Спосіб та пристрій для визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення

Реферат: Винахід стосується способу визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення (2), яке є оснащеним системою (1) для зниження рівня кисню, і в атмосфері якого принаймні один вміст кисню, який в оптимальному варіанті може бути визначений заздалегідь, і є зниженим порівняно з нормальним навколишнім повітрям, може встановлюватися й підтримуватися з метою профілактики та/або гасіння пожеж через введення кисневитискувального газу. Система зниження рівня кисню (1) має компресорну установку (4; 4.1, 4.2) для стискання первісної газової суміші та розташовану після компресорної установки (4; 4.1, 4.2) установку для розділення газів (3; 3.1, 3.2) для відокремлення принаймні однієї частини кисню, що міститься у первісній газовій суміші, і для забезпечення збагаченого азотом газу, який подається у закрите приміщення (2). Перепад тиску, встановлений у приміщенні (2), визначають і порівнюють з відповідним контрольним значенням, завдяки чому забезпечується інформація, що стосується повітронепроникності приміщення (2). UA 115669 C2 (12) UA 115669 C2 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід стосується способу визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення, оснащеного системою зниження рівня кисню. Зокрема, винахід стосується способу якомога точнішого визначення та/або контролювання відповідного залежного від об’єму потоку витоку для приміщень, у яких може забезпечуватися інертна атмосфера, зокрема, постійно інертна атмосфера, при якому застосовують спосіб інертування. Винахід також стосується системи зниження рівня кисню для встановлення та підтримання вмісту кисню, який може бути попередньо визначений і знижений порівняно з нормальним навколишнім повітрям в атмосфері простору закритого приміщення, причому система зниження рівня кисню є призначеною для реалізації способу згідно з винаходом для визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення. Способи інертування для тренування у високогірних умовах, зберігання продуктів харчування або для мінімізації ризику пожежі у закритому приміщенні в цілому є відомими з технології інертизації. Згідно з такими способами інертування, атмосферу закритого приміщення зазвичай розріджують до рівня інертування з концентрацією кисню, нижчою, ніж в атмосфері навколишнього повітря з наступним підтриманням на цьому рівні шляхом введення кисневитискувального газу з джерела інертного газу. Запобіжний ефект, який забезпечується в результаті здійснення цього способу, ґрунтується на принципі витіснення кисню. Як відомо, нормальне навколишнє повітря складається з приблизно 21% за об’ємом кисню, 78% за об’ємом азоту та 1% за об’ємом інших газів. Для мінімізації ризику виникнення пожежі або, відповідно, для гасіння пожежі, яка вже виникла у закритому приміщенні, або для подовження терміну зберігання харчових продуктів концентрацію азоту у відповідному приміщенні підвищують, а отже, вміст кисню знижують, наприклад, шляхом введення чистого азоту як інертного газу. Відомо, що суттєвий захисний ефект та/або запобіжний ефект від пожежі забезпечується тоді, коли відсоток кисню знижується до рівня, нижчого за приблизно 15% за об’ємом. Залежно від займистих матеріалів (пожежного навантаження) у відповідному приміщенні, може бути необхідним додаткове зниження вмісту кисню, наприклад, до 12% за об’ємом. Найбільш горючі матеріали перестають займатись або горіти при такій концентрації кисню. Система зниження рівня кисню в цілому є сконфігурованою таким чином, щоб один або кілька визначених знижених рівнів могли встановлюватися в атмосфері простору закритого приміщення протягом конкретного відрізка часу і підтримуватися протягом визначеного періоду або постійно. Таким чином, наприклад, виникає необхідність у швидкому зниженні вмісту кисню в атмосфері приміщення у разі пожежі для ліквідації (гасіння) пожежі та ефективного запобігання повторному займанню матеріалу у приміщенні принаймні протягом так званої фази повторного займання. Вищезазначена фаза повторного займання означає період часу після так званої “фази пожежогасіння”, під час якої концентрація кисню в закритому приміщенні не повинна перевищувати певний рівень, так звану “фазу запобігання повторному займанню”, для запобігання повторному займанню матеріалу в захищеній зоні. Рівень запобігання повторному займанню, таким чином, означає концентрацію кисню, яка є зумовленою пожежним навантаженням приміщення і визначається випробуванням. Для забезпечення можливості запобігання пожежі та/або подовження терміну зберігання харчових продуктів система зниження рівня кисню потребує відповідної конфігурації; тобто, вона має бути здатна подавати певний об’ємний потік кисневитискувальних газів протягом довшого періоду часу. Кількість кисневитискувальних газів, яка має подаватися за одиницю часу системою зниження рівня кисню в окремому випадку залежить, зокрема, від просторового об’єму та повітронепроникності закритого приміщення. Таким чином, система зниження рівня кисню повинна мати більшу потужність, коли закрите приміщення є, наприклад, складом відносно великого просторового об’єму, оскільки вводиться більший об'єм кисневитискувальних газів в атмосферу простору складу за одиницю часу - порівняно з відносно малою захищеною зоною - для того, щоб мати можливість встановлення зниженого рівня протягом зазначеного періоду часу. З іншого боку, кількість кисневитискувальних газів, яка подається системою зниження рівня кисню, також збільшується за одиницю часу зі зниженням повітронепроникності закритого приміщення або з підвищенням швидкості повітрообміну, відповідно. Вплив просторового об’єму зазвичай не створює труднощів для конфігурації системи зниження рівня кисню. Це пояснюється відносною легкістю визначення максимального просторового об’єму приміщення, яке є оснащеним або має бути оснащене системою зниження рівня кисню, яка має враховуватися, і принаймні цей просторовий об’єм не може збільшуватися з часом. Інша річ, якщо йдеться про повітронепроникність приміщення. Швидкість повітрообміну, виражену через так зване значення n50, зазвичай використовують як міру повітронепроникності 1 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приміщення. Швидкість повітрообміну n50 визначають на основі об’ємного потоку повітря за годину, коли має підтримуватися перепад тиску 50 Па, діленого на об’єм конструкції. Таким чином, закрите приміщення має вищу повітронепроникність, якщо меншою є швидкість повітрообміну. Процедуру вимірювання перепаду тиску (аеродвері) зазвичай застосовують для вимірювання значення n50, яке є мірою повітронепроникності