Спосіб хірургічного лікування торако-абдомінальних аневризм за допомогою гілчастого шунта і зазначений шунт для виконання даного способу лікування

1. Спосіб хірургічного лікування теракоабдомінальннх аневризм за допомогою гілчастого шунта, що включає виконання доступу до грудного і черевного відділів аорти, формування вхідного отвору до незміненого сегменту нисхідної гр удної аорти і з'єднання його через зазначений отвір з проксимальним кінцем гілчастого шунта, наступне послідовне з'єднання вісцеральних і ниркових артерій з відповідними бічними гілками шунта, а також дистального кінця шунта з біфуркацією аорти І виключений аневризми з кровотоку, який відрізняється тим, що доступ до грудного і черевного відділів аорти виконують за допомогою лівобічної торакофренолюмботомії у VIII-му міжреберному проміжку з наступним позачеревним відділенням бічної поверхні аорти сукупно з відхідними вісцеральними і нирковими артеріями, а вхідний отвір до незміненого сегменту грудної аорти формують безпосередньо на ділянці аневризми, яка розта A (54) СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТОРАКО-АБДОМІНАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ЗА ДОПОМОГОЮ ГІЛЧАСТОГО ШУНТА І ЗАЗНАЧЕНИЙ ШУНТ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ДАНОГО СПОСОБУ ЛІКУВАННЯ 36665 та, а також дистального кінця шунта з біфуркацією аорти 1 виключення аневризми з кровотоку (Journal Cardiovascular Surqerie, 22, 1981, p. 80-83, фіг. 1) З'єднанню вісцеральних і ниркових артерій з відповідними бічними гілками шунта передує перетинання зазначених артерій і перев'язка культей цих артерій. Відомий також гілчастий шунт для виконання хірургічного лікування торако-абдомінальних аневризм, який включає трубчастий каркас з тканого кровонепроникного матеріалу і з'єднаних з ним бічних гілок (Journal Cardiovascular Surqerie, 22, 1981, p. 80-83, фіг. 2) Відомий спосіб хірургічного лікування торакоабдомінальних аневризм заснований на виключенні аневризми, як ураженого сегмента аорти, з кровотоку і заміщенні зазначеного сегмента аорти штучною судиною (шунтом), що розташовуєтьса паралельно цьому сегменту. З'єднання незміненого сегмента нисхідної грудної аорти з проксимальним кінцем гілчастого шунта виконують методом зшивання їх один з одним, а вхідний отвір до цього сегмента аорти формують безпосередньо на ньому. Як правило, незміненим сегментом нисхідної грудної аорти є шийка аневризми, що розташована на ділянці аорти, яка близько розміщується до відходження лівої підключичної артерії. Це потребує виконання великого доступу до гр удного і черевного відділів аорти, що пов’язаний з резекцією V-го ребра, повним розтином грудної порожнини і циркулярним виділенням шийки аневризми аорти з оточуючи х її тканин. При цьому перетинається великий масив тканин (м’язів), що довго загоюється. Це підвищує травматичність і тривалість операції, а також підвищує тривалість післяопераційного періоду. Крім того, таке з'єднання гілчастого шунта з незміненим сегментом нисхідної грудної аорти можливе лише при зупинці кровотоку в аорті, що потребує перед формуванням вхідного отвору до гр удної аорти накладання затискача в області шийки аневризми нижче підключичної артерії, це може викликати ішемію спинного мозку, нирок та інших вн утрішніх органів, а також перевантаження серця внаслідок різкого зростання опору кровотоку, що знижує надійність операції. Відомий гілчастий шунт передбачає повне з'єднання його проксимального кінця з бічною поверхнею незміненого сегмента, доступ до якого пов'язаний з наявністю вищезазначених тр уднощів. Завдання сучасного винаходу полягає у створенні способу хір ургічного лікування торакоабдомінельних аневризм за допомогою гілчастого шунта і зазначеного шунта для його виконання, які зменшують обсяг розтину грудної порожнини і виділення грудного відділу аорти і забезпечують дистанційний ендоваскуляриий анастомоз шунта з незміненим сегментом нисхідної грудної аорти без накладання затискача на нього, а тим самим, знижують травматичність, тривалість операції і післяопераційного періоду, а також підвищують надійність лікування. Завдання, що поставлене, вирішується тим, що згідно зі способом хірургічного