Механічно-термічний аерозольний генератор для автономної роботи

Механічно-термічний аерозольний генератор для автономної роботи, який включає раму з закріпленим на ній двигуном, з'єднаний приводом з повітряним компресором, повітропроводом, а також кутову насадку з робочою форсункою, та ємкості для робочої рідини, який відрізняється тим, що стиснуте турбокомпресором повітря, з подачею 30 тис. м 3/год, нагнітає в сталевий повітропровід Æ 110 мм, складений з поворотного коліна та двох колін приварених до труб, горизонтальної та вертикальної, між собою з'єднаних рухомими та нерухомими фланцями, робоча форсунка через кутову насадку з рухомим фланцем та через нерухомі фланці повітропроводу з'єднуються з ним у трьох різних місцях, вона виготовлена з нержавіючої сталі має змінні соплові насадки з вихідними отворами Æ 60-100 мм, у корпусі форсунки вздовж осі, встановлено на чотирьох установлювальних болтах розпилювач робочої рідини, в якому є змінні соплові шайби розпилювача робочої рідини з сопловими отворами Æ 3-8 мм та радіальними канавками квадратного перерізу розміром від 1 до 3 мм, у вертикальній площині розпилювач робочої рідини фіксується за допомогою двох штуцерів, кутового, який угвинчується у розпилювач робочої рідини, та прямого, який угвинчується середньою частиною у корпус форсунки, а нижньою в кутовий штуцер, для контролю та регулювання температури повітря, в місцях приєднання робочої форсунки до повітропроводу, просвердлені різальні отвори, в які угвинчується датчик температури, у горизонтальну трубу встановлено змійовик з мідної трубки Æ 10 мм, який приварено в отворах горизонтальної труби повітропроводу, просвердлених у радіальному напрямку, один вивід приєднано накидною гайкою до регулюючого крана, під'єднаного до водяного насоса двигуна, другий приєднують накидною гайкою до патрубка припаяного до бачка радіатора, прилад контролю температури встановлюється на щитку приладів, підвищена передача обертового руху від двигуна до ротора компресора A (54) МЕХАНІЧНО-ТЕРМІЧНИЙ АЕРОЗОЛЬНИЙ ГЕНЕРАТОР ДЛЯ АВТОНОМНОЇ РОБОТИ 43028 аерозольний генератор монтується на рамі власної конструкції, що має фундаментну раму, в яку умонтований акумуляторний ящик, кришка якого утворює разом з консольними площадками, привареними до рами з лівого та правого боків у передній частині рами, площадку управління, перпендикулярно до площадки управління приварена рама безпеки, на яку виведені та закріплені знім ними скобами трубопроводи робочої рідини та пневматичні магістралі з кранами управління, а також встановлені освітлювальні прилади, дві фаришукачі, плафон освітлювання, на рамці приладів, яка приварена до поперечки рами безпеки встановлені прилади пуску і контролю з підсвічуванням та розетка переносної лампи. Винахід відноситься до галузі сільськогосподарської техніки по хімічному захисту рослин від хвороб, шкідників та бур'янів, а також для дезінфекції та дезінсекції закритих приміщень. Відомий зразок аерозольного генератора, працюючого за термомеханічним принципом типу АГ-Л 6, має раму, на якій закріплено двигун з приводом та муфтою зчеплення, повітряний компресор, камеру згоряння, працюючу на бензині, жарову тр убу, кутову насадку, робочу форсунку, ємкості для робочої рідини. Недоліком аерозольного генератора є наявність камери згоряння, що підвищує пожеженебезпечність, яка призводить інколи до загоряння робочої рідини та розриву аерозольної хмари, відсутність стаціонарних баків для робочої рідини не дозволяє мати можливості постійного перемішування та приготування її в польових умовах, конструкція робочої форсунки не дозволяє мати змінні соплові отвори на розпилювачі робочої рідини та змінні соплові насадки, не враховується можливість використання манометра для контролю за хвилинним розходом робочої рідини, відсутній контроль за температурою повітря в повітропроводі, система самозаправлення потребує запуску двигуна аерозольного генератора за кожним разом, заправний шланг не має перекриваючого крану та інше (Коротких Г.И. Аэрозольная аппаратура / Аэрозоли в растениеводстве. - М.: Колос, 1967. С. 6-24). Задачею винаходу є підви щення ефективності аерозольної обробки, покращення умов праці оператора та її безпеки. Поставлена задача досягається тим, що запропонований механічно-термічний аерозольний генератор для автономної роботи стиснутого турбокомпресором повітря, з подачею 30 тис. м 3/год, нагнічує в сталевий повітропровід Æ 110 мм, складений з поворотного коліна та двох колін, приварених до труб - горизонтальної та вертикальної, між собою з'єднаних рухомими та нерухомими фланцями, робоча форсунка через кутову насадку з рухомим фланцем та через нерухомі фланці повітропроводу з'єднується з ним у трьох різних місцях, вона виготовлена з нержавіючої сталі, має змінні соплові насадки з вихідними отворами Æ 60100 мм, у корпусі форсунки вздовж осі встановлено на чотирьох установчих болта х