Ізолююча перемичка ґратчастого типу для комбінованого профілю, призначеного для віконних, дверних і фасадних елементів, а також комбінований профіль для віконних, дверних і фасадних елементів

1. Ізолююча перемичка (10) з пластмаси для комбінованого профілю (1), призначеного для виготовлення віконних, дверних і фасадних елементів, що має корпус (20), який витягнутий у поздовжньому напрямку (z) і має принаймні дві поздовжніх кромки (21, 22) у вигляді закочувальних головок (25) для їх закочування у пази частин (31, 32) комбінованого профілю, рознесені одна від одної у поперечному напрямку (х) на відстань (а) і пристосовані для жорсткого на зсув з'єднання із частинами (31, 32) комбінованого профілю (1), причому в одній або декількох стінках корпусу (20) C2 2 UA 1 3 деної в неї металевої вставки. Металева вставка і пластмаса мають виїмки, завдяки яким перемичка одержала ґратчасту (сходову) структуру. Металева вставка служить для запобігання повного виходу з ладу ізолюючої перемички на випадок пожежі. Виїмки у металевій вставці виконана з метою зменшення теплопровідності. В основу винаходу покладено завдання створення ізолюючої перемички (термоізолюючої перемички або вставки, що також називається термомостом або терморозривом) для комбінованого профілю, яка дозволила б одержати досить високу жорсткість на зрушення (зсувна жорсткість) при поліпшеній теплоізоляції, і удосконаленого таким чином комбінованого профілю. Це завдання вирішується в ізолюючій перемичці за пунктом 1 комбінованому профілі за пунктом 5 формули винаходу. Окремі варіанти здійснення винаходу наведені в залежних пунктах формули винаходу. Об'єктом винаходу є комбінований профіль, перш за все металевий комбінований профіль, у якого розташовані зовні частини профілю (наприклад, зовнішня оболонка і внутрішня оболонка), виконані, наприклад, із металу, з'єднані одна з одною за допомогою однієї або декількох ізолюючих перемичок із пластмаси. Відносне переміщення з'єднаних частин у поздовжньому напрямку обмежується або запобігається високою жорсткістю на зрушення (здійсненням поперечин по ширині, товщині, довжині, числу). Ізолюючі перемички доцільно спочатку виготовляти, наприклад шляхом екструзії, із придатного матеріалу у виді профільних частин із постійним за довжиною поперечним перерізом. Після цього формують поперечини, а точніше, отвори або отвори, піддаючи профільні частини певного виду обробки, такій як обробка зі стружкоутворенням (наприклад, фрезерування), отвірання (наприклад, лазерне різання, водоструминне різання і т.д.), вирубка і т. д. Віддалений матеріал може бути направлений на вторинну переробку. Металеві частини профілю з'єднуються з ізолюючою перемичкою нерухомим і нероз'ємним чином. Для закриття проміжків між поперечинами ізолюючі перемички можуть забезпечуватися покривними профілями або покривними плівками. Покривні профілі або покривні плівки можуть приєднуватися до ізолюючої перемички, наприклад, за допомогою замка, що защіпається, приклеюванням, у процесі екструзії (тобто за одне ціле з ізолюючою перемичкою), приламінуванням і т.д. Замість розглянутого вище варіанта або на додаток до нього проміжки між поперечинами можуть бути заповнені матеріалом, що має менший, ніж у матеріалу поперечин, коефіцієнт теплопровідності. Функція подібних покривних профілів і аналогічних їм засобів полягає, з одного боку, у захисті від проникнення вологи, а з іншого боку, у захисті внутрішнього осердя. Покривні профілі або покривні плівки можна приєднувати до або після монтажу дверей. Використовуючи покривні профілі або покривні плівки, можна забезпечити захист від вологи (вологоізоляція). Додатково можуть встановлю 96481 4 ватися декоративні елементи. Наприклад, покривний елемент може бути виконаний електропровідним, а значить, при нанесенні порошкових лакофарбових покриттів він зможе приймати колір металевих профілів. Також можливе нанесення покриттів/інформації методами друку. Перевагою є те, що постачання ізолюючих перемичок покривними плівками/профілями/наповнювачами, перш за все приєднання покривних профілів, не призводить