Спосіб підсилення проникнення гербіцидів та сафенерів у рослини

1. Спосіб підсилення проникнення гербіцидів та сафенерів у рослини, який відрізняється тим, що застосовують компоненти: (A) одну або кілька активних речовин з групи гербіцидів та/або сафенерів, та (B) трибутоксіетилфосфат у кількості від 2,5 до 150,0 г/га, які одночасно або послідовно наносять на шкідливі або культурні рослини. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що додатково наносять компонент (C) один або кілька емульгаторів, переважно з групи іонних та неіонних емульгаторів та їх сумішей, показник гідрофільно-ліпофільного балансу яких становить від 10 до 17, причому нанесення компонентів (А), (В) та (С) проводять одночасно або послідовно. UA (21) a200907531 (22) 07.12.2007 (24) 12.09.2011 (86) PCT/EP2007/010643, 07.12.2007 (31) 06026145.0 (32) 18.12.2006 (33) EP (46) 12.09.2011, Бюл.№ 17, 2011 р. (72) БАУР ПЕТЕР, DE, ФЕРМЕЄР РОНАЛЬД, NL/DE, ЗЮССМАНН РАІНЕР, DE (73) БАЄР КРОПСАЄНС АГ, DE (56) UA 72757, C2, 15.04.2005 JP 08291004, A, 05.11.1996 JP 57024303, A, 08.02.1982 WO 0056146, A, 28.09.2000 WO 0147356, A, 05.07.2001 EP 0 579 052, A, 19.01.1994 GB 2 157 952, A, 06.11.1985 C2 2 (19) 1 3 чином підвищення біологічної активності засобів для захисту рослин. Відомо, що ТБЕФ у відносно високих витратних кількостях як розчинник використовують у захисті рослин, наприклад, у гербіцидах (див., наприклад, WO 01/47356 А1, ЕР 1251736 В1, WO 00/56146 А1, ЕР 1164842 В1) та інсектицидах (див., наприклад, JP 08291004 A, US 5674517 А). З GB 2022070 А відомий ТБЕФ для дефоліації, причому його додають у гербіцидні речовини у співвідношеннях (ТБЕФ:активна речовина) від 2:1 до 4:1. В області фунгіцидів застосування ТБЕФ як підсилювача проникнення ще невідоме. Тому об'єктом даного винаходу є спосіб підсилення проникнення, причому такі компоненти, як (A) одна або кілька активних речовин з групи гербіцидів та/або сафенрів, (B) трибутоксиетилфосфат (ТБЕФ) у дозуванні від 2,5 до 150,0 г/га та (C) необов'язково один або кілька емульгаторів, переважно з групи іонних і неіонних емульгаторів та їх сумішей, показник гідрофільноліпофільного балансу яких становить від 10 до 17, одночасно або послідовно наносять на шкідливі рослини. Крім того об'єктом даного винаходу є застосування описаного тут способу, причому компоненти одночасно або послідовно наносять на шкідливі рослини. Оскільки механізм дії ТБЕФ як підсилювача проникнення загалом не залежить від виду використовуваної агрохімічної активної речовини, можуть бути використані всі активні речовини з групи гербіцидів, біологічна активність яких у боротьбі бур'янами в широкому смислі, які надалі називають шкідливими рослинами, може бути підвищена внаслідок покращення проникнення у шкідливу рослину. У випадку активних речовин з групи сафенерів покращення проникнення у культурну рослину бажане для того, щоб збільшити захисну дію. Переважно слід назвати активні речовини з групи гербіцидів, що включають також регулятори росту рослин, та з групи сафенерів, а також поживні речовини для рослин, які проявляють системні властивості, а також контактні засоби, які використовують як компоненти для комбінування. Таким чином поняття гербіциди включає як гербіциди, так і регулятори росту рослин, якщо не зазначено нічого іншого. Крім того перевагу в рамках зазначених вище груп надають системним активним речовинам, тобто таким, що поглинаються листками або корінням рослин та через сік рослин транспортуються у транспортну систему або рослину. Особливу перевагу надають таким рослинам, значення Log Ρ яких становить 4 (відповідно до Директиви EEC 79/831 Annex V. А8 ВЕРХ, градієнтний метод, ацетонітрил/0,1% водний розчин фосфорної кислоти), зокрема таким, значення Log Ρ яких становить від 4 до 0,1. Нижче наведені приклади окремих активних речовин з групи гербіцидів, що включають також регулятори росту рослин, та з групи сафенерів: Гербіциди 95825 4 Прикладами гербіцидів є АЛС-інгібітори (інгібітори ацетолактатсинтази) або гербіциди з групи, що включає карбамати, тіокарбамати, галогенацетаніліди, заміщені похідні фенокси-, нафтокси- та феноксифеноксикарбонової кислоти, а також похідні гетероарилокси-феноксиалканкарбонової кислоти, такі як естери хінолілокси-, хіноксалілокси-, піридилокси-, бензоксазолілокси- та бензтіазолілоксифеноксиалкан-карбонової кислоти, похідні циклогександіону, імідазолінони, фосфоровмісні гербіциди, наприклад, типу глюфосинати або гліфосати, похідні піримідинілоксипіридинкарбонової кислоти, похідні піримідилоксибензойної кислоти, похідні триазолопіримідинсульфонаміду, а також естери S-(N-арил-Nалкілкарбамоїлметил)дитіофосфорної кислоти, кармаміди, а також гідроксибензонітрили. Під гербіцидними активними речовинами з групи АЛС-інгібіторів, такими як сульфонілкарбаміди, в рамках даного винаходу окрім нейтральних сполук розуміють також їх солі з неорганічними та/або органічними протиіонами. Так, наприклад, сульфонілкарбаміди можуть утворювати солі, в яких водень -SO2-NH-групи замінений придатним для використання у сільському господарстві катіоном. Цими солями є, наприклад, солі металів, зокрема солі лужних або лужноземельних металів, зокрема солі натрію та калію, а також солі амонію або солі органічних амінів. Крім того солеутворення може відбуватися шляхом приєднання кислоти до основних груп, як, наприклад, аміно та алкіламіно. Придатними кислотами є при цьому сильні неорганічні та органічні кислоти, наприклад, НСІ, HBr, H2SO4 або HNO3. А) Переважні АЛС-інгібітори походять з ряду сульфонілкарбамідів та/або їх солей, наприклад, піримідин- або триазиніламінокарбоніл-[бензол-, піридин-, піразол-, тіофен- та (алкілсульфоніл)алкіламіно-]-сульфаміди. Такими придатними сульфонілкарбамідами є, наприклад: А1) феніл- і бензилсульфонілкарбаміди та споріднені сполуки, наприклад: 1-(2-хлорфенілсульфоніл)-3-(4-метокси-6метил-1,3,5-триазин-2-іл)карбамід (хлорсульфурон), 1-(2-етоксикарбонілфенілсульфоніл)-3-(4хлор-6-метоксипіримідин-2-іл)карбамід (хлорімурон-етил), 1-(2-метоксифенілсульфоніл)-3-(4-метокси-6метил-1,3,5-триазин-2-іл)карбамід (метсульфуронметил), 1-(2-хлоретоксифенілсульфоніл)-3-(4-метокси6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)карбамід (триасульфурон), 1-(2-метоксикарбонілфенілсульфоніл)-3-(4,6диметилпіримідин-2-іл)карбамід (сульфуметуронметил), 1-(2-метоксикарбонілфенілсульфоніл)-3-(4метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)-3метилкарбамід (трибенурон-метил), 1-(2-метоксикарбонілбензилсульфоніл)-3-(4,6диметоксипіримідин-2-іл)карбамід (бенсульфуронметил), 5 1-(2-метоксикарбонілфенілсульфоніл)-3-(4,6біс-(дифторметокси)піримідин-2-іл)-карбамід (примісульфурон-метил), 3-(4-етил-6-метокси-1,3,5-триазин-2-іл)-1-(2,3дигідро-1,1-діоксо-2-метилбензо-[b]тіофен-7сульфоніл)карбамід (ЕР-А 0079683), 3-(4-етокси-6-етил-1,3,5-триазин-2-іл)-1-(2,3дигідро-1,1-діоксо-2-метилбензо[b]-тіофен-7сульфоніл)карбамід (ЕР-А 0079683), 3-(4-метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)-1-(2метоксикарбоніл-5-йодфеніл-сульфоніл)карбамід (йодосульфурон-метил та його солі, такі як натрієва сіль, WO 92/13845), DPX-66037, трифлусульфурон-метил (див. Brighton Crop Prot. Conf. - Weeds - 1995, стор. 853), CGA-277476, (див. Brighton Crop Prot. Conf. Weeds -1995, стор. 79), метил-2-[3-(4,6-диметоксипіримідин-2іл)уреїдосульфоніл]-4-метансульфонамідометилбензоат (мезосульфурон-метил, WO 95/10507), N,N-диметил-2-[3-(4,6-диметоксипіримідин-2іл)уреїдосульфоніл]-4-форміламіно-бензамід (форамсульфурон та його солі, такі як натрієва сіль, WO 95/01344); А2) тієнілсульфонілкарбаміди, наприклад: 1-(2-метоксикарбонілтіофен-3-сульфоніл)-3-(4метокси-6-метил-1,3,5-триазин-2-іл)карбамід (тифенсульфурон-метил); A3) піразолілсульфонілкарбаміди, наприклад: 1-(4-етоксикарбоніл-1-метилпіразол-5ілсульфоніл)-3-(4,6-диметоксипіримідин-2іл)карбамід (піразосульфурон-метил); метил-3-хлор-5-(4,6-диметоксипіримідин-2ілкарбамоїлсульфамоїл)-1-метил-піразол-4карбоксилат (ЕР-А 0282613); метиловий естер 5-(4,6-диметилпіримідин-2ілкарбамоїлсульфамоїл)-1-(2-піридил)-піразол-4карбонової кислоти (NC-330, див. Brighton Crop Prot. Conference 'Weeds' 1991, том 1, стор. 45 і ін.), DPX-A8947, азимсульфурон, (див. Brighton Crop Prot. Conf. 'Weeds' 1995, стор. 65); A4) похідні сульфондіаміду, наприклад: 3-(4,6-диметоксипіримідин-2-іл)-1-(N-метил-Nметилсульфоніламіносульфоніл)-карбамід (амідосульфурон) та його структурні аналоги (ЕР-А 0131258 та Ζ Pfl. Krankh. Pfl. Schutz, окремий том XII, 489-497 (1990)); A5) піридилсульфонілкарбаміди, наприклад: 1-(3-N,N-диметиламінокарбонілпіридин-2ілсульфоніл)-3-(4,6-диметоксипіримідин-2іл)карбамід (нікосульфурон), 1-(3-етилсульфонілпіридин-2-ілсульфоніл)-3(4,6-диметоксипіримідин-2-іл)карбамід (римсульфурон), метиловий естер 2-[3-(4,6диметоксипіримідин-2-іл)уреїдосульфоніл]-6трифторметил-3-піридинкарбонової кислоти, натрієва сіль (DPX-KE 459, флупірсульфурон, див. Brighton Crop Prot. Conf. Weeds, 1995, стор. 49), піридинсульфонілкарбаміди, описані, наприклад, в DE-A 4000503 та DE-А 4030577, переважно такі формули 95825 6 в якій Ε означає СН або Ν, переважно СН, 20 25 26 R означає йод або NR R , 21 R означає водень, галоген, ціано, (С1-С3)алкіл, (С1-С3)-алкокси, (С1-С3)-галогеналкіл, (С1С3)-галогеналкокси, (С1-С3)-алкілтіо, (С1-С3)алкокси-(С1-С33)-алкіл, (С1-С3)-алкоксикарбоніл, моноабо ді-((С1-С3)-алкіл)аміно, (С1-С3)x y алкілсульфініл або -сульфоніл, SO2-NR R або COx y NR R , зокрема водень, x y R , R незалежно один від одного означають водень, (С1-С3)-алкіл, (С1-С3)-алкеніл, (С1-С3)алкініл або разом означають -(СН2)4-, -(СН2)5- oder -(CH2)2-O-(CH2)2-, n означає 0, 1, 2 або 3, переважно 0 або 1, 22 R означає водень або СН3, 23 R означає галоген, (С1-С2)-алкіл, (С1-С2)алкокси, (С1-С2)-галогеналкіл, зокрема CF3, (С1С2)-галогеналкокси, переважно OCHF2 або OCH2CF3, 24 R означає (С1-С2)-алкіл, (С1-С2)галогеналкокси, переважно OCHF2, або (С1-С2)алкокси, 25 R означає (С1-С4)-алкіл, 26 R означає (С1-С4)-алкілсульфоніл або 25 26 R та R разом означають ланцюг формули (CH2)3SO2- або -(CH2)4SO2-, наприклад, 3-(4,6диметоксипіриміден-2-іл)-1-(3-N-метилсульфонілN-метиламінопіридин-2-іл)сульфонілкарбамід, або його солі; A6) алкоксифеноксисульфонілкарбаміди, описані, наприклад, в ЕР-А 0342569, переважно такі формули в якій Ε означає СН або Ν, перважно СН, 27 R означає етокси, пропокси або ізопропокси, 28 R означає галоген, NO2, CF3, CN, (С1-С4)алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С1-С4)-алкілтіо або (С1-С3)алкоксикарбоніл, переважно у положенні 6 фенільного кільця, n означає 0, 1, 2 або 3, переважно 0 або 1, 29 R означає водень, (С1-С4)-алкіл або (С3-С4)алкеніл, 30 31 R , R незалежно один від одного означають галоген, (С1-С2)-алкіл, (С1-С2)-алкокси, (С1-С2)галогеналкіл, (С1-С2)-галогеналкокси або (С1-С2)алкокси-(С1-С2)-алкіл, переважно ОСН3 або СН3, наприклад, 3-(4,6-диметоксипіримідин-2-іл)-1-(2етоксифенокси)сульфонілкарбамід, або їх солі; А7) імідазолілсульфонілкарбаміди, наприклад: 7 ΜΟΝ 37500, сульфосульфурон (див. Brighton Crop Prot Conf. 