розпилювач робочої рідини, в якого є змінні соплові шайби розпилювача робочої рідини з сопловими отворами Æ 3-8 мм та радіальними канавками квадратного перерізу розміром від 1 до 3 мм, у вертикальній площині розпилювач робочої рідини фіксується за допомогою двох штуцерів: кутово го, який угвинчується у розпилювач робочої рідини, та прямого, який угвинчується середньою частиною у корпус форсунки, а нижньою - в кутовий штуцер, для контролю та регулювання температури повітря в місцях приєднання робочої форсунки до повітропроводу просвердлені різальні отвори, в які угвинчується датчик температури, у горизонтальну тр убу встановлено змійовик з мідної трубки Æ 10 мм, який приварено в отворах горизонтальної труби повітропроводу, просвердлених у радіальному напрямку, один вивід приєднано накидною гайкою до регулюючого крану, приєднаного до водяного насосу двигуна, другий приєднують накидною гайкою до патрубку припаяного до бачка радіатора, прилад контролю температури встановлюється на щитку приладів, підвищена передача обертального руху від двигуна до ротора компресора виконується через привод турбокомпресора, корпус якого закріплено до торця корпуса зчеплення двигуна болтами, усередині корпуса на двох підшипниках встановлено вал, який має шліцьове з'єднання з напівмуфтою, яка закріплена болтами за маховик двигуна, на шліцьові з'єднання всередині вала встановлена шестерня приводу, яка має зачеплення з шестернею мультиплікатора турбокомпресора, встановленого на верхній площадці корпуса приводу турбокомпресора та закріпленого на ньому з допомогою двосторонніх шпильок, герметичні баки робочої рідини виготовлені з листової нержавіючої сталі, шля хом штампування корпуса у вигляді швелера, боки якого скріплені перегородками, звареними у шаховому порядку, торцеві стінки підсилені з внутрішнього боку двома привареними до них ребрами жорсткості, приварені до корпусу, на одній з торцевих стінок у нижній частині вирізаний люк 100´200 мм, підсилений рамкою, звареною з прокату кутка № 2, рамка зачиняється болтами кришечкою люку з гумовою прокладкою розміром 150´250 мм, закріпленою на ній, зверху до корпусу баку приварюється кришка, підсилена з внутрішньої сторони двома ребрами жорсткості, привареними до неї, яка має горловину з привареним до неї фланцем, у кришку уварено штуцер контролю тиску робочої рідини, у днищі баку прорізаний отвір Æ 110 мм, в який уварена обичайка, утворююча поглиблення баку, заварена знизу колом з листової нержавіючої сталі, у радіальному напрямку на ній просвердлюється отвір, в якій уварюється тр уба для зливу рідини з баку, пневматична мішалка виконана з двох тр уб із нержавіючої сталі, зварених одна з одною перпендикулярно, вертикальна труба у вер хній частині заглушується зваркою, нижче заглушки у площині, перпендикулярній площині зварених труб, просвердлено отвір Æ 10 мм, у який уварено штуцер підведення стиснутого повітря, порожнина горизонтальної труби сполучується з порожниною вертикальної труби через отвір Æ 15 мм, просвердлений у цен 2 43028 трі горизонтальної труби, до торців горизонтальної труби приварюють заглушки у радіальному напрямі через 50 мм у площинах 90° одна до одної, по гвинтовій лінії на всій довжині горизонтальної труби просвердлюються отвори Æ 3 мм, зібрана мішалка приварюється верхньою частиною вертикальної труби до внутрішньої частини горловини баку, штуцер просувається крізь отвір та обварюється, аерозольний генератор монтується на рамі власної конструкції, що має фундаментну раму, в яку умонтований акумуляторний ящик, кришка якого утворює разом з консольними площадками, привареними до рами з лівого та правого боків у передній частині рами, площадку управління, перпендикулярно до площадки управління приварена рама безпеки, на яку виведені та закріплені знімними скобами трубопроводи робочої рідини та пневматичні магістралі з кранами управління, а також встановлені освітлювальні прилади, дві фаришукачі, плафон освітлювання, на рамці приладів, яка приварна до поперечки рами безпеки встановлені прилади пуску і контролю з підсвічуванням та розетка переносної лампи. Приклад виконання механічно-термічного аерозольного генератора для автономної роботи, який складається з рами (фіг. 9), установленої в кузові всюдихідного автомобіля та закріпленої з допомогою 4-х болтів, які закріплюють пластину кріплення 3 (фіг. 1) з балкою кузова, двигуна 20, приводу турбокомпресора 8 (фіг. З), турбокомпресора 5, повітропроводу, який складається з поворотного коліна 44 (фіг. 1), тр уби горизонтальної 19, закріпленої на рамці повітропроводу 12, підгаченою термостійкою гумою 11 та закріпленою хомутом горизонтальної труби 10, тр уби вертикальної 43, яка підкріплюється до борту, жорсткістю кріплення горизонтальної труби 7 та хомутом вертикальної труби 6, робочої форсунки 5, яка може приєднуватися до повітропроводу у трьох місцях А, В або С, в залежності від виконуваних