Заміщені тієніл(аміно)сульфонілсечовини та гербіциди на їх основі.

Винахід стосується нових заміщених тієніл(аміно)сульфонілсечовинам, способів їх одержання і їх застосуванню такі як гербіцидів. Уже відомо, що визначені заміщені тієнілсульфонілсечовини мають гербіцидні властивості [див. заявку на Європейський патент 30142, заявку на патент США 4481029, заявку на патент США 4599103, заявку на патент США 4701535, заявку на Європейський патент 97122, заявку на патент США 4549898, заявку на Європейський патент 207609, заявку на патент США 4668281]. Гербіцидна активність цих відомих сполук, однак, не у всіх випадках є задовільною. Зараз отримані нові заміщені тієніл(аміно)сульфонілсечовини загальної формули (І): (I) в якій А означає атом азоту або метинову групу; Q означає простий зв'язок або іміногрупу; R1 означає атом водню, або атом галогену, відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) алкіл, алкоксил, алкілтіогрупу, алкіламіногрупу, діалкіламіногрупу, арилоксигрупу або гетероциклілоксигрупу; R2 означає атом водню, або атом галогену, відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) алкіл, алкоксил, алкілтіогрупу, алкіламіногрупу, діалкіламіногрупу, арилоксигрупу або гетероциклілоксигрупу; R3 означає атом водню або необов'язково заміщений алкіл; R4 означає атом галогену або необов'язково заміщений алкіл і, у випадку, коли Q означає іміногрупу, також атом водню; і R5 означає атом водню або, відповідно, необов'язково заміщений алкіл, алкеніл, алкініл, циклоалкіл, циклоалкілалкіл або гетероцикліл; а також солі сполук формули (І). Насичені або ненасичені вуглеводневі групи, такі як алкіл, алкеніл або алкініл, також у сполученнях з гетероатомами, такі як в алкоксилі, по можливості, відповідно, є лінійними або розгалуженими. Можливо заміщені залишки можуть бути однократно або багаторазово заміщені, причому при багаторазовому заміщенні замісники можуть бути однаковими або різними. Переважні замісники, відповідно, значень залишків наявних у вище- і нижчевказанних формулах приводяться нижче: А переважно означає атом азоту або метинову групу; Q переважно означає простий зв'язок або іміногрупу; R1 переважно означає атом водню, атом галогену, відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) ціаногрупою, галогеном або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю алкіл, алкоксил, алкілтіогрупу, алкіламіногрупу або діалкіламіногрупу, відповідно, з 1-4 атомами вуглецю в алкільних групах, або, відповідно, можливо заміщену ціаногрупою, галогеном, алкілом з 1-4 атомами вуглецю або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю феноксигрупу, оксетанілоксигрупу, фурилоксигрупу або тетрагідрофурилоксигрупу; R2 переважно означає атом водню, атом галогену, відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) ціаногрупою, галогеном або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю алкіл, алкоксил, алкілтіогрупу, алкіламіногрупу або діалкіламіногрупу, відповідно, з 1-4 атомами вуглецю в алкільних групах, або, відповідно, можливо заміщену ціаногрупою, галогеном, алкілом з 1-4 атомами вуглецю або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю феноксигрупу, оксетанілоксигрупу, фурилоксигрупу або тетрагідрофурилоксигрупу; R3 переважно означає атом водню або необов'язково заміщений алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю, алкілкарбонілом з 1-4 атомами вуглецю в алкільнойчастині або алкоксикарбонілом з 1 -4 атомами вуглецю в алкоксильній частині алкіл з 1-4 атомами вуглецю; R4 переважно означає необов'язково заміщений ціаногрупою, галогеном або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю алкіл з 1-6 атомами вуглецю і у випадку, коли Q означає іміногрупу, також атом водню; R5 переважно означає атом водню, необов'язково заміщений ціаногрупою, галогеном або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю алкіл з 1-6 атомами вуглецю; відповідно, необов'язково заміщений галогеном алкеніл або алкініл, відповідно, з 2-6 атомами вуглецю; відповідно, необов'язково заміщений ціаногрупою, галогеном або алкілом з 1-4 атомами вуглецю циклоалкіл або циклоалкілалкіл, відповідно, з 3-6 атомами вуглецю в циклоалкільних групах і можливо з 1-4 атомами вуглецю в алкільній частини, або, відповідно, необов'язково заміщений ціаногрупою, галогеном, алкілом з 1-4 атомами вуглецю або алкоксилом з 1-4 атомами вуглецю оксетаніл, фурил або тетрагідрофурил; А особливо переважно означає атом азоту або метинову групу; Q особливо переважно означає простий зв'язок або іміногрупу; R1 особливо переважно означає атом водню, атом фтору, хлору, брому, йоду або, відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) ціаногрупою, фтором, хлором, метоксигрупою або етоксигрупою метил, етил, н- або ізопропіл, метоксигрупу, етоксигрупу, н- або ізопропоксигрупу, метилтіогрупу, етилтіогрупу, н- або ізопропілтіогрупу, метиламіногрупу, етиламіногрупу, н- або ізопропіламіногрупу, диметиламінофупу або діетиламіногрупу; R2 особливо переважно