'Weeds', 1995, στορ. 57) та інші споріднені похідні сульфонілкарбаміду і їх суміші. Типовими представниками цих активних речовин є зокрема наведені нижче сполуки: амідосульфурон, азимсульфурон, бенсульфурон-метил, хлорімурон-етил, хлорсульфурон, ціносульфурон, циклосульфамурон, етаметсульфурон-метил, етоксисульфурон, флазасульфурон, флупірсульфурон-метил-натрій, галосульфурон-метил, імазосульфурон, метсульфурон-метил, нікосульфурон, оксасульфурон, примісульфурон-метил, просульфурон, піразосульфурон-етил, римсульфурон, сульфометурон-метил, сульфосульфурон, тифенсульфурон-метил, триасульфурон, трибенуронметил, трифлусульфурон-метил, йодосульфуронметил та його натрієва сіль (WO 92/13845), мезосульфурон-метил та його натрієва сіль (Agrow № 347, 3 березня 2000, стор. 22 (PJB Publications Ltd. 2000)) та форамсульфурон і його натрієва сіль (Agrow № 338, 15 жовтня 1999, стор. 26 (PJB Publications Ltd. 1999)). В) гербіциди типу похідні феноксифенокси- та гетероарилоксифенокси-карбонової кислоти, такі як: В1) похідні феноксифенокси- та бензилоксифеноксикарбонової кислоти, наприклад, метиловий естер 2-(4-(2,4дихлорфенокси)фенокси)пропіонової кислоти (диклофоп-метил), метиловий естер 2-(4-(4-бром-2хлорфенокси)фенокси)пропіонової кислоти (DE-A 2601548), метиловий естер 2-(4-(4-бром-2фторфенокси)фенокси)пропіонової кислоти (US-A 4,808,750), метиловий естер 2-(4-(2-хлор-4трифторметилфенокси)фенокси)пропіонової кислоти (DE-A 2433067), метиловий естер 2-(4-(2-фтор-4трифторметилфенокси)фенокси)пропіонової кислоти (US-A 4,808,750), метиловий естер 2-(4-(2,4дихлорбензил)фенокси)пропіонової кислоти (DE-A 2417487), етиловий естер 4-(4-(4трифторметилфенокси)фенокси)пент-2-енової кислоти, метиловий естер 2-(4-(4трифторметилфенокси)фенокси)пропіонової кислоти (DE-A 2433067); B2) "одноядерні" похідні гетероарилоксифеноксиалканкарбонової кислоти, наприклад: етиловий естер 2-(4-(3,5-дихлорпіридил-2окси)фенокси)пропіонової кислоти (ЕР-А 0002925), пропаргіловий естер 2-(4-(3,5-дихлорпіридил2-окси)фенокси)пропіонової кислоти (ЕР-А 0003114), метиловий естер 2-(4-(3-хлор-5трифторметил-2-піридилокси)фенокси)пропіонової кислоти (ЕР-А 0003890), етиловий естер 2-(4-(3-хлор-5-трифторметил2-піридилокси)фенокси)пропіонової кислоти (ЕР-А 0003890), 95825 8 пропаргіловий естер 2-(4-(5-хлор-3-фтор-2піридилокси)фенокси)пропіонової кислоти (ЕР-А 0191736), бутиловий естер 2-(4-(5-трифторметил-2піридилокси)фенокси)пропіонової кислоти (флуазифоп-бутил); B3) "двоядерні" похідні гетероарилоксифеноксиалканкарбонової кислоти, наприклад: метиловий та етиловий естер 2-(4-(6-хлор-2хіноксалілокси)фенокси)пропіонової кислоти (квізалофопметил та квізалофопетил), метиловий естер 2-(4-(6-фтор-2хіноксалілокси)фенокси)пропіонової кислоти (див. J. Pest. Sci. том 10, 61 (1985)), 2-ізопропіліленамінооксиетиловий естер 2-(4(6-хлор-2-хіноксалілокси)фенокси)-пропіонової кислоти (пропаквізафоп), етиловий естер 2-(4-(6-хлорбензоксазол-2ілокси)фенокси)пропіонової кислоти (феноксапроп-етил), його D(+) ізомер (феноксапроп-Р-етил) та етиловий естер 2-(4-(6-хлорбензтіазол-2ілокси)фенокси)пропіонової кислоти (DE-A 2640730), тетрагідро-2-фурилметиловий естер 2-(4-(6хлорхіноксалілокси)фенокси)-пропіонової кислоти (ЕР-А 0323727); C) хлорацетаніліди, наприклад: N-метоксиметил-2,6-діетилхлорацетанілід (алахлор), N-(3-метоксипроп-2-іл)-2-метил-6етилхлорацетанілід (метолахлор), 2,6-диметиланілід N-(3-метил-1,2,4оксадіазол-5-ілметил)хлороцтової кислоти, амід N-(2,6-диметилфеніл)-N-(1піразолілметил)хлороцтової кислоти (метазахлор); D) тіокарбамати, наприклад: S-етил-N,N-дипропілтіокарбамат (ЕРТС), S-етил-N,N-діізобутилтіокарбамат (бутилати); E) циклогександіоноксими, наприклад: метиловий естер 3-(1-алілоксиімінобутил)-4гідрокси-6,6-диметил-2-оксоциклогекс-3енкарбонової кислоти (алоксидим), 2-(1-етоксиімінобутил)-5-(2-етилтіопропіл)-3гідроксициклогекс-2-ен-1-он (сетоксидим), 2-(1-етоксиімінобутил)-5-(2-фенілтіопропіл)-3гідрокси-циклогекс-2-ен-1-он (клопроксидим), 2-(1-(3-хлоралілокси)імінобутил)-5-(2етилтіопропіл)-3-гідроксициклогекс-2-ен-1-он, 2-(1-(3-хлоралілокси)імінопропіл)-5-(2етилтіопропіл)-3-гідроксициклогекс-2-ен-1-он (клетодим), 2-(1-етоксиімінобутил)-3-гідрокси-5-(тіан-3іл)циклогекс-2-енон (циклоксидим), 2-(1-етоксиімінопропіл)-5-(2,4,6триметилфеніл)-3-гідроксициклогекс-2-ен-1-он (тралкоксидим); F) імідазолінони, наприклад: метиловий естер 2-(4-ізопропіл-4-метил-5оксо-2-імідазолін-2-іл)-5-метилбензойної кислоти та 2-(4-ізопропіл-4-метил-5-оксо-2-імідазолін-2-іл)4-метилбензойна кислота (імазаметабенз), 5-етил-2-(4-ізопропіл-4-метил-5-оксо-2імідазолін-2-іл)піридин-3-карбонова кислота (імазетапір), 9 2-(4-ізопропіл-4-метил-5-оксо-2-імідазолін-2іл)хінолін-3-карбонова кислота (імазаквін), 2-(4-ізопропіл-4-метил-5-оксо-2-імідазолін-2іл)піридин-3-карбонова кислота (імазапір), 5-метил-2-(4-ізопропіл-4-метил-5-оксо-2імідазолін-2-іл)піридин-3-карбонова кислота (імазетаметапір); G) похідні триазолопіримідинсульфонаміду, наприклад: N-(2,6-дифторфеніл)-7-метил-1,2,4триазоло[1,5-с]піримідин-2-сульфонамід (флуметсулам), N-(2,6-дихлор-3-метилфеніл)-5,7-диметокси1,2,4-триазоло[1,5-с]піримідин-2-сульфонамід, N-(2,6-дифторфеніл)-7-фтор-5-метокси-1,2,4триазоло[1,5-с]піримідин-2-сульфонамід, N-(2,6-дихлор-3-метилфеніл)-7-хлор-5метокси-1,2,4-триазоло[1,5-с]піримідин-2сульфонамід, N-(2-хлор-6-метоксикарбоніл)-5,7-диметил1,2,4-триазоло[1,5-с]піримідин-2-сульфонамід (ЕРА 0343752, US-A 4,988,812); Н) бензоїлциклогександіони, наприклад: 2-(2-хлор-4метилсульфонілбензоїл)циклогексан-1,3-діон (SC0051, ЕР-А 0137963), 2-(2-нітробензоїл)-4,4-диметилциклогексан1,3-діон (ЕР-А 0274634), 2-(2-нітро-3-метилсульфонілбензоїл)-4,4диметилциклогексан-1,3-діон (WO 91/13548); І) похідні піримідинілоксипіридинкарбонової або відповідно піримідинілоксибензойної кислоти, наприклад: бензиловий естер 3-(4,6-диметоксипіримідин2-іл)оксипіридин-2-карбонової кислоти (ЕР-А 0249707), метиловий естер 3-(4,6-диметоксипіримідин-2іл)оксипіридин-2-карбонової кислоти (ЕР-А 0249707), 2,6-біс-[(4,6-диметоксипіримідин-2іл)окси]бензойна кислота (ЕР-А 0321846), 1-(етоксикарбонілоксиетиловий) естер 2,6-біс[(4,6-диметоксипіримідин-2-іл)окси]-бензойної кислоти (ЕР-А 0472113); J) естери S-(N-арил-Nалкілкарбамоїлметил)дитіофосфорної кислоти, такі як S-[N-(4-хлорфеніл)-Nізопропілкарбамоїлметил]-O,Oдиметилдитіофосфат(анілофос); K) алкілазини, які, наприклад, описані в WO-A 97/08156, WO-A-97/31904, DE-A-19826670, WO-A98/15536, WO-A-8/15537, WO-A-98/15538, WO-A 95825 10 98/15539, а також в DE-A-19828519, WO-A98/34925, WO-A-98/42684, WO-A-99/18100, WO-A99/19309, WO-A-99/37627 та WO-A-99/65882, переважно такі формули (K) в якій 1 R означає (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)-галоалкіл; 2 R означає (С1-С4)-алкіл, (С3-С6)-циклоалкіл або (С3-С6)-циклоалкіл-(С1-С4)-алкіл та А означає -СН2-, -CH2-CH2-, -СН2-СН2-СН2-, -О, -СН2-СН2-О-, -CH2-CH2-CH2-O-, особливо переважно такі формул K1-K7 11 L) фосфоровмісні гербіциди, наприклад, одна або кілька сполук формули (IV) або їх похідні, такі як солі в якій 1 Z означає залишок формули -ОМ, NHCH(CH3)CONHCH(CH3)CO2M або NHCH(CH3)CONHCH[CH2CH(CH3)2]CO2M тa Μ означає Η або катіон, що утворює сіль, та/або одна або кілька сполук формули (V) або їх похідні, такі як солі 95825 12 в якій 2 1 Ζ означає залишок формули CN або CO2R , 1 де R означає Q або катіон, що утворює сіль, та при цьому Q означає Н, алкіл, алкеніл, алкоксиалкіл або С6-С10-арил, який є незаміщеним або заміщеним та переважно незаміщеним або заміщеним одним або кількома залишками з групи, що включає алкіл, алкокси, галоген, CF3, NО2та CN, та 2 3 R , R відповідно незалежно один від одного означають Н, алкіл, С6-С10-арил, який є незаміщеним або заміщеним та переважно незаміщеним або заміщеним одним або кількома залишками з групи, що включає алкіл, алкокси, галоген, CF3, NO2 та CN, або біфеніл або катіон, що утворює сіль. Прикладами активних речовин формули (IV) та (V) є такі речовини: - глюфосинат та його амонієва сіль у рацемічній формі, тобто 2-аміно-4[гідрокси(метил)фосфіноїл]бутанова кислота або відповідно її амонієва сіль, - L-енантіомер глюфосинату та його амонієва сіль, - біланафос/біалафос, тобто L-2-аміно-4[гідрокси(метил)фосфіноїл]бутаноїл-L-аланініл-Lаланін та його натрієва сіль, - гліфосат; М) карбамати, наприклад, асулам, карбетамід, хлорофам та профам; N) бензофурани, наприклад, бенфуресатта етофумесат; О) фітогормони; Ρ) ауксини та аналоги ауксинів, наприклад, 4індол-3-масляна кислота, індол-3-оцтова кислота, 1-нафтилоцтова кислота, 2-(1-нафтил)ацетамід та 2-нафтилоксиоцтова кислота; Q) цитокініни, наприклад, цитокінін, кінетин та 6-бензиламінопурин; R) гібереліни, наприклад, гіберелінові кислота, гіберелін А4 та А7; S) абсцизова кислота та її похідні; Т) попередники етилену, наприклад, етефон; U) гербіциди з групи інгібіторів синтази жирних кислот; V) карбаміди, наприклад, хлортолурон, димефурон, діурон, флуометурон, ізопротурон, ізоурон, карбутилат, лінурон, метабензтіазурон, метобензурон, метоксурон, монолінурон, небурон, сідурон та тебутіурон та W) метамітрон; X) гідроксибензонітрили, наприклад, такі як бромоксиніл та іоксиніл і їх солі та естери, такі як бромоксинілоктаноат та іоксинілоктаноат. Аргохімічні активні речовини можуть також бути регуляторами росту рослин. Як приклади слід назвати етефон, трибуфос, цикланіліди та тидіазурон. Гербіциди (регулятори росту рослин) груп А-Х відомі, наприклад, із вказаних вище публікацій та/або з "The Pesticide Manual", 12 видання (2000) 13 95825 14 14 видання (2006), The British Crop Protection Council, "Agricultural Chemicals Book II - Herbicides ", by W.T. Thompson, Thompson Publications, Fresno CA, USA 1990 та "Farm Chemicals Handbook '90", Meister Publishing Company, Willoughby OH, USA, 1990. Сафенери Прикладами сафенерів є зокрема такі: а) сполуки формул (S-ll)-(S-IV), причому символи та індекси мають такі значення: n' означає натуральне число від 0 до 5, переважно від 0 до 3; Τ означає (С1 або С2)-алкандіїльний ланцюг, який є незаміщеним або заміщеним одним або двома (С1-С4)-алкільними залишками або [(С1-С3)алкокси]карбонілом; W означає незаміщений або заміщений двовалентний гетероциклічний залишок з групи частково ненасичених або ароматичних 5-члениих гетероциклів, що містять від 1 до З атомів гетероциклу типу N або О, причому цикл містить щонайменше один атом N та щонайбільше один атом О, переважно залишок з групи (W1)-(W4) m' означає 0 або 1; 17 19 R , R є