приміщення. Однак виконання серії вимірювань перепаду тиску для визначення швидкості повітрообміну n50 часто буває пов’язане з різними труднощами і вимагає великих технічних зусиль, зокрема, у великих будинках або просторах. Навіть коли при вимірюванні перепаду тиску визначається значення n50 відповідного простору, це не виключає, що стан закритого приміщення з часом може змінюватися, зокрема, швидкість повітрообміну. Наприклад, початково ущільнені отвори у приміщенні можуть втратити герметичність. Крім того, поміщення об’єктів та/або товарів у закрите приміщення (зокрема, на складі) впливає на швидкість повітрообміну, яка визначається вимірюванням перепаду тиску. Те, що повітронепроникність закритого приміщення не лише може змінюватися з часом, але й може погіршуватися, створює проблему при конфігурації систем зниження рівня кисню. Зокрема, до нинішнього часу було неможливим, або було можливим лише з великими зусиллями, визначення повітронепроникності приміщення, вже оснащеного системою зниження рівня кисню, у більш пізній момент часу з метою необхідного регулювання потужності системи зниження рівня кисню; тобто, наприклад, для збільшення об'єму кисневитискувальних газів, який система зниження рівня кисню подає за одиницю часу, таким чином, щоб зберігалося запобігання пожежі та/або забезпечувався тривалий термін зберігання після зниження повітронепроникності закритого приміщення. Безперервне контролювання повітронепроникності простору, оснащеного системою зниження рівня кисню, також є бажаним, залежно від висновку, який може бути зроблений стосовно сусідніх просторів у зв'язку з витоками, які виникли. При цьому ризик полягає в тому, що кисневитискувальні гази можуть надходити до сусідніх просторів через такі новоутворені місця витоку, що за певних обставин може призводити до загрози здоров'ю людей у сусідніх просторах. З врахуванням викладеної нижче проблеми даний винахід має на меті забезпечення способу, за допомогою якого повітронепроникність закритого приміщення може бути визначена якомога точніше і без зайвих зусиль, і, відповідно початково визначене значення повітронепроникності може контролюватися/перевірятися у більш пізній момент часу, завдяки чому зазначене приміщення стає особливо придатним для застосування вищеописаної технології інертизації. Зокрема, мають бути вказані спосіб та система, завдяки яким поточна повітронепроникність закритого приміщення може визначатися/контролюватися у будь-який потрібний час в ефективний, але легко здійснюваний спосіб без потреби у виконанні довготривалих вимірювань, як це відбувається, наприклад, при виконанні відомої процедури вимірювання з аеродверима для визначення значення n50. Ця мета досягається завдяки предметові незалежного пункту 1 формули винаходу, який стосується способу, та предметові іншого незалежного пункту 14, який стосується системи. Подальші вдосконалення способу згідно з винаходом викладено у залежних пунктах формули винаходу з 2 по 13. Відповідним чином, конкретно описується спосіб визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення, оснащеного системою зниження рівня кисню, згідно з яким принаймні один в оптимальному варіанті попередньо визначений рівень кисню, який є зниженим порівняно з нормальним навколишнім повітрям, може встановлюватися й підтримуватися в атмосфері простору закритого приміщення через введення кисневитискувального газу. Система зниження рівня кисню, пов’язана з закритим приміщенням, має компресорну установку для стискання первісної газової суміші, яка містить принаймні азот та кисень, та розташовану після компресорної установки установку для розділення газів, у якій принаймні частина кисню, що міститься у первісній газовій суміші, відокремлюється, таким чином, щоб на випуску установки для розділення газів забезпечувався збагачений азотом газ. Цей збагачений азотом газ подають у закрите приміщення для встановлення та/або підтримання зниженого рівня кисню. Водночас визначають тиск, який переважає або є встановленим у закритому приміщенні, відносно тиску навколишнього повітря. Визначений перепад тиску використовують як міру повітронепроникності закритого приміщення. В оптимальному варіанті під час визначення змінювані отвори приміщення, такі, як, наприклад, вікна або двері і т. ін., не справляють зайвого впливу, і, таким чином, результат вимірювання не 2 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 викривляється. Потім, відповідно до способу згідно з винаходом, принаймні одне попередньо визначене значення перепаду тиску порівнюють з відповідним контрольним значенням (заданим значенням). Після цього здійснюють оцінку отриманого результату порівняння, на основі якої, залежно від величини відхилення між визначеним значенням перепаду тиску та відповідним контрольним значенням, може бути зроблено припущення щодо повітронепроникності закритого приміщення та/або динаміки повітронепроникності закритого приміщення у часі. Переваги, які досягаються завдяки рішенню згідно з винаходом, є очевидними: Оскільки в системі можуть застосовуватися компоненти вже існуючої системи зниження рівня кисню при визначенні та/або контролюванні повітронепроникності закритого приміщення, повітронепроникність закритого приміщення може визначатися / контролюватися у будь-який час у легко здійснюваний, але ефективний спосіб. Для цього вимагається лише забезпечення збагаченого азотом газу з застосуванням компресорної установки та установки для розділення газів системи зниження рівня кисню, причому в оптимальному варіанті він подається безперервно і з незмінною швидкістю потоку у закритий простір з метою встановлення в закритому приміщенні тиску, відмінного, від зовнішнього тиску (навколишнього тиску). Компресорну установку в оптимальному варіанті регулюють таким чином щоб забезпечувався незмінний у часі об’ємний потік збагаченого азотом газу на випуску установки для розділення газів, таким чином, щоб встановлювався певний перепад тиску відносно зовнішнього тиску, коли газ, який забезпечується, вводять у закрите приміщення. Цей перепад тиску, разом з об’ємним потоком, який вводять у закрите приміщення, є мірою повітронепроникності закритого приміщення. Таким чином, він являє собою легко здійснюваний варіант відомої процедури тесту з “аеродверима” для вимірювання перепаду тиску. Слід зазначити, що спосіб згідно з винаходом дозволяє визначати повітронепроникність закритого приміщення без зайвих витрат часу та зусиль. Таким чином, цей спосіб є особливо придатним для того, щоб перевіряти, чи могли раніше не розпізнані витоки, з часом утворитись у просторовій оболонці приміщення, що має вплив на швидкість повітрообміну приміщення. Таким