лікування торакоабдомінальних аневризм за допомогою гілчасто го шунта, що включає виконання доступу до грудного і черевного відділів аорти, формування вхідного отвору до незміненого сегменту нисхідної грудної аорти і з'єднання його через зазначений отвір з проксимальним кінцем гілчастого шунта, наступне послідовне з‘єднання вісцеральних і ниркових артерій з відповідними бічними гілками шунта, а також дистального кінця шунта з біфуркацією аорти і виключення аневризми з кровотоку, відповідно до винаходу доступ до грудного і черевного відділів аорти виконують за допомогою лівобічної торакофренолюмботамії в VIII-м у міжреберному проміжку з наступним позачеревним виділенням бічної поверхні аорти сукупно з відхідними вісцеральними і нирковими артеріями, а вхідний отвір до незміненого сегменту грудної аорти формують безпосередньо на ділянці аневризми, яка розташована зверху від VIII-го міжреберного проміжку, а знизу – до відходження черевного стовбуру, а з'єднання незміненого сегменту нисхідної гр удної аорти з гілчастим шунтом здійснюють за допомогою трубчасто го самофіксуючого ендопротеза, який дистанційно проводять черезаортально через зазначений вхідний отвір. Гілчастий шунт для виконання хірургічного лікування торакоабдомінальних аневризм, що включає трубчастий каркас з тканого кровонепроникного матеріалу і з'єднаних з ним бічних гілок, відповідно до винаходу додатково має монтажний рукав,, що вмонтований в каркас над бічними гілками, а також канюлю, яка з'єднана роз’ємно з проксимальним кінцем каркасу і має гнучку нитку, що просунута через монтажний рукав, при цьому на каркасі дистальне з'єднання останнього з канюлею закріплена опорна втулка. Остання виконана у вигляді фіксуючого елемента самофіксуючого ендопротеза. Канюля при цьому виконана криволінійної форми. Порівняння технічного рішення, що пропонується, з прототипом свідчить, що новими ознаками є наступні: а) в способі 1. Виконання доступу до гр удного і черевного відділів аорти за допомогою лівобічної торакофренолюмботомії в VIII-му міжреберному проміжку з наступним позачеревним виділенням бічної поверхні аорти сукупно з відхідними вісцеральними і нирковими артеріями. 2. Формування вхідного отвору до незміненого сегмента грудної аорти здійснюють безпосередньо на ділянці аневризми, яка розташована зверху від VІІ -го міжреберного проміжку, а знизу - до відходження черевного стовбуру. 3. З'єднання незміненого сегмента нисхідної грудної аорти з гілчастим шунтом здійснюють за допомогою трубчастого ендопротеза, який дистанційне проводять черезаортально через зазначений вхідний отвір. б) в шунті 1. Наявність у шунта монтажного рукава, що вмонтований в каркас над бічними гілками. 2. Наявність у шун та канюлі, що з'єднана роз’ємно з проксимальним кінцем каркасу. 3. З'єднання канюлі з ниткою, що просунута через монтажний рукав. 4. Закріплення на каркасі дистально з'єднання останнього з канюлею опорної втулки. 2 36665 5. Виконання опорної втулки у вигляді фіксуючого елемента самофіксуючого ендопротеза. 6. Виконання канюлі криволінійної форми. Виконання доступу до гр удного і черевного відділів аорти за допомогою лівобічної торакофренолюмботомії в VIII-му міжреберному проміжку з наступним позачеревним виділенням бічної поверхні аорти сукупно з відхідними вісцеральними і нирковими артеріями дозволяє здійснювати доступ до зазначених відділів аорти набагато нижче до доступу, що виконується відповідно до відомого способу лікування. Циркулярне виділення грудного відділу аорти з тканин, що його оточують, а також резекція ребер при цьому не здійснюється. Масив тканин (м'язів), що перетинається, а також розтин грудної порожнини при цьому незначні, що в істотній мірі знижує травматичність і тривалість операції, а також тривалість післяопераційного періоду. Формування вхідного отвору до незміненого сегмента грудної аорти безпосередньо на ділянці аневризми, яка розташована зверху від VIII-го міжреберного проміжку, а знизу - до відходження черевного стовбуру, а також з’єднання зазначеного сегмента аорти з гілчастим шунтом за допомогою трубчасто го самофіксуючого ендопротеза, який дистанційно проводять черезаортально через зазначений вхідний