однаковими або різними та означають галоген, (С1-С4)алкіл, (С1-С4)-алкокси, нітро або (С1-С4)-галоалкіл; 18 20 R , R є однаковими або різними та означа24 24 24 25 ють OR , SR або NR R або насичений або ненасичений 3- - 7-членний гетероцикл, що містить щонайменше один атом N та до 3 гетероатомів, переважно з групи О та S, який через атом N приєднаний до карбонільної групи в (S-II) або (SIII) та який є незаміщеним або заміщеним залишками з групи, що включає (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)алкокси або необов'язково заміщений феніл, пе24 25 реважно залишок формули OR , NHR або 24 N(CH3)2, зокрема формули OR ; 24 R означає водень або незаміщений або заміщений аліфатичний вуглеводневий залишок, який переважно містить зокрема від 1 до 18 атомів вуглецю; 25 R означає водень, (С1-С6)-алкіл, (С1-С6)алкокси або заміщений або незаміщений феніл; x R означає Н, (С1-С8)-алкіл, (С1-С8)-галоалкіл, 26 (С1-С4)-алкокси-(С1-С8)-алкіл, ціано або COOR , 26 де R означає водень, (С1-С8)-алкіл, (С1-С8)галоалкіл, (С1-С4)-алкокси-(С1-С4)-алкіл, (С1-С6)гиідроксиалкіл, (С3-С12)-циклоалкіл або три-(С1-С4)алкілсиліл; 27 28 29 R , R , R є однаковими або різними та означають водень, (С1-С8)-алкіл, (С1-С8)-галоалкіл, (С3-С12)-циклоалкіл або заміщений або незаміщений феніл; R означає (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-галоалкіл, (С2-С4)-алкеніл, (С2-С4)-галоалкеніл, (С3-С7)циклоалкіл, переважно дихлорметил; 22 23 R , R є однаковими або різними та означають водень, (С1-С4)-алкіл, (С2-С4)-алкеніл, (С2-С4)алкініл, (С1-С4)-галоалкіл, (С2-С4)-галоалкеніл, (С1С4)-алкілкарбамоїл-(С1-С4)-алкіл, (С2-С4)алкенілкарбамоїл-(С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси(С1-С4)-алкіл, діоксоланіл-(С1-С4)-алкіл, тіазоліл, фурил, фурилалкіл, тієніл, піперидил, заміщений 22 23 або незаміщений феніл, або R та R разом утворюють заміщене або незаміщене гетероциклічне кільце, переважно оксазолідинове, тіазолідинове, піперидинове, морфолінове, гексагідропіримідинове або бензоксазинове кільце; переважно сафенери таких підгруп сполук формул (S-ll)-(S-IV): - сполуки типу дихлорфенілпіразоліп-3карбонова кислота (тобто формули (S-II), в якій 17 W=(W1) та (R )n'=2,4-CI2), переважно такі сполуки, як етиловий естер 1-(2,4-дихлорфеніл)-5(етоксикарбоніл)-5-метил-2-піразолін-3-карбонової кислоти (II-1, мефенпір-діетил), мефенпір-диметил і мефенпір (ІІ-0), та споріднені сполуки, що описані в WO-A-91/07874; - похідні дихлорфенілпіразолкарбонової кислоти (тобто формули (S-II), в якій W=(W2) та 17 (R )n'=2,4-CI2), переважно такі сполуки, як етиловий естер 1-(2,4-дихлорфеніл)-5-метилпіразол-3карбонової кислоти (ІІ-2), етиловий естер 1-(2,4дихлорфеніл)-5-ізопропілпіразол-3-карбонової кислоти (ІІ-3), етиловий естер 1-(2,4-дихлорфеніл)5-(1,1-диметилетил)піразол-3-карбонової кислоти 21 15 (ІІ-4), етиловий естер 1-(2,4-дихлорфеніл)-5фенілпіразол-3-карбонової кислоти (ІІ-5) та споріднені сполуки, що описані в ЕР-А-0333131 та ЕРА-0269806; - сполуки типу триазолкарбонові кислоти (тоб17 то формули (S-II), в якій W=(W3) та (R )n'=2,4-CI2), переважно такі сполуки, як фенхлоразол-етил, тобто етиловий естер 1-(2,4-дихлорфеніл)-5трихлорметил-(1H)-1,2,4-триазол-3-карбонової кислоти (ІІ-6), та споріднені сполуки (див. ЕР-А0174562 та ЕР-А-0346620); - сполуки типу 5-бензил- або 5-феніл-2ізоксазолін-3-карбонова кислота або 5,5-дифеніл2-ізоксазолін-3-карбонова кислота, такі як ізоксадифен (II-12), (в якій W=(W4)), переважно такі сполуки, як етиловий естер 5-(2,4-дихлорбензил)-2ізоксазолін-3-карбонової кислоти (ІІ-7) або етиловий естер 5-феніл-2-ізоксазолін-3-карбонової кислоти (ІІ-8) та споріднені сполуки, що описані в WOA-91/08202, або етиловий естер 5,5-дифеніл-2ізоксазолінкарбонової кислоти (ІІ-9, ізоксадифенетил) або відповідно н-пропіловий естер (II-10) або етиловий естер 5-(4-фторфеніл)-5-феніл-2ізоксазолін-3-карбонової кислоти (II-11), що описані в WO-A-95/07897; - сполуки типу 8-хіноліноксиоцтова кислота, 19 наприклад, формули (S-III), в якій (R )n'=5-СІ, 20 24 R =OR та Τ=СН2, переважно такі сполуки, як 1метилгексиловий естер (5-хлор-8хінолінокси)оцтової кислоти (III-1, клоквінтоцетмексил), 1,3-диметилбут-1-иловий естер (5-хлор-8хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-2), 4алілоксибутиловий естер (5-хлор-8хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-3), 1-алілоксипроп2-іловий естер (5-хлор-8-хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-4), етиловий естер (5-хлор-8хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-5), метиловий естер (5-хлор-8-хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-6), аліловий естер (5-хлор-8-хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-7), 2-(2-пропіліденімінокси)-1-етиловий естер (5-хлор-8-хінолінокси)оцтової кислоти (III-8), 2-оксопроп-1-іловий естер (5-хлор-8хінолінокси)оцтової кислоти (ІІІ-9), (5-хлор-8хінолінокси)оцтова кислота (III-10) та її солі, що описан, наприклад, в WO-A-02/34048, а також споріднені сполуки, що описані в ЕР-А-0860750, ЕР-А0094349 та ЕР-А-0191736 або ЕР-А-0492366; - сполуки типу (5-хлор-8-хінолінокси)малонова 19 кислота, тобто формули (S-III), в якій (R )n'=5-СІ, 20 24 R =OR , T=-СН(СОО-алкіл)-, переважно такі сполуки, як діетиловий естер (5-хлор-8хінолінокси)малонової кислоти (III-11), діаліловий естер (5-хлор-8-хінолінокси)малонової кислоти, метилетиловий естер (5-хлор-8хінолінокси)малонової кислоти та споріднені сполуки, що описані в ЕР-А-0582198; - сполуки типу дихлорацетаміди, тобто формули (S-IV), переважно: Ν,Ν-діаліл-2,2дихлорацетамід (дихлормід (IV-1), із US 4,137,070), 4-дихлорацетил-3,4-дигідро-3-метил2Н-1,4-бензоксазин ((IV-2), беноксакор, із ЕР 0149974), N1,N2-діаліл-N2дихлорацетилгліцинамід (DKA-24 (IV-3), із HU 2143821), 4-дихлорацетил-1-окса-4-азаспіро[4,5]декан (AD-67), 2,2-дихлор-N-(1,3 95825 16 діоксолан-2-ілметил)-N-(2-пропеніл)ацетамід (PPG-1292), 3-дихлорацетил-2,2,5триметилоксазолідин (R-29148, IV-4), 3дихлорацетил-2,2-диметил-5-фенілоксазолідин, 3дихлорацетил-2,2-диметил-5-(2-тієніл)оксазолідин, 3-дихлорацетил-5-(2-фураніл)-2,2диметилоксазолідин (фурилазол (IV-5), MON 13900), 1-дихлорацетилгексагідро-3,3,8атриметилпіроло[1,2-а]піримідин-6(2Н)-он (дициклонон, BAS 145138), b) одна або кілька сполук з групи: ангідрид 1,8-нафталевої кислоти, метилдифенілметоксиацетат, 1-(2-хлорбензил)-3-(1метил-1-фенілетил)карбамід (кумілурон), O,Oдіетил-S-2-етилтіоетилфосфордітіоат (дисульфотон), 4-хлорфенілметилкарбамат (мефенат), Ο,Οдіетил-О-фенілфосфоротіоат (діетолат), 4карбокси-3,4-дигідро-2Н-1-бензопіран-4-оцтова кислота (CL-304415, CAS-№: 31541-57-8), ціанометоксиіміно(феніл)ацетонітрил (ціометриніл), 1,3діоксолан-2-ілметоксиіміно(феніл)ацетонітрил (оксабетриніл), 4'-хлор-2,2,2-трифторацетофенон-О1,3-діоксолан-2-ілметилоксим (флуксофенім), 4,6дихлор-2-фенілпіримідин (фенклорим), бензил-2хлор-4-трифторметил-1,3-тіазол-5-карбоксилат (флуразол), 2-дихлорметил-2-метил-1,3-діоксолан (MG-191), N-(4-метилфеніл)-N'-(1-метил-1фенілетил)карбамід (димрон), (2,4дихлорфенокси)оцтова кислота (2,4-D), (4хлорфенокси)оцтова кислота, (R,S)-2-(4-хлор-отолілокси)пропіонова кислота (мекопроп), 4-(2,4дихлорфенокси)-масляна кислота (2,4-DB), (4хлор-о-толілокси)оцтова кислота (МСРА), 4-(4хлор-о-толілокси)масляна кислота, 4-(4хлорфенокси)масляна кислота, 3,6-дихлор-2метоксибензойна кислота (дикамба), 1(етоксикарбоніл)етил 3,6-дихлор-2метоксибензоат (лактидихлор), а також їх солі та естери, переважно (С1-С8); с) N-ацилсульфонаміди формули (S-V) та їх солі в якій 30 R означає водень, вуглеводневий залишок, вуглеводневий оксизалишок, вуглеводневий тіозалишок або гетероциклільний залишок, який переважно приєднаний через атом С, причому кожен з 4 останіх залишків є незаміщеним або заміщеним одним або кількома однаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, карбокси, форміл, карбонамід, a a сульфонамід, та залишками формули -Z -R , причому кожна вуглеводнева частина містить переважно від 1 до 20 атомів вуглецю, а С-вмісний 30 залишок R включно із замісниками містить переважно від 1 до 30 атомів вуглецю; 31 R означає водень або (С1-С4)-алкіл, переважно водень, або 17 30 31 R та R разом з групою формули -CO-Nозначають залишок 3- - 8-членного насиченого або ненасиченого кільця; 32 R є однаковими або різними та означають галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, карбокси, форміл, CONH2, SO2NH2 або залишок формули b b Z -R ; 33 R означає водень або (С1-С4)-алкіл, переважно Н; 34 R є однаковими або різними та означають галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, карбокси, c СНО, CONH2, SO2NH2 або залишок формули -Z c R; a R означає вуглеводневий або гетероциклільний залишок, причому кожен з обох залишків є незаміщеним або заміщеним одним або кількома однаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, моно- та ді-[(С1-С4)-алкіл]аміно, або алкільний залишок, в якому кілька, переважно 2 або 3, несусідніх СН2-груп відповідно замінені атомом кисню; b c R , R є однаковими або різними та означають вуглеводневий або гетероциклільний залишок, причому кожен з обох залишків є незаміщеним або заміщеним одним або кількома однаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, фосфорил, галоген(С1-С4)-алкокси, моно- та ді-[(С1-С4)-алкіл]аміно, або алкільний залишок, в якому кілька, переважно 2 або 3, несусідніх СН2-груп відповідно замінені атомом кисню; a Z означає двовалентну групу формули -О-, S-, -CO-, -CS-, -СО-О-, -CO-S-, -О-СО-, -S-CO-, SO-, -SO2-, -NR*-, -CO-NR*-, -NR*-CO-, -SO2-NR*або -NR*-SO2-, причому вказаний справа зв'язок відповідної двовалентної групи означає зв'язок із a залишком R та причому R* в 5 останніх залишках незалежно один від одного означає відповідно Н, (С1-С4)-алкіл або гало-(С1-С4)-алкіл; b c Z , Z незалежно один від одного означають прямий зв'язок або двовалентну групу формули О-, -S-, -CO-, -CS-, -СО-О-, -CO-S-, -О-СО-, -S-CO-, -SO-, -SO2-, -NR*-, -SO2-NR*-, -NR*-SO2-, -CO-NR*або -NR*-CO-, причому вказаний справа зв'язок відповідної двовалентної групи означає зв'язок із b c залишком R або відповідно R та причому R* в 5 останніх залишках незалежно один від одного означає відповідно Н, (С1-С4)-алкіл або гало-(С1С4)-алкіл; n означає ціле число від 0 до 4, переважно 0, 1 або 2, зокрема 0 або 1 та m означає ціле число від 0 до 5, переважно 0, 1, 2 або 3, зокрема 0, 1 або 2; переважно сафенерами сполук формули (SV), в якій 30 31 33 34 - R =Н3С-О-СН2-, R =R =Н, R =2-ОМе (V-1), 30 31 33 34 - R =Н3С-О-СН2-, R =R =Н, R =2-ОМе-5-СІ (V-2), 30 31 33 34 - R =циклопропіл, R =R =Н, R =2-ОМе (V3), 30 31 33 34 - R =циклопропіл, R =R =Н, R =2-ОМе-5-СІ (V-4), 30 31 33 34 - R =циклопропіл, R =R =Н, R =2-Ме (V-5), 30 31 33 34 - R =трет-бутил, R =R =Н, R =2-ОМе (V-6); 