Спосіб діагностики змішаної приглухуватості у дітей

Спосіб діагностики змішаної приглухуватості у дітей за допомогою комп'ютерної аудіометрії шляхом визначення коротколатентних слухови х викликаних потенціалів при повітряному проведенні 3 20102 4 ретрокохлеарних структур [2]. методикам суб'єктивної аудіометрії в залежності Але, не зважаючи на позитивний ефект від від віку і психоемоційного стану. Також їм провоіснуючого метода, в ньому є деякі суттєві недоліки, дилась імпедансна аудіометрія для підтвердження що в певних обставинах унеможливлюють кондуктивного компоненту приглухуватості. своєчасне встановлення ступеня і типу порушення З усі х дітей з порушенням слуху у 131 була слуху [3, 4, 5]. встановлена змішана приглухуватість, що склало В основу корисної моделі поставлена задача 53,7%, і підтверджувалось даними об'єктивного удосконалити спосіб діагностики змішаної приглуобстеження, яке пропонується. Отримані при тахува тості у дітей, в якому шляхом одержання докому способі обстеження результати реєстрації даткових показників досягається можливість викоротколатентних слухових викликаних позначення таких порушень слуху, які тенціалів порівнювались із даними суб'єктивної супроводжуються ураженням сенсоневральних аудіометрії і дозволили встановити можливість структур та розвитком змішаної приглухуватості. використання аудіометрії по коротколатентним Поставлена задача досягається тим, що в слуховим викликаним потенціалам для способі діагностики змішаної приглухуватості у об'єктивного визначення ступеня і типу порушення дітей за допомогою комп'ютерної аудіометрії шляслуху, зокрема змішаної приглухуватості. При хом реєстрації коротколатентних слухови х виклицьому деякі показники реєстрації коротколатентканих потенціалів при повітряному проведенні них слухови х викликаних потенціалів по запропостимулів та подальшої обробки отриманих показнованій методиці демонструють певні особливості, ників, згідно корисної моделі додатково реєструякі можуть мати значення як для ранньої, так й для ють коротколатентні слухові викликані потенціали диференційно-топічної діагностики і прогнозу пепри кістковому проведенні стимулів, а отримані ребігу захворювання. Серед них слід відзначити результати порівнюють з аналогічними при повітзначення порогу реєстрації п’ятої хвилі коротколаряній стимуляції, (Три цьому враховують співвідтентних слухови х викликаних потенціалів при ношення та визначають різницю між латентними кістковому проведенню стимулу, співвідношення періодами п’ятої хвилі коротколатентних слухових латентних періодів п’ятої хвилі на пороговій викликаних потенціалів при порогових та надпороінтенсивності при повітряній і кістковій стимуляції, гових інтенсивностях стимулів, і якщо ця різниця величину латентного періоду 1 хвилі при надпорозменшується, то діагностують комбіноване ураговій реєстрації і тип функції «латентністьження слуху і розвиток змішаної приглухуватості. інтенсивність». Відомо, що змішану приглухуватість при оцінці Встановлення змішаної приглухуватості і стуфункціонування звукового рецептора може підтвепеня втрати слуху набагато спрощувалось при рджувати й визначення латентних періодів основданій методиці, чим при використанні прийнятих них піків коротколатентних слухових викликаних методів. потенціалів при надпороговій стимуляції, а також Враховуючи відносну простоту способу об'єкпобудова функції «латентність-інтенсивність» по тивної аудіологічної діагностики змішаної приглудинаміці зміни латентного періоду п’ятої хвилі при хува тості, його можна застосовувати в медичних нарощуванні інтенсивності порогового стимулу. закладах різного рівня обладнаних комплексом Тобто, як і в суб'єктивній аудіометрії, результати для реєстрації слухови х викликаних потенціалів. одного тесту підтверджуються іншими для отриДжерела інформації мання найбільш достовірного результату. 1. Лях Г.С., Марусева A.M. Аудиологические Згідно запропонованого методу було обстежеосновы реабилитации детей с нейросенсорной но 244 дитини у віці від 8 місяців до 18 років з потуго ухостью. - Л.: Медицина. - 1979. - 200с. рушенням слуху на фоні гнійних і негнійних захво2. Сапожников Я.М., Богомильский М.Р. Сорювань середнього вуха з випотом і без нього та временные методы диагностики, лечения и кор40 нормальночуючих дітей аналогічного віку в якорекции туго ухости и глухоты у детей. - М. - 2001, сті контрольної групи. Захворювання середнього 250с. вуха були представлені наступними нозологічними 3. Новикова Л.А., Рыбалко Н.В. Использоваформами: секреторний середній отит (86 дітей), ние вызванных потенциалов для изучения слухогострий гнійний середній отит (17 дітей), хронічний вого восприятия в норме и при нейросенсорной гнійний середній отит (43 дитини), аномалія розвитуго ухости // Сенсорные системы: Слух. - Л. тку вуха з атрезією зовнішнього слухового ходу (83 1982. - с.109-121. дитини), адгезивний середній отит (8 дітей), ото4. Сапожников Я.М. Возможности и значение склероз (4 дитини), розрив зв'язок і зміщення слуклинического применения объективной аудиометхови х кісточок (2 дітей), тимпаносклероз (1 дитирии по слуховым вызванным потенциалам у детей на). Всім дітям було проведено стандартне // Вести. Оторинолар. - 1987. - №5. - с.77-85. оториноларингологічне обстеження, при необхід5. Kellin A.Y. Frequency and age-dependent ності ендоскопія порожнини носа і носоглотки, лаauditory evoked potential thresholds in infants // Hear бораторні та рентген-радіологічні обстеження. res. - 1984. ν.16, №3. - p.291-297. Слухова функція досліджувалась по прийнятим Комп’ютерна в ерстка В. Мацело Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601