Пристрій, спосіб та установка для піднімання залізничної рейки

1. Залізнично шляховий рейковий підйомний пристрій (100; 1100; 1100') для піднімання залізничної рейки (210), який має у своєму складі: важіль (105; 1105); і валок (110; 1110), встановлений з можливістю обертання на важелі (105; 1105); важіль (105; 1105), що має можливість обертання для здійснення валком (110; 1110) тиску на рейку (210) таким чином, щоб валок (110; 1110) справляв на неї силу піднімання; який відрізняється тим, що він має кріпильний засіб (160; 2000; 5000), який може закріплювати рознімним чином пристрій (100; 1100; 1100') до вузла скріплювання рейок. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що рейка (210) має головну ділянку і згадана головна ділянка має зворотну поверхню, причому важіль (105; 1105) має можливість обертання таким чином, щоб валок (110; 1110) спирався на ділянку згаданої зворотної поверхні. 3. Пристрій за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що важіль (105; 1105) має можливість обертання таким чином, щоб валок (110; 1110) потрапляв у безпосередній контакт з рейкою (210). 4. Пристрій за п. 2 або 3, який відрізняється тим, що валок (110; 1110) має зовнішню поверхню, ширина якої простягається паралельно осі обертання валка, і тим, що валок (110; 1110) встановлений таким чином, що згадана ширина по суті паралельна до ділянки згаданої зворотної поверхні, коли валок (110; 1110) спирається на неї. 5. Пристрій за будь-яким із попередніх пп., який відрізняється тим, що валок (110; 1110) встановлений таким чином, що його вісь обертання по суті 2 (19) 1 3 93513 4 конфігурацію, що сила, прикладена до ручки або важеля (230; 1230) вручну, утворює силу піднімання. 18. Пристрій за п. 7, який відрізняється тим, що він додатково містить двигун, спарений з передавальним засобом (120, 230; 1120, 1230), який утворює силу обертання. 19. Пристрій за будь-яким із попередніх пп., який відрізняється тим, що кріпильний засіб (160; 2000; 5000) прикріплює пристрій (100; 1100; 1100') до ділянки корпусу затискача вузла скріплювання рейок. 20. Пристрій за п. 19, який відрізняється тим, що кріпильний засіб (160; 2000; 5000) прикріплює пристрій до ділянки корпусу затискача таким чином, що затискач рейок може залишатися всередині ділянки корпусу затискача рейок. 21. Пристрій (100; 1100; 1100') за будь-яким із попередніх пп., який відрізняється тим, що кріпильний засіб (160; 2000; 5000) містить блокувальний держак (160) для затискання та вивільнення пристрою. 22. Пристрій за п. 21, який відрізняється тим, що блокувальним держаком (160) оперують вручну. 23. Пристрій за будь-яким із попередніх пп., який відрізняється тим, що валок (110; 1110) містить підшипник. 24. Пристрій за будь-яким із попередніх пп., який відрізняється тим, що він додатково містить засіб обмеження обертання для обмеження обертання важеля (105; 1105). 25. Пристрій за п. 24, який відрізняється тим, що засіб обмеження обертання обмежує обертання важеля (105; 1105) таким чином, що важіль (105; 1105) обертається з горизонтального положення через кут обертання Ө. 26. Пристрій за п. 25, який відрізняється тим, що Ө становить більше ніж 90 градусів. 27. Пристрій за п. 26, який відрізняється тим, що Ө становить 100 градусів. 28. Пристрій за будь-яким із пп. 24-27, який відрізняється тим, що згаданий засіб обмеження обертання містить елемент, розташований поперек шляху обертання важеля (105; 1105). 29. Пристрій за будь-яким із пп. 24-27, який відрізняється тим, що згаданий засіб обмеження обертання містить блокувальний засіб для тимчасового блокування важеля (105; 1105) у фіксованому положенні. 30. Спосіб піднімання залізничної рейки для піднімання залізничної рейки (210), який відрізняється тим, що він включає обертання важеля (105; 1105) пристрою (100; 1100; 1100') за будь-яким із попередніх пп. для того, щоб валок (110; 1110) тиснув на рейку (210) таким чином, щоб валок (110; 1110) справляв на неї силу піднімання. 31. Установка піднімання залізничної рейки для піднімання залізничної рейки (210), яка має два згадані пристрої (100; 1100; 1100') за будь-яким із пп. 2-29, яка відрізняється тим, що рейка (210) має першу і другу зворотну поверхні на протилежних боках рейки (210), і тим, що важіль (105; 1105) першого зі згаданих пристроїв (100; 1100; 1100') має можливість обертання таким чином, що валок (110; 1110) першого пристрою (100; 1100; 1100') тисне на ділянку згаданої першої зворотної поверхні, і тим, що важіль (105; 1105) другого зі згаданих пристроїв (100; 1100; 1100') має можливість обертання таким чином, що валок (110; 1110) другого пристрою (100; 1100; 1100') тисне на ділянку згаданої другої зворотної поверхні. 32. Установка за п. 31, яка відрізняється тим, що згадані перший і другий пристрої (100; 1100; 1100') прикладають їхні відповідні першу і другу сили піднімання одночасно. 33. Установка за п. 32, яка відрізняється тим, що сума згаданих першої і другої сил піднімання принаймні дорівнює силі, потрібній для піднімання рейки (210). Винахід стосується пристрою, способу та установки для піднімання залізничної рейки. Існують різні способи скріплювання залізничних рейок для формування рейкових колій. Один такий спосіб полягає у скріплюванні рейок болтами для формування ланкової колії. У коліях такої форми відрізки рейки, звичайно довжиною близько 20 метрів, укладають та закріплюють у заданому положенні. У Великій Британії відрізки колії традиційно прикріплюють до шпал, а у США їх традиційно скріплюють з поперечними шпалами або просто шпалами. Після укладання відрізки колії потім з'єднують разом зі сталевими плитами, відомими як рейкові стикові накладки або рейкові накладки. Між рейками навмисно залишають невеликі зазори, відомі як температурні (компенсаційні) шви, розраховані на теплове розширення рейок у спекотну погоду. Додатково, отвори, крізь які проходять болти стикових накладок, звичайно мають овальну форму, яка дозволяє розширення. Якщо не здійснювати профілактичного ремонту, ланкова колія створює характерну вибоїсту (труську), шумну та незручну їзду внаслідок наявності температурних (компенсаційних) швів і не