95825 18 d) аміди ацилсульфамоїлбензойної кислоти загальної формули (S-VI), необов'язково також у формі солі в якій 3 X означає СН або N; 35 R означає водень, гетероцикліл або вуглеводневий залишок, причому 2 останні залишки необов'язково заміщені одним або кількома однаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, карбокси, a a СНО, CONH2, SO2NH2 та Z -R ; 36 R означає водень, гідрокси, (С1-С6)-алкіл, (С2-С6)-алкеніл, (С2-С6)-алкініл, (С1-С6)-алкокси, (С2-С6)-алкенілокси, причому 5 останніх залишків необов'язково заміщені одним або кількома однаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, гідрокси, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси та (С1-С4)-алкілтіо, або 35 36 R та R разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють 3- - 8-членне насичене або ненасичене кільце; 37 R означає галоген, ціано, нітро, аміно, гідроb b кси, карбокси, СНО, CONH2, SO2NH2 або Z -R ; 38 R означає водень, (С1-С4)-алкіл, (С2-С4)алкеніл або (С2-С4)-алкініл; 39 R означає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, карбокси, фосфорил, СНО, CONH2, SO2NH2 c c або Z -R ; a R означає (С2-С20)-алкільний залишок, вуглецевий скелет якого один або кілька разів перерваний атомами кисню, гетероцикліл або вуглеводневий залишок, причому 2 останніх залишки необов'язково заміщені одним або кількома онаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, моно- та ді[(С1-С4)-алкіл]аміно; b c R , R є однаковими або різними та означають (С2-С20)-алкільний залишок, вуглецевий скелет якого один або кілька разів перерваний атомами кисню, гетероцикліл або вуглеводневий залишок, причому 2 останніх залишки необов'язково заміщені одним або кількома онаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, ціано, нітро, аміно, гідрокси, фосфорил, (С1-С4)галоалкокси, моно- та ді-[(С1-С4)-алкіл]аміно; a Z означає двовалентну одиницю з групи О, S, d d CO, CS, C(O)O, C(O)S, SO, SO2, NR , C(O)NR або d SO2NR ; b c Z , Z є однаковими або різними та означають прямий зв'язок або двовалентну одиницю з групи d d О, S, CO, CS, C(O)O, C(O)S, SO, SO2, NR , SO2NR d або C(O)NR ; d R означає водень, (С1-С4)-алкіл або (С1-С4)галоалкіл; n означає ціле число від 0 до 4 та 19 m у випадку, якщо X означає СН, означає ціле число від 0 до 5, а у випадку, якщо X означає N, означає ціле число від 0 до 4; переважно сафенерами сполук формули (SVI), в якій 3 X означає СН; 35 R означає водень, (С1-С6)-алкіл, (С3-С6)циклоалкіл, (С2-С6)-алкеніл, (С5-С6)-циклоалкеніл, феніл або 3- - 6-членний гетероцикліл, що містить до 3 гетероатомів із групи, що включає азот, кисень та сірку, причому 6 останніх залишків необов'язково заміщені одним або кількома однаковими або різними замісниами з групи, що включає галоген, (С1-С6)-алкокси, (С1-С6)-галоалкокси, (С1-С2)алкілсульфініл, (С1-С2)-алкілсульфоніл, (С3-С6)циклоалкіл, (С1-С4)-алкоксикарбоніл, (С1-С4)алкілкарбоніл та феніл, а у випадку циклічних залишків також (С1-С4)-алкіл та (С1-С4)-галоалкіл; 36 R означає водень, (С1-С6)-алкіл, (С2-С6)алкеніл, (С2-С6)-алкініл, причому З останніх залишки необов'язково заміщені одним або кількома однаковими або різними замісниками з групи, що включає галоген, гідрокси, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)алкокси та (С1-С4)-алкілтіо; 37 R означає галоген, (С1-С4)-галоалкіл, (С1-С4)галоалкокси, нітро, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)-алкокси, (С1-С4)-алкілсульфоніл, (С1-С4)-алкоксикарбоніл або (С1-С4)-алкілкарбоніл; 38 R означає водень; 39 R означає галоген, нітро, (С1-С4)-алкіл, (С1С4)-галоалкіл, (С1-С4)-галоалкокси, (С3-С6)циклоалкіл, феніл, (С1-С4)-алкокси, ціано, (С1-С4)алкілтіо, (С1-С4)-алкілсульфініл, (С1-С4)алкілсульфоніл, (С1-С4)-алкоксикарбоніл або (С1С4)-алкілкарбоніл; n означає 0, 1 або 2 та m означає 1 або 2. Зокрема сполуки типу аміди ацилсульфамоїлбензойної кислоти наведеної нижче формули (SVII), відомі, наприклад, з WO-A-99/16744, в якій 21 22 R означає цикло-пропіл та R означає Η (S31 = 4-циклопропіламінокарбоніл-N-(2метоксибензоїл)бензолсульфонамід; ципросульфаміди), 21 22 R означає цикло-пропіл та R означає 5-СІ (S3-2), 21 22 R означає етил та R означає Η (S3-3), 21 22 R означає ізопропіл та R означає 5-СІ (S34) та 21 22 R означає ізопропіл та R означає Η (S3-5 = 4-ізопропіламінокарбоніл-N-(2метоксибензоїл)бензолсульфонамід); e) сполуки типу Nацилсульфамоїлфенілкарбаміди формули (S-VIII), відомі, наприклад, з ЕР-А-365484, 95825 20 в якій А означає залишок з групи R та R незалежно один від одного означають водень, С1-С8-алкіл, С3-С8-циклоалкіл, С3-С6алкеніл, С3-С6-алкініл, R та R разом означають С4-С6-алкіленовий місток або перерваний киснем, сіркою, SO, SO2, NH або -N(СгС4-алкілом)-С4-С6-алкіленовий місток, R означає водень або С1-С4-алкіл, a b R та R незалежно один від одного означають водень, галоген, ціано, нітро, трифторметил, С1С4-алкіл, С1-С4-алкокси, С1-С4-алкілтіо, С1-С4j алкілсульфініл, С1-С4-алкілсульфоніл, -COOR , k m n k m CONR R , -COR , -SO2NR R або -ОSО2-С1-С4a b алкіл, або R та R разом означають С3-С4алкіленовий місток, який може бути заміщений галогеном або С1-С4-алкілом, або С3-С4алкеніленовий місток, який може бути заміщений галогеном або С1-С4-алкілом, або С 4алкадієніленовий місток, який може бути заміщений галогеном або С1-С4-алкілом, та g h R та R незалежно один від одного означають водень, галоген, С1-С4-алкіл, трифторметил, метоj кси, метилтіо або -COOR , причому c R означає водень, галоген, С1-С4-алкіл або метокси, d R означає водень, галоген, нітро, С1-С4-алкіл, С1-С4-алкокси, С1-С4-алкілтіо, С1-С4j алкілсульфініл, С1-С4-алкілсульфоніл, -COOR або k m -CONR R , e R означає водень, галоген, С1-С4-алкіл, j d e COOR , трифторметил або метокси, або R та R разом означають С3-С4-алкіленовий місток, f R означає водень, галоген або С1-С4-алкіл, 21 X Y R та R незалежно один від одного означають водень, галоген, С1-С4-алкіл, С1-С4-алкокси, С1-С44 алкілтіо, -COOR , трифторметил, нітро або ціано, j k m R , R та R незалежно один від одного означають водень або С1-С4-алкіл, k m R та R разом означають С4-С6-алкіленовий місток або перерваний киснем, NH або -N(С1-С4алкілом)- С4-С6-алкіленовий місток та n R означає С1-С4-алкіл, феніл або заміщений галогеном, С1-С4-алкілом, метокси, нітро або трифторметилом феніл; переважно сафенерами формули (S-VIII) є 1-[4-(N-2-метоксибензоїлсульфамоїл)феніл]-3метил карбамід, 1-[4-(N-2-метоксибензоїлсульфамоїл)феніл]3,3-диметилкарбамід, 1-[4-(N-4,5-диметилбензоїлсульфамоїл)феніл]3-метилкарбамід, 1-[4-(N-нафтоїлсульфамоїл)феніл]-3,3диметил карбамід, включаючи стереоізомери та використовувані у сільському господарстві солі. Якщо зокрема не зазначено нічого іншого, то залишки формул (S-ll)-(S-VIII) загалом мають такі значення. Залишки алкіл, алкокси, галоалкіл, галоалкокси, алкіламіно та алкілтіо, а також відповідні ненасичені та/або насичені залишки у вуглецевому скелеті можуть бути відповідно нерозгалуженими або розгалуженими. Алкільні залишки, також у комбінованих значеннях, таких як алкокси, галоалкіл і т.д. містять переважно від 1 до 4 атомів вуглецю, наприклад, метил, етил, н- або ізопропіл, н-, ізо-, трет- або 2бутил. Алкенільні та алкінільні залишки мають значення відповідних алкільним залишкам можливих ненасичених залишків; алкеніл означає, наприклад, аліл, 1-метилпроп-2-ен-1-іл, 2метилпроп-2-ен-1-іл, бут-2-ен-1-іл, бут-3-ен-1-іл, 1метилбут-3-ен-1-іл та 1-метилбут-2-ен-1-іл. Алкініл означає, наприклад, пропаргіл, бут-2-ин-1-іл, бут3-ин-1-іл, 1-метилбут-3-ин-1-іл. "(С1-С4)-алкіл" - це коротка форма написання для алкіл, що містить від 1 до 4 атомів вуглецю; те ж саме стосується і інших загальних визначень залишків із зазначеними у дужках діапазонами можливої кількості атомів С. Циклоалкіл означає переважно циклічний алкільний залишок, що містить від 3 до 8, переважно від 3 до 7, особливо переважно від 3 до 6 атомів вуглецю, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклопентил та циклогексил. Циклоалкеніл та циклоалкініл означають відповідні ненасичені сполуки. Галоген означає фтор, хлор, бром або йод. Галоалкіл, галоалкеніл та галоалкініл означають заміщений галогеном, переважно фтором, хлором та/або бромом, зокрема фтором або хлором, частково або повністю заміщений алкіл, алкеніл або алкініл, наприклад, CF3, CHF2, CH2F, CF2CF3, CH2CHFCI, CCI3, CHCI2, CH2CH2CI. Галоалкокси означає, наприклад, OCF3, OCHF2, OCH2F, OCF2CF3, OCH2CF3 та ОСН2СН2СІ. Те ж саме стосується і інших залишків, заміщених галогеном. 95825 22 Вуглеводневий залишок може представляти собою ароматичний або аліфатичний вуглеводневий залишок, причому аліфатичний вуглеводневий залишок загалом є нерозгалуженим або розгалуженим насиченим або ненасиченим вуглеводневим залишком, що містить переважно від 1 до 18, особливо переважно від 1 до 12 атомів вуглецю, наприклад, алкіл, алкеніл або алкініл. Аліфатичний вуглеводневий залишок означає переважно алкіл, алкеніл або алкініл, що містять до 12 атомів вуглецю; те ж саме стосується і аліфатичного вуглеводневого залишку у вуглеводневому оксизалишку. Арил представляє собою загалом моно-, біабо поліциклічну ароматичну систему, що містить зокрема від 6 до 20 атомів вуглецю, переважно від 6 до 14 атомів вуглецю, особливо переважно від 6 до 10 атомів вуглецю, наприклад, феніл, нафтил, тетрагідронафтил, інденіл, інданіл, пенталеніл та фтореніл, особливо переважно феніл. Гетероциклічне кільце, гетероциклічний залишок або гетероцикліл означає моно-, бі- або поліциклічну кільцеву систему, яка є насиченою, ненасиченою та/або ароматичною та містить один або кілька, переважно від 1 до 4, гетероатомів, переважно з групи N, S та О. Перевагу надають насиченим гетероциклам, що містять від 3 до 7 кільцевих атомів та один або кілька гетероатомів з групи Ν, Ο та S, причому халькогени не є сусідніми. Особливу перевагу надають моноциклічним кільцям, що містять від 3 до 7 кільцевих атомів та один гетероатом з групи Ν, Ο та S, а також морфолін, діоксолан, піперазин, імідазолін та оксазолідин. Найбільш переважними насиченими гетероциклами є оксиран, піролідон, морфолін та тетрагідрофуран. Перевагу надають також частково ненасиченим гетероциклам, що містять від 5 до 7 кільцевих атомів та один або два гетероатоми з групи Ν, Ο та S. Особливу перевагу надають частково ненасиченим гетероциклам, що містять від 5 до 6 кільцевих атомів та один гетероатом з групи Ν, Ο та S. Найбільш переважними частково ненасиченими гетероциклами є піразолін, імідазолін та ізоксазолін. Крім того перевагу надають гетероарилу, наприклад, моно- або біциклічним ароматичним гетероциклам, що містять від 5 до 6 кільцевих атомів, які містять від 1 до 4 гетероатомів з групи N, О, S, причому халькогени не є сусідніми. Особливу перевагу надають моно циклічним