Полімерні наночастинки, що складаються з фінастериду та міноксидилу, спосіб їх виготовлення, водна суспензія, що їх містить, фармацевтична композиція на їх основі та їх застосування

Реферат: UA 113774 C2 (21) Номер заявки: a 2015 02698 (22) Дата подання заявки: 30.08.2013 (24) Дата, з якої є чинними 10.03.2017 UA 113774 C2 Винахід стосується фармацевтичної композиції для місцевого лікування алопеції, яка містить полімерні наночастинки, у кращому варіанті - нанокапсули, що містять два активні інгредієнти: фінастерид і міноксидил, і фармацевтично прийнятні добавки та носії. Винахід також включає спосіб виготовлення полімерних наночастинок, у кращому варіанті – нанокапсул з фінастеридом і міноксидилом, придатних для використання в композиції для місцевого лікування алопеції, а також застосування згаданих нанокапсул для виготовлення фармацевтичної композиції. UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Галузь техніки Винахід відноситься до фармацевтичної композиції для місцевого застосування для лікування алопеції (облисіння), яка містить полімерні наночастинки, у кращому варіанті нанокапсули, як тут визначено, що містять два активні інгредієнти: фінастерид і міноксидил, і фармацевтично прийнятні добавки та носії. Винахід також включає спосіб виготовлення полімерних наночастинок, у кращому варіанті - нанокапсул з фінастеридом і міноксидилом, придатних для використання в композиції для місцевого застосування для лікування алопеції, а також застосування згаданих нанокапсул для виготовлення фармацевтичної композиції. Рівень техніки Втрата волосся, що також має назву алопеція, може проявлятися у багатьох формах. Вона може бути незворотною у випадках рубцевої алопеції, коли має місце руйнування фолікулів волосся; або зворотною у випадках нерубцевої алопеції, яких є декілька і які можуть бути спричинені фармакологічним лікуванням, дієтою, фізіологічнм або психологічним стресом, грибковими інфекціями, хіміотерапією або генетичною спадковістю. Для того, щоб змінити цю ситуацію, застосовують декілька фармакологічних та нефармакологічних методів лікування (застосування імплантатів і лазера). При капілярній терапії, щоб лікарський засіб забезпечив потрібну дію, йому необхідно досягти фолікулів волосся (в епедермісі), де знаходиться фермент, відповідальний за ініціювання хвороби, не проникаючи в кровоносні капіляри, які живлять волосисті фолікули, уникаючи дії на весь організм. Отже, щоб препарат був ефектиним, необхідно, щоб він був здатний сприяти проникненню та утриманню лікарського засобу на місці прикладання його дії (Drake, L. et al.; "The effects of finasteride on scalp skin and serum androgen levels in men with androgenetic alopecia". (Вплив фінастериду на шкіру голови та рівні андрогену сироватки у чоловіків з андрогенною алопецією.) Journal of the American Academy of Dermatology, 1999, vol. 41, No. 4, p. 550-554). Андрогенна алопеція - це трансформація зрілих волосяних фолікулів (довге волосся) в незрілі фолікули (пушкове волосся) упродовж послідовних капілярних циклів зі зменшенням періоду фази анагена. Таким чином, через зменшення періоду росту та розвитку стрижня волосини, він поступово стає коротшим, тоншим і часто безбарвним (Inui, S.; Itami, S. "Molecular basis of androgenetic alopecia: From androgen to paracrine mediators through dermal papilla." (Молекулярна підоснова андрогенної алопеції: Від андрогену до паракринного медіатора через дермальний гребінь). Journal of Dermatological Science, 2011, vol. 61, p. 1-6). Це найбільш типовий вид алопеції, і вона має відношення переважно до чоловіків і залежить, серед інших факторів, від регуляції статевих гормонів. Краще розуміння андрогенного облисіння дали дослідження Гамільтона (1942), який описав схему втрати волосся і цю фізіологію як процес, пов'язаний з генетичною схильністю волосяного фолікула, яка виникає під впливом андрогенів (Trueb, RM; "Molecular mechanisms of androgenetic alopecia." (Молекулярні механізми андрогенної алопеції.), Experimental Gerontology, 2002, v. 37, No. 8-9, p. 981-990). Однак немає кореляції між андрогенною алопецією і рівнями тестостерону, вільного тестостерону та біодоступного тестостерону. Вірогідно, що патогенетичні основи облисіння опосередковуються через внутрішньоклітинну передачу сигналу у волосяному фолікулі (Inui, S.; Itami, S. "Molecular basis of androgenetic alopecia: From androgen to paracrine mediators through dermal papilla." Journal of Dermatological Science, 2011, vol. 61, p. 1-6). В результаті дії ферменту 5α-редуктази тестостерон перетворюється на більш сильний гормон – дигідротестостерон (ДГТ). Вважають, що його дія є більш сильною, ніж дія тестостерону з двох причин: (і) ДГТ не може перетворюватися в естроген ароматазами, підтримуючи тільки його чисто андрогенну активність, (іі) дослідження in vitro демонструють, що ДГТ зв'язується з більшою афінністю з рецептором андрогену, ніж тестостерон (Liu, S., Yamauchi, H. "Different patterns of 5α-reductase expression, cellular distribution, and testosterone metabolismin humanfollicular dermal papilla cells.” (Різні схеми експресії 5α-редуктази, клітинного розподілення та метаболізму тестостерону у фолікулярних клітинах дермального гребеня), Biochemical and Biophysical Research Communications, 2008, 368 p. 858-864). Дія цих андрогенних гормонів відбувається в результаті їхнього розповсюдження в клітинній мембрані з метою зв'язування з внутрішньоклітинним рецептором андрогену. В результаті цього зв'язування комплекс гормон-рецептор зазнає конформаційних змін, таким чином зв'язуючи цей комплекс з промоторною ділянкою в ДНК, ініціюючи продукування інформаційних РНК, які будуть транскрибувати генетичну відповідь (Inui, S.; Itami, S. "Molecular basis of androgenetic alopecia: From androgen to paracrine mediators through dermal papilla." Journal of Dermatological Science, 2011, vol. 61, p. 1-6). При зв'язуванні ДГТ з рецептором андрогену, присутнім у волосяному фолікулі, ця відповідь являє собою зменшення фази анагена циклу росту волосся, 1 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тим самим змушуючи волосся переходити у ранню фазу телогена (Ellis, JA; Harrap, SB, "The genetics of androgenetic alopecia." (Генетика андрогенної алопеції). Clinics in Dermatology, 2001, vol. 19, p. 149-154). Андрогенна алопеція має картину втрати волосся, яка полегшує діагностику та дає можливість легко відрізнити її від інших типів. За загальним правилом, первинна втрата волосяного стрижня відбувається на передній частині або тільки на маківці голови і може поширюватися на інші ділянки. Ступінь алопеції можна визначити за шкалою ГамільтонаНорвуда. Ця шкала ідентифікує три типи картини втрати волосся: потиличний (коли втрата волосяного стрижня починається