підходить для високошвидкісних потягів, оскільки вона є надто слабкою. У залізничній промисловості звичайно використовують суцільно зварені рейки (CWR) на всіх головних рейкових коліях. У коліях такої форми рейки зварюють разом на декілька кілометрів для формування однієї довгої безперервної рейки. Це усуває потребу у зазорах для розширення, і внаслідок наявності незначної кількості швів рейка є дуже міцною і має гладку поверхню для високошвидкісного ходу. Завдяки міцності зварених колій потяги, що ними прямують, можуть їхати на більших швидкостях і з меншим тертям. Укладання зварених рейок коштує дорожче, ніж укладання ланкових колій, але їх значно дешевше утримувати. Як зазначалося вище, рейки розширюються у спекотну погоду (і скорочуються у холодну погоду). Оскільки зварена колія має дуже мало температурних (компенсаційних) швів, вона може деформу 5 ватись у спекотну погоду і викликати сходження потягу з рейок. Для компенсування теплового розширення у звареній рейці її укладають зі значним натягом. Цей процес загально відомий як напружування і він перешкоджає набагато більшому розширенню рейки під час майбутньої спекотної погоди. Навантаження, прикладене на рейку для створення натягу, обчислюють таким чином, щоб при місцево визначеній температурі рейка розширювалася для зниження натягу до нуля. Ця температура відома як температура, вільна від навантаження (SFT). Температура SFT відрізняється в різних країнах, і у Великій Британії звичайно становить 27C. Фігура 1А доданих креслень є діаграмою, що ілюструє спосіб натягування відрізків рейки. Два відрізки рейки 10 і 20 укладають на низку шпал. Відрізки рейки укладають таким чином, щоб між зрізаними кінцями існував обчислений зазор 30. Зазор обчислюють на основі температури SFT та коефіцієнта розширення рейки. Кожний відрізок рейки 10, 20, показаний на Фігурі 1А, має довжину 900 метрів, проте кожний відрізок рейки може мати будь-яку довжину. Кінець 40, 50 кожного відрізку рейки 10, 20, найдальший від зазору 30, кріплять до шпал на довжину понад 20 м. Це відомо як анкерний відрізок. Машини для створення напруги (звичайно гідравлічні) прикріплюють до вільних кінців рейки 60, 70, і рейки тягнуть у напрямку одна до одної із силою приблизно 60 тон. Ця сила може змінюватись залежно від типу рейки та умов конкретної місцевості. Ця сила розтягування розтягує відрізки рейки 10, 20, доки не зустрінуться вільні кінці 60, 70. Щойно вільні кінці зустрілися, вони можуть бути зварені разом для формування суцільного відрізку рейки. Фігура 1В доданих креслень є графіком, що ілюструє розподіл розтягування рейки вздовж неприкріпленого відрізку рейки в ідеальній ситуації (суцільна лінія) та у практичній ситуації (пунктирна лінія). В ідеальному випадку розтягування відрізку рейки рівномірно розподіляється вздовж неприкріпленого відрізку. Однак, на практиці тертя між відрізком рейки та арматурою шпал призводить до того, що більша частина розтягування відбувається близько до точки натягу (первісно вільний кінець). Наслідком цього має бути концентрація навантаження якомога ближче до зазору і, таким чином, створення перенапруги на рейці на зварному шві. Це може призвести до розламів рейок. З іншого кінця, найближче до анкера, рейка може бути не натягнутою і може зігнутись у спекотну погоду внаслідок теплового розширення. Для зниження цих наслідків тертя за існуючої практики використовують валки, розташовані з періодичними проміжками вздовж незакріпленого відрізку, під час операції натягування. Крім того, якщо колія є вигнутою, застосовують додаткові бокові валки для підтримання рейки у правильному положенні і для протистояння тенденції рейки до просування у напрямі центру вигину. За цієї існуючої практики рейку піднімають за допомогою домкрату, причому валки вставляють під дном рейки, і домкрат опускають. Валки, які 93513 6 використовують за існуючої практики, є простими пристроями, встановленими на плоских плитах. Альтернативно, як це використовують у Франції, валки можуть бути відрізками арматурного стрижня, розміщеними між рейкою та верхівкою залізобетонної шпали. У зв'язку зі згаданою вище існуючою практикою існує низка проблем. Використання окремих домкратів, валків і бокових валків є незручним, і в результаті процес напружування рейки забирає багато часу і дорого коштує. По-перше, використання окремих одиниць обладнання може викликати потребу у залученні декількох людей для координування етапу піднімання рейки, розміщування валків і бокових валків та етапу опускання рейки. Піднімання важкої рейки та розміщування валків під нею є небезпечною операцією для рук, які можуть потрапити у пастку. Хоча існуючі валки зменшують значне тертя, яке інакше б перешкоджало розтягуванню рейки, вони все ж таки викликають певне гальмування вільного руху рейки. Існуючі валки звичайно тиснуть на зворотну поверхню основи (або підошви) рейки. Ця зворотна поверхня звичайно розташована близько до землі, коли рейка перебуває у робочому положенні, і тому зазнає корозії та може збирати бруд. Котіння по такій поверхні не є ідеальним. У патентному документі Великої Британії GB 2334692 розкритий пристрій для піднімання залізничних рейок, який на одному кінці має ручку, а на іншому - систему захватів. При використанні захвати розміщують навкруг головної частини ділянки рейки, і підніманням ручки захвати захоплюють рейку для забезпечення піднімання. Такий пристрій потребує простого піднімання рейки вручну, і в результаті підняти можна лише дуже маленькі відрізки протягом будь-якого розумного періоду часу. Крім того, потрібно використовувати окремі валки та бокові валки разом з цим пристроєм для піднімання рейок. Як зазначалося вище, потреба у використанні окремих валків і бокових валків створює незручності. У патентних документах США US 1663061 і Великої Британії GB 1035743 розкриті пристрої для піднімання залізничних рейок, які мають у своєму складі простий важільний механізм, за допомогою якого залізничну рейку можна підняти вручну. У поєднанні з цими пристроями для піднімання рейок необхідно використовувати окремі валки та бокові валки. Як зазначалося вище, потреба у використанні