Спосіб усунення мікрогенії

Спосіб усунення мікрогенії, що включає оперативний доступ, площинну остеотомію щелепи, установку та фіксацію фрагментів щелепи у ново му положенні, ушивання рани, який відрізняється тим, що при проведенні площинної остеотомії на зовнішній кортикальній пластинці в зоні кута нижньої щелепи формують взаємовідносні кісткові протиопори, опорні точки яких розташовані з умовою усунення деформації, потім фрагменти нижньої щелепи переміщують у заплановане положення, співставляючи зовнішні протиопори {з одномоментним подовженням гілки, тіла щелепи та жувальних м'язів), які фіксують фрагменти нижньої щелепи у новому положенні. Корисна модель, що заявляється належить до хірургічної оперативної техніки, а саме - до способів усунення мікрогенії, які використовують при лікуванні хворих з деформаціями плки та тіла нижньої щелепи, що супроводжуються скороченням останніх, яке відновлюється в процесі операції. При пластичних операціях з приводу мікрогенії є необхідним подовження гілки та висування тіла нижньої щелепи вперед, що забезпечує відновлення її форми та функції. Відомим найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб Dal Pont (1961) для усунення ретрогнатії нижньої' щелепи, при якій проводиться коса та сагітальна (площинна) остеотомія в ділянці кутів та нижнього відділу гілок. [1] Недоліком відомого способу є: 1) зменшення площі та щільності контакту фрагментів в крайових ділянках горизонтальних розпилів, Якщо необхідно збільшити не тільки довжину тіла щелепи, а й висоту гілки. 2) в ході операції екстраоральним доступом не зберігаються місця прикріплення жувальних м'язів, що знижує функціональний результат лікування. 3) після встановлення фрагментів в нове положення і їх закріплення дротяним швом сила розтягнення м'язів прагне повернути фрагменти в попереднє положення, що веде до рецидиву деформацій та вимагає більш тривалої іммобілізації щелепи. Задача, що розв'язується корисною моделлю, полягає у відновленні форми і функції нижньої щелепи за рахунок досягнення стабільної фіксації фрагментів у правильному положенні, що забез печує протидію прагненню жувальних м'язів повернути сформовані та переміщені в заплановане положення під час операції фрагменти нижньої щелепи в попереднє положення. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, полягає у досягненні стабільної фіксації фрагментів нижньої" щелепи у новому положенні, в зменшенні травматичності операції, скороченні післяопераційного періоду, досягненні стабільного результату лікування, зменшенні кількості кісткових фіксаторів, можливості раннього функціонального навантаження на щелепу. Поставлена задача досягається тим, що при проведенні площинної' остеотомії нижньої щелепи по відомому способу, згідно корисної моделі, на зовнішній кортикальній пластинці в зоні кута нижньої щелепи формують взаємовідносні протиопори, опорні точки яких розташовані з умовою усунення деформації, потім фрагменти нижньої щелепи переміщують у заплановане положення співставляючи зовнішні протиопори (з одномоментним подовженням гілки, тіла щелепи та Жувальних м'язів), які фіксують фрагменти нижньої щелепи у новому положенні. Відмінними особливостями способу є те, що під час оперативного доступу лише частково відшаровують жувальний м'яз, медіальні та латеральні крилоподібні м'язи залишаються прикріпленими до кістки, на зовнішній кортикальній пластинці кута і гілки нижньої щелепи сходинкоподібними розпилами формують взаємовідносні протиопори, опорні точки яких розташовані з умовою усунення деформації і які, після переміщення фрагментів в заплановане положення, стабільно CO о 11403 донизу, кісткові фрагменти спів ставляють у заутримують щелепу в досягнутому положенні. При планованому перед операцією положенні та