Спосіб розповсюдження збудників ентомопатогенних хвороб у популяціях комах – фітофагів.

СПОСІБ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЗБУДНИКІВ ЕНТОМОПАТОГЕННИХ ХВОЮБ У ПОПУЛЯЦІЯХ КОМ.ЛХ-ФГГОФАПВ Винахід відноситься до галучі сільського господарства, зокрема до способів розповсюдження будинк и еитонопатогсцинл хвороб серед популяцій юинх шкідників сільськогосподарських пясаджеяі ,. Саме хвороби, є тим природним фактором, що сугхаю редудооє чнседьвість виді» шмдднвнх комах, знижуючи їх негативку ро ль. Відомо, що для обмеження шкодочиниоіггі комах фітофагів в сучасних аграрних технологіях використовуються переважно хімічні :таоі»бн. Цс високо гоксичні npcuapai н, внкорнстання яких ноназано з за&рудденшш н^вколнишього середо в НЩЙ. >{Н>*НЮ 11,2]. Відомі також сподоби рпушовниня чисельності комад-фітофаі і» шляхом аякорястаяня бшлончнях преїшрахіа та ентомофагів |*|- Проге, черегі цілу итку оробдем, відсуппгть ?акояодав«гвх порм;іт«аі», ям 6 рсгугповалн ориндипову можливість кнкорнстанвя біояогічнаА засобів, дорожнечу препаратів, ведостатнїв рівень наукового обгрунтування доцільності їх використання, біологічні ta4X>eu використовують з незначною питомою вагою, серед інших і до тою ж у іакрятому грунті. Перспективним тосо&ом с розповсюдження та сприяння масч>внм вгриродшх іалворювавь у популяціях к^тх-фітофагів. Відомий спосіб ібудяюа» еитоцоиаіогснних хвороб у популяціях шкідшіанх комах, шляхом обприскування роезин» що вегегг^дть, біологічними препаратами, діюча речовина акт f врнродиі ^будинки ентомопатогевшіх хвороб Щ, Проіе, такий спосіб с ведостатньо ефектвквнм, аоьжілнніі і надмірними витратами кошти - отримання препаратів, їх зберігання, а тахож 2 використанням спеціальної техніки (трактора, техніка для приготування робочих тнтинів та о&їірносувачі)- В ряді випадків використовують і літаки, ідо дорого і асефектвано. ВІДОМИЙ СПОС Ш рО ІЇІОВіЮ/ІЖеННЯ їГ>уДНИК ЇЬ СЧіТОМОІівТОіеННИЛ ХВ0|>о6 у вонудяцміх ІШОДЯЯВИЛ комах шляхом створення оптимальних екологічних умов для штсвсявяого u розповсюдження, 'юкрема надмірного иолн&>. Цей спосіб с найбільш оаоэысим технічним рішенням до поставленого завдання і вибраний як прототмв Щ. Суть відомого способу полягає у тому, пдо розаокаодженню збудників uopofi саршши /if які агроісшчаї заходи, наприклад штучне дощування росянн. Внкорастаннн штучного довгування росянн ^ннжуяшго чисельність капустяної молі. Згідно прототипу а ділянці, де вроводияй дотування, чнес.мьнісгь моді на 100 росаннах складала 10 ш.. а там де не пткшодятш - S4 егі. Чисельність яялечок топі іжтдьшя **длі'тдн«.« 2 та 20 ею. Крім тою, а* сіцдус з прототипу, важливе значення мала також аяоэиша тп привальне ротгзшуванмя хре4ггоивігннх культур в межах іооїодаріпгяа* Проте відомий свосзЬ маг такі недоліки: 1. Суттєвим недоліком с незначні» сфоак&ність способу, Головне % вв«„ що вннешдок ВН^>|> МІТННИ» сікч.ч>6у зннж>ван чисельність, внаслідок розаовсюджсяяя хвороб. янгое один шкідник - капустяна мііь, іиин юісідннки не зазнавали вштиву від хлороб, Z. РеадЬацін utvMx*6y нриютииу поп'ятна з використанням штучник дощувальних установок, що єунроедцжу*'тым жачнкмч ми граками кошті», ІСАШНН, а імко* лодм. 3. Ьфостйваа дія сноообу о&межуєтьш невеликими ділянками, які необхідно регулярно подоваги. 