переважно, вища або дорівнює 70°С і, особливо переважно, вища або дорівнює 85°С, але переважно, нижча або дорівнює 150°С і, переважно, нижча або дорівнює 135°С і тиску в газовій фазі, який, переважно, вищий або дорівнює 0,02, переважно, вищий або дорівнює 0,05, більш переважно, вищий або дорівнює 0,11 і, найбільш переважно, вищий або дорівнює 0,13 МПа (тиск абсолютний), але, переважно, нижчий або дорівнює 2,0 і переважно, нижчий або дорівнює 1,5 МПа (тиск абсолютний). Спосіб хлорування може бути також гібридним способом хлорування при температурі кипіння із 96157 12 застосуванням контуру охолоджування. Зрозуміло, що вираз «гібридний спосіб хлорування при температурі кипіння із застосуванням контуру охолоджування» означає спосіб, в якому охолодження реакційного середовища проводять, наприклад, за допомогою теплообмінника, зануреного в реакційне середовище, або шляхом циркуляції в контурі теплообмінника, отримуючи в газовій фазі щонайменше частину DCE, що утворився. Переважно, температуру реакції і тиск встановлюють для отримання на виході DCE в газовій фазі і щоб частину тепла, що залишилася, з реакційного середовища видалити за допомогою поверхні теплообмінника. Суху газову суміш, що містить етилен, а також хлор (чистий або розбавлений) можна вводити, разом або роздільно, в реакційне середовище за допомогою будь-якого відомого пристрою. Роздільне введення сухої газової суміші може бути переважним для того, щоб збільшити її парціальний тиск і полегшити її розчинення, яке часто становить обмежуючу стадію способу. Отримані продукти хлорування, головним чином, містять DCE, а також невеликі кількості побічних продуктів, таких, як 1,1,2-трихлоретан або невеликі кількості продуктів хлорування етану або метану. Згідно зі стадією d) способу за винаходом, DCE, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування. У деяких випадках може бути вигідним не відділяти DCE, що утворився в реакторі хлорування, від потоку продуктів, що отримуються. Однак, переважно, DCE, що утворився в реакторі хлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються в реакторі хлорування. При відділенні отриманого DCE від потоку продуктів, що отримуються в реакторі хлорування, зазвичай забезпечують можливість використання теплоти реакції хлорування. У такому випадку відділення, переважно, проводять шляхом конденсації і розділення газ/рідина. Згідно зі стадією e) способу за винаходом, потік продуктів з реактора хлорування, з яких необов'язково екстрагований DCE, доставляють в реактор оксихлорування, в якому більшу частину достатньої кількості етилену перетворюють в DCE, після чого необов'язково піддають останній абсорбції/десорбції на стадії e'), під час якої 1,2дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково екстрагують, якщо не екстрагували раніше. Згідно зі способом винаходу, потік продуктів, що отримуються з реактора хлорування, з яких необов'язково екстрагований DCE, перед введенням в реактор оксихлорування, після необов'язкової стадії e'), переважно, характеризується вмістом етану, який становить більше або дорівнює 5%, переважно, більше або дорівнює 25% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Потік продуктів з реактора хлорування, з яких необов'язково екстрагований DCE, перед введенням в реактор оксихлорування, переважно, характеризується вмістом етану, який становить менше 13 або дорівнює 95%, переважно, менше або дорівнює 90%, особливо переважно, менше або дорівнює 85% і, особливо більш переважно, менше або дорівнює 80% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Вказаний потік продуктів перед введенням в реактор оксихлорування, переважно, характеризується вмістом етилену, який становить менше або дорівнює 1%, переважно, менше або дорівнює 2% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Вказаний потік перед введенням в реактор оксихлорування, переважно, характеризується вмістом етилену, який становить менше або дорівнює 50%, переважно, менше або дорівнює 25% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Вказаний потік перед введенням в реактор оксихлорування, переважно, характеризується вмістом діоксиду вуглецю, моноксиду вуглецю і азоту, який становить менше або дорівнює 70%, переважно, менше або дорівнює 60% і, особливо переважно, менше або дорівнює 55% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Вказаний потік перед введенням в реактор оксихлорування, переважно, характеризується вмістом кисню, який становить менше або дорівнює 10%, переважно, менше або дорівнює 5% і, особливо переважно, менше або дорівнює 3% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Вказаний потік перед введенням в реактор оксихлорування, переважно, характеризується вмістом водню, який становить менше або дорівнює 10%, переважно, менше або дорівнює 5%, особливо переважно, менше або дорівнює 3,5% і, особливо більш переважно, менше або дорівнює 