Спосіб лікування злоякісних пухлин аплідином

1. Cпосіб лікування злоякісних пухлин у людини, що передбачає введення аплідину внутрішньовенною інфузією у дозі 1200-7000 мкг/м 2 площі поверхні тіла відповідно до однієї з наступних процедур: а) 24-годинна інфузія один раз на тиждень протягом трьох тижнів, з наступним одним тижнем відпочинку; б) 24-годинна інфузія один раз на два тижні; в) 1-годинна інфузія один раз на тиждень протягом 3 тижнів через кожні 4 тижні; C2 2 UA 1 3 78186 4 жуть вражати, наприклад, м'язи і кістку і зустрічаantitumour activity", 10th NCI-EORTC Symp New ються в кістках, сечовому міхурі, нирках, печінці, Drugs Cancer Ther (June 16-19, Amsterdam) 1998, легені, привушній залозі або селезінці. Abst 129; Злоякісні пухлини характеризуються інвазивні[Mastbergen, S.C. et al., "Cytoto xicity and neuroстю і мають тенденцію до метастазування в нові cyto xicity of aplidine, a new marine anticancer agent дільниці. Вони розповсюджуються безпосередньо evaluated using in vitro assays", 10 th NCI-EORTC в навколишні тканини і також можуть бути дисеміSymp New Drugs Cancer Ther (June 16-19, Amsterновані через лімфатичну і кровоносну системи. dam) 1998, Abst 131]. Відома множина способів лікування злоякісних У доклінічних дослідженнях аплідин мав залепухлин, в тому числі хір ургічне втр учання і опроміжну від дози цитотоксичну активність відносно нення для локалізованого захворювання і лікарські двох епітеліальних клітинних ліній, СТ-1 і СТ-2, і засоби. Однак, ефективність доступних способів лінії клітин рака ободової кишки людини, НТ-29. лікування багатьох типів злоякісних пухлин є обНайбільш проліферативна лінія, СТ-2, була наймеженою, і потрібні нові, вдосконалені форми лібільш чутливою до аплідину. Крім того, ця сполука кування, що володіють клінічними перевагами. Це зменшувала орнітиндекарбоксилазну активність у особливо вірне для хворих запущеним і/або метавсіх трьох клітинних лініях [Lobo С, Garcia-Pozo статичним захворюванням. Це також вірно і для SG, et al. Effect of dehydrodidemnin В on human пацієнтів, що мають рецидиви запущеного захвоcolon carcinoma cell lines. Anticancer Research. 17: рювання після попереднього лікування традицій333-336, Jan-Feb 1997]. У схожому дослідженні ними способами, додаткове лікування яких тими ж аплідин в концентрації 50нмоль/л інгібував зроссамими способами є в більшості випадків неефектання ліній клітин рака молочної залози, MDAтивним внаслідок придбання стійкості або обмеMB231 і MCF-7 на 17 і 47%, відповідно. В обробжень в застосуванні цих способів лікування через лених клітинах спостерігалося значне збільшення пов'язану з ними токсичність. вмісту спермідину і сперміну [Gomez-Fabre PM, Хіміотерапія грає важливу роль в лікуванні DePedro Ε, et al. Polyamine contents of human злоякісних пухлин, оскільки вона необхідна для breast cancer cells treated with the cytoto xic agents лікування запущених злоякісних пухлин з видалеchlorpheniramine and dehydrodidemnin B. Cancer ними метастазами і часто є корисною для зменLetters. 113: 141-144, 26 Feb 1997]. Проточношення пухлини перед хірургічним втручанням, і цитометричний аналіз показав, що аплідин не вибули розроблені численні протиракові лікарські кликав яких-небудь видимих порушень клітинного засоби на основі різних механізмів дії. циклу [Erba E, Balconi G, et al. Cell cycle phases Дегідродидемнин В, в цей час відомий як апліpertubations induced by new natural marine comдин, є об'єктом [в W091/04985]. pounds. Annals of Oncology. 7 (Suppl. 1): 82, 1996]. Додаткова інформація про аплідин може бути У мишей аплідин виявляв активність проти імзнайдена, наприклад, в: плантованих лейкозу Р388 і меланоми В16, з оп[Jimeno, J., "Exploitation of marine microorganтимальною дозою 160мкг/кг. У протилежність диisms and invertebrates: Anticancer drugs from marine демнину В, аплідин виявляв активність у origin", IBC Conf Discov Drugs from Nat Novel Apвідношенні підшкірно імплантованих карцином proaches New Sources (Dec 8-9, London) 1994, Lewis легенів [Faircloth G, Rinehart K, et al. Dehy1994]; drodidemnin В a new marine derived anticancer [Faircloth, G. et al., "Dehydrodidemnin В (DDM) a agent with activity against experimental tumour modnew marine derived anticancer agent (MDA) with acels. Annals of Oncology. 7 (Suppl. 1): 34,1996]. tivity against experimental tumour models", 9 th NCIБезперервний вплив низьких концентрацій апEORTC Symp New Drugs CancerTher (March 12-15, лідину інгибував зростання ряду ліній пухлинних Amsterdam) 1996, Abst 111]; клітин, в тому числі не-ходжкінської лімфоми, ме[Sakai, R. et al., "Structure-activity relationships ланоми і рака молочної залози, рака яєчника і неof the didemnins", Journal of Medicinal Chemistry дрібноклітинного рака легеня. Величина ефекту 1996, 39 (14): 2819]; залежала від часу впливу і виявилася досяжною [Urdiales, J.L. et al., "Antiproliferative effect of при не-мієлотоксичних концентраціях. Клітинні лінії dehydrodidemnin В (DDB), a depsipeptide isolated не-дрібноклітинного рака легеня, рака молочної from Mediterranean tunicates", Cancer Letters 1996, залози і меланоми були чутливі до безперервного 102(1-2): 31 Faircloth, G. et al., "Preclinical characвпливу аплідину в концентраціях 0,001мкмоль/л. terization of aplidine (APD), a new marine anticancer Аплідин мав токсичність, схожу з такою доксорубіdepsipeptide (MADEP)", Proc Amer Assoc Cancer цину проти клоногенних стовбурних кровотворних Res 1997. 38: Abst 692]; клітин [Depenbrock Η, Peter R, et al. In vitro activity [Depenbrock, H. et al., "In vitro activity of aplidine, of aplidine, a new marine-derived anti-cancer a new marine-derived anti-cancer compound, on compound, on freshly explanted clonogenic human freshly explanted clonogenic human tumour cells and tumour cells and haematopoietic precursor cells. haematopoietic precursor cells", British Journal of British Journal of Cancer. 78: 739-744, No. 6, Sep Cancer 1998. 