4. Відомо, ЩО інтенсивні поливи небезпечні дяя рдошш капусти, Надмірне зволоження аігршяітс епіфітотії різноманітних хворов росянн судинного fi«*;Tepio*jy, з Ь. Проте решти шкідників капусти необхідно використовувати обприскування ХІМІЧНИМИ засобами. В основу винаходу поставлено чтиян* розробите ефективний спосіб розяовсюджеиня збудників вриродніх ентонопатогекнях хвороб серед популяцій комахфітофагів, ядо пк»оя«*лсжують млъсъкогосяоттреыа те декоративні насадження, у пчжу виконання оригінальних прийомів у певній послідовності дозволяє ефективно розповсюджувати хвороботворні ортаяЬмя, котрі, в свою чергу, •трижають гайдпивях комах і знижують їл шкодочинну дію, Постявлсяе желания досягається тям, що у заяровояоваиому епосові, віяихом здійсненая ряду прийомі у певній послідовності, досягається результат, що перевищує результат, який доєягастші при адісиевиі споообу-прототнпу. Суть способу оолягає в тому» то створюються оитямальні екологічні умови jput розповсюдження збудників хвороб оереп популяпів комах фітофагів ї члійснкмться спосіб УЛ доаомшою ентомофагів. Дая цього, в умовах 6шлаборашрі$ вирощують популяції ттттшшх комах. При досягпенні гусеницями 1-3-го вжу їх перорально заражають збудниками хвороб - вірусних чи бактеріальних* Після цього, інфіковані таким «швом, тбудникаии дворов гугеннціц шкідників вражаються певним видом ентомофагів, внасшдох здійснення зараження ко ли імаго ентомофага відкладає яйця в гусеницю» авралит розвивається в Інфікованому хазяїн!. Почагкова доза для ураження підбирається таким чином, що гусениці не гинуть, а ростуть, линяють, розвиваються, проходить всі стадії розвитку. В їх тілі розвиваються ентомофаги. Оскільки гусенніи іаражсні хвороботворними мііфооргашзмами, еятомофаіи також стають носіями збудників хвороб. Ентомофаги не гинуть мере* те, одо і%динкям властива вндоспецифічна дія, Внтомопатогенні яіікроорганііми вражають тільки UCRHC , шшячсне коло хазяїв. Ентомофаги не іаражаються і хвороби не діють т них негативно. Після закінчення повного цикну розвитку, лабораторний хазяїн гниє, а з 4 нього ВНЯІТЯР паразит, якиІ « носієм певного мщу сятомопатогениоі хворовв. Популяції таких ентомофагів збирають в паперові контейнери, транспортують на поля і розселяють на визначених культурах. Ентомофаги досить активні, мігрують на значну іідеїмиь, розшукують &>маж-фїтофагів, зараж&югь їх, внаслідок відкладання ЯЄЦЬ в тіло хяіяїв, або живлення їх гемолімфою, ргоповсяоджують таким чнном чбудники сніомоиаюі енних хвороб. Отже, зашродоповяня** єпозд£ сглядягться 'j яяжоїгавяя тяіпгх поет/іопяч* дії. 1. Гонкдсння в бюяаборигоріяякомвч хазяїв. 2 Отримання і природних умов аиіначснил видів ентомофагів, 3. Отримання маточних культур збудників снтомопатси ємних хвороб. 4. Зараження комах-хаэяТв будинками хвороб, 5. 6 Отримання нопушіції імаго еятомофагї» інфіїговвяих збудниками снтомоіттоггнинх хвороб. 7 rVrccneHHH пояуяян,ій інфікованих імяго ентомофагів в агробіоценози вооудяцій комах-фігофагів. Порівняльний ЙНЯЛІІ сяособу, що таявїгягться та прототипу покн^уг, щ& що заявлястьсзі, яідрізніїстмзі від відомого тим, що пропонується нрянцйново нове ДШІ гаяуя тхисгу росляв технічне рішення, ефективне, еасолоіічно бетнечвс. При цьому. Його mpsuntpu'jytojh такі суттєві відміни, 1. Збудники ентомопвтогеивнх хвороб {дошовоояжукггься серед н^ігуязчиій шкідпнвих жомах за допомогою інфікованих імаю ентомофагів. 2. Ентомофаги вирощують в бІояабораторіях, в тяряженнх хвороОамн популяціях кон&х-хазяїв. , спосіб, що таявлягться відповіднії грвтерію видаходу мяоі«пяа** та Чугтпи 5 СучасняЙ стая галузі чалисту рослин, або рівень техніки таю, що дня отримання товарного урожаю використовуються переважно хімічні шсхюп. Лнгае в окремих випадках відомо використання біологічних способів боротьби з шкідниками. Стан галузі та рівень техніки висвітлені у цубшкацшх [о, 7J. Отже, ні критерії "новизна" ні "рівень техніки** не втікають з сучасного рівня технік*. Дослідження стосовно обгрунтування '^пропонованого способу проводили впродовж 5-тв VOB