Спосіб розширення підняттєвого при поглибленні та проходці стволів

I ш №% 6 Е 2 1 D 1/00; Е 2ID3/00; F 42J) 3/04 ШОСІБ РОЗІІМРЕННЯ ПЗДЮПТЄВОГО ПРИ ПОГЛИБЛЕННІ ТА ПРОХОДЦІ СТВОЛІВ Винахід відноситься до галузі шахтного та підземного будів ництва і маже бути використаним при поглибленні вертикальних стволів, а також проходці та поглибленні сліпих вертикальних стволів. Відомий спосіб розширення підняттбвого при поглибленні та проходці стволів» що включає відбійну породи шляхом вибурювання шпурів, формування в шпурах колонкових зарядів вибухових речовин /ВР/, розміщення в шпурах внутрішньої набійки » монтажа підривної мережі та підривання зардців, перепуск відбитої породи по підня ттевому на розташований нижче горизонт » випуск і навантажування її в транспортні засоби /Веселов Ю.А., Задорожний A.M. Углубка стволов шахт. Справочник. - Москва» Недра, 1989, с. 16-20, 80-87/, Розширення підняттевого у відомому способі проводять в напрямку зверху ЇШИЗ. Шпури розташовують по концентричним колам навколо перерізу підняттевого. Причому слідом за розширенням дідняттево го до проектного перерізу ствола проводять зведення постійного кріплення ствола. Недоліками відомого способу розширення підняттєвого є такі : лише до 40-50 % відбитої породи потраапляе в підняттєвий під дією сили вибуху, а також сили тяжіння, тому більшу частину відбитої породи скидають в підняттєвий за допомогою грейферних на вантажувачів або інших навантажувальних засобів; перед вибурюванням шпурів виконують зачистку вибою ствола , що відзначається значною трудомісткістю» а також несприятливими санітарно-гїгїе 2 нічними умовами праці; значні питані витрати ВР і бурових робіт ; частий /в кожному циклі/ перехід від одного виду робіт до іншого , що збїльщуе питому вагу підготовчо-заключних операцій ; високі питомі витрати на розширення підняттевого і в цілому поглиблення та проходку ствола* Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб розширення підняттевого при поглибленні та проходці стволів , що включає відбійну породи шарами знизу угору шляхом вибурювання шпурів /свердловин/ з підняттевого горизонтальними віялами з перебурюванням проектного контура ствола , формування в зарядних порожнинах колонкових зарядів ВР у декількох віялах за один захід , розміщення в шпурах /свердловинах/ внутрішньої набійки, монтажа підривної мережі та підривання зарядів , магазинування в стволі відбитої породи, створення компенсаційного простору перед наступним проведенням вибухових робіт шляхом випуску і навантажування частини відбитої породи в транспортні засоби на розташованому нижче горизонті /Веселов 3D.А. и др. Углубка дренажного ствола * - Уголь Украины, 1993, № 4, с. 13-14/. Недоліками відомого способу розширення підняттевого в таке : посилені пряма дія вибуху в перебурах зарядних порожнин і сейсмічна дія вибуху на породні оголення; значні порушення законтурного масиву та утворювання заколів на породних оголюваннях ; низька якість оконтурювання стволів, //аявність значних переборів і недоборів породи. Все це призводе до збільшення витрат на зведення постійного кріплення і в цілому поглиблення Іа проходку стволів . В основу запропонованого технічного рішення поставлена задача удосконалення відомого способу розширення підняттевого при поглибленні та проходці стволів шляхом поліпшення якості оконту рювання стволів, зменшення переборів і недоборів породи , порушен ня законтурного масиву і заколоутворювання на породних оголюваннях за рахунок зниження прямої та сейсмічної дій вибуху на закон турний масив і створення сприятливих умов для відриву породи по проектному контуру ствола. Поставлена задача вирішується тим, що в способі розширення пїдняттевого при поглибленні та проходці стволів , що включає відбійку породи шарами знизу угору шляхом вибурювання шпурів /свердловин/ з підняттевого горизонтальними віялами з перебурюванням проектного