Агропрепарат, що містить співполімер аміду, (мет)акрилату поліалкіленгліколю й алкіл(мет)акрилату

Реферат: Композиція, що містить пестицид і співполімер, що містить в полімеризованій формі амід (мономер А), що містить N-вініллактам; (мет)акрилат полі(С2-6 алкіленгліколь) з моно-С1-22 алкільними кінцевими групами (мономер В); і С1-С8 алкіл(мет)акрилат (мономер С), a також спосіб одержання зазначеної композиції та спосіб боротьби з фітопатогенними грибами і/або небажаним ростом рослин, і/або небажаним нашестям комах або кліщів, і/або для регулювання росту рослин. UA 113542 C2 (12) UA 113542 C2 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід забезпечує композицію, що містить пестицид і співполімер, що містить в полімеризованій формі амід (мономер A), що містить щонайменше один з N-вініллактаму, N-C1C6 алкілакриламіду і N, N-ди-C1-C6 алкілакриламіду; (мет)акрилат полі(C2-6 алкіленгліколю) і/або (мет)акрилат полі(C2-6 алкіленгліколю) з моно-C1-22 алкільними кінцевими групами (мономер B); і C1-C8 алкіл(мет)акрилат (мономер C). Далі, він забезпечує спосіб одержання зазначеної композиції за допомогою введення в контакт пестициду й співполімеру; спосіб боротьби з фітопатогенними грибами і/або небажаним ростом рослин і/або небажаним нашестям комах або кліщів і/або для регулювання росту рослин, причому зазначеною композицією впливають на відповідних шкідників, їх місце розповсюдження або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини і/або сільськогосподарські культури і/або їх місце розповсюдження; і матеріал для розмноження рослини, що містить зазначену композицію. Даний винахід містить в собі комбінації переважних ознак з іншими переважними ознаками. Стабілізація пестицидів, зокрема нерозчинних у воді, в агрохімічних препаратах є складною. В рідких препаратах, зокрема, пестициди мають тенденцію до кристалізації, особливо при низьких температурах. Також складно приготувати високі концентрації нерозчинних у воді пестицидів. Часто необхідні інгібітори кристалізації є розчинними в препаратах тільки при низьких концентраціях. Задача даного винаходу полягала в тому, щоб подолати ці недоліки. Задача була вирішена за допомогою композиції, що містить пестицид і співполімер, що містить в полімеризованій формі амід (мономер A), що містить щонайменше один мономер, вибраний з N-вініллактаму, N-C1C6 алкілакриламіду і N, N-ди-C1-C6 алкілакриламіду; (мет)акрилат полі(C2-6 алкіленгліколю) і/або (мет)акрилат полі(C2-6 алкіленгліколю) з моно-C122 алкільними кінцевими групами (мономер B); і C1-C8 алкіл(мет)акрилат (мономер C). Амід (мономер A) може містити щонайменше один мономер, вибраний з N-вініллактаму, NC1-C6 алкілакриламіду і N, N-ди-C1-C6 алкілакриламіду. Переважно мономер A містить Nвініллактам і/або N-C1-C6 алкілакриламід. Більш переважно мономер A містить N-вінілпіролідон і якщо необхідно N-C1-C6 алкілакриламід. Зокрема мономер A містить N-вінілпіролідон і N-C1-C6 алкілакриламід. Придатні N-вініллактами представляють собою N-вініллактами, що мають від 4 до 13 атомів вуглецю в кільці лактаму. Прикладами є N-вініл-2-піролідон, N-вінілкапролактам, Nвінілвалеролактам, N-вініллауролактам, N-вініл-2-піперидон, N-вініл-2-піридон, N-вініл-3-метил2-піролідон, N-вініл-4-метил-2-піролідон і/або N-вініл-5-метил-2-піролідон і їх суміші. Перевага надається застосуванню N-вініл-2-піролідону, N-вінілкапролактаму й/або N-вініл-2-піперидону. Більш переважними N-вініллактамами є N-вінілпіролідон, N-вінілкапролактам або їх суміші. Особливо переважним є N-вінілпіролідон ("VP"). Придатними N-C1-C6-алкілакриламідами є N-метилакриламід, N-етилакриламід, N-nпропілакриламід, N-ізо-пропілакриламід, N-n-бутилакриламід, N-трет-бутилакриламід, N-nпентилакриламід, N-n-гексилакриламід і їх суміші. Переважними є N-C2-C5-алкілакриламід, і більш переважно N-C3-C4- алкілакриламіди, причому N-трет-бутилакриламід є найбільш переважним. Придатним N, N-ди-C1-C6- алкілакриламідом є N, N-диметилакриламід. Придатні мономери B представляють собою (мет)акрилат полі(C2-6 алкіленгліколю) і/або (мет)акрилат полі(C2-6 алкіленгліколю) з моно-C1-22 алкільними кінцевими групами, причому перевага надається останньому. Переважним мономером B є (мет)акрилат полі(C 2-4 алкіленгліколю) і/або (мет)акрилат полі(C2-4 алкіленгліколю) з моно-C1-22 алкільними кінцевими групами, причому перевага надається останньому. Більш переважним мономером B є (мет)акрилат полі(етиленгліколю) і/або (мет)акрилат полі(етиленгліколю) з моно-C1-22 алкільними кінцевими групами, причому перевага надається останньому. Особливо переважним мономером B є (мет)акрилат полі(етиленгліколю) з моно-C1-22 алкільними кінцевими групами. Мономер B, як правило, містить від 2 до 60 одиниць, переважно від 3 до 35 одиниць алкіленгліколю. Поняття "алкіл" в (мет)акрилаті полі(C2-6 алкіленгліколю) з моно-C1-22 алкільними кінцевими групами, як правило, означає лінійні або розгалужені, насичені алкільні групи. Як правило, ці алкільні групи не містять функціональні групи, такі як арильні групи, групи галогену або подвійні або потрійні зв'язки. Придатні C1-C8-алкіл(мет)акрилати (мономер C) представляють собою складні ефіри акрилової і метакрилової кислоти C1-C8-алканолів, такі як метилакрилат, етилакрилат, n 1 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 бутилакрилат, трет-бутилакрилат, метилметакрилат, етилметакрилат, n-бутилметакрилат, третбутилметакрилат, і їх суміші. Переважним мономером C є метилметакрилат. Співполімер може містити інші мономери (мономер D). Придатними є будь-які мономери, що здатні до полімеризації з мономерами A, B і C, такими як етиленненасичені мономери. В іншому варіанті співполімер містить менше ніж 15 мас. %, переважно менше ніж 2 мас. %, і зокрема не містить мономер D, який містить групу сульфонової кислоти, такої як 2-акриламідо-2метилпропансульфонової кислоти (AMPS). Переважно співполімер є розчинним в органічних розчинниках (наприклад, N, Nдиметилдодеканаміді) при 20 °C в концентрації 10 г/л, переважно навіть при 50 г/л. Співполімер переважно присутній в композиції в розчиненому вигляді. Співполімер може містити щонайменше 20 мас. %, переважно щонайменше 25 мас. %, і зокрема щонайменше 30 мас. % мономеру A, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити аж до 95 мас. %, переважно аж до 90 мас. %, і зокрема аж до 85 мас. % мономеру A, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити щонайменше 