робіт, пневматичної магістралі 1 (фіг. 10), яка зроблена з оцинкованих труб, закріплених на рамі скобами, привареними до рами, трубопроводів робочої рідини 5, 6 та 9, які зроблені з нержавіючої труби, також закріплені скобами, привареними до рами, для управління ними приєднані на різьбі крани пневматичної магістралі баків 34 (фіг. 1), крани подачі робочої рідини від баків до хрестоподібного перемикача 35 та хрестоподібний перемикач 42. Для приготування та використання робочої рідини встановлені на підставках та закріплені до полу кузова з допомогою болтів три герметичні баки робочої рідини 7, 8 та 12 (фіг. 2). Роботи в нічний час забезпечуються двома фарами-шукачами 26 (фіг. 10), плафоном освітлювання площадки управління 27 та плафоном освітлювання заднім 8, живлення на них подається від генератора 22. Управління роботою аерозольного генератора виконується з площадки управління 37, пуск та контроль відбувається з допомогою приладів з підсвічуванням, закріплених на щитку приладів 29, пуск двигуна забезпечують два акумулятори, які розташовані в акумуляторному ящику 38, піднімання аерозольного генератора здійснюється за допомогою 4-х римів 9 (фіг. 2), для безпечної роботи за бортом встановлена драбина знімна 4 (фіг. 1), для змиву розлитих пестицидів та як ємкість для умивання використовують бак технічної води 31. Рама (фіг. 9) включає фундаментну раму 1, вона складається з двох паралельних, поставлених на полку швелерів, з'єднаних у передній частині чотирма кутниками, привареними до полок швелера зверху та знизу, до нижніх полок швелера приварюють сталевий лист, який зі сталевими листами, привареними з торців до кутників та стінок швелерів, утворюють акумуляторний ящик, закритий зверху кришкою акумуляторного ящика 8, яка утворює центральну частину площадки управління, з задньої частини швелера зварені між собою сталевим листом жорсткості 12. З правої та лівої сторін фундаментної рами в районі акумуляторного ящика консольно приварені чотири кутника площадки управління 13, які підкріплюються чотирма кницями площадками управління 15, котрі мають отвори для трубопроводів та магістралей, кутники з’єднанні між собою двома поперечними кутниками 14, до одержаних симетричних рамок приварюється листова сталь, одержана площина разом з кришкою акумуляторного ящика 8, утворює площадку управління 7. Для піднімання та знімання рами з кузова автомобіля до стінок рами з допомогою 4-х болтів закріплені чотири рима 5. На фундаментній рамі встановлено та закріплена за допомогою зварки рама агрегатів 2, вона включає два швелери, поставлені на полки та з'єднані між собою зваркою: в передній частині - за допомогою балки радіатора 6, у задній частині двома кутниками жорсткості рами агрегатів 17, підкріплені двома вертикальними кутниками рами агрегатів 16, які є одноразово опорами консолей паливного бака. До верхнього кутника 17, перпендикулярно до нього, приварюється рамка кріплення повітропроводу 3, яка складається з двох швелерів, з'єднаних між собою зваркою поперечним швелером, рамка підкріплюється двома косинками 23, звареними з нею та полками швелерів, у ніжній частині рамки просвердлені отвори, які разом з отворами на вертикальних кутниках рами агрегатів 16 служать для закріплення болтами двох стандартних консолей, на яких закріплено паливний бак 13 (фіг. 1). З лівої сторони у задній частині рами агрегатів на консолях за допомогою стандартних деталей кріпиться автомобільний ресивер 4, який має два або три стандартних автомобільних сталевих балони. Вертикально до площадки управління приварена рама безпеки 9, підкріплена двома кницями рами безпеки 20, яка є захистом оператора від ударів гілками під час роботи уздовж лісосмуг та в садах. На ній закріплені пневматична магістраль до баків І, II та III - 19, 20 та 21 (фіг. 10) з кранами пневматичної магістралі баків І, II та III - 3, 8 та 11, трубопроводи робочої рідини від баків І, II та III до хрестоподібного перемикача 5, 6 та 9, з кранами подачі робочої рідини від баків І, II та III до хрестоподібного перемикача - 4, 7 та 10, манометри контролю тиску у баках І, II та III - 15, 16 та 17, угвинчені в муфти, які приварені до верхнього ряду кутників кріплення трубопроводів та баку технічної води 21 (фіг. 9), рамка щитка приладів 10, а також встановлюється та закріплюється болтами бак 3 43028 технічної води 31 (фіг. 1) та кріплення для вогнегасника. Рама безпеки 9 (фіг. 9) зібрана з чотирьох стояків рами безпеки 18, скріплених зваркою, поперечкою рами безпеки 19, три ряди кутників кріплення трубопроводів та баку те хнічної води 21, приварені до стояків рами безпеки. У центрі рами безпеки 9, до поперечки рами безпеки 19, приварена рамка щитка приладів 10, від акумуляторного ящика до отвору в нижній частині рамки приладів приварена магістраль електропроводки 11, виготовлена з труби. Стандартний автомобільний щиток приладів закріплюється з лицьової сторони рамки