ароматичним гетероциклам, що містять від 5 до 6 кільцевих атомів, які містять один гетероатом з групи, Ν, Ο та S, а також піримідин, піразин, піридазин, оксазол, тіазол, тіадіазол, оксадіазол, піразол, триазол та ізоксазол. Найбільшу перевагу надають піразолу, тіазолу, триазолу та фурану. Заміщені залишки, такі як заміщені вуглеводневі залишки, наприклад, заміщений алкіл, алкеніл, алкініл, арил, такий як феніл, та арилалкіл, такий як бензил, або заміщений гетероцикліл, означають похідний від незаміщеної основної речовини заміщений залишок, причому під замісниками розуміють зокрема один або кілька, переважно 1, 2 або 3 (у випадку СІ та F також до 23 максимально можливої кількості) замісники з групи, що включає галоген, алкокси, галоалкокси, алкілтіо, гідрокси, аміно, нітро, карбокси, ціано, азидо, алкоксикарбоніл, алкілкарбоніл, форміл, карбамоїл, монота діалкіламінокарбоніл,заміщений аміно, такий як ациламіно, моно- та діалкіламіно та алкілсульфініл, галоалкілсульфініл, алкілсульфоніл, галоалкілсульфоніл, а у випадку циклічних залишків також алкіл та галоалкіл, а також відповідні згаданим вище насиченим замісникам, що містять вуглеводень, ненасичені аліфатичні замісники, переважно алкеніл, алкініл, алкенілокси, алкінілокси. Серед залишків, що містять атоми вуглецю, перевагу надають таким, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю, зокрема 1 або 2 атоми вуглецю. Перевагу надають, як правило, замісникам з групи, що включає галоген, наприклад, фтор або хлор, (С1-С4)-алкіл, переважно метил або етил, (С1-С4)-галоалкіл, переважно трифторметил, (С1-С4)-алкокси, переважно метокси або етокси, (С1-С4)-галоалкокси, нітро та ціано. Особливу перевагу надають при цьому таким замісникам, як метил, метокси та хлор. Моно- або дизаміщений аміно означає хімічно стабільний залишок з групи заміщених амінозалишків, які, наприклад, N-заміщені одним або двома однаковими або різними залишками з групи, що включає алкіл, алкокси, ацил та арил; переважно моноалкіламіно, діалкіламіно, ациламіно, ариламіно, N-алкіл-N-ариламіно, а також N-гетероцикли. При цьому перевагу надають алкільним залишкам, що містять від 1 до 4 атомів вуглецю. При цьому під арилом розуміють переважно феніл. Заміщений арил при цьому означає переважно заміщений феніл. У випадку ацилу використовують наведене нижче визначення, переважно (С1-С4)-алканоїл. Те ж саме стосується і заміщеного гідроксиламіно або гідразино. Необов'язково заміщений феніл означає переважно феніл, який є незаміщеним або один чи кілька разів, переважно до 3 разів, а у випадку галогену, такого як wie СІ та F, навіть до 5 разів заміщеним однаковими або різними залишками з групи, що включає галоген, (С1-С4)-алкіл, (С1-С4)алкокси, (С1-С4)-галоалкіл, (С1-С4)-галоалкокси та нітро, наприклад, о-, м- та п-толіл, диметилфеніли, 2-, 3- та 4-хлорфеніл, 2-, 3- та 4-трифторфеніл та 2-, 3- та 4-трихлорфеніл, 2,4-, 3,5-, 2,5- та 2,3дихлорфеніл, о-, м- та п-метоксифеніл. Ацильний залишок означає залишок органічної кислоти, що містить переважно до 6 атомів вуглецю, наприклад, залишок карбонової кислоти або залишки похідних від них кислот, таких як тіокарбонова кислота, необов'язково N-заміщених імінокарбонових кислот, або залишок моноестерів вугільної кислоти, необов'язково N-заміщених карбамінових, сульфонових, сульфінових, фосфонових, фосфінових кислот. Ацил означає, наприклад, форміл, алкілкарбоніл, такий як (С1-С4алкіл)карбоніл, фенілкарбоніл, причому фенільне кільце може бути заміщеним, наприклад, як зазначено вище у випадку фенілу, або алкілоксикарбоніл, фенілоксикарбоніл, бензилоксикарбоніл, алкілсульфоніл, алкілсульфініл або N-алкіл-1іміноалкіл. 95825 24 Формули (S-ll)-(S-VIII) включають також всі стереоізомери, які містять однаковий топологічний зв'язок між атомами, та їх суміші. Такі сполуки містять один або кілька асиметричних атомів вуглецю або також подвійні зв'язки, які не були зазначені окремо у загальних формулах. Можливі стереоізомери, які відрізняються своєю специфічною просторовою формою, такі як енантіомери, діастереомери, Z- та Ε-ізомери, можуть бути звичайними методами одержані із сумішей стереоізомерів або стереоселективними реакціями у комбінації із застосуванням стереохімічно чистих вихідних речовин. Сполуки формули (S-II) відомі, наприклад, з ЕР-А-0333131 (ZA-89/1960), ЕР-А-0269806 (US 4,891,057), ЕР-А-0346620 (AU-A-89/34951), ЕР-А0174562, ЕР-А-0346620 (WO-A-91/08202), WO-A91/07874 або WO-A-95/07897 (ZA 94/7120) та цитованих там літературних джерел або можуть бути одержані відповідно до або аналогічно описаним там способам. Сполуки формули (S-III) відомі з ЕР-А-0086750, ЕР-А-094349 (US 4,902,340), ЕР-А0191736 (US 4,881,966) та ЕР-А-0492366 та цитованих там літературних джерел або можуть бути одержані відповідно до або аналогічно описаним там способам. Деякі сполуки описані також в ЕР-А0582198 та WO-A-02/34048. Сполуки формули (SIV) відомі з численних патентних заявок, наприклад, US 4,021,224 та US 4,021,229. Сполуки підгрупи b) відомі також з CN-A-87/102789, ЕР-А365484, а також з "The Pesticide Manual", 11-13 видання, British Crop Protection Council and the Royal Society of Chemistry (1997). Сполуки підгрупи с) описані в WO-A-97/45016, а сполуки підгрупи d) у WO-A-99/16744 (зокрема в ЕР-А-365484). Цитовані публікації містять докладну інформацію про способи одержання і вихідні матеріали та наводять переважні сполуки. На такі публікації існують чіткі посилання, які у вигляді цитат є складовою цього опису. Сафенери наведених вище груп а)-e) зменшують або запобігають фітотоксичним ефектам, які можуть виникати при застосуванні гербіцидних засобів згідно з винаходом у культурах корисних рослин, не впливаючи при цьому на ефективність гербіцидів по відношенню до шкідливих рослин. Цим самим можна значно розширити спектр застосування гербіцидів, крім того зокрема завдяки застосуванню сафенерів стало можливим застосування гербіцидів, яке до цього часу було обмеженим або відбувалося не зовсім успішно, тобто комбінацій, які без сафенерів при низьких дозуваннях з обмеженим спектром дії недостатньо контролювали шкідливі рослини. Особливо переважними сафенерами, які входять до складу композицій згідно з винаходом, є зокрема: 4-дихлорацетил-1-окса-4-азаспіро[4.5]декан (AD-67), 1-дихлорацетилгексагідро-3,3,8атриметилпіроло[1,2-а]-піримідин-6(2Н)-он (дициклонон, BAS-145138), 4-дихлорацетил-3,4-дигідро3-метил-2Н-1,4-бензоксазин (беноксакор), клоквінтоцет, 1-метилгексиловий естер 5-хлорхінолін-8оксиоцтової кислоти (клоквінтоцет-мексил), (ціанометоксиіміно)фенілацетонітрил (ціометриніл), 2,2-дихлор-N-(2-оксо-2-(2 25 пропеніламіно)етил)-N-(2-пропеніл)ацетамід (DKA24), 2,2-дихлор-N,N-ди-2-пропент-ацетамід (дихлормід), N-(4-метилфеніл)-N'-(1-метил-1фенілетил)карбамід (димрон), 4,6-дихлор-2фенілпіримідин (фенклорим), етиловий естер 1(2,4-дихлорфеніл)-5-трихлорметил-1Н-1,2,4триазол-3-карбонової кислоти (фенхлоразолетил), фенілметиловий естер 2-хлор-4трифторметилтіазол-5-карбонової кислоти (флуразол), 4-хлор-N-(1,3-діоксолан-2-ілметокси)-трифторацетофеноноксим (флуксофенім), 3дихлорацетил-5-(2-фураніл)-2,2диметилоксазолідин (фурилазол, MON-13900), етил-4,5-дигідро-5,5-дифеніл-3ізоксазолкарбоксилат (ізоксадифен-етил), діетил1-(2,4-дихлорфеніл)-4,5-дигідро-5-метил-1Hпіразол-3,5-дикарбоксилат (мефенпір-діетил), 2дихлорметил-2-метил-1,3-діоксолан (MG-191), ангідрид 1,8-нафталевої кислоти, -(1,3-діоксолан2-ілметоксіміно)фенілацетонітрил (оксабетриніл), 2,2-дихлор-N-(1,3-діоксолан-2-ілметил)-N-(2пропеніл)ацетамід (PPG-1292), 3-дихлорацетил2,2-диметилоксазолідин (R-28725), 3дихлорацетил-2,2,5-триметилоксазолідин (R29148), метиловий естер 1-(2-хлорфеніл)-5-феніл1H-піразол-3-карбонової кислоти, 4циклопропіламінокарбоніл-N-(2метоксибензоїл)бензолсульфонамід (ципросульфаміди), 4-ізопропіламінокарбоніл-N-(2метоксибензоїл)бензолсульфонамід та N-(2метоксибензот)-4-[(метиламiнокарбоніл)аміно]бензолсульфонамід. Найбільшу перевагу надають таким сафенерам, як мефенпір-діетил, клоквінтоцет-мексил, ізоксадифен-етил, 4-циклопропіламінокарбоніл-N(2-метоксибензоїл)бензол-сульфонамід (ципросульфаміди), 4-ізопропіламінокарбоніл-N-(2метоксибензоїл)бензол-сульфонамід або фенхлоразол-етил; зокрема найбільшу перевагу надають мефенпір-діетил, клоквінтоцет-мексилу або ізоксадифен-етилу. Особливі форми виконання винаходу стосуються способу підсилення проникнення та його застосування, причому ТБЕФ у кількостях (В) згідно з винаходом одночасно або послідовно наносять разом із сумішами гербіцидів та сафенерів (А). Переважними сумішами гербіцид-сафенер є комбінації таких сполук: а) сполуки, що проявляють активність інгібіторів АССази, такі як алоксидим, бутроксидим, клетодим, клодинафоп-пропаргіл, циклоксидим, цигалофоп-бутил, диклофоп-метил, феноксапроп, феноксапроп-етил, феноксапроп-Р, феноксапропР-етил, флуазифоп, флуазифоп-Р-бутил, флуазифоп-бутил, галоксифоп, галоксифоп-Р, галоксифоп-етотил, галоксифоп-Р-метил, метаміфоп, профоксидим, пропаквізафоп, квізалофоп-Ртефурил, квізалофоп-Р-етил, сетоксидим, тепралоксидим, тралкоксидим та ізоксапірифоп; b) сполуки, що проявляють активність інгібіторів п-гідроксифенілпіруват-діоксигенази (HPPD), такі як бензобіциклон, бензофенап, ізоксафлутол та його дикетонітрили, мезотріони, піразолінати, піразоксифен, сулькотріони та ізоксахлортоли; 95825 26 c) сполуки різних груп активних речовин, такі як атразин, ацетохлор, аклоніфен, алахлор, амідохлор, амідосульфурон, азимсульфурон, бентазон, бенсульфурон(-метил), бромоксиніл(-октаноат/гептаноат), бутахлор, біспірибак, хлорсульфурон, хлорімурон, кломазон, клопіралід, циносульфурон, циклосульфамурон, 2,4-D-естер, 2,4-DB-естер, 2,4DP-естер, СМРР-естер, МСРА-естер, МСРВ, ЕРТС, десмедифам, дифлуфенікан, дикамба, етоксисульфурон, етофумезат, флазасульфурон, флорасулам, флукарбазон, флуметсулам, флуфенацет, фторглікофен, флуроксипір, флупірсульфурон, форамсульфурон, флуміоксазин, флуміклорак, фомезафен, глюфосинат, гліфосат, імазапір, імазосульфурон, йодосульфурон, йодосульфурон-метил, іоксиніл(-октаноат), лактофен, галосульфурон, імазамокс, імазапік, імазапір, імазетапір, імазаквін, метосулам, мезосульфурон(метил), (S-)метолахлор, метсульфурон-метил, метамітрон, нікосульфурон, оксифторфен, пендиметалін, фенмедифам, піклорам, піноксаден, примісульфурон-метил, просульфурон, пропаніл, пропоксикарбазон, піразосульфурон(-метил), римсульфурон, сульфентразон, сульфосульфурон, сульфометурон, тербутилазин, тифенсульфурон, триасульфурон, трибенурон, триклопір, трифлусульфурон-метил, трифлуралін, тритосульфурон, топрамезон, оказинон, оксадіаргіл, метрибузин та їх солі, наприклад, натрієві солі; d) сполуки, що проявляють активність сафенерів, такі як AD 67 (4-(дихлороацетил)-1-окса-4азаспіро[4.5]декан), беноксакор, CL 