2,5% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Реакцію оксихлорування, переважно, проводять в присутності каталізатора, що включає в себе активні елементи, включаючи мідь, осаджені на інертному носії. Інертний носій, переважно, вибраний з оксиду алюмінію, силікагелю, змішаних оксидів, глин і інших носіїв природного походження. Оксид алюмінію являє собою переважний інертний носій. Каталізатори, що включають в себе активні елементи, переважна кількість яких становить щонайменше 2, один з яких являє собою мідь, є переважними. Серед активних елементів, відмінних від міді, можна згадати лужні метали, лужноземельні метали, рідкоземельні метали і метали з групи, що складається з рутенію, родію, паладію, осмію, іридію, платини і золота. Каталізатори, що містять наступні активні елементи, являють собою особливо переважні: мідь/магній/калій, мідь/магній/натрій, мідь/магній/літій, мідь/магній/цезій, мідь/магній/натрій/літій, мідь/магній/калій/літій і мідь/магній/цезій/літій, мідь/магній/натрій/калій, мідь/магній/натрій/цезій і мідь/магній/калій/цезій. Каталізатори, описані в патентних заявках ЕРА 255156, ЕР-А 494474, ЕР-А 657212 і ЕР-А 657213, які включені сюди повністю як посилання, являють собою особливо в найбільшій міри переважні. 96157 14 Вміст міді, розрахований в формі металу, переважно, становить від 30 до 90 г/кг, переважно, від 40 до 80 г/кг і, особливо переважно, від 50 до 70 г/кг каталізатора. Вміст магнію, розрахований в формі металу, переважно, становить від 10 до 30 г/кг, переважно, від 12 до 25 г/кг і, особливо переважно, від 15 до 20 г/кг каталізатора. Вміст лужного металу, розрахований в формі металу, переважно, становить від ОД до 30 г/кг, переважно, від 0,5 до 20 г/кг і, особливо переважно, від 1 до 15 г/кг каталізатора. Атомні відношення Сu/Мg/лужний(і) метал(и), переважно, становить 1/0,1-2/0,05-2, переважно, 1/0,2-1,5/0,1-1,5 і, особливо переважно, 1/0,51/0,15-1. Каталізатори, що мають питому площу поверхні по азоту, виміряну за БЕТ по азоту, що, пере2 2 важно, включають в себе від 25 м /г до 300 м /г, 2 переважно, від 50 до 200 м /г і, особливо перева2 жно, від 75 до 175 м /г, є найбільш придатними. Можна використовувати каталізатори в стаціонарному шарі або у флюїдизованому шарі. Другий варіант являє собою переважний. Спосіб оксихлорування здійснюють в діапазоні умов, звичайно рекомендованих для цієї реакції. Температура, переважно, становить від 150 до 300°С, переважно, від 200 до 275°С і, найбільш переважно, від 215 до 255°С. Тиск, переважно, становить вище атмосферного тиску. Значення від 0,2 до 1,0 МПа (тиск абсолютний) дає хороші результати. Діапазон від 0,4 до 0,7 МПа (тиск абсолютний) є переважним. Такий тиск встановлюють для досягнення оптимального часу перебування в реакторі і щоб підтримати постійну швидкість пропускання. Звичайні часи втримання знаходяться в інтервалі від 1 до 60 с, і, переважно, від 10 до 40 с. Джерелом кисню для оксихлорування може бути повітря, чистий кисень або їх суміш, переважно, чистий кисень. Останній варіант, який дозволяє легко повторно використовувати неперетворені реагенти, переважний. Реагенти можна вводити в шар за допомогою будь-якого відомого пристрою. Зазвичай, доцільно вводити кисень окремо від інших реагентів з причин безпеки. Міркування безпеки також вимагають підтримання газової суміші, що видаляється з реактора або повторно використовується там, поза межами займання при тиску і температурах, що розглядаються. Переважно, підтримують використання так званої збагаченої суміші, тобто, суміші, що містить дуже мало кисню, по відношенню до палива, що запобігає можливості займання. При цьому, надлишок (>2 об.%, переважно, >5 об.%) водню буде недостатнім для даної широкої межі займання цієї сполуки. Відношення хлористий водень/кисень, що використовується, переважно, складає від 3 до 6 моль/моль. Відношення етилен/хлористий водень, переважно, складає від 0,4 до 0,6 моль/моль. Хлоровані продукти, що отримуються, головним чином, містять DCE, а також невеликі кількості побічних продуктів, таких, як 1,1,2-трихлоретан. У деяких випадках може бути доцільним перед введенням в реактор оксихлорування піддавати 15 потік продуктів, що отримуються з реактора хлорування, з якого необов'язково екстрагований DCE, 1 адсорбції/десорбції на стадії є ), під час якої 1,2дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково екстрагують, якщо не екстрагували раніше. Зрозуміло, що вираз «стадія е'), під час якої утворений в реакторі хлорування DCE необов'язково екстрагують, якщо не екстрагували раніше», означає, що DCE, що утворився в реакторі хлорування, можна екстрагувати під час стадії e'), якщо цю стадію проводять і якщо раніше не екстрагували. Переважно, DCE, що утворився в реакторі хлорування, екстрагують під час стадії e'), якщо таку стадію проводять і якщо раніше не екстрагували. Стадію e'), переважно, проводять у разі першого варіанту