отвір, що потребує накладання затискача в ділянці шийки аневризми, що виключає можливість ішемії спинного мозку, нирок та інших вн утрішні х органів і підвищує, таким чином, надійність операції. Наявність у шунті монтажного рукава, що вмонтований в каркас над бічними гілками, забезпечує введення через зазначений рукав в аневризму і далі до незміненого сегменту аорти трубчастого самофіксуючого ендопротеза, за допомогою якого здійснюється дистанційний анастомоз шун та І зазначеного сегмента грудної аорти без накладання затискача на нього. Наявність канюлі, яка з'єднана з проксимальним кінцем каркасу шунта, забезпечує попереднє з'єднання шунта з порожниною аневризми без виконання розтину і виділення грудного відділу аорти і дистанційний ввод через неї в аорту ендопротеза, що самофіксується там. Роз’ємне з'єднання канюлі а шунтом і наявністьнитки, що просунута через монтажний рукав, забезпечує можливість демонтажу канюлі з шунта по завершенню дистанційного анастомозу аорти з шунтом. Наявність опорної втулки, що розташована в порожнині шунта, забезпечує щільне з'єднання останнього з дистальним кінцем ендопротезу і попереджує кровотечу з цього з'єднання. Виконання опорної втулки у вигляді фіксуючого елемента ендопротеза, що самофіксується, підвищує уніфікацію технічних об'єктів, що використовуються для хірургічного лікування аневризми. Виконання канюлі криволінійної форми забезпечує точність введення її до потрібного сегмента аорти, що підвищує, таким чином, надійність операції. Аналогічних рішень із схожими ознаками у патентних пошуках не встановлено. Це дозволяє зробити висновок, що дане рішення є новим, корисним і має винахідницький рівень. Винахід пояснюється малюнками, де на фіг. 1 зображена схема виконання доступу до гр удного і черевного відділів аорти; на фіг. 2 - гілчастий шунт разом з канюлею; на фіг. 3 - схема виконання вхідного отвору до аорти; на фіг. 4 - схема з'єднання канюлі разом з шунтом з аневризмою аорти; на фіг. 5 - схема з'єднання шунта з вісцеральними артеріями; на фіг. 6 - схема з'єднання шунта з нирковими артеріями; на фіг. 7 - схема з'єднання шунта з біфуркацією аорти; на фіг. 8 - схема введення в аорту самофіксуючого ендопротеза: на фіг. 9 схема з'єднання проксимальної частини ендопротеаа з грудним відділом аорти; на фіг. 10 - схема з'єднання дистальної частини ендопротеза з шунтом; на фіг. 11 - загальний вигляд з'єднання незміненого сегмента грудної аорти з шунтом; на фіг. 12 – ендопротез, що самофіксується. Хірургічне лікування торакоабдомінальних аневризм здійснюється за допомогою гілчастого шунта, який містить трубчастий каркас 1 з тканого кровонепроникного матеріалу і з'єднаних з ним бічних гілок 2. Він також має додатково монтажний рукав 3, що вмонтований в каркас над бічними гілками 2, а також канюлю 4, яка з'єднана роз’ємно з проксимальним кінцем каркасу, за допомогою нитки 5 і має також гнучку нитку 6, що просунута через монтажний рукав 3. На каркасі дистально з'єднання останнього з канюлею закріплена опорна втулка 7. Канюля виконана криволінійної форми. Перед операцією шунт разом з канюлею перетискують за допомогою затискача 8 на ділянці між опорною втулкою 7 і монтажним рукавом 3. Хворому з діагнозом, що встановлений, - торакоабдомінальна аневризма, - виконують доступ до грудного 9 і черевного 10 відділів аорти 11 за допомогою лівобічної торакофренолюмботомії 12 в VIII-му міжреберному проміжку 13 з наступним позачеревним відділенням бічної поверхні черевної аорти сукупно з відхідними вісцеральними 14 і 15, а також нирковими 16 і 17 артеріями. Таке виконання доступу до грудного і черевного відділів аорти дозволяє здійснити доступ до зазначених відділів аорти набагато нижче доступу, що виконується відповідно до відомого способу лікування. Циркулярне виділення грудного відділу 9 аорти 8 оточуючи х її тканин, а також резекція ребер при цьому не здійснюється. Масив тканин, що перетинаються, а також розтин грудної клітки при цьому незначні, що суттєво знижує травматичність і тривалість операції, а також тривалість післяопераційного періоду. На ділянці аневризми 18, яка розташована зверху від VIII-го міжреберного проміжку із, а внизу - до відходження