Спосіб перероблення вторинної сировини тугоплавких металів

Спосіб перероблення вторинної сировини тугоплавких металів, що включає її термічне оброблення в окисній атмосфері з одержанням оксидів, який відрізняється тим, що термічне оброблення проводять у надвисокочастотному полі з утворенням плазми. Корисна модель відноситься до металургії, зокрема, до перероблення вторинної сировини тугоплавких металів І може бути використана для одержання їх сполук та чистих металів Відомий спосіб перероблення вторинної сировини тугоплавких металів, що включає її термічне оброблення в окисній атмосфері з одержанням оксидів [АС СССР №1146334 С22В34/34, 34/36 21 03 84, Бюл.№11, 1985 р.]. За цим способом подрібнені відходи тугоплавких металів у човниках з товщиною засипання 1 см, що поміщені в печах, нагрівають у потоці кисню за температури 11001200 °С до повного перетворення металів в оксиди. Але у печах тугоплавкі метали окиснюють киснем у подрібненому стані Швидкість цього процесу лімітується дифузією кисню до поверхні металу, сплаву Тому необхідне попереднє подрібнення вторинної сировини, яка відзначається високою твердістю, що потребує спеціального обладнання та значних енерговитрат. Окрім цього тривале термічне окиснення в періодичному режимі роботи печі призводить до перевитрат енергії за рахунок нагрівання вже утворених оксидів та непродуктивних витрат часу В основу корисної моделі поставлене завдання створити спосіб перероблення вторинної сировини тугоплавких металів, в якому термічне оброблення в нових умовах забезпечило б швидке протікання процесу, зменшення питомих витрат енергії, уникнення попереднього подрібнення сировини. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі перероблення вторинної сировини тугоплавких металів, що включає її термічне оброблення в окисній атмосфері, згідно з корисною моделлю, термічне оброблення проводять у надвисокочастотному полі або плазмі. Це створює сприятливі умови для підведення енергії лише до поверхні металу, що не окиснився, і реалізації процесу у безперервному режимі. Завдяки тому, ідо утворені оксиди не поглинають надвисокочастотну енергію, вона проникає через них до поверхні металу без втрат, взаємодіючи тільки з металевими частинками, нагріває лише "їх до температури, за якої' відбувається повне окиснення. Це дає змогу переробляти відходи тугоплавких металів незалежно від розмірів металевих кусків та їх конфігурації у безперервному режимі, при цьому значно зменшуються витрати енергії та тривалість процесу в цілому Спосіб здійснювали в кварцевому трубчатому реакторі з внутрішнім діаметром 35мм. Плазму створювали джерелом надвисокочастотного випромінювання з магнетроном М-571 з робочою частотою 2,45ГГц. Вихідну потужність випромінювання змінювали від 1,7 до 2,2кВт. Як плазмоутворюючий газ використовували кисень Приклад 1. Перероблення відходів на основі карбіду вольфраму у вигляді стрижнів. Стрижні діаметром 20мм і складу вольфрам 90%, вуглець 4% і нікель 6% поміщали в потік кисневої надвисокочастотної плазми. У результаті одержували оксиди вольфраму (WO3) і нікелю (NiO) Приклад 2. Перероблення вольфрамової плу З 11040 танки - відходів електролампового виробництва. Вольфрамову плутанку поміщали в реактор, який розміщали у надвисокочастотному полі, яке генерували, як у прикладі 1. Через реактор пропускали кисень. У результаті одержували оксид вольфраму Комп'ютерна верстка Д. Дорошенко 4 (\ЛГОз). Приклад 3. Перероблення некондиційних молібденових кернів - відходів електролампового виробництва. Спосіб здійснювали, як у прикладі 2. У результаті одержували оксид молібдену (МоОз). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601