означає атом фтору, хлору, або брому, відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) ціаногрупою, фтором, хлором, метоксигрупою або етоксигрупою метил, етил, н- або ізопропіл, метоксигрупу, етоксигрупу, н- або ізопропоксигрупу, метилтіогрупу, етилтіогрупу, н- або ізопропілтіогрупу, метиламіногрупу, етиламіногрупу, н- або ізопропіламіногрупу, диметиламіногрупу або діетиламіногрупу; R3 особливо переважно означає атом водню або, відповідно, необов'язково заміщений метоксигрупою, етоксигрупою, н- або ізопропоксигрупою, ацетилом, пропіонілом, н- або ізобутирилом, метоксикарбонілом, етоксикарбонілом, н- або ізопропоксикарбонілом метил або етил; R4 особливо переважно означає, відповідно, необов'язково заміщений ціаногрупою, фтором, хлором, метоксигрупою або етоксигрупою метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор- або трет-бутил; R5 особливо переважно означає атом водню; відповідно, необов'язково заміщений ціаногрупою, фтором, хлором, метоксигрупою, етоксигрупою, н- або ізопропоксигрупою метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, втор- або трет-бутил; відповідно, необов'язково заміщений фтором, хлором або бромом пропеніл, бутеніл, пропініл або бутиніл, або, відповідно, необов'язково заміщений ціаногрупою, фтором, хлором, бромом, метилом, етилом, набо ізопропілом циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклопропілметил, циклобутилметил, циклопентилметил або циклогексилметил; А найбільш переважно означає атом азоту або метинову групу; Q найбільш переважно означає простий зв'язок або іміногрупу; R1 найбільш переважно означає атом водню, атом фтору, хлору, брому; відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) фтором, хлором, метоксигрупою або етоксигрупою метил, етил, метоксигрупу, етоксигрупу, метилтіогрупу, етилтіогрупу, метиламіногрупу, етиламіногрупу; або диметиламіногрупу; R2 найбільш переважно означає атом фтору, хлору, брому; відповідно, необов'язково заміщений (заміщену) фтором, хлором, метоксигрупою або етоксигрупою метил, етил, метоксигрупу, етоксигрупу, метилтіогрупу, етилтіогрупу, метиламіногрупу, етиламіногрупу; або диметиламіногрупу; R3 найбільш переважно означає атом водню або метил; R4 найбільш переважно означає, відповідно, необов'язково заміщений або фтором хлором метил, етил, набо ізопропіл; R5 найбільш переважно означає, відповідно, необов'язково заміщений фтором, хлором, метоксигрупою або етоксигрупою метил, етил, н- або ізопропіл, або, відповідно, необов'язково заміщений фтором або хлором пропеніл або пропиніл; А найчастіше переважно означає метинову групу; R1 і R2 найчастіше переважно означають метоксигрупу; R3 найчастіше переважно означає атом водню. Об'єктом винаходу переважно також є натрієві, калієві, магнієві, кальцієві, амонієві, алкіламонієві з 1-4 атомами вуглецю в алкільній частини, діалкіламонієві з 1-4 атомами вуглецю в кожній алкільній частини, тріалкіламонієві з 1-4 атомами вуглецю в кожній алкільній частини, тетраалкіламонієві з 1-4 атомами вуглецю в кожній алкільній частини, тріалкілсульфонієві з 1-4 атомами вуглецю в кожній алкільній частини, циклоалкіламонієві з п'ятьма або шістьма атомами вуглецю в циклоалкільній частині і діалкілбензиламонієві з 1-2 атомами вуглецю в кожній алкільній частині солі сполук формули (І), в якій A, Q, R1, R2, R3, R4 і R5 мають переважно зазначене вище значення. Вищевказані загальні або зазначені в переважних областях значення залишків відносяться як до кінцевих продуктів формули (І), так і також, відповідно, до необхідних в кожному випадку для їх одержання вихідним речовинам, відповідно, проміжним продуктам. Ці значення залишків можна комбінувати будь-яким образом один з одним, отже, також між зазначеними областями кращих сполук. Згідно винаходу, переважні ті сполуки формули (І), у яких мається комбінація вищевказаних як переважні значень залишків. Згідно винаходу, особливо переважні ті сполуки формули (І), у яких мається комбінація вищевказаних як особливо переважні значень залишків. Згідно винаходу, найбільш переважні ті сполуки формули (І), у яких мається комбінація вищевказаних як найбільш переважні значень залишків. Згідно винаходу, найчастіше переважні сполуки, у яких R1, R2, R3 або А мають одне з зазначених як найчастіше переважні значень. Приклади пропонованих за винаходом сполук формули (І) зазначені в нижченаведених групах. Група 1 (IA-1) A, Q, R1, R2 і R3 мають у цій групі сполук, наприклад, нижченаведені значення: Група 2 (IA-2) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 3 (IA-3) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 4 (IA-4) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 5 (IA-5) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 6 (IA-6) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 7 (IA-7) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 8 (IA-8) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 9 (IA-9) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 10 (IA-10) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 11 (IA-11) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 12 (IA-12) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 13 (IA-13) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 14 (IA-14) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 15 (IA-15) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 16 (IA-16) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 17 (IA-17) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 18 (IA-18) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 19 (IA-19) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 20 (IA-20) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 21 (IA-21) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 22 (IA-22) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 23 (IA-23) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 24 (IA-24) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Група 25 (IA-25) A, Q, R1, R2 і R3 при цьому, наприклад, мають зазначене вище в групі 1 значення. Нові заміщені тієніл(аміно)сульфонілсечовини загальної формули (І) відрізняються сильною гербіцидною дією. Нові заміщені тієніл(аміно)сульфонілсечовини загальної формули (І) одержують, якщо (а) аміноазини загальної формули (II): (II) в якій A, R1 і R2 мають вищевказане значення, вводять у взаємодію з тієніл(аміно)сульфонілізоціанатами загальної формули (III): (III) в якій Q, R4 і R5 мають вищевказане значення, в разі потреби, в присутності допоміжного для реакції засобу і, в разі потреби, в присутності розріджувача; або, якщо (б) заміщені аміноазини загальної формули (IV): (IV) в якій A, R1 і R2 мають вищевказане значення, Ζ означає атом галогену, алкоксил або арилоксигрупу; і R має зазначене вище для R3 значення або означає групу -C(O)-Z; вводять у взаємодію з похідними тіофену загальної формули (V): (V) в якій Q, R4 і R5 мають вищевказане значення, в разі потреби, в присутності допоміжного для реакції засобу і, в разі потреби, в присутності розріджувача; або, якщо (в) аміноазини загальної формули (II): (II) в якій A, R1 і R2 мають вищевказане значення, вводять у взаємодію з похідними тіофену загальної формули (VI): (VI) в якій Q, R4 і R5 мають вищевказане значення і Ζ означає атом галогену, алкоксил або арилоксигрупу, в разі потреби, в присутності допоміжного для реакції засобу і, в разі потреби, в присутності розріджувача; або, якщо (г) аміноазини загальної формули (II): (II) в якій A, R1 і R2 мають вищевказане значення, вводять у взаємодію з хлорсульфонілізоціанатом, в разі потреби, в присутності розріджувача, і утворені при цьому хлорсульфоніламінокарбоніламіноазини загальної формули (VII): (VII) в якій A, R1 і R2 мають вищевказане значення, після проміжного виділення або "in situ", вводять у взаємодію з заміщеними амінотіофенами загальної формули (VIII): (VIII) в якій R4 і R5 мають вищевказане значення, в разі потреби, в присутності допоміжного для реакції засобу і, в разі потреби, в присутності розріджувача; і, в разі потреби, отримані по способах (а), (б), (в) або (г) сполуки формули (І) звичайними методами переводять у солі. Якщо як вихідні речовини використовують, наприклад, 2-аміно-4-метокси-6-метилпіримідин і 4етоксикарбоніл-2-трифторметилтієн-3-ілсульфонілізоціанат, то протікання реакції у випадку пропонованого за винаходом способу (а) можна представити наступною схемою: Якщо як вихідні речовини використовують, наприклад, 2-метоксикарбоніламіно-4-метокси-6-трифторметил1,3,5-тріазин і 2-етил-4-ізопропоксикарбонілтіофен-3-сульфонамід, то протікання реакції у випадку пропонованого за винаходом способу (б) можна представити наступною схемою: Якщо як вихідні речовини використовують, наприклад, 2-аміно-4-хлор-6-метоксипіримідин і N-(4етоксикарбоніл-2-метилтієн-3-ілсульфоніл)-О-фенілуретан, то протікання реакції у випадку пропонованого за винаходом способу (в) можна представити наступною схемою: Якщо як вихідні речовини використовують, наприклад, 2-аміно-4-метокси-6-трифторметилпіримідин, хлорсульфонілізоціанат і етиловий ефір 3-аміно-2-етилтіофен-4-карбонової кислоти, то протікання реакції у випадку пропонованого за винаходом способу (г) можна представити наступною схемою: Аміноазини, що використані як вихідні речовини для одержання сполук загальної формули (І) у випадку пропонованих за винаходом способів (а), (в) і (г) усі підпадають під формулу (II). В формулі (II) A, R1 і R2 переважно, відповідно, особливо мають ті значення, що вже були зазначені вище в зв'язку з описом сполук формули (І) як переважні, відповідно, як особливо переважні для A, R1 і R2. Аміноазини формули (II) є відомими синтетичними хімікаліями, наявні в продажу. Використовувані далі, як вихідні речовини у випадку пропонованого за винаходом способу (а) тієніл(аміно)сульфонілізоціанати усі підпадають під формулу (III). В формулі (III) Q, R4 і R5 переважно, відповідно, особливо мають ті значення, що вже були зазначені вище в зв'язку з описом сполук формули (І) як переважні, відповідно, як