темпера і урн, волог ік г і та фотоперіоду. Вирощували гусениці білани па рослинах капусти. Після відрчдженш* з яєць відбирали 350 гусениць бшана, вирівняних т поыиннк^ми терміну відродження, рухомій активності та забарвлеяню. Одночасно усіх гусениць переносили на каїгусгу де воня жявнлиоі. Другий відбір відбувався тая іл линяння на 2-й вік. Таким чином дкш досліджень відібрали 300 гусениць другого віку, яких іотувшш для зараження водною суспенноо вірусу гранульозу (ВГ) та вірусу ядерного поліедрозу (ВЯП). Маточну культуру ВГ та ВЯП отримували з ириродніх популяцій капустяного білана, які заг инули в нас лі док е пізоо тії . Д алі прово д ила оч ис тк у зб уд ник а ме тодом mm го иогеяатів гусениць, що тагияуля. обробці їх 02% трншзшом в тряс- буфері іфй кмаеунгур* 374м т оротязі 1,5 години та цевтрифугуванкк» суспензії поліедрі» та гранул в ступінчастому градієнті гліцерину або сахарози. Ступінь очищенні* вірусів контролювали за допомогою скітло&ого мікроскопу. Вірусний матеріал зберігали у 50% водному розчині гшцерану при +4К?. Кгпыпсть поліедрів та гранул в 1 мл вірусна» суспензії ьютчшш ш допомогою яаиерн Горяева. Тнтр цтнуя антязчзпи мікроогопічиим методо» у полі зору фазово-коитрастноі о ПРИКЛАД 2. Наитувниі сасмсит способу - обгрунтування онтнмшхьник періодів о лірижеиня ШНОЇ еном гусениць вшава. Суть елементу способу вояяі &*: у тому, щоб нри зараженні гусениць бузш достатньо іначна кідьккть патоісну. який би вшизю&& хворобу і & гой же час щоб оатогев шс був причиною надто швидкої шнбеш гусетгць, що ш свою чергу вріпвеж» 6 і до -загибелі паріпита, який {н>квнвіівся * гуоенянях. Заздішсі ідь готували рііяі концентридії ніруеннл с>сізенлй вірусу ядерного поліедрочу (ВЯП) та вірусу гранульозу (ВГ). Визначальним критерієм сприйнятливого і«гі>дьтагу дув якошоги трившитт термін життя гусениць Ытша шфтмшнпх патогсиом. Рсоульіаім досліджень наведено у табл, І. Як кндно, гусениць інфікувшш верорально, шляхом рівномірного ианс*хннн на шістки ьинусти суецензій ^будинків хвороб відповідних концентрацій. Чаражсння новодялн на початку та в середині 2-го та у 3-му і 4-му віках гусениць білана. Якщо враховувати, що ЛрашНта glomcratmt найбільш ефективно эаршкас іуссниць не старше 2-го віку, то ОЯТІ ШШІМЇІ Ш!! є показники, що наведені у таблиці доя гусениць середи и и 2-го ліку. Визначальним є тс, 1 що за наведених показників концентрації, тривалість терміну розвитку гусениць становить 18-20 діб, що цілком достатньо для завершення розвитку апантелеса. Отже лабораторну культуру капустяного білани найбільш доцільно заршк&гн збудником в середині другого віку, при цьому концентрація ВЯ1І в розрахунку на 1 мл сушеизи становить 1,5х((И, я В Г - 2,0x10 s поліедрів та гравуя. ПРИКЛАД 3. Наступний ^ігешеит сп гусениш жануотяного білана. ПРИКЛАД 4. Насту нвнй едемсні способу - :іа^ііжепнк комах-хазяїв ентомофагами Популяцій кшгустяяого білана середини 2-го аіку, попередньо заражені вірусною суспсн-иєю збудника ВЯП та ВГ експонували для тар»жсння самицями ентомофага A pan і сі гк gfotnetnttis. Гусениці білана на рослинах капусти розташовувались в марлевих садках. Одній знктшдект снииці проаокучани дпч зараження 30 іусєннць бшаяа. Контакт паразита та хазяїна трнкак весъ тс|іиш життя парашта. Крім того, ШСІПНЬЬЛЮ*ШІЛО> дія ібутнья вірусної хяоровн ви що ро^аншшг» ft інфікованих гусеницях. Дня порі&няпня формувшш 2 варіанти У одному вякорнеїовувадш для зараження параінтои інфіковані х&оробою іуоеяяці, у другому гусениці білана буян тдорові. Результати доашджень наведено у табя. 2 Встановлено, що оар^зігт здатний розвиватись в інфікованих віруоом гуягшщях бшшіт. Його жнттодатність стан^аяла 