способу за винаходом, згідно з яким ODH відбувається при температурах вище 650°С аж до 800°С, і вміст водню в потоку продуктів з реактора хлорування дуже високий. Тому, потік продуктів з реактора хлорування, з якого необов'язково екстрагований 1,2-дихлоретан (вказаний нижче за текстом як потік хлорування), переважно, піддають стадії абсорбції і стадії десорбції, в яких вказаний потік, переважно, контактує з агентом для промивання, що містить DCE. Зрозуміло, що вираз «агент для промивання, що містить DCE» або більш просто, «агент для промивання», означає композицію, в якій присутній DCE в рідкому стані. Тому агент для промивання, який можна застосовувати відповідно до даного винаходу, переважно, містить DCE в рідкому стані. Присутність у вказаному агенті для промивання інших сполук зовсім не виключається з об'єму винаходу. Однак, переважно, те, що агент для промивання містить щонайменше 50 об.% DCE, більш конкретно, щонайменше 80 об.% і, найбільш конкретно, переважно, щонайменше 95 об.%. Агент для промивання, що застосовується на стадії абсорбції, може складатися з свіжого агента для промивання будь-якого походження, наприклад, неочищеного DCE, що виходить з вузла хлорування, неочищеного DCE, що виходить з вузла оксихлорування або суміші двох агентів, які не очищували. Агент також може складатися з вказаного DCE, який попередньо очищували, або повністю або частково з агента для промивання, що регенерується під час стадії десорбції, що описується нижче за текстом, що необов'язково містить DCE, який утворився в реакторіхлорування і був екстрагований на стадії десорбції, після необов'язкової обробки, що забезпечує можливість зменшення концентрації в DCE сполук, які важчі, ніж етан, як описано нижче за текстом, необов'язково з додаванням свіжого агента для промивання. Переважно, агент для промивання, що застосовується на стадії абсорбції, повністю або частково складається з агента для промивання, що регенерується під час стадії десорбції, що необов'язково містить DCE, який утворився в реакторі хлорування і був екстрагований на стадії десорбції, після вищевказаної необов'язкової обробки, необов'язково з додаванням свіжого агента для 96157 16 промивання. У випадку, коли DCE, що утворився в реакції хлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування по закінченні хлорування, особливо, в переважному способі, агент для промивання, що застосовується на стадії абсорбції, повністю або частково складається з агента для промивання, що регенерується під час стадії десорбції, після вищевказаної необов'язкової обробки, з додаванням свіжого агента для промивання (для компенсації втрати агента для промивання під час стадій абсорбції і десорбції). Вищевказаною необов'язковою обробкою, що забезпечує можливість зменшення концентрації в агенті для промивання сполук, які важчі, ніж етан, переважно, сполук, що включають в себе щонайменше 3 атоми вуглецю, може бути стадія десорбції сполук, які важчі, ніж етан і легші, ніж агент для промивання, або стадія дистиляції агента для промивання. Переважно, агент складається з десорбованих сполук, які важчі, ніж етан і легші, ніж агент для промивання. Переважно, проводять таку обробку агента для промивання. Істотна перевага полягає в тому, що присутність DCE зовсім не спричиняє ускладнення, оскільки він являє собою сполуку, головним чином, що утворилася під час оксихлорування або хлорування. Відношення між відповідними об'ємними витратами агента для промивання і потоку хлорування не є критичними і можуть змінюватися в широких межах. Практично, воно обмежується тільки вартістю регенерації агента для промивання. Звичайно, об'ємна витрата агента для промивання становить щонайменше 1, переважно, щонайменше 5, і, особливо переважно, щонайменше 10 тонн на тонну потоку хлорування. Зазвичай, об'ємна витрата агента для промивання максимально становить 100, переважно, 50 і, найбільш переважно, 25 тонн на тонну суміші етилену і етану, щоб екстрагувати з потоку хлорування. Стадію абсорбції, переважно, проводять за допомогою абсорбера, такого, як, наприклад, абсорбер, що працює за принципом плівки, що підіймається або падає, або абсорбційної колони, вибраної з тарільчастих колон, колон з нерегульованою насадкою, колон зі структурованою насадкою, колон, що об'єднують один або декілька вищевказаних внутрішніх пристроїв, або колон з розпилювачем. Стадію абсорбції, переважно, проводять за допомогою абсорбційної колони і, особливо переважно, за допомогою тарільчастої абсорбційної колони. Абсорбційну колону, переважно, забезпечують суміщеним допоміжним обладнанням, таким, як, наприклад, щонайменше один конденсатор або холодильник, який знаходиться всередині або зовні колони. Вищевказану стадію абсорбції, переважно, проводять під тиском щонайменше 1,5, переважно, щонайменше 2,0 і, особливо переважно, щонайменше 2,5 МПа (тиск абсолютний). Стадію абсорбції, переважно, проводять під тиском максимально 4,0, переважно, 3,5 і, найбільш переважно, 3,0 МПа (тиск абсолютний). 