особливо переважні для Q, R4 і R5. Вихідні речовини формули (III) відомі і/або їх можна одержувати відомими способами [див. Європейський патент 30142, заявка на патент США 4481029, заявка на патент США 4599103 і заявка на патент США 4701535]. Тієніл(аміно)сульфонілізоціанати формули (III) одержують, якщо похідні тіофену вищенаведеної загальної формули (V) вводять у взаємодію з фосгеном, відповідно, тіофосгеном, в разі потреби, в присутності алкілізоціанату, як, наприклад, бутилізоціанат, в разі потреби, в присутності допоміжного для реакції засобу, як, наприклад, діазабіцикло[2,2,2]октан, і в присутності розріджувача, як, наприклад, толуол, ксилол або хлорбензол, при температурах у діапазоні від 80°С до 150°С и по закінченні взаємодії летучі компоненти відганяють при зниженому тиску. Заміщені аміноазини, що використані як вихідні речовини у випадку пропонованого за винаходом способу (б) для одержання сполук формули (І) усі підпадають під формулу (IV). В формулі (IV) A, R1 і R2 переважно, відповідно, особливо мають ті значення, що вже були зазначені вище в зв'язку з описом сполук формули (І) як переважні, відповідно, як особливо переважні для A, R1 і R2; Ζ переважно означає атом фтору, хлору, брому, алкоксил з 1-4 атомами вуглецю або феноксигрупу, особливо атом хлору, метоксигрупу, етоксигрупу або феноксигрупу. Вихідні речовини формули (IV) відомі і/або їх можна одержувати відомими способами [див. патент США 4690707, патент ФРН 19501174]. Використовувані далі, як вихідні речовини у випадку пропонованого за винаходом способу (б) похідні тіофену усі підпадають під формулу (V). В формулі (V) Q, R4 і R5 переважно, відповідно, особливо мають ті значення, що вже були зазначені вище в зв'язку з описом сполук формули (І) як переважні, відповідно, як особливо переважні для Q, R4 і R5. Вихідні речовини формули (V) відомі і/або їх можна одержувати відомими способами [див. Європейський патент 30142, заявка на патент США 4481029, заявка на патент США 4599103 і заявка на патент США 4701535, приклади одержання]. Використовувані як вихідні речовини у випадку пропонованого за винаходом способу (в) для одержання сполук формули (І) заміщені похідні тіофену усі підпадають під формулу (VI). В формулі (VI) Q, R4 і R5 переважно, відповідно, особливо мають ті значення, що вже були зазначені вище в зв'язку з описом сполук формули (І) як переважні, відповідно, як особливо переважні для Q, R4 і R5; Ζ переважно означає атом фтору, хлору, брому, алкоксил з 1-4 атомами вуглецю або феноксигрупу, особливо атом хлору, метоксигрупу, етоксигрупу або феноксигрупу. Вихідні речовини формули (VI) відомі і/або їх можна одержувати відомими способами. Використовувані як вихідні речовини у випадку пропонованого за винаходом способу (г) для одержання сполук загальної формули (І) заміщені амінотіофени усі підпадають під формулу (VIII). В загальній формулі (VIII) R4 і R5 переважно, відповідно, особливо мають ті значення, що вже були зазначені вище в зв'язку з описом сполук формули (І) як переважні, відповідно, як особливо переважні для R4 і R5. Вихідні речовини загальної формули (VIII) відомі і/або їх можна одержувати відомими способами [див. Ауст. Дж. Кем. /Aust. J. Chem./, 48, 1907-1916 (1995)]. Як розріджувачі для здійснення пропонованих за винаходом способів (а), (б), (в) і (г) використовують насамперед інертні органічні розчинники. До них відносяться особливо аліфатичні, аліциклічні або ароматичні, в разі потреби, галогеновані вуглеводні, як, наприклад, бензин, бензол, толуол, ксилол, хлорбензол, дихлорбензол, петролейний ефір, гексан, циклогексан, дихлорметан, хлороформ, чотирихлористий вуглець; прості ефіри, такі як діетиловий ефір, диізопроліловий ефір, діоксан, тетрагідрофуран або етиленгликольдиметиловий або -діетиловий ефір; кетони, такі як ацетон, бутанон або метилізобутилкетон; нітрили, такі як ацетонітрил, пропіонітрил або бензонітрил; аміди, такі як Ν,Ν-диметилформамід, Ν,Νдиметилацетамід, N-метилформанілід, N-метилпіролідон або тріамід гексаметилфосфорної кислоти; складні ефіри, такі як метилацетат або етилацетат, а також сульфоксиди, такі як диметилсульфоксид. Пропоновані за винаходом способи (а), (б), (в) і (г) переважно здійснюють в присутності придатного, допоміжного для реакції засобу. В якості таких використовують усі звичайні неорганічні або органічні основи. До них відносяться, наприклад, гідриди, гідроксиди, аміди, алкоголяти, ацетати, карбонати або гідрокарбонати лужних або лужноземельних металів, як, наприклад, гідрид натрію, амід натрію, метилат натрію, етилат натрію, трет-бутилат калію, гідроксид натрію, гідроксид калію, гідроксид амонію, ацетат натрію, ацетат калію, ацетат кальцію, ацетат амонію, карбонат натрію, карбонат калію, гідрокарбонат калію, гідрокарбонат натрію або карбонат амонію, а також третинні аміни, такі як триметиламін, триетиламін, трибутиламін, Ν,Ν-диметиланілін, піридин, N-метилпіперидин, Ν,Ν-диметиламінопіридин, діазабіциклооктан, діазабіциклононен або