ззаду); фронтальнй (коли втрата волосяного стрижня починається спереду) і нормальнй (що починається з втрати волосся і спереду, і ззаду), причому всі картини розділені на сім стадій втрати волосся (Sinclair, RD; "Male androgenetic alopecia." (Андрогенна алопеція чоловіків). The Journal of Men's Health & Gender, 2004, v. 1, No. 4, p. 319-327). Сьогодні лікування алопеції може бути як місцевим, так і системним. Серед лікарських засобів, дозволених до застосування Агентством з контролю за станом здоров'я населення (Бразилія), можна згадати наступні: (і) як системний лікарський засіб, лікарський препарат, виготовлений з фінастериду (1 мг) для перорального застосування, зареєстрований для продажу під торговою назвою Propecia®, що діє як блокатор гормону ДГТ; та (іі) як місцеві лікарські засоби: (а) лікарський засіб на основі міноксидилу, зареєстрований для продажу під торговою назвою піна Regaine®/Rogaine® – 2 %-на (для жінок) та 5 %-на (для чоловіків), і (б) лікарський засіб на основі альфа-естрадіолу, зареєстрований для продажу під торговою назвою Avicis®, у вигляді 0,025 %-ного розчину. Активні інгредієнти (фінастерид і міноксидил) виявляють певні труднощі, пов'язані зі стабільністю, біодоступністю та технологією виготовлення лікарського засобу, в силу їх фізикохімічних та біологічно/фізіологічних властивостей. Для усунення або зменшення негативних характеристик цих активних інгредієнтів були досліджені інші варіанти для "захисту їх від деградації" або для "збільшення їхньої розчинності". Розробка нових систем доставки лікарських засобів була метою удосконалень, спрямованих на підвищення їх ефективності та безпеки застосування шляхом змінення фармакокінетичних і фармакодинамічних властивостей. Серед колоїдних систем доставки лікарських засобів – полімерні наночастинки та ліпосоми (Avnesh Kumari, Sudesh Kumar Yadav, Subnash C. Yadav, Biodegradable polymeric nanoparticles based drug delivery systems (Системи доставки лікарських засобів на основі біорозкладаних полімерних наночастинок), Colloids and Surfaces B: Biointerfaces, Volume 75, Issue 1, January 1, 2010, pages 1-18; Vladimir P. Torchilin, Recent Advances with Liposomes as Pharmaceutical Carriers (Останні досягнення щодо застосування ліпосом як фармацевтичних носіїв), Nature Reviews, Volume 4, February 2005, p. 145). Завдяки їх лікувальним можливостям та кращій стабільності при зберіганні та при контакті з біологічними рідинами полімерні наночастинки, утворені біорозкладаними полімерами, привертають більшу увагу дослідників, ніж ліпосоми (Schaffazick, CH, et al., "Characterization and physicochemical stability of nanoparticle polymeric systems for drug delivery." (Дослідження характеристик і фізикохімічної стабільності систем доставки лікарських засобів на основі полімерних наночастинок). New Chemistry, 2003, Vol. 26, No. 5, p. 726-737). Полімерні наночастинки є колоїдними системами доставки лікарських засобів, які мають діаметри 10-1000 нм і поділяються, за своїми супрамолекулярними архітектурами, на везикули або матриці. Нанокапсули (везикули) мають масляну серцевину, оточену полімерною матрицею, що дає можливість лікарському засобу диспергуватися в серцевині та/або адсорбуватися у полімерній стінці. Наносфери (матриці) не мають масляної серцевини, а тільки полімернуструктуру, таким чином лікарський засіб може адсорбуватися або утримуватися у полімерній матриці. Перевагу віддають наночастинкам, виготовленим з біорозкладаних полімерів, оскільки вони мають кращі лікувальні можливості і виявляють вищу стабільність у біологічних рідинах та при зберіганні (Schaffazick, CH, et al., "Characterization and physicochemical stability of nanoparticle polymeric systems for drug delivery." New Chemistry, 2003, Vol. 26, No. 5, p. 726-737). Для виготовлення цих систем на основі наночастинок можна застосовувати різні фізикохімічні процеси, наприклад: а) міжфазне осадження попередньо утворених полімерів, б) висолювання і в) емульсіфікацію-дифузію. Серед основних методів виготовлення нанокапсул слід особливо виділити міжфазне осадження попередньо утворених полімерів, запропоноване Fessi et al. у 1989 році (Fessi, H. et al., "Nanocapsule formation by interfacial polymer deposition following solvent displacement" (Утворення нанокапсул міжфазним осадженням полімеру після видалення розчинника.) International Journal of Pharmaceutics, 1989, vol. 55, No. 1, p. R1-R4), при 2 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 якому полімер розчиняють в органічному розчиннику разом з масляним компонентом, ліпофільною поверхнево-активною речовиною та лікарським засобом або активним інгредієнтом, які мають інкапсулювати. Цю органічну/масляну фазу вводять при помірному перемішуванні у водну фазу, що складається з води та гідрофільної поверхнево-активної речовини. Ця суміш спонтанно утворює нанокапсули із середнім діаметром 200-500 нм. І нарешті, видаляють органічний розчинник та надлишкову воду. Більшість препаратів місцевого застосування, які використовують для лікування алопеції, випускають у формі, в якій активні інгредієнти розчинені у водно-спиртовому розчині. Однак через низьку проникність деяких лікарських засобів через кератиновий шар лише мала частина застосованої дози досягає місця прикладання дії, проникаючи у пори та волосяні фолікули (Tsujimoto, H. et al., "Evaluation of the permeability of hair growing ingredient encapsulated PLGA nanospheres to hair follicles and their hair growing effects." (Оцінка проникності наносфер із ПЛГА (полілактид ко-гліколід) з інкапсульованим інгредієнтом, що сприяє росту волосся, у волосяні фолікули та їхнього впливу на ріст волосся). Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters, 2007, vol. 17, p. 4771-4777). В результаті, ріст волосся при застосуванні цих препаратів не перевищує очікувань споживачів, що призводить до недотримання режиму лікування. Останні дослідження підтвердили гіпотезу, що наночастинки можуть ефективно проникати у волосяні фолікули (Lademann, J., et al., "Nanoparticles – an efficient carrier for drug delivery into the hair follicles," (Наночастинки – ефективний носій для доставки лікарськго засобу у волосяні фолікули.). European Journal of Pharmaceutics and Biopharmaceutics, 2007, vol. 66, No. 2, p. 159-164), глибоко проникаючи у функціональні структури, де вони залишаються і зберігаються декілька днів. У випадку застосування ненанорозмірних речовин, такого довготривалого ефекту не спостерігають у волосяних фолікулах або в роговому шарі. В принципі, роговий шар не має депо, характерного для місцево застосовуваних речовин, оскільки ці речовини залишаються локалізованими на поверхні шкіри або у верхніх клітинних шарах (які поступово видаляються в результаті відлущування). Тому волосяні фолікули стають з часом лише резервуарами для ненанорозмірних речовин місцевого застосування. Ці спостереження свідчать про те, що волосяні фолікули є важливими мішенями для доставки лікарських засобів, оскільки вони оточені щільною сіткою кровоносних капілярів і дендритними клітинами (клітинами Лангерганса). Наприклад, ефект наносфер із ПЛГА (полілактид ко-гліколід), які містять три різні активні інгредієнти (хінокітіол, гліцирретинову кислоту та 6-бензиламінопурин) для росту волосся, оцінювали in vivo (Tsujimoto, H. et al., "Evaluation of the permeability of hair growing ingredient encapsulated PLGA nanospheres to hair follicles and their hair growing effects.” Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters, 2007, vol. 17, p. 4771-4777). В результаті аналізу інтенсивності флуоресценції цих активних інгредієнтів при біопсії волосистої частини голови людини було виявлено, що наносфери мають ефект проникнення в пори, у 2-2,5 рази більший порівняно з контрольною групою тих самих активних інгредієнтів у фосфатно-сольовому буферному розчині (ФСБ). Також можна було бачити збільшення активності капілярів, цикл яких проходить від фази спокою до фази росту, що дає можливість припустити, що наносфери із ПЛГА можуть бути вельми перспективними носіями для лікарських засобів у волосяних фолікулах. На сьогоднішній день відомо мало публікацій щодо доставки фінастериду в системах на основі наночастинок. В документі US20060204588 (власник компанія "Elan Pharma International Limited") описана фармацевтична композиція, що містить наночастинки фінастериду (із середнім розміром менше 2000 нм) і принаймні один поверхневий стабілізатор, який може адсорбуватися поверхнею активного інгредієнта або взаємодіяти з цією поверхнею. Спосіб виготовлення такої композиції фінастериду у формі наночастинок полягає в диспергуванні фінастериду в рідкому дисперсійному середовищі та механічному зменшенні розміру його частинок. У патентній заявці US20110117045 (власник компанія "Fujifilm Corporation") описана композиція на основі наночастинок білка, яка містить активний інгредієнт для лікування волосся; ця композиція складається з наночастинок, отриманих із білка (наприклад, серед інших, казеїну, колагену, желатину, альбуміну), який також містить активний інгредієнт, що сприяє росту волосся, і включає фінастерид і міноксидил як один з цих активних інгредієнтів. В документі WO2005000258 (власник компанія "Amorepacific Corporation") описуються отримані самозбиранням полімерні наночастинки, що включають амфіфільний полімер і фізіологічно активний інгредієнт, при цьому амфіфільний полімер включає полікапролактон і поліетиленгліколь як гідрофобний та гідрофільний блок, а фізіологічно активний інгредієнт складається із згаданого амфіфільного полімеру. Фізіологічно активним інгредієнтом може бути фінастерид (як визначено у п. 10 формули винаходу; див. також приклади 45-47) або 3 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 міноксидил. Обгрунтування заявлених удосконалень, тобто використання амфіфільного полімеру в композиції із наночастинок, що містять активний інгредієнт, – зменшення колоїдної нестабільності, яка викликає утворення осаду або флокуляцію, що трапляється, коли у виготовленні наночастинок використовують гідрофобний полімер. Однак краще використовувати гомополімер, який технічно менш складно отримувати, ніж співполімер, який фактично являє собою структуру у вигляді полімерних блоків, причому співвідношення гідрофільної та ліпофільної частин важко регулювати, що створює проблеми при наступному утворенні наночастинок, зокрема нанокапсул. Крім того, використання блок-сополімерів, які виготовляють у співвідношенні гідрофільної та ліпофільної частин 1:1, викликає недостатню гнучкість в гідрофільно-ліпофільному балансі (ГЛБ), що може знизити якість нанотехнологічної композиції. Перевагою у виготовленні наночастинок є можливість змінювати концентрацію стабілізатора (гідрофільного емульгатора або поверхнево-активної речовини). Ліпофільні гомополімери можна виготовляти у вигляді наночастинок, застосовуючи в композиції стабілізатори в різних пропорціях, що дає можливість оптимізувати фізичну стабільність колоїдних систем. Суть винаходу Метою винаходу є створення ефективної фармацевтичної композиції для місцевого лікування алопеції, яка включає полімерні наночастинки, у кращому варіанті – нанокапсули, що містять фінастерид і міноксидил; фармацевтично прийнятний носій і, необов'язково, добавки. Винахід також включає виготовлення полімерних наночастинок, у кращому варіанті – нанокапсул з фінастеридом і міноксидилом, які входять в згадану фармацевтичну композицію. Перший варіант здійснення винаходу відноситься до фармацевтичної композиції місцевого застосування, яка включає терапевтично ефективну кількість полімерних наночастинок, краще нанокапсул, що містять фінастерид і міноксидил, стабільно диспергованих у фармацевтично прийнятному носії; та, необов'язково, містить добавки. В другому варіанті здійснення винаходу полімерні наночастинки, краще нанокапсули, виготовляють шляхом утворення органічної та водної фаз, причому: (і) органічна фаза включає: а) гідрофобний полімер, б) нелетке масло, в) принаймні одну ліпофільну поверхнево-активну речовину з низьким показником ГЛБ, г) розчинник, д) співрозчинник і е) фінастерид; і (іі) водна фаза включає: є) принаймні одну гідрофільну поверхнево-активну речовину, ж) міноксидил і з) воду. В третьому варіанті здійснення винахід пропонує застосування полімерних наночастинок, краще нанокапсул, для виготовлення фармацевтичної композиції для лікування алопеції. Спосіб виготовлення запропонованої композиції включає два етапи. Перший етап стосується виготовлення запропонованих полімерних наночастинок, краще нанокапсул, і передбачає наступні етапи: (і) утворення органічної фази шляхом розчинення гідрофобного полімеру та фінастериду, нелеткого масла, принаймні однієї поверхнево-активної речовини з низьким показником ГЛБ, в органічному розчиннику та співрозчиннику; (іі) утворення водної фази шляхом розчинення міноксидилу, принаймні однієї гідрофільної поверхнево-активної речовини, краще нейтральної, у воді; (iii) введення органічної фази у водну фазу для утворення первинної емульсії наночастинок на поверхні розділу цих двох фаз, причому суміш перемішують упродовж часу, достатнього для належного інкапсулювання активних інгредієнтів; (iv) видалення принаймні одного органічного розчинника та отримання водної фази, що містить нанокапсули. Після виготовлення наночастинок їх суспендують у відповідному носії, який, необов'язково, містить добавки, наприклад диспергатори, зволожувачі, пом'якшувачі, загусники, зв'язуючі агенти, консерванти, антиоксиданти, ароматизатори тощо. Стислий опис графічних матеріалів Фіг. 1 – порівняння фізичного профілю нанокапсул з фінастеридом (0,20 %) та мінодиксилом (0,20 %) (n=3) (Графік 1) та нанокапсул з фінастеридом (0,25 %) (n=3) (Графік 2). Фіг. 2 – мікрофотографія, отримана за допомогою просвічувального електронного мікроскопа (ПЕМ), нанокапсул з фінастеридом (0,1 %). Фіг. 3 – фотографії тварин на день 1 (фото 1), день 15 (фото 2) і день 23 (фото 3) лікування для груп, лікованих: А) нанокапсулами фінастериду 0,25 %; Б) нанокапсулами фінастериду 0,20 %, міноксидилу 0,20 %; і В) засобом Pilexil®. Фіг. 4 – гістопатологічний аналіз шкіри, знятої зі спини тварин після 23 днів лікування А) нанокапсулами фінастериду 0,20 %, міноксидилу 0,20 %; і Б) засобом Pilexil®. 