78(6): 739]; 1998]. [Faircloth, G. et al., "Aplidine (aplidine) is a novel Аплідин виявляв значну активність відносно marine-derived depsipeptide with in vivo antitumour ксенотрансплантатів злоякісних пухлин людини у activity", Proc Amer Assoc Cancer Res 1998, 39: мишей. При максимальній переносній дозі 2,1мг/кг Abst 1551]; аплідин викликав майже повні ремісії у деяких Faircloth, G. et al., "Preclinical development of тварин з відношенням розміру пухлин оброблених aplidine, a novel marine-derived agent with potent мишей до розміру пухлин у контрольних мишей 5 78186 6 (О/К) 9%. При 1,25мг/кг спостерігалася значна акяк таксанові лікарські засоби (наприклад, таксол, тивність проти пухлин шлунка (О/К 14%), а також паклітаксел, таксотере, доцетаксел), подофілотокінгібування зростання пухлини передміхурової сини або алкалоїди Vinca (вінкристин, вінбластин); залози (О/К 25%) [Faircloth G, Grant W, et al. Preb) антиметаболітні лікарські засоби (такі як 5clinical development of aplidine, a novel marineфтор урацил, цитарабін, гемцитабін, пуринові анаderived agent with potent antitumour activity. Annals логи, такі як пентостатин, метотрексат); of Oncology, 9 (Suppl. 2): 34, 1998]. c) алкилуючі агенти або сполуки азотистого іпАвтори даного винаходу розробили способи риту (такі як нітрозосечовини, циклофосфамід або лікування пацієнтів-людей аплідином, що привоіфосфамід); дять до клінічного поліпшення. d) лікарські засоби, що впливають на ДНК, такі Таким чином, даний винахід відноситься до як антрациклінові лікарські засоби адріаміцин, доспособу лікування будь-якого ссавця, особливо ксорубіцин, фарморубіцин або епірубіцин; людини, ураженої злоякісною пухлиною, що пее) лікарські засоби з топоізомеразамиредбачає введення ураженому індивідуум у терамішенями, такі як етопозид; певтично ефективної кількості аплідину або його f) гормони і агоністи або антагоністи гормонів, фармацевтичної композиції. такі як естрогени, антиестрогени (тамоксифен і Даний винахід відноситься також до фармацеродинні сполуки) і андрогени, флутамід, лейпровтичних препаратів, які містять як активний інгререлін, госерелін, ципротрон або октреодид; дієнт аплідин, а також способам їх приготування. g) лікарські засоби, які впливають на трансдуПриклади фармацевтичних композицій вклюкцію сигналів в пухлинних клітинах, в тому числі чають в себе рідкі (розчини, суспензії або емульсії) похідні антитіл, такі як герцептин; з відповідним складом для внутрішньовенного h) алкілуючі лікарські засоби, такі як утримуючі введення, і вони можуть містити чисту сполуку або платину лікарські засоби (цисплатин, карбоплатин, сполуку в комбінації з будь-яким носієм або іншиоксаліплатин, параплідинеатин) або нітрозосечоми фармацевтично активними сполуками. вини; Введення сполук або композицій даного винаі) лікарські засоби, що потенційно впливають ходу засноване на Протоколі дозування переважна метастазування пухлин, такі як інгібітори метано за допомогою внутрішньовенного введення. лопротеїназ позаклітинного матриксу; Автори вважають за краще використати час інфузії j) генотерапію і антисмислові агенти; до 72 годин, більш переважно 1-24 години, найk) утримуючі антитіла терапевтичні засоби; більш переважно близько 1, близько 3 або близько l) інші біоактивні сполуки морського походжен24 годин. Короткі періоди часу інфузії, які дозвоня, особливо кахалалід F або ектеїнасцидини, такі ляють провести обробку без знаходження протяяк et-743; гом ночі в лікарні, є особливо бажаними. Однак, m) захисні агенти скелетних м'язів, такі як карінфузія може продовжуватися близько 24 годин нітинові добавки; або навіть більш довго, якщо потрібно. Інфузія о) інші лікарські засоби, які елімінують побічні може проводитися при відповідних інтервалах із ефекти аплідину, такі як протиблювотні засоби; схемами, що варіюються, як ілюстрація, один раз р) більш часто лікарські засоби, які дозволяна тиждень, двічі на тиждень або більш часто проють вводити аплідин в дозі, що рекомендується і тягом тижня, з повторенням кожний тиждень з несправлятися з токсичністю. обов'язковими перервами звичайно на один тижАвтори винаходу знайшли, що аплідин інгібує день. експресію гена (FLT1), що кодує рецептор васкуДодаткове керівництво забезпечується далі в лярного ендотеліального фактора росту (VEGF). цьому тексті. Крім того, було виявлено, що аплідин сильно Точна доза цієї сполуки буде варіюватися відінгібує продукування самого білка VEGF п ухлинповідно до конкретної композиції, способу введенними клітинами. ня і конкретного стану хазяїна і пухлини, що підляСекреція VEGF клітинною масою, зокрема, гає лікуванню. Повинні братися до уваги інші масою пухлинних клітин, спричиняє утворення de чинники, такі як вік, вага тіла, стать, дієта, час ввеnovo кровоносних судин (ангіогенез), що приводення, швидкість екскреції, стан хазяїна, комбінації дить до утворення нових кровоносних судин, що лікарських засобів, чутливість реакції і тягар заутворюються в напрямі цієї клітинної маси і утвохворювання. Введення може проводитися безперюючим мережу капілярів, яка здатна кроворервно або періодично в межах максимально пезабезпечувати цю клітинну масу для її тривалої реносної дози. проліферації. Очікується, що ці ефекти, зокрема, Сполука аплідин і композиції даного винаходу продемонстроване усунення продукування VEGF можуть застосовуватися з іншими лікарськими пухлинними клітинами, будуть сильно інгібувати засобами для забезпечення комбінованої терапії. здатність пухлинних клітин продовжувати ангіогеІнші лікарські засоби можуть утворювати частину нез. Крім того, VEGF необхідний безпосередньо тієї ж самої композиції або можуть забезпечуватидля деяких пухлинних клітин з кровотворної тканися у вигляді окремої композиції для введення в той ни (таких як клітини MOLT4 лейкозу людини) як же самий час або в інший час. Ідентичність інших фактор росту. лікарських засобів не обмежується конкретно, і Таким чином, можна прогнозувати, що аплідин відповідні кандидати включають в себе: володіє інгібуючою, дією на васкуляризацію de a) лікарські засоби з антимітотичними ефектаnovo зростаючих первинних пухлин або метастами, що особливо впливають на елементи цитоскезів, інгібуючи таким чином зростання пухлин, які, лету, в тому числі модулятори мікротрубочок, такі як відомо, вимагають васкуляризації для зростан 7 78186 8 ня. Аплідин повинен бути також активним на гемоАплідин постачають і зберігають у вигляді степоетичних пухлинах. рильного ліофілізованого продукту, що складаєтьКрім того, відомо, що аплідин модулює функся з аплідину і наповнювача в композиції, придатцію кальцієвих каналів в клітинах. ній для терапевтичного застосування. Пухлини сечового міхура є одним з типів пухСолюбілізований аплідин виявляє істотну делин, понадекспресуючих рецептор епітеліального градацію в умовах тестування теплового і світлофактора росту (EGF), який приводить