17 Температура, при якій проводять стадію абсорбції, переважно, становить щонайменше 10, переважно, щонайменше 0 і, особливо переважно, щонайменше 10°С у верхній частині абсорбера або абсорбційної колони. Температура у верхній частині абсорбера або абсорбційної колони складає, переважно, максимально 60, переважно, 50 і, найбільш переважно, 40°С. Температура в нижній частині абсорбера або абсорбційної колони становить щонайменше 0, переважно, щонайменше 10 і, особливо переважно,щонайменше 20°С. Температура, переважно, становить максимально 70, переважно, 60 і, найбільш переважно, 50°С. Потік, що утворюється в результаті стадії абсорбції, який являє собою очищений потік хлорування сполук, які легші, ніж етилен, переважно, піддають стадії десорбції. Агент для промивання, регенерований після стадії десорбції, що необов'язково містить DCE, який утворився в реакторі хлорування, потім був екстрагований, можна видаляти, повністю або частково подавати в сектор оксихлорування, де DCE знаходиться разом з DCE, що утворився в реакторі оксихлорування, або повністю або частково повторно доставляти на стадію абсорбції, необов'язково після вищевказаної обробки, з необов'язковим додаванням свіжого агента для промивання. Переважно, агент для промивання, що регенерується після стадії десорбції, повністю або частково повторно доставляють на стадію абсорбції, після вищевказаної необов'язкової обробки, необов'язково з додаванням свіжого агента для промивання, або в сектор оксихлорування. У випадку, коли DCE, що утворився в реакторі хлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування по закінченні хлорування найбільш переважним способом, агент для промивання, регенерований після стадії десорбції, повністю або частково повторно доставляють на стадію абсорбції, після вищевказаної необов'язкової обробки з додаванням свіжого агента для промивання. Стадію десорбції, переважно, проводять за допомогою десорбера, такого, як, наприклад, десорбер, що працює за принципом плівки, що піднімається і падає, ребойлера або десорбційної колони, вибраної з тарільчастих колон, колон з нерегульованою насадкою, колон зі структурованою насадкою, колон, що об'єднують один або декілька вищевказаних внутрішніх пристроїв, і колон з розпилювачем. Стадію десорбції, переважно, проводять за допомогою десорбційної колони і, найбільш переважно, за допомогою тарільчастої десорбційної колони. Десорбційну колону, переважно, забезпечують спільно діючим допоміжним обладнанням, таким, як, наприклад, щонайменше один конденсатор або один холодильник, який знаходиться всередині або ззовні колони, і щонайменше одним ребойлером. Десорбційний тиск, переважно, вибирають так, що вміст сполук, що мають щонайменше 3 атома вуглецю, в десорбованому газі, становить менше 100 ч/млн, переважно, менше або дорівнює 50 96157 18 ч/млн і, особливо переважно, менше або дорівнює 20 ч/млн за об'ємом. Вищевказану стадію десорбції, переважно, проводять під тиском щонайменше 0,1, переважно, щонайменше 0,2 і, особливо переважно, щонайменше 0,3 МПа (тиск абсолютний). Стадію десорбції, переважно, проводять під тиском максимально 2,0, переважно, 1,5 і, найбільш переважно, щонайменше 1,0 МПа (тиск абсолютний). Температура, при якій проводять стадію десорбції, переважно, становить щонайменше 10, переважно, щонайменше 0 і, особливо переважно, щонайменше при 10°С у верхній частині десорбера або десорбційної колони. Максимальна температура у верхньої частини десорбера або десорбційної колони, переважно, становить 60, переважно, 50 і, найбільш переважно, 45°С. Температура в нижній частині десорбера або десорбційної колони становить щонайменше 60, переважно, щонайменше 80 і, особливо переважно, щонайменше 100°С. Температура, переважно, становить максимально 200, переважно, 160 і, найбільш переважно, 150°С. У найбільшій мірі перевагу віддають способу, коли стадію абсорбції проводять в абсорбційній колоні, а стадію десорбції в десорбційній колоні. Водень, регенерований після стадії абсорбції, переважно, використовують як паливо або як реагент, необов'язково після стадії очищення. Отже, водень можна використовувати як паливо на стадії піролізу DCE або на стадії а). Водень також можна застосовувати як реагент, наприклад, для реакції гідрування. Згідно зі стадією f) способу за винаходом, DCE, що утворився в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування і необов'язково додають до DCE, що утворився в реакторі хлорування. Відділення отриманого DCE від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, проводять відомими способами. Відділення, переважно, спочатку проводять шляхом конденсації. Теплоту реактора оксихлорування зазвичай регенерують у вигляді пари, яку можна використовувати для операцій розділення або для будь-якого іншого застосування. Після