діазабіциклоундецен. При здійсненні пропонованих за винаходом способів (а), (б), (в) і (г) температури реакції можуть змінюватися в широкому діапазоні значень. В загальному випадку, працюють при температурах від -20°С до +150°С, переважно від -10°С до +120°С. Пропоновані за винаходом способи (а), (б), (в) і (г) здійснюють, в загальному випадку, при нормальному тиску. Однак, пропоновані за винаходом способи також можна здійснювати при підвищеному або зниженому тиску, в загальному випадку, в області від 0,1бар до 10бар. Для здійснення пропонованих за винаходом способів (а), (б), (в) і (г) вихідні речовини використовують, в загальному випадку, у приблизно еквімолярних кількостях. Однак, також можна використовувати один з компонентів у більшому надлишку. Перетворення здійснюють, в загальному випадку, у придатному розріджувачі в присутності допоміжного для реакції засобу і реакційну суміш перемішують, в загальному випадку, протягом декількох годин при необхідній температурі. Обробку здійснюють звичайними способами (див. приклади одержання). З пропонованих за винаходом сполук загальної формули (І), в разі потреби, можна одержувати солі. Такі солі одержують простим образом відповідно до звичайних способів солеутворення, наприклад, шляхом розчинення або диспергування сполуки формули (І) у придатному розчиннику, як, наприклад, дихлорметан, ацетон, третбутилметиловий ефір або толуол, і додавання придатної основи. Потім солі, в разі потреби, після більш тривалого перемішування, можна виділяти шляхом концентрування або фільтрування під вакуумом. Пропоновані за винаходом біологічно активні речовини можна застосовувати такі як дефоліанти, десикантів, засобів для дозбирального знищення бадилля і особливо такі як засоби для знищення бур'янів. Під бур'яном потрібно розуміти всі рослини, що виростають у місцях, де вони небажані. Дія пропонованих за винаходом речовин такі як гербіцидів загальної або селективної дії, залежить власне кажучи від використовуваної кількості. Пропоновані за винаходом біологічно активні речовини можна застосовувати, наприклад, у випадку росту наступних рослин: Двочасткові бур'яни сімейств: Abutilon, Amaranthus, Ambrosia, Anoda, Anthemis, Aphanes, Atriplex, Bellis, Bidens, Capsella, Carduus, Cassia, Centaurea, Chenopodium, Cirsium, Convolvulus, Datura, Desmodium, Emex, Erysimum, Euphorbia, Galeopsis, Galinsoga, Galium, Hibiscus, Ipomoea, Косhiа, Lamium, Lepidium, Lindernia, Matricaria, Mentha, Mercurialis, Mullugo, Myosotis, Papaver, Pharbitis, Plantago, Polygonum, Portulaca, Ranunculus, Raphanus, Rorippa, Rotala, Rumex, Salsola, Senecio, Sesbania, Sida, Sinapis, Solanum, Sonchus, Sphenoclea, Stellaria, Taraxacum, ThIaspi Trifolium, Urtica, Veronica, Viola, Xanthium. Двочасткові культури сімейств: Arachis, Beta, Brassica, Cucunus, Cucurbita, Helianthus, Daucus, Glycine, Gossypium, Ipomoea, Lactuca, Linum, Lycopersicon, Nicotiana, Phaseolus, Pisum, Solanum, Vicia. Однодольні бур'яни сімейств: Aegilops, Agropyron, Agrostis, Alopecurus, Apera, Avena, Brachiaria, Bromus, Cenchrus, Commelina, Cynodon, Cyperus, Dactyloctenium, Digitaria, Echinochloa, Eleocharis. Eleusine, Eragrostis, Eriochloa, Festuca, Fimbristylis, Heteranthera, Imperata, Ischaemum, Leptochloa, Lolium. Monochoria, Panicum, Paspalum, Phalaris, Phleum, Poa, Rottboellia, Sagittaria, Scirpus, Setaria, Sorghum. Однодольні культури сімейств: Allium, Ananas, Asparagus, Avena, Hordeum, Oryza, Panicum, Saccharum, Secale, Sorghum, Triticale, Triticum, Zea. Застосування біологічно активних речовин відповідно до винаходу, однак, не обмежується цими сімействами, а так само поширюється також на інші рослини. В залежності від концентрації, біологічно активні речовини за винаходом придатні для загальної боротьби з бур'янами, наприклад, на промислових спорудженнях, на рейкових шляхах, на дорогах і на площах, що заросли і не зарослими деревами. Біологічно активні речовини за винаходом також можуть бути використані для боротьби з бур'янами в багаторічних культурах, наприклад, у лісах, у насадженнях декоративних деревних порід, плодовоягідних насадженнях, виноградниках, насадженнях цитрусових культур, горіхів, бананів, на кавових плантаціях, чайних плантаціях, насадженнях каучукових дерев, олійних пальм, какао, ягідних насадженнях і хмільниках, на декоративних газонах і спортивних площадках, сінокосно-пасовищних угіддях, а також для селективної боротьби з бур'янами в однолітніх культурах. Пропоновані за винаходом сполуки формули (І) мають сильну гербіцидну активність і широкий спектр дії у випадку застосування в фунті і на надземних частинах рослин. У відомій мірі вони придатні також для селективної боротьби з однодольними і двочастковими бур'янами в однодольних і двочасткових культурах такі як по досходовому способу, так і також по післяслевсходовому спо-собу. Біологічно активні речовини можна переводити в звичайні препаративні форми, такі як розчини, емульсії, порошки, суспензії, дусти, пилеподібні