до позитиввого стресу, і була розроблена ліофілізована доної регуляції VEGF і рецептора VEGF. Вважається, зована форма, [див. W099/42125], включений тут що скріплення VEGF з його рецептором приводить як посилання. У переважному в цей час варіанті до стимуляції зростання клітин за допомогою тимліофілізацію виконували з розчину аплідину часових локальних змін вмісту іонів кальцію крім 500мг/мл в 40% (об./об.) трет-бутанолі у воді для інших механізмів передачі сигналу. Очікується, що ін'єкцій (Wfl), утримуючої 25мг/мл D-маніту як об'сполука, що інгібує дію VEGF, інгібує такі пухлини. ємний агент. Було виявлено, що прототип, що місЕкспериментально було виявлено, що аплідин тить 500мг аплідину і 25мг D-маніту як об'ємний має надзвичайно високу активність відносно рака агент на флакон, був оптимальною композицією сечового міхура людини (даючи повні ремісії в відносно розчинності, тривалості циклу ліофілізації деяких моделях тварин), відповідно до цього проі дозових вимог в клінічних випробуваннях. Було гнозування. виявлено, що оптимальним розчином для відтвоМожна передбачити, що аплідин має протипурення була суміш 15/15/70% (об./об./об.) Cremaхлинну активність широкого спектра внаслідок phor ЕL/етанол/WfI (CEW). Як відтворений пройого впливів на велике число пухлин. дукт, так і розведення (до 1:100об./об.) Дія на VEGF є більше вузькоспецифічною, відтвореного продукту нормальним сольовим розоскільки вона включає в себе інгібування утворенчином, мабуть, були стабільними протягом щоня нових кровоносних судин. Крім дій на кровоноснайменше 24 годин після приготування. Дані відні судини, деякі пухлини мають потребу в VEGF носно терміну придатності, доступні досі, безпосередньо для клітинного зростання (а саме, показують, що ця композиція є стабільною протялейкоз, лімфоми, пухлини сечового міхура і пухлигом щонайменше 1 року при зберіганні при 4°С в ни яєчників). темряві. Таким чином, автори розробили спосіб лікуПриготування інфузійного розчину виконують вання ангіогенного стану, що передбачає введентакож при асептичних умовах взяттям об'єму відня аплідину. Зокрема, автори розробили спосіб твореного розчину, відповідного дозі, розрахованій лікування пухлини, яка залежить від ангіогенного для кожного пацієнта, і повільним введенням непроцесу. Далі, даний винахід відноситься до спообхідного об'єму відтвореного розчину в інфузійсобу приготування інгібітору ангіогенезу, інвазії ний мішок або склянку, що містить між 100 і рака або метастазування рака, що передбачає 1000мл 0,9% хлориду натрію, після чого все гомозмішування ефективної дози аплідину з фармацегенізують повільним ручним струшуванням. Інфувтично прийнятним носієм. зійний розчин аплідину повинен бути введений Автори розробили також спосіб лікування тавнутрішньовенно, максимально швидко, протягом ких, що не відносяться до пухлин пов'язаних з ан48 годин після приготування. ПВХ і поліетиленові гіогенезом порушень, таких як ретинопатія. інфузійні системи, а також системи з прозорого Зокрема, автори розробили способи лікування скла є переважними матеріалами для контейнерів порушень ангіогенезу, таких як таке, що включає і трубок. новоутворення, включаючи метастази; очних стаВведення виконують у вигляді циклів, в перенів, таких як відторгнення рогівкового транспланважному способі застосування внутрішньовенну тата, діабетична ретинопатія, ретролентальна інфузію аплідину надають пацієнтам в перший фіброплазія і неоваскулярна глаукома; виразкових тиждень кожного циклу, пацієнтам дають приходизахворювань, таких як виразка шлунка; і інших ти в нормальний стан протягом іншого періоду станів, таких як інфантильні гемангіоми, ангіофібциклу. Переважна тривалість кожного циклу старома носоглотки і аваскулярний (безсудинний) новить 3 або 4 тижні; якщо необхідно, можуть пронекроз кістки; і порушень жіночої репродуктивної водитися множинні цикли. Лікарський засіб може системи, таких як ендометріоз. також вводитися в кожний з перших днів кожного Реакції у відповідь у ракових пацієнтів спостециклу. Затримки введення дози і/або зниження рігали в клінічних випробуваннях з аплідином, і дози і корекції схеми введення виконують по мірі вони продемонстрували застосовність цього спонеобхідності в залежності від переносності процесобу лікування. дур індивідуальним пацієнтом, зокрема, зниження Клінічні випробування фази І і фармакокінетидози рекомендуються для пацієнтів з більш височний аналіз демонструють, що аплідин надає покими вмістами в плазмі трансаміназ або лужної зитивне терапевтичне вікно з токсичністю, що підфосфа тази печінки або білірубіна в порівнянні з дається контролю в діапазоні, необхідному для нормальними рівнями. клінічної ефективності в лікуванні ракових пацієнРекомендована доза (РД), є самою високою тів. дозою, яка може безпечно вводитися пацієнту, Цей спосіб складається у введенні лікарського даючи переносну, що піддається контролю і обозасобу внутрішньовенною інфузією протягом періротну токсичність відповідно до критеріїв загальної оду 72 годин або менш при рівні дози (РД), що токсичності, встановлених Національним онкологірекомендується в комбінації або без комбінації з чним інститутом США, з не більш, ніж двома з 6 іншими терапевтичними агентами. пацієнтів, що виявляють яку-небудь обмежуючу 9 78186 10 дозу токсичність (DLT). повідь продемонстрували доказ клінічної користі Основне керівництво по терапії злоякісних пудля пацієнтів. хлин часто рекомендує вводити хіміотерапевтичні Визначення для токсичності для пацієнтів заагенти в найвищій безпечній дозі, при якій токсичпозичені з ВОЗ (Всесвітньої організації охорони ність є такою, що піддається контролю, для отриздоров'я) і ці реакції у відповідь визначені згідно з мання максимальної ефективності [DeVita, V.T. Ir., критеріями реакцій ВОЗ. Hellman, S. and Rosenberg, S.A., Cancer: Principles Об'єктивні реакції отримували в пацієнтах із and Practice of Oncology, 3rd ed., 1989, Lipincott, запущеними і/або метастатичними раковими заPhiladelphia]. хворюваннями, що не піддаються попереднім споDLT для аплідину з використанням даного собам лікування, які включали в себе реакції, описпособу лікування визначали в клінічних випробусані в прикладах. ваннях. Ці випробування встановили рівень дози, Зокрема, лікування з використанням даного що рекомендується для протоколів введення доз способу показало реакції у відповідь в ракових різного роду. пацієнтах із запущеним і/або