виходу з реактора оксихлорування потік продуктів також, переважно, промивають для витягання неперетвореного НСI. Така операція промивання, переважно, являє собою стадію лужного промивання. Переважно, це відбувається після стадії розділення газ/рідина, яка забезпечує можливість витягання DCE, що утворилося в рідкій формі, і, зрештою, висушування DCE. Гази, які необов'язково повторно використовуються для ODH, сушать охолоджуванням. Зрозуміло, що вираз «необов'язково додають до DCE, що утворився в реакторі хлорування», означає, що якщо DCE, який утворився в реакторі хлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з такого реактора у вихідного пристрою реактора хлорування або після стадії e'), до нього можна додавати або не додавати DCE, що утворився в реакторі оксихлорування. Переважно, до нього додають DCE. З іншого боку, якщо цей 19 перший DCE не відділяють, DCE, виділений з потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, переважно, являє собою тільки потік витягнутого DCE. Згідно з необов'язковою стадією g) способу за винаходом, потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, що необов'язково містить додатковий потік етану, раніше введеного на одну зі стадій від b) до f), необов'язково повторно використовують, направляючи на стадію а) після необов'язкового продування газів і/або після необов'язкової додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти, що містяться в ньому. Потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, можна рециркулювати або не рециркулювати, направляючи на стадію а), під час додаткової стадії g). Переважно, потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з якого екстрагований DCE, рециркулюють на стадію а) під час стадії g). Додатковий потік етану, раніше введений на одній зі стадій від b) до f), можна тому виявити в цьому потоці, що рециркулюється на стадії g). Таким чином, в конкретному випадку, коли є тільки збіднений за вмістом потік етану, наприклад, що містить від 30 до 40% етану, доцільне введення такого потоку не тільки безпосередньо на стадію а), але і, наприклад, на стадію e') абсорбція/десорбції так, щоб з нього екстрагувати легкі гази і потік, що залишився, рециркулювати, направляючи на ODH під час стадії g). Подібним чином, в конкретному випадку, коли наявний потік етану, збагачений сірчистими сполуками, можна, переважно, вводити такий потік безпосередньо не на стадію а), а, наприклад, на стадію b) для видалення з нього таких небажаних сполук; після проведення стадій від с) до f), такий потік етану потім рециркулюють, направляючи на ODH під час стадії g). Потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, переважно, характеризується вмістом етану, який становить вище або дорівнює 5%, переважно, вище або дорівнює 15%, більш переважно, вище або дорівнює 30% і, найбільш переважно, вище або дорівнює 40% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, переважно, характеризується вмістом етану, який становить менше або дорівнює 95%, переважно, менше або дорівнює 90%, більш переважно, менше або дорівнює 85% і, найбільш переважно, менше або дорівнює 80% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, переважно, характеризується вмістом етилену, який становить менше або дорівнює 10%, переважно, менше або дорівнює 5% і більш переважно, менше або дорівнює 2% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, пере 96157 20 важно, характеризується вмістом водню, який становить менше або дорівнює 10%, переважно, менше або дорівнює 5% і, найбільш переважно, менше або дорівнює 2% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Потік продуктів, що отримується з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, переважно, характеризується вмістом моноксиду вуглецю, діоксиду вуглецю і азоту, який становить менше або дорівнює 70%, переважно, менше або дорівнює 60% і, найбільш переважно, менше або дорівнює 55% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, переважно, характеризується вмістом кисню, який становить менше або дорівнює 10%, переважно, менше або дорівнює 5% і, найбільш переважно, менше або дорівнює 3% за об'ємом від загального об'єму вказаного потоку. Згідно з стадією g) переважного способу за винаходом, потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE, що необов'язково містить додатковий потік етану, раніше введений на одну зі стадій від b) до f), повторно використовують на стадії а). Повторне використання на стадії а) здійснюють в такому випадку після необов'язкового продування газів і/або після необов'язкової додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти (особливо, сліди DCE і/або інших хлорованих продуктів, таких, як хлористого етилен), що містяться в потоці продуктів, що розглядається. За необхідністю, додаткову обробку можна провести з застосуванням активованого вугілля або адсорбенту. Можна провести або продування газів, або