1 мас. %, переважно щонайменше 4 мас. %, і зокрема щонайменше 8 мас. % мономеру B, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити до 50 мас. %, переважно аж до 40 мас. %, і зокрема аж до 35 мас. % мономеру B, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити щонайменше 1 мас. %, переважно щонайменше 5 мас. %, і зокрема щонайменше 8 мас. % мономеру C, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити до 50 мас. %, переважно аж до 40 мас. %, і зокрема аж до 35 мас. % мономеру C, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити до 15 мас. %, переважно до 10 мас. %, і зокрема до 2 мас. % мономеру D, в перерахунку на загальну кількість мономерів. В іншому варіанті співполімер головним чином не містить мономер D. Як правило, сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. Сума мономерів A і C, як правило, складає, щонайменше 40 мас. %, переважно щонайменше 50, і зокрема щонайменше 55 мас. %, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити щонайменше 25 мас. % мономеру A, щонайменше 1 мас. % мономеру B, щонайменше 5 мас. % мономеру C, причому сума мономерів A і B складає щонайменше 55 мас. %, в перерахунку на загальну кількість мономерів. Співполімер може містити від 25 до 85 мас. % мономеру A, від 1 до 40 мас. % мономеру B, від 5 до 50 мас. % мономеру C, і до 15 мас. % додаткових мономерів D, причому сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. Переважно співполімер містить від 30 до 85 мас. % мономеру A, від 5 до 35 мас. % мономеру B, від 8 до 35 мас. % мономеру C, і до 10 мас. % інших мономерів D, причому сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. В більш переважному варіанті співполімер містить від 30 до 85 мас. % мономеру A, який містить N-вініллактам і N-C1-C6 алкілакриламід, від 5 до 20 мас. % мономеру B, від 8 до 35 мас. % мономеру C, і до 10 мас. % інших мономерів D, причому сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. В ще більш переважному варіанті співполімер містить від 50 до 85 мас. % мономеру A, який містить N-вінілпіролідон і N-C1-C6 алкілакриламід, від 5 до 15 мас. % мономеру B, від 8 до 35 мас. % мономеру C, і до 10 мас. % інших мономерів D, причому сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. В іншому більш переважному варіанті співполімер містить від 20 до 50 мас. % мономеру A, який містить N-вініллактам, від 5 до 40 мас. % мономеру B, 20 до 65 мас. % мономеру C, і 2 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 до 10 мас. % інших мономерів D, причому сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. В іншому ще більш переважному варіанті співполімер містить від 25 до 45 мас. % мономеру A, який містить N-вінілпіролідон, від 5 до 35 мас. % мономеру B, від 30 до 65 мас. % мономеру C, і до 10 мас. % інших мономерів D, причому сума мономерів A, B, C і D дорівнює 100 %. Співполімери в цілому мають середню молекулярну вагу Mw в межах від 1000 до 100 000 г/моль, переважно від 2000 до 50 000 г/моль, більш переважно від 2000 до 30 000 г/моль. Середня молекулярна вага MN в цілому знаходиться в межах від 1000 до 50 000 г/моль, переважно від 1000 до 15 000 г/моль, більш конкретно від 2000 до 8000 г/моль. Співвідношення мономерів A-D у співполімері, як правило, складає щонайменше 85 мас. %, переважно щонайменше 90 мас. %, більш конкретно щонайменше 95 мас. %, і особливо щонайменше 98 мас. %. Якщо необхідно співполімер може містити молекули ініціатора вільнорадикальної полімеризації і додаткові регулятори або регулятори ступеню полімеризації. Співполімери можуть бути одержані звичайними способами полімеризації, такими як полімеризація в розчині. Співполімери переважно можуть бути одержані полімеризацією мономерів A, B, C і якщо необхідно D. Звичайно, співполімер не є привитим полімером. Як правило, співполімер представляє собою статистичний полімер. Переважно співполімер може бути одержаний за допомогою вільнорадикальної полімеризації мономерів A-D або (i) в суміші розчинників, що складається з води і щонайменше одного органічного розчинника, що має температуру кипіння < 140 °C, або (ii) в одному або декількох чистих спиртах. Можуть бути застосовані типові способи вільної або контрольованої, переважно вільної радикальної полімеризації, реакційна суміш містить щонайменше один ініціатор. Суміш розчинників переважно вибирають таким чином, що мономери і відповідно утворений співполімер є розчинними. В даному описі в контексті винаходу розчинний означає не тільки справжній розчин, а також дисперсію, яка таким чином є тонкодисперсною, так що не утворюється помутніння. Полімеризацію можна здійснювати як періодичну реакцію, напівбезперервним процесом або безперервним процесом. Як правило, полімеризацію здійснюють в розчині. Придатні органічні розчинники для полімеризації в принципі, містять всі розчинники, що мають температуру кипіння менше ніж в 140 °C. Переважними розчинниками є розчинники, які здатні змішуватися з водою і мають температуру кипіння ≤ 120 °C. Особливо переважними органічними розчинниками є спирти, прості ефіри і нітрили. Приклади особливо переважних спиртів включають метанол, етанол, n-пропанол (1-пропанол), ізопропанол (2-пропанол), nбутанол (1-бутанол), втор-бутанол (2-бутанол), трет-бутанол (2-метилпропан-2-ол), 1-пентанол, 2-пентанол, 3-пентанол, 2-метилбутанол, 3-метилбутан-2-ол і 2,2-диметилпропанол. Особливо переважними спиртами є метанол, етанол, n-пропанол (1-пропанол) й ізопропанол (2пропанол). Більш конкретна перевага надається ізопропанолу (2-пропанол). Час реакції знаходиться в цілому в межах між 1 і 48 год., переважно в межах від 2 до 24 год., і з більш конкретною перевагою в межах від 4 до 24 год. Температурний діапазон, в межах якого може бути проведена реакція, в цілому може сягати від 20 до 200 °C, переважно від 30 до 120 °C, і з конкретною перевагою від 40 до 90 °C. Як ініціатори для вільнорадикальної полімеризації застосовують типові речовини, що утворюють радикали. Ініціатор вибирають переважно з групи азо-сполук, пероксидних сполук або гідропероксидних сполук. Приклади включають пероксид ацетилу, пероксид бензоїлу, пероксид лауроїлу, трет-бутил пероксиізобутират, пероксид капроїлу, гідропероксид кумену, азобіс(ізобутиронітрил), 2,2-азобіс(2-метилбутиронітрил), 2,2’-азобіс(2метилпропіонамідин)дигідрохлорид, і 2,2’-азобіс[2-(2-імідазолін-2-ил)пропан]дигідрохлорид. Слід мати на увазі, що також можна застосовувати