цьому тривала міжщелепова фіксація не потрібна. фіксують дротовим швом (6), що представлено на Спосіб забезпечує можливість переміщення малюнку (фіг. 1Б, 2Б), рану зашивають, тривала нижньої щелепи донизу; донизу та вперед, що міжщелепова фіксація не потрібна. розраховують по даним рентгенологічних досліджень, в залежності від показань. Приклад практичного використання способу Хворий С, 25 років поступив у щелепноЗа літературними даними такій спосіб є нелицеве відділення, з приводу правосторонньої відомим. мікрогенії, раніше оперований з приводу анкілозу Сутність корисної" моделі пояснюється малюнправого скронево-нижньощелепового суглоба. ками (фіг. 1 А, Б; фіг. 2 А, Б). Об'єктивно: типова деформація обличчя, рухи Нафіг. 1А, 2А представлені схеми розпилу нижньої щелепи частково відновлені (відкривання зовнішньої кортикальної пластинки нижньої щелерота 3 см), середня лінія нижньої щелепи зміщена пи в зоні кута і гілки з урахуванням даних рентгевправо на 8 мм, права гілка щелепи коротша за нологічних досліджень. Для подовження тільки ліву на 12 мм. 23.05.2004 провели операцію осгілки щелепи - фіг. 1; для подовження гілки та тіла теотомії нижньої щелепи з подовженням гілки та щелепи - фіг. 2. На фіг. 1Б, 2Б представлена нижтіла нижньої щелепи. ня щелепа після сформування взаємовщносних Протокол операції протиопорів, переміщення фрагментів та фіксації їх у новому положенні, що дає приріст довжини Під наркозом внутрішньоротовим доступом (по тіла та висоти гілки, де зовнішній крило-щелеповій складці, з переходом на комірковий паросток нижньої щелепи, а потім 1. Зовнішня кортикальна пластинка гілки та кукутом до перехідної складки в області 46 зуба), та нижньої' щелепи. частково відшарували жувальний м'яз, провели 2. Сходинкоподібний розпил. фрезою розпил зовнішньої кортикальної пластинки 3. Взаємовідносні протиопори. (1) сходинкоподібною лінією (2), створили два про4. Малий фрагмент (гілка) нижньої щелепи. тиопори (3), провели остеотомію нижньої щелепи 5. Великий фрагмент нижньої щелепи. зі збереженням судинно-нервового пучка, малий 6. Дротовий шов. фрагмент гілки щелепи (4) встановили у створені h.- Висота гілки. протиопори (на сходинку вище), опустили великий Спосіб, що заявляється, виконується наступфрагмент (5) нижньої щелепи донизу, чим досягним чином: під загальним знеболенням нули подовження гілки (h) на 12 мм і висування внутрішньоротовим доступом по зовнішній крило нижньої щелепи до переду на 8 мм (1), та розтягщелеповій складці, з переходом на комірковий нення жувальних м'язів до їх анатомічної норми, паросток нижньої щелепи, а потім - кутом до перекісткові фрагменти фіксували в новому положенні хідної складки у зоні нижніх молярів, частково дротовим швом (6), що представлено на малюнку відшаровують жувальний м'яз, проводять фрезою фіг. 2Б, рану зашили. Міжщелепове шинування не розпил зовнішньої кортикальної пластинки (1) схопроводилося. динкоподібною лінією (2), створюють два протиопори (3), якщо треба збільшити тільки висоту гілки Спосіб, що заявляється, апробовано на кащелепи - схема розпилу представлена на малюнку федрі хірургічної стоматології НМУ у період з фіг. 1А; якщо треба збільшити висоту гілки та дов1.01.2001 по 1.05.2005. жину тіла нижньої' щелепи -схема представлена на Результати - позитивні, післяопераційні ускмалюнку фіг. 2А. Далі проводять остеотомію нижладнення - відсутні. ньої щелепи зі збереженням судинно-нервового Література: пучка, малий фрагмент гілки щелепи (4) встанов1. Сукачёв В.А. Атлас реконструктивных опелюють у створені протиопори на сходинку вище, а раций на челюстях. - М.: Медицина, 1984. пускають великий фрагмент (5) нижньої щелепи С.86-88. Фіг. 1 Комп'ютерна верстка М. Кпюкін Фіг. 2 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601