окремих валків і бокових валків створює незручності. У міжнародній патентній заявці WO 01/96663 і патентному документі Франції FR 2488577 розкриті валкові затискні установки для використання у підніманні залізничної рейки. Ці установки мають у своєму складі паралельну пару валкових механізмів для піднімання, розміщених окремо на відстані. У заявці WO 01/96663 кожний валок обертається на по суті вертикальній осі. У патентному документі FR 2488577 кожний валок обертається на по суті горизонтальній осі. У кожному випадку валкові механізми кріплять на опору для встановлення пари для затискання 7 на залізничній рейці. Для того, щоб підняти рейку, установки мають бути приєднані до носія. Тобто установки мають бути підтримані безрейковою машиною, такою як кран або сигнальний місток. Потребу у такій безрейковій машині вважають недоліком. Таке безрейкове машинне обладнання звичайно дорого коштує, потребує регулярного ремонту, може вимагати великого джерела електричної енергії і його може бути складно транспортувати та надійно розміщувати для використання. Бажано забезпечити пристрій, спосіб та установку, які розв'язують згадані вище проблеми. Також бажано забезпечити пристрій, здатний піднімати рейку і підтримувати її у піднятому положенні. Крім того, бажано забезпечити пристрій, здатний забезпечувати по суті вільне розтягування рейки під силою розтягування, так щоб розподіл розтягування вздовж рейки наближувався до ідеального розподілу, як показано на Фігурі 1В. Крім того, бажано забезпечити єдиний пристрій, здатний замінити існуючі домкрати, валки та бокові валки. Також бажано забезпечити пристрій, яким можна оперувати вручну, так щоб не було потреби у будь-якому безрейковому машинному обладнанні. Крім того, бажано забезпечити пристрій, здатний піднімати рейку з поверхні, окрім зворотної поверхні підошви рейки. Відповідно до втілення першого аспекту цього винаходу забезпечений пристрій піднімання залізничної рейки для піднімання залізничної рейки, який має у своєму складі: важіль; валок, встановлений з можливістю обертання на важелі; причому важіль може обертатись для того, щоб валок тиснув на рейку таким чином, щоб валок справляв на неї силу піднімання; який відрізняється тим, що він має кріпильний засіб, який може закріплювати рознімним чином пристрій до вузла скріплювання рейок. Такий пристрій з перевагою робить непотрібними окремий домкрат і валок. Крім того, через усунення потреби в окремому домкраті та валку також усуваються згадані вище проблеми і ризики стосовно безпеки, пов'язані з узгодженням використання таких домкратів і валків. Використання існуючої установки для скріплення рейок з метою розташування пристрою є переважним, оскільки воно усуває потребу у забезпеченні інших засобів, до яких пристрій може бути прикріплений. Кріпильний засіб може також кріпити пристрій до частини корпусу затискача вузла скріплювання рейок, необов'язково таким чином, що затискач може залишатись прикріпленим до вузла скріплювання рейок. Кріпильний засіб може мати у своєму складі блокувальний держак або натискну кнопку, призначені для закріплювання та вивільнення (розблокування) пристрою. Такими блокувальним держаком або натискною кнопкою у кращому варіанті можна оперувати вручну, так що потреби у будь-якому додатковому машинному обладнанні або інструментах немає. Залізничні рейки звичайно мають головну частину та підошовну частину, причому головна частина має зворотну поверхню. У кращому варіанті важіль можна обертати так, щоб валок тиснув на частину згаданої зворотної поверхні. Одна з переваг спричинення тиснення валка на частину зворо 93513 8 тної поверхні полягає в тому, що така поверхня звичайно є чистою і вільною від корозії та бруду, що дозволяє валку рухатись вільно. У кращому варіанті валок приводять у безпосередній контакт з рейкою. Це може кращим чином забезпечити високий ступінь механічного коефіцієнту корисної дії, в той час як рух розтягуваної рейки передаватиметься безпосередньо до валка. Однак, як альтернатива валок може мати захисний кожух та/або інший елемент, розміщений між валком і рейкою, так щоб валок не потрапляв у безпосередній контакт з рейкою. Це може збільшити термін експлуатації валка, причому захисний кожух (та/або інший елемент) є відносно недорогим для заміни. У кращому варіанті валок може бути встановлений таким чином, щоб ширина зовнішньої поверхні валка була по суті паралельною до частини згаданої зворотної поверхні, коли валок спирається на неї. Тобто валок може бути встановлений під кутом, який забезпечує узгодження зі зворотною поверхнею рейки при використанні пристрою. Таким чином, площу поверхні валка, що несе вагу рейки, можна переважним чином максимізувати. У кращому варіанті валок встановлюють таким чином, щоб його вісь обертання була по суті перпендикулярною до поздовжньої осі рейки, коли валок спричинятиме тиск на рейку. Є перевагою, що ці осі є перпендикулярними, оскільки найвища частина зовнішньої поверхні валка таким чином рухається у по суті тому самому напрямку, що й рейка, коли вона розтягується у довжину. Таким чином, мінімізується будь-яке скорочення між зовнішньою поверхнею валка та рейкою, яке може викликати механічні втрати внаслідок тертя. Крім того, дозволяючи відносно вільний рух рейки у напрямі розтягування, можливо, що розподіл розтягування вздовж відрізку рейки може досягати ідеального розподілу, як показано на Фігурі 1В. У кращому варіанті валок може, при справлянні сили піднімання на рейку, справляти силу підтримання положення на рейку, щоб протистояти руху рейки. Таким чином, руху вигнутого відрізку рейки у напрямі до центру вигину можна протистояти, не потребуючи додаткових бокових валків. Пристрій може додатково мати у своєму складі передавальний засіб, який може передавати силу до важеля для обертання важеля. Таким чином можна уникнути потреби у додатковому передавальному засобі. Передавальний засіб може необов'язково мати у своєму складі вал, спарений з важелем. Вал може у кращому варіанті бути встановлений у принаймні одному упорному підшипнику (підп'ятнику) та/або принаймні з одним упорним підшипником. Такий упорний підшипник (підп'ятник) може забезпечити по суті низькофрикційне обертання вала навкруг своєї осі і може також забезпечити по суті низькофрикційне обертання вала вздовж своєї осі. Такий упорний підшипник може обмежити рух вала вздовж своєї осі. Оскільки валок встановлюють на важелі, а важіль може необов'язково бути спарений з валом, такий упорний підшипник може тим самим дозволити ролику справляти згадану вище силу підтримання положення. 