препарати, пасти, розчинні порошки, грануляти, суспензійно-емульсійні концентрати, імпрегновані біологічно активними речовинами природні і синтетичні речовини, а також надтонкі капсулювання в полімерних речовинах. Ці препаративні форми одержують відомим образом, наприклад, шляхом змішання біологічно активних речовин з нейтральними наповнювачами, а саме, з рідкими розчинниками і/або твердими носіями, в разі потреби, при використанні поверхнево-активних речовин, а саме, емульгаторів і/або диспергаторів і/або піноутворюючих речовин. У випадку використання води в якості нейтрального наповнювача можна застосовувати також, наприклад, органічні розчинники такі як допоміжні розчинники. Як рідкі розчинники використовують ароматичні вуглеводні, такі такі як ксилол, толуол або алкілнафталини, хлоровані ароматичні вуглеводні і хлоровані аліфатичні вуглеводні, такі як хлорбензоли, хлоретилени і дихлорметан, аліфатичні вуглеводні, такі як циклогексан або парафіни, наприклад, нафтові фракції, мінеральні і рослинні масла, спирти, такі як бутанол або гликоль, а також їх простий і складний ефіри, кетони, такі як ацетон, метилетилкетон, метилізобутилкетон або циклогексанон, сильно полярні розчинники, такі як диметилформамід і диметилсульфоксид, а також воду. В якості твердих носіїв використовують, наприклад, амонієві солі і природне кам'яне борошно, такі як каоліни, глини, тальк, крейда, кварц, атапульгіт, монтморилоніт або діатомові землі, і синтетичне кам'яне борошно, такі як високодисперсна кремінна кислота, оксид алюмінію і силікати; як тверді носії для гранулятів використовують, наприклад, здрібнені і фракціоновані гірські породи, такі як кальцит, мармур, пемза, сепіолит, доломит, а також синтетичні грануляти з неорганічного й органічного борошна, грануляти з органічного матеріалу, такі як тирса, шкарлупа кокосових горіхів, кукурудзяні качани і стебла тютюнових рослин; у якості емульгаторів і/або піноутворюючих речовин використовують, наприклад, неіонні і аніонні емульгатори, такі як поліоксиетиленові ефіри жирних кислот, прості поліоксиетиленові ефіри жирних спиртів, наприклад, алкіларилполігликолеві ефіри, алкілсульфонати, алкілсульфати, арилсульфонати, а також білкові гідролизати; у якості диспергаторів використовують, наприклад, лігнінсульфитні луги і метилцелюлозу. У препаративних формах можна використовувати поліпшуючі адгезію засоби, такі як карбоксиметилцелюлоза, природні і синтетичні порошкоподібні, гранульовані або латексоподібні полімери, такі як гуміарабік, полівініловий спирт, полівінілацетат, а також природні фосфоліпіди, такі як кефаліни і лецитини та синтетичні фосфоліпіди. Іншими добавками можуть бути мінеральні і рослинні масла. Можна використовувати барвники, такі як неорганічні пігменти, наприклад, оксид заліза, діоксид титану, фероціановий синій, і органічні барвники, такі як алізаринові, азо- і металфталоціанінові барвники, і мікроелементи, такі як солі заліза, марганцю, бора, міді, кобальту,мол ібдену і цинку. Препаративні форми містять, в загальному випадку, 0,1-95мас.%, переважно 0,5-90мас.%, біологічно активної речовини. Пропоновані за винаходом біологічно активні речовини можуть знайти застосування самі по собі або в їх препаративних формах також у суміші з відомими гербіцидами для боротьби з бур'янами, причому можливі готові препаративні форми або резервуарні суміші. Для сумішей використовують відомі гербіциди, наприклад, наступні: ацетохлор, ацифлуорфен(-натрій), аклоніфен, алахлор, алоксидим(-натрій), аметрин, амідохлор, амідосульфурон, анілофос, асулам, атразин, азафенідин, азимсульфурон, беназолін(-етил), бенфурезат, бенсульфурон(-метил), бентазон, бензобіциклон, бензофенап, бензоїлпроп(-етил), біалафос, бифенокс, биспірибак(-натрій), бромобутид, бромофеноксим, бромоксиніл, бутахлор, бутроксидим, бутилат, кафенстрол, калоксидим, карбетамід, карфентразон(-етил), хлометоксифен, хлорамбен, хлоридазон, хлоримурон(-етил), хлорнітрофен, хлорсульфурон, хлортолурон, цинідон(-етил), цинметилін, циносульфурон, клефоксидим, клетодим, клодинафоп-(-пропаргіл), кломазон, кломепроп, клопіралід, клопірасульфурон(-метил), клорансулам(метил), кумілурон, ціаназин, цибутрин, циклоат, циклосульфамурон, циклоксидим, цигалофоп(-бутил), 2,4-D, 2,4DB, 2,4-DP, десмедіфам, діалат, дикамба, диклофоп(-метил), диклосулам, діетатил(-етил), дифензокват, дифлуфенікан, дифлуфензопір, димефурон, димепіперат, диметахлор, диметаметрин, диметенамід, димексифлам, динітрамін, дифенамід, дикват, дитіопір, діурон, димрон, епроподан, ЕРТС, еспрокарб, еталфлуралін, етаметсульфурон(-метил), етофумезат, етоксифен, етоксисульфурон, етобензанід, феноксапроп(Р-етил), фентразамід, флампроп-(-ізопропіл), флампроп(ізопропіл-L), флампроп(-метил), флазасульфурон, флорасулам, флуазифоп(-Р-бутил), флуазолат, флукарбазон, флуфенацет, флуметсулам, флуміклорак(-пентил), флуміоксазин, флуміпропін, флуметсулам, флуометурон, флуорохлоридон, флуорогликофен(-етил), флупоксам, флупропацил, флупірсульфурон-(-метил, -натрій), флуренол(-бутил), флуридон, флуроксипір(-метил), флурпримідол, флуртамон, флутіацет(-метил), флутіамід, фомесафен, глуфозинат(-амоній), глифозат(ізопропіламоній), галосафен, галоксифоп(-етоксиетил), галоксифоп(-Р-метил), гексазінон, імазаметабенз(-метил), імазаметапір, імазамокс, імазапік, імазапір, імазаквін, імазетаптр, імазосульфурон, йодосульфурон(-метил, натрій), йоксиніл, ізопропалін, ізопротурон, ізоурон, ізоксабен, ізоксахлортол, ізоксафлутол, ізоксапірифоп, лактофен, ленацил, лінурон, МСРА, МСРР, мефенацет, мезотріон, метамітрон, метазахлор, метабензтиазурон, метобензурон, метобромурон, (альфа-)метолахлор, метосулам, метоксурон, метрибузин, метсульфурон(метил),мол