до надмірного погіршення коефіцієнтів теплопередачі (так званий U-фактор, що характеризує теплопровідність) ізолюючих перемичок. Інші ознаки і переваги винаходу розкриті у наведеному нижче описі варіантів його здійснення, що супроводжується кресленнями, на яких показано: на фіг. 1 - перший варіант здійснення ізолюючої перемички, на фіг. 1(а) - вид у плані, на фіг. 1(6) - вид у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі вздовж лінії В-В, наведеної на фіг. 1(а), і на фіг. 1(в) - вид у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі вздовж лінії С-С, наведеної на фіг. 1(а), на фіг. 2 - другий варіант здійснення ізолюючої перемички з поперечинами іншої ширини, у видах, що відповідають фіг. 1, на фіг. 3 - вид у поперечному розрізі, перпендикулярному подовжньому напрямку ізолюючої перемички, при її поєднанні з внутрішніми і зовнішніми частинами комбінованого профілю шляхом закочування, на фіг. 4 - третій варіант здійснення ізолюючої перемички, з меандоподібними поперечинами ґратчастої структури у виді, відповідному фіг. 1(а), на фіг. 5 - четвертий варіант здійснення ізолюючої перемички з кришкою, приєднаною до перемички у процесі екструзії, у виді, відповідному фіг. 1(в), на фіг. 6 - модифікація четвертого варіанта здійснення ізолюючої перемички, на фіг. 7 - п'ятий варіант здійснення ізолюючої перемички, на фіг. 7(а) - вид корпусу ізолюючої перемички у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, на фіг. 7(б) - вид покривного профілю, що приєднується до ізолюючої перемички защіпанням, у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, і на фіг. 1(в) - вид ізолюючої перемички з покривним профілем, змонтованої між двома металевим профілями, у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, на фіг. 8 - шостий варіант здійснення ізолюючої перемички, на фіг. 8(а) - вид у плані, при погляді перпендикулярно подовжньому напрямку, на фіг. 8(6) - вид у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, на фіг. 8(в) - модифікація шостого варіанта здійснення ізолюючої перемички, вид у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, на фіг. 8(г) сьомий варіант здійснення ізолюючої перемички, вигляд у плані при погляді перпендикулярно подовжньому напрямку, на фіг. 8(д) - восьмий варіант здійснення ізолюючої перемички, вигляд у плані при погляді перпендикулярно подовжньому 5 напрямку, і на фіг. 8(е) - дев'ятий варіант ізолюючої перемички, вигляд у плані при погляді перпендикулярно подовжньому напрямку, на фіг. 9 - десятий варіант здійснення ізолюючої перемички, на фіг. 9(а) - вид у плані при погляді перпендикулярно подовжньому напрямку, і на фіг. 10(6) - вид у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, на фіг. 10 - одинадцятий варіант здійснення ізолюючої перемички, на фіг. 10(а) - вид у плані при погляді перпендикулярно подовжньому напрямку, на фіг. 10(6) - вид у перпендикулярному подовжньому напрямку поперечному розрізі, на фіг. 10(в) - із модифікованою формою поперечного перерізу у площині, перпендикулярній поздовжньому напрямку, на фіг. 10(г) - поперечний переріз без отворів, на фіг. 10(д) -модифікація показаного на фіг. 10(6) варіанта здійснення ізолюючої перемички, забезпечена наповнювачем, і на фіг. 10(е) різновид показаної на фіг. 10(в) модифікації, забезпечена наповнювачем, на фіг. 11 - модифікації варіантів здійснення винаходу з шостого по дев'ятий, у відповідних видах, і на фіг. 12(а) - модифікація варіанта здійснення ізолюючої перемички, показаного на фіг. 10(а) і 10(в), на фіг. 12(6) і 12(в) - модифікації варіантів здійснення ізолюючої перемички, показаних на фіг. 8 і 11, і на фіг. 12(г) - модифікація варіантів здійснення ізолюючої перемички, показаних на фіг. 10. У ізолюючих перемичок, показаних на фіг. 1, 2, поперечини 23 корпусу 20 ізолюючої перемички, виконаного ґратчастої або сходової конструкції, проходять між безперервними поздовжніми крайками 21, 22 впоперек поздовжнього напрямку ζ. Разом з тим, поперечини також можуть проходити під невеликим кутом (приблизно до 20°) до поперечного напрямку. Поперечини також можуть мати викривлену