контура ствола, формування в зарядних порожнинах колонкових зарядів ВР у декількох ВЇЯЛЕХ за оди захід, розміщення в шпурах /сввердловинах/ внутрішньої набійки, монтажа підривної мережі і підривання зарядів, магазинування в стволі відбитої по роди, створення компенсаційного простору перед наступним прове денням вибухових робіт шляхом випуск і навантажування частини відбитої породи в транспортні засоби на розташованому нижче гори зонті, на відміну від прототипу, до формування в шпурах /свердловинах/ основних зарядів БР перебури зарядних порожнин заповнюють інертним матеріалом на довжину , що на один-два діаметра зарядної порожнини менше повної довжини перебуру , в масиві наводять тріщини шляхом розміщення і підривання в шпурах /свердловинах/ допоміжних зарядів, при цьому використовують заряди довжиною від чотирьох до п'ятнадцяти діаметрів заряду і розміщують їх на ділянках шпурів /свердловин/, що розташовані по проектному контуру ствола , звільняють зарядні порожнини від залишків інертного матеріалу та подрібленої породи. А при формуванні в шпурах /свердловинах/ основних зарядів ВР в їх перебурах між колонкою ВР та вибоєм заряд ної порожнини залишають повітряний проміжок на повну довжину пере буру і на ділянці колонки ВР, що мел^е з повітряним проміжком, уздовж бокової поверхні колонки з тильної сторони масиву прокла 4 дають лінійний ініціатор довжиною 10-15 діаметрів заряду. Причо му патрон-бойовик встановлюють першим від устя шпуру /свердлови ни/. | При поглибленні та проходці стволів з розширенням підняттє вого за допомогою горизонтальних віялів шпурів /свердловин/, як правило, підняттевий проводяжздовж осі ствола шпуровим способом з використанням самохідних прохідницьких комплексів . Вибурювання шпурів /свердловин/ та вибухові роботи для розширення відняттє вого виконують з платформи самохідного прохідницького комплексу або підвісної кліті. Випуск відбитої породи та навантажування її в транспортні засоби /вагонетки, встановлені на платформі бадді / здійснюються за допомогою навантажувальних машин або скреперних комплексів. На фіг. І приведена загальна схема проводження робіт при розширенні підняттєвого з використанням запропонованого способу ; на фіг. 2 та фіг. З - схеми розміщення в зарядних порожнинах і відповідно допоміжного та основного зарядів . Стосовно до поглиблення ствола шахти спосіб реалізується таким чином: із підняттєвого І, що був проведений уздовж осі я ствола з підготовчого горизонту 2 шахти вибурюють вілла шпурів /свердловин/ 3 на повну висоту підняттєвого; на 2-3 м вище покрівлі виробки підготовчого горизонту 2 проводять розширення підняттєвого І до повного перерізу ствола , створюючи приймальну воронку 4, яка в свою чергу виконує роль початкового компенсаційного простору ; в напрямку знизу угору здійснюють вибухові роботи заходками по два-чотири віяла за один захід: в найближчій до виробленого простору заходці в шпурах /свердловинах/ формують основні заря 5 ди ВР, а в наступній заходцї в зарядних порожнинах установлюють допоміжні заряди для наведення тріщин в масиві , в шпурах /свердловинах/ розміщуюють внутрішню набійку , монтують підривну мережу і в один захід в суміжних заходках підривають ясновні та допоміжні заряди* Внаслідок вибуху основних зарядів відбувається відбій-ка породи, а допоміжних зарядів - наведення тріщин в масиві навколо ділянок зарядних порожнин, які лежать на проектному контуру 5 ствола. Відбиту породу 6 магазинують в виробленому просторі /свволі/, а потім частково випускають і навантажують її в транс портні засоби на підготовчому горизонті £ шахти для утворення в стволі компенсаційного простору 7 перед наступним проведенням вибухових робіт . Підготовка допоміжних і основних зарядів виконується таким чином. Перебур 9 шпуру /свердловини/ 3 заповнюють інертним матеріалом 9 на довжину, що на одик-два діаметра зарядної порожнини меаша повної довжини