чином, наприклад, може розглядатися застосування способу згідно з винаходом щотижня для вимірювання повітронепроникності приміщення та порівняння її з заданим або вказаним контрольним значенням. Якщо виявляється, що з’явилися додаткові витоки у просторовій оболонці закритого приміщення, мають бути вжиті відповідні заходи. Вони можуть полягати, наприклад, в огляді оболонки приміщення на наявність витоків з метою відповідного ущільнення. Однак у додатковому або альтернативному варіанті також можливим є пристосування системи зниження рівня кисню до більшої швидкості повітрообміну в захищеному приміщенні. Зокрема, в ньому може бути задіяна певна кількість інертного газу, який система зниження рівня кисню має швидко подавати у разі пожежі. Одне оптимальне вдосконалення способу згідно з винаходом передбачає не лише введення газу, який подається на випуску установки для розділення газів при визначенні та/або контролюванні повітронепроникності закритого приміщення, але й додаткове введення свіжого повітря у закрите приміщення з метою збільшення загального об’ємного потоку, який вводиться у закрите приміщення. Це дозволяє досягати більшого питомого перепаду тиску в закритому приміщенні порівняно з тиском навколишнього повітря (зовнішньої атмосфери). У цьому варіанті - порівняно з випадком, коли вводять лише газ, який подається на випуску установки для розділення газів - повітронепроникність приміщення визначається точніше через більший перепад тиску. Таким чином, можуть бути надійно виявлені менші зміни у повітронепроникності. Таким чином, доцільним є застосування вентиляційного компонента системи зниження рівня кисню та/або компонента компресорної установки системи зниження рівня кисню для введення додаткового свіжого повітря у закрите приміщення, таким чином, щоб і в цьому вдосконаленому варіанті система могла ґрунтуватися на вже існуючих компонентах системи зниження рівня кисню. Оскільки надійна оцінка повітронепроникності закритого приміщення може бути здійснена лише тоді, коли об'єм газу, який подається у закрите приміщення за одиницю часу, є незмінним, принаймні після першого пускового періоду, перевагу віддають подачі збагаченого азотом газу на випуску установки для розділення газів та додатковій подачі свіжого повітря у разі потреби у закрите приміщення, в оптимальному варіанті - безперервно з незмінною швидкістю об’ємного потоку. Практичні експерименти продемонстрували переваги з точки зору періоду вимірювання та точності вимірювання для відносної швидкості Qrel об’ємного потоку; тобто, об’ємного потоку, який стосується просторового об’єму приміщення та швидкості повітрообміну n50 (Qrel = об’ємний потік / (просторовий об’єм x швидкість повітрообміну)) для припущення значення від 3 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 0,2 до 0,9, таким чином, щоб могла бути розпізнана відносна зміна у значенні n50 від 50% до 3 3%. При просторовому об’ємі 600000 м та значенні n50 0,015/год швидкість об’ємного потоку 3 має передбачати в оптимальному варіанті незмінне значення у межах від 1800 м /год до 8100 3 м /год. У ще кращому варіанті відносна швидкість Qrel об’ємного потоку має становити від 0,34 3 до 0,67, що при просторовому об’ємі 600000 м та значенні n50 0,015/год відповідає потокові від 3 3 3000 м /год до 6000 м /год та виявленій зміні значення n50 від 17% до 5%. Ці швидкості потоку можуть бути легко реалізовані з застосуванням компонентів традиційної системи зниження рівня кисню. Вимірювання перепаду тиску з застосуванням способу згідно з винаходом в оптимальному варіанті здійснюють паралельно, або з принаймні частковим збігом у часі, з введенням газу в закрите приміщення. Оцінка в оптимальному варіанті ґрунтується на значеннях перепаду тиску, визначених відразу після досягнення незмінної швидкості Q об’ємного потоку. Для зменшення похибок вимірювання у ще кращому варіанті оцінка ґрунтується лише на значеннях перепаду тиску, визначених після досягнення різниці тиску в закритому приміщенні, яка не змінюються протягом певного періоду часу або, відповідно, не виходить за вищу або нижчу межу заданого допустимого діапазону. Зокрема, оцінку з застосуванням способу згідно з винаходом здійснюють шляхом порівняння принаймні одного визначеного значення перепаду тиску з відповідним контрольним значенням. Термін “перепад тиску” або “значення перепаду тиску” у контексті цього опису слід розуміти як тиск, встановлений відносно тиску навколишнього повітря шляхом введення газу в закрите приміщення. Числове значення тиску, яке використовують для порівняння, в оптимальному варіанті відповідає значенню перепад тиску, встановленому в закритому приміщенні - відносно тиску навколишнього повітря - після безперервної подачі газу з незмінною швидкістю Q потоку. Таким чином, система вимірювання тиску, зокрема, система вимірювання перепаду тиску, є придатною для виявлення значення тиску, яке використовується для оцінки. Для спрощення оцінки та підвищення точності вимірювання визначене значення тиску, яке має порівнюватися з відповідним контрольним значенням, в оптимальному варіанті має вимірюватися у момент часу, в який при постійній подачі газу з незмінною швидкістю Q об’ємного потоку часова зміна тиску в закритому приміщенні не перевищує верхній поріг, який є попередньо визначеним або піддається визначенню, і не є нижчим за нижній поріг, який є попередньо визначеним або піддається визначенню. В альтернативному або додатковому варіанті значення тиску, яке використовують для оцінки, може відповідати середньому значенню багатьох показників тиску, виявлених системою вимірювання тиску, зокрема, системою вимірювання перепаду тиску. Оскільки температура навколишнього повітря у приміщенні також впливає на тиск, який переважає або є встановленим у приміщенні, з точки зору зменшення похибок вимірювання перевагу також віддають визначенню, зокрема, вимірюванню температури у закритому приміщенні безперервно або у задані моменти часу, або після попередньо визначених подій. Виявлене значення температури в оптимальному варіанті враховують при визначенні принаймні одного значення тиску, яке використовують для оцінки. І нарешті, один оптимальний варіант реалізації способу згідно з винаходом передбачає автоматичне, в оптимальному варіанті - вибірково автоматичне створення попереджувального повідомлення, коли оцінка показує, що визначене значення тиску відхиляється від контрольного значення більше, ніж на заданий допуск. Термін “контрольне значення” у контексті цього опису слід розуміти як конкретне попередньо визначене значення тиску, встановлене у закритому приміщенні для конкретного об’ємного потоку Q. Це контрольне значення може бути визначене, наприклад, коли