4 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Фіг. 5 – середня кількість зрілих фолікул, проаналізованих за допомогою гістологічного препарату (n=12), тварин, лікованих А) нанокапсулами фінастериду 0,25 %; Б) нанокапсулами фінастериду 0,20 %, міноксидилу 0,20 %; і В) засобом Pilexil®. Детальний опис винаходу Винахід відноситься до фармацевтичної композиції, ефективної для місцевого лікування алопеції, при цьому композиція включає системи у вигляді наночастинок, що у кращому варіанті містять нанокапсули фінастериду та міноксидилу; фармацевтично прийнятний носій і, необов'язково, містить добавки. Застосований тут термін "нанокапсула" означає полімерні нанокапсули, отримані в результаті методу інкапсулювання, при якому в органічній фазі застосовані розчинник і співрозчинник. Винахід також включає спосіб виготовлення полімерних наночастинок, у кращому варіанті – нанокапсул, що включають фінастерид і міноксидил, і які входять в згадану композицію. Фінастерид – це синтетичний азостероїд з сильною вибірковою антагоністичною дією на 5альфа-редуктазу II типу. Фінастерид діє в результаті незворотного зв'язування з цим ферментом, запобігаючи перетворенню тестостерону на його активний метаболіт – динідротестостерон (ДГТ). Застосування фінастериду було спочатку дозволено для зменшення розміру простати, пов'язаного з непрохідністю сечових шляхів (аденома простати), оскільки ДГТ у чоловіків, хоча і відповідає за розвиток простати, може брати участь у розвитку гіперплазії. Однак було помічено, що пацієнти, які приймають цей лікарський засіб, також виявляють купірування симптомів алопеції. З цієї причини була розпочата програма досліджень з метою вивчення лікувальних можливостей фінастериду при лікуванні облисіння (Sinclair, RD; "Male androgenetic alopecia: Part II." The Journal of Men's Health & Gender, 2005, v. 2, No. 1, p. 38-44). Клінічне дослідження Kaufmann et al. (2008), проведене за участю 1553 чоловіків віком від 18 до 41 років, оцінювало дію фінастериду в дозах 1 мг щодня у порівнянні з плацебо протягом п'яти років. В результаті, лікування фінастеридом привело до зменшення вірогідності видимої втрати волосся порівняно зі збільшеною вірогідністю видимої втрати волосся у пацієнтів, лікованих плацебо. В цьому дослідженні наприкінці п'яти років у 75 % лікованих плацебо пацієнтів облисіння прогресувало, і тільки у 10 % пацієнтів, лікованих фінастеридом, розвинулась ця хвороба. Аналіз безпеки та ефективності застосування фінастериду для лікування андрогенної алопеції у жінок, наведений у висновку, показав, що цей лікарський засіб можна безпечно та ефективно використовувати у випадках, коли місцеве лікування міноксидилом є неефективним (Stout, SM; Stumpf, JL; "Finasteride Treatment of Hair Loss in Women." (Лікування фінастеридом втрати волосся у жінок.) The Annals of Pharmacotherapy, 2010, vol. 44, No. 6, p. 1090-1097). Міноксидил стали застосовувати як препарат для лікування гіпертензії в 1965 році, однак помітили, що при пероральному прийманні міноксидил викликав гіпертрихоз. На основі даних, отриманих в ході цього дослідження та наступних досліджень, міноксидил був схвалений Управлінням з контролю за продуктами та ліками (FDA; США) для лікування андрогенної алопеції у чоловіків (при концентрації 5 %) та жінок (при концентрації 2 %). Однак, хоча розчин міноксидилу для місцевого застосування забезпечує доведену безпеку та ефективність, при його використанні можуть виникати шкідливі побічні ефекти. Friedman з колегами у 2002 році описав випадки контактної алергії, які включали свербіж, почервоніння шкіри та сухість волосистої частини голови. Деякі пацієнти виявили чутливість до міноксидилу, але переважно до компонента пропіленгліколю, присутнього в розчині як співрозчинник і підсилювач абсорбції (Friedman, ES, et al.; "Allergic contact dermatitis to topical minoxidil solution: Etiology and treatment." (Алергічний контактний дерматит при застосуванні місцевого розчину міноксидилу: Етіологія та лікування.) Journal of the American Academy of dermatology, 2002, vol. 46, No. 2, p. 309-312). Даний винахід усуває недоліки та шкідливі побічні ефекти, пов'язані із систематичним прийманням фінастериду і місцево міноксидилу, і пропонує композицію місцевого застосування, яка містить фінастерид і міноксидил, для лікування алопеції зі зменшеними побічними ефектами, які викликаються цими двома активними інгредієнтами. Винахід базується на виготовленні полімерних наночастинок, краще нанокапсул, фінастериду та міноксидилу, методом міжфазного осадження попередньо виготовленого полімеру, при цьому спочатку утворюють розчин фінастериду, гідрофобного полімеру, нелеткого масла та принаймні однієї поверхнево-активної речовини з низьким показником ГЛБ (гідрофільно-ліпофільного балансу) в органічному розчиннику та співрозчиннику для утворення органічної фази; і розчин міноксидилу та принаймні однієї гідрофільної поверхнево-активної речовини, краще нейтральної, у воді для утворення водної фази. Хоча в даному описі переважно застосовується термін "наночастинки", який включає наносфери, нанокапсули, винахід переважно спрямований на виготовлення, зокрема, 5 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нанокапсул, переважно таких, які отримують методом міжфазного осадження. Однак слід розуміти, що для виготовлення запропонованих винаходом нанокапсул можна застосовувати й інші методи. Згадані полімерні наночастинки, переважно нанокапсули, виготовляють з органічної та водної фаз наступним чином: (і) органічна фаза включає: а) гідрофобний полімер, б) нелетке масло, в) принаймні одну ліпофільну поверхнево-активну речовину з низьким показником ГЛБ, г) розчинник, д) співрозчинник і е) фінастерид; і (іі) водна фаза включає: є) принаймні одну гідрофільну поверхнево-активну речовину, ж) міноксидил і з) воду. Полімером, застосовуваним для інкапсулювання фінастериду, є гідрофобний полімер, вибраний з групи, що складається з вінілполімерів, поліефірів, поліамідів, поліуретанів і полікарбонатів. У кращому варіанті застосований