перебуру . Потім в шдурі /свердловині/ 3 на дільниці, що межує з інертним матеріалом 9 , розмішують допоміжний заряд 10 з ініціатором, після чого встановлюють внутрішню набійку II. Формування основних зарядів здійснюють в зарядних порожнинах З, в яких завчасно наведені зони тріщин 12. Перед формуванням основного заряду ВР, заредну порожнину 3 звільнюють від залишків інертного матеріалу та роздрібненої породи . Потім для створення повітряного проміжку ІЗ між вибоєм зарздної порожнини 3 та колонкою ВР 14 в перебурі 8 установлюють фальшпатрон /дерев*яний стрижень/ 15. Яісля цього в шпурі /свердловині/ формують колонку ВР 14 з прокладкою на відповідній ділянці лінійного ініціатора 16, установлюють патрон-бойовик 17 і розміщують внутрішню набійку II, 6 Як допоміжний заряд в способі використовують від половини до двух патронів порошкоподібної або пресованої ВР з електродето натором або відрізком детонуючого шнуру /ДЩ/. Патроновані ВР використовують також для виготовлення патронів-бойовиків основних зарядівиформують з патронованих або непатронованих /гранульованих/ ВР, Спосіб підривання зарядів електричний . Як лінійний ініціатор використовують відрізок ДШ підвищеної патужності або двох ниток ДШ середньої потужності . Після завершення робіт по розширенню підняттевого на повну його висоту вироблений простір виявляється заповнення відбитою породою. У подальшому проводя-ь випуск замагазинованої в стволі породи і навантаження її в траспортні засоби на підготовчому го ризонті. В міру того, як вироблений простір звільняється від за магазинованої породи, в напрямку зверху униз зводять постійне кріплення ствола. При використанні запропонованого способу розширення підня ттєвого досягається висока якість оконтурювання ствола , різко зменшуються перебори та недобори породи , порушення законтурного масиву, заколоутворення в породних оголюваннях . Крім того, підвищуються якість дроблення відбитої породи , знижується сейсмічний та ударно-повітряний ефекти вибуху. Все це забезпечує зниження питомих витрат на поглиблення іга проходку стволів . Наявність в основному зардці, що використовується в способі , в перебурі повітряного проміжку та лінійного ініціатора на діялн ці колонки ВР, а також зони наведених тріщин навколо ділянки за рядної порожнини призводе до того, що під час його вибуху в заради їй порожнині та навколишньому масиві процеси відбуваються значною мірою по-іншому, ніж під час вибуху звичайного суцільного колонкового заряду. 7 Під впливом вибузсу патрона-бойовика 17 збуджується детонацій ний процес в колонці ВР 14. В напрямі до вибою зарядної порожнини по колонці ВР 14 поширюється детонаційний фронт , а в навколишньому масиві генерується і розповсюджується вибухова хвиля - Після того, як детонаційний фронт досягне ділянки колонки ВР , в якій розміщений лінійний ініціатор 16, детонація збуджується в останьо му. І в зв*язку з тим, що швидкість детонації лінійного ініціатора більше швидкості детонації промислової вибухової речовини , з якої сформована колонка, а лінійний ініціатор прокладений уздовж бокової поверхні колонки з тильної сторони масиву , ця ділянка колонки ВР ініціюється лінійним ініціатором з генерацією в масиві посиленого імпульсу вибуху в напрямі вільної поверхні , на як£ відбивається порода . Після завершення детонаційного процесу в заряді газоподібні продукти детонації спрямовуються в повітряний проміжок ІЗ, а в напрямку до устя зарядної порожнини по продуктам детонації розпов сюдиться хвиля розрідження. За фронтом цієї хвилі знижується тиск в продуктах детонації, і останні залучаються до посиленого руху в сторону вибою зарядної порожнини . Через деякий проміжок чесу після початку витікання продуктів детонації в повітряний проміжок відбувається зіткнення їх з вибоєм зарядної порожнини, в продуктах детонації заявляється відбита ударна хвиля, що прямує до устя зарядної порожнини . За фронтом відбитої ударної хвилі значно посилюється тиск в продуктах дето нації, відбувається повторне більш плавне навантаження масиву . За фронтом вибухової хвилі в масиві навколо зарядної порож нини поступово формуються зона здріблення породи та зона тріщин . Причому в останній домінують радіальні тріщини . До приходу фронту хвилі розрідження» що розповсюджується в продуктах детонації , до 8 певної ділянки зарядної порожнини в масиві розвивається зона зяріблення породи. З приходом фронту хвилі розрідження до вказаної ділянки внаслідок зменшення тиску в продуктах детонації розвиток зони здріблення практично припиняється . З деяким часом зароджуються і починають розвиток радіальні тріщини . Особливо сприятливі умови для розвитку радіальних тріщин заявляються з приходом фронту відбитої ударної хвилі. З появою в масиві радіальних тріщин продукти детонації потрап ляють до них. Це призведе до того, що зарядна порожнина разом з зоною радіальних тріщин починають діяти як єдина еквівалентна по рожнина, радіус якої дорівнює радіусу зони радіальних трїщий , що збільшує квазистатичне навантаження масиву та подальше зростання довжини радіальних тріщин. Найбільш сприятливі умови до збільшення квазистатичного навантаження масиву і зростання довжини радіальних тріщин має місце на ділянці масиву , де внаслідок вибуху допоміжних зарядів утворились зони наведених тріщин . У запропонованому способі зниження порушення законтурного масиву під прямим, а також сейсмічним діями вибуху досягається повним винесенням колонки ВР з перебуру і розміщенням в перебурі повітряного проміжку між вибоєм зарядної порожнини та колонкою БР на повну довжину перебуру. Наявність повітряного проміжку в перебурі в поєднанні з прямим ініціюванням заряду забезпечує також посилений рух продуктів детонації в напрямі вибою зарядної порожнини, зменшення максимального тиску продуктів детонації і збільшення часу дії ЇХ на стінки зарядної порожнини, зменшення бризантної та збільшення фугасної дії вибуху на масив , а також підвищення к.п.д. еіергії вибуху та якості дробления породи . Посилена дія вибуху основного заряду по контуру ствола забезпечу ється, насамперед, за рахунок радіальних тріщин в масиві , які 9 утворилися навколо ділянок шпурів /свердловин/, що розташовані по проектному контуру ствола, внаслідок вибуху допоміжних зарядів . Наявність зон наведених тріщин в масиві призводе до посилення квазистатичної дії основних зарядів і відриву породи в місцях , де розташовані ці зони. Цьому також сприяє наявність в основному заряді лінійного ініціатора, що прокладений уздовж бокової поверхні ділянки колонки ВР, що межує з повітряним проміжком , з тильної сторони масиву. Обгрунтування відаінних ознак запропонованого способу . Пєребур зарядной порожнини є важливим елементом останьої , що забезпечує посилену дію вибуху заряду по проектному контуру відриву породи. Разом з тим, наявність в перебурі частини заряду ВР призводе до утворювання в масиві навколо перебуру зарядної порожнини зон здріблення породи та тріщиноутворення . Тому для запобігання порушення законтурного масиву необхідно повністю винес ти з перебуру елементів заряду, залишивши в перебурі повітряний проміжок на повну його довжину . Однак залишення в перебурі повітряного проміжку на повну його довжину суттєво послаблює дію вибуху по проектному контуру відриву породи. Тому для компенсації цього негативного явища на ділянці колонки ВР, що межує з повітряним проміжком, в основному заряді способу проложений лінійний ініціатор уздовж бокової по верхні колонки ВР з тильної сторони масиву, що значно посилює імпульс вибуху на ціії ділянці в напрямку вільної поверхні масиву . Щодо місця розміщення патрона-боровика в основному заряді способу необхідно відзначити таке . При електричному способі під риванні зарядів, що звичайно використовується при проходці та поглибленні