з допомогою болтів, з задньої сторони приладів встановлюється кришка, закріплена болтами. Над щитком приладів до поперечки рами безпеки приварено кронштейн плафону освітлення 22, у крайніх точках поперечки рами безпеки з допомогою шпильок, приварених до неї, встановлені дві фари-шукачі 26 (фіг. 1). На зібраній рамі (фіг. 9) проводять монтаж пневматичної магістралі 1 (фіг. 10), пневматичної магістралі до баків І, II та III - 19, 20 та 21, трубопроводів робочої рідини від баків І, II та III до хрестоподібного перемикача - 5, 6 та 9, трубопроводу подачі робочої рідини від хрестоподібного перемикача до робочої форсунки 18, на кінцях трубопроводів та магістралей нарізано різьбу, куди нагвинчені штуцери. Усі приєднання від баків до магістралей трубопроводів, манометрів, а також далі від магістралей та трубопроводів до хрестоподібного перемикача та від нього до робочої форсунки виконані з армованих шлангів з бензомаслостійкої гуми, закріплених на штуцерах хомутами. Для відводу повітря від кранів регулювання тиску у баках І, II та III - 12, 13 та 14 до турбокомпресора через штуцери приєднані та закріплені хомутами армовані поліхлорвінілові шланги. Монтаж радіатора та двигуна 20 (фіг. 1) на рамі (фіг. 9) здійснюється за допомогою стандартних деталей кріплення. На корпусі зчеплення 11 (фіг. З) двигуна 1 за допомогою чотирьох болтів закріплюється привод турбокомпресора 8, до якого на двосторонніх шпильках закріплено турбокомпресор 5, на фланцях турбокомпресора закріплено за допомогою рухомого фланцю поворотне коліно 4, підкріплене жорсткістю поворотного коліна 6, до рухомого фланця поворотного коліна приєднується через кутову насадку робоча форсунка 3, на корпусі зчеплення закріплюється кронштейн, до якого пригвинчується хрестоподібний перемикач 2, подача масла здійснюється від головної масляної магістралі 13 через різьбовий отвір змащування валу турбокомпресору 7, злив масла в картер двигуна здійснюється через штуцер відводу масла 9, гумовий бензомаслостійкий шланг та штуцер зливу масла в картер двигуна 12. Злив масла при профілактичних роботах здійснюється через отвір, закритий пробкою зливу масла з приводу 10. Привод турбокомпресора (фіг. 6) складається з напівмуфти 3 із шліцьовим з'єднанням, закріпленої на маховику двигуна болтами кріплення напівмуфти 29, з нею з'єднується через шліцьове з'єднання вал приводу турбокомпресора 5, ущільнений двома сальниками 17, який обертається на двох опорних підшипниках, передньому 6 та зад ньому 24. На шліцьове з'єднання всередині валу встановлюється шестерня приводу 10, зафіксована в осьовому напрямку кільцем регулювальним 22 та гайкою кріплення шестерні 13. Підшипники закріплюються: а) у корпусі маховика двигуна 1, підшипник установчий 4; б) у корпусі передньої стінки 7, опорний підшипник передній 6; в) у корпусі задньої стінки 8, опорний підшипник задній 24. Корпус приводу турбокомпресора складається з передньої стінки 7, задньої стінки 8, верхньої площадки корпуса приводу турбокомпресора 19, двох торцевих стінок 25 та днища корпуса приводу турбокомпресора 26, усі деталі з'єднані герметичними зварними швами. На передній стінці за допомогою болтів установлюється корпус сальників 15, на ньому болтами закріплена кришка корпуса сальників 16. Кришка знімна 9 встановлена на задню стінку через прокладку та закріплена болтами. Для знімання кришки в її центрі приварено знімач 21, турбокомпресор 11, установлено на верхній площадці корпуса приводу турбокомпресора 19 за допомогою двосторонніх шпильок 20. Зазор у зачеплені шестерень регулюється фторопластовою прокладкою 23, яка є водночас ущільнювачем. Закріплено привод на торцевій стінці корпуса зчеплення двигуна 2 болтами кріплення приводу турбокомпресора до корпуса зчеплення 14. Ця конструкція спрощує передачу обертів від двигуна до турбокомпресору виключаючи зчеплення, що веде до виключення зайвих ремонтних робіт, спрощує обслуговування, підвищує надійність роботи в польових умовах. Баки робочої рідини (фіг. 7), виготовлені з листової нержавіючої сталі, складаються з корпусу 1, виконані з допомогою штампування у вигляді швелера, до якого приварені торцеві стінки 2, підкріплені ребрами жорсткості 6 з привареною зверху кришкою 3, до неї приварена горловина 4 з фланцем 12, кришка підкріплена ребрами жорсткості 6. Усередині бака робочої рідини встановлені перегородки 5, які утримують боковини корпуса баку від розширення стисненим повітрям, а також використовуються як заспокоювачі робочої рідини під час руху автомобіля. Подача робочої рідини виконується через приймальник робочої рідини 8 із сітчастим фільтром, трубу приймальника робочої рідини 9, яка уварена в кришку фланця 13, закріплену через гумову прокладку болтами на фланці 12. Для контролю за тиском у кришку 3 уварено штуцер контролю тиску робочої рідини 11. Поглиблення баку 7 зроблено для повного викачування робочої рідини під час роботи, а також для