гідрофобний полімер являє собою біорозкладаний полімер з групи поліефірів, які мають точку плавлення менше 120 °C. Ще краще, якщо такий біорозкладаний гідрофобний полімер з групи поліефірів являє собою полілактид; полігліколід; співполімери (полілактид ко-гліколід); полікапролактон; співполімер полікапролактону та поліефіру, та поліаміду, та поліуретану або вінілполімеру; і найкраще, якщо це полі(ε-капролактон). Нелетке масло, застосовуване в органічній фазі при виготовленні запропонованих полімерних наночастинок, вибирають з групи, що складається з канолової олії, соєвої олії, оливкової олії та середньоланцюжкових тригліцеридів, причому перевагу віддають застосуванню середньоланцюжкових тригліцеридів. Серед середньоланцюжкових тригліцеридів, перевагу віддають тригліцеридам, вибраним з групи тригліцеридів капринової та каприлової кислот, пропіленгліколь дикаприлокапрату, макроголгліцеридів олеїлу, лауреолу та лінолеоілу. Ще краще як нелетке масло використовувати такі середньоланцюжкові тригліцериди, як тригліцериди капринової та каприлової кислот. При виготовленні запропонованих полімерних наночастинок застосовувана в органічній фазі ліпофільна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну речовину з низьким показником ГЛБ, краще таким, що знаходиться в діапазоні 3-6, тверду або рідку, краще – тверду, вибрану з групи, що складається з сорбітанмоностеарату, сорбітандистеарату, сорбітантристеарату, каприлокапроїл макроголгліцеридів, пропіленглікольлауратів, пропіленгліколькаприлату, гліцерилмоностеарату, полігліцерилолеату або їхніх сумішей. Кращою ліпофільною поверхнево-активною речовиною для застосування в органічній фазі згідно з даним винаходом є сорбітанмоностеарат. При виготовленні запропонованих полімерних наночастинок застосовуваний в органічній фазі розчинник являє собою органічний розчинник, вибраний з групи, що складається з ацетону, диметилсульфоксиду, диметиформаміду, N-метилпіролідону, діоксану, ацетонітрилу, метилетилкетону, або інший розчинник, що має фізико-хімічні властивості міжмолекулярної взаємодії з водою. В кращому варіанті здійснення винаходу органічним розчинником є ацетон. При виготовленні запропонованих полімерних наночастинок, переважно нанокапсул, співрозчинник вибрано з групи, що складається з метанолу, етанолу, пропанолу, ізопропанолу або іншого спирту, моно-, ди-, три- або полігідроксильного; гліцерину, сорбітолу, поліетиленгліколю, манітолу або пропіленгліколю. В кращому варіанті здійснення винаходу таким співрозчинником є етанол. Застосування в органічній фазі етанолу як співрозчинника сприяє утворенню нанокапсул неочікуваної нанотехнологічної якості, оскільки полімер полі(εкапролактон) є нерозчинним в метанолі або етанолі. Однак, щоб отримувати наноскопічні розміри, компоненти органічної фази повинні бути водорозчинними та використовуватися при концентрації нижче концентрації насичення. Для виготовлення запропонованих полімерних наночастинок, переважно нанокапсул, водна фаза містить принаймні одну гідрофільну поверхнево-активну речовину, яка у кращому варіанті являє собою емульгатор, наприклад поліокислені полімери, або іонні поверхнево-активні речовини, наприклад лецитин, або нейтральну поверхнево-активну речовину, вибрану з групи, що складається з полісорбату 20, полісорбату 60 або полісорбату 80, макроголстеарату, макрогол цетостеарилового ефіру, макрогол лаурилового ефіру, макрогол олеїлового ефіру, макрогололеату, поліоксилової касторової олії, гідрогенізованої поліоксилової касторової олії, або сумішей цих речовин. У водній фазі для виготовлення запропонованих полімерних наночастинок краще застосовувати полісорбат, ще краще – полісорбат 80. Водна супензія полімерних наночастинок включає: – органічну фазу: а) 0,01-30, мас. % гідрофобного полімеру; б) 0,01-50, мас. % нелеткого масла; в) 0,01-50, мас. % принаймні однієї поверхнево-активної речовини з низьким показником 6 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 ГЛБ, краще твердої; г) 10-80 мас. % органічного розчинника; д) 0,001-50 мас. % співрозчинника; е) 0,001-80,0 мас. % фінастериду; та – водну фазу: є) 0,001-80,0 мас. % міноксидилу; ж) 0,05-20,0 мас. % принаймні однієї гідрофільної поверхнево-активної речовини; з) 10-90 мас. % води. В кращому варіанті водної суспензії полімерні наночастинки, переважно нанокапсули, включають: – в органічній фазі: а) 0,05-20,0 мас. % гідрофобного полімеру, краще полі(ε-капролактону); б) 0,05-20,0 мас. % нелеткого масла, краще середньоланцюжкових тригліцеридів; в) 0,05-20,0 мас. % принаймні однієї ліпофільної поверхнево-активної речовини, краще сорбітанмоностеарату; г) 10-80 мас. % органічного розчинника, краще ацетону; д) 0,001-50 мас. % співрозчинника, краще етанолу; і е) 0,005-50,0 мас. % фінастериду; – у водній фазі: є) 0,005-50,0 мас. % міноксидилу; ж) 0,05-20,0 мас. % принаймні однієї гідрофільної поверхнево-активної речовини, краще полісорбату; і з) 10-90 мас. % води. Фармацевтична композиція для лікування алопеції містить: (А) запропоновані винаходом нанокапсули, які включають: а) 0,01-2,5 мас. % фінастериду; б) 0,01-10,0 мас. % міноксидилу; в) 0,1-10,0 мас. % гідрофобного полімеру, краще полі(ε-капролактону); г) 0,1-5,0 мас. % нелеткого масла, краще середньоланцюжкових тригліцеридів; д) 0,1-5,0 мас. % принаймні однієї ліпофільної поверхнево-активної речовини з низьким показником ГЛБ, краще сорбітанмоностеарату; е) 0,001-10 мас. % гідрофільної поверхнево-активної речовини, краще полісорбату 80; і (Б) фармацевтично прийнятний носій, при цьому кількості компонентів нанокапсул виражені в процентах відносно кінцевої композиції, а нанокапсули є диспергованими в згаданому фармацевтично прийнятному носії. Краща фармацевтична композиція для лікування алопеції згідно з винаходом включає 0,011,0 мас. % фінастериду та 0,01-2,0 мас. % міноксидилу у формі полімерних наночастинок, переважно у формі нанокапсул, диспергованих у фармацевтично прийнятному носії. Запропонована винаходом фармацевтична композиція для лікування алопеції, необов'язково, містить добавки, наприклад диспергатори, поверхнево-активні речовини, зволожувачі, пом'якшувачі, загусники, зв'язуючі агенти, консерванти, антиоксиданти, ароматизатори тощо. Далі наведені конкретні варіанти здійснення винаходу. Однак слід розуміти, що ці приклади наведені тільки для ілюстрації, що з урахуванням описаних варіантів фахівці в цій галузі можуть пропонувати різні модифікації та зміни, які не виходять за межі об'єму даного опису та формули винаходу. ПРИКЛАД 1: Виготовлення запропонованих нанокапсул, що містять 0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу Приклад 1.1: Виготовлення нанокапсул з фінастеридом і міноксидилом Суспензії нанокапсул фінастериду готували з органічного розчину суміші