систему зниження рівня кисню вперше вводять в експлуатацію. Однак можливою також є постійна зміна контрольного значення. Таким чином, можна використовувати як контрольне значення, наприклад, значення перепаду тиску за результатами попереднього вимірювання. Винахід також стосується системи зниження рівня кисню для запобігання пожежам та/або пожежогасіння, передбаченої для здійснення способу згідно з винаходом. Для цього система зниження рівня кисню має компресорну установку для стискання первісної газової суміші, яка містить принаймні азот та кисень, та розташовану після компресорної установки установку для розділення газів, в якій принаймні частина кисню, що міститься у первісній газовій суміші, відокремлюється під час її роботи, таким чином, щоб на випуску установки для розділення газів забезпечувався збагачений азотом газ. Збагачений азотом газ вводять у закрите приміщення через систему труб з метою відповідного підвищення тиску у приміщенні при здійсненні способу згідно з винаходом. Система зниження рівня кисню згідно з винаходом в оптимальному варіанті 4 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 також є оснащеною системою вимірювання тиску, зокрема, системою вимірювання перепаду тиску, з метою визначення встановленого тиску в закритому приміщенні порівняно з тиском навколишнього повітря. Додатково до компресорної установки система зниження рівня кисню згідно з винаходом в оптимальному варіанті також включає систему вентиляції свіжим повітрям, за допомогою якої свіже повітря може вводитися в атмосферу простору закритого приміщення. В цілому перевагу віддають наявності системи вимірювання об’ємного потоку для того, щоб безперервно або у задані моменти часу, або після попередньо визначених подій, визначати об’єм газу, який система зниження рівня кисню подає у закрите приміщення за одиницю часу. Далі з посиланням на супровідні фігури описуються оптимальні варіанти втілення винаходу. Серед фігур: Фіг. 1 є схематичним зображенням типового варіанта втілення системи зниження рівня кисню згідно з винаходом; Фіг. 2 є блок-схемою, на якій показано типовий варіант втілення способу згідно з винаходом; і Фіг. 3 є графічним зображенням градієнта тиску в закритому приміщенні після введення газу при різних значеннях швидкості потоку, відповідно, при різних значеннях швидкості повітрообміну у приміщенні. Фіг. 1 показує схематичне зображення типового варіанта втілення системи 1 для зниження рівня кисню згідно з даним винаходом. Система 1 для зниження рівня кисню є пов’язаною з закритим приміщенням 2 (також вказується як “захищене приміщення”) і служить для встановлення та підтримання необхідного попередньо визначеного рівня інертування в атмосфері простору закритого приміщення 2. Закрите приміщення 2 може бути, наприклад, складом, у якому вміст кисню в атмосфері приміщення є зниженим і підтримується на певному рівні інертування, наприклад 15% за об’ємом або менше, як запобіжний захід від пожежі. Однак система зниження рівня кисню згідно з винаходом не є передбаченою виключно для профілактичного захисту від пожежі, але й для зниження вмісту кисню в атмосфері простору закритого приміщення 2 на випадок виникнення пожежі у закритому приміщенні 2. Закрите приміщення 2 автоматично, в оптимальному варіанті - вибірково автоматично, робиться інертним за допомогою контрольного засобу 50. Для цього система 1 для зниження рівня кисню згідно з типовим варіантом втілення, показаним на Фіг. 1, включає установку 3 для розділення газів та компресорну установку 4. Компресорна установка 4 у варіанті втілення, показаному для прикладу на Фіг. 1, складається з PSA або VPSA генератора азоту 3.1 та мембранного генератора азоту 3.2. Зокрема, генератор азоту 3.1 на основі PSA/VPSA технології включає принаймні один резервуар для адсорбера, який містить матеріал адсорбера, призначений для адсорбування молекул кисню, коли газ, який містить кисень, проходить через резервуар для адсорбера. У генераторі азоту 3.2 на основі мембранної технології застосовують мембранну систему, яка ґрунтується на тому, що різні гази дифундують через певні матеріали з різною швидкістю. Таким чином, можливим є застосування мембрани з порожніх волокон з відокремлювальним матеріалом, нанесеним на зовнішню поверхню мембрани з порожніх волокон, крізь які кисень може дифундувати досить легко, тоді як азот демонструє низьку швидкість дифузії при цьому відокремлювальному матеріалі. Коли повітря протікає через внутрішню частину мембрани з порожніх волокон, виготовлену в такий спосіб, кисень, який міститься у повітрі, швидко дифундує назовні крізь стінку з порожніх волокон, тоді як азот здебільшого залишається всередині волокон, і, таким чином, концентрація азоту збільшується після проходження крізь порожні волокна. Хоча схематичне зображення згідно з Фіг. 1 показує лише один відповідний генератор азоту 3.1 на основі PSA/VPSA та один відповідний генератор азоту 3.2 на мембранній основі, звичайно, можливим також є застосування кількох паралельно з’єднаних генераторів азоту, які ґрунтуються на такому самому принципі роботи. Компресорна установка 4 згідно з варіантом втілення, показаним для прикладу на Фіг. 1, включає перший компресор 4.1, пов'язаний з PSA/VPSA генератором азоту 3.1, а також другий компресор 4.2, пов'язаний з мембранним генератором азоту 3.2. Обидва компресори 4.1, 4.2 служать для забезпечення стиснутої первісної газової суміші на впуску відповідного генератора азоту 3.1, 3.2. Для цього відповідні випуски нагнітальної сторони компресорів 4.1, 4.2 перебувають або можуть перебувати у газовому сполученні з відповідними впусками пов’язаних генераторів азоту 3.1, 3.2. Кожен генератор азоту 3.1, 3.2 є пов’язаним з розташованою перед ним змішувальною камерою 5.1, 5.2, в якій забезпечується первісна газова суміш, яку відповідний компресор 4.1, 5 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 4.2 подає до відповідного генератора азоту 3.1, 3.2. У загальному розумінні термін “первісна газова суміш” у контексті цього опису означає суміш газу, яка складається з азоту, кисню та інших елементів у разі потреби. Первісною газовою сумішшю, зокрема, може бути свіже повітря; тобто, повітря з зовнішньої атмосфери, що, як відомо, складається з 21% кисню за об’ємом, 78% азоту за об’ємом та 1% за об’ємом інших газів, зокрема, інертних газів. Для цього кожна змішувальна камера 5.1, 5.2 має відповідну лінію 6.1, 6.2 для подачі свіжого повітря, через яку у разі потреби свіже повітря може подаватися до змішувальної камери 5.1, 5.2 за допомогою вентилятора 7.1, 7.2 для свіжого повітря. Для підвищення ефективності установки 3 для розділення газів, яку застосовують у