зливу рідини під час промивки баків через зливну трубу 14. Для ретельної промивки баків після роботи використовують люк, закритий кришечкою люка 15, ущільнену гумовою прокладкою та закріплену на рамці люку болтами. Баки встановлюють на підставках бака 16 із швелерів, приварених до днища баків та закріплених до полу кузова болтами. Пневматична мішалка 10 призначається для перемішування компонентів при виготовленні робочої рідини, для постійного перемішування емульсій або суспензій під час роботи аерозольного генератора, а також подачі стисненого повітря, яке 4 43028 утворює підвищений тиск подачі робочої рідини у робочу форсунку. Пневматична мішалка (фіг. 8) складається з двох труб із нержавіючої сталі, вертикальної 2 та горизонтальної 3. У вертикальну трубу уварено штуцер підведення стисненого повітря 1, гвинтове розташування отворів мішалки 4 на горизонтальній трубі розкручує по всій глибині та ширині баку робочу рідину, тим самим забезпечує її якісне перемішування. Така конструкція баків та їх кількість дозволяє обробити за одну зміну одною заправкою до 500700 га полів, уникаючи зайвих заправок робочою рідиною. Усе це підвищує ефективність виконання робіт та зменшує контакт оператора з пестицидами. Робоча форсунка (фіг. 4) виготовлена методом точіння на токарному станку із нержавіючої сталі. Складається з корпусу 1, до якого приварено фланець 6, в корпусі за допомогою чотирьох установчих болтів 3 встановлено розпилювач робочої рідини 2, до якого за допомогою прямого штуцера 5 та кутового штуцера 4 подається робоча рідина, що поступає в простір між приймальною шайбою 10 та перепускною шайбою 11, далі робоча рідина через отвори перепускної шайби 14 поступає в кільцеву канавку соплової шайби розпилювача робочої рідини 12, звідки під тиском через радіальні канавки 15 поступає у камеру завихрення робочої рідини 16, де здійснюється розкручування робочої рідини та розпилювання її через сопло шайби робочої рідини 17 у вигляді конуса з нерозривної рідинної плівки товщиною декілька мікрон. Потік гарячого повітря підхоплює, дробить та частково випарює її. Після проходу потоку через звужений отвір соплової насадки, через сопловий отвір 8 зі швидкістю звука розпилюється аерозольний туман. Соплова насадка 7 та інші соплові насадки Æ 60-100 мм використовуються для одержання аерозолей різної дисперсності з робочих рідин, виготовлених з концентрованих емульсій, змочувальних порошків, водорозчинних гранул та інше. Усі соплові насадки нагвинчуються на корпус 1 за допомогою різьби, а шайби закріплюються та ущільнюються одна з одною в розпилювачі робочої рідини кріпильною гайкою розпилювача робочої рідини 13. Маючи змінні соплові насадки та декілька соплових шайб розпилювача робочої рідини, утворюється велика кількість комбінацій, що дозволяє одержувати аерозолі різної дисперсності, утворені з різних робочих рідин (емульсія, суспензія, розчин), які мають ширину робочого захвату від 100 до 500 м за один гін. Все це дозволяє підвищити ефективність робіт по хімічному захисту рослин та розширити коло виконуваних робіт. Робочу форсунку за допомогою кутової насадки можливо приєднати до повітропроводу в одному з трьох місць вказаних на фіг. 1: А - при роботі з гербіцидами; В - при роботі в садах та виноградниках; С - при роботі на полях та обробці закритих приміщень. В усі х випадках робоча форсунка встановлена під будь-яким кутом до горизонту, це робить роботу аерозольного генератора ефективною та надій ною при виконанні будь-яких робіт з його допомогою в сільськогосподарському виробництві. Регулювання температури повітря у повітропроводі (фіг. 5) виконується за допомогою регулюючого крану 2, який з'єднаний з водяним насосом двигуна З, що подає охолоджуючу рідину повз змійовик охолодження 1, де відбувається охолодження повітря, яке нагнічується турбокомпресором у робочу форсунку 7. Із змійовика нагріта рідина подається у радіатор двигуна 4 для охолодження. Контроль температури виконується приладом контролю температури 8, закріпленим на щитку приладів. Датчики температури 5 або 6 підключаються до приладу контролю температури 8 в залежності від того, де розміщено робочу форсунку на повітропроводі. Можливість контролювати та змінювати температуру повітря у повітропроводі надає можливості оператору міняти дисперсність аерозолю в залежності від умов обробки. Для забезпечення автономної роботи до автомобіля, на якому встановлено механічно-термічний аерозольний генератор для автономної роботи, причіпляється причеп з кунгом, в якому розташована майстерня для невеликих ремонтів, бочки з запасним паливом, запас пестицидів, ручна таль для підняття бочок ї пальним та інших гр узів. Все це забезпечує безперервну роботу в полі механічно-термічного аерозольного генератора для автономної роботи протягом одного тижня без зайвих перегонів для заправки пальним та пестицидами. В цьому є перевага перед традиційними видами