черевного стовбура 19, за допомогою нитки виконують кисетний шов 20, після чого на цій ділянці аневризми виконують шляхом виконання надрізу вхідний отвір 21 до незміненого сегменту 22 грудного відділу аорти. В отвір 21 вставляюють канюлю 4, що з'єднана з шунтом, і проксимальний кінець канюлі просувають через порожнину аневризми 18 до незміненого сегмента 22 аорти. Виконання канюлі криволінійної форми забезпечує точність введення її до потрібного (незміненого) сегмента грудного відділу аорти, і підвищує, таким чином, надійність операції. За допомогою нитки, якою виконаний кисетний шов 20, зашморгують отвір 21 навколо зовнішньої 3 36665 поверхні канюлі 1 і запобігають витіканню крові через зазор з отвору. Таке формування вхідного отвору до незміненого сегмента аорти безпосередньо на аневризмі не потребує накладання х затискача в області шийки аневризми, що виключає можливість ішемії спинного мозку, нирок та інших внутрішніх органів і підвищує таким чином надійність операції. Після закріплення канюлі 4 з шунтом на аневризмі виконують перетинання вісцеральних артерій 14 і 15. Культі цих артерій, які відходять від аорти її, перев’язують, а вільні кінці зазначених артерій з’єднують з відповідними бічними гілками 2 шунта, далі зміщують затискач 8 вздовж дистальної частини шунта і перетискають спочатку ліву ниркову артерію 16, вільний кінець якої з’єднують з відповідною бічною гілкою шунта, а потім подібну маніпуляцію здійснюють з правою нирковою артерією 17. Після з’єднання правої ниркової артерії 17 з шунтом формують вхідний отвір 23 до біфуркації 24 аорти і з'єднують зазначений отвір з дистальним кінцем шун та. Кровопостачання вісцеральних і ниркових артерій здійснюється далі через відповідні гілки 2 шунта. Після завершення з'єднання дистальної частини шун та з біфуркацією 24 аорти через монтажний рукав з шунта, який поступово визволяють від затискача 8, і канюлю 4 відомим способом дистанційного ендопротезування вводять до незміненого сегменту 22 грудного відділу аорти проксимальний кінець самофіксуючого ендопротеза разом з балонним катетером 25. Самофіксуючий ендопротез виконаний у вигляді кровонепроникного каркасу 26, в якому розташовані на відстані один від одного кілька фіксуючих елементів 27. Кожний з них виконаний з пружного дроту, зигзагоподібного за фо рмою, а згорнутий у циліндр, і мають можливість радіального розширення. За допомогою балонного катетера 25 зупиняють кровопотік в аорті. Після розташування 1 закріплення проксимальної частини ендопротеза за допомогою верхнього фіксуючого елемента 27 до незміненого сегмента грудного відділу аорти за допомогою нитки 6 виводять поступово 8 аневризми 18 канюлю 4 і катетер 25 і далі, через монтажний рукав, за межі шунта. Водночас з ви ходом канюлі з аневризми поступово визволяються за її межами проміжні фіксуючі елементи 17 ендопротеза, які розширюються в радіальному напрямку до периметру каркаса 26 ендопротеза. Дистальний фіксуючий елемент 27 ендопротеза при цьому розміщується усередині опорної втулки 7 шунта і з’єднуються з нею силою тертя. Наявність опорної втулки забезпечує щільне з’єднання шунта з дистальним кінцем ендопротеза. Виконання цієї втулки у вигляді фіксуючого елемента 27 ендопротеза, що самофіксується, підвищує уніфікацію технічних об’єктів, що використовуються для хірургічного лікування аневризми. Після виводу канюлі 4 і катетера 25 з монтажного рукава шунта, останній перев’язують, а кровопотік здійснюється через ендопротез і шунт та його бічні гілки, минаючи аневризму. Розрахунки показують, що спосіб хірургічного лікування торакоабдмінальних аневризм за допомогою гілчастого шунта і зазначений шунт для виконання даного способу лікування, що пропонується, зменшить обсяг грудної порожнини і виділення грудного відділу аорти в середньому на 4560%, знизить травматичність, тривалість операції і післяопераційного періоду на 32-35%. а також підвищить надійність операції в 3,5-4,5 рази. 4 36665 Фіг. 1 5 36665 Фіг. 2 6 36665 Фіг. 3 7 36665 Фіг. 4 8 36665 Фіг. 5 9 36665 Фіг. 6 10 36665 Фіг. 7 11 36665 Фіг. 8 12 36665 Фіг. 9 13 36665 Фіг. 10 14 36665 Фіг. 11 15 36665 Фіг. 12 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 16