системі 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом, у типовому варіанті втілення, показаному на Фіг. 1, також передбачено рециркуляцію. Рециркуляція служить для видобування частини навколишнього повітря з атмосфери закритого приміщення 2 у разі потреби та подачі зазначеної частини до відповідної змішувальної камери 5.1, 5.2, у якій видобута частина повітря з приміщення змішується зі свіжим повітрям, яке надходить по відповідній лінії 6.1, 6.2 для подачі свіжого повітря. Первісна газова суміш у цьому разі являє собою суміш свіжого повітря та повітря з приміщення, що у разі необхідності має знижений вміст кисню порівняно зі свіжим повітрям. Для забезпечення можливості рециркуляції навколишнього повітря приміщення передбачено відповідні лінії 8.1, 8.2 для рециркуляції у варіанті втілення системи 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом, схематично показаної на Фіг. 1, за допомогою яких частина навколишнього повітря закритого приміщення може видобуватися у разі потреби, наприклад, за допомогою вентиляторів 9.1, 9.2 для рециркуляції. Зокрема, у варіанті втілення системи 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом, показаної як приклад, по одному вентилятору 9.1, 9.2 для рециркуляції передбачено для PSA/VPSA генератора азоту 3.1, а також для мембранного генератора азоту 3.2. Кожен з двох вентиляторів 9.1, 9.2 для рециркуляції перебуває або може перебувати у газовому сполученні на впуску усмоктувальної сторони з внутрішнім простором закритого приміщення 2 за допомогою однієї з ліній 8.1, 8.2 для рециркуляції. Випуск нагнітальної сторони кожного з вентиляторів 9.1, 9.2 для рециркуляції перебуває або може перебувати у газовому сполученні з відповідною змішувальною камерою 5.1, 5.2 пов’язаного генератора азоту 3.1, 3.2. Для застосування системи 1 для зниження рівня кисню з метою зниження вмісту кисню в атмосфері простору закритого приміщення 2 порівняно з вмістом кисню в навколишньому повітрі (21% за об’ємом) і, таким чином, встановлення зниженого рівня або рівня інертування первісну газову суміш, яка забезпечується у першій змішувальній камері 5.1, стискають за допомогою першої компресорної установки 4.1 і подають до PSA/VPSA генератора азоту 3.1, в якому принаймні частину кисню, яка міститься у первісній газовій суміші, відокремлюють, таким чином, щоб збагачена азотом газова суміш була наявною на випуску PSA/VPSA генератора азоту 3.1. Цю збагачену азотом газову суміш після цього подають в атмосферу простору закритого приміщення через система 10.1 ліній подачі. У додатковому або альтернативному варіанті первісну газову суміш, яка забезпечується у другій змішувальній камері 5.2, стискають за допомогою другого компресора 4.2 і подають до мембранного генератора азоту 3.2, таким чином, щоб на випуску мембранного генератора азоту 3.2 так само була наявною збагачена азотом газова суміш, яку подають в атмосферу простору закритого приміщення через другу систему 10.2 ліній подачі. У нормальному робочому режимі системи 1 для зниження рівня кисню, тобто, у робочому режимі, в якому системою 1 для зниження рівня кисню забезпечується запобіжний захист від пожежі або гасіння пожежі, застосовують суміш свіжого повітря та повітря з приміщення як первісну газову суміш з метою оптимізації ефективності установки 3 для розділення газів. Для цього забезпечують газове сполучення обох змішувальних камер 5.1, 5.2 з внутрішнім простором закритого приміщення 2 за допомогою відповідних вентиляторів 9.1, 9.2 для рециркуляції та пов'язаних з ними ліній 8.1, 8.2 для рециркуляції. Водночас у регульований спосіб подають свіже повітря у пов’язані змішувальні камери 5.1, 5.2 за допомогою відповідних вентиляторів 7.1, 7.2 для свіжого повітря. У типовому варіанті втілення системи 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом, схематично показаному на Фіг. 1, також передбачено контрольний засіб 50, за допомогою якого можуть контролюватися відповідні контрольовані компоненти системи зниження рівня кисню, в оптимальному варіанті - автоматично, у ще кращому варіанті - вибірково автоматично. Для цього система 1 для зниження рівня кисню включає систему 11 для вимірювання кисню, за допомогою якої вміст кисню в атмосфері простору закритого приміщення 2 може виявлятися безперервно або у моменти часу, які попередньо визначаються або можуть бути попередньо 6 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 визначені, та/або після конкретних подій. Залежно від виявленого вмісту кисню, контрольний засіб 50 контролює установку 3 для розділення газів та/або компресорну установку 4 та/або відповідні вентилятори 7.1, 7.2 для свіжого повітря або вентилятори 9.1, 9.2 для рециркуляції, відповідно, таким чином, щоб в атмосфері простору закритого приміщення міг встановлюватися і/або підтримуватися попередньо визначений знижений рівень. Система 1 для зниження рівня кисню в оптимальному варіанті також включає, зокрема, аспіраційну систему виявлення пожежі, яка в оптимальному варіанті постійно відстежує атмосферу простору закритого приміщення 2 на наявність характеристик пожежі. У разі пожежі система 12 виявлення пожежі надсилає відповідний сигнал на контрольний засіб 50, який запускає зниження вмісту кисню в атмосфері простору закритого приміщення 2 до рівня повного інертування. “Рівень повного інертування” у цьому контексті означає зниження вмісту кисню в атмосфері простору закритого приміщення 2, достатнє для того, щоб матеріали (пожежне навантаження) у закритому приміщенні перестали бути займистими. Рівень повного інертування зазвичай означає концентрацію кисню від 12% до 14% за об’ємом. Система 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом не лише є придатною для введення кисневитискувального газу (інертного газу) в атмосферу простору закритого приміщення 2 з метою профілактичного захисту від пожеж та/або з метою гасіння пожежі, таким чином, щоб в атмосфері простору міг встановлюватися й підтримуватися знижений рівень кисню порівняно з нормальним навколишнім повітрям; вона також є придатною для визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення 2. Таким чином, забезпечується система 13 для вимірювання перепаду тиску, здатна визначати різницю між тиском, який переважає у закритому приміщенні 2 (внутрішнім тиском) та зовнішнім тиском, для забезпечення можливості виконання цієї додаткової функції. Також у типовому варіанті втілення системи 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом застосовують систему 14 для вимірювання об’ємного потоку, як схематично показано на Фіг. 1, за допомогою якої загальний об’єм газу, який вводять у закрите приміщення за одиницю часу, може вимірюватися безперервно