9 У кращому варіанті передавальний засіб пристрою може додатково мати у своєму складі ручку або важіль, які тимчасово прикріплюють до вала. Крім того, така ручка або важіль може мати таку конфігурацію, щоб сила, прикладена до ручки або важеля вручну, створювала силу піднімання. Забезпечуючи можливість піднімання рейки вручну, можна з перевагою уникнути потреби у додатковому безрейковому машинному обладнанні. Необов'язково пристрій може мати у своєму складі двигун, спарений з передавальним засобом, який може генерувати силу обертання, необхідну, щоб валок підняв важіль. Двигун може бути постійно спарений з передавальним засобом або спарений з ним рознімним чином, так що один мотор може бути використаний з декількома пристроями. Використання електричного двигуна може з перевагою обмежити кількість енергії, потрібної операторові пристрою. Валок пристрою може бути підшипником і краще прецизійним підшипником. Такий підшипник може з перевагою забезпечувати піднімальну поверхню, здатну обертатись за умов низького тертя. Пристрій може додатково мати у своєму складі засіб для обмежування обертання, який обмежує обертання важеля. Засіб обертання може мати у своєму складі елемент, розташований поперек шляху обертання важеля з метою скорочення цього шляху. Засіб обертання може, наприклад, обмежити шлях руху важеля з горизонтального положення через кут обертання 0. Кут обертання 9 у кращому варіанті становить більше ніж 90 градусів і може необов'язково дорівнювати 100 градусів. Є перевагою, якщо кут 0 становить більше ніж 90 градусів, так що важіль може бути введений в дію через висхідне вертикальне положення під час піднімання. У такий спосіб вага рейки, що тисне на валок, може утримувати важіль у піднятому положенні. Тобто у кращому варіанті на рейку необхідно справити додаткову силу піднімання для того, щоб обертати важіль назад через вертикальне положення, щоб потім опустити рейку. Можна застосувати додатковий стопор, щоб запобігти обертанню важеля. Відповідно до втілення другого аспекту цього винаходу забезпечений спосіб піднімання залізничної рейки для піднімання залізничної рейки, який має у своєму складі: обертання важеля пристрою, в якому реалізований згаданий вище перший аспект цього винаходу, для того щоб валок тиснув на рейку таким чином, щоб валок справляв на неї силу піднімання. Відповідно до втілення третього аспекту цього винаходу забезпечена установка піднімання залізничної рейки для піднімання залізничної рейки, яка має у своєму складі два згадані пристрої, в яких реалізований згаданий вище перший аспект цього винаходу, яка відрізняється тим, що рейка має першу і другу зворотні поверхні на протилежних боках рейки, і яка відрізняється тим, що важіль першого зі згаданих пристроїв обертається таким чином, що валок першого пристрою тисне на частину згаданої першої зворотної поверхні, і яка відрізняється тим, що важіль другого зі згаданих при 93513 10 строїв обертається таким чином, що валок другого пристрою тисне на частину другої зворотної поверхні. У кращому варіанті перший і другий пристрої справляють відповідно першу і другу силу піднімання одночасно. У цьому разі, і передбачаючи, що жодної іншої сили піднімання на рейку не справляється, сума згаданих першої і другої сил піднімання має лише принаймні дорівнювати силі, потрібній для піднімання рейки. Переважно кількість установок відповідно до згаданого вище третього аспекту цього винаходу може бути використана одночасно у різних місцях вздовж рейки. У цьому разі сума сил піднімання всіх установок має лише принаймні дорівнювати силі, потрібній для піднімання рейки. У такий спосіб процес піднімання та опускання може бути безпечним і добре контрольованим, оскільки рейка підтримується у декількох місцях на протязі її довжини. Є перевагою використовувати перший і другий пристрої на протилежних боках рейки для того, щоб стабілізувати рейку при підніманні та запобігти руху рейки в бік. У такий спосіб можна забезпечити встановлення рейки центрально відносно вузла скріплювання рейок на всьому протязі розтягнення рейки з метою полегшення повторного прикріплення рейки до вузла скріплювання рейок післязавершення натягування. Такий рух у бік може бути рухом у напрямі до або від центру вигину у випадку вигнутої ділянки рейки. Тепер як приклад буде наведене посилання на додані креслення, на яких: Фігура 1А (описана вище) є діаграмою, що ілюструє спосіб натягування відрізків рейки. Фігура 1В (описана вище) є графіком, що ілюструє розподіл розтягування рейки вздовж незакріпленого відрізку рейки в ідеальній ситуації та у практичній ситуації. Фігура 2 є вигляд у перспективі пристрою відповідно до першого втілення цього винаходу. Фігура 3 є вигляд поперечного перетину установки відповідно до другого втілення цього винаходу. Фігура 4 є виглядом у перспективі другого втілення цього винаходу у використанні. Фігура 5 є виглядом у перспективі третього втілення цього винаходу. Фігура 6 є частково повторно зображений вигляд частини третього втілення винаходу. Фігури 7 і 8 є два різних вигляди у перспективі кріпильного засобу третього втілення винаходу. Фігури 9-11 є три вигляди установки відповідно до четвертого втілення цього винаходу у використанні. Фігури 12А-12Е показують п'яте втілення цього винаходу. Фігура 13 показує піддони, на які втілення цього винаходу можуть бути завантажені для транспортування. На Фігурі 2 доданих креслень показаний пристрій 100 відповідно до першого втілення цього винаходу. Пристрій 100 містить піднімальний важіль 105, ролик, що має підшипник 110, вал 120, розпірку 140, монтажний вузол 150, дві блокуваль 11 ні ручки 160 і стопорне пружинне кільце 170. Підшипник 110 встановлений з