суміші ініціаторів. Полідисперсність і молекулярна вага довільного вільнорадикального співполімеру можуть бути відрегульовані якщо необхідно за допомогою зміни співвідношення ініціатор/мономер, часу подання субстратів, особливо часу подання розчину ініціаторів у порівнянні з часом подання розчину(ів) мономерів, за допомогою зміни вмісту спирту, більш конкретно вмісту ізопропанолу, суміші розчинників і за допомогою концентрації полімеризації. Якщо в суміші розчинників вибирають короткочасне подання ініціатора і/або високий вміст ізопропанолу (регулятор або регулятор ступеню полімеризації), і/або якщо вибирають низьку концентрацію полімеризації (високе співвідношення регулятор/мономер), то одержана полідисперсність в цілому є відносно низькою. Завдяки застосуванню додаткових регуляторів або регуляторів ступеню полімеризації 3 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 з групи меркаптанів, таких як меркаптоетанол, тіогліцерин або 1-додецил меркаптан, можливо, якщо необхідно, досягти додаткового зниження полідисперсності співполімеру. Молярні маси Mw і Mn, а також полідисперсність визначають за допомогою ексклюзійної хроматографії. Калібрувальні агенти, які можуть бути застосовані представляють собою комерційно доступні набори для калібрування з полістиролу або полі(етиленоксиду). Якщо необхідно співполімер можна виділити й обробити. Обробку виконують способом, добре відомим для спеціаліста в даній галузі техніки, як, наприклад, за допомогою стадії попередньої фільтрації. Якщо необхідно це дає можливість видалити побічний продукт 2-аміно2-метилпропансульфонову кислоту. Якщо необхідно після цього можна видалити розчинник. Приклади типових способів видалення розчинника включають розпилювальне сушіння, випарювання під зниженим тиском, сушіння виморожуванням і випарювання під атмосферним тиском якщо необхідно з підвищеною температурою. Крім того, способи, придатні для сушіння включають сушіння в сушарці з псевдорозрідженим шаром. Інший варіант полягає в застосуванні розчину співполімеру, що одержують способом без обробки реакційної суміші. Поняття пестициди позначає щонайменше одну діючу речовину, вибрану з групи фунгіцидів, інсектицидів, нематоцидів, гербіцидів, сафенерів і/або регуляторів росту. Переважними пестицидами є фунгіциди, інсектициди, гербіциди і регулятор росту. Особливо переважними пестицидами є фунгіциди. Також можуть застосовуватися суміші пестицидів з двох або декількох зазначених вище класів. Спеціаліст в даній галузі техніки добре знайомий з такими пестицидами, з якими можна ознайомитися, наприклад, в Pesticide Manual, 15-е видання (2009), The British Crop Protection Council, London. Придатні інсектициди представляють собою інсектициди з класів карбаматів, органофосфатів, хлороорганічних інсектицидів, фенілпіразолів, пиретроїдів, неонікотиноїдів, спінозинів, авермектинів, мілбеміцинів, аналогів ювенільного гормону, алкілгалогенідів, оловоорганічних сполук, аналогів нереїстоксину, бензоїлсечовин, діацилгідразинів, акарицидів METI, а також інсектицидів, таких як хлорпікрин, піметрозин, флонікамід, клофентезин, гекситіазокс, етоксазол, діафентіурон, пропаргіт, тетрадифон, хлорфенапір, DNOC, бупрофезин, циромазин, амітраз, гідраметилнон, ацеквіноцил, флуакрипірим, ротенон або їх похідних. Придатні фунгіциди представляють собою фунгіциди з класів динітроанілінів, аліламінів, анілінопіримідинів, антибіотиків, ароматичних вуглеводнів, бензолсульфонамідів, бензімідазолів, бензізотіазолів, бензoфенонів, бензoтіадіазолів, бензoтриазинів, бенілкарбаматів, карбаматів, карбоксамідів, амідів карбонової кислоти, хлорнітрилів, ціаноацетамід оксимів, ціаноімідазолів, циклопропанкарбоксамідів, дикарбоксимідів, дигідродиоксазинів, динітрофенілкротонатів, дитіокарбаматів, дитіоланів, етилфосфонатів, етиламінотіазолкарбоксамідів, гуанідинів, гідрокси(2-аміно)піримідинів, гідроксианілідів, імідазолів, імідазолінонів, неорганічних, ізобензoфуранoнів, метоксиакрилатів, метоксикарбаматів, морфолінів, N-фенілкарбаматів, оксазолідиндіонів, оксиміноацетатів, оксиміноацетамідів, пептидилпіримідиннуклеозидів, фенілацетамідів, феніламідів, фенілпіролів, фенілсечовин, фосфонів, фосфортиолатів, фталамових кислот, фталімідів, піперазинів, піперидинів, пропіонамідів, піридазинонів, піридинів, піридинилметилбензамідів, піримідинамінів, піримідинів, піримідинонгідразонів, піролохінолінонів, хіназолінонів, хінолінів, хінонів, сульфамідів, сульфамоїлтриазолів, тіазолкарбоксамідів, тіокарбаматів, тіофанатів, тіофенкарбоксамідів, толуамідів, сполук трифенілолова, триазинів і триазолів. Придатними гербіцидами є гербіциди з класів ацетамідів, амідів, арилоксифеноксипропіонатів, бензамідів, бензофурану, бензойних кислот, бензoтіадіазононів, біпіридилію, карбаматів, хлорацетамідів, хлоркарбонових кислот, циклогександіонів, динітроанілінів, динітрофенолу, простих дифенілових ефірів, гліцеринів, імідазолінонів, ізоксазолів, ізоксазолідинонів, нітрилів, Nфенілфталімідів, оксадіазолів, оксазолідендіонів, оксиацетамідів, феноксикарбонових кислот, фенілкарбаматів, фенілпіразолів, фенілпіразолінів, фенілпіридазинів, фосфонових кислот, фосфорамідатів, фосфордитіоатів, фталаматів, піразолів, пиридазинонів, піридинів, піридинкарбонових кислот, піридинкарбоксамідів, піримідиндіонів, піримідиніл (тіо)бензoатів, хінолінкарбонових ксилот, семікарбазонів, сульфоніламінокарбонітрилтриазолінонів, сульфонілсечовин, теразолінонів, тіадіазолів, тіокарбаматів, триазинів, триазинонів, триазолів, триазолінонів, триазолкарбоксамідів, триазолпіримідинів, трикетонів, урацилів і сечовин. Переважними пестицидами є нерозчинні у воді пестициди. Нерозчинні у воді пестициди можуть мати розчинність у воді до і включаючи 10 г/л при 20 °C. Їх розчинність у воді переважно складає не більше ніж 1 г/л,більш переважно не більше ніж 0.5 г/л. Прикладами придатних нерозчинних у воді пестицидів (розчинність у воді при 20 °C у кожному випадку в круглих дужках) є піраклостробін (1.9 мг/л), епоксиконазол (7 мг/л), прохлораз (34 мг/л), метконазол (30 мг/л), флуоксапіроксад (0.00388 г/л) і/або фенпропіморф (4 мг/л). 