304,415 (4карбксиметил-хроман-4-карбонова кислота), клоквінтоцет, клоквінтоцет-мексил, ципросульфамід, дихлормід, дициклонон, DKA-24 (N1,N2-діаліл-N2дихлорацетилгліцинамід), фенхлоразол, фенхлоразол-етил, фенклорим, флуразол, флуксофенім, фурилазол, ізоксадифен-етил, мефенпір-діетил, MG 191 (2-дихлорометил-2-метил-1,3-діоксолан), ангідрид нафталевої кислоти (ангідрид нафтален1,8-дикарбонової кислоти), оксабетриніл та ТІ-35 (1-дихлорацетилазепани). В іншій переважній формі виконання винаходу можливими є, наприклад, комбінації різних гербіцидів один з одним, наприклад, феноксапроп-петил + іоксиніл-октаноат, диклофоп-метил + бромоксиніл-октаноат, СМРР + бромоксиніл-октаноат, МСРА + іоксиніл-октаноат, бромоксиніл-октаноат + бромоксиніл-гептаноат, бромоксиніл-октаноат + бромоксиніл-гептаноат + МСРА, бромоксинілоктаноат + бромоксиніл-гептаноат + 2,4-D, фенмедифам + десмедифам, фенмедифам + десмедифам + етофумезат, метамітрон + етофумезат, фенмедифам + етофумезат + метамітрон, феноксапроп-п-етил + йодосульфурон-метил-натрій, феноксапроп-п-етил + диклофоп-метил, феноксапроп-п-етил + йодосульфурон-метил-натрій + диклофоп-метил. Особливо переважними є такі комбінації: форамсульфурон + йодосульфурон-метил-натрій + ізоксадифен-етил, йодосульфурон-метил-натрій + ізоксадифен-етил, форамсульфурон + ізоксадифен-етил, феноксапроп-п-етил + етоксисульфурон + ізоксадифен-етил, етоксисульфурон + ізоксадифен-етил, феноксапроп-Р-етил + ізоксадифен 27 етил, йодосульфурон-метил-натрій + мезосульфурон-метил + мефенпір-діетил, мезосульфуронметил + мефенпір-діетил, йодосульфурон-метилнатрій + мефенпір-діетил, феноксапроп-Р-етил + мефенпір-діетил, феноксапроп-Р-етил + диклофоп-метил + мефенпір-діетил, диклофоп-метил + мефенпір-діетил, диклофоп-метил + сетоксидим + мефенпір-діетил, сетоксидим + мефенпір-діетил, феноксапроп-п-етил + ізопротурон + мефенпірдіетил, ізопротурон + мефенпір-діетил, клодинафоп-пропаргіл + клоквінтоцет-мексил, феноксапроп-етил + фенхлоразол-етил, феноксапроп-Ретил + фенхлоразол-етил, флукарбазон + ципросульфамід, форамсульфурон + ципросульфамід, йодосульфурон(-метил) + ципросульфамід, метосулам + ципросульфамід, метсульфурон(-метил) + ципросульфамід, нікосульфурон + ципросульфамід, примісульфурон(-метил) + ципросульфамід, просульфурон + ципросульфамід, тифенсульфурон + ципросульфамід, трибенурон + ципросульфамід, клорансулам-метил + ципросульфамід, хлорімурон + ципросульфамід, етоксисульфурон + ципросульфамід, флазасульфурон + ципросульфамід, флорасулам + ципросульфамід, флуметсулам + ципросульфамід, галосульфурон + ципросульфамід, імазамокс + ципросульфамід, імазапік + ципросульфамід, імазапір + ципросульфамід, імазетапір + ципросульфамід, мезосульфурон + ципросульфамід, пропоксикарбазон + ципросульфамід, сульфосульфурон + ципросульфамід, амідосульфурон + ципросульфамід, хлорсульфурон + ципросульфамід, імазаквін + ципросульфамід, триасульфурон + ципросульфамід, сульфометурон + ципросульфамід, циклосульфамурон + ципросульфамід, флупірсульфурон + ципросульфамід, піразосульфурон + ципросульфамід, азимсульфурон + ципросульфамід, бенсульфурон + ципросульфамід, біспірибак + ципросульфамід, римсульфурон + ципросульфамід, тритосульфурон + ципросульфамід, сулькотріон + ципросульфамід, кломазон + ципросульфамід, мезотріон + ципросульфамід, топрамезон + ципросульфамід, метрибузин + ципросульфамід, бентазон + ципросульфамід, бромоксиніл + ципросульфамід, пропаніл + ципросульфамід, атразин + ципросульфамід, тербутилазин + ципросульфамід, ЕРТС + ципросульфамід, тепралоксидим + ципросульфамід, клетодим + ципросульфамід, алоксидим + ципросульфамід, сетоксидим + ципросульфамід, тралкоксидим + ципросульфамід, клодинафоппропаргіл + ципросульфамід, цигалофоп-бутил + ципросульфамід, диклофоп-метил + ципросульфамід, феноксапроп-п-етил + ципросульфамід, флуазифоп-п-бутил + ципросульфамід, галоксифоп-метил + ципросульфамід, галоксифоп-етотил + ципросульфамід, галоксифоп-Р-метил + ципросульфамід, галоксифоп-етоксиетил + ципросульфамід, пропаквізафоп + ципросульфамід, квізалофоп-п-тефурил + ципросульфамід, квізалофоп-петил + ципросульфамід, ацетохлор + ципросульфамід, S-метолахлор + ципросульфамід, фуміоксазин + ципросульфамід, флуміклорак + ципросульфамід, фомезафен + ципросульфамід, сульфентразон + ципросульфамід, дикамба + ципросульфамід, МСРА + ципросульфамід, МСРВ + 95825 28 ципросульфамід, 2,4-D + ципросульфамід, клопіралід + ципросульфамід, флуроксипір + ципросульфамід, піклорам + ципросульфамід, триклопір + ципросульфамід, глюфосинат + ципросульфамід, гліфосат + ципросульфамід та пендиметалін + ципросульфамід. Масове співвідношення сафенер:гербіцид можна варіювати у широкому діапазоні, переважно таке співвідношення становить від 1:100 до 100:1, зокрема від 1:100 до 50:1, найбільш переважно від 1:10 до 10:1. Відповідні оптимальні кількості гербіциду(ів) та сафенера(ів) зазвичай залежать від типу гербіциду та/або від використовуваного сафенера, а також від виду рослин, які підлягають обробці. Найбільш переважно засоби для захисту рослин згідно з винаходом містять гербіциди з групи інгібіторів АССази, такі як алоксидим, бутроксидим, клетодим, клодинафоп-пропаргіл, циклоксидим, цигалофоп-бутил, диклофоп-метил, феноксапроп, феноксапроп-етил, феноксапроп-Р, феноксапроп-Р-етил, флуазифоп, флуазифоп-Рбутил, флуазифоп-бутил, галоксифоп, галоксифоп-Р, галоксифоп-етотил, галоксифоп-Р-метил, метаміфоп, профоксидим, пропаквізафоп, квізалофоп-Р-тефурил, квізалофоп-Р-етил, сетоксидим, тепралоксидим, тралкоксидим та ізоксапірифоп; з групи інгібіторів п-гідроксифенілпіруватдіоксигенази (HPPD), такі як бензобіциклон, бензофенап, ізоксафлутол та його дикетонітрили, мезотріони, піразолінати, піразоксифен, сулькотріони та ізоксахлортоли; з групи АЛС-інгібіторів, гідроксибензонітрилів та інших різних груп активних речовин, такі як атразин, ацетохлор, аклоніфен, алахлор, амідохлор, амідосульфурон, азимсульфурон, бентазон, бенсульфурон(-метил), бромоксиніл (-октаноат/-гептаноат), бутахлор, біспірибак, хлорсульфурон, хлорімурон, кломазон, клопіралід, циносульфурон, циклосульфамурон, 2,4-естер, 2,4-DB-естер, 2,4-DP-естер, СМРРестер, МСРА-естер, МСРВ, ЕРТС, десмедифам, дифлуфенікан, дикамба, етоксисульфурон, етофумезат, флазасульфурон, флорасулам, флукарбазон, флуметсулам, флуфенацет, фторглікофен, флуроксипір, флупірсульфурон, форамсульфурон, флуміоксазин, флуміклорак, фомезафен, глюфосинат, гліфосат, імазапір, імазосульфурон, йодосульфурон, йодосульфурон-метил, іоксиніл(октаноат), лактофен, галосульфурон, імазамокс, імазапік, імазапір, імазетапір, імазаквін, метосулам, мезосульфурон(-метил), (S-)метолахлор, метсульфурон-метил, метамітрон, нікосульфурон, оксифторфен, пендиметалін, фенмедифам, піклорам, піноксаден, примісульфурон-метил, просульфурон, пропаніл, пропоксикарбазон, піразосульфурон (-метил), римсульфурон, сульфентразон, сульфосульфурон, сульфометурон, тербутилазин, тифенсульфурон, триасульфурон, трибенурон, триклопір, трифлусульфурон-метил, трифлуралін, тритосульфурон, топрамезон, оказинон, оксадіаргіл, метрибузин та їх солі, наприклад, натрієві солі; з групи регуляторів рослту рослин, такі як етефон, цикланілід та тідіазурон; з групи сафенерів, такі як AD-67 (4-дихлорацетил-1-окса-4-азаспіро[4.5]декан, беноксакор, CL 304,415 (4 29 карбоксиметилхроман-4-карбонова кислота), клоквінтоцет, клоквінтоцет-мексил, ципросульфамід, дихлормід, дициклонон, DKA-24 (N1,N2-діаліл-N2дихлороацетилгліцинаміди), фенхлоразол, фенхлоразол-етил, фенклорим, флуразол, флуксофенім, фурилазол, ізоксадифен-етил, мефенпірдіетил, MG 191 (2-дихлорметил-2-метил-1,3діоксолан), ангідрид нафталевої кислоти (ангідрид нафталін-1,8-дикарбонової кислоти), оксабетриніл та ТІ-35 (1-дихлорцетилазепан); а також суміші гербіцидів та сафенерів, такі як суміші ізоксадифен-етилу та форамсульфурону, йодосульфуронметил-натрію, феноксапроп-Р-етилу, етоксисульфурону, суміші мефенпір-діетилу та йодосульфурон-метил-натрію, мезосульфурон-метилу, феноксапроп-Р-етилу, диклофоп-метилу, сетоксидиму, ізопротурону, наприклад, клодинафоп-пропаргіл + клоквінтоцет-мексил, феноксапроп-Р-етил + фенхлоразол-етил, суміші ципросульфаміду та флукарбазону, форамсульфурону, йодосульфурон(метилу), метосуламу, метсульфурон (-метилу), нікосульфурону, примісульфурон(-метилу), просульфурону, тифенсульфурону, трибенурону, клорансулам-метилу, хлорімурону, етоксисульфурону, флазасульфурону, флорасуламу, флуметсуламу, галасульфурону, імазамоксу, імазапіку, імазапіру, імазетапіру, мезосульфурону, пропоксикарбазону, сульфосульфурону, амідосульфурону, хлорсульфурону, імазаківну, триасульфурону, сульфометурону, циклосульфамурону, флупірсульфурону, піразосульфурону, азимсульфурону, бенсульфурону, біспірибаку, римсульфурону, тритосульфурону, сулькотріону, кломазону, мезотрону, топрамезону, метрибузину, бентазону, бромоксинілу, пропанілу, атразину, тербутилазину, ЕРТС, тепралоксидиму, клетодиму, алоксидиму, сетоксидиму, тралкоксидиму, клодинафоппропаргілу, цигалофоп-бутилу, диклофоп-метилу, феноксапроп-Р-етилу, флуазифоп-Р-бутилу, галоксифоп-метилу, галоксифоп-етотилу, галоксифопR-метилу, галоксифоп-етоксиетилу, пропаквізафопу, квізалофоп-Р-тефурилу, квізалофоп-Р-етилу, ацетохлору, S-метолахлору, флуміоксазину, флуміклораку, фомезафену, сульфентразону, дикамба, МСРА, МСРВ, 2,4-D, клопіраліду, флуроксипіру, піклораму, триклопіру, глюфосинату, гліфосату, пендиметаліну. Засоби для захисту рослин, використовувані у способі згідно з винаходом, містять, як правило, від 0,01 до 99 мас. %, зокрема від 0,1 до 95 мас. % активних речовин з групи гербіцидів та/або сафенерів. Витратні кількості компонентів (А) становлять загалом від 10 до 2000 г а.р./га (а.р.=активна речовина, тобто витратна кількість у перерахунку на активну речовину), переважно від 50 до 300 г а.