Спосіб профілактики та лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень при хірургічних втручаннях в гепатобіліарній зоні

Спосіб профілактики та лікування післяопераційних гнійно-запальних ускладнень при хірургіч них втручаннях в гепатобіліарній зоні шляхом черезшкірного опромінення крові, який відрізняється тим, що щоденно проводять черезшкірне надвенне опромінення зовнішньої яремної або великої підшкірної вени, післяопераційної рани та правого підребер'я напівпровідниковим світлодіодним джерелом некогерентного випромінювання червоного та інфрачервоного спектру протягом 60 хвилин, курсом 7-10 сеансів. Спосіб, що заявляється, відноситься до медицини, а точніше до хірургії і такого її розділу, як хірургія черевної порожнини, власне хірургії печінки та жовчовивідних (біліарних) протоків і призначений для покращення результатів операцій у гепатобіліарній зоні. У хворих з механічною жовтяницею, гнійним холангітом, холангіогенним перитонітом встановлено наявність значних імунологічних змін [1]. Після виконання радикальних оперативних втручань порушення імунного статусу зберігаються і поглиблюються внаслідок операційної травми. Це часто призводить до розвитку в післяопераційному періоді гнійно-запальних ускладнень. Тому запропоновано ряд способів імуностимуляції - фармакологічними препаратами та фізичними факторами, зокрема використанням низькоінтенсивного лазерного випромінювання комбінованого (червоного та інфрачервоного) спектру [2]. Так, відомий спосіб лікування гнійно-септичних захворювань органів черевної порожнини, який передбачає внурішньосудинне опромінення (фотомодифікацію) крові гелій-неоновим лазером через катетер, введений в аорту [3]. Недоліками вказаного методу є небезпека виникнення ускладнень через його інвазивність, обов'язкова присутність анестезіолога. Відомий також спосіб лікування гострого холециститу - після операції в просвіт холедоха через зовнішній дренаж вводять світловод і здійснюють вплив на холедох та тканини печінки лазерним випромінюванням [4]. До недоліку даного методу слід віднести відсутність фотомо дифікуючого впливу на кров (тобто на загальну та імунологічну реактивність). Проведення вищевказаних маніпуляцій вимагає забезпечення спеціальними катетерами та світловодами, обладнанням для їх стерилізації. Необхідні також коштовна апаратура та підготовлені спеціалісти з питань лазерної терапії. Найближчим аналогом - прототипом способу, що заявляється, є спосіб черезшкірного опромінення крові [5]. Для його здійснення підводять лазерне випромінювання на поверхню шкіри в проекції' кровоносної судини через волоконно-оптичний світловод. Спосіб-прототип має суттєві недоліки: він не забезпечує вплив на репаративні процеси в рані; використовують лазерну установку, яка вимагає дотримання спеціальних норм гігієни та безпеки. Задача, що вирішується, полягає у забезпеченні більш повного, якісного впливу на системний імунітет та процеси регенерації в післяопераційній рані. Технічним результатом нового способу буде зменшення частоти післяопераційних ускладнень після хірургічної корекції патологи гепатобіліарної зони, скорочення тривалості лікування хворих. Поставлена задача, згідно винаходу, досягається тим, що щоденно проводять черезшкірне надвенне опромінення зовнішньої яремної або великої підшкірної вени, післяопераційної рани та правого підребір'я напівпровідниковим світлодіодним джерелом некогерентното випромінювання червоного та інфрачервоного спектра протягом 60 CM 5 41720 хвилин, курсом 7-10 сеансів щезгадану методику У пацієнтки спостерігали Запропонований спосіб здійснюється наступшвидку епітелізацію поверхні рани та зменшення ним чином спершу проводять черезшкірне надінфільтрації її країв Тривалість лікування склала 9 венне опромінення зовнішньої яремної або велидіб У хворих контрольної групи з нагноєнням піскої підшкірної вени тривалістю 20 хвилин, згодом ляопераційної рани воно тривало 12-13 діб опромінення протягом 15-20 хвилин післяопераВ період з квітня 1999 до січня 2001 р у хірурційної рани та 1 5 - 2 0 хвилин - правого підребір'я гічному відділенні Центральної міської клінічної При наявності позапротокових ускладнень (місцелікарні запропонований спосіб використано у лікувий перитоніт) збільшують тривалість обробки ванні 56 хворих (45- жіночої статі, 11- чоловічої), післяопераційної рани, внутріпротокових (холедопісля операцій з приводу холедохолітіазу, гнійного холтаз, холангіт) - правого підребір'я Випроміхолангіту, обтураційної