стволів, ініціювання зарядів проводять за допомогою 10 патронів-бойовиків, що згідно з правилами техніки безпеки , розташовують в заряді першим або останнім від устя зарядної порожнини . У колонкових зарядів з повітряним проміжком , до яких відноситься і основний заряд способу, для забезпечення позитивних властивостей , що притамані цим зарядам, бойовик необхідно установлювати по можливості на більшій відстані від повітряного проміжку » Тому патрон-бойовик основного заряду способу повинен бути розташованим першим від устя зарядної порожнини . Основний заряд способу деякими рисами схожий з колонковим зарядом з повітряною подушкою , що знаходе використання для відбійки гірських порід на відкритих роботах і забезпечує високу якість дроблення гірничої маси, зниження сейсмічного та ударно-повітря ного ефектів вибуху, розширення сітки вибурювання свердловин /Щунусов К. Отбойка скальных пород зарядами с воздушной подушкой . Алма-Ата, 1979, С. 78-79/. Тому основному заряду способу в значній мірі повинні бути притаманні позитивні якості відомого колонкового заряду с повітряною подушкою. Довжина лінійного ініціатора, що використовується в основному заряді способа, прийнята з урахуванням таких міркувань . По-перше, вартість одного метра лінійного ініціатора досить висока , тому для зниження витрат доцільно по змозі зменшувати його довжину . Подруге, зі збільшенням довжини лінійного ініціатора величина ліні ?! найменшого опору /ДНО/, при якій ефективно відбивається порода колонкою ВР, в якій прокладений лінійний ініціатор , як| при збільшенні довжини звичайного колонкового заряду , відбувається лише до певної довжини. Практика вибухових робіт показує, що інтенсивне зростання ефективної величини,ЛНО відбувається лише при збільшенні довжини заряду до 8-Ю діаметрів заряду, а при II довжині заряду більше 15-20 діаметрів заряду величина ЛНО не зале жить від довжини заряду. Тому довжину лінійного ініціатора основ ного заряду способу величиною 10-15 діаметрів заряда можна вважати обгруйтованою. В практиці вибухових робіт зкаходе використання спосіб поси лення дії вибуху зарядів шляхам попереднього наведення тріщин в масиві навколоёарядних порожнин, що досягається підриванням в останніх допоміжних зарядів-кануфитів. Наведення тріщин на повну довжину ділянки зарядної порожнини , в якій буде формуватись основний заряд, забезпечує розширення сітки зарядних порожнин , зменшення довжини перебуру, поліпшення якості дроблення гірничої маси . Водночас це пов*язано з додатковими витратами вибухових речовин та засобів ініціювання. В зв**язку з тим, що в запропонованому способі головною метою наведення тріщин в масиві є забезпечення надійного відриву породи основними зарядами по змозі ближче до проектного контура ствола без змінювання сітки вибурювання шпурів /свердловин/ і величини перебуру, з економічних та організаційних міркувань тріщини повинні наводитись навколо невеликих ділянок зарядних порожнин , що розташовані по проектному контуру ствола . Необхідно відзначити, що циліндричний заряд довжиною від одного до чотирьох його діаметрів діє в масиві як зосереджений заряд , і його зона радіальних тріщин в умовах необмеженого однорідного середовища має форму , що наближається до сферичної. З подальшим збільшенням довжини зареду зона радіальних тріщин збільшує свою довжину , поступово наближаючись до циліндричної форми з ", закруглюваннями на кінцях . Причому зі збільшенням довжини зареду від чотирьох до восьми його діаметрів відбувається значне зростання радіусу зони радіальних тріщин в середні? частині зони» досягаючи величини 0,7-0,8 від максимальної для даних діаметра заряду , вибухової речовини та породи, А при збільшенні довжини заряду до 12-15 його діаметрів радіус зони радіальних тріщин досягає своєї максимальної вели чини. Зменшення ДОРЖИНИ заряду від чотирьох до одного його діаметра призводе до інтенсивного зменшення