або у моменти часу, які попередньо визначаються або можуть бути попередньо визначені, та/або після конкретних подій. Більш докладно, система 14 для вимірювання об’ємного потоку, показана для прикладу на Фіг. 1, включає два відповідні датчики 14.1, 14.2 об’ємного потоку, причому один відповідний датчик 14.1, 14.2 об’ємного потоку розташовується у кожній з двох систем 10.1, 10.2 ліній подачі. Далі з посиланням на блок-схему, показану на Фіг. 2, описується типовий варіант втілення способу згідно з винаходом для визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення 2. Зокрема, спосіб може бути реалізований через типовий варіант втілення показаної на Фіг. 1 системи 1 для зниження рівня кисню згідно з винаходом, при якому контрольний засіб 50 для цього має відповідну послідовність логіки контролю та/або обчислення послідовностей. Якщо має бути визначена повітронепроникність закритого приміщення 2, відповідні первісні значення встановлюють на першому етапі способу (етап S1). Це, зокрема, означає, що рециркуляцію повітря з приміщення до відповідних змішувальних камер 5.1, 5.2 припиняють шляхом вимкнення вентиляторів 9.1, 9.2 для рециркуляції та/або переривання флюїдного сполучення між змішувальними камерами 5.1, 5.2 та закритим приміщенням 2. Іншими словами, під час режиму контролю повітронепроникності системи 1 для зниження рівня кисню відповідні змішувальні камери 5.1, 5.2 лише з’єднуються з відповідними вентиляторами 7.1, 7.2 для свіжого повітря на впускній стороні, і, таким чином, свіже повітря використовується як первісна газова суміш. Крім подачі свіжого повітря як первісної газової суміші, що забезпечується з застосуванням вентиляторів 7.1, 7.2 для свіжого повітря, також можуть бути передбачені вентилятори 9.1, 9.2 для рециркуляції, які відповідно вмикаються за допомогою клапанів (не показано на Фіг. 1) з метою підтримання вентиляторів 7.1, 7.2 для свіжого повітря і так само для подачі свіжого повітря у закрите приміщення 2 як первісної газової суміші. Іншими словами, таким чином також забезпечується можливість відхилення вентиляторів 9.1, 9.2 для рециркуляції до впускної сторони, таким чином, щоб підтримувати вентилятори 7.1, 7.2 для свіжого повітря при вимірюванні (не показано на Фіг. 1). Крім того, компресорну установку 4 вмивають на етапі S1 способу, зокрема, в оптимальному варіанті - обидва компресори 4.1, 4.2 компресорної установки 4, таким чином, щоб і PSA/VPSA генератор азоту 3.1, і мембранний генератор азоту 3.2 забезпечували стиснуте свіже повітря як первісну газову суміш. Розділення газів відбувається у генераторах азоту 3.1, 3.2. Збагачений азотом газ, який забезпечується на відповідних випусках генераторів азоту 3.1, 3.2, подається у 7 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 закрите приміщення 2 через відповідні системи 10.1, 10.2 ліній подачі. Для подальшого збільшення об’єму газу, який подається у закрите приміщення 2 за одиницю часу, в оптимальному варіанті не лише компресорна установка 4 (у даному разі бажано обидва компресори 4.1, 4.2) має бути увімкнена в режимі контролю повітронепроникності системи 1 для зниження рівня кисню, але й мають бути увімкнені обидва вентилятори 7.1, 7.2 для свіжого повітря. При цьому також додатково має подаватися чисте свіже повітря у закрите приміщення 2, коли система 1 для зниження рівня кисню - як схематично показано на Фіг. 1 - є оснащеною відповідною додатковою системою вентиляції свіжим повітрям 15. У цьому разі необов’язкова система вентиляції свіжим повітрям 15 також має бути оснащена датчиком 14.3 об’ємного потоку, таким чином, щоб забезпечувалася можливість вимірювання кількості свіжого повітря, що подається у закрите приміщення 2 за одиницю часу. Також існує можливість регулювання роботи установки 3 для розділення газів таким чином, щоб встановлювати чистоту азоту на рівні, що відповідає або є вищим за концентрацію азоту в захищеній атмосфері, для установки 3 для розділення газів та її підтримання шляхом регулювання з метою визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення 2. Таким чином, існує можливість збільшення потоку газу під час визначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення 2 та, у разі необхідності, зменшення подачі чистого свіжого повітря вентиляторами 7.1, 7.2 для свіжого повітря як первісної газової суміші. Датчики 14.1, 14.2 та 14.3 об’ємного потоку в оптимальному варіанті безперервно вимірюють об’єм газу, який подається у закрите приміщення за одиницю часу у процесі подачі. При цьому має гарантуватися, щоб контрольний засіб 50 контролював застосовувані компресори 4.1, 4.2 і так само застосовувані вентилятори 7.1, 7.2 для свіжого повітря або необов'язково застосовувану систему вентиляції свіжим повітрям 15, відповідно, для забезпечення безперервної подачі газу з незмінною швидкістю Q об’ємного потоку. Для цього типовий варіант втілення способу згідно з винаходом, показаний на Фіг. 2 у формі блок-схеми, передбачає здійснення на етапі S2 способу після певного періоду очікування, який в оптимальному варіанті складає кілька хвилин, перевірки стосовно того, чи подається газ у закрите приміщення 2 з незмінною швидкістю Q об’ємного потоку, і чи є незмінним у часі. Якщо на етапі S2 визначають, що коливання виміряних значень швидкості потоку, виявлене системою 14 для вимірювання об’ємного потоку, перевищує попередньо визначене допустиме значення, після певного періоду очікування, наприклад, в одну хвилину, здійснюють ще одну перевірку стосовно того, чи цього разу газ подається у закрите приміщення 2 з незмінною швидкістю Q об’ємного потоку. Цей запит на етапі S2 способу повторюють доти, доки коливання об’ємного потоку не відповідатиме попередньо визначеному допустимому значенню. Якщо на етапі S2 визначають, що подається у закрите приміщення 2 безперервно і з незмінною швидкістю Q об’ємного потоку, потім здійснюють вимірювання перепаду тиску за допомогою системи 13 для вимірювання перепаду тиску на етапі S3 способу. Середнє значення та коливання багатьох значень тиску, виявлені системою 13 для вимірювання перепаду тиску, в оптимальному варіанті визначають на етапі S3 способу. Якщо при цьому вказується, що коливання перевищує попередньо визначене допустиме значення, після певного періоду очікування, наприклад, в одну хвилину, здійснюють ще одну серію вимірювань перепаду тиску. Цей процес повторюють доти, доки коливання виміряного перепаду тиску на етапі S3 способу не відповідатиме попередньо визначеному допустимому значенню. Потім система 14 для вимірювання об’ємного потоку вимірює швидкість Q об’ємного потоку, при якій газ подають у закрите приміщення 2 на етапі S4 способу. Усереднення багатьох