метастатичним заАплідин може безпечно вводитися при рівні хворюванням, які виявляли запущене захворюдоз, відповідному рекомендованій дозі (РД) або вання після більш раннього лікування звичайними при більш низькому рівні. сталими способами терапії. Інфузія є в цей час переважною процедурою, Таким чином, переважний спосіб даного винапричому типові схеми введення включають в себе ходу включає в себе ідентифікацію ракових пацієнаступне: нтів, які лікувалися з приводу рака, зокрема, паціє24-годинна інфузія один раз на тиждень протянтів, які отримували хіміотерапію, і лікування їх гом ряду тижнів, наприклад, трьох тижнів, з подааплідином. льшим одним тижнем відпочинку; Фіг.1 показує зменшення експресії flt-1, що 24-годинна інфузія кожні два тижні; спостерігається з використанням мікроматриць, 1-годинна інфузія один раз на тиждень протяпідтверджене аналізом ОТ-ПЛР. гом 3 тижнів кожні 4 тижні; Фіг.2 показує зменшення в мРНК fit-1, індукоінфузія один раз на день, наприклад, 1 година ване аплідином в клітинах MOLT-4. Фіг.3а і 3b показують аутокринну петлю VEGF´ 5 днів кожні 3 тижні; і flt-1 в клітинах MOLT-4 і дію аплідину. інфузія, наприклад, 3 години кожний другий Фіг.4 показує, що аплідин інгібує секрецію тиждень. VEGF з клітин MOLT-4. Зокрема, внутрішньовенна інфузія може проФіг.5 показує індуковане аплідином інгібування водитися у вигляді 24-годинної інфузії один раз на тиждень протягом 3 тижнів кожні 4 тижні. Додаткосекреції VEGF. Фіг.6 показує сильне зменшення рівнів мРНК ві дані даються в прикладах 3, 4, 11 і 12. Мабуть, VEGF в клітинах MOLT-4. доза, що рекомендується 3750мкг/м 2/тиждень ´3 є Фіг.7 показує, що аплідин не зменшує активвідповідною. Цей протокол був виправлений і паність промотору VEGF, трансфікованого в клітини цієнти будуть тепер проходити лікування з викориMOLT-4. станням іншої схеми введення, яка здається можФіг.8 показує, що аплідин не інгібує скріплення ливою: 3-годинна інфузія кожні 2 тижні без факторів транскрипції HIF-1 і АР-1 з їх консенсунсвідпочинку. Див. приклад 12. У випробуванні з 24ними послідовностями-ДНК, присутніми в промогодинною інфузією кожні два тижні пацієнти отриторі VEGF. мують інфузію 7000мкг/м 2/2 тижня. Див. приклади Фіг.9 показує, що аплідин не інгібує скріплення 6, 14 і 18. Пацієнти, включені у випробування фактора транскрипції HIF-1 з його консенсусними 1год./тиждень ´3 кожні 4 тижні, отримують дози до послідовностями-ДНК, присутніми в промоторі 3600мкг/м 2/тиждень ´3 тижнів. Див. приклади 13 і VEGF. 17. Інший протокол, що включає пацієнтів з щоФігури 10а і 10b показують, що VEGF, доданий денною 1-годинною інфузією ´5 днів кожні 3 тижні, 2 до культурального середовища клітин MOLT-1, надає пацієнтам дозу 1200мкг/м /день ´5 днів. При злегка зменшував активність при низьких концентзастосуванні аплідину в комбінації з іншими терараціях аплідину, тоді як при високих концентраціях певтичними агентами може бути необхідною корене було дії. кція доз обох агентів. Фіг.11 показує, що аплідин здатний зменшуваРаніше основні біологічні реакції, повідомлені ти секрецію VEGF з лінії IGROV-1 рака яєчника для введення аплідину, спостерігали в тваринах людини. або в моделях in vitro, які, як добре відомо, є нетоФіг.12 показує, що аплідин також знижує рівні чними відносно їх застосовності для прогнозуванмРНК VEGF в лінії IGROV-1 рака яєчника людини. ня реакції у відповідь в пацієнтах-людях, або в Фіг.13 показує, що аплідин не впливає на пропацієнтах-людях в експериментальних умовах, де моторну активність VEGF, виміряну з використанефективний, безпечний спосіб лікування був недоням системи репортерних генів люцифераступним (або доза, що використовується була токзи/renilla. сичною дозою, значно підвищеною відносно дози, Фіг.14 показує залежність AUC від дози. що рекомендується, або схема введення була Фіг.15а і 15b показує активність в медулярному невідповідною). ракові щитовидної залози: рівні СЕА. У клінічних випробуваннях з використанням Приклади винаходу способу даного винаходу відповідні рівні в плазмі Приклад 1 досягалися в пацієнтах при РД і, що найбільш ваХарактеристика експресії генів в лейкозних жливо, реакції, що об'єктивно вимірюються у від 11 78186 12 клітинах MOLT-4, оброблених отриманою з морсьПриклад 2 ких організмів сполукою аплідином Кореляція виборчої протипухлинної активності Ранні зміни в експресії генів, індуковані апліотриманої з морських організмів сполуки аплідину дином в клітинах MOLT-4, оцінювали з викорисз використанням різних модельних систем танням експресійних матриць кДНК (Atlas Human Різні модельні системи оцінювали для забезCancer, Clontech). Клітини MOLT-4 обробляли пропечення основи для подальшого клінічного дослітягом 1 години концентраціями аплідину, які інгідження. Виборчі протипухлинні активності спостебують зростання на 50%, і тотальну РНК виділяли рігали проти двох гістологічно різних солідних при 0, 1, 6 і 24 годинах після вимивання лікарськопухлин: карциноми шлунка і передміхурової залого засобу. Фільтри гібридизували з рівною кількісзи людини. Сильна in vitro активність відносно зратю 32Р-міченої кДНК. Аналіз результатів проводили зків первинної пухлини шлунка або клітин пухлини з використанням програмного забезпечення ATшлунка Hs746T доводиться величинами ІС 50 146 і LAS IMAGE 1.0. Зміни в експресії генів більші, ніж 450пМ, відповідно. Менш сильна, але не менш в 2 рази, приймали як значущі зміни в експресії виборча ІС50-активність 3,4нМ, була визначена РНК і потім підтверджували з використанням ПЛР. проти пухлинних клітин РС-3 передміхурової залоСпостерігали помітне залежне від часу зменшення зи. Активності in vitro оцінювали в голих гризунах з в експресії VEGF-R1 (flt-1) і його підтверджували використанням підшкірно (sc) імплантованих пухна рівні РНК при допомозі ПЛР і на рівні білка при линних фрагментів або порожнистих волокон (HF), допомозі Вестерн-блотінга. що містять пухлинні клітини. Таблиця 1 Оптимальна доза і активність in vivo амплідину Пухлина Активність (%Т/С) 19% 17% 18% 20% пацюк Доза (мг/кг) 2,1 1,05 1,25 0,7 1,25 0,62 2,10 1,05 0,70 MR1Н254 Передміхурової РС-3 залози пацюк 0,70 33% Схема sc-модель Тварина qd9. Ip ксенотранс-плантат миша q4d´3. Ip 24год. iv інф. ксенотранс-плантат HF миша пацюк qd9. ip Шлунка Лінія ксенотранс-плантат миша q4d´3. ip ксенотранс-плантат миша 24год. Iv інф. 5 дн. iν інф. HF HF Оптимальні активності спостерігали в таких, що мають