обробки по хімічному захисту рослин, особливо при виконанні робіт на великих масивах, наприклад, при обробці полів проти клопа шкідливої черепашки та інше. Робота механічно-термічного аерозольного генератора для автономної роботи заснована на механічно-термічному принципі, якій є найбільш придатним для створення аерозольного туману. Нагрів повітря виконується за рахунок переходу кінетичної енергії стиснутого турбокомпресором повітря в теплову, при цьому швидкість повітря в повітропроводі досягає швидкості звуку та температури до 500°С, однак термічного розкладання пестицидів не відбувається, тому що через два метри після виходу аерозолю з отвору соплової насадки температура аерозольної хмари стає рівною температурі навколишнього повітря. Цей процес продовжується тисячні долі секунди, враховуючи при цьому те, що роботи проводяться виключно в нічний час або похмуру погоду, і те, що до робочої форсунки подається робоча рідина з температурою оточуючого середовища, яка миттєво охолоджує повітря, яке нагнічується турбокомпресором, до температури 120-150°С та нижче. Після запуску двигуна 23 (фіг. 11) через вал приводу турбокомпресору 34 надається рух шестерні приводу турбокомпресора 22, яка передає оберти мультиплікатору турбокомпресора 21, в той же час через пасову передачу З0 приводиться в дію компресор 26, який нагнічує стиснене повітря у ресивер 25, де воно досягає тиску 6 кг/см 2, що контролюється приладом контролю тиску в пневматичній магістралі 24 та автоматично підтримується редукційним клапаном 35. 5 43028 З допомогою кранів пневматичної магістралі баків І, II та III - 1, 3 або 5 стиснене повітря подається в один з трьох баків, де створюється підвищений тиск, при цьому через пневматичну мішалку, встановлену в кожному баці, відбувається перемішування робочої рідини стисненим повітрям, яке нагнічується в бак. Після одержання необхідного тиску, контрольованого манометрами тиску в баках І, II та III - 31, 32 або 33, що забезпечують контроль хвилинної витрати робочої рідини, за допомогою одного з кранів подачі робочої рідини від баків І, II та III - 2, 4 або 6 робоча рідина подається на хрестоподібний перемикач, який має крани перемикання подачі робочої рідини відповідних баків 8, 10, 12 та крана включення-виключення подачі робочої рідини до робочої форсунки 14. Кран 14 відкриває прохід робочої рідини до робочої форсунки 20 від одного з кранів 8, 10 та 12, які відкривають подачу робочої рідини від баків І, II та IIІ, разом з цим турбокомпресор стискає атмосферне повітря та подає його через повітропровід на робочу форсунку 20, розігріте тиском та швидкістю повітря підхоплює розпилювану робочу рідину, дробить її та частково випарює, після проходження потоку через звужений отвір в корпусі форсунки він досягає максимальної швидкості та через отвір соплової насадки в простір викидається аерозольний туман. Для досягнення постійного перемішування робочої рідини під час роботи, наприклад, суспензії, система працює таким чином, роздивимося її роботу на прикладі бака І. Крани 1, 2, 8 та 14 відкриваємо на повний прохід, необхідний тиск регулюється краном 7, звідки зайве повітря з баку 1 поступає по трубопроводу до всмоктувального патрубку турбокомпресора, далі воно попадає у робочу форсунку, цим забезпечується постійна циркуляція повітря через пневматичну мішалку та забезпечується постійне перемішування робочої рідини. Подаючи повітря до всмоктувального патрубку турбокомпресора, ми запобігаємо можливості отруєння оператора отруйними випарами. Аналогічно працюють інші баки. Ця система дозволяє перекачувати будь-яку рідину з баку в бак, наприклад, один з баків використовується для зберігання запасного дизпалива, для приготування робочої рідини. Наприклад, у баці II знаходиться дизпальне, а в баці І виготовляється робоча рідина, відкриваємо крани 2 та 7, на хрестоподібному перемикачі відкриті крани 8 та 10, крани 14 та 12 закриті, крани 4 та 9 також закриті, далі відкриваємо кран 3 та подаємо стиснене повітря в бак II, після отримання завданого тиску відмічаємо час та вмикаємо кран 4, краном 3 підтримуємо необхідний тиск, після деякого часу закриваємо крани 3 і 4, відкриваємо кран 9 та скидаємо тиск у баці II, аналогічно можливо про- вести таку операцію з будь-яким баком. Під час роботи аерозольного генератора один з трьох баків незайманий робочою рідиною, наприклад, при роботі в полі бак III не використовується, в цьому випадку його можливо використати для продування засміченого приймача робочої рідини, не відкриваючи баків. Враховуючи, що зараз в роботі бак II, закриваємо кран 3 та відкриваємо кран 9, на хрестоподіб ному перемикачеві перекривають кран 8 та 14, далі відкривають крани 10 та 12, крани 6 і 11 закриті, відкривають кран 5 та утворюють підвищений тиск, після набуття підвищеного тиску відкривають кран 6 та продувають через крани 12, 10 та 4 приймач робочої рідини. У баці II підвищений