Спосіб одержання антимікробного засобу

Винахід відноситься до медицини і стосується створення нового лікарського засобу з антимікробними властивостями на основі біологічно активних речовин, виділених із трави деревію звичайного (Achillea millefolium). У медичній практиці використовується настій із трави деревію звичайного як кровоспинний засіб при гастритах і виразковій хворобі (Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям (фитотерапия). - М.: Медицина, 1988. С.167 - 168), який одержують таким чином: 2 столові ложки трави заливають 200 грам кип'ятку, нагрівають на водяній бані 15 хвилин, настоюють 30 хвилин, і проціджують. Вказаний спосіб виготовлення настою не дозволяє максимально екстрагувати діючі речовини з лікарської сировини, а сам лікарський засіб має обмежений термін зберігання (до 3 - х діб) і не може бути використаний у комплексному лікуванні гнійних ран обличчя. В основу винаходу поставлено завдання вдосконалення способу одержання антимікробного засобу, в якому в якості сировини використовують надземну частину трави деревію звичайного, забезпечується нова схема одержання екстракту на основі якого виготовляється стерильний розчин, який має вищезгадані властивості і за рахунок чого одержаний фітозасіб можна буде використовувати для лікування гнійних ран обличчя. Поставлене завдання вирішується тим, що спосіб одержання антимікробного засобу з трави деревію звичайного згідно з винаходом, використовують надземну частину трави деревію, яку екстрагують гарячою водою у співвідношенні 1 : 15 - 1 : 20, потім одержаний екстракт розчиняють в 0,9% розчині хлориду натрію при співвідношенні 1 : 500 - 1 : 400. Винахідницький рівень забезпечується тим, що в якості сировини використовується надземна частина деревію звичайного і одержують ліофілізований екстракт, на основі якого виготовляється стерильний ізотонічний розчин деревію. Спосіб здійснюється таким чином. Попередньо висушену надземну частину трави деревію звичайного подрібнюють на грубий порошок з діаметром частин 2 - 5мм. Подрібнену лікарську рослинну сировину екстрагують гарячою водою протягом 60 хвилин у співвідношенні 1 : 15 1 : 20. Екстракцію повторюють 3 - 4 рази. Об'єднані екстракти фільтрують, розливають у флакони на 500мл і проводять сублімаційну сушк у. Одержаний екстракт представляє собою суму біологічно активних речовин у вигляді гігроскопічного аморфного порошку світло-бурого кольору із специфічним ароматним запахом і гіркуватим смаком. Вихід кінцевого продукту становить 19,3 - 25 - 7%. У ліофілізаті виявлені флавоноїди, дубильні речовини, монотерпенові глікозиди, вітаміни, органічні та фенолкарболові кислоти. Приклад 1. 100г попередньо висушеної і подрібненої в грубий порошок трави деревію звичайного з діаметром частин 2 - 5мм екстрагують 1500мл гарячої очищеної води в круглодонній колбі на киплячому водяному огрівнику з зворотнім холодильником протягом 60хв. Екстракцію повторюємо 3 рази. Всі екстракти об'єднуємо, охолоджуємо і фільтруємо. Фільтром розливаємо у флакони на 500мл і висушуємо ліофільно. Вихід кінцевого продукту становить 19,3%. Одержаний ліофілізований екстракт розчиняємо в 0,9% розчині хлориду натрію при співвідношенні 1 : 500 - 1 : 400 і проводимо стерилізацію в автоклаві. Готовий засіб являє собою 0,2% стерильний розчин екстракту деревію звичайного жовтокоричневого кольору із специфічним запахом і гіркувато-солонуватим смаком, виготовлений у флаконах на 250, 500мл або в пеніцилінових флаконах. Розчин деревію зберігають у темному і прохолодному місці. Термін зберігання фітозасобу понад 2 місяці. Дослідження антимікробних властивостей. В клініці щелепно-лицевої хірургії лікарні швидкої медичної допомоги м.Львова вивчали чутливість виділеної мікрофлори з післяопераційних ран хворих з абсцесами і флегмонами щелепно-лицевої ділянки до антибіотиків і антисептиків. Гній збирали з рани під час розкриття флегмони в стерильні пробірки на протязі 1 - 2год. Після збору матеріал засівали на кров'яний агар. Після інкубації при 37°C в термостаті на протязі 1 ї доби вивчали характер мікрофлори, яку ідентифікували по комплексу морфологічних і культурних властивостей. Виділяли чисті культури різних мікроорганізмів. Чутливість виділених культур до ряду бактеріальних середників (фурацилін 1 : 5000, мікроцид, дімексид, пеніцилін, ампіцилін, стрептоміцин, гентаміцин, 0,2: розчин деревію, ізотонічний розчин - як контроль) вивчали методом паперових дисків. Серед виділеної мікрофлори ведуче місце займають аероби, а саме представники роду стафілококів (золотистий, білий, епідермальний) та стрептококів (піогенний, гемолітичний), на яку виражену згубну дію має розчин деревію (див. табл.2). Результати досліджень, наведені в табл.1 і 2, свідчать, що 0,2% розчин деревію має виражену згубну дію на грам (+) флору на рівні гентаміцину, еретроміцину, оксациліну. Новий фітозасіб деревію можна використовува ти для лікування гнійних ран обличчя. З метою підвищення фармакологічної активності лікарського засобу, який проявляє кровоспинну, протизапальну, ранозагоювальну та антимікробну дії і може бути використаний для лікування флегмон і абсцесів щелепно-лицевої ділянки, є розробка даного винаходу.