Спосіб хірургічного лікування низькорозташованих невидалимих виразок дванадцятипалої кишки

Спосіб відноситься до медицини, саме, до шлунково-кишечної хірургії та може бути використаний для лікування невидалимих виразок дванадцятипалої кишки (ДПК), розташованих у зоні великого дуоденального сосочка. Хірургічне лікування виразок ДПК такої локалізації являє значну проблему, котра до теперішнього часу не отримала остаточного рішення. Тому розробляються різноманітні підходи, спрямовані на збереження великого дуоденального сосочку, наприклад, шляхом його пересаджування, на профілактику травмування підшлункової залози (ПШЗ) шляхом зшивання тканин без натягування. Найближчим до даного способу є "Спосіб формування культі ДПК при резекції шлунку", котрий включає резекцію шлунку з наступним накладанням анастомозу та ушиванням культі ДПК за допомогою багатошарового трансплантату, висіченого із виділеної частини слизової шлунку, причому лінію швів заховують під капсулою ПШЗ. Цей спосіб не виключає можливості постопераційного панкреатиту через захват швом тканини ПШЗ та загрози ушкодження великого сосочку через необхідність фіксування швами багатьох шарів трансплантату, а також не може бути застосованим при циркулярних велетенських виразках ДПК, які пенетрують не тільки у голівку ПШЗ, але і в жовчний міхур чи в печіночно-дванадцятипалу зв'язку. Задачею даного винаходу е створення способу хірургічного лікування низькорозташованих невидалимих виразок ДПК, котрий забезпечував би ефективне загоювання виразок, у тому числі, і колососочкових, виключаючи розвиток постопераційного панкреатиту та ушкодження великого дуоденального сосочку. Поставлена задача вирішується таким чином, що в способі хірургічного лікування низькорозташованих невидалимих виразок ДПК, котрий включає резекцію шлунку з наступним накладанням анастомозу та ушиванням культі ДПК за допомогою трансплантату, вказаний трансплантат на судинній ніжці викроюють з порожньої кишки, переміщують його до дуоденотомічного отвору та зшивають із верхнім півкружжям виразкового дефекту та переднім півкружжям ДПК. Використання трансплантату дозволяє вільно оперувати на невеликій ділянці над виразкою, не порушуючи великого дуоденального сосочку, та зшивати тканини без натягування. Укриття швів надійно ушитої культі не вимагається і тому в операцію не утягується тканина ПШЗ, що виключає її травмування у ході операції з наступним розвитком панкреатиту, тобто сукупність ознак способу дозволяє вирішити поставлену задачу. Спосіб здійснюється наступним чином та ілюструється кресленням (фіг.), на котрому дана резецирована ділянка ДПК 1, яка переходить у порожню кишку 2, з великим дуоденальним сосочком 3, виразкою 4 навколо нього та пришитим трансплантатом 5 на судинній ніжці, котрий був викроєний з порожньої кишки 2 недалеко від зв'язки Трейтца 6 (найбільш фізіологічні у цьому випадку операції резекції шлунку по Ру та анастомозування не показані внаслідок відомості їх схеми). Виконують верхню середню лапаротомію зі зміщенням ранної апертури та за допомогою ревізії черевної порожнини підтверджують діагноз виразкової хвороби ДПК та встановлюють локалізацію виразки, визначають її розміри, ступінь пенетрації у голівку ПШЗ, взаємозв'язок виразки з великим дуоденальним сосочком і стан останнього. Далі мобілізують шлунок по обидвом кривизнам в межах 2/3, проксимальний кінець ДПК та виконують резекцію шлунку. Потім із порожньої кишки 2, на відстані, приблизно, 10см від зв'язки Трейтца 6, викроюють трансплантат 5 довжиною коло 4 - 6см на судинній ніжці, переміщують його до неушитої культі ДПК 1 та зшивають із верхнім півкружжям виразкового дефекту 4, не ушкоджуючи великий дуоденальний сосочок 3, і з переднім півкружжям ДПК 1. Далі дистальний кінець порожньої кишки 2 анастомозують з культею шлунку "кінець в кінець", а її проксимальний кінець включають в травлення по Ру на відстані 40 - 45см від гастроеюноанастомозу. Приклад. Хворий І., 50 років, госпіталізован в КНПО ШМД та МК по швидкій допомозі. Скарги: слабкість, виражені болі у правому підребер'ї; епігастрії, ірадіюючї у спину, ліву лопатку; диспептичні явища. Анамнез - виразкова хвороба ДПК більше 10 років, неодноразово лікувався у відділах гастроентерологічного профілю. Обстеження показали наявність зацибулинної виразки ДПК Æ3,5см. У зв'язку з вираженим больовим синдромом, обумовленим пенетрацією виразки в ПШЗ, хворий був прооперований. Після верхньої середньої лапаротомії при ревізії було виявлено ектазування шлунку і на ділянці вертикальної частини ДПК був виявлений виразковийзапальний інфільтрат. При роз'єднанні спайкових зрощень була виявлена виразка, пенетруюча в жовчний міхур, печіночно-дванадцятипалу зв'язку та тіло ПШЗ. На дистальному півкружжі виразки був розташований великий дуоденальний сосочок. При таких обставинах ушивання культі ДПК відомими способами без ушкодження останнього неможливо. Тому була виконана резекція 2/3 шлунку, далі викроювання із порожньої кишки трансплантату на судинній ніжці, його переміщення до неушитої ДПК та укриття культі ДПК за допомогою зшивання викроєного та щільно ушитого з одного кінця лоскута із верхнім півкружжям виразкового дефекту та переднім півкружжям ДПК, а також анастомозування дистального кінця порожньої кишки з культею шлунку і включення її проксимального кінця в травлення по Ру на відстані 45см від гастроеюноанастомозу. Хворий був виписаний у задовільному стані на 12 добу. При контрольних дослідженнях через рік скарг не подавав. В КНПО ШМД та МК було виконано 5 таких операцій, котрі дали позитивні результати. Спосіб дозволяє поліпшити функціональні наслідки оперативного втручання при ускладнених невидалимих виразках ДПК, запобігти ушкодженню великого дуоденального сосочку та постопераційному панкреатиту, поліпшити умови формування культі та підвищити її надійність.