Спосіб захисту сільськогосподарських насаджень від шкідливих комах

СПОСІБ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАСАДЖЕНЬ ВЩІЖЩЛИВИХ КОМАХ * Винахід відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до захисту сільськогосподарських насаджень від шкідників та хвороб. * > ' і В аграрному секторі України, на сьогодні, відомі способи використання І дня захисту рослин від шкідливих комах, переважно хімічні пестициди, шляхом їх тотального використання на основі календарних фаз розвитку рослин та шкідників в залежності від гідротермічних умов, а також, частково, на основі показників трогових рівнів (1-3). Така ситуація у стратегії захисту рослин продовжує зберігатися і тепер і у майбутньому (4) І Відомі вкрай негативні наслідки тривалого, безконтрольного використання: песпщндів, головним з яких є забруднення навколишнього середовища та 1 урожаю отрутохімікатами, формування популяцій комах та юшців стійких до дії нестнцндш, що у свою чергу приводить до ще більш інтенсивного використання хімічного способу захисту рослин (5). Необхідно врахувати також і те, що практично в Україні, весь асортимент пестицидів - продукція закордонних фірм, фінансовий тягар ЕІД ЇХ придбання - суттєва стаття витрат у бюджеті країни. Крім того, значна частина земельних площ забруднена радіонуклідами, а як відомо, хімічні пестициди та радіація явища несумісні. * , f Ъ 2 Відомий також агротехнічний спосіб захисту насаджень від шкідливої дії комах (б). У цьому випадку, захист насаджень від"ТІТЇПДНИКІВ здійснюється шляхом створення неспрнятлнвнх умоЕ для їх життєдіяльності. і Відомий також спосіб захисту рослин шляхом використання біологічних засобів, зокрема біопрепаратів, ентомофагів та хімічних засобів, що є найбільш близьким технічним рішенням до способу, використовується як прототип (7). що заявляється, f : ?f' f" який | Спосіб викладений у прототипі, полягає у тому, що він реалізується у плодовому саді, проти комплексу шкідників. В центрі масиву саду виділяється площа не менше ї% від площі всього саду, де засоби захисту яе використовують. По периметру их^ ділянки залишають зону біологічного захисту площею 2%, де обробки ведуться тільки біопрепаратами. Далі розташовані плодові дерева різних сортів. На протязі вегетації в саду проводять б обприскувань шачннмя препаратами та 4 біологічними. Проте, спосіб-прототнп має такі недоліки: $£ f '*• $ і 1. Неприпустима велика кількість обробок хімічними препаратами, не тільки в безпечні періоди вегетації, але й в період інтенсивного розвитку корисних комах, зокрема у формулі сказано: "... причем, обработки химическими и биолгнческнми препаратами осуществляют с увеличением кратности обработок". .' Ч Л: у ,3 2. Із біологічних препаратів використовували лише легадоцнд Внаслідок чого, хімічні обробки проводили навіть проти комплексу- дуск^жрнлнх шкідникш, що на сьогодні є анахронізмом, тому, що відомі безпечні способи нейтралізації цієї групи шкідників. &* ", 4 3 Запропоновано конструкція топографічного картування саду може бути реалізована тільки на садових масивах, що закладаються, а не у тих, де сад уже росте. 4. Спосіб не передбачає захисту рослин від ішадливої дії чисельних ґрунтових шкідників, проти яких, взагалі не існує ефективних способів захисту 5. Надто вузький спектр дії способу, лише плодовий сад, не реалізований спосіб на інших культурах, особливо у приватному секторі, фермерських, дачних господарствах/ І и І 6. Спосіб наведений у прототипі реалізовано лише у садах великих масивів, з Еикорнстанням тракторних обприскувачів. В основу винаходу поставлено завдання створити такий спосіб захисту сільськогосподарських рослин, у тому числі у приватному секторі, в якому нове виконання послідовних прийомів та дій у часі, дозволяє забезпечити захист урожаю від комплексу шкідників овочевих, плодових та декоративних рослин, з використанням оригінальних прийомів у способі, що забезпечує захист урожай від шкідників, знижує пестнцидне навантаження, ..