додаткову обробку, або обидві операції. Більш конкретно, потік продуктів повторно використовують на стадії а) без продування газів і без додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти, що містяться в ньому. Дійсно, повторне використання такого потоку продуктів на стадії a) ODH може представляти інтерес, щоб отримати користь від сприятливої каталітичної дії хлорованих продуктів на реакцію ODH. У межах обсягу даного винаходу особливо переважним є спосіб отримання DCE виходячи з потоку етану, відповідно до якого: а) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню при температурі вище 650°С, отримуючи газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; b) вказану газову суміш необов'язково промивають і сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш; c) після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш потім доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в 1,2-дихлоретан; d) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування; 21 e) потік продуктів, що отримується з реактора хлорування, з яких екстрагований 1,2-дихлоретан доставляють в реактор оксихлорування, в якому більша частина достатньої кількості етилену перетворюється на 1,2-дихлоретан, після чого останній піддається абсорбції/десорбції на стадії e'). f) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування і необов'язково додають до 1,2-дихлоретану, що утворився в реакторі хлорування; g) потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований 1,2дихлоретан рециркулюють, направляючи на стадію а). У межах обсягу даного винаходу особливо переваленим також є спосіб отримання DCE, виходячи з потоку етану, відповідно до якого: a) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню при температурі, яка нижча або дорівнює 650°С, отримуючи газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; b) вказану газову суміш необов'язково промивають і сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш; c) після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш потім доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в 1,2-дихлоретан; d) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування; e) потік продуктів, що отримуються з реактора хлорування, з яких екстрагований 1,2-дихлоретан доставляють в реактор оксихлорування, в якому більша частина достатньої кількості етилену перетворюється на 1,2-дихлоретан; f) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, і необов'язково додають до 1,2-дихлоретану, що утворився в реакторі хлорування; g) потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований 1,2дихлоретан рециркулюють, направляючи на стадію а). DCE, отриманий хлоруванням і оксихлоруванням етилену, можна потім перетворити в VC. Винахід також стосується способу отримання VC. З урахуванням цього, винахід стосується способу отримання VC, що характеризується тим, що: a) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню, отримуючи газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; b) вказану газову суміш необов'язково промивають і сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш; c) після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш потім доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в 1,2-дихлоретан; 96157 22 d) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування; e) потік продуктів, що отримуються з реактора хлорування, з яких необов'язково екстрагований 1,2-дихлоретан доставляють в реактор оксихлорування, в якому більша частина достатньої кількості етилену перетворюється на 1,2-дихлоретан, після чого останній необов'язково піддається абсорбції/десорбції на стадії e'), під час якої 1,2дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково екстрагують, якщо раніше не екстрагували; f) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, і необов'язково додають до 1,2-дихлоретану, що утворився в реакторі хлорування; g) потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований 1,2дихлоретан, що необов'язково містить додатковий потік етану, раніше введений на одну зі стадій від b) до f), необов'язково рециркулюють, направляючи на стадію а) після необов'язкового продування газів і/або після необов'язкової додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти, що містяться там; h) отриманий 1,2-дихлоретан піддають піролізу, отримуючи, таким чином, VC. Конкретні умови і переваги, описані для способу отримання DCE, відповідно до винаходу, застосовують в способі отримання VC згідно з винаходом. Умови, при яких можна провести піроліз, відомі фахівцеві в галузі техніки. Такий піроліз, переважно, виконують проведенням реакції в газовій фазі в трубчастій печі. Звичайні температури піролізу знаходяться в інтервалі від 400 до 600°С, переважно, в інтервалі від 480 до 540°С. Час знаходження в печі, переважно, знаходиться в інтервалі від 1 до 60 секунд, переважно, від 5 до 25 секунд. Швидкість