90,4%. що на рівні контролю - 88,7%. Отже, дочірні популяції апаятеяес* буян вірусоносіями, життєздатними та актнинішл, дашга плодовите потомство. Таким чином, були отримало ікяіуияцн шаіо аваитєзет інфіковані збудником вїрусннх хвороб. ПРИКЛАД 5. Настутші «яеиеят способу - розселення популяцій паразита шфіковааал вірусом в асроцсиазн серед иоіїудацій конах-фітофадів. В досліджений використовували зорові природні популяції капустяного тв ріпного віяапів * гусениці 2-го віку. Дня їх заронят вшш$ш зарижеша ВЯП ІЙ БГ гусеницях бідашв. оеі^цаїиїль їбудвик хвороби гусеницям, в які воия відкладали яІця або живилися гемолімфою. Від вірусної інфекції заівиуло 29,/41,6% гусениць. Заіаііьиа кількість заїкблих іусеници становияа 80,5-87,9%. У сяоссїбі-прототят для зараження ктсорнстовуваяи ідорових, мівфіАОїтннх осч>6ни шшнгедеса. Вони паралітувалн 52*6% иоиуляціб шкідник», Загибелі від вірусу яс &ушо, через те, що парашт ис був інфіконаннЙ. Отже, возятивний станов ив 25,7-33,!%! в наслідок ураже ння гусениць хворобою, яка інфікованим імаго паразита. ПРИКЛАД 6. Запропонованні спосіб розповсюдження збудшші хвороб «іщк»6оаано в умовах агробіоценозу капусти пізнього строку визрівання, сорт Хатжіпська інмова. Друге покоління капустяного та ріпного бішшів. Попередньо нюаичувшіп в ла6о|>аториих умовах, згідно запропонованого «по«о6у, івфік\>ваиі ВЯП та ВГ імаго знантелеся. Площа ДОСТІІДНІГХ варіантів становила 0,05 га. Бфсзгтявмість порівнювали и способом прототипом. Просторова ізошщія між варіантами становила 9 Понад 800 ы, що виключало міграцію паразитів t варіанту из варіант. На дослідну ділянку одноразово випускали імаго апавтслсса. з розрахунку З сами?» ив І росвшяу. Випуск проводили, коля переважна більшість гуоеиидь біланів буш у 1-2 віці. Резуль тат дт тдже нь азеде и© у гя бл, 4. Підс ум ко в у о ці нк у ефезс тв в »ості тпропонованої о способу вязначздш за покшшнканм рівня такибеш гусениць ііи;і^ніілчіи, а також рівня пошкоджених рослин. Таблиця 4 ілюструє виражений поштивнва ефект тяпропонопаного способу. 1 ПРИКЛАД ?. Спосіб обгрунтовувлшв з мхорястаніш збудвюав хвороб пираінтя шшедок капустяних білят Ріегошіїие puparum L. Умоан достяу такі, що наведено у прюошді і. Особливість досліду у тому, що нарази? мірішус лялечки 6(ІШНІ». Інфшонаш збудником В5ГП та ВГ інаго пгеромадюса *тс&ршат0шу*яля діл ртповсзоджсапя ібудннків хвороб у популяціях бишніа к ВОЛЬОВИХ умовах. Отримані реіуїгьтатя «аведеяо у табя, 5. Я*, видво, % заг&шюыу фонді 86,^*Л *}ягн6яих ляітечок бшшіїв, 42^% припадало на частку хвороб, які розповаоджувшш іяфікован! імаго параінта внаслідок рсялі^н" слособу1 ПРИКЛАД 8. Спо сіб обґрунтовувався т я»гк^ги 6,4*0,6 44,6 7,3*0,7 «5,2 42,2 86,8 эагинули Створення оптижаяьннж 52, і ВаэовиЙ яицкакг. Результат дося^куто Заг^йнопр*^шят внаслідок 2-х берсутьби э біланами 14,9 77,9 Таблиця 6 Ефективність способу розповсюдження збудитса сятомопзтогеавого ЬГ серед поиулищй яблуневої плодожерки цонередньо інфікованими імшо Liouyphuu caudaius. Польоьі дослідження, плодовий сад (1993-199? pp.). Порівняльні вож&шяжя способу, що заявляється» із способом прототипом. Cdoaft, що аии?рмлго»уетьс43 Гусениць ловильний Затянуло лялечок биіанш, %, в Досягнутий тому числі аижтцо*' позитивний ефект пояс. Биюорлктанн* способу «КЗ. L.caudal us Роягкимодшм n ія збудник» збільшило на чахворюяа ння 42,2 42,4*3,2 ръ'хт хворсб інфікованими їм аго паразита L. caudal us загинула (спосіб, що заявляється) Створення оптимальних 34.8Ы.1 47,2 40,5±2.9 18,0 48.9 умов розповсюдження хвороб (спосіб-прототип) Базовий варіант. Загалшоприйняті методи боротьби з яблуневою плодожеркою 69,2 Результат досягнуто янасі&асж