р./га. Трибутоксиетилфосфат (ТВЕР) як компонент (В) має реєстраційний номер CAS: 78-51-3 та у такому вигляді описаний у спеціальній літературі зі своїми додатковими властивостями. Вміст ТБЕФ (В) у засобах для захисту рослин, використовуваних у способі згідно з винаходом, залежить від витратної кількості на гектар (га) і тому його необхідно узгоджувати відповідним чином. Це стосується також одержання розчину для 95825 30 нанесення, наприклад, розчину для обприскування, при використанні способу згідно з винаходом. Витратні кількості ТБЕФ (В) становлять від 2,5 до 150 г/га, переважно від 5 до 100 г/га, особливо переважно від 10 до 100 г/га, причому об'єм розчину для обприскування становить, як правило, від 100 до 500 л/га. Необов'язково як компонент (С) при одержанні засобу для захисту рослин, використовуваного у способі згідно з винаходом, та/або нанесенні відповідно до способу згідно з винаходом, переважно у формі розчину для обприскування, можна додавати один або кілька емульгаторів. Придатними емульгаторами є сполуки з групи іонних і неіонних емульгаторів та їх сумішей, показник гідрофільноліпофільного балансу яких становить від 10 до 17 (наприклад, емульгатор 1371В). Їх можна додавати безпосередньо та/або у складі композиції компонентів (А) та/або (В). Витратні кількості компоненту (С) при застосуванні засобу для захисту рослин згідно з винаходом та/або способу згідно з винаходом становлять загалом від 10 до 200 г/га, переважно від 20 до 200 г/га. Як інші допоміжні речовини та добавки (компонент D), які можуть входити до складу переважно рідких композицій згідно з винаходом, використовують всі звичайні допоміжні засоби для приготування композиції, такі як органічні розчинники, знепінювачі, відмінні від компоненту (С) емульгатори, диспергатори, консерванти, кислоти та основи, барвники, наповнювачі, а також вода. Як органічні розчинники використовують всі звичайні органічні розчинники, які добре розчиняються у використовуваних агрохімічних активних речовинах. Переважно слід назвати аліфатичні та ароматичні, необов'язково галогеновані вуглеводні, такі як толуол, ксилол, Solvesso, рослинні олії та мінеральні масла, такі як тестбензин, нафта, алкілбензоли та веретенна олія, а також пропіленкарбонат, тетрахлорметан, хлороформ, метиленхлорид та дихлорметан, естери, такі як етилацетат, лактати та лактони, такі як бутиролактон, а також лактами, такі як N-метилпіролідон, Nоктилпіролідон, N-додецилпіролідон, Nоктилкапролактам та N-метилкапролактам, бутиролактон, диметилформамід, а також трибутилфосфат. Як знепінювачі використовують такі звичайні знепінювачі, які входять до складу композицій агрохімічних активних речовин. Як приклад слід назвати силіконові масла, дисперсії силіконових масел, стеарат магнію, фосфінові та фосфонові кислоти, зокрема Fluowet PL 80. Як відмінні від компоненту (С) емульгатори використовують звичайні поверхнево-активні речовини, які входять до складу композицій агрохімічних активних речовин. Як приклад слід назвати етоксильовані нонілфеноли, поліетиленгліколеві етери лінійних спиртів, алкоксильовані лінійні та розгалужені, насичені та ненасичені спирти, що містять закриті та незакриті кінцеві групи, продукти взаємодії алкілфенолів та етиленоксиду та/або пропіленоксиду, блокспівполімери етиленоксиду та пропіленоксиду, поліетиленгліколі та поліпропі 31 ленгліколі, а також естери жирних кислот, алкоксильовані лінійні та розгалужені, насичені та ненасичені жирні кислоти, що містять закриті та незакриті кінцеві групи, алкілсульфонати, алкілсульфати, алкілетерсульфати, арилсульфати, етоксильовані арилалкілфеноли, такі як, наприклад, тристирилфенолетоксилат, що містить в середньому 16 етиленоксидних фрагментів на молекулу, а також етоксильовані і пропоксильовані арилалкілфеноли та сульфатовані і фосфатовані арилалкілфенолетоксилати або відповідно етокси- та пропоксилати. Як диспергатори використовують всі речовини, зазвичай використовувані з цією метою у засобах для захисту рослин. Переважно окрім відмінних від компоненту (С) емульгаторів, наведених вище, слід назвати також природні та синтетичні розчинні у воді полімери, такі як желатин, крохмаль та похідні целюлози, зокрема естери та етери целюлози, а також полівініловий спирт, полівінілпіролідон, поліакрилову кислоту, лігнінсульфонати, поліметакрилову кислоту та співполімери (мет)акрилової кислоти і естерів (мет)акрилової кислоти, а також нейтралізовані гідроксидом лужного металу співполімери метакрилової кислоти та естерів метакрилової кислоти. Як консерванти використовують всі речовини, зазвичай використовувані з цією метою у засобах для захисту рослин. Як приклади слід назвати Preventol та РrохеІ. Як барвники використовують всі неорганічні або органічні барвники, які зазвичай використовують для одержання засобів для захисту рослин. Як приклад слід назвати діоксид титану, кольорову сажу, оксид цинку та блакитні пігменти. Як наповнювачі використовують всі речовини, зазвичай використовувані з цією метою у засобах для захисту рослин. Переважно слід назвати неорганічні частинки, такі як карбонати, силікати та оксиди, при цьому середній розмір їх частинок становить від 0,005 до 10 мкм, від 0,02 до 2 мкм. Як приклад слід назвати діоксид кремнію, так звану високодисперсну кремнієву кислоту, силікагелі, а також природні та синтетичні силікати і алюмосилікати. Як сполуки, що проявляють активність стабілізаторів емульсії та/або інгібіторів кристалізації, використовують всі речовини, зазвичай використовувані з цією метою у засобах для захисту рослин. Вміст окремих компонентів у засобах для захисту рослин, використовуваних у способах згідно з винаходом, та витратні кількості при застосуванні способу згідно з винаходом можна варіювати у широкому діапазоні. До типів композицій, які використовують у випадку засобів для захисту рослин, використовуваних у способах згідно з винаходом, що містять компоненти (А) та (В), а також необов'язково компоненти (С) та/або (D), належать загалом всі композиції, які наносять на рослини або матеріал для їх розмноження. Способи, які застосовують для їх одержання, загалом відомі фахівцям та описані, наприклад, в Winnacker-Küchler, „Chemische Technologie" том 7, С. Hanser Verlag München, 4 95825 32 видання, 1986; J.W. van Valkenburg, "Pesticide Formulations", Marcel Dekker N.Y., 1973, K. Martens, "Spray Drying Handbook", 3rd Ed. 1979, G. Goodwin Ltd., London, або Mollet, Grubenmann, "Formulierungstechnik", Wiley-VCH-Verlag, Weinheim, 2000. Крім того у випадку окремих компонентів способу згідно з винаходом використовують всі типи композицій. Прикладами типів композицій є описані в "Manual on development and use of FAO and WHO specifications for pesticides" (FAO and WHO, 2002, appendix E) приклади (відповідно використання GCPF-коду композиції з англійськими скороченнями та позначеннями): AL Any other liquid; АР Any other powder; CF Capsule Suspension for Seed Treatment; CG Encapsulated granule; CL Contact liquid or gel; CP Contact powder; CS Capsule suspension; DC Dispersible concentrate; DP Dustable powder; DS Powder for dry seed treatment; EC Emulsifiable concentrate; ED Electrochargeable liquid; EG Emulsifiable Granule; EO Emulsion, water in oil; EP emulsifiable powder; ES Emulsion for seed treatment; EW Emulsion, oil in water; FG Fine granule; FS Flowable concentrate for seed treatment; GF Gel for Seed Treatment; GG Macrogranule; GL Emulsifiable gel; GP Flo-dust; GR Granule; GS Grease; GW Water soluble gel; HN Hot fogging concentrate; KK Combi-pack solid/liquid; KL Combipack liquid/liquid; KN Cold fogging concentrate; KP Combi-pack solid/solid; LA Lacquer; LS Solution for seed treatment; ME Micro-emulsion; MG Microgranule; OD Oil dispersion; OF Oil miscible flowable concentrate/oil miscible suspension; OL Oil miscible liquid; OP Oil dispersible powder; PA Paste; PC Gel or paste concentrate; PO Pour-on; PR Plant rodlet; PT Pellet; SA Spot-on; SC suspension concentrate; SD suspension concentrate for direct application; SE Suspo-emulsion; SG Water soluble granule; SL Soluble concentrate; SO Spreading oil; SP Water soluble powder; SS Water soluble powder for seed treatment; ST Water soluble tablet; SU Ultralow volume (ULV) suspension; ТВ Tablet; TC Technical material; TK Technical concentrate; UL Ultra-low volume (ULV) liquid; WG Water dispersible granules; WP Wettable powder; WS Water dispersible powder for slurry seed treatment; WT Water dispersible tablet; XX Others. Перевагу надають рідким типам композицій. Сюди належать такі типи композицій: OD Oil dispersion; DC (GCPF-код композиції для здатного до диспергування концентрату); EC (GCPF-код композиції для концентрату емульсії); EW (GCPFкод композиції для емульсії типу "масло у воді"); ES (GCPF-код композиції для емульсійного протруювача); FS (GCPF-код композиції багатофазний концентрат для обробки насіння); ЕО (GCPF-код композиції для води в масляній емульсії); ME (GCPF-код композиції для мікроемульсії); SE (GCPF-код композиції для суспоемульсії); SL (GCPF-код композиції для розчинного у воді концентрату); CS (GCPF-код композиції для капсульованої суспензії) та AL (GCPF-код композиції для готової до застосування рідкої композиції, інші рідини для нерозрідженого застосування). 33 Особливу перевагу надають масляним дисперсіям (син. oil dispersion; тип композиції OD) та концентратам емульсії (тип композиції EC). У порошках для обприскування концентрація активної речовини становить, наприклад, від приблизно 10 до 90 мас. %; залишок до 100 мас. % складається із ТБЕФ (В) та звичайних складових композиції (емульгатор, допоміжні речовини та добавки), що стосується всіх композицій. У випадку здатних до емульгування концентратів концентрація активної речовини може становити від приблизно 1 до 90, переважно від 5 до 80 мас. %. Пилоподібні композиції містять від 1 до 30 мас. % активної речовини, переважно здебільшого від 5 до 20 мас. % активної речовини, здатні до розпилення розчини містять від приблизно 0,05 до 80, переважно від 2 до 50 мас. % активної речовини. У випадку здатних до диспергування у воді гранулятів вміст активної речовини частково залежить від того, в якій формі існує активна сполука: у рідкій чи у твердій та які допоміжні речовини для гранулювання, наповнювачі і т.