ацетону та етанолу, яка містила полі(ε-капролактон), середньоланцюжкові тригліцериди (тригліцериди капринової та каприлової кислот); сорбітанмоностеарат і фіностерид, які утворювали композицію, описану в таблиці 1. Таблиця 1 Склад суспензії нанокапсул з полі(ε-капролактону), які містять 0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу відносно кінцевої композиції Органічна фаза Тригліцериди капринової та каприлової кислот Сорбітанмоностеарат Кількість 3,30 мл 770 мг Полі(ε-капролактон) Ацетон Етанол Фінастерид 1000 мг 200 мл 50 мл 200 мг Кількість 770 мг 200 мг 500 мл Водна фаза Полісорбат 80 Міноксидил Дистильована вода 7 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Полімер полі(ε-капролактон) розчиняли в органічній фазі разом з фінастеридом, тригліцеридами капринової та каприлової кислот і поверхнево-активною речовиною з низьким показником ГЛБ (сорбітанмоностеаратом) при помірному нагріванні до 20-40 °C, краще 40 °C, застосовуючи ацетон як розчинник і етанол як співрозчинник. Нейтральну поверхнево-активну речовину (полісорбат) і міноксидил розчиняли у воді для утворення водної фази. Після розчинення всіх компонентів органічної та водної фаз, органічну фазу вводили за допомогою воронки у водну фазу. Після утворення первинної емульсії із запропонованими нанокапсулами її упродовж 10 хвилин помірно перемішували і потім концентрували до кінцевого об'єму 100 мл в ротаційному випарнику при зниженому тиску в термостатичній бані при ротаційному випарюванні при 1080 °C, краще 30-45 °C, для видалення органічного розчинника та співрозчинника та надлишку води, для регулювання кінцевої концентрації фінастериду та міноксидилу. Приклад 1.2: Дослідження характеристик композиції А. Визначення рН рН визначали у потенціометрі, каліброваному буфером з рН 4,0 та 7,0, безпосередньо в суспензіях, і брали середнє значення трьох повторень. Б. Визначення діаметра частинок та індекс полідисперсії шляхом багаторазового розсіяння світла Для визначення діаметра та індекса полідисперсії суспензії наночастинок шляхом динамічного розсіяння світла використовували аналізатор розмірів наночастинок Zetasizer® модель ZEN 3600 ZS (Malvern, USA). Для обох аналізів зразки 500-кратно розбавляли у воді, очищеній за допомогою системи очищення води MilliQ® (профільтрованій крізь фільтр з порами 0,45 мікрон, Millipore Millex-HP), при кімнатній температурі, і за результат брали середнє значення трьох повторень. В. Визначення розподілення частинок за розмірами методом лазерної дифрактометрії Для визначення того, чи є супутня присутність мікрометричного складу, здійснювали аналізи розмірів частинок методом лазерної дифракції (за допомогою аналізатора розмірів частинок Mastersizer 2000, Malvern, UK). Аналізи проводили шляхом додавання зразка композиції в допоміжну дисперсію, яка містила приблизно 100 мл дистильованої води. Цієї доданої кількості було достатньо для досягнення затінення 0,02-0,10. Для запобігання викривлення результатів аналізу через вплив фонового сигналу (з води), його вимірюють перед додаванням зразка. Г. Зета-потенціал Зета-потенціал суспензії наночастинок визначали методом електрофорезу за допомогою аналізатора розмірів наночастинок Zetasizer® модель ZEN 3600 ZS (Malvern, USA). Аналіз проводили шляхом 500-кратного розбавлення в 10 мкмоль розчині NaCl (профільтрованому крізь фільтр з порами 0,45 мікрон, Millipore Millex-HP), і за результат брали середнє значення трьох повторень. Д. В'язкість В'язкість суспензій визначали за допомогою вібраційного віскозиметра (SV-10, A&D Company, Japan). В'язкість вимірювали безпосередньо в суспензіях протягом 30 секунд зі збиранням даних кожні 5 секунд при температурі 25±1,0 °C. Е. Аналіз вмісту фінастериду в композиції Для аналізу вмісту фінастериду суспензію полімерних наночастинок обробляли ацетонітрилом в ультразвуку (протягом 30 хвилин), в результаті чого екстрагували аналізований лікарський засіб із композиції. Аналіз лікарського засобу потім здійснювали методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ). Аналіз проводили на хроматографі Perkin Elmer, серії 200, використовуючи детектор ультрафіолетової та видимої частини спектра (при λ = 210 нм для фінастериду), хроматографічну колонку LiChrospher 100 RP-18 (5 мкм, 250 × 4 мм), передколонку з того самого матеріалу (5 мкм) та ізократичну рухому фазу ацетонітрил:вода (75:25), швидкість -1 потоку – 1 мл/хв , об'єм уведеної проби – 100 мкл. Є. Аналіз вмісту міноксидилу в композиції Аналіз вмісту міноксидилу здійснювали в спектрофотометрі. Суспензію полімерних наночастинок обробляли метанолом в ультразвуку (протягом 30 хвилин), в результаті чого відбувалася екстракція фармацевтичної композиції. Після цього інформацію зразків зчитували в спектрофотометрі, при довжині хвилі 248 нм, використовуючи композицію з білих нанокапсул як опорний пучок (приготований аналогічним чином, але без лікарських засобів). Ж. Перевірка на наявність кристалів Щоб перевірити будь-яку наявність кристалів (лікарського засобу, диспергованого у водній фазі), спочатку проводили кількісний аналіз методом ВЕРХ свіжоприготованої композиції 8 UA 113774 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 лікарського засобу. Після цього композицію ділили на два зразки: першому давали можливість набути спокійного стану, а другий зразок перемішували перед проведенням аналізу, що здійснили знову через 30 днів. Із зразка, який залишали спокійним, брали лише одну аліквоту супернатанту (не допускаючи ніякого руху). З другого зразка збирали аліквоту (яка відповідала 20 % супернатанту) після перемішування протягом 15 секунд. 3. Аналіз in vivo для визначення здатності відновлення волосся Застосований метод був модифікацією методу, описаного Matias et al. (1989), ухваленого Комітетом з етики Федерального університету штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Для експериментів використовували самиць гібридних мишей B6CBAF1 з віварію університету Вале ду Ітажаі (UNIVALI). Під час експерименту тварини перебували в стандарних умовах температури та відносної вологості, з циклами дня та ночі по 12 годин кожний. Всі тварини отримували підшкірну ін'єкцію 1 % тестостерону, диспергованого в суміші полісорбату -1 80 у воді (100 мгмл ) в дозі 1 мг на день. Протягом 4 тижнів робили по 5 ін'єкцій на тиждень. У перший тиждень тварини отримували тільки ін'єкції тестостерону. В перший день другого тижня експерименту всім тваринам повністю видалили шерсть зі спинок за допомогою кремудепіляторію Veet®. Після видалення шерсті щоденні ін'єкції тестостерону продовжували і до лікування додавали щоденне місцеве нанесення композиції, в залежності від групи лікування (плацебо, лікування, контрольна). Для груп лікування застосовували оптимізовану композицію, що