внаслідок чого можш отримати екологічно чисту продукцію. /, * j ф -г ► ^ Суть запропонованого 1 4 способу полягає у тому? шо захист Ч *' сільськогосподарських насаджень від негативної дії шкідливих комах, таких, як, весняна та літня капустяні мухи, підгризаючі совки, капустянка (медведка), садові плодожерки та інші види шкідливих комах, використовують лісових мурашок групи Formica rufa, в яку входить б видів руднх-лісових мурашок. У ї запропонованому способі, шляхом здійснення послідовних, оригінальних дій, ,л' ^ f використовується природна здатність мурашок до хижацтва, тобто їх білковий 1! живильний раціон складається із яєць, гусениць, лялечок та дорослих особин шкідливих комах.: Суттєві ознаки способу, що заявляється, є такі: ; » ? 1. ВнісорнстоЕуються руді хнжі мурашки Formica ruf&, що живуть за межами сільськогосподарських насаджень. ^ 2. Здійснюється їх приваблення на сільськогосподарські угіддя. 3. Приваблення мурашок здійснюється шляхом обробки свіжої злакової трави водним розчином патоки, яку розташовують у земляні канавки. | і Всі три ознаки ъц&пшй від прототипу, в якому захист насаджень від :; jf і шкідливих комах здійснюється шляхом суцільної обробки рослин, грунту хімічними та біологічними препаратами. У способі, іцо заявляється, це завдання вирішується принципово по новому, природнімн чинниками, не завдаючи при цьому збитків навколишньому середовищу, корисним компонентам агроценозш. & і 1 .1 І '4 Наведені суттєві ознаки у рішенні, що заявляється, достатні у всіх випадках для здійснення способу. £* J Крім того, існує прияннно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєвих і ознак винаходу, що заявляється, і технічним результатом, якого можна досягти. Зокрема, очевидним і беззаперечним є екологічний наслідок і використання запропонованого способу, де зовсім не, використовуються хімічні засоби захисту рослин. Біологічна та господарська ефективність, яка досягається внаслідок використання способу, або технічний результат, значно перевищує, або дорівнює результату, що досягається у способі-прототиш, Відомі також інші вида технічного результату, одержання яких забезпечує даний винахід, зокрема, інтенсивного використання отруєних жнвнлькнх і принад для захисту рослин від пошкоджень капустянкою. Найбільш важливим І технічним результатом є отриманая екологічно-чнстоі продукції, прндагноі з І для дієтичного та дитячого харчування, як наслідок виключення використання хімічних засобів захисту рослин. \ . -; І Спосіб можна здійснювати переважно в приватному секторі на присадибних ділянках, дачних ділянках, а також в колективних господарствах. Отже, спосіб, що заявляється, відповідає критерію винаходу "новизнаГ. Сучасний стан галузі захисту рослин в аграрному секторі тобто рівень техніки такий, що для отримання товарного урожаю використовуються і переважно хімічні засоби. Лише в окремих випадках відоме використанні деяких бактеріальних препаратів. Стан галузі та рівень техніки відображені у £ ;: J: публікаціях. л -Д Отже, ні критерій "новизна", ні '"вннахідницькщ рівень" не Еитікають з рівня техніки. ~, * _ _ _ __ ПРИКЛАДИ ЗДІЙСНЕННЯ СПОСОБУ j ПРИКЛАД 1. Сільськогосподарські насадження приватного сектору, де вирощуються овочеві, плодові, яіідт, лікарські та декоративні рослини. Домінуючі вндн яшдшшнх комах, весняна та літня капустяні мухи, моркв'яна та І вишнева мухи, капустянка, гусенниі підгризаючих совок, комплекс листогризучих шкідників (молі, п'ядуни, шовкопряди, листокругкн, у тощ числі і плодожерки). Чисельність шкідників перевищувала пороговин рівень. На відстані 23,З?, 48, 54 та 59 м від ділянок розташований змішаний ліс, на узліссі, з постійно відкритими ділянками, оточеними дубовим мілкошссям знаходяться 4 поселення лісових