Процес профілактики та лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень

1. Процес профілактики і лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень, що включає лімфотропне уведення антибіотиків в ділянці лімфатичних колекторів, а також уведення розсмоктуючи х ферментів, який відрізняється тим, що додатково вводять ліпосоми у найближчий до осередку запалення лімфатичний колектор через 10-15 хвилин після уведення антибіотиків. 2. Процес профілактики і лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень за п.1, який відрізняється тим, що як лімфатичні колектори вибирають мечоподібний відросток і пахову ділянку. (19) (21) u200609810 (22) 13.09.2006 (24) 15.02.2007 (46) 15.02.2007, Бюл. №2, 2007р. (72) Бойко Валерій Володимирович, Білозьоров Семен Андрійович, Скрипко Валерій Анатолійович, Тищенко Олександр Михайлович, Бойко Людмила Олександрівна, Савві Сергій Олександрович, Пономарьов Леонід Олексійович (73) ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ ХІРУРГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ Н АУК УКРАЇНИ 3 20958 вводять ліпосоми у найближчий до осередку запалення лімфатичний колектор через 10-15 хвилин після уведення антибіотиків. Доцільно в процесі профілактики і лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень черевної порожнини як лімфатичні колектори обирати мечеподібний відросток і пахову ділянку. Наявність у складі процесу нових операцій і препаратів (сумісне введення ліпіна та антибіотиків) і місце введення забезпечують можливість депонувати і транспортувати антибактеріальні засоби до осередка запалення. Послідовність і режими введення дозволяють синхронізувати час їх проходження по лімфатичній судині, робить можливою їх зустріч та зв'язування антибіотика ліпосомами, а також створення оптимальних концентрацій лікарських препаратів в осередку запалення. Зазначені відміни у сукупності дозволяють забезпечити якісно нові характеристики самого процесу лікування гнійно-запальних ускладнень. Що стосується післяопераційних гнійнозапальних ускладнень в черевній порожнині, то вибір мечоподібного відростку і пахової зони дозволяє максимально наблизити уведення препаратів до осередку запалення, при цьому надходження препарату відбувається одночасно із двох найближчих до нього лімфатичних колекторів. Заявнику невідоме уведення ліпосом в лімфоток, синхронізація їх руху по лімфатичним судинам і поява за рахунок цього можливості депонування лікарської речовини в осередку запалення. В подальшому викладенні корисна модель описується в деталях, які наведені для даного конкретного прикладу профілактики і лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень в черевній порожнині. Клінічний приклад. Хворий А., 45 років, надійшов до клініки інституту з нагоди гострого деструк Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 тивного апендициту. При лапаротомії було виявлено, що апендикулярний відросток гангренозно змінений, в черевній порожнині до 400мл серозногнійної рідини, петлі кишечнику роздуті, є фібрінозні плівки. Хворому виконана апендектомія, промивання та дренування черевної порожнини з 4-х точок перчатково-трубчастими дренажами. В післяопераційному періоді проводилося лімфотропне уведення антибіотиків в ділянці лімфатичних колекторів (мечоподібний відросток і пахова зона), потім туди ж вводили ліпосоми через 10-15 хвилин після введення антибіотиків. Післяопераційний період ускладнився функціональною кишковою непрохідністю, яка розрішилася до кінця другої доби. Протягом 7 діб продовжували введення антибіотиків і ліпосом по зазначеному способу. Хворого виписано через 11 діб в задовільному стані. Всього було піддано лікуванню дві групи хворих. Перша гр упа була контрольною, і в ній лікування здійснювали рутинним способом. В другій групі лікування проводили способом згідно з корисною моделлю. Зіставлювальний аналіз результатів лікування двох груп показав, що в другій групі перебіг хвороби відбувався більш сприятливо і одужання наставало в середньому в 2-3 рази скоріше, ніж в контрольній групі. Таким чином, процес дозволяє створювати високі концентрації антибактеріальних препаратів поблизу осередку запалення, а також синхронізувати їх рух по лімфатичним судинам з ліпосомами, як наслідок чого спрацьовує механізм надходження їх в осередок запалення і поява за рахунок цього можливості депонування лікарського засобу в осередку запалення, у зв'язку з чим і настає швидка та ефективна його санація, переривається лімфогенний шлях дисемінації і розмноження мікрофлори. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601