можливістю обертання під попередньо встановленим кутом на одному кінці важеля 105. Важіль 105 спарений на своєму іншому кінці з одним кінцем вала 120. Вал є по суті вставленим у монтажний вузол 150, краще за допомогою принаймні одного упорного підшипника (не показаний) та/або з принаймні одним упорним підшипником (не показаний). Розпірка 140 розміщена між важелем 105 і монтажним вузлом 150 для підтримання мінімальної відстані між важелем 105 і монтажним вузлом. Передбачено, що розпірка 140 є необов'язковим компонентом пристрою 100. Стопорне пружинне кільце 170 розміщене на частині вала 120, яка виступає за межі монтажного вузла 150 від важеля 105. Вал 120 є вільним для руху в осьовому напрямку в межах монтажного вузла 150, але робочий хід є обмеженим, у цьому разі до 6 мм, або за допомогою важеля 105, який упирається в упорний підшипник (або упорну шайбу) через необов'язкову розпірку 140, або за допомогою стопорного пружинного кільця 170, яке упирається в упорний підшипник (або упорну шайбу). Кінцева частина 130 вала 120, протилежна до кінця вала, спареного з важелем 105, має квадратний поперечний перетин. До нього тимчасово може бути прикріплений важіль або ручка (не показані), які мають додаткову прикріплену частину, наприклад відповідний квадратний отвір. Кінцева частина 130 може мати будь-який поперечний перетин, за умови, що кінцева частина та її важіль або ручка мають додатковий прикріплений засіб для з'єднування їх разом. Монтажний вузол 150 формує основний корпус пристрою 100, забезпечуючи підтримку для вала 120 та важеля 105. Блокувальні держаки 160, спарені з монтажним вузлом 150, формують частину кріпильного засобу, який закріплює пристрій 100 у фіксованому положенні. Такий кріпильний засіб частково розміщений всередині монтажного вузла 150. Блокувальні держаки 160 прикріплюють пристрій 100 до системи скріплювання рейок (не показана на Фігурі 2), зокрема, до корпусу PANDROL FASTCLIP™ таким чином, що пристрій може протистояти високим навантаженням, пов'язаним з підніманням рейки. Монтажний вузол 150 спроектований так, що затискач системи для скріплювання рейок може залишатися всередині частини корпусу затискача у замкнутому положенні. Хоча монтажний вузол 150 призначений для того, щоб монтувати систему для скріплення рейок PANDROL FASTCLIP™, він може бути також призначений для того, щоб монтувати інший тип системи для скріплення рейок, такої як система, що використовує затискач типу PANDROL «e»-CLIP™, або бути універсальним до багатьох типів систем для скріплювання рейок. Хоча пристрій 100 має два блокувальні держаки 160, передбачено, що інше втілення цього винаходу може мати у своєму складі лише один блокувальний держак або альтернативно кріпильні засоби, які не мають жодних блокувальних держаків. Стопорний штифт (не показаний) забезпечений в монтажному вузлі 150, який може входити в 93513 12 контакт з пристроєм у важелі 105, щоб запобігти обертанню важеля 105 за межами заданого положення. Стопорний штифт пристрою 100 розміщений так, щоб дати можливість важелю 105 обертатися з горизонтального положення через кут у 100 градусів у положення 10 градусів за межами висхідного вертикального положення. При використанні, після того як рейка була відокремлена від системи для скріплення рейок PANDROL FASTCLIP™, пристрій 100 прикріплюють до її корпусної частини закріплювача, використовуючи кріпильний засіб і блокувальні держаки 160. Важіль або держак прикріплюють до кінця 130 вала 120. Важіль або держак обертається для обертання важеля 105 з по суті горизонтального положення у напрямі до висхідного вертикального положення, так що підшипник 110 приводиться у прямий контакт зі зворотною поверхнею головної частини рейки. Наперед визначений кут, під яким підшипник монтують на важелі 105, встановлюють так, щоб частина зовнішньої поверхні підшипника, приведена у контакт зі зворотною поверхнею рейки, була по суті паралельною до неї. Важіль або держак обертається далі, піднімаючи рейку, поки пристрій важеля 105 не увійде у контакт зі стопорним штифтом, так щоб подальше обертання було не можливим. У цьому положенні важіль або держак можна видалити з пристрою 100 або залишити в положенні, причому вага рейки підтримуватиме положення держака 105 відносно стопорного штифта. Для підтримання положення держака 105 може бути використаний додатковий або альтернативний замок. У піднятому положенні будь-який поздовжній рух рейки, наприклад розтягування рейки в результаті будь-якої сили розтягування, прикладеної до неї, спричинятиме обертання підшипника 110. Переважно, завдяки властивостям низького значення тертя при обертанні підшипника 110, рейка може рухатись у поздовжньому напрямі в піднятому положенні по суті вільно. З іншого боку, будьякий боковий рух рейки у напрямі підшипника 110, наприклад у напрямі до центру вигину у випадку вигнутої ділянки рейки, може зустріти опір, оскільки пристрій 100 надійно прикріплений до вузла скріплювання рейок. Переважно, бокового руху рейки у напрямі до пристрою 100 по суті уникають, підтримуючи поперечне положення рейки, так що вона може бути знижена у положення для повторного прикріплення до вузла скріплювання рейок. Рейку опускають шляхом повторного приєднання (якщо необхідно) важеля або держака до вала 120 та обертання його, щоб обертати важіль назад через висхідне вертикальне положення назад до горизонтального положення, так що рейку залишають у спокої (зупиняють) за допомогою підшипника, прямо не контактуючи з рейкою. У цьому положенні використовують блокувальні держаки 160, щоб вивільнити пристрій 100 з вузла скріплювання рейок. Потім рейку можна знову прикріпити до вузла скріплювання рейок. Хоча важіль або держак використовують для забезпечення сили, необхідної для обертання важеля 105 для піднімання та опускання, передбачають, що для забезпечення необхідної сили може 13 бути використаний двигун, постійно або тимчасово приєднаний до вала 120. Фігура 3 доданих креслень є вигляд поперечного перерізу вузла установки 200 відповідно до другого втілення цього винаходу у використанні. Фігура 4 доданих креслень є вигляд у перспективі другого втілення цього