мурах, ряду Formica, який ділиться на декілька іидродів, до складу який входять і руді лісові мурахн, які будують великі пагорби, для утримання тепла і заготовляють фураж на деревах та і підстилці Досліди 199597 pp. Проводились в с. Петрушки, що на Київщині. Серед рудах лісових мурах домшуьала група Formica rafa в яку входять 6 видів. Б період настання стабільно і високих температур, а де середина квітня, від кожного з 5 гнізд з мурахами, прокопували у землі канавки в напрямку до ділянок, де вирощувались культурні і ? рослини. Глибина канавкн 7-Ю см. ширина 12-17 см. На дно канавки-рівчака, тонким шаром стелили цупкий папір, сухе бадилля бур'янів (лобода, амарант, пирій) та свіжу злакову траву. Всі щ субстрати, що перераховані, обробили водним розчином цукру та патоки (мелясн) у пропорції 1 частина цукру чн патоки на 7 частин вода. Норма витрати живильного середовища становила 3,5 та 7 л на 10 погонних метрів. Принада рівчаки впродовж всього терміну досліджень були відкриті. t, : :1 Отже, у першій частині запропонованого способу обґрунтовувалась Л принципова можливість міграції мурах у нетипове для них екологічне середовище. На яку відстань мурахи здатні мігрували. Визначити оптимальний вид субстрату, на який наноситься живильна принада. Встановити найбільш прнвабливкй живильний субстрат та оптимальні нормн витрати його в розрахунку на 1 погонний метр, та співвідношення: розчинник - джерелс вуглеводів. і _: Встановлено, що мурахи досить інтенсивно реагували на запропоновану живнльну принаду обох видів, цукор та патоку, розчинені у воді. Більи придатним для здійснення способу, виявилась патока. Цукровий сироп швнда тверднув і через 3 дні розчин необхідно було поновлювати. Водний розчи патоки не втрачав консистенції та привабливості на протязі 10 днів. Ь усіх виді субстрату, на який наносилась живильна принада, найбільш ефективно І виявилась свіжа злакова трава, такими показниками тривалість утримані і l * 8 Ц принади та швидкість пересування мурах Цупкий папір виявився зовсім непридатним да дього, через властивість вбирати в себе вологу і засихати Принада стікала з сухого баділя Оптимальна норма витрати живильного середовища становила 5 літрів на 10 погонних метрів ^ і Отже тсяя обгрунтування оптимальних елементів у способі, реалізація ного проводилась саме за таких параметрів Встановлено, що на 2-й день після 1 нанесення принади, мурахи в рівчаках просунулись на 5,5 м у напрямку угідь, на І 4-й день на відстань 16 м і на 6-й день вони повністю проникли на ділянку і і заселили ts Живильну принаду необхідно було поновлювати за нормальних умов І один раз в 10 днів, або зразу після дощу Відстань від гнізда мурах до ділянок принципового значення не мала. Мурахи однаково інтенсивно мігрували на відстань 23 та 59 м, витрачаючи при цьому різний термін часу. ПРИКЛАД 2. Ділянки де вирощувались культурні рослини. І Об'єкт досліджень - капустянка Постійне вогнище плодника впродовж останніх п'яти років Чисельність її коливалась від 5 до 8 особин на 1 м2 і вважається високою. f Приваблювання мурах, згідно способу, що пропонується відбувалось в період і початку яйцекладки та відродження личинок Попередніми дослідженнями встановлено, що мурахи поповнюють білковий дефщнт шляхом інтенсивного поїдання ТЕарянноІ їжі серед якої віддавали переЕзгу яйцям та личинкам 1-го та 2-го віків капустянки, майже не нападаючи на личинок 3-го та старілих вшв. Результати порівняльної дії запропонованого способу та способу прототипу для захисту сільськогосподарських насаджень від шкідливої дії капустянки наведені у табл. 1 Початкова чисельність шкідника була досить І високою. У варіанті де засоби захисту не використовувались, було пошкоджено І 89,4% рослин, тобто урожай практично було зншцеко. Запропонований спосіб і І показав досить високий рівень ефективності. Мурашки, у способі, знищили 