інат, монолінурон, напроанілід, напропамід, небурон, нікосульфурон, норфлуразон, орбенкарб, оризалін, оксадіаргіл, оксадіазон, оксасульфурон, оксацикломефон, оксифлуорфен, паракват, пеларгоноваі кислота, пендіметалін, пендралін, пентоксазон, фенмедифам, піперофос, претилахлор, примісульфурон(-метил), прометрин, пропахлор, пропаніл, пропаквізафоп, пропізохлор, пропізамід, просульфокарб, просульфурон, пірафлуфен(-етил), піразолат, піразосульфурон(-етил), піразоксифен, пірибензоксим, пірибутикарб, піридат, піримінобак(-метил), піритіобак(-натрій), квінхлорак, квінмерак, квінокламін, квізалофоп(-Р-етил), квізалофоп(-Ртефурил), римсульфурон, сетоксидим, сімазин, сіметрин, сулькотріон, сульфентразон, сульфометурон(-метил), сульфозат, сульфосульфурон, тебутам, тебутіурон, тепралоксидим, тербутилазин, тербутрин, тенілхпор, тіафлуамід, тіазопір, тидіазимін, тифенсульфурон(-метил), тіобенкарб, тіокарбазил, тралкоксидим, тріалат, тріасульфурон, трибенурон(-метил), триклопір, тридифан, трифлуралін і трифлусульфурон. Також можлива суміш з іншими відомими біологічно активними речовинами, такими як фунгіциди, інсектициди, акарициди, нематициди, речовини для захисту від викльовування птахами, речовини для харчування рослин і засобу для поліпшення структури ґрунту. Біологічно активні речовини можна застосовувати індивідуально, у виді їх препаративних форм або приготовлених з них шляхом подальшого розведення форм застосування, таких як готові до вживання розчини, суспензії, емульсії, порошки, пасти і грануляти. Застосування здійснюють звичайним образом, наприклад, шляхом поливання, обприскування, розпилення, розкидання. Пропоновані за винаходом біологічно активні речовини можна наносити як до, так і після появи сходів рослин. їх можна також вносити перед посівом у ґрунт. Кількість біологічно активної речовини для використання може коливатися в широких межах. Воно залежить власне кажучи від роду бажаного ефекту. Загалом, норми витрати складають від 1г до 10кг, переважно від 5г до 5кг, біологічно активної речовини на гектар поверхні ґрунту. Одержання і застосування пропонованих за винаходом біологічно активних речовин випливає з нижченаведених прикладів. Приклади одержання Приклад 1 0,75г (2,9ммоль) 2-феноксикарбоніламіно-4-метокси-6-метил-1,3,5-тріазину розчиняють у 40мол ацетонітрилу і змішують послідовно з 0,75г (3,2ммоль) метилового ефіру 2-метил-3-сульфамоїлтіофен-4-карбонової кислоти і 0,49г (3,2ммоль) діазабіциклоундецену. Реакційну суміш перемішують протягом 12 годин при кімнатній температурі (приблизно 20°С) і потім концентрують у вакуумі, створеному водоструминним насосом. Залишок обробляють дихлорметаном, промивають за допомогою 2н соляної кислоти і води, сушать над сульфатом магнію і фільтрують. Фільтрат концентрують у вакуумі, створеному водоструминним насосом, залишок настоюють з діетиловим ефіром і кристалічним продуктом, що випав в осад, виділяють шляхом фільтрування під вакуумом. Одержують 0,60г (52% від теоретично розрахованої кількості) N-(4-метокси-6-метил-1,3,5-тріазин-2-іл)-N'-(4метоксикарбоніл-2-метилтієн-3-ілсульфоніл)сечовини з температурою плавлення (т.пл.) 195°С. Приклад 2 1,05г (7,5ммоль) хлорсульфонілізоціанату вносять у 75мол дихлорметану. Після охолодження до температури -10°С до цієї суміші при перемішуванні додають по краплях розчин 1,16г (7,5ммоль) 2-аміно-4,6диметоксипіримідину в 30мол дихлорметану і суміш перемішують протягом 30 хвилин при температурі -10°С. Потім при температурі 0°С до цієї суміші додають по краплях розчин 1,28г (7,5ммоль) метилового ефіру З-аміно2-метилтіофен-4-карбонової кислоти і 0,75г (7,5ммоль) триетиламіну в 50мол дихлорметану і реакційну суміш перемішують протягом 12 годин при кімнатній температурі (приблизно 20°С). Після цього до цієї суміші додають 100мол води і 100мол 2 н соляної кислоти, органічну фазу відокремлюють, промивають за допомогою 50мол води, сушать над сульфатом магнію і фільтрують. Фільтрат концентрують у вакуумі, створеному водоструминним насосом і залишок кристалізують з етанолу. Одержують 2,1г (66% від теоретично розрахованої кількості) N-(4,6-диметокси-піримідин-2-іл)-N'-(4метоксикарбоніл-2-метилтієн-3-іламіносульфоніл)сечовини з температурою плавлення 174°С. Аналогічним образом відповідно до методик прикладів 1 і 2, а також відповідно