винаходу у використанні. Вузол установки 200 має у своєму складі пристрої 100А та 100В, по суті ідентичні до згаданого вище пристрою 100. Додатково до вузла установки 200 на фігурі 3 показана рейка 210, два важелі 230А і 230В та вузол скріплювання рейок 240, який спирається на шпалу. Частини пристроїв 100А та 100В, які вже описані з посиланням на пристрій 100 Фігури 2, пронумеровані так само, але з додатковими відповідними індексами А і В. Відповідно, непотрібний повторний опис таких деталей пропущений. Пристрої 100А та 100В показані при підтриманні рейки 210 у піднятому положенні. Пристрій 100А прикріплений до корпусу одного закріплювача рейок 250А вузла скріплювання рейок 240. Подібним чином пристрій 100В прикріплений до корпусу іншого закріплювача рейок 250В вузла скріплювання рейок 240. Закріплювач рейок 260В залишається всередині корпусу закріплювача рейок 250В у відведеному положенні. Інший закріплювач рейок (не показаний) може залишатися всередині корпусу закріплювача рейок 250А у відведеному положенні. Важелі 230А та 230В розміщені на валах 120А та 120В відповідно. Підшипники 110А і 110В перебувають у прямому контакті зі зворотними поверхнями 220А і 220В головної ділянки рейки 210. Зворотні поверхні 220А і 220В є чистими непошкодженими поверхнями, по яких можуть проходити підшипники 110A i 110В. Прокладки 140А та 140В забезпечують, щоб підняті важелі 105А і 105В перебували на відстані від монтажних вузлів 150А і 150В так, щоб рейка 210 утримувалась у центральному положенні між корпусами закріплювачів рейок 250А і 250В. Тобто, вузол установки 200 забезпечує, щоб не дозволялось будь-якого суттєвого бокового руху рейки 210. Потреби у будь-яких додаткових бокових валках немає. При використанні важелі 230А і 230В обертаються одночасно для забезпечення збалансованого піднімання та опускання рейки 210. Механічна перевага, яку надають важелі 230А і 230В, дає можливість піднімати рейку 210 вручну. На Фігурі 5 доданих креслень показаний пристрій 1100 відповідно до третього втілення цього винаходу. Пристрій 1100 має у своєму складі важіль для піднімання 1105, валок, що містить підшипник 1110, вал підшипника 1300, вал 1120, укорочену частину важеля 1310, два підшипника 1122 і 1124, стопорне пружинне кільце 1170, підкладну шайбу 1172, монтажний вузол 1150, несучий ремінь 1800 та кріпильний засіб 2000. Кріпильний засіб 2000 має у своєму складі два блокувальних пальця 2010 і 2020, два пальцевих штифта 2030 і 2040 (не показані), два пальцевих пружинних штифта 2032 і 2042 (не показані), пальцеву пружину 2050, два конусних кривошипи 93513 14 2060 і 2070 (не показані), дві підкладні шайби 2080 і 2090 (не показані), два пальцевих стопорних пружинних кільця 2100 і 2110 (не показані), натискну кнопку 2120 та циліндричний штифт 2130. Підшипник 1110 змонтований з можливістю обертання на валу підшипника 1300, причому сам вал встановлений на одному кінці важеля 1105 так, що підшипник 1110 встановлений під наперед визначеним кутом відносно важеля 1105. Важіль 1105 приєднаний на своєму іншому кінці до одного кінця вала 1120. Вал підтримується всередині двох підшипників 1122 і 1124 так, щоб він міг обертатись навколо своєї осі. Підшипники 1122 та 1124 розміщені частково всередині монтажного вузла 1150. Стопорне пружинне кільце 1170 і підкладна шайба 1172 розміщені на частині вала 1120, який виступає за межі підшипника 1122 від важеля 1105. Вал 1120 вільний рухатись в осьовому напрямі всередині підшипників 1122 та 1124, але його свобода рухатись у поздовжньому напрямі до важеля 1105 обмежена присутністю підкладної шайби 1172 та стопорного пружинного кільця 1170. Укорочена частина важеля 1310 спарена з валом 1120 суміжно до важеля для піднімання 1105. Важіль або держак (не показані), які мають частину для прикріплення, придатну для прикріплення до укороченої частини важеля 1310, можуть бути тимчасово прикріплені до неї. Монтажний вузол 1150 утворює головний корпус пристрою 1100, який забезпечує підтримку для вала 1120 та важеля 1105. Кріпильний засіб 2000 змонтований на і частково у монтажному вузлі 1150. Кріпильний засіб 2000 закріплює пристрій 1100 у фіксованому положенні на систему кріплення рейки, зокрема до корпусу системи кріплення рейки PANDROL FASTCLIP™, так що пристрій може витримувати високі навантаження, пов'язані з підніманням рейки. Монтажний вузол 1150 спроектований так, щоб закріплювач системи скріплювання рейки міг залишатись всередині частини корпусу закріплювача у замкненому положенні. Хоча монтажний вузол 1150 спроектований для того, щоб монтувати систему скріплювання рейок PANDROL FASTCLIP™, він може також бути спроектований для того, щоб монтувати інший тип системи скріплювання рейок, такої як система, що використовує PANDROL «e»-CLIP™ тип закріплювача, або може бути універсальним для багатьох типів систем скріплювання рейок. Несучий ремінь 1800 вільно прикріплений до вала 1120 між підшипниками 1122 і 1124. Несучий ремінь 1800 виготовлений з нейлону, хоча він може бути виготовлений з іншого матеріалу, такого як шкіра. Несучий ремінь 1800 є достатньо міцним, щоб утримувати вагу пристрою 1100. Типова вага пристрою 1100 становить 3 кг. Відповідно, пристрій 1100 є портативним. Стопорний штифт (не показаний) може бути не обов'язково забезпечений у монтажному вузлі 1150, який може входити в контакт з пристроєм у важелі 1105, щоб запобігти обертанню важеля 1105 за межами наперед визначеного положення. Такий стопорний штифт може бути розміщений 15 так, щоб надати можливість важелю 1015 обертатись з горизонтального положення через кут у 100 градусів у положення 10 градусів за межами висхідного вертикального положення. Два блокувальних пальця 2010 та 2020 кріпильного засобу 2000 встановлені з можливістю обертання на монтажному вузлі 1150 за допомогою двох пальцевих штифтів 2030 і 2040. Кожний згаданий пальцевий штифт утримується у своєму встановленому положенні за допомогою стопорного пружинного кільця 2035. Два блокувальних пальця 2010 і 2020 простягаються донизу від двох пальцевих штифтів 2030 і 2040 і можуть обертатись відносно монтажного вузла 1150 в площині, яка є по суті