ксенотрансплантати пухлинах шлунка (17-20%) і передміхурової залози (25-38%) після внутрішньочеревинного (ір) введення. Подальші дослідження спричинили використання пацюків для внутрішньовенних інфузій (iv). З цією зміною схема з 24-годинною інфузією дала схожу активність проти пухлинних клітин шлунка в HF (20%) і пухлинних клітин передміхурової залози в HF (31%). Цитотоксичність була також виявлена з використанням схеми 5-денної інфузії iv проти пухлинних клітин передміхурової залози в HF (33%). Розширені оцінки in vivo не тільки показують, що є сильна відносна кореляція з профілем цитотоксичності in vitro, але також сильна кореляція з моделями in vivo, що використовуються для характеристики пухлинної вибірковості, яка ідентифікувала аплідин як кандидата для клінічної розробки. Приклад 3 Випробування фази І і фармакокінетичне дослідження аплідину, що надається у вигляді 24годинної інфузії один раз на тиждень, в пацієнтах із запущеними солідними пухлинами Дослідження in vivo виявили, що активність in vi vo збільшувалася пролонгуванням тривалості інфузії. У цьому дослідженні лікування проводили з 16 пацієнтами. Характеристики пацієнтів: медіа 25% 30% 34% 38% 31% на віку 55 років, медіана PS 1, відношення чоловіки/жінки 11/5, типи пухлин наступні: голови і шиї 5, нирки 2, ободової кишки 3, прямої кишки 2, саркома 1 і меланома 3, всі були заздалегідь піддані хіміотерапії (лінії XT з медіаною 2). Аплідин вводили у вигляді 24-годинної інфузії при наступних рівнях доз (D1): 133 (3 пацієнта), 266 (3 пацієнти), 532 (3 пацієнти), 1000 (3 пацієнти), 2000 (3 пацієнти) і 3000 (1 пацієнт) мкг/м 2 на тиждень ´3 кожні 28 днів. Не спостерігали лімітуючи х дозу токсичностей (DLT). Повідомлялися тільки слабі негематологічні токсичності, що складаються з нудоти стадії (G) 1, запалення слизової оболонки стадії (G) 1, астенії стадії (G) 1. Флебіт плеча, де вводили лікарський засіб, був у всі х пацієнтів і залежав від концентрації. Фармакокінетичний аналіз виконували у всі х пацієнтів, і він показав рівні в плазмі при рівнях доз (D1) 1000мкг/м 2/тиж. і 2000мкг/м 2/тиж., еквівалентні активній in vitro концентрації (1нг/мл). При рівні дози (D1) 532мкг/м 2/тиж. клінічне поліпшення спостерігали у пацієнта, що заздалегідь отримував хіміотерапію із запущеною меланомою. Приклад 4 Випробування фази І і фармакокінетичне (РК) дослідження аплідину (APL) з використанням схе 13 78186 14 ми введення 24 години один раз на тиждень і зростання дози відбувається до 400, 800, 1600 і На сьогоднішній день, 20 пацієнтів (медіана ві3200мкг/м 2/день. Всього 18 пацієнтів були досліку 58 років, медіана ECOG 1) із запущеними, раніджені (чоловіки/жінки: 7/11, медіана віку 52, OMS ше підданими лікуванню солідними пухлинами 0/1: 10/8). Досі, не спостерігали лімітуючої дозу піддавали лікуванню у випробуванні фази І. Із затоксичності. Серед пацієнтів, що оцінюються токстосуванням схеми введення аплідину (APL) 24 сичність представляла слабу нудоту/блювоту стадії (G) І-ІІ, астенію стадії (G) І-ІІ і спазми, що мають години один раз на тиждень ´3 з подальшим 1 тижнем відпочинку випробовували наступні рівні місце під час або відразу ж після інфузії. При дозах, що оцінюються не повідомлялася нейром'язодоз: 133 (3 пацієнта), 266 (3 пацієнти), 532 (3 паціва токсичність. Один пацієнт із запущеним раком єнти), 1000 (3 пацієнти), 2000 (3 пацієнти), 4500 (3 легеня і документованим прогресуванням пухлини пацієнти) і 3750 (3 пацієнти) мкг/м 2/тиж. При ввепри дозі 1600мг/м 2 розвивав гемолітичну анемію і денні у вигляді 60 циклів (180 інфузій) всі х пацієнтів оцінювали на токсичність. Максимальна перетромбоцитопенію, що розглядали навряд чи пов'язаним з лікарським засобом, що використовується носна доза була 4500 мкг/м 2/тиж. ´3 з м'язовою в дослідженні. Первинний фармакокінетичний токсичністю стадії (G) 3 (біопсія показала м'язову аналіз показав, що лікарський засіб обширно розатрофію типу II), СРК G4 і трансамінітом G3 і ліміподіляється і були визначені концентрації в крові. туючою дозу токсичністю в 2 або 4 пацієнтах. ДисДо більшості профілів концентрації в плазмі підхокомфорт G2 спостерігали в більшості пацієнтів і дить добре модель з 2 компартментами. Кінцевий блювоту G2/3 при 2000мкг/м 2, флебіт був у всі х, період напіввиведення з плазми знаходиться звиале залежав від концентрації. У всіх пацієнтів брачайно в межах 10-24 годин. Клінічне поліпшення ли проби для РК-аналізу (аналізу фармакокінетиспостерігали в пацієнтові з не-ходжкінською лімки) при допомозі LC/MS/MS (РХ/МС/МС). Поперефомою. Досліджується збільшення дози для видні дані вказують на осяжний тканинний розподіл, значення лімітуючої дозу токсичності і дози, яка тривалу елімінацію (t ½ 10-24 год.) і рівні в плазмі буде дозою, що рекомендується у випробуваннях >1нг/мл (величина, активна in vitro). Один пацієнт фази II. із запущеною меланомою, стійкий до ДТІК (дакарПриклад 7 базину)/інтерферону, мав клінічне поліпшення, що Характеристика експресії генів в лейкозних зберігалося протягом >30 тижнів. Це дослідження клітинах MOLT-4 людини, оброблених отриманою з інфузією один раз на тиждень демонструє можз морських організмів сполукою аплідином ливість і активність схеми аплідину (APL) з дозами, У даному дослідженні автори винаходу оціню"щільно" вводяться. Як і очікувалося, нейром'язова вали ранні зміни в експресії генів, індуковані аплітоксичність є такою, що обмежує дозу. Можлива дином в клітинах MOLT-4, з використанням ексдоза, що рекомендується була оцінена як пресійних матриць кДНК (Atlas Human Cancer, 3750мкг/м 2 на тиждень ´3. Clontech). Клітини MOLT-4 обробляли протягом 1 Приклад 5 години концентраціями аплідину, якими інгібують Клінічна фармакокінетика (РК) аплідину (APL) зростання на 50%, і тотальну РНК виділяли при 0, в пацієнтах з солідними пухлинами і не1, 6 і 24 годинах після вимивання лікарського заходжкінськими лімфомами собу. Фільтри гібридизували з рівними кількостями Чотири схеми з внутрішньовенним введенням 32 Р-міченої кДНК. Аналіз результатів проводили з оцінюють згідно з випробуванням фази І: 24використанням програмного забезпечення ATLAS годинна інфузія один раз на тиждень, 24-годинна IMAGE 1.0. Зміни в експресії генів більші, ніж в 2 інфузія кожні два тижні і 1-годинна інфузія 5 послірази, приймали як значущі зміни в експресії РНК і довних днів кожні 3 тижні. Концентрації аплідину в потім підтверджували з використанням ПЛР. Спокрові