значень швидкості об’ємного потоку, виявлених системою 14 для вимірювання об’ємного потоку, також в оптимальному варіанті відбувається на етапі S4 способу. Потім температуру в закритому приміщенні 2 вимірюють за допомогою система 16 вимірювання температури. Виміряне значення перепаду тиску, визначене на етапі S3 способу, нормалізують на етапі S5 способу з розкладом за виміряною температурою. Після цього нормалізований перепад тиску порівнюють з попередньо визначеним і/або заданим контрольним значенням. Якщо порівняння вказує, що визначений нормалізований перепад тиску відрізняється від контрольного значення, видається сигнал (етап S7), коли відхилення перевищує попередньо визначене допустиме значення. Сигнал, який відбувається на етапі S7, є наприклад, попереджувальним повідомленням, яке стосується підвищеного ризику витоку. Однак, якщо перепад тиску, виявлений і нормалізований на етапі S6, перебуває у заданих допустимих межах, робочий режим системи зниження рівня кисню перевстановлюють з режиму 8 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 контролю повітронепроникності на режим запобігання/гасіння пожежі на етапі S8. Крім того, визначений, нормалізований перепад тиску зберігається у контрольному засобі 50. Зміна робочого режиму системи зниження рівня кисню, зокрема, стосується відновлення активації рециркуляції повітря з приміщення до відповідних змішувальних камер 5.1, 5.2, а також належного контролювання компресорів 4.1, 4.2, таким чином, щоб знижений вміст кисню, який є попередньо визначеним або може бути попередньо визначений, встановлювався й підтримувався в атмосфері простору закритого приміщення 2. Необов’язково передбачена система вентиляції свіжим повітрям 15 так само знову повертається до нормального робочого режиму. Фіг. 3 графічно представляє, яким чином в одному варіанті втілення рішення згідно з винаходом з часом змінюється тиск у закритому приміщенні 2 залежно від різних показників швидкості об’ємного. Зокрема, період вимірювання у хвилинах [хв] вказується на осі X, а перепад тиску відносно зовнішнього тиску, визначеного системою 13 для вимірювання перепаду тиску, вказується у паскалях [Па] на осі Y. Просторовий об’єм закритого приміщення становить 3 600000 м . Крива, зазначена на Фіг. 3 умовним номером “100a”, показує подачу під тиском у закритому 3 приміщенні 2 при швидкості Q подачі об’ємного потоку 3000 м /год, при якій повітронепроникність закритого приміщення 2 відповідає первісному значенню або заданому 3 значенню, відповідно. При швидкості Q надходження об’ємного потоку 3000 м /год це задане значення служить як контрольне значення. Крива, позначена умовним номером “100b”, відображає ситуацію наявності додаткових витоків у просторовій оболонці 2a закритого приміщення 2 при швидкості Q надходження 3 об’ємного потоку 3000 м /год, таким чином, що перепад тиску у приміщенні 2 відхиляється від контрольного значення (крива 100a), що означає, що повітронепроникність закритого приміщення 2 перестає відповідати первісному або заданому значенню (пор. з кривою 100a). Різниця між кривою 100a та кривою 100b при величині неточності вимірювання приблизно 2 Pa означає, що загальна повітронепроникність приміщення 2 знизилася принаймні на відносну зміну значення n50, що піддається визначенню, і мають бути вжиті відповідні заходи. Криві 101a, 101b та 102a, 102b показують відповідну подачу під тиском при швидкості потоку 3 3 Q 4000 м /год та 6000 м /год, відповідно, без додаткових витоків (пор. з кривими 101a, 102a) і з додатковими витоками (пор. з кривими 101b, 102b). Винахід не обмежується варіантами втілення, показаним для прикладу на фігурах, а являє собою сукупність усіх описаних авторами особливостей. Зокрема, також може враховуватися швидкість вітру під час порівняння нормалізованого перепаду тиску з попередньо визначеним та/або заданим контрольним значенням. Вплив швидкості вітру на перепад тиску у приміщенні також може бути попередньо врахований, наприклад, разом з компенсацією температури (етап S5). Перелік умовних номерів 1 система зниження рівня кисню 2 закрите приміщення 2a просторова оболонка 3 установка для розділення газів 3.1 PSA/VPSA генератор азоту установки для розділення газів 3.2 мембранний генератор азоту установки для розділення газів 4 компресорна установка 4.1 перший компресор компресорної установки 4.2 другий компресор компресорної установки 5.1 перша змішувальна камера 5.2 друга змішувальна камера 6.1 перша лінія подачі свіжого повітря 6.2 друга лінія подачі свіжого повітря 7.1 перший вентилятор для свіжого повітря 7.2 другий вентилятор для свіжого повітря 8.1 перша лінія рециркуляції 8.2 друга лінія рециркуляції 9.1 перший вентилятор для рециркуляції 9.2 другий вентилятор для рециркуляції 10.1 перша система ліній подачі 10.2 друга система ліній подачі 11 система вимірювання кисню 9 UA 115669 C2 5 12 система виявлення пожежі 13 система вимірювання перепаду тиску 14 система вимірювання об’ємного потоку 14.1 перший датчик об’ємного потоку системи вимірювання об’ємного потоку 14.2 другий датчик об’ємного потоку системи вимірювання об’ємного потоку 14.3 третій датчик об’ємного потоку системи вимірювання об’ємного потоку 15 системою вентиляції свіжим повітрям 16 система вимірювання температури 50 контрольний засіб 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосібвизначення та/або контролювання повітронепроникності закритого приміщення (2), оснащеного системою зниження рівня кисню (1), в атмосфері простору якого принаймні один вміст кисню, який в оптимальному варіанті може бути визначений і знижений порівняно з нормальним навколишнім повітрям, може встановлюватися й підтримуватися через введення кисневитискувального газу, причому система зниження рівня кисню (1) включає компресорну установку (4; 4.1, 4.2) для стискання первісної газової суміші, яка містить принаймні азот та кисень, та розташовану після компресорної установки (4; 4.1, 4.2) установку для розділення газів (3; 3.1, 3.2) для відокремлення принаймні частини кисню, що міститься у первісній газовій суміші, і для забезпечення збагаченого азотом газу на випуску установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2), який може подаватись у закрите приміщення (2) для встановлення та/або підтримання зниженого рівня кисню, причому спосіб включає такі етапи: і) забезпечення свіжого повітря з-поза меж закритого приміщення (2) як первісної газової суміші; іі) стискання зазначеного свіжого повітря у компресорній установці (4; 4.1, 4.2) системи (1) для зниження рівня кисню; ііі) подачу стиснутого свіжого повітря до установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2) системи (1) для зниження рівня кисню