62,8% популяцій капустянки, у той час як у способі-прототипі лише 49,3% Відповідним був і рівень захищеності рослин Візуально спостерігався високий рівень рухомої та трофічної активності мурашок, які практично повністю знищили личинок 1-го вік}7, малорухомих, без хітинового покриву. Надмірний слиз перешкоджав знищенню мурашками яєць Е ГНІЗДІ капустянки. J ПРИКЛАД 3 Плодові насадження' яблуня, груша та слива. Домінуюч: плодники: яблунева, грушева та сливова плодожерки, Оірка рівня ефективного ! способу дяя захисту насаджень від пошкоджень плодожерками Дослід і проводили з урахуванням біологічних особливостей І плодожеро заляльковуватись та зимувати у тдсгаиш на верхньому шарі грунту, частков яблуневої також, хоча остання заляльковується також в тріщинах кори. Облн чисельності коконів плодожерки проводили у тої частини, що заляльковуваласї грунті. Отримані результати наведені у табл. 2. . ' [ J і Як видно, в способі, що заявляється, мурашки знищили 51% гусениць, з заляльковувались в грунті. Вони досить інтенсивно щелепами прогризали душ 10 кокон і розривали на шматки гусениць. В слособі-прототига загинуло лише 21,5% гусениць. Подібна законошрнісіь слостерігаєхьсіс на грушевій та СДНБОБІН плодожерках. Очевидна перевага способу, ідо пропонується перед (табл. 2.). Ь ЕІДОМИМ Я Отже, очевидно, що запропонований спосіб досить ефективний і проти плодожерок. Спосіб можна розглядати як важливий елемент захисту насаджень і від цієї груші шкідників, г ПРИКЛАД 4. Насадження капусти білоголової ранньої, середнього та пізнього строків визрівання. Шкідливі комахи: весняна та літня капустяні мухи, ЛНЧИНЕН яких пошкоджують коріння рослин, вгризаючись в ннх. Б верхніх шарах грунту, під грудками землі мухн відкладають яйця Яйця та личинки - основні об'єкти їжі мурашок. Б табл. З наведені результзха ефективності різних способів захисту капусти від мух. За високих рівнІЕ початкової чисельності яєць та личинок, мурашки знищували 56,3% популщій мух, Е ТОЙ час ж у способі гфототнпі тільки 40,1%. Відповідна різнидд в ефективності за показникам* шкодачішносіі. Запропонований спосіб забезпечував досить БНСОЇЗШ рівел захисту калусія БІД мух. ПРРЇЇСЇЇ.^Д 5. Пяодовкй сад. Насадження черепші та вншкі. Об'є досліджень: ЕяпшеЕа щхг, один з нзЙЕебезпечншшх ІШСІДКИКІЕ ПКХ Пупарії щхя зимують включно в трут\ довкола штаііїбів дерев культ Л It t Досліджували ефеюнвшсть способу у боротьбі з вишневою мухою. $ ' ^ щ Встановлено., що мурашки, згідно запропонованого спосооу захисту, знищували 34,2% пупзріів мух, в спосаоі-протшит лшпе 13,9% Запропонований спосіб j "і можна розгаздага як однн ІЗ елементів інтегрованого захисту кісточкових S культур від вишневої мухи. ; , ' і ПРИКЛАД б Ш ОДОВЇЩ сад, насадження ябл^'т Об'єкта досліджень: комплекс лускокрилих, лнстогрнзучнх гусениць - молі, п'ядуни, шовкопряди, листокруїкк Фенофаза - дочаїок щіттяя дерев Особливість ДІЛЯНОК полатала в тому, ідо чисельність ісапусг-шкй. капустяних мух та інззах юкідгопсш була не-зяачною, що спонукало мурашок, після їх приваблювання, Інтенсивно щъхгя. їжу на деревах. І v ! Результати досліджень наведено у табл 4. Яж. вндао, мурапшл ЕДВОЄ знкжуЕали гшсельнісгь шкіднзшзь іцєі трупн, то значно більше НІЖ де було } відомому способі Отримані результат свідчать про доцільність засюсуваті запропонований спосіб проїн япадашаг ідеї труїш Висока ефеетшніст запропонованото способу має рад переваг перед існунгашн гпособамн \ Таким чином, визсоркстзніш запропонованого способу захнс & ' сільськогосподарських насаджень від ППОДЛНЕІК комах 2а6езпеч>тс у порівняні V | І існуючим оіособом, такі дереЕзга. 