ортогональною до осі вала 1120. Два блокувальних пальця 2010 і 2020 мають пружинні штифти 2032 і 2042, відповідно змонтовані на них. Пальцева пружина 2050 прикріплена на одному кінці до пальцевого пружинного штифта 2032, а на другому кінці - до пальцевого пружинного штифта 2042. Пальцева пружина 2050 пружинно зсуває блокувальні пальці 2010 і 2020 у заблоковане положення, у якому вони обертаються у напрямі один до одного. Коли пристрій 1100 перебуває у своєму робочому розміщенні, наприклад на корпусі кріплення рейки PANDROL FASTCLIP™, то блокувальні пальці 2010 і 2020 пружинно зсуваються у замкнене (заблоковане) положення, яке блокує пристрій 1100 на корпусі системи для скріплювання рейок. Конусні кривошипи 2060 і 2070 встановлені з можливістю обертання на монтажному вузлі 1150 і закріплені на місці за допомогою підкладних шайб 2080 і 2090 та пальцевих стопорних пружинних кілець 2100 і 2110. Конусні кривошипи 2060 і 2070 обертаються таким чином, що вони входять у контакт з блокувальними пальцями 2010 і 2020 відповідно, так що вони спричиняють обертання блокувальних пальців 2010 і 2020 один від одного у незамкнене положення. Однак, як зазначено вище, пальцева пружина 2050 зсуває блокувальні пальці 2010 і 2020 у замкнене положення. Відповідно, за відсутності сили розблокування, прикладеної щодо конусних кривошипів 2060 і 2070, блокувальні пальці 2010 і 2020 залишаються у замкненому положенні. Натискна кнопка 2120 розміщена всередині отвору, сформованого у монтажному вузлі 1150. Циліндричний штифт 2130 встановлений частково всередині натискної кнопки 2120, так що його кінці виступають за її сторони. Циліндричний штифт 2130 може спрямовувати шлях натискної кнопки 2120 крізь отвір та/або перешкоджати випадковому випадінню натискної кнопки з отвору. Для вивільнення пристрою 1100 зі свого робочого розміщення натискна кнопка 2120 може бути натиснута так, щоб вона входила у контакт з конусними кривошипами 2060 і 2070 і спричиняла їх обертання, щоб відштовхнути блокувальні пальці 2010 і 2020 один від одного у незамкнене положення. Натискна кнопка 2120, при натисканні, вступає у контакт з обома конусними кривошипами 2060 і 2070 разом. Відповідно, якщо будь-який з блокувальних пальців заклинений у замкненому положенні, наприклад внаслідок неполадки у будь 93513 16 якому з конусних кривошипів (або у будь-якому з блокувальних пальців), пристрій 1100 залишатиметься замкненим, а користувач буде попереджений про наявність такої неполадки. Під час використання, після того як рейку (не показана) було від'єднано від системи для скріплювання рейок, пристрій 1100 прикріплюють до частини корпусу його з'єднувача із використанням кріпильного засобу 2000. Важіль або ручку (не показані) прикріплюють до укороченої частини важеля 1310. Важіль або ручку обертають для обертання важеля 1105 з по суті горизонтального положення у напрямі висхідного вертикального положення так, щоб підшипник 1110 потрапив у безпосередній контакт зі зворотною поверхнею головної частини рейки. Наперед визначений кут, під яким підшипник 1110 змонтований відносно важеля 1105, встановлений так, щоб частина зовнішньої поверхні підшипника, приведена у контакт зі зворотною поверхнею рейки, була по суті паралельною їй. Важіль чи ручка обертаються далі, піднімаючи рейку, доки пристрій важеля 1105 не увійде у контакт зі стопорним штифтом, так щоб не було можливості для будь-якого подальшого обертання. У цьому положенні важіль або ручка можуть бути видалені з укороченої частини важеля 1310 або залишені у положенні, причому вага рейки підтримуватиме положення важеля 1105 відносно стопорного штифта. Може бути використаний додатковий або альтернативний замок для підтримання положення важеля 1105. У піднятому положенні будь-який поздовжній рух рейки, наприклад розтягування рейки в результаті будь-якої сили розтягування, змушуватиме підшипник 1110 обертатись. Переважно, завдяки властивості підшипника 1110 обертатися з низьким тертям, рейка може рухатись у поздовжньому напрямі в піднятому положенні по суті вільно. З іншого боку, будь-якому боковому руху рейки у напрямі підшипника 1110, наприклад у напрямі до центру вигину у випадку вигнутої ділянки рейки, чинитиметься опір, оскільки пристрій 1100 надійно прикріплений до вузла скріплювання рейок. Переважно, бокового руху рейки у напрямі до пристрою 1100 по суті запобігають, підтримуючи бокове положення рейки таким чином, щоб її можна було опустити у положення для кріплення до вузла скріплювання рейок. Рейку опускають шляхом повторного прикріплення (якщо необхідно) важеля чи ручки до укороченої частини важеля 1310 та обертання її для того, щоб повернути важіль назад через висхідне вертикальне положення назад у горизонтальне положення, так щоб рейка зупинилась підшипником, який безпосередньо не контактує з рейкою. У цьому положенні використовують натисну кнопку 2120, щоб звільнити пристрій 1100 з вузла скріплювання рейок. Потім рейку можна знову прикріпити до вузла скріплювання рейок. В одному втіленні винаходу рейку можна знову прикріпити до вузла скріплювання рейок перед тим, як пристрій (наприклад, пристрій 1100) звільнений з корпусу кріплення рейки. Хоча важіль або ручку використовують для забезпечення сили, необхідної для обертання важе 17 ля 1105 для піднімання та опускання, передбачають, що для забезпечення необхідної сили може бути використаний двигун, який постійно або тимчасово прикріплений до вала 1120. Фігура 6 є частково повторно зображений вигляд частини пристрою 1100. Частини, показані на Фігурі 6, на які вже були посилання у зв'язку з Фігурою 5, пронумеровані так само. Вал 1120 було зображено повторно для того, щоб показати конусні кривошипи 2060 і 2070, натискну кнопку 2120 та пальцеву пружину 2050 під ним. Фігури 7 і 8 є два різних вигляди у перспективі кріпильного засобу 2000, видаленого з пристрою 1100. Частини кріпильного засобу 2000, показані на Фігурах 7 і 8, на які вже були посилання у зв'язку з Фігурою 5, пронумеровані так само. На Фігурах 9-11 доданих креслень показані три вигляди у перспективі установки 3000 відповідно до четвертого втілення цього винаходу на різних етапах