д. використовують. У випадку здатних до диспергування у воді гранулятів вміст активної речовини становить, наприклад, від 1 до 95 мас. %, переважно від 10 до 80 мас. %. У випадку масляних дисперсій концентрація активної речовини може становити від приблизно 1 до 50, переважно від 3 до 30 мас. %. Крім того об'єктом даного винаходу є спосіб боротьби зі шкідливими організмами, переважно шкідливими рослинами, причому компоненти, використовувані у способі згідно з винаходом, переважно у ефективній кількості наносять на шкідливі рослини. Крім того винахід стосується способів згідно з винаходом, що включають щонайменше компоненти (А) та (В), які у переважній форми виконання проявляють нададитивні ефекти (синергізм). Завдяки більш ефективному контролю шкідливих організмів за допомогою способів згідно з винаходом можливо зменшувати витратні кількості та/або збільшувати діапазон безпеки. Обидва фактори є економічно та екологічно доцільними. При цьому вибір витратних кількостей компонентів (А) і (В) та співвідношень компонентів (А):(В) залежить від цілого ряду факторів. Одержання засобів для захисту рослин, використовуваних у способі згідно з винаходом, здійснюють, наприклад, таким чином: компоненти у бажаних співвідношеннях змішують один з одним. Якщо під гербіцидами та/або сафенерами, які надалі називають також агрохімічними активними речовинами, розуміють тверду речовину, то її використовують загалом або у тонко подрібненій формі, або у формі розчину чи суспензії в органічному розчиннику або воді. Якщо агрохімічна активна речовина є рідкою, то часто використання органічного розчинника є зайвим. Крім того можливо також використовувати тверду агрохімічну активну речовину у формі розплаву. Температури при здійсненні способу можна варіювати у певному діапазоні. Загалом працюють при температурі від 0°С до 80°С, переважно від 10°С до 60°С. 95825 34 Для одержання засобів для захисту рослин, які використовують у способах згідно з винаходом, загалом діють таким чином: ТБЕФ (В) змішують з однією або кількома агрохімічними активними речовинами (А), а також необов'язково з емульгатором (С) та допоміжними речовинами і добавками (D). Послідовність змішування компонентів залежить від відповідного типу композиції. Для здійснення способу одержання придатними є звичайні установки, які використовують для одержання агрохімічних композицій. При застосуванні засобів для захисту рослин, які використовують у способах згідно з винаходом, та здійсненні способу згідно з винаходом як форми застосування можуть бути використані всі широко відомі фахівцям способи, наприклад: обприскування, занурення, розпилення, а також ряд спеціальних способів для безпосередньої підземної або надземної обробки цілих рослин або їх частин (насіння, коренів, столонів, стебел, стовбурів, листків), такі як, наприклад, ін'єкції у стовбури дерев або накладання бандажу на стебла багатолітніх рослин, а також ряд спеціальних способів опосередкованої обробки. Відповідні залежні від площі поверхні та/або об'єкту витратні кількості засобів для захисту рослин різного типу, які використовують у способах згідно з винаходом, та способу згідно з винаходом для боротьби із вказаними шкідливими організмами дуже сильно змінюються. При цьому середовища обробки, широко відомі фахівцям для певної області застосування, використовують загалом у звичайних кількостях, наприклад, від кількох сотень літрів води на гектар у випадку стандартного способу обприскування до кількох літрів масла на гектар у випадку авіазапилення способом наднизького об'єму та аж до кількох мілілітрів фізіологічного розчину при введенні ін'єкцій. Тому концентрації засобів для захисту рослин, використовуваних у способах згідно з винаходом, у відповідних середовищах обробки змінюються у широкому діапазоні і залежать від відповідної області застосування. Загалом використовують концентрації, широко відомі фахівцям для відповідної області застосування. Перевагу надають концентраціям від 0,01 до 99 мас. %, особливо переважно від 0,1 до 90 мас. %. Засоби для захисту рослин різного типу, які використовують у способах згідно з винаходом, а також компоненти, необхідні для здійснення способу згідно з винаходом, можуть бути нанесені, наприклад, у звичайних для рідких композицій препаративних формах як такі або після попереднього розрідження водою, наприклад, як емульсії, суспензії або розчини. При цьому застосування відбувається звичайними методами, наприклад, розбризкуванням, поливанням або впорскуванням. Витратні кількості засобів для захисту рослин різного типу, які використовують у способах згідно з винаходом, а також компонентів, необхідних для здійснення способу згідно з винаходом, можна варіювати у широкому діапазоні. Вони залежать від відповідних гербіцидів та/або сафенерів та від їх вмісту у композиціях. 35 При здійсненні способу підсилення проникнення активних речовин у рослини згідно з винаходом використовуваний ТБЕФ (В) наносять, як правило, разом з активної(ними) речовиною(ними) (А) або безпосередньо один за одним, переважно у формі розчину для обприскування, який містить ТБЕФ (В) у кількостях згідно з винаходом, а активну(ні) речовину(ни) (А) у ефективних кількостях та необов'язково один або кілька емульгаторів (С). Додатково можна додавати інші звичайні допоміжні речовини та добавки. Розчин для обприскування одержують переважно на основі води та/або масла, наприклад, вуглеводню з високою температурою кипіння, такого як керосин або парафін. При цьому компоненти, необхідні для здійснення способу згідно з винаходом, готують у вигляді суміші у резервуарі або у вигляді так званої "готової композиції" ("ready-to-use formulation"; співкомпозиції). У випадку гербіцидів та/або сафенерів перевагу надають нанесенню на шкідливі рослини або культурні рослини. Під рослинами, які обробляють згідно з винаходом, якщо це стосується застосування гербіцидів, розуміють всі види шкідливих рослин, такі як бур'яни. З огляду на культурні рослини перевагу надають застосуванню важливих для сільського господарства (наприклад, також трансгенних) культур корисних та декоративних рослин, наприклад, зернових, таких як пшениця, ячмінь, жито, овес, просо, рис, маніок та кукурудза, або також культур арахісу, цукрового буряка, бавовни, сої, рапсу, картоплі, томатів, гороху та інших сортів овочів. Засоби для захисту рослин, які використовують у способі згідно з винаходом, а також способи згідно з винаходом мають ряд переваг. Так, наприклад, за допомогою ТБЕФ значно покращується загальне проникнення активних речовин у тканину рослини. Більш швидке проникнення сприяє підвищенні стійкості до вимивання дощем. Крім того покращується проникнення при низьких температурах (наприклад, нижче 15°С). З огляду на сумісність з культурними рослинами в ході досліджень ТБЕФ виявився більш сумісним у порівнянні з іншими добавками на основі алілових естерів. Загалом використання ТБЕФ дозволяє заощаджувати на використовуваних активних речовинах. Крім того ТБЕФ є менш шкідливими для навколишнього середовища, оскільки він є обмежено летким. Наведені нижче приклади більш детально пояснюють винахід, не обмежуючт обсяг його охорони. Приклади Дослідження проникнення У цьому дослідженні визначають проникнення активних речовин через ферментативно ізольовані кутикули листя яблуні. Кутикули мають всі зелені 95825 36 частини рослин, такі як пластинка листка, черешок листка, стебло, стовбур, гіпокотиль та більшість фруктів. Використовують листя, відрізане у повністю розвиненому стані від дерева яблуні сорту Golden Delicious ("голден делішес"). Відділення кутикул здійснюють таким чином: - спочатку на нижню сторону маркованого барвником вирізаного шматочка листа за допомогою вакуумного фільтрування наносять буферний розчин пектинази (від 0,2 до 2 мас. %-ний), значення рН якого становить від 3 до 4, - потім додають азид натрію та - оброблені таким чином шматочки листя залишають до розчинення первинної структури листа та відділення неклітинної кутикули. Після цього використовують лише кутикули верхньої сторони листка, з яких видалили устячка та волоски. Їх кілька разів поперемінно промивають водою та буферним розчином при значенні рН 7. Одержані чисті кутикули поміщають на тефлонові пластинки, розрівнюють слабким потоком повітря та сушать. На наступній стадії одержані таким чином мембрани кутикул для дослідження транспортування через мембрани поміщають у дифузійні комірки (= транспортувальні камери) із високоякісної сталі. З цією метою кутикули пінцетом поміщають по центру покритих силіконовою змазкою країв дифузійних комірок та покривають вже змащеним кільцем. Пристрій вибирають таким чином, щоб морфологічна зовнішня сторона кутикул знаходилася зовні, тобто ближче до повітря, в той час як попередньо внутрішня сторона була розміщена всередині дифузійної камери. Дифузійні камери заповнюють водою або відповідно сумішшю води та розчинника. Для визначення проникнення на зовнішню сторону кутикули наносять відповідно 10 мкл розчину для обприскування, склад якого зазначений у прикладах. У розчині для обприскування використовують відповідно розчинники, наведені нижче в таблиці (водопровідна вода або суміш 20 мас. % ацетону/80 мас. % водопровідної води). Після нанесення розчину для обприскування листя залишають до випаровування розчинника, потім камери повертають та поміщають у ванни з регульованою температурою, причому на зовнішній частині кутикул продувають повітря при визначеній температурі та вологості повітря. Тому проникнення відбувається при відносній вологості повітря 60% та встановленій температурі від 20 до 25°С. Проникнення активної речовини визначають за допомогою радіоактивно маркованої активної речовини. 37 95825 38 Таблиця 1 Підсилення проникнення різних гербіцидів та сафенерів* за допомогою ТБЕФ у порівнянні з контрольною групою % проникнення (через годин)** 1,7 (3) 26,5 (3) 0,4 (3) 3,4 (3) 0,1 (3) 5,7 (3) 0,6 (6) 74,4 (6) Активна речовина без/з ТБЕФ Сафенер 0,2 г/л ізоксадифен-етилу (А) 0,2 г/л ізоксадифен-етилу (А) + 0,5 г/л ТБЕФ (В) Сафенер 0,2 г/л мефенпір-діетилу (А) 0,2 г/л мефенпір-діетилу (А) + 0,5 г/л ТБЕФ (В) Сафенер 0,2 г/л ципросульфаміду (А) 0,2 г/л ципросульфаміду (А) + 0,5 г/л ТБЕФ (В) Гербіцид (регулятор росту рослин) 0,2 г/л тідіазурону (А) 0,2 г/л тідіазурону (А) + 3 г/л ТБЕФ (В) % проникнення (через годин)** 17,4 (24) 73,1 (24) 4,9 (24) 25,5 (24) 0,3 (24) 10,2 (24) 0,9 (24) 93,1 (24) * активна речовина розчинена у суміші ацетон/водопровідна вода (20/80 мас. %); ** середнє значення 4-8 повторних досліджень проникнення через кутикули листка яблуні (температура=20-25°С, відн. вологість повітря 56-60%); ізоксадифен-етил (виробник Bayer CropScience), мефенпір-діетил (виробник Bayer CropScience), ципросульфамід (4-циклопропіламінокарбоніл-N-(2-метоксибензоїл)бензол-сульфонамід, виробник Bayer CropScience), тідіазурон (виробник Bayer CropScience). Як видно з прикладів, наведених у таблиці 1, ТБЕФ сприяє значному підсиленню проникнення активних речовин. Таблиця 2 Порівняльні приклади різних сполук як підсилювачів проникнення гербіцидних речовин + феноксапроп-Р-етил* % проникнення (через 24 години)** 0,3 66 10 77 Активна речовина без/з підсилювачем проникнення*** Гербіцид 0,3 г/л феноксапроп-Р-етилу (А) 0,3 г/л феноксапроп-Р-етилу (А) + 2,0 г/л ТБФ (В) 0,3 г/л феноксапроп-Р-етилу (А) + 2,0 г/г ТПФ (В) 0,3 г/л феноксапроп-Р-етилу (А) + 2,0 г/л ТБЕФ (В) % проникнення (через 48 годин)** 0,9 76 22 86 * активна речовина розчинена у суміші ацетон/водопровідна вода (20/80 мас. %); ** середнє значення 10 повторних досліджень проникнення через кутикули листка яблуні (температура=20-25°С, відн. вологість повітря 56-60%); феноксапроп-Р-етил (виробник Bayer CropScience); *** ТБФ=трибутилфосфат та ТПФ=трипропілфосфат (рівень техніки: ЕР 579052 А2); ТБЕФ=трибутоксиетилфосфат (згідно з винаходом). Як видно з прикладів, наведених у таблиці 2, ТБЕФ згідно з винаходом сприяє сильніше підсилює проникнення активних речовин, ніж підсилю Комп’ютерна верстка О. Гапоненко вачі проникнення з рівня техніки. Цей результат є несподіваним, він був неочікуваним з огляду на рівень техніки. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601