4 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пестицид (наприклад, нерозчинний у воді пестицид), як правило, має температуру плавлення щонайменше в 30 °C, переважно щонайменше в 50 °C, більш переважно щонайменше в 70 °C, і дуже переважно щонайменше в 100 °C. Пестицид (наприклад, нерозчинний у воді пестицид) переважно присутній в композиції в розчиненому вигляді. Це означає, що типово щонайменше 90 мас. %, переважно щонайменше 99 мас. %, нерозчинного у воді пестициду знаходиться в розчиненому вигляді. Крім пестициду композиція може також містити додаткові пестициди. Додатковий пестицид може бути присутнім в розчиненому вигляді або у вигляді твердих частинок (наприклад, в суспензії). Композиція може містити щонайменше один органічний розчинник, наприклад, один, два, три або чотири різних розчинника. Композиція переважно містить щонайменше два органічних розчинника. Придатні органічні розчинники включають розчинники, такі як фракції мінеральних олій від середньої до високої точок кипіння, такі як гас і дизельна олива; а також кам'яновугільні олії; а також олії рослинного або масла тваринного походження, аліфатичні, циклічні або ароматичні вуглеводні, наприклад, парафіни, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни і їх похідні; алкіловані бензоли і їх похідні, спирти, такі як метанол, етанол, пропанол, бутанол і циклогексанол, гліколі, кетони, такі як циклогексанон і гама-бутиролактон, диметиламіди жирних кислот, алкіленкарбонати, жирні кислоти, ДМСО, алкілалканоати; або N-метилпіролідон. В принципі, також можливо застосовувати суміші розчинників. Щонайменше один органічний розчинник може мати розчинність у воді при 20 °C не більше ніж в 10 мас. %, переважно не більше ніж 8 мас. %, більш переважно не більше ніж 6 мас. %, і особливо не більше ніж 3 мас. %. Переважні органічні розчинники містять щонайменше один амід формули (I) 1 2 R -C(O)N(R )2 (I) 1 2 причому R представляє собою С5-C19-алкіл, і R представляє собою С1-C4-алкіл. 1 2 Переважними амідами формули (I) є ті, в яких R представляє собою С7-C14-алкіл, і R означає 1 метил. Особливо переважними амідами формули (I) є ті, в яких R представляє собою С7-C122 алкіл, і R означає метил. Також можливі суміші зазначених амідів. Органічний розчинник може містити щонайменше один амід формули (I) і додатковий розчинник, вибраний з алкілалканоату й вуглеводневої олії. Придатні вуглеводневі олії містять аліфатичні, циклоаліфатичні і ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, парафін, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни. Також придатними є фракції мінеральних олій від середньої до високої точок кипіння, наприклад, гас, дизельна олива. Також придатними є алкіл-заміщені ароматичні сполуки, такі як толуол, ксилоли, етилбензоли і бензоли з відносно довголанцюжковими алкільними радикалами, наприклад, C9C10-диалкіл- і триалкілбензоли (наприклад, доступні під назвою Solvesso® 100 від Exxon Mobile Europe або Aromatic 100 від Exxon Mobile USA), C 10-C11-алкілбензоли (наприклад, доступні під назвою Solvesso® 150 від Exxon Mobile Europe або Aromatic 150 від Exxon Mobile USA) і алкілнафталіни (наприклад, доступні під назвою Solvesso® 200 від Exxon Mobile Europe або Aromatic 200 від Exxon Mobile USA). Переважно вуглеводнева олія містить щонайменше 50 мас. %, більш переважно щонайменше 85 мас. %, і зокрема щонайменше 95 мас. % аліфатичних і/або циклоаліфатичних вуглеводнів. В іншому переважному варіанті вуглеводнева олія містить до 10 мас. %, переважно до 5 мас. %, і зокрема аж до 3 мас. % ароматичних вуглеводнів. В іншому переважному варіанті ад'ювант містить до 5 мас. %, переважно до 2,5 мас. %, і зокрема до 1,5 мас. % ароматичних вуглеводнів. Придатні алкілалканоати представляють собою складні ефіри жирних кислот, складні диефіри двохосновних кислот, складні ефіри гідроксикислот. Переважними алкілалканоатами є складні диефіри двохосновних кислот (такі як лінійні або розгалужені ди-C1-C20 алкілові ефіри лінійних, розгалужених або циклічних аліфатичних C 4-C18 двохосновних кислот). Більш переважними алкілалканоатами є лінійні або розгалужені ди-C1-C6 алкілові ефіри лінійних алифатичних C4-C8 двохосновних кислот, такі як дибутиладипат. Композиція може містити неіоногенні поверхнево-активні речовини. Придатними неіоногенними поверхнево-активними речовинами є поверхнево-активні речовини з класів алкоксилатів, блок-полімерів, N-алкілованих амідів жирних кислот, аміноксидів, складних ефірів або поверхнево-активних речовин на основі цукрів. Прикладами алкоксилатів є сполуки, такі як спирти, алкілфеноли, аміни, аміди, арилфенoли, жирні кислоти або складні ефіри жирних кислот, які були алкоксиловані. Для алкоксилування можна застосовувати етиленоксид і/або пропіленоксид, переважно етиленоксид. Прикладами N-алкілованих амідів жирних кислот є глюкаміди жирних кислот або алканоламіди жирних кислот. Прикладами складних ефірів є 5 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 складні ефіри жирних кислот, ефіри гліцерину або моногліцериди. Прикладами поверхневоактивних речовин на основі цукрів є сорбітани, етоксиловані сорбітани, складні ефіри сахарози і складні ефіри глюкози або алкілполіглюкозиди. Придатними блок-полімерами є блок-полімери типу A-B або A-B-A, що містять блоки поліетиленоксиду і поліпропіленоксиду, або типу A-B-C, що містять алканол, поліетиленоксид і поліпропіленоксид. Переважними неіоногенними поверхнево-активними речовинами є поверхнево-активні речовини з класів алкоксилатів і блокполімерів, більш конкретно алкоксилатів. Композиція переважно містить щонайменше 20 мас. %, більш переважно щонайменше 30 мас. %, дуже переважно щонайменше 40 мас. %, і особливо щонайменше 50 мас. % органічного розчинника. Композиція може містити аж до 90 мас. %, переважно аж до 80 мас. % органічного розчинника. Композиція містить переважно не більше ніж 10 мас. %, більш переважно не більше ніж 8 мас. %, дуже переважно не більше ніж 5 мас. %, і особливо не більше ніж 1 мас. % води. Композиція може містити від 30 до 95 мас. %, переважно від 40 до 90 мас. %, і зокрема від 50 до 85 мас. % органічного розчинника, який містить щонайменше один амід формули (I) і якщо необхідно додатковий розчинник, вибраний з алкілалканоату і вуглеводневої олії. Вагове співвідношення аміду формули (I) до додаткового розчинника, вибраного з алкілалканоату і вуглеводневої олії може знаходитися в межах від 15: 1 до 1: 2, переважно від 10: 1 до 1: 1, і зокрема від 7: 1 до 1,5: 1. Композиція переважно містить щонайменше 3 мас. %, більш переважно щонайменше 5 мас. %, дуже переважно щонайменше 8 мас. %, і особливо щонайменше 10 мас. % співполімеру. Композиція може містити аж до 30 мас. %, переважно до 20 