містила нанокапсули, запропоновані винаходом, яку порівнювали з результатами дії композиції з 0,25 % фінастериду, описаної в патентній заявці, що одночасно розглядається, того самого заявника, що і даної патентної заявки. Також тестували композицію для місцевого лікування андрогенної алопеції, комерційно доступну під торговою назвою Pilexil® (22,0 % екстракту плодів карликової пальми (Serenoa serrulata, компанії Valeant). Щоб контролювати ріст шерсті робили фотографії на день 1, 15 і 23. На 24 день тварин умертвляли зміщенням шийних хребців. Зразок шкіри зі спинок 4 тварин кожної групи знімали та аналізували під мікроскопом. Для цього предметні стекла, які були підготовлені та забарвлені гематоксиліном і еозином, відправляли в лабораторію компанії Zanol. Потім приступали до аналізу за допомогою світлового мікроскопа (Zeiss – Primo Star, з'єднаного з камерою Cannon Power Shot, PC1250) для визначення стадії росту шерсті. (Matias, JR, et al.; "Animal models of androgen-dependent disorders of the pilocebaceous apparatus. 1. The androchronogenetic alopecia (AGA) mouse as a model for male-pattern baldness. (Тваринні моделі андроген-залежних порушень сально-волосяних органів. 1. Миша з андрохроногенетичною алопецією як модель чоловічого облисіння.) Archives of Dermatological Research, v. 281, p. 247-253, 1989). Для представлення в кількісній формі даних, отриманих в результаті гістології, рахували зрілі фолікули (з пігментацією і введених в жирову клітковину) кожного з гістопрепаратів із кожної групи. Таким чином, було проаналізовано 4 гістопрепарати на групу, і підрахунок базувався на 3 різних осередках одного й того самого гістопрепарату, тобто загалом було проаналізовано по 12 ділянок в кожній групі. Для порівняння між групами здійснювали статистичний дисперсійний аналіз (ANOVA) (α = 0,05). I. Аналіз in vitro для визначення здатності відновлення волосся Аналізи проводили за допомогою просвічувального електронного мікроскопа (JEM 1200 EX 11, компанія Jeol, Центр електронної мікроскопії – UFRGS (Федерального університету штату Ріу-Гранді-ду-Сул), який працював при 80 кВ. Розбавлені суспензії наносили на вуглецеву плівку-підкладку у вигляді сітки, контрастно помічали розчином уранілацетату (2 % у відношенні ваги до об'єму) та розглядали при збільшенні у 250000 разів. Приклад 1.3: Дослідження фізико-хімічних характеристик композиції з нанокапсулами, що містили 0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу В таблиці 2 наведені значення діаметрів (при багаторазовому розсіянні світла), індекс полідисперсії, зета-потенціал, рН і в'язкість для запропонованої винаходом композиції з нанокапсулами, що містять комбінацію фінастериду та міноксидилу. Таблиця 2. Фізико-хімічні характеристики запропонованої винаходом композиції з нанокапсулами, що містять комбінацію фінастериду та міноксидилу (0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу), у порівнянні з характеристиками композиції з 0,25 % фінастериду (як описано в патентній заявці, що одночасно розглядається, того самого заявника, що і даної патентної заявки). 9 UA 113774 C2 Таблиця 2 Аналіз Середній діаметр (нм) Індекс полідисперсії Зета-потенціал (мВ) рН В'язкість (мПа·с) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Композиція з 0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу 255±2 0,22±0,02 -11,7±1,2 6,4±0,1 1,25±0,19 Композиція з 0,25 % фінастериду 221±3 0,14±0,03 -14,9±2,7 4,6±0,1 1,21±0,07 Композиція, що містила два активні інгредієнти, фінастерид і міноксидил, показала фізикохімічні характеристики, близькі до таких характеристик композиції, яка містила тільки фінастерид (нанокапсули, що містять 0,25 % активного інгредієнта – полі(ε-капролактону)), як, наприклад, діаметр і зета-потенціал. Однак рН був ближче до нейтрального значення, вірогідно, завдяки наявності розчину міноксидилу в зовнішній водній фазі. На фіг. 1 показано порівняння між гранулометричними профілями нанокапсул з фінастеридом і міноксидилом (0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу) згідно з винаходом і нанокапсул з фінастеридом (0,25 % фінастериду). Як видно, нанокапсули згідно з винаходом, які містять комбінацію, мають трохи менший мікрометричний склад порівняно з нанометричним. Для спрощення сприйняття зображення профілі трьох повторювань кожної композиції представлені окремо на фіг. 1. Для кращого оцінювання морфологічних характеристик композиції проводили аналіз за допомогою просвічувального електронного мікроскопа, як показано на фіг. 2. Приклад 1.4: Визначення здатності запропонованих нанокапсул з фінастеридом і міноксидилом до капілярного відновлювання Підвищення ефективності здатності до капілярного відновлювання в результаті застосування запропонованої винаходом композиції з нанокапсулами, що містять комбінацію лікарських засобів – фінастериду та міноксидилу, оцінювали в in vivo аналізі цієї композиції, і порівнювали з результатами при застосуванні композиції з нанокапсулами з 0,25 % фінастериду та при застосуванні композиції, комерційно доступної, з антиандрогенною дією, призначеної для лікування алопеції – Pilexil® (компанія Valeant), з активним інгредієнтом – екстрактом плодів карликової пальми (Serenoa serrulata). Для проведення цього аналізу тварин лінії B6CBAF1 лікували упродовж тижня підшкірними ін'єкціями тестостерону, а на другому тижні зі спинок тварин видаляли шерсть для лікування та визначення, таким чином, здатності тестованих композицій до капілярного відновлювання. На фіг. 3 показано порівняння лікування шляхом наведення фотографій тварин на день 1 (фото 1), день 15 (фото 2) і день 23 (фото 3), лікованих: А) композицією з нанокапсулами з 0,25 % фінастериду (як описано в патентній заявці, що одночасно розглядається, того самого заявника, що і даної патентної заявки); Б) запропонованою композицією з нанокапсулами з 0,20 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу; і В) засобом Pilexil®. Як видно, запропонована композиція показала візуальний результат, що явно перевершує результат комерційно доступного засобу для лікування андрогенної алопеції – Pilexil®. При порівнянні з композицією з нанокапсулами, що містять 0,25 % фінастериду, результат був трохи кращий. Цей результат можна найкраще побачити при аналізуванні разом всіх тварин груп. Можна бачити більш повне покривання шерстю на всіх тваринах, лікованих композицією, запропонованою винаходом. В свою чергу, в групі тварин, лікованих композицією з нанокапсулами, що містять 0,25 % фінастериду, на деяких тваринах все ще були помітні ділянки без повного покривання новою шерстю. Гістопатологічний аналіз (фіг. 4) та підрахунок клітин (фіг. 5) з зображень предметних стекол показав значні відмінності між групами при статистичному дисперсійному аналізі (ANOVA) (α = 0,05). Запропонована винаходом композиція з нанокапсулами, що містять комбінацію лікарських засобів – фінастериду та міноксидилу, виявила значно більшу кількість фолікулів на ділянку, ніж кількість фолікулів в результаті застосування засобу Pilexil®, при цьому ця кількість була аналогічною кількості фолікулів при застосуванні композиції з нанокапсулами, що містять 0,25 % фінастериду (ANOVA) (α = 0,05). 