тиск скидається через кран 9. Після продувки закривають крани в баці III та включають крани в баці II та продовжують роботу. Все це дозволяє оператору прочистити систему, не відкриваючи баки та не вимикаючи двигун, зайвий раз виключаючи контакти оператора з пестицидами. Так само можливо працювати з іншими баками. Для забезпечення автономної роботи аерозольного генератора встановлено систему пневматичного перекачування пального із бочок з запасним паливом 27, які знаходяться в кунзі причепа. Відбір стисненого повітря проводиться від пневматичної магістралі через кран 13 та гнучкий шланг. Шланг приєднується до накидної гайки, яка прикручується на патрубок пробки бака. Тиск контролюється манометром 36, гнучкий бензомаслостійкий шланг має кран 16 для перекриття потоку пального. Запропонована система роботи механічнотермічного аерозольного генератора для автономних робіт забезпечує ефективність, якість та безпечність робіт, завдяки постійному перемішуванню робочої рідини, надійності її подачі до робочих органів та зведення до мінімуму контакту оператора з пестицидами. Графічні зображення складових механічно-термічного аерозольного генератора для автономної роботи мають такі назви та пояснення позицій. Фіг. 1 - загальний вигляд механічно-термічного аерозольного генератора для автономної роботи: 1 - фундаментна рама; 2 - рама агрегатів; 3 - пластина кріплення; 4 - драбина знімна; 5 - робоча форсунка; 6 - хомут вертикальної труби; 7 - жорсткість кріплення вертикальної труби; 8 - плафон освітлювання задній; 9 - глушник; 10 - хомут горизонтальної труби; 11 - термостійка гума; 12 - рамка кріплення повітропроводу; 13 - паливний бак; 14 - вихлопна труба; 15 - привод турбокомпресора; 16 - турбокомпресор; 17 - жорсткість поворотного коліна; 18 - рим для підняття; 19 - труба горизонтальна; 20 - двигун; 21 - бак робочої рідини II; 22 - генератор 24в; 23 - компресор; 24 - бак робочої рідини III; 25 - радіатор; 26 - фара-шукач; 27 - плафон освітлювання площадки управління; 28 - рама безпеки; 29 - щиток приладів; 30 - манометр тиску робочої рідини; 6 43028 31 - бак технічної води; 32 - поручень центральний; 33 - поручень боковий; 34 - крани пневматичної магістралі баків; 35 - крани подачі робочої рідини від баків до хрестоподібного перемикача; 36 - трубопроводи бака робочої рідини III; 37 - площадка управління; 38 - акумуляторний ящик; 39 - трубопровід подачі робочої рідини від бака III до хрестоподібного перемикача; 40 - пневматична магістраль до баку II; 41 - трубопровід робочої рідини до бака II до хрестоподібного перемикача; 42 - хрестоподібний перемикач; 43 - труба вертикальна; 44 - поворотне коліно; А,В,С - місця встановлення робочої форсунки на повітропровід. Фіг. 2 - план розташування в кузові рами та баків робочої рідини: 1 - площадка управління; 2 - кришка акумуляторного ящика; 3 - трубопровід робочої рідини III; 4 - пневматична магістраль до баку робочої рідини III; 5 - приймальний трубопровід баку III; 6 - пневматична магістраль до баку III; 7 - бак робочої рідини III; 8 - бак робочої рідини II; 9 - рим для підйому; 10 - пластина кріплення рами; 11 - ресивер; 12 - бак робочої рідини І; 13 - трубопровід робочої рідини баку І; 14 - пневматична магістраль до баку І. Фіг. 3 - схема монтажу на двигуні механічнотермічного аерозольного генератора для автономної роботи: 1 - двигун; 2 - хрестоподібний перемикач; 3 - робоча форсунка; 4 - поворотне коліно; 5 - турбокомпресор; 6 - жорсткість поворотного коліна; 7 - різьбовий отвір змащування валу турбокомпресора; 8 - привод турбокомпресора; 9 - штуцер відводу масла; 10 - пробка зливу масла з приводу; 11 - корпус зчеплення; 12 - штуцер зливу масла в картер двигуна; 13 - головна масляна магістраль. Фіг. 4 - робоча форсунка: 1 - корпус; 2 - розпилювач робочої рідини; 3 - установчий болт; 4 - кутовий штуцер; 5 - прямий штуцер; 6 - фланець; 7 - соплова насадка; 8 - вхідний отвір; 9 - сопловий отвір; 10 - приймальна шайба; 11 - перепускна шайба; 12 - соплова шайба розпилювача робочої рідини; 13 - кріпильна гайка розпилювача робочої рідини; 14 - отвір перепускної шайби; 15 - радіальна канавка; 16 - камера завихрення робочої рідини; 17 - сопло шайби робочої рідини . Фіг. 5 - схема регулювання та контролю температури в повітропроводі: 1 - змійовик охолодження; 2 - регулюючий кран; 3 - водяний насос двигуна; 4 - радіатор двигуна; 5 - датчик температури; 6 - датчик температури при положенні форсунки в місці С; 7 - робоча форсунка; 8 - прилад контролю температур. Фіг. 6 - привод турбокомпресора: 1 - маховик двигуна; 2 - корпус зчеплення двигуна; 3 - напівмуфта; 4 - підшипник установчий; 5 - вал приводу турбокомпресора; 6 - опорний підшипник передній; 7 - передня стінка; 8 - задня стінка; 9 - кришка знімна; 10 - шестерня приводу; 11 - турбокомпресор; 12 - шестерня мультиплікатора турбокомпресора; 13 - гайка кріплення шестерні; 14 - болти кріплення приводу