мас. % співполімеру. Композиція містить переважно щонайменше 1 мас. %, більш переважно щонайменше 3 мас. %, і дуже переважно щонайменше 5 мас. % пестициду. Композиція може містити до 50 мас. %, переважно аж до 30 мас. %, і більш переважно до 20 мас. % пестициду. Композиція переважно містить щонайменше 3 мас. %, більш переважно щонайменше 6 мас. %, дуже переважно щонайменше 9 мас. %, і особливо щонайменше 15 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Композиція може містити аж до 80 мас. %, переважно до 50 мас. %, більш переважно до 25 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Композиція містить переважно а) щонайменше 3 мас. % співполімеру; б) щонайменше 20 мас. % органічного розчинника; в) не більше ніж 6 мас. % води; г) щонайменше 1 мас. % пестициду; і д) щонайменше 3 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Композиція більш переважно містить а) 2-20 мас. % співполімеру; б) 40-95 мас. % органічного розчинника; в) не більше ніж 3 мас. % води; г) 1-25 мас. % нерозчинного у воді пестициду; і д) 3-50 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. Як правило, кількості всіх компонентів, присутніх в композиції сумують до 100 мас. %. Вагове співвідношення співполімеру до пестициду може знаходитися в межах від 10: 1 до 1: 10, переважно від 5: 1 до 1: 5, більш переважно від 2: 1 до 1: 2. Композиція типово представляє собою рідку композицію як, наприклад, органічний розчин. Композиція згідно з винаходом може містити допоміжні речовини для препаратів, і в цьому випадку при виборі допоміжних речовин звичайно керуються за допомогою конкретної форми застосування і/або діючої речовини. Прикладами придатних допоміжних речовин для препаратів є розчинники, поверхнево-активні сполуки (такі як поверхнево-активні речовини, захисні колоїди, змочувальні агенти і адгезивні речовини), органічні й неорганічні загусники, бактерициди, якщо необхідно барвники і клейкі речовини (наприклад, для обробки насіння). Поверхнево-активні сполуки гіпотетично (ад'юванти, змочувальні агенти, зв'язувальні речовини, диспергатори або емульгатори) включають солі лужних металів, лужноземельних металів і амонієві солі ароматичних сульфонових кислот, наприклад, лігносульфонової ® (продукти Borresperse , Borregaard, Норвегія), фенолсульфонової, нафталінсульфонової ® ® (продукти Morwet , Akzo Nobel, США), і дибутилнафталінсульфонової кислоти (продукти Nekal , BASF, Німеччина), а також кислот жирного ряду, алкілсульфонати і алкіларилсульфонати, алкілсульфати, сульфати лаурилових ефірів і сульфати спиртів жирного ряду, а також солі сульфатованих гекса-, гепта- і октадеканолів, а також простих гліколевих ефірів спирту жирного ряду, продукти конденсації сульфонованого нафталіну і його похідних з формальдегідом, 6 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 продукти конденсації нафталіну або нафталінсульфонових кислот з фенолом і формальдегідом, поліоксиетилен-октилфеніловий ефір, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол або нонілфенол, алкілфенілполігліколеві і трибутилфенілполігліколеві ефіри, алкіларил-поліефірні спирти, ізотридециловий спирт, конденсати етиленоксиду й спирту жирного ряду, етоксилована рицинова олія, поліоксиетилен-алкілові ефіри або поліоксипропілен алкілові ефіри, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складні ефіри сорбіту, лігнінсульфітні відпрацовані луги, а також білки, денатуровані білки, полісахариди (наприклад, метилцелюлоза), гідрофобно модифіковані крохмалі, полівінілові спирти (продукти Mowiol® Clariant, Швейцарія), полікарбоксилати (продукти Sokolan®, BASF, Німеччина), поліалкоксилати, полівініламін (продукти Lupamin®, BASF, Німеччина), поліетиленімін (продукти Lupasol®, BASF, Німеччина), полівінілпіролідон і їх співполімери. Придатні загусники представляють собою сполуки, які надають препарату модифіковану реологію, тобто високу в'язкість у стані спокою і низьку в'язкість у рухомому стані. Прикладами є полісахариди, білки (такі як казеїн або желатин), синтетичні полімери або неорганічні шаруваті мінерали. Загусники таких видів є комерційно доступними, прикладами є ксантанова смлоа ® ® ® (Kelzan , CP Kelco, США), Rhodopol 23 (Rhodia, Франція) або Veegum (R.T. Vanderbilt, США) ® або Attaclay (Engelhard Corp., NJ, США). Кількість загусника в препараті регулюється ефективністю загусника. Спеціаліст в даній галузі техніки зможе вибрати кількість з метою одержання необхідної в'язкості препарату. Як правило, кількість може складати від 0.01 до 10 мас. %. Для стабілізації композиції можуть бути додані бактерициди. Прикладами бактерицидів є бактерициди на основі дихлорофену і напівформалю бензилового спирту, а також похідних ® ізотіазолінону, таких як алкілізотіазолінони і бензізотіазолінони (Acticide MBS від Thor Chemie). В одному переважному варіанті здійснення композиції згідно з винаходом представлені у вигляді агрохімічного препарату. Композиція переважно знаходиться в вигляді здатного до емульгування концентрату (EC) або олійної дисперсії (OD). Перед застосуванням агрохімічний препарат, як правило, розводять, щоб приготувати так звану суміш у баку. Передбачуваними для розведення є фракції мінеральних олій від середньої до високої точок кипіння, такі як гас або дизельна олива; а також кам'яновугільні олії; а також олії рослинного або масла тваринного походження, аліфатичні, циклічні або ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни і їх похідні; метанол, етанол, пропанол, бутанол, циклогексанол, циклогексанон, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад, диметилсульфоксид, N-метилпіролідон або вода. Перевага надається застосуванню води. Розведену композицію звичайно наносять розбризкуванням або дрібнокрапельним обприскуванням. До суміші в баку можна домішати різні типи олій, змочувальні агенти, ад'юванти, гербіциди, бактерициди, і/або фунгіциди безпосередньо до моменту нанесення (суміш у баку). Ці добавки можна домішати до композицій згідно з винаходом у ваговому співвідношенні від 1:100 до 100:1, переважно від 1:10 до 10:1. Концентрація пестициду в суміші в баку може варіюватися у відносно широких межах. Як правило вона знаходиться між 0.0001 % і 10 %, переважно між 0.01 % і 1 %. Норми застосування для захисту сільськогосподарських рослин варіюються залежно від природи бажаного ефекту і складають між 0.01 і 2.0 кг діючої речовини на га. Крім того винахід забезпечує спосіб