аналізують рідинною хроматографієюстерігали помітне залежне від часу зменшення в тандемною мас-спектрометрією. Первинні резульекспресії VEGF-R1 (fit-1) і його підтверджували на тати показують накопичення в клітинах крові, і фарівні РНК при допомозі ПЛР і на рівні білка при рмакокінетика в плазмі (РК) характеризується обдопомозі Вестерн-блотінга. Чи бере участь негаширним розподілом (об'єм розподілу звичайно тивна регуляція fit-1 в цитотоксичній і протипухперевищує 200л/м 2) і періодами напіввиведення з линній дії аплідину, досліджується в цей час. У цей плазми порядку 10-24 годин. Відкрита модель з час проводиться також характеристика експресії двох компартментів придатна відповідним обраінших генів, які, мабуть, негативно регулюються зом для більшості профілів після 24-годинної інпісля піддавання дії аплідину. фузії. Для 1-годинних інфузій модель з трьох комКількісні зміни в експресії генів, індуковані аппартментів забезпечує кращу придатність в лідином в клітинах MOLT-4 більшості випадків. Відомо, що отримані рівні в плазмі є активними in vitro. Оцінка додаткових паГен 1 година 6 годин 24 години цієнтів і порівняння фармакокінетики клітин крові і плазми проводиться. Приклад 6 B-RAF +2.0 +2.6 Попередні результати дослідження фази І і FLT-1 -1.5 -5.0 -3.4 фармакокінетичного дослідження аплідину, що FMS +2.7 +2.1 надається у вигляді 24-годинної інфузії кожні 2 ETR + 2.7 тижні, в пацієнтах з солідними пухлинами і неДНК-РК +3.0 +3.8 ходжкінськими лімфомами PLK-1 +3.0 +4.4 Аплідин надають у вигляді 24-годинної інфузії кожні 2 тижні. Початкова доза була 200мкг/м 2/день Зменшення в експресії fit-1, що спостерігаєть 15 78186 16 ся з використанням мікроматриць, підтверджували тій же самій клітинній лінії аналіз з використанням ОТ-ПЛР-аналізом, див. Фіг.1. мікроматриць виявив зміни в експресії різних генів З використанням захисту від РНКаз автори ків ранні періоди часу після обробки. Серед них авлькісно визначали зменшення в мРНК fit-1, індукотори виявили, що VEGF-R1 (flt-1) негативно регуване 20нМ аплідином в клітинах MOLT-4, див. лювався обробкою лікарським засобом і його негаФіг.2. тивна регуляція підтверджувалася нозерн- і Фіг.3а і 3b показують аутокринну петлю VEGFвестерн-блотінг-аналізом. Додаткові дослідження Flt-Ι в клітинах MOLT-4 і дію аплідину в а утокринній показали, що обробка тієї ж самої клітинної систепетлі VEGF-Flt-1. ми цією сполукою приводила до сильного зменАплідин блокує секрецію VEGF з клітин MOLTшення секреції VEGF в середовища. Зменшення 4, див. Фіг.4. Клітини обробляли протягом 1 години секреції VEGF було пов'язане із зменшенням в 20нМ аплідином. VEGF, що секретується в серемРНК, що кодує VEGF, в клітинах MOLT-4, обробдовище, вимірювали при допомозі ELISA в кінці лених аплідином. Намагаючись з'ясувати мехаобробки і після 6 і 24 годин інкубації в не утримуюнізм, при допомозі якого аплідин інгібує секрецію чому лікарського засобу середовищі. VEGF, автори винаходу виявили, що ця сполука не Індуковане аплідином інгібування секреції змінює період напіввиведення мРНК VEGF. ПодібVEGF є залежним від концентрації і спостерігаєтьним чином з використанням аналізу зміщення елеся вже при 5нМ, див. Фіг.5. ктрорухливості автори знайшли, що аплідин не З використанням захисту від РНКаз, спостерізмінював здібності двох факторів транскрипції HIFгали сильне зменшення в рівнях мРНК VEGF в 1 і АР-1 зв'язуватися з їх відповідною (консенсусклітинах MOLT-4 після 20нМ аплідину, див. Фіг.6. ною) послідовністю, присутньою в промоторі Аплідин не зменшує активність промотору VEGF, і не зменшував транскрипцію VEGF при VEGF, трансфікованого в клітини MOLT-4, див. використанні конструкції промотор VEGFФіг.7. Клітини трансфікували промотором VEGF люцифераза в експериментах з тимчасовою (що тягнеться на перші 1000 основ зліва від стартрансфекцією. Зменшена аплідином секреція була тового сайту, пов'язаного з репортерним геном пов'язана із збільшеним внутрішньоклітинним налюциферази) і контрольною плазмідою, що міскопиченням VEGF, що дозволяє передбачити з тить репортерний ген renilla. Потім клітини обробвеликою переконаністю, що ця сполука могла б ляли різними концентраціями аплідину і люцифедіяти через інгібування секреції VEGF. Одночасна разну активність вимірювали після 24 годин і обробка клітин MOLT-4 низькими концентраціями порівнювали з активністю renilla. аплідину і VEGF частково зменшувала активність Аплідин не інгібує скріплення факторів трансаплідину, що передбачає, що цей лікарський засіб крипції HIF-1 і АР-1 з їх консенсусними послідовміг би частково виявляти його активність в цій кліностями-ДНК, присутніми в промоторі VEGF, див. тинній системі за допомогою інгібування аутокринФіг.8. Ядерні екстракти інкубували з різними конної петлі VEGF/VEGF-R1. центраціями аплідину і міченими олігонуклеотидаПриклад 9 ми протягом 60 хвилин. З використанням аналізу Характеристика безпеки in vitro аплідину, морзатримки в гелі спостерігали скріплення HIF-1 або ського природного продукту з хіміотерапевтичним АР-1. потенціалом Аплідин не інгібує скріплення фактора трансПри використанні аналізу цитотоксичності in viкрипції HIF-1 з його консенсусними послідовностяtro CellTiter96 (MTS, Promega) аплідин виявляє ми-ДНК, присутніми в промоторі VEGF, див. Фіг.9. невелику токсичність відносно печінки (AML-12) Ядерні екстракти, отримані з клітин, оброблених або відносно серця (Н9 с2 (2-1); LD50 1мкМ). У прорізними концентраціями аплідину, інкубували з тилежність цьому, аплідин є дуже токсичним для міченими олігонуклеотидами протягом 60 хвилин. клітин скелетного м'яза (L8) і нирок (NPK-52E) З використанням аналізу затримки в гелі спостері(LD50 0,1нМ) з проміжною токсичністю для мієлогали скріплення HIF-1. генних стовбурних клітин (FDC-P1, LD 50 0,1мкМ) VEGF (10нг/мл), доданий в культуральне севідповідно близькому до даних по клінічній токсичредовище клітин MOLT-4, культивованих в 10% ності. Фактично, лімітуючою дозу токсичністю в ФТС, злегка зменшував активність низьких концелюдині є атрофія скелетних м'язів. нтрацій аплідину, тоді як при високих концентраціАплідин виявляє нейротоксичність при більш ях не було дії, див. Фіг.10а, 10b. високих концентраціях in vitro. З використанням Аплідин здатний також зменшувати секрецію флуоресцентного барвника на життєздатність (гоVEGF з лінії клітин IGROV-1 рака яєчника людини, модимера етидію і кальцеїну AM, Molecular Probes) див. Фіг.11. разом