форму. Бажано, щоб усі поперечини мали однакову форму, хоча це і не є обов'язковим. Поздовжні кромки або боковини 21, 22 пристосовані для жорсткого на зсув (у поздовжньому напрямку z) з'єднання з частинами 31,32 (див. на фіг. 3) комбінованого профілю. У показаному на кресленнях варіанті здійснення винаходу поздовжні кромки або боковини 21, 22 виконані у вигляді закочувальних головок 25 або закочувальних виступів для їх закочування у пази частин 31, 32 профілю, кожний з яких утворений закочувальним потовщенням 33 і розташованою навпроти нього ділянкою 34 стінки. Можливо також застосування інших видів з'єднання, таких як склеювання і т.д. Поперечини 23 мають у плані ширину b, яка вимірюється у поздовжньому напрямку z, що обирається в залежності від необхідної міцності на розтяг у поперечному напрямку, необхідної поперечної жорсткості і застосовуваного матеріалу і становить від 0,5 до 10 мм, бажано від 1 до 5 мм, ще бажаніше від 1 до 3 мм. У поперечному перерізі, перпендикулярному подовжньому напрямку, поперечини мають висоту (товщину) h, що вимірюється у напрямку у і обирається в залежності від необхідної міцності на розтяг у поперечному напрямку, необхідної поперечної жорсткості і застосовуваного матеріалу і становить від 0,5 мм до 10 96481 6 мм, бажано від 0,5 до 5 мм, ще бажаніше від 0,7 до 2 мм. Поперечини 23 розташовані у поздовжньому напрямку z з рівномірними проміжками d між собою, які становлять від 1 до 100 мм, бажано від 1 до 50 мм, бажаніше від 1 до 5 мм, і ще бажаніше від 1 до 3 мм. Зрозуміло, в залежності від пред'явлених вимог поперечини можна виконувати й іншими відносно ширини, товщини, довжини та проміжків між ними. Перші результати випробувань були одержані для ґратчастих ізолюючих перемичок з поперечинами, які в плані мали ширину b, що вимірюється у поздовжньому напрямку ізолюючої перемички, яка становила у першому варіанті 1 мм, а в другому варіанті - 3 мм, і в обох випадках були розташовані з рівномірними проміжками d у поздовжньому напрямку ізолюючої перемички, що складали приблизно 3 мм. Поперечини мали довжину с, що вимірюється у плані поперек поздовжнього напрямку ізолюючої перемички, яка становила приблизно 14 мм, при загальному розмірі а ізолюючої перемички в цьому напрямку, що становить приблизно 23 мм. Випробувані ізолюючі перемички показали значення міцності на розтяг у поперечному напрямку (розтягання у напрямку з'єднання пов'язаних ізолюючою перемичкою частин профілю, тобто у напрямку x на фіг. 1, 2), які для обох значень ширини поперечин виявилися вищими, ніж для порівнянних профілів із публікації DE 19956415 С1, і значення міцності при зсуві (щодо зсуву пов'язаних ізолюючою перемичкою частин профілю у поздовжньому напрямку z цих частин профілю, тобто у поздовжньому напрямку z на фіг. 1, 2), які простим вибором ширини поперечин можна було задати меншими або більшими відповідних значень для порівнянних профілів із публікації DE 19956415 СІ, що при дуже високій міцності на розтяг у поперечному напрямку дозволяє простим чином регулювати ступінь податливості відносно поздовжнього зсуву. Ці перемички були спроектовані із забезпеченням рухомості відносно поздовжнього зсуву, щоб зменшити гостроту так званої проблеми відмінності напружень у біметалічних конструкціях. На фіг. 4 у проекції, що відповідає наведеній на фіг. 1(а), показаний третій варіант здійснення ізолюючої перемички з меандроподібними поперечинами ґратчастої структури. У четвертому варіанті здійснення ізолюючої перемички, показаному на фіг. 5 у розрізі, відповідному розрізу на фіг. 1(в), для закриття проміжків між поперечинами передбачена кришка (покривний профіль) 40, приєднана до ізолюючої перемички у процесі екструзії. Покривний профіль виконаний за одне ціле з перемичкою. Покривний профіль, дивлячись у перпендикулярному подовжньому напрямку z поперечному перерізі, приєднаний в якості кришки до ізолюючої перемички у процесі екструзії з одного боку (дивлячись у напрямку х) поперечини, а його вільний край (крайка) приєднаний защіпанням з іншого боку (дивлячись у напрямку x) поперечини. Це защіпувальне з'єднання виконано таким чином, що защіпання однієї деталі в іншу відбувалося у напрямку висоти (напрямок x). 