одержання композиції згідно з винаходом за допомогою введення в контакт співполімеру, пестициду, і якщо необхідно органічного розчинника і якщо необхідно неіоногенної поверхнево-активної речовини. Компоненти можуть вступати в контакт один з іншим способами, які є загальновідомими, такими як змішування, емульгування або суспендування. Крім цього, винахід забезпечує спосіб боротьби з фітопатогенними грибами і/або небажаним ростом рослин і/або небажаним нашестям комах або кліщів і/або для регулювання росту рослин, причому композицією згідно з винаходом впливають на відповідних шкідників, їх місце розповсюдження або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини і/або сільськогосподарські культури і/або їх місце розповсюдження. Додатково винахід забезпечує застосування композиції згідно з винаходом для боротьби з фітопатогенними грибами і/або небажаним ростом рослин і/або небажаним нашестям комах або кліщів і/або для регулювання росту рослин, причому композицією впливають на відповідних шкідників, їх місце розповсюдження або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, на ґрунт і/або на небажані рослини і/або сільськогосподарські культури і/або їх місце розповсюдження. Прикладами придатних сільськогосподарських рослин є злакові культури, наприклад, пшениця, жито, ячмінь, тритікале, овес або рис; буряк, наприклад, цукровий або кормовий 7 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 буряк; плоди, такі як насіннєві, кісточкові і ягідні плоди, наприклад, яблуні, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні, полуниця, малина, смородина або аґрус; бобові рослини, наприклад, сочевиця, горох, люцерна або соєві боби; олійні рослини, наприклад, ріпак олійний, гірчиця, оливи, соняшник, кокосовий горіх, боби какао, кліщовинні боби, пальма олійна, земляний горіх або соєві боби; гарбузові рослини, наприклад, гарбуз звичайний/гарбуз великоплідний, огірки або дині; волокнисті рослини, наприклад, бавовник, льон, коноплі або джут; цитрусові, наприклад, апельсини, лимони, грейпфрути або тангерини; овочеві рослини, наприклад, шпинат, латук, спаржа, капустяні рослини, морква, цибуля, томати, картопля, гарбуз звичайний/гарбуз великоплідний або стручковий перець; рослини родини лаврових, наприклад, авокадо, кориця або камфора; енергетичні культури і промислові сировинні рослини, наприклад, кукурудза, соєві боби, пшениця, ріпак, цукровий очерет або пальма олійна; кукурудза; тютюн; горіхи; кава; чай; банани; виноград (столовий і винний); хміль; дернина, солодка трава(Stevia rebaudania); каучуконосні рослини; декоративні й лісові рослини, наприклад, квіти, чагарники, широколисті й вічнозелені дерева і матеріал для розмноження, наприклад, посівний матеріал і зібраний врожай цих рослин. Поняття сільськогосподарські культури також включає ті рослини, які були модифіковані завдяки селекції, мутагенезу або рекомбінантним методам, включаючи біотехнологічні аграрні продукти, що знаходяться на ринку або в розробці. Генетично модифіковані рослини представляють собою рослини, генетичний матеріал яких був змінений таким чином, який не відбувається в природних умовах шляхом схрещування, мутацій або природної рекомбінації (тобто рекомбінації генетичного матеріалу). При цьому, як правило, один або декілька генів інтегрують у генетичний матеріал рослини, щоб покращити якості рослини. Подібні рекомбінантні модифікації включають також посттрансляційні модифікації білків, олігопептидів або поліпептидів, наприклад, за допомогою глікозилювання або зв'язування полімерів, таких як, наприклад, пренильованих, ацетилованих або фарнелізованих залишків або залишків ПЕГ. Крім того винахід відноситься до матеріалу для розмноження рослин, такого як посівний матеріал, що містить композицію відповідно до винаходу. Рослинні матеріали для розмноження превентивно можуть бути оброблені композицією відповідно до винаходу разом з або вже перед посівом відповідно разом з або вже перед пересадженням. Ці композиції можуть застосовуватися на матеріали для розмноження рослини, зокрема посівний матеріал, нерозведеними або, переважно, розведеними. У випадку розведення, відповідна композиція може бути розведеною від 2 до 10 разів, так що у застосовних для протравлювання композиціях міститься від 0,01 до 60 мас. %, переважно від 0,1 до 40 мас. % діючої речовини. Застосування може здійснюватися перед або під час посіву. Обробка матеріалу для розмноження рослини, зокрема обробка посівного матеріалу, є відомою спеціалісту в даній галузі техніки, і здійснюється шляхом обпилення, покриття, гранулювання, занурення або просочування матеріалу для розмноження рослин, причому обробку переважно здійснюють шляхом дражування, покриття або обпилення або шляхом обробки у борозні, таким чином що, наприклад, запобігають передчасному проростанню посівного матеріалу. Для обробки посівного матеріалу переважно застосовують суспензії. Звичайно такі композиції містять від 1 до 800 г/л діючої речовини, від 1 до 200 г/л поверхнево-активних речовин, від 0 до 200 г/л антифризів, від 0 до 400 г/л зв'язувальних речовин, від 0 до 200 г/л барвників і розчинників, переважно води. Переваги винаходу полягають в тому, що пестициди мають дуже гарну стійкість. Вони кристалізуються тільки дуже повільно. Навіть при низьких температурах практично немає кристалізації пестицидів. Навіть після розведення водою для одержання суміші в баку, пестициди практично не проявляють кристалізації. Композиція допускає високу концентрацію співполімеру, що є сприятливим з метою уповільнення кристалізації. Відповідно композиція допускає високу концентрацію пестицидів. Співполімер може майже не містити кислотні групи, особливо групи сульфонової кислоти, які сприяють розкладенню різних пестицидів. Композиція має високу стійкість до дощу і/або утриманню пестициду. Наведені нижче приклади демонструють винахід, при цьому не обмежують його. Приклади Ад'ювант A: Алкоксилат спирту жирного ряду, розчинний у воді, поверхневий натяг (1 г/л, 23 °C) 28-31 мН/м. Ад'ювант B: Алкоксилат спирту жирного ряду, розчинний у воді, поверхневий натяг (1 г/л, 23 °C) 27-29 мН/м. Амід A: N, N-диметиламід C8-10 кислоти жирного ряду. Поверхнево-активна речовина A: неіоногенний триарилфенолетоксилат, ГЛБ 12-14. Поверхнево-активна речовина B: аніонний алкілбензолсульфонат, 40 мас. % в ароматичному розчиннику. 