10 UA 113774 C2 5 10 Хоча візуальні результати росту шерсті (на основі наведених фотографій) при застосуванні запропонованої композицій з нанокапсулами, що містять фінастерид і міноксидил, були трохи кращими порівняно з результатами від застосування композиції з нанокапсулами, що містять 0,25 % фінастериду, результати підрахунку клітин були аналогічними у цих двох композицій. Отже, можна зробити висновок, що додання міноксидилу сприяє прискоренню росту шерсті (відновленню), однак не сприяє її розвитку (дозріванню). Тобто міноксидил прискорює ріст шерсті (волосся), але не купірує інволюцію капілярів, яка має місце при андрогенній алопеції; це купірування забезпечується фінастеридом. ПРИКЛАД 2: Фармацевтичні композиції, що містять нанокапсули з міноксидилом і фінастеридом Приклад 2.А: Композиція у формі розчину для місцевого застосування Нанокапсули з фінастеридом і міноксидилом виготовляють, як описано у прикладі 1.1. Готують розчин для місцевого застосування, який має склад, представлений в таблиці 3. Таблиця 3 Композиція у формі розчину для місцевого застосування, який містить суспензію нанокапсул, що містять 0,025 % фінастериду та 0,20 % міноксидилу Компоненти Процентний вміст Тригліцериди капринової та каприлової кислот Сорбітанмоностеарат Полі(ε-капролактон) Фінастерид Полісорбат 80 Міноксидил Дистильована вода 3,23 0,77 1,00 0,025 0,77 0,20 94,005 15 20 Приклад 2.Б: Композиція у формі гелю для місцевого застосування Нанокапсули з фінастеридом і міноксидилом виготовляють, як описано у прикладі 1.1. Суспензії з нанокапсулами, приготовані, як у прикладі 2.А, загущували за допомогою 0,2 % Carbopol® 940. Додавали триетаноламін в кількості, достатній для отримання відповідної в'язкості для місцевого застосування. Отриманий в результаті гель мав склад, наведений в таблиці 4. Таблиця 4 Композиція у формі гелю для місцевого застосування, який містить суспензію нанокапсул, що містять 0,05 % фінастериду та 0,25 % міноксидилу Компоненти Процентний вміст Тригліцериди капринової та каприлової кислот Сорбітанмоностеарат 3,23 0,77 Полі(ε-капролактон) Фінастерид 1,00 0,05 Полісорбат 80 0,77 Carbopol® 940 0,20 Дистильована вода 93,73 в кількості, достатній для отримання відповідної в'язкості Триетаноламін Приклад 2.В: Композиція у формі лосьону для місцевого застосування 11 UA 113774 C2 5 Спочатку готували фазу 1, як описано у прикладі 2.А, і застосовували композицію із фази 1 в таблиці 5. Окремо, компоненти із фази 2 змішували у водяній бані при 50 °C і виймали із зони нагрівання після злиття. Потім додавали фазу 3 до фази 1 і диспергували при постійному магнітному перемішуванні. Додавали цю суміш фаз 1 і 3 у розплавлену фазу 2 та охолоджували до 40 °C при помірному механічному перемішуванні для запобігання включенню повітря. Таблиця 5 Композиція у формі лосьону для місцевого застосування, який містить суспензію нанокапсул, що містять 0,1 % фінастериду та 0,3 % міноксидилу Компоненти фази 1 Тригліцериди капринової та каприлової кислот Сорбітанмоностеарат Полі(ε-капролактон) Процентний вміст 3,23 0,77 1,00 Фінастерид Полісорбат 80 Міноксидил Дистильована вода 0,10 0,77 0,30 89,53 Компоненти фази 2 Кокосова олія Пропілпарабен Метилпарабен Компоненти фази 3 Salcare SC91 (INCI*: поліакриламід, С13-14 ізопарафін і лаурет-7) Процентний вміст 2,0 0,2 0,1 Процентний вміст 2,0 * INCI – міжнародна номенклатура косметичних інгредієнтів 10 15 Всі публікації та патентні заявки, згадані в даному описі, свідчать про рівень фахівців в галузі, до якої відноситься винахід. Всі публікації та патентні заявки включені в даному описі як посилання в тому ступені, як якби кожна окрема публікація або патентна заявка була конкретно і окремо включена для спрощення пошуку. Хоча були описані деякі варіанти здійснення винаходу, вони являють собою лише приклади і не обмежують об'єму винаходу. Фактично ж, описані тут нові варіанти можуть бути здійснені в багатьох різних формах; більш того, можна здійснювати різні виключення, заміни та зміни форми описаних тут варіантів, не виходячи за межі об'єму винаходу. Елементи формули винаходу та їхні еквіваленти вважаються такими, що охоплюють такі форми або модифікації, якщо вони входять в об'єм винаходу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 1. Полімерна наночастинка, яка включає активні інгредієнти - фінастерид і міноксидил, причому зазначена полімерна наночастинка у формі нанокапсули сформована з: (і) органічної фази, яка включає: а) гідрофобний полімер, біорозкладаний полімер з групи поліефірів, які мають точку плавлення менше 120 °C, який являє собою полі(ε-капролактон), б) нелетке масло, яке являє собою середньоланцюжкові тригліцериди, в) ліпофільну поверхнево-активну речовину з низьким показником гідрофільно-ліпофільного балансу (ГЛБ), що знаходиться в діапазоні 3-6, яка являє собою сорбітанмоностеарат, г) органічний розчинник, який являє собою ацетон, д) співрозчинник, який являє собою етанол, і е) фінастерид; і (іі) водної фази, яка включає: є) гідрофільну поверхнево-активну речовину, яка являє собою полісорбат 80, ж) міноксидил і з) воду. 12 UA 113774 C2 5 10 15 20 2. Полімерна наночастинка за п. 1, яка відрізняється тим, що середньоланцюжкові тригліцериди являють собою тригліцериди капринової та каприлової кислот. 3. Полімерна наночастинка за п. 1, яка відрізняється тим, що включає: (і) в органічній фазі: а) 0,05-20,0 мас. % полі(ε-капролактону); б) 0,05-20,0 мас. % середньоланцюжкових тригліцеридів; в) 0,05-20,0 мас. % сорбітанмоностеарату; г) 10-80 мас. % ацетону: д) 0,001-50 мас. % етанолу; і е) 0,005-50,0 мас. % фінастериду; та (іі) у водній фазі: є) 0,05-20,0 мас. % полісорбату 80; ж) 0,005-50,0 мас. % міноксидилу; і з) 10-90 мас. % води. 4. Фармацевтична композиція для лікування алопеції, що містить: а) 0,01-1,0 мас. % фінастериду та 0,01-2,0 мас. % міноксидилу; у формі полімерної наночастинки за будь-яким з пп. 1-3; і (б) фармацевтично прийнятний носій. 5. Фармацевтична композиція за п. 4, яка відрізняється тим, що призначена для місцевого застосування і має форму розчину, гелю або лосьйону. 6. Застосування полімерної наночастинки у формі нанокапсули за п. 1, яке передбачає використання їх для виготовлення фармацевтичної композиції для лікування алопеції. 13 UA 113774 C2 14 UA 113774 C2 15 UA 113774 C2 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 16