турбокомпресора до корпуса зчеплення; 15 - корпус сальників; 16 - кришка корпуса сальників; 17 - сальники; 18 - отвір для зливу масла; 19 - верхня площадка корпусу приводу турбокомпресора; 20 - двостороння шпилька; 21 - знімач; 22 - кільце регулювальне; 23 - фторопластова прокладка; 24 - опорний підшипник задній; 25 - торцева стінка; 26 - днище корпуса приводу турбокомпресора; 27 - болт кріплення корпусу підшипників; 28 - болт кришки кріплення корпуса сальників; 29 - болт кріплення напівмуфти. Фіг. 7 - бак робочої рідини у розрізі: а) вигляд спереду; б) вигляд зліва: 1 - корпус; 2 - торцеві стінки; 3 - кришка; 4 - горловина; 5 - перегородки; 6 - ребро жорсткості; 7 - поглиблення баку; 8 - приймальник робочої рідини; 9 - тр уба приймальника робочої рідини; 10 - пневматична мішалка; 11 - штуцер контролю тиску робочої рідини; 12 - фланець; 13 - кришка фланця; 14 - зливна труба; 15 - кришечка люка; 7 43028 16 - підставка бака; 17 - штуцер підведення стисненого повітря. Фіг. 8 - пневматична мішалка: 1 - штуцер підведення стисненого повітря; 2 - вертикальна труба; З - горизонтальна труба; 4 - отвори мішалки. Фіг. 9. Рама: а) вигляд спереду ; б) вигляд зліва ; в) вигляд зверху: 1 - фундаментальна рама; 2 - рама агрегатів; 3 - рамка кріплення повітропроводу; 4 - ресивер; 5 - рими; 6 - балка радіатору; 7 - площадка управління; 8 - кришка акумуляторного ящика; 9 - рама безпеки; 10 - рамка щитка приладів; 11 - магістраль електропроводки; 12 - сталевий лист жорсткості; 13 - кутники площадки управління; 14 - поперечні кутники; 15 - книці площадки управління; 16 - вертикальні кутники рами агрегатів; 17 - кутники жорсткості рами агрегатів; 18 - стояки рами безпеки; 19 - поперечка рами безпеки; 20 - книці рами безпеки; 21 - кутники кріплення трубопроводів та баку технічної води; 22 - кронштейн плафону освітлення; 23 - косинки. Фіг. 10 - розташування трубопроводів на рамі: а) вигляд спереду; б) вигляд зліва; в) вигляд зверху: 1 - пневматична магістраль; 2 - муфта тр убки приладу контролю тиску пневматичної магістралі; 3 - кран пневматичної магістралі бака І; 4 - кран подачі робочої рідини від баку І до хрестоподібного перемикача; 5 - тр убопровід робочої рідини від баку І до хрестоподібного перемикача; 6 - тр убопровід робочої рідини від баку II до хрестоподібного перемикача; 7 - кран подачі робочої рідини від баку II до хрестоподібного перемикача; 8 - кран пневматичної магістралі бака II; 9 - тр убопровід робочої рідини від баку III до хрестоподібного перемикача; 10 - кран подачі робочої рідини від баку III до хрестоподібного перемикача; 11 - кран пневматичної магістралі бака III; 12 - кран регулювання тиску в баці І; 13 - кран регулювання тиску в баці II; 14 - кран регулювання тиску в баці III; 15 - манометр контролю тиску в баці І; 16 - манометр контролю тиску в баці II; 17 - манометр тиску контролю в баці III; 18 - трубопровід подачі робочої рідини від хрестоподібного перемикача до робочої форсунки при її підключенні до місць В або С (див. фіг. 1); 19 - пневматична магістраль до бака I; 20 - пневматична магістраль до бака II; 21 - пневматична магістраль до бака ІІІ. Фіг. 11 - схема роботи механічно-термічного аерозольного генератора для автономної роботи: І, II, III - баки робочої рідини; 1 - кран пневматичної магістралі баку І; 2 - кран подачі робочої рідини від баку І до хрестоподібного перемикача; 3 - кран пневматичної магістралі баку II; 4 - кран подачі робочої рідини від баку II до хрестоподібного перемикача; 5 - кран пневматичної магістралі баку III; 6 - кран подачі робочої рідини від баку III до хрестоподібного перемикача; 7 - кран регулювання тиску в баці І; 8 - кран перемикання подачі робочої рідини від баку І; 9 - кран регулювання тиску в баці II; 10 - кран перемикання подачі робочої рідини від баку II; 11 - кран регулювання тиску в баці III; 12 - кран перемикання подачі робочої рідини від баку III; 13 - кран повітряної магістралі пневматичної закачки палива; 14 - кран включення-виключення подачі робочої рідини до робочої форсунки; 15 - кран зливу з конденсату ресивера; 16 - кран перекриття подачі запасного палива; 17 - кран зливу рідини з баку І; 18 - кран зливу рідини з баку II; 19 - кран зливу рідини з баку III; 20 - робоча форсунка; 21 - турбокомпресор; 22 - привід турбокомпресора; 23 - двигун; 24 - прилад контролю тиску в пневматичній магістралі; 25 - ресивер; 26 - компресор; 27 - бочка з запасним паливом; 28 - паливний бак двигуна; 29 - поворотне коліно; 30 - пасова передача; 31 - манометр тиску у баці І; 32 - манометр тиску у баці II; 33 - манометр тиску у баці III; 34 - вал приводу турбокомпресора; 35 - редукційний клапан; 36 - манометр контролю тиску в бочці запасного палива. 8 43028 Фіг. 1 Фіг. 2 9 43028 Фіг. 3 Фіг. 4 10 43028 Фіг. 5 Фіг. 6 11 43028 Фіг. 7 Фіг. 8 12 43028 Фіг. 9 13 43028 Фіг. 10 14 43028 Фіг. 11 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 15