8 UA 113542 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Вуглеводні: Технічна суміш ароматичних вуглеводнів, інтервал температур кипіння 240300 °C. VP: N-Вінілпіролідон tBAM: трет-Бутилакриламід MMA: Метилметакрилат EA: Етилакрилат tBA: трет-Бутилакрилат MAS: метакрилова кислота SPEGMA: метакрилат поліетиленгліколю з C16/18 алкільними кінцевими групами, що містить 25 одиниць етиленгліколю. MPEGMA: метакрилат простого монометилового ефіру поліетиленгліколю. Одержання співполімеру A (34 VP/6MMA/30 EA /30 SPEGMA) Вихідна сировина 1: 102 г N-Вінілпіролідону 90 г SPEGMA 18 г Метилметакрилату 90 г Етилакрилату 400 г ізопропанолу Вихідна сировина 2: 60 г ізопропанолу 8 г трет.-Бутилперпівалату 5 г 2-Меркапто-1,2-попандіолу Вихідна сировина 3: 30 г ізопропанолу 20 г трет.-Бутилперпівалату Вихідна сировина 4: 300 г N, N-Диметилдодеканаміду 17 % вихідної сировини 1 поміщали у пристрій з мішалкою і нагрівали приблизно до 80 °C при перемішуванні. 10 % вихідної сировини 2 додавали при 80 °C і піддавали попередній полімеризації. Після цього додавали залишок вихідної сировини 1 і вихідної сировини 2. Реакційну суміш піддавали наступній полімеризації протягом 5 годин. Після додавання вихідної сировини 3, реакційну суміш піддавали додатковій наступній полімеризації протягом 2 годин. Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури. Наприкінці додавали вихідну суміш 4, з наступним видаленням ізопропанолу. Одержували прозорий розчин полімеру жовтого кольору. Концентрація в препаратах наведених нижче прикладів відноситься до кількості полімеру без розчинника N, N-диметилдодеканамід. Одержання співполімеру B (40 VP/20 tBAM /30 MMA/10 SPEGMA) Вихідна сировина 1: 694 г ізопропанолу 100 г t-BAM 200 г SPEGMA 150 г MMA 10 г 2-Меркаптоетанолу Вихідна сировина 2: 200 г Вінілпіролідону 69 г ізопропанолу Вихідна сировина 3: 20 г т-Бутилпероктоату 264 г ізопропанолу Вихідна сировина 4: 500 г N, N-диметилдодеканаміду 37 % вихідної сировини 1, 3 % вихідної сировини 2 і 11 % вихідної сировини 3 в ізопропанолі вводили у пристрій з мішалкою і зі зворотним холодильником, внутрішнім термометром і чотирма окремими пристроями подання, і суміш нагрівали приблизно до 82 °C при перемішуванні. Після початку полімеризації, додавали залишок вихідної сировини 1 протягом 12 год., залишок вихідної сировини 2 додавали протягом 14 год. Коли додавання було завершеним суміш піддавали наступній полімеризації протягом шести годин при цій температурі. Розчинник реакційної суміші відганяли під час додавання вихідної сировини 4. Одержання співполімеру C (40 VP/40 tBAM /10 MMA/10 MPEGMA) Співполімер C одержували згідно з співполімером B і містив наступну суміш мономерів: 40 мас. % VP, 40 мас. % tBAM, 10 мас. % MMA і 10 мас. % 10 MPEGMA. Одержання співполімеру D (38 VP/29 MMA/20 tBA/10 SPEGMA/3 MAS) Співполімер D одержували згідно з співполімером A і містив наступну суміш мономерів: 38 мас. % VP, 29 мас. % MMA, 20 мас. % tBA, 3 мас. % MAS і 10 мас. % 10 SPEGMA. Одержання співполімеру E (38 VP/29 MMA/20 tBAM/10 SPEGMA/3 MAS) Співполімер E одержували згідно з співполімером A і містив наступну суміш мономерів: 38 мас. % VP, 29 мас. % MMA, 20 мас. % tBAM, 3 мас. % MAS і 10 мас. % 10 SPEGMA. 9 UA 113542 C2 Приклад 1 – Препарат боскаліду Препарати від A до E готували шляхом змішування компонентів, наведених в таблиці 1 з одержанням здатного до емульгування концентрату (EC) пестициду. Таблиця 1 Композиція препаратів (всі кількості в мас. %) Боскалід N, N-Диметилдодеканамід Дибутиладипат Ад'ювант A Ад'ювант B Співполімер B Співполімер C Поверхнево-активна речовина A Поверхнево-активна речовина B A 8 40 22 20 – – 10 B 8 50 22 10 – – 10 C 8 50 22 8 2 – 10 a) D 8 50 22 8 2 10 – E 8 40 22 20 8 2 5 10 a) Не згідно з винаходом Приклад 2 – Препарат Kixor® Препарати від A до F готували шляхом змішування компонентів, наведених в таблиці 2 з одержанням здатного до емульгування концентрату (EC) пестициду. Kixor® представляє собою торгівельну назву від компанії BASF SE для загальноприйнятної назви сафлуфенацилу. Таблиця 2 Композиція препаратів (всі кількості в мас. %) Kixor® N, N-Диметилдодеканамід Амід A Дибутиладипат Ад'ювант A Ад'ювант B Співполімер A Співполімер B Співполімер C Поверхнево-активна речовина A Поверхнево-активна речовина B 15 A 9 61 – 10 8 2 10 – – – – B 9 61 – 10 8 2 – 10 – – – C 9 61 – 10 8 2 – – 10 – – D 12 22 36 10 8 2 10 – – – – a) E 12 22 36 10 8 2 – 10 – – – F 9 61 – 10 8 2 – – – 8 2 a) Не згідно з винаходом Приклад 3 – Препарат флуоксапіроксаду Препарати від A до D готували шляхом змішування компонентів, наведених в таблиці 3 з одержанням здатного до емульгування концентрату (EC) пестициду. Таблиця 3 Композиція препаратів (всі кількості в мас. %) Флуоксапіроксад N, N-Диметилдодеканамід Дибутиладипат Вуглеводні Ад'ювант A Ад'ювант B Співполімер B A 12 48 10 – 18 2 10 10 a) B 12 48 10 – 18 2 – C 12 48 – 10 18 2 10 a) D 12 48 – 10 18 2 – UA 113542 C2 Продовження таблиці 3 Поверхнево-активна речовина A Поверхнево-активна речовина B 5 – – – – 8 2 8 2 a) Не згідно з винаходом Приклад 4 – Препарат флуоксапіроксаду й дифеноконазолу Препарати від A до D готували шляхом змішування компонентів, наведених в таблиці 4 з одержанням здатного до емульгування концентрату (EC) пестициду. Таблиця 4 Композиція препаратів (всі кількості в мас. %) Флуоксапіроксад Дифеноконазол N, N-Диметилдодеканамід Дибутиладипат Вуглеводні Ад'ювант A Ад'ювант B Співполімер B Поверхнево-активна речовина A Поверхнево-активна речовина B 10 A 9 9 45 10 – 15 2 10 – – a) B 9 9 45 10 – 15 2 – 8 2 C 9 9 45 – 10 15 2 10 – – a) D 9 9 45 – 10 15 2 – 8 2 a) Не згідно з винаходом Приклад 5 – Препарат флуоксапіроксаду й метконазолу Препарати від A до D готували шляхом змішування компонентів, наведених в таблиці 5 з одержанням здатного до емульгування концентрату (EC) пестициду. Таблиця 5 Композиція препаратів (всі кількості в мас. %) Флуоксапіроксад Метконазол N, N-Диметилдодеканамід Дибутиладипат Вуглеводні Ад'ювант A Ад'ювант B Співполімер B Поверхнево-активна речовина A Поверхнево-активна речовина B 15 A 9 9 45 10 – 15 2 10 – – a) B 9 9 45 10 – 15 2 – 8 2 C 9 9 45 – 10 15 2 10 – – a) D 9 9 45 – 10 15 2 – 8 2 a) Не згідно з винаходом Приклад 6 – Стійкість при зберіганні Зразки EC препаратів з прикладів 1-5 зберігали при -5 °C протягом семи днів і потім піддавали візуальному огляду. В таблиці 6 наведено, якщо зразки залишались прозорими ("Прозор.”), або якщо пестициди утворювали будь-який вигляд осаду ("Осад"). 