7 В альтернативному варіанті здійснення ізолюючої перемички, показаному на фіг. 6, защіпувальне з'єднання виконано інакше таким чином, що защіпання відбувається під кутом до напрямку висоти (напрямок у), а частини замка, що защепнувся, утримуються в зачепленні тяговим зусиллям, що діє у поперечному напрямку (напрямок х). У показаному на фіг. 7 п'ятому варіанті здійснення винаходу корпус 20 ізолюючої перемички забезпечений на поперечинах 23 головками, що затискаються 28 (охоплювані частини замків, що защіпаються). Ці головки розташовані таким чином, що з одного боку у напрямку у висоти знаходиться одна головка, що затискається 28, а з іншого боку - дві головки, що затискаються 28. При цьому одиночна головка, що затискається 28, розташована на поперечині посередині у поперечному напрямку х, а дві інших головки, що затискаються, з іншого боку розташовані на однаковій відстані від середини. Кожна з головок, що затискаються виступає щодо іншої частини поверхні поперечин 23 корпусу 20 ізолюючої перемички на висоту h3. Сума товщини h1, вимірюваної у напрямку у висоти, і дворазової висоти h3 головок, що затискаються, в найбільш бажаному випадку дорівнює товщині закочувальних головок 25 у напрямку у висоти. У п'ятому варіанті здійснення винаходу кришка (покривний профіль) 40 виконана таким чином, що з однієї сторони вона має три затискних гнізда 48 (що охоплюють частини замків, що защіпаються), з яких обидва крайніх гнізда розташовані на тійже відстані, що й дві головки, що затискаються 28, знаходяться з одного боку корпусу 20 ізолюючої перемички, а третє затискне гніздо розташоване посередині між ними. Як наочно показано на фіг. 7, з обох сторін корпусу 20 ізолюючої перемички можна таким чином кріпити кришки, які при цьому можуть мати однакове виконання. Корпус 20 ізолюючої перемички має товщину h1, по суті постійну по ширині a1, вимірюваною у поперечному напрямку х. Вимірювана у поперечному напрямку χ ширина а2 кришки 40 менше або дорівнює цій ширині a1 корпусу 20 ізолюючої перемички. По своїх краях, які проходять у поздовжньому напрямку z, кришка має виконані у поперечному напрямку x притискні закраїни 42. Затискні гнізда 48 (що охоплюють частини замка, що защіпається) виконані таким чином, щоб відстань h4, що вимірюється у напрямку у висоти від дна затискного гнізда до крайньої зовнішньої точки затискного гнізда, була менше висоти h3 головок, що затискаються 28. Закраїни 42 закінчуються у напрямку у висоти на рівні затискних гнізд 48 або трохи вище(див. також фіг. 7(в)). Як матеріал для ізолюючої перемички бажано використовувати пластмасу з модулем пружності, 2 більшим 2000 Н/мм . Відповідними пластмасами є поліамід, складний поліефір або поліпропілен, наприклад поліамід ПА-66 (РА66). Товщина h1 корпусу ізолюючої перемички в усіх варіантах її здійснення знаходиться у діапазоні від 1 до 50 мм, бажано від 1 до 10 мм, бажаніше від 1 до 2 мм, і ще бажаніше від 1,4 до 1,8 мм. То 96481 8 вщина h2 кришки бажано менше або дорівнює товщині відповідного корпусу ізолюючої перемички. Показаний на фіг. 5 і 6 варіант здійснення винаходу добре підходить для менших значень а, що знаходяться у діапазоні від 8 до 20 мм, наприклад 14 мм. Тоді товщина h1 бажано становить, наприклад, 1,4 мм. Варіант здійснення винаходу, показаний на фіг. 7, добре підходить для значень а, що перебувають у діапазоні від 20 до 40 мм, наприклад 32 мм. У цьому випадку бажана товщина h1 перебуває у діапазоні від 1,5 до 1,8 мм. Для вказаних значень ширини і товщини в якості матеріалу ізолюючої перемички бажано використовувати ПА66 (РА66). Оскільки корпуса ізолюючих перемичок складаються із пластмаси, вони не мають металевих вставок, тобто виконані без металевих вставок. На фіг. 8(а) представлений вигляд у плані, при погляді перпендикулярно подовжньому напрямку, варіанта здійснення ізолюючої перемички, спроектованої за умовою міцності при зсуві. Вимірювана у напрямку x ширина а ізолюючої перемички визначена виразом: 10 мм