загальному опису пропонованого за винаходом способу одержання можна також одержувати, наприклад, зазначені в нижченаведеній таблиці 1 сполуки загальної формули (І). (I) Таблиця 1 Приклади сполук формули (І) Пр икла А д № Q R1 R2 R3 3 СН NH ОСН3 ОСН3 Η 4 СН NH ОСН3 ОСН3 Η 5 СН NH ОСН3 ОСН3 Η 6 СН ОСН3 ОСН3 Η 7 N - ОСН3 ОСН3 СН3 8 N 9 СН 10 N 11 N ОСН3 СН3 Η СН3 СІ Η OCH2 - N(CH3)2 Η CF3 - SCH3 і-С3Н7 Η 12 СН ОСН3 ОСН3 Η 13 СН ОСН3 ОСН3 Η 14 СН ОСН3 ОСН3 Η R4 нС3Н7 Изо С3Н7 C2H5 СН3 СН3 R5 Т. пл. (°С) С2Н3 140 С2Н5 154 СН3 СН3 СН3 195 194 161 >250 СН3 С2Н5 (Na-соль) СН3 СНз 206 СН3 СНз 212 СН3 СНз ОН2 СН3 СН2С І СН2С СН3 Н2О СН3 Цикл СН3 о 218 183 167 169 пент ил Вихідні речовини формули (V) Приклад (V-1) Стадія 1 Розчин 19,9г (0,29моль) нітриту натрію в 60мол води при температурі від 0°С до 5°С при перемішуванні по краплях додають до розчину 42,7г (0,25моль) метилового ефіру 3-аміно-2-метилтіофен-4-карбонової кислоти в 75мол 10%-ної соляної кислоти. Реакційну суміш перемішують протягом 60 хвилин при температурі від 0°С до 5°С. Потім надлишок нітриту видаляють за допомогою амідосульфокислоти. Суміш після цього при температурі від 0°С до 5°С при перемішуванні додають по краплях до розчину 35г (0,55моль) діоксиду сірки в 300мол дихлорметану. Після додавання 1,5г хлориду одновалентної міді і 1,5г додецилтриметиламонійброміду реакційну суміш перемішують протягом 60 хвилин при температурі 40°С и далі 12 годин при температурі 20°С. Потім до реакційної суміші додають 18мол 35%-ної соляної кислоти, суміш перемішують протягом чотирьох годин при температурі 20°С і після цього фази розділяють. Водяну фазу додатково екстрагують дихлорметаном, об'єднані органічні фази промивають водою, сушать над сульфатом магнію і фільтрують. Фільтрат концентрують у вакуумі, створеному водоструминним насосом і залишок кристалізують з гексану. Одержують 51,7г (81% від теоретично розрахованої кількості) хлорангідриду 4-метоксикарбоніл-2метилтіофен-3-сульфокислоти. Стадія 2 Суміш з 45г (177ммоль ) хлорангідриду 4-метоксикарбоніл-2-метилтіофен-3-сульфокислоти, 34г (354ммоль ) карбонату амонію і 400мол дихлорметану перемішують протягом 12 годин при кімнатній температурі (приблизно 20°С). Після фільтрації, від фільтрату відганяють розчинник у вакуумі, створеному водоструминним насосом, залишок настоюють з діетиловим ефіром і виділяють шляхом фільтрування під вакуумом кристалічний продукт. Одержують 21,5г (52% від теоретично розрахованої кількості) 4-метоксикарбоніл-2-метилтіофен-3сульфонаміду. Приклади застосування Приклад А Досходовий тест Розчинник: 5мас. частин ацетону Емульгатор: 1мас. частина простого алкіларилполігликолевого ефіру Для одержання цільової композиції з біологічно активною речовиною, 1мас. частина біологічно активної речовини змішують із зазначеною кількістю розчинника, додають зазначену кількість емульгатору і концентрат розбавляють водою до бажаної концентрації. Семена тестованих рослин висівають у звичайний ґрунт. Після приблизно 24 години грунт обприскують композицією з біологічно активною речовиною таким чином, що наносять, відповідно, бажану кількість біологічно активної речовини на одиницю площі. Концентрацію робочого розчину вибирають таким чином, що в 1000л води на гектар наносять, відповідно, бажану кількість біологічно активної речовини. Після трьох тижнів оцінюють ступінь ушкодження рослин у відсотках ушкодження в порівнянні з розвитком неопрацьованих контрольних рослин. При цьому: 0% означає, що немає ніякої дії (так як і неопрацьовані контрольні рослини); 100% означає повне знищення. В цьому тесті, наприклад, сполуки відповідно до приклада одержання 1, 2, 3, 4, 5 і 6, частково при гарній сумісності стосовно культурних рослин, як, наприклад, бавовна, кукурудза і соя, утворюють сильну дію проти бур'янів. Приклад Б Післясходовий тест Розчинник: 5мас. частин ацетону Эмульгатор: 1мас. частина простого алкіларилполігликолевого ефіру Для одержання цільової композиції з біологічно активною речовиною, 1мас. частину біологічно активної речовини змішують із зазначеною кількістю розчинника, додають зазначена кількість емульгатору і концентрат розбавляють водою до бажаної концентрації. За допомогою композиції з біологічно активною речовиною обприскують тестовані рослини, що мають висоту 5-15см, так, що наносять, відповідно, бажані кількості біологічно активної речовини на одиницю площі. Концентрацію робочого розчину вибирають таким чином, що в 1000л води на гектар наносять, відповідно, бажані кількості біологічно активної речовини. Після трьох тижнів оцінюють ступінь ушкодження рослин у відсотках ушкодження в порівнянні з розвитком неопрацьованих контрольних рослин. При цьому: 0% означає, що немає ніякої дії (так як і неопрацьовані контрольні рослини); 100% означає повне знищення. У цьому тесті, наприклад, сполуки за прикладами одержання 1, 2, 5 і 6, частково при гарній сумісності стосовно культурних рослин, як, наприклад, ячмінь і пшениця, виявляють сильну дію проти бур'янів.