радіуса радіальних тріщин , З урахуванням вищеназванного, довжину допоміжного заряду способа необхідно приймати в інтервалі від чотирьох до п'ятнадцяти діа метрів заряду в залежності від міцності та в яязкості породи, а також результатів відбійки попередніх шарів породи при розширенні підняттєвого. Заповнення інертним матеріалом більшої частини перебуру за рядної порожнини в способі проводиться для того, щоб збільшити час дії високого тиску в продуктах детонації та величину радіуса зони наведених тріщин. Крім того, інертний матеріал, що знаходиться в перебурі, фіксує положення допоміжного заряду в шпурі /свердловині/. Зважаючи на те, що на кінцях заряду радіус зони зменшується , для надійності відбійки породи по проектному контуру стволах допо « міжний заряд повинен бути заглиблений в переьур на деяку довжину . Це досягається тим, що перебур перед установкою в шпурах /свердловинах/ допоміжних зарядів, заповнюють інертним матеріалом на довжину, що на одий-два діаметра зарядної порожнини менша повної довжини переьуру. Слід зазначити, що шляхом змінювання довжини допоміжного заряду і частково довжини лінійного ініціатора основного заряду є можливість змінювати силу дії вибуху основних зарядів по проект ному контуру ствола* Це є надзвичайно важливим в зв*язку з тим , ІЗ що при розширенні підняттєвого за допомогою горизонтальних шпурів /свердловин/, вибухові роботи розпочинають лише після повного за вершення бурових робіт на всю висоту підняттєвого ^ Коли відсутні модливостї змінювати сітку розташування зарядних порожнин в проце сі виконання вибухових робіт. Приклад використання способу при поглибленні вертикального ствола шахти. Вихідні дані: діаметр ствола наборно - 6,5 м, коефіцієнт міцності порід по шкалі проф. М.М. Протодьяконова - 10-12; породи середньої тріщинуватості , слабко обводнені, Підняттєвий планується проводити уздовж осі ствола з підготовчого горизонту буро-підрив ним способом з використанням самохідного прохідницького комплексу КЇЇВ-І і навантаженням породи в рудникові вагонетки за допомогою навантажувальної машини ІШН -3. Устаткування, що застосовується при проведенні підняттевого , передбачається використовувати також при його розширенні . Розширення підняттєвого передбачається за допомогою шпурів діаметром 42 мм, що будуть вибурювати переносними перфораторами з платформи комплексу KQB-I 18 з використанням комплектів суцільних бурових штанг та зйомних бурових коронок . Для забезпечення вибурювання шпурів необхідної довжини з використанням суцільних бурових штанг підняттєвий необхідно проводити збільшеним перерізом - 2,3 х 2,3 м, що потребує деякої переробки платформи комплексу в майстерні шахии. Самохідний комплекс 18 передбачається використовувати також для проведення вибухових робіт для розшита TfctrtcncpryiaHm рення пїдняттєвого^Випуск породи , йавантажуванн'я'її передбачаємо з використанням навантажувальної машини 19 та рудникових вагонеток 20. 14 Вибурювання шпурів для розширення підняттєвого передбачено розпочинати після проведення його на повну довжину та проведення виробок, що сполучають підняттевий з робочим гориз0Нтом шахти . Це забезпечує провітрювання ПІДНЯТТЄВОГО при вибурюванні шпурів за рахукок загальношахтної депресії , поліпшення сакітарно-гійієнічних умов праці. Після вибурювання віялів шпурів на повну довжину ПІДНЯТТЄВОГО допоміжне обладнання самохідного комплексу переносять на горизонт розташування лебідок, що будуть використовуватися при зведенні кріплення ствола. Подача стислого повітря та технічної води в трубо проводи самохідного комплексу в цей період здійснюється також з вказаного горизонту . Для проведення вибухових робіт , враховуючи умови відбійки, передбачається використовувати порошкоподібний амоніт б ЖВ в патро нах діаметром 32 мм і масою 0,2 кг. Спосіб підривання зарядів електричний. Величина ЛНО для породи, в якій углубляють ствол