1. Спосіб повністю екологічно безпечний, виключає забруднення навколишні середовища та урожаю. У І -; і І і 12 2. Спосіб створює сприятливі умови даа функціонування; розширення ареалу природних гошуявдй рідких лісових мурашок Внаслідок реалізації способу утворюються нові колонії, які ведуть важливу Еннищувальну та регулюючу фушащо в природних екосистемах та агробіоценозах І z 3. Бктрати на реалізацію слособу мшімальні і в основному зводяться до Еигорнстанкя натокк, звннаннош продуаіу, який можна отримати на цукрових заводах. , ( | 4. ЗапрононоЕЗКЕЙ спосіб є ефекхйьким ьшшщувальннм та профілактичним елементом захисту рсслзш Таблиця 1. Ефективність різних способів захисту сільськогосподарських рослин від пошкоджень капустянкою, 1995-97 pp. Способи захисту рослин від калустянкн Приваблювання нурашох Початкова чисельність яєць та личинок 1-2-го віків капустянки, екз/м2 56,6±4,2 Зниження чисельності капустянки через днів, % 5 7 11 24,7 44,6 62,8 (спосіб, що заявляється) Пропоновані засоби \ 67,2±3,9 19,2 32,8 49,3 захисту від капустянки Пошкоджено рослин, % 28,6 і 41,9 г (ПРОТОТИП) Контроль, без 49,б±2,7 3,9 4,2 6,7 застосування будь-яких способів захисту * 89,4 Таблиця 2. Порівняльна ефективність захисту плодового саду від плодожерок, Київська область, 1995-97 pp. Способи захисту саду від плодожерок Приваблюван * { Вида і плодожерок, чисельність на 20-ти деревах, екз. Яблунева Грушева Сливова початкова живих на початкоживих на 20- Початкожнвнхна 20-й день й день 20-й день ва ва екз. екз. % екз. % % 87,3±7,2 37,6 43,0 129,4±9,2 68,4 52,8 143,7±8,4 69,8 48,6 ня мурашок (спосіб, що заявляється) Пропоновані засоби захисту 103,8±9Д 78,5 142,5± 104,8 73,6 від 12б,6±7?3 89,7 70,5 плодожерок (ПРОТОТИП) Контроль, без 91,б±6,4 83,5 91Д 138,8±8Д 124,6 89,8 Ш,4±9Д 131,3 86 1 застосування будь-яких способів захнсгу ..... ... J 1 Таблиця 3. Ефективність захисту насаджень білоголової капусти від шкідливої дії f капустяних мух, Київська обласгь, 1995-97 pp. Способи захисту капусти від капустяних мух Приваблювання мурашок Початкова Зниження чисельності чисельність капустяних мух через днів, % яєць та личинок 7 5 11 капустяних нух> екз/м2 19,б±ЗД 12,9 31,9 56,3 (спосіб, що заявляється) Пропоновані засоби Пошкоджено рослин, % І 17,4 І 22 8±2,9 16,9 1 28,6 1 40Д 38,2 я захисту від капустяних мух (ПРОТОТИП) Контроль, без 30,7±3,4 4,2 7Д застосування будь-яких способів захисту 74,6 , ... . і fto Таблиця 4 Порівняльна ефективність різних способів захисту плодового саду від комплексу лускокрилих шкідників, Київська область, 1995-9? pp. Способи захисту саду від лускокрилих шкідників Приваблювання мурашок Початкова Зниження чисельності гусениць чисельність через дяів. % гусениць на 5 7 11 2 м гілок, екз. 6,8*0,3 16,4 32,5 49,7 (спосіб, що заявляється) Пропоновані засоби 7,6±0,5 11,3 19,8 способів захисту 7>9 30,8 11,8 1! І (ПРОТОТИП) застосування будь-яких Пошкоджено рослин, % 1 ! захисту від гусениць Контроль, без ; 7,2±0s3 3,2 4,8 ЗОД R ДЖЕРЕЛА ШФОРМАЦІ і. Система меролряяікй по защите плодовых культур or вредителей и оолезкен в СССР. М. Колос, 1981, 50 с В ИБаснльев, В.ФЛересыпкнни др 2.Система защиты плодовых культур оі вредаїелей и болезней. М., БО f "Аїропромнздзх, 1989, 92с., Госагропром СССР. М.И Болдырев, С. А_ Алексеева Я£$, ' \ \ З Комплексна снсге^ заходів щодо ^ахжт} ІПОДОВЕХ І дпданх кзсаджень від июдннив га хвороб. МСХ Украйни, Кнів, 1992, 52 с О.С Махвієвськнк, і Б П Лояшцьлин. \ I 4. ЛІСОЕЯЙ 2У1.П. Іні£хрсв2яі методи захїіСТ}* роанш і можливості альгерязіішноіо (біологічного) землоїобсіьаБ Україні Вісник аірзрної науки, №9.1997, с 37-40. / \ 5. волоков ВА Об отрицательных последствиях применения ПЄСТЇЩЯДОЕ Сельхоз. биолопіа, М. ВО 'Агролромкздаг", 1988, ]fs3, с. 99-105. 6. Бредйтелк сельскохозяйственных культур я дсслих насаждешш, т 3 Методы средсгаа борьбы с вредителями, снсхемы мероярняхин но ззнште растенн ЇСнеь, "Урожай", І989,407 с 7. Авторское ввдехельство СССР "Сдособ занцпы ІСЇОДОЕЬГХ насаждений вредаїелгя". J6 1745166, 1992, ШИ AD1K 67/00 СыоляковаВМ, Сторче ЕМ., 07.0? 1992. бюя.25 (ПРОТОТИП). f * I