20 11 UA 113542 C2 Таблиця 6A Результати стійкості при зберіганні Приклад 1 A Прозор. B Прозор. C Прозор. D Прозор. a) E Осад Таблиця 6B Результати стійкості при зберіганні Приклад 2 A Прозор. B Прозор. C Прозор. D Прозор. a) E Прозор. F Осад Таблиця 6 Результати стійкості при зберіганні Приклад 3 Приклад 4 Приклад 5 5 10 15 20 25 A Прозор. Прозор. Прозор. a) B Осад Осад Осад C Прозор. Прозор. Прозор. a) D Осад Осад Осад a) Не згідно з винаходом Приклад 7 – Стійкість розведених зразків в суміші в баку для обприскування Наведений нижче тест застосовували для того, щоб дослідити чи можуть здатні до емульгування концентрати, після розведення до концентрації, яка піддається розпиленню, застосовуватися в стандартних розпилювачах без забиття фільтрів розпилювальної установки або розпилювальних форсунок. Випробувальною установкою був гідравлічний обприскувач з баком у 195 л, чотирьохпоршнева мембранна помпа (під тиском в 3 бар) і розпилювач з 6 стандартними форсунками (тип: LU 90-03). Застосовними фільтрами для форсунок були чотири сітчасті фільтрі (25, 50, 60, і 80 комірок), 60-комірковий сітчастий фільтр з вбудованим ущільнювачем і 25-комірковий щілинний фільтр. Усмоктуваний фільтр і напірний фільтр кожний представляв собою 50-комірковий сітчастий фільтр. Спочатку бак наповнювали 75 л води і потім 3 л здатного до емульгування концентрату (Приклади від 1 до 5). Суміш змішували поршневою помпою (інтенсивність перемішування: прибл. 45 л/хв.) і після цього у бак доливали ще 75 л води. Після помпової циркуляції протягом 15 хвилин (інтенсивність перемішування: прибл. 45 л/хв.) суміші продукту, розчин для розпилення розпилювали з баку через форсунки. Під час тесту, температура суміші для розпилення у баку підтримувалась постійною при між 5 і 10 °C для того, щоб імітувати холодну воду зі свердловини. Напірний тест повторювали 3 рази без очищення пристроїв між кожним застосуванням.В кінці цієї процедури фільтри вверх і вниз за течією помпи (усмоктувальний фільтр і напірний фільтр) і фільтри у форсунках (фільтри для форсунок) вивчали на предмет осаджень. Таблиця 6 підводить результати. В таблиці "забитий" означає, що щонайменше один з фільтрів (усмоктувальний, напірний фільтри або фільтр для форсунок) показав суттєве забиття, що спричинило зниження струменю або закупорювання. "Чистий" в таблиці означає, що не було помічено суттєвого забиття і “-“ означає, що зразок не був протестований. 30 Таблиця 7A Приклад 1 A Чистий B Чистий C Чистий D Чистий Таблиця 7B Приклад 2 A Чистий B Чистий C Чистий 12 D Чистий E Чистий UA 113542 C2 Таблиця 7C a) 5 a) A B C D Приклад 3 Чистий Забитий Чистий Забитий Приклад 4 Чистий Забитий Чистий Забитий Приклад 5 Чистий Забитий Чистий Забитий a) Не згідно з винаходом Приклад 8 – Препарат флуоксапіроксаду Препарати від A до F готували шляхом змішування компонентів, наведених в таблиці 8 з одержанням здатного до емульгування концентрату (EC) пестициду. Стійкість при зберіганні перевіряли як описано в прикладі 6. Препарати від A до F залишалися прозорими. Стійкість розведених зразків перевіряли як описано в прикладі 7. Препарати від A до F не показували будь-якого суттєвого забиття (відповідають "Чистий"). Таблиця 8 композиція препаратів (всі кількості в мас. %) Флуоксапіроксад N, N-Диметилдодеканамід Вуглеводні Ад'ювант A Ад'ювант B Співполімер D Співполімер E A 12 49 14 15 2,5 7,5 B 12 54 14 10 2,5 7,5 C 12 49 19 10 2,5 7,5 D 12 49 14 15 2,5 7,5 E 12 54 14 10 2,5 7,5 F 12 49 19 10 2,5 7,5 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 30 35 40 1. Композиція, що містить пестицид і співполімер, що містить в полімеризованій формі амід (мономер А), що містить N-вініллактам; (мет)акрилат полі(С2-6алкіленгліколю) з моно-С1-22алкільними кінцевими групами (мономер В); і С1-С8алкіл(мет)акрилат (мономер С). 2. Композиція за п. 1, причому співполімер містить щонайменше 25 мас. % мономера А, щонайменше 1 мас. % мономера В, і щонайменше 5 мас. % мономера С, в перерахунку на загальну кількість мономерів. 3. Композиція за п. 1 або 2, причому співполімер містить від 25 до 85 мас. % мономера А, від 1 до 40 мас. % мономера В, від 5 до 50 мас. % мономера С, і до 15 мас. % додаткових мономерів D, причому сума мономерів А, В, С і D дорівнює 100 %. 4. Композиція за будь-яким з пп. 1-3, причому мономер А містить N-вінілпіролідон і, якщо необхідно, N-C1-C6алкілакриламід. 5. Композиція за будь-яким з пп. 1-4, причому мономер В являє собою (мет)акрилат полі(етиленгліколю) з моно-С1-22алкільними кінцевими групами. 6. Композиція за будь-яким з пп. 1-5, причому мономер С вибирають з метилакрилату, етилакрилату, n-бутилакрилату, трет-бутилакрилату, метилметакрилату, етилметакрилату, nбутилметакрилату, трет-бутилметакрилату і їх сумішей. 7. Композиція за будь-яким з пп. 1-6, причому пестицид має розчинність у воді до 10 г/л. 8. Композиція за будь-яким з пп. 1-7, що містить до 10 мас. % води. 9. Композиція за будь-яким з пп. 1-8, причому пестицид присутній в розчиненому вигляді. 10. Композиція за будь-яким з пп. 1-9, причому масове співвідношення співполімеру до пестициду знаходиться в межах від 10:1 до 1:10. 11. Композиція за будь-яким з пп. 1-10, причому композиція додатково містить органічний розчинник, що містить щонайменше один амід формули (І) 1 2 R -С(О)N(R )2, (I) 13 UA 113542 C2 1 5 10 15 2 де R означає С5-С19алкіл, і R означає С1-С4алкіл, і, якщо необхідно, додатковий розчинник, вибраний з алкілалканоату й вуглеводневої олії. 12. Композиція за будь-яким з пп. 1-11, що містить 2-20 мас. % співполімеру; 40-95 мас. % органічного розчинника; не більше ніж 3 мас. % води; 1-25 мас. % нерозчинного у воді пестициду; і 3-50 мас. % неіоногенної поверхнево-активної речовини. 13. Спосіб одержання композиції за будь-яким з пп. 1-12 за допомогою введення в контакт пестициду і співполімеру. 14. Спосіб боротьби з фітопатогенними грибами і/або небажаним ростом рослин, і/або небажаним нашестям комах або кліщів, і/або для регулювання росту рослин, причому композицією за будь-яким з пп. 1-12 впливають на відповідних шкідників, їх місце розповсюдження або на рослини, що підлягають захисту від відповідних шкідників, або на ґрунт і/або на небажані рослини, і/або сільськогосподарські культури, і/або їх місце розповсюдження. 15. Матеріал для розмноження рослини, що містить композицію за будь-яким з пп. 1-12. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14