при використанні прийнятих ВР та діаметру патронів , може становити 0,8-0,9 м, Але, зважаючи на те, що в процесі відбійки породи необхідно демонтувати в напрямку знизу угору ланки монорельсу комплексу , довжина кожної з яких становить 0,75 м, приймаємо величину ЛНО /а також відстань між суміжними віялами / 0,75 м. Кількість шпурів в віялі 24. Довжина шпурів в вяялі змінюється від 1,95 до 2,5 м при довжині перебуру 0,25 м. Передбачаємо в один захід підривати два віяла основних зарядів і в один захід з цим в наступних двух віялах щпурїв підривати допоміжні заряда для наведення тріщин в масиві . Перед кожним проведенням вибухових робіт для утворення компенсаційного простору 15 передбачаємо випуск частини замагазинованої в стволі породи та навантаження її в вагонетки . t Як допоміжний заряд передбачається використовувати патрон ВР з відрізком детонуючого шпуру марки ДШ-А , що прокладається уздовж всієї довжини шпуру, а при монтажі підривної мережі на його зов нішньому кінці буде закріплюватись електродетонатср . Для збільшення щільності заряджання та зростання радіусу зони радіальних тріщин передбачаємо надрізання патронів уздовж їх довжини та роз давлення в шпурі, В процесі розширення підняттєвого, в разі заявления недоборів породи, що може бути викликано збільшенням міцності або вязкості породи, зміни її структури, величину допоміжного заряду необхідно збільшити до 1,5-2 патронів ВР. При перетинанні окремих шарів порід зі зменшеною міцністю або вязкістю величину допоміжного заряду можна зменшити до 0,5 патрона ВР. Перед розміщенням в шпурі допоміжного заряду в перебурі пе редбачаємо установлювати пиж діаметром 36 мм і довжиною 200 мм /на 50 мм менше повної довжини перебуру/, який виготовляється з піщано-глинистої суміші /інертного матеріалу/. Звільнення зарядних порожнин від залишків інертного матеріалу та роздрібленої породи передбачається за допомогою струменя води , що подається в шпур. При формуванні основного заряду в перебур передбачаємо встав ляти дерев"яний стрижень з перерізом 15x15 мм і довжиною 250 мм /на повну довжину перебуру/, що забезпечує залишання в перебурі повітряного проміжку. Після цього в шпурі формується колонка ВР з надрізанням патронів ВР і роздавленням їх в шпурі та установлю ється патрон-бойовик. Як лінійний ініціатор використовуємо дві нитки детонуючого 16 шпуру ДШ-А довжиною 400 мм. Закріплюємо їх на патроні ВР, що посилаємо першим від повітряного проміжку , а з другого кінця - до шпагату, який утримуємо в руках при розміщенні в шпурі патронів ВР та патрону-бойоЕика, Як при установці в шпурах допоміжних зарядів , так і при формуванні основних зарядів передбачається застосування внутрішніх яабійок. Прийому для цього використовуємо наповнені водою поліетиленові шлпули /гідронабійки/. і і Підривання основних зарядів у двух віялах, що розташовані І найближче до виробленого простору та допоміжних зарядів , які устан новлені в наступних двух віялах, передбачаємо в один захід, використовуючи електродетонатори миттєвого та короткосповїльненої ДІЇ» Треба зазначити, що поставлені перед запропонованим технічним рішенням задачі досягаються, як правило без збільшення питомих витрат ВР. Щодо збільшення витрат на засоби ініціювання зарядів то; роботи, що зв"язані з наведенням тріщин в масиві та звільнення зарядних порожнин від здрібненвї породи та залишків інертного матеріалу, то вони значно перекриваються зменшенням витрат на зведення постійного кріплення ствола , а також- за рахунок підвищення ефективності робіт* СПОСІБ РОЗШИРЕННЯ ПІДНЯГТЄВОГО ПРИ ПОГЛИБЛЕННІ ТА ПРОХОДЦІ СТВОЛІВ А-А і Ч88Ш Фіг. Автори: Пасіченко Ю.К . Шедоренко П.Й, Пасіченко К.Ю . Рибачук В.А . Штельмах А.С . СПО СІБ РОЗШ ИРЕ Н НЯ ГЦД Н ЯТ Т Е ВОГО ПРИ ПОГ Л ИБЛЕ ННІ Т А ПРОХОД ЦІ СТ ВО ЛІВ ///////// У // А 6-6 з Автори: Пасіченко Ю.К, Федоренко П.Й, Пасіченко К.Ю, Рибачу к В. А. Штельмах А.С. ГедетСМ.