конверсії DCE, переважно, обмежують інтервалом від 45 до 75% для того, щоб обмежувати утворення побічних продуктів і забруднення труб печі. Наступні стадії забезпечують цю можливість із застосуванням будь-якого відомого пристрою, щоб збирати очищений VC і хлористий водень для підвищення якості, переважно, при оксихлоруванні. Після очищення неперетворений DCE, переважно, повторно доставляють в піч для піролізу. Крім цього, винахід також стосується способу отримання PVC. З урахуванням цього винахід стосується способу отримання PVC, що характеризується тим, що: a) потік етану піддають каталітичному оксидегідруванню, отримуючи газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти; b) вказану газову суміш необов'язково промивають і сушать, отримуючи, таким чином, суху газову суміш; c) потім, після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш доставляють в реактор хлорування з потоком хлору, що подається, 23 так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в 1,2-дихлоретан; d) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора хлорування; e) потік продуктів, що отримуються з реактора хлорування, з яких необов'язково екстрагований 1,2-дихлоретан доставляють в реактор оксихлорування, в якому більша частина достатньої кількості етилену перетворюється на 1,2-дихлоретан, після чого останній необов'язково піддається абсорбції/десорбції на стадії e'), під час якої 1,2дихлоретан, що утворився в реакторі хлорування, необов'язково екстрагують, якщо раніше не екстрагували; f) 1,2-дихлоретан, що утворився в реакторі оксихлорування, відділяють від потоку продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, і необов'язково додають до 1,2-дихлоретану, що утворився в реакторі хлорування; g) потік продуктів, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований 1,2дихлоретан, що необов'язково містить додатковий потік етану, раніше введений на одну зі стадій від b) до f), необов'язково рециркулюють, направляючи на стадію а) після необов'язкового продування газів і/або після необов'язкової додаткової обробки для того, щоб видалити хлоровані продукти, що містяться в ньому; h) отриманий 1,2-дихлоретан піддають піролізу, отримуючи, таким чином, VC;i і) VC полімеризують, щоб отримати PVC. Конкретні умови і переваги, описані для способу отримання DCE і способу отримання VC, відповідно до винаходу застосовують до способу отримання PVC за винаходом. Спосіб отримання PVC може бути полімеризацією в масі, розчині або у водній дисперсії, переважною є полімеризація у водній дисперсії. Зрозуміло, що вираз «полімеризація у водній дисперсії» означає радикальну полімеризацію у водній суспензії, а також радикальну полімеризацію у водній емульсії і полімеризацію у водній мікроемульсії. Зрозуміло, що вираз «радикальна полімеризація у водній суспензії» означає будь-який спосіб радикальної полімеризації, що здійснюється у водному середовищі в присутності диспергуючих агентів і маслорозчинних радикальних ініціаторів. Зрозуміло, що вираз «радикальна полімеризація у водній емульсії» означає будь-який спосіб радикальної полімеризації, що здійснюється у водному середовищі в присутності емульгаторів і водорозчинних радикальних ініціаторів. Зрозуміло, що вираз «полімеризація у водної мікроемульсії», що також називається полімеризацією в гомогенізованій водній дисперсії, означає будь-який спосіб радикальної полімеризації, в якому застосовують маслорозчинні ініціатори і емульсію крапель мономерів отримують за допомогою інтенсивного механічного перемішування і в присутності емульгаторів. У зв'язку з аналогічним спрощеним способом термічного крекінгу, спосіб, відповідно до винаходу з використанням стадії ODH, має перевагу, що 96157 24 полягає в об'єднанні ендотермічної стадії (перетворення етану в етилен) з екзотермічною стадією з утворенням води, в протіканні при помірній температурі і що дозволяє уникати виділення теплоти реакції при високій температурі. Спосіб згідно з винаходом також має перевагу забезпечення можливості рециркуляції потоку продуктів, що отримуються з оксихлорування, з яких екстрагований DCE, направляючи на стадію ODH, забезпечуючи, таким чином, збільшену конверсію етану в етилен. Крім того, при наявності помірної температури ODH, відносно термічного крекінгу, навіть якщо такий потік, що повторно використовується, містить сліди хлорованих органічних продуктів, таких, як DCE, їх присутність не викликає проблем поведінки матеріалу і корозії, як відбувається у випадку термічного крекінгу вище 800°С. Присутність хлорованих продуктів може, крім того, бути сприятливою, оскільки вони дозволяють збільшувати ефективність реакції ODH. Спосіб за винаходом має перевагу у відсутності утворення сполук, що включають в себе щонайменше 3 атома вуглецю, в кількостях, що заподіюють ускладнення, причому такі сполуки зазвичай є відповідальними за деяке інгібування під час піролізу DCE. Таке