з імунохімією автори спостерігали, що приАплідин знижує рівні мРНК VEGF також і в лінії близно 1мкМ аплідину є токсичним для клітин гоIGROV-1 рака яєчника людини, див. Фіг.12. ловного мозку (як для нейронів, так і для астроциАплідин не впливає на активність промотору тів) і рушійних (позитивних у відношенні VEGF, виміряну з використанням системи репорхолінацетилтрансферази) нейронів в спинному терних генів люциферази/renilla, див. Фіг.13. мозку, але позитивних відносно речовини Ρ сенсоПриклад 8 рних нейронів. Чутливість рушійних нейронів може Аплідин інгібує секрецію VEGF і а утокринну допомогти пояснити м'язову атрофію типу II, що петлю VEGF/VEGF-R1 в лінії лейкозних клітин люспостерігається (як передбачалося) в невеликій дини групі пацієнтів, де AUC-концентрація лікарського Було виявлено, що аплідин індукує сильний засобу підвищується внаслідок зменшеної екскреапоптоз в лінії лейкозних клітин людини MOLT-4. У ції. 17 78186 18 Приклад 10 давали 32 пацієнтів (медіана віку 58 років, медіана Випробування фази І аплідину в схемі з 5ECOG 1) із запущеними, раніше лікованими солідденним болюсним введенням кожні 3 тижні в паціними пухлинами. Вони отримали 64 курси (медіаєнтах з солідними пухлинами і лімфомами на/пацієнт 2 (1-6)) при 8 рівнях дози: 133 (3 пацієнМетою було визначення максимальної перети), 266 (3 пацієнти), 532 (3 пацієнти), 1000 (3 носної дози, лімітуючої дозу токсичності (DLT), пацієнти), 2000 (3 пацієнти), 3000 (3 пацієнти) 4500 фармакокінетики (РК) і дози, що рекомендується (4 пацієнти) і 3750мкг/м 2/тиж. (10 пацієнтів). 2 з 3 для випробувань фази 2, яка може вводитися в пацієнтів, що оцінюються мали обмежуючу дозу схемі з 1-годинною внутрішньовенною (iv) інфузією токсичність (DLT) при 4500мкг/м 2/тиж.: оборотну нейром'язову токсичність стадії (G) 4 (перешко´5 днів кожні 3 тижні. Були вибрані пацієнти з соджаючу біопсії м'язову атрофію типу II) і збільшенлідними пухлинами і низькою або проміжною станя СK G4 (1 пацієнт) і скороминущий трансамініт дією не-ходжкінських лімфом. Початкова добова доза аплідину була 80мкг/м 2. Групи з 3 пацієнтів G3 (1 пацієнт). Інші токсичності включали в себе дискомфорт G 1-2 (більшість пацієнтів при 3000 лікували на кожному рівні із зростанням дози відмкг/м 2/тиж.), м'язові спазми, блювоту G1-2 (чутлиповідно до токсичності. 20 пацієнтів лікували з 6 2 ву до протиблювотних засобів) і реакцію місця рівнями дози в діапазоні 80мкг-720мкг/м , 1 пацієнт введення (дуже загальну і залежну від концентразнаходиться в цей час на дозі 960мкг/м 2. Загалом вводили 48 циклів. He-гематологічні токсичності ції). У всіх пацієнтів брали проби для аналізу РК за способом LC/MS/MS (РХ/МС/МС). Фармакокінетибули 1 і 2 стадії (G) з повідомленою втомою у вики є лінійними і профілі відповідають відкритій мопадку всі х пацієнтів. Реакції алергії стадії (G) 1 делі з 2 компартментами. Лікарський засіб має були документовані в 7 пацієнтів. Інші токсичності обширний тканинний розподіл (Vss=611л), високий включали в себе нудоту, анорексію, діарею і тривожність. Не було гематологічних токсичностей. кліренс (0,47л/хв.) і t ½ елімінації 18,8год. Рівні, що підтримуються в плазмі >1нг/мл (активні in vitro) РК-аналіз виконували в лікуванні курсу 1. Концентрації аплідину аналізували LC (рідинною хромаотримували при дозах ³3000мкг/м 2. Один пацієнт тографією) з тандемною мас-спектрографією. Реіз запущеною меланомою, стійкою до зультати передбачають лінійну РК доз з високої ДТІК/інтерферону, мав певне клінічне поліпшення, варіабельністю між пацієнтами. Повний кліренс з що зберігалося протягом >30 тижнів. Чотири додатіла був 0,38л/хв. і медіана t ½ була 14,2год. Досяткових пацієнти мали невеликі реакції або стабільгалися потенційно терапевтичні концентрації в не захворювання протягом ³4 місяців. Таким чиплазмі (>1 мкг/мл). Не були документовані об'єктином, лімітуючими дозу токсичностями (DLT) вні реакції у відповідь. 1 пацієнт з раком ободової аплідину, що вводиться при схемі інфузії один раз кишки був стабільним протягом 9 місяців і 1 паціна тиждень, були оборотна м'язова токсичність і єнт з раком ниркових клітин мав змішану реакцію. трансамінмт, які показали MTD (максимальну пеУ результаті не була документована лімітуюча реносну дозу) 4500мкг/м 2/тиж. Рекомендована дозу токсичність. Розширене дослідження продовдоза для майбутніх випробувань, 3750мкг/м 2/тиж. 2 жується при 960мкг/м . ´3, що вводиться через катетер для центральної Приклад 11 вени, є можливою і пов'язана зі слабою токсичнісКлінічне випробування фази І і фармакокінетю. Приклад 12 тичне дослідження аплідину, новий морського диКлінічне випробування фази І і фармакокінедемнину, що вводиться у вигляді 24-годинної інтичне дослідження аплідину, нового морського фузії один раз на тиждень дидемнину, що вводиться у вигляді 24-годинної Випробування фази І виконували з викорисінфузії один раз на тиждень танням 24-годинної інфузії один раз на тиждень ´3 з подальшим 1 тижнем відпочинку. Лікуванню підХарактеристики пацієнтів Число пацієнтів. Стать (чоловіки/жінки) Медіана віку, літ (діапазон) Виконання ECOG Статус 0 1 2 Раніше променева терапія Раніше хіміотерапія Не було 1 курс 2 курси 3 курси 35 23/12 56,5 (29-74) Тип пухлини Ободової кишки Нирки Голови і шиї 12 6 5 12 18 5 Меланома Шлунку Молочної залози 4 2 1 Саркома м'якої тканини 1 Лімфома Щитовидна залоза Рак невідомого походження 1 1 1 4 9 12 10 19 78186 Дільниці захворюв ання 1 2 3 14 12 9 Зростання доз (пацієнтів Рів ень дози І II III IV V VI VII VIII Всього Доза (мкг/м2/тиж. 133 266 532 1000 2000 3000 4500 3750 Число пацієнтів 3 3 3 3 3 3 4 13 35 Число циклів (діапазон) 9(1-6) 9(2.5) 10(2-6) 7(1-4) 6(2-2) 4(1-2) 5(1-2) 21+0-4) 71+ Найгірші токсичності на пацієнта Рів ень дози І II III IV V VI Число пацієнтів Нудота G2 G3 Астенія G2 G3 Реакція місця G2 введ. Міозит G3 Збільшення G4 СРК Трансамініт G3 G4 Алергія G3 3 3 3 3 3 1 1 1 1 1 3 1 1 1 1 VII VIII (MTD) (RD) 4 13 2 1 3 1 3 1 1 1 2 1 1 Протипухлинна активність Пацієнт №008 - (Мадрид) Спостерігали клінічне поліпшення і скорочення пухлини раніше підданої сильному лікуванню метастатичної меланоми, що не піддається вимірюванню. Біопсія одного з метастатичних пошкоджень не показала наявності залишкової пухлинної тканини. Пацієнт №032 - (Мадрид) Карцинома нирки: скорочення пухлини 20%. Пацієнт №034 - (Мадрид) Медулярна карцинома щитовидної залози. Клінічне поліпшення і SD при