та відокремлення принаймні частини кисню, що міститься у свіжому повітрі, в установці для розділення газів (3; 3.1, 3.2), таким чином, щоб на випуску установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2) забезпечувався збагачений азотом газ; iv) введення збагаченого азотом газу, який забезпечується на випуску установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2), у закрите приміщення (2); v) визначення тиску, який переважає у закритому приміщенні (2) або є встановленим у закритому приміщенні (2), відносно тиску навколишнього повітря; vi) порівняння принаймні одного значення перепаду тиску, визначеного на етапі v) способу, з відповідним контрольним значенням; та vii) оцінку результату порівняння, отриманого на етапі vi) способу, причому одержують інформацію стосовно повітронепроникності закритого приміщення (2) та/або інформацію стосовно динаміки повітронепроникності закритого приміщення (2) у часі, залежно від величини відхилення між визначеним значенням перепаду тиску та відповідним контрольним значенням. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що система вентиляції свіжим повітрям (15) системи (1) для зниження рівня кисню та/або компресорна установка (4; 4.1, 4.2) системи (1) для зниження рівня кисню в оптимальному варіанті вводить свіже повітря у закрите приміщення (2) на етапі iv) способу додатково до газу, який забезпечується на випуску установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2). 3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що весь газ, який вводиться у закрите приміщення (2) на етапі iv) способу, в оптимальному варіанті вводять безперервно і з незмінною швидкістю потоку, причому відносна об’ємна швидкість (Qrel) потоку, яка є співвідношенням об'ємної швидкості (Q) потоку та добутку об'єму приміщення та швидкості повітрообміну, в оптимальному варіанті має становити від 0,2 до 0,9, у ще кращому варіанті - від 0,34 до 0,67. 4. Спосіб за будь-яким з пп. 1-3, який відрізняється тим, що етап v) способу здійснюють паралельно або з принаймні частковим збігом у часі з етапом iv) способу. 5. Спосіб за будь-яким з пп. 1-4, який відрізняється тим, що принаймні одне числове значення тиску, визначене на етапі v) способу, відповідає значенню перепаду тиску, встановленому в закритому приміщенні (2) - відносно тиску навколишнього повітря - при безперервній подачі газу з незмінною швидкістю (Q) потоку. 6. Спосіб за будь-яким з пп. 1-5, який відрізняється тим, що принаймні одне значення тиску, визначене на етапі v) способу, виявляють за допомогою системи вимірювання тиску, зокрема системи (13) для вимірювання перепаду тиску. 10 UA 115669 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що принаймні одне значення тиску, визначене на етапі v) способу, виявляють у момент часу, коли часова зміна тиску у закритому приміщенні (2) не перевищує верхній поріг, який є попередньо визначеним або може бути попередньо визначеним, при безперервній подачі газу з незмінною об’ємною швидкістю (Q) потоку, і/або коли коливання між множиною виявлених значень тиску не перевищує поріг, який є заданим або може бути заданий. 8. Спосіб за будь-яким з пп. 1-7, який відрізняється тим, що принаймні одне значення тиску, визначене на етапі v) способу, відповідає середньому значенню множини показань тиску, виявлених системою вимірювання тиску, зокрема системою (13) для вимірювання перепаду тиску. 9. Спосіб за будь-яким з пп. 6-8, який відрізняється тим, що перевагу також віддають вимірюванню температури у закритому приміщенні (2) безперервно або у попередньо визначені моменти часу та/або при попередньо визначених подіях, і принаймні одне значення тиску зпоміж значень тиску, виявлених системою вимірювання тиску, зокрема системою (13) для вимірювання перепаду тиску, визначають на етапі v) способу, враховуючи виміряну температуру. 10. Спосіб за будь-яким з пп. 1-9, який відрізняється тим, що дається попереджувальне повідомлення, коли етап vi) порівняння принаймні одного значення тиску, визначеного на етапі v) способу, та контрольного значення вказує, що визначене значення тиску відхиляється від контрольного значення більше, ніж на допуск, який може бути попередньо визначеним. 11. Спосіб за будь-яким з пп. 1-10, який відрізняється тим, що загальну кількість газу, який вводять у закрите приміщення (2) за одиницю часу на етапі iv) способу, в оптимальному варіанті виявляють безперервно або у попередньо визначені моменти часу, або при попередньо визначених подіях, за допомогою системи (14) вимірювання об'ємного потоку. 12. Спосіб за будь-яким з пп. 1-11, який відрізняється тим, що система зниження рівня кисню (1) також включає принаймні один контрольовано сконфігурований вентилятор (9.1, 9.2) для рециркуляції для подачі навколишнього повітря з закритого приміщення (2) або свіжого повітря з можливістю перемикання та чергування, і для здійснення етапу ііі) способу принаймні один вентилятор (9.1, 9.2) для рециркуляції контролюється таким чином, щоб свіже повітря вводилось у закрите приміщення (2). 13. Спосіб за будь-яким з пп. 1-12, який відрізняється тим, що система зниження рівня кисню (1) також включає контрольний пристрій, причому контрольний пристрій призначається для встановлення чистоти азоту для установки для розділення газів (3;3.1, 3.2) на значення, що є або може бути попередньо визначеним, яке перебуває на рівні, що відповідає або є вищим за концентрацію захисної атмосфери під час здійснення етапу ііі) способу. 14. Система (1) для зниження рівня кисню для встановлення та підтримання попередньо визначеного вмісту кисню в атмосфері простору закритого приміщення (2), який є зниженим порівняно з нормальним навколишнім повітрям, причому система зниження рівня кисню (1) включає: - компресорну установку (4; 4.1, 4.2) для стискання первісної газової суміші, яка містить принаймні азот та кисень; - розташовану після компресорної установки (4; 4.1, 4.2) установку для розділення газів (3; 3.1, 3.2) для відокремлення принаймні частини кисню, що міститься у первісній газовій суміші, і для забезпечення збагаченого азотом газу на випуску установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2), причому випуск установки для розділення газів (3; 3.1, 3.2) перебуває або може перебувати у потоковому сполученні з закритим приміщенням (2); та - систему (13) для вимірювання перепаду тиску для визначення встановленого тиску в закритому приміщенні (2) порівняно з зовнішнім тиском, причому також забезпечується контрольний засіб (50), який має відповідний контроль послідовності для реалізації способу за п. 1. 11 UA 115669 C2 12 UA 115669 C2 13 UA 115669 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 14