інгібування зумовлене утворенням таких похідних, як 1,2-дихлорпропан і монохлорпропени. їх схильність до утворення стабільних алільних радикалів пояснює їх значний інгібуючий вплив на піроліз DCE, який здійснюється радикальним шляхом. Утворення таких побічних продуктів, що містять 3 атоми вуглецю, і більш важких побічних продуктів, крім того, створює непотрібну витрату реагентів при оксихлоруванні і при хлоруванні, або створює витрати на їх руйнування. Крім того, такі важкі сполуки, роблять внесок в забруднення колон і випарників. Оскільки реакція ODH відбувається при більш низькій температурі, ніж термічний крекінг, спосіб, відповідно до винаходу, переважно, характеризується, крім цього, тим фактом, що утворення важких сполук при олігомеризації значно нижче. Спосіб за винаходом, що використовує стадію ODH, має перевагу в обмеженні конверсії за допомогою переходу до ODH не вдаючись до таких способів розділення, що дорого коштують, які вимагають дистиляції етилену. Інша перевага способу за винаходом полягає в забезпеченні можливості мати на тій же промисловій ділянці повністю суміщений спосіб, що тягнеться від джерела вуглеводню - а саме, етану аж до отриманого полімеру, виходячи з отриманого мономера. Другий варіант способу за винаходом згідно з яким ODH проводять при температурах, які нижчі або дорівнюють 650°С, має перевагу в утворенні дуже невеликих кількостей водню, що відповідає за численні недоліки. Перший варіант способу отримання DCE за винаходом тепер буде проілюстрований з посиланням на креслення, прикладене до даного опису. Це креслення складається з прикладеної фіг. 1, що схематично представляє варіант здійснення способу отримання DCE за винаходом. 25 Потік етану 1 і джерело кисню 2 вводять в реактор 3, де піддають ODH при температурі вище 650°С. Газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти 4, що отримуються під час стадії ODH, піддають промиванню і сушінню в 5 для того, щоб видалити з них побічні продукти, а також воду (6). Після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш, що утворилася, потім доставляють в реактор хлорування 7, з потоком хлору 8, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося на DCE. DCE 11, що утворився в реакторі хлорування, відділяють у 10 від потоку продуктів 9, що отримуються з реактора хлорування. Потік продуктів 12. що отримуються з реактора хлорування, з яких екстрагований DCE, потім піддають абсорбції/десорбції на стадії 13 для того, щоб видалити сполуки, які легші, ніж етилен, серед яких водень (13-біс), які можна валоризувати термічно, хімічно або гідравлічно, перед доставкою в реактор оксихлорування 14, подаючи (вказаний потік продуктів) з хлористим воднем 15 і киснем 16, в якому більша частина достатньої кількості етилену перетворюється на DCE. Рідкий DCE 19, що утворився в реакторі оксихлорування, доповнений зрідженими побічними продуктами, серед яких вода, відділяють в 18 конденсацією, з подальшим промиванням і розділенням газ/рідина від потоку продуктів 17, що отримуються з реактора оксихлорування. Потік продуктів 20, що витягується з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE 19, в результаті рециркулюють, направляючи на стадію ODH. Другий переважний варіант способу отримання DCE відповідно до винаходу тепер буде проі 96157 26 люстрований з посиланням на фігуру, прикладену до даного опису. Фіг. 2 схематично представляє варіант здійснення способу отримання DCE за винаходом. Потік етану 1 і джерело кисню 2 вводять в реактор, де піддають ODH при температурі, яка нижча або дорівнює 650°С. Газову суміш, що містить етилен, неперетворений етан, воду і вторинні компоненти 4, що отримуються під час стадії ODH, піддають промиванню і сушінню в 5 для того, щоб видалити з неї побічні продукти, а також воду (6). Після необов'язкової додаткової стадії очищення суху газову суміш, що утворилася потім доставляють в реактор хлорування 7, з потоком хлору 8, що подається, так, щоб щонайменше 10% етилену перетворилося в DCE. DCE 11, що утворився в реакторі хлорування, відділяють у 10 від потоку продуктів 9, що отримуються з реактора хлорування. Потік продуктів 12, що отримуються з реактора хлорування, з яких екстрагований DCE, потім доставляють в реактор оксихлорування 13, з хлористим воднем 14, що подається, і киснем 15, в якому більшу частину достатньої кількості етилену перетворюють в DCE. Рідкий DCE 18, що утворився в реакторі оксихлорування, доповнений зрідженими побічними продуктами, серед яких вода, відділяють в 17 конденсацією з подальшим промиванням і розділенням газ/рідина, виходячи з потоку продуктів 16, що отримуються з реактора оксихлорування. Потік продуктів 19, що отримуються з реактора оксихлорування, з яких екстрагований DCE 18, на закінчення рециркулюють, направляючи на стадію ODH. 27 Комп’ютерна верстка Т. Чепелева 96157 Підписне 28 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601