лімфангіті легені. Зменшення маркера СЕА (карциноембріонального антигену?). Фармакокінетика Концентрації аплідину в плазмі визначали рідинною хроматографією/тандемною масспектрографією з порогом кількісного визначення 0,25нг/мл і широким лінійним діапазоном до 16,00нг/мл. Всього 15 проб брали до 24 годин після завершення інфузії. Лінійна фармакокінетика в залежності від дози. Висока медіана СІ (кліренсу) (квартілі) 0,47(0,40-0,56)л/хв.) і варіабельність між пацієнтами (коефіцієнт варіації кліренсу (СІ), 45%) Проміжний - тривалий період напіввиведення (t ½) (медіана (квартілі) 18,8 (15,3-25,4) годин). Обширний розподіл з понадфізіологічним об'ємом розподілу (Vss) (медіана (квартілі) 611 (434-733)л). Накопичення в клітинах крові (в 2-8 раз вище, 20 ніж в плазмі). Профілі відповідають відкритій моделі з 2 компартментами. Фіг.14 показує залежність AUC від дози. Висновки Лімітуючі дозу токсичності (DLT) аплідину, що вводиться з використанням цієї схеми, були оборотною м'язовою токсичністю і трансамінітом, що спостерігаються при максимальній переносній дозі (MTD) 4500мкг/м 2/тиж. ´3. Доза, що рекомендується для майбутніх випробувань, 3750мкг/м 2/тиж. ´3 є можливою і пов'язана зі слабою токсичністю (в основному зі слабою астенією). Флебіт в плечі з місцем інфузії був у всі х пацієнтів, залежав від концентрації і його можна було уникнути введенням через катетер центральної вени. Гематологічну токсичність не спостерігали. Фармакокінетика (РК) характеризується лінійною залежністю від дози, відносно пролонгованим знаходженням сполуки в тілі і обширним розподілом. Потенційно активні рівні в плазмі досягалися з 2000мкг/м 2. Продовжується додаткове випробування фази І, що досліджує 3-годинну iv-інфузію кожний другий тиждень. Початкова доза 3000мкг/м 2 кожні 2 тижні. Приклад 13 Випробування фази І аплідину, що вводиться у вигляді 1-годинної внутрішньовенної інфузії один раз на тиждень, в пацієнтах із запущеними солідними пухлинами і лімфомами Дорослих пацієнтів із запущеним захворюванням, PS2 циклами лікування. Сім рівнів доз (DL) від 133мкг/м 2/тиж. до 2 2700мкг/м /тиж. оцінювалися: 102 інфузії оцінювали на токсичність (tox). Гематологічна токсичність не повідомлялася, блювоту, що вимагає профілактики, спостерігали з 800мкг/м 2/тиж. При 2 2700мкг/м /тиж. (4 пацієнта) 1 пацієнт мав гіпербілірубінемію G3, яку вважали лімітуючою дозу, і, отже, досліджували більш детально рівень дози 2700мкг/м 2/тиж. У всіх пацієнтів беруть проби для аналізу фармакокінетики (РК) (LC/ESI-MS/MS = PX/ESI-MC/MC); кінетики були лінійними, медіана Vss=308л/м 2, кліренс (CL) є високим з m=0,60л/міс. і медіана періоду напіввиведення m=14,2год. Рівні в плазмі >1нг/мл через 24 години після інфузії досягаються з 1800мкг/м 2/тиж. Ранні вказівки на активність у випадку рака шлунка були відмічені (1 пацієнт при 1200мкг/м 2). Пацієнт із запущеним раком нирки, стійким до VBIVIFN, мав об'єктивну реакцію (PR легеневі метастази і SD в перітонеальному захворюванні), що продовжується при рівні дози (DL) 2700мкг/м 2/тиж. Аплідин є, мабуть, клінічно застосовним при фармакологічно прийнятних рівнях доз. Приклад 14 Клінічне фази І і фармакокінетичне дослідження аплідину, що вводиться у вигляді 24-годинної 21 78186 22 безперервної інфузії кожний другий тиждень (q2w), змін в експресії генів так рано, як 1 година після в пацієнтах з солідною пухлиною і лімфомою обробки. Через 6 і 24год. витримування в не утриАплідин вводили пацієнтам з солідною пухлимуючому лікарського засобу середовищі спостеріною/NHL (не-ходжкінською лімфомою) у вигляді гали експресію збільшеного числа генів. 24-годинної інфузії/q2w; 35 пацієнтів: (медіана віУ кінці обробки найбільш значущі зміни споку=51, медіана ECOG=1) з солідною пухлиною (32 стерігали в експресії гена ранньої відповіді (ETR) і пацієнти) або NHL (3 пацієнти). 23 з 35 пацієнтів в експресії гена VEGF-R1/flt-1, які відповідно збільшувалися і меншали обробкою. були раніше піддані ³3 попереднім курсам хіміотеРівні ETR поверталися до нормального рівня рапії. Вводили дев'ять рівнів доз (200опісля 6год. і 24год., тоді як рівні fit-1 додатково 7000мкг/м 2/тиж./q2w) і 65 циклів (120 інфузій). Гезбільшувалися після витримування в не утримуюматологічна токсичність не повідомлялася. Токсичому лікарського засобу середовищі. чність складалася з астенії і блювоти у 9-2 пацієнтах і 12-1 пацієнтах, відповідно. Нудота/блюво та Аплідин індукував також збільшення в рівнях B-RAF і Fms, що ясно спостерігається через 6год. стадії G3 (>5000мкг/м 2) ефективно лікувалася і після витримування в не утримуючому лікарського потім попереджалася схемами з 4НТЗ. Кардіальна засобу середовищі. токсичність не повідомлялася. При дозі Зміни, що спостерігаються в цих генах, підтве5000мкг/м 2/тиж./q2w, 2 пацієнти відчували скороминущі м'язові спазми з оборотними підвищеннярджували або ОТ-ПЛР, або нозерн-блот-аналізом. Отримані з аналізу із застосуванням мікроматми СРК-ММ G3. Серед 9 пацієнтів, що отримували риць відмінності в експресії генів (ще не підтвер6000мкг/м 2/тиж., 3 пацієнти відчували збільшення джені ОТ-ПЛР) спостерігали для інших генів, таких СРК-ММ і альдолази після 3-ього введення апліяк PLK-1. дину. Збільшення СРК були стадії G1-2 і не були симптоматичними в 2 пацієнтах, але збільшення Приклад 16 Дослідження фази І аплідину в схемі з 1СРК з м'язовим болем стадії G3 і втратою сили м'язів (DLT) повідомлялися в 1 пацієнтові. Воно годинною інфузією один раз на день ´5 кожні 3 було оборотним і не мало наслідків. М'язова біотижні (5q3w) в пацієнтах з солідними пухлинами і псія не виявила значущого некрозу міоцитів. Ультне-ходжкінськими лімфомами низької або проміжразвукова електронна мікроскопія не виявила ної стадії морфологічної зміни мітохондрій, але показала Результати втрату товсти х філаментів міозину. При Досліджені пацієнти 27 7000мкг/м 2/тиж./q2w досліджували 4 пацієнтів. Що оцінюються на токсичність 24 Фармакокінетичний аналіз (LC/ESI-MS/MS) покаПоза дослідженням 18 зав, що збільшення AUC є лінійним, з великим Запущене захворювання 14 Vss=5391л/м 2, високим кліренсом (332мл/мм.м 2) і Захворювання з розвитком симптомів 2 тривалим кінцевим періодом напіввиведення (15Смерть 1 35год.). Концентрації в плазмі через 24 години Інші (за рішенням лікаря) 1 після завершення інфузії при дозах Характеристики пацієнтів (N=23) ³3000мкг/м 2/тиж./q2w є порівнянними з ефективними in vitro концентраціями (