використання. Установка 3000 вміщує два пристрої 1100А і 1100В, причому кожний є по суті ідентичним до згаданого вище пристрою 1100. На додаток до установки 3000, на Фігурах 9-11 показана рейка 3210, вузол скріплювання рейок 3240, який лежить на шпалі 3300. Цифри посилань, використані відносно пристрою 1100, також стосуються пристроїв 1100А і 1100В, за винятком із додатковими відповідними індексами А і В. Відповідно, непотрібний повторний опис тих деталей пропущений. Спочатку звертаючись до Фігури 9, пристрій 1100А встановлений у своєму робочому положенні на одному корпусі затискача рейок 3250А вузла скріплювання рейок 3240. Подібним чином, пристрій 1100В встановлений у своєму робочому розміщенні на іншому корпусі затискача рейок 3250B (не показаний) вузла скріплювання рейок 3240. Затискач рейок 3260А залишається у корпусі затискача рейок 3250А у замкненому положенні. Інший затискач рейок (не показаний) може залишатися у корпусі затискача рейок 3250B у замкненому положенні. Натискна кнопка 2120А показана у натиснутому положенні, і відповідно блокувальні пальці 2010А і 2020А показані у незамкненому положенні. Пристрій 1100А, у зв'язку з цим, не закріплений у своєму робочому розміщенні. Подібним чином, пристрій 1100В також не закріплений у своєму робочому розміщенні. Пристрої 1100А і 1100В можуть бути зняті з їхніх робочих розміщень із використанням, відповідно, несучих ременів 1800А і 1800В. Підшипники 1110А і 1110В не перебувають у контакті зі зворотними поверхнями 3220А і 3220B (не показані) головної ділянки рейки 3210, яка у зв'язку з цим не перебуває у піднятому положенні. На Фігурі 10 натискна кнопка 2120А показана у розімкненому положенні, і відповідно блокувальні пальці 2010А та 2020А показані у замкненому положенні. Пристрій 1100А, у зв'язку з цим, закріплений у своєму робочому розміщенні. Подібним чином, пристрій 1100В також закріплений у своєму робочому розміщенні. Важелі 1230А і 1230B розташовані на укорочених частинах важеля 1310А і 1310В відповідно. 93513 18 Подібно до Фігури 9, підшипники не перебувають у безпосередньому контакті зі зворотними поверхнями 3220А і 3220B (не показані) головної ділянки рейки 3210, яка у зв'язку з цим не перебуває у піднятому положенні. На Фігурі 11 пристрої 1100А і 1100В встановлені у їхні робочі розміщення, як на Фігурі 10. Важелі 1230А і 1230B обертали вручну для того, щоб привести підшипники 1110А і 1110В у безпосередній контакт зі зворотними поверхнями 3220А і 3220B відповідно головної ділянки рейки 3210. Важелі 1230А і 1230B додатково обертали вручну, і внаслідок переваги механічної конструкції цих важелів рейку 3210 підняли вгору. Тобто пристрої 1100А і 1100В показані при підтриманні рейки 3210 у піднятому положенні. Зворотні поверхні 3220А і 3220B є чистими непошкодженими поверхнями, по яким можуть проходити підшипники 1110А і 1110В. Підшипники 1110А і 1110В разом перешкоджають будь-якому істотному боковому руху рейки 3210. Потреби у будь-яких додаткових бокових валках немає. На Фігурі 12 показаний пристрій 1100' відповідно до п'ятого втілення цього винаходу, який є подібним у багатьох відношеннях до пристрою 1100 Фігури 5. Однак, пристрій 1100' відрізняється від пристрою Фігури 5 здебільшого у трьох відношеннях. По-перше, у нього немає несучого ременя. По-друге, пристрій 1100' забезпечений блокувальним механізмом 4000 для утримання важеля 1105 у вертикальному положенні.Блокувальний механізм 4000 містить кінцеву деталь 4001 квадратного профілю, яка прикріплена до вільного кінця вала 1120, і блокувальну деталь 4002, яка має паз 4002а такої форми, щоб відповідати квадратному контуру кінцевої деталі 4001, причому блокувальна деталь 4002 може бути прикріплена магнітно до монтажного вузла 1150 під кінцевою деталлю 4001, так щоб кінцева деталь 4001 упиралась у стінки паза 4002а. Таким чином, обертання кінцевої деталі 4001, і звідси вала 1120, не допускається, коли блокувальна деталь 4002 перебуває у певному положенні. Блокувальна деталь 4002 може бути сформована, наприклад, або повністю з магнітного матеріалу, або, як показано на Фігурах 12А-12Е, з відливки із вбудованими магнітами 4003. Третя відмінність стосується кріпильного засобу для прикріплювання пристрою до корпусу затискача рейок PANDROL FASTCLIP™. У цьому втіленні пристрій 1100' забезпечений кріпильним засобом 5000, який містить два кріпильні елементи 5001, встановлені по одному на кожному боці корпусу монтажного вузла 1150. Кріпильні елементи 5001 зв'язані разом за допомогою ручки 5002 і, коли ручка перебуває у відведеному положенні (Фігури 12В і 12D), розташовані всередині відповідних підшипників 5003, причому кінець кожного кріпильного елемента 5001 має стопорний гвинт 5004 для входження у контакт з пазом 5005 на кінці підшипника 5003. Коли корпус монтажного вузла 1150 пристрою 1100' розміщений на корпусі затискача рейок (Фігури 12D і 12Е), кріпильні елементи 5001 мають можливість падати під силою тяжіння (Фігура 12E) для блокування позаду еле 19 мента на корпусі затискача, закріплюючи пристрій 1100' у певному положенні. Подібні механізми можуть бути використані для інших типів кріплення. На Фігурі 13 показані плити у формі двох піддонів 6000, укладених один над іншим, на які було завантажено низку пристроїв 1100' для транспортування. Піддони 6000 можуть бути укладені у штабелі, підвішені та підняті вантажопідіймачем. Кожний піддон 6000 може утримувати до 162 пристроїв 1100', які самі замикаються на балках 6001, 93513 20 які утворюють настил піддону 6000. Одна з балок піддону 6001 розташована під гострим кутом під корпусом монтажного вузла 1150, а інша розміщена за витягнутим затискним елементом 5001. Таким чином, коли затискний елемент 5001 перебуває унизу, пристрій 1100' замикається на балках 6001 і не може бути знятий. На настилі піддону 6000 забезпечені додаткові балки 6001 для перешкоджання перекиданню або провалюванню пристроїв 1100' при завантаженні. 21 93513 22 23 93513 24 25 93513 26 27 93513 28 29 93513 30 31 93513 32 33 93513 34 35 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 93513 Підписне 36 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601