жовтяниці, та іншої патолонюючу частину розташовують на відстані 2-3 мм ги в гепатобіліарній зоні Контрольну групу склали від шкірних покривів Потужність випромінювання 20 хворих тієї ж вікової групи з співставною патоперед кожним сеансом контролюють вимірювачем логією та характером хірургічного втручання, яким було застосовано лише конвенційне лікування потужності ИМ-860 Сеанси опромінення здійснюють за допомогою апарату Теска-2", ТУ-9444-002Для оцінки ефективності запропонованої світ07543077-96 Технічні характеристики приладу лової терапії вивчали КЛІНІЧНІ дані, результати ланаступні бораторних та імунологічних досліджень Концентдовжина хвиль червонорацію сироваткових імуноглобулінів (IgG, A, M) визначали методом радіальної імунодифузи за го спектру 660 ± 15нм, Мапсіпі, концентрацію циркулюючих імунних комінфрачервоного спектру 840 - 950нм, плексів - за методом Хашкової у модифікації Нагустина випромінювання 2мВт/см2, сонова Т-лімфоцити з субпопуляціями Т-хелпери площа опромінення 10см2 (CD4), Т-супресори (CD8), натуральні кілери Перед застосуванням та після роботи прилад (NK.CD16), В-лімфоцити (CD19) визначали за додезинфікують 3-кратною обробкою 3% р-ном перепомогою моноклональних антитіл методом непрякису водню, Stenlltum або іншим аналогічним антимої імунофлюоресценцн Показники імунограми септиком вивчали перед операцією, на 3-4-у та 7-10-у добу Зовнішню яремну вену (vjugulans exsterna) після неї опромінюють на боковій поверхні шиї в ДІЛЯНЦІ медіального кута лопаточно-ключичного трикутниПісля проведення фототерапії відмічено пока (tngonum omoclaviculare) У випадку глибокого кращання імунобюлопчної резистентності організму на 7-у добу післяопераційного періоду у хворих залягання яремної вени або надлишковому розвиосновної і на 10-у - контрольної групи Це проявитку підшкірної жирової клітковини в цій зоні, опролось збільшенням загальної КІЛЬКОСТІ Т-лімфоцитів мінюють велику підшкірну вену (v saphena magna) (в основному - за рахунок субпопуляци CD 16), в ДІЛЯНЦІ й вічка Останнє знаходять в МІСЦІ впакількості В-лімфоцитів, IgG Рівень циркулюючих діння великої підшкірно/ вени в стегнову (v імунних комплексів знизився в 1,7 раза в основній femoralis) в ділянці зовнішнього кільця стегнового групі 203±32,68 од екст , в контрольній він станоканалу (hiatus saphenus) Післяопераційну рану вив 304=16,21 од екст Рівень lgA у хворих контрообробляють під час перев'язки Праве підребіря льної групи на 10 добу був нижчим, ніж у пацієнтів опромінюють безпосередньо під реберною дугою основної групи - ВІДПОВІДНО 1,12±0,38 г/л та по середньоключичній лінії Конкретний приклад 1,5±0,46 г/л У хворих, основної групи зріс рівень застосування IgG після операції, у хворих контрольної групи його Хворий Р , 73 р , поступив з діагнозом Жовчдостовірних змін не виявлено Перед виписуваннокам'яна хвороба Загострення хронічного кальням він становив ВІДПОВІДНО 7,28±1,08 Г/Л та кульозного холециститу Холедохолітіаз Механіч4,24±1,43 г/л на жовтяниця Перед операцією при Отже, після проведення світлової терапії ріімунологічному дослідженні встановлено порувень IgG, IgA та кількість натуральних кілерів збішення гуморального та клітинного імунітету з розльшувалися у порівнянні з такими у пацієнтів контвитком вторинного імунодефіциту Проведено рольної групи, а концентрація циркулюючих оперативне втручання - холецистектомія, холедоімунних комплексів зменшувалась Це свідчило хотомія, дренування холедоха по Холстеду В піспро виражену імуномодулюючу дію запропоноваляопераційному періоді застосовано світлову теного способу Крім спеціальних тестів, про ефекрапію за запропонованим способом За час тивність комбінованої фототерапії свідчили КЛІНІЧНІ спостереження в КЛІНІЦІ гнійно-залальних ускладдані Так, у хворих основної групи температура нень не спостерігалось, очевидно за рахунок затіла нормалізувалася через 3,6±0,1 доби, перистосування нової методики, хоч при аналогічних стальтика відновлювалася через 2,3±0,5 доби, в операціях частота гнійно-запальних ускладнень у контрольній - ВІДПОВІДНО через 4,9± 0,3 та 3,4±0,6 такого контингенту хворих в нашій КЛІНІЦІ та по діб Нагноєння операційної рани в основній групі даних літератури складає 12,1% виникло у 7,1% хворих, в контрольній - у 15% При Хвора К , 63 р , поступила з діагнозом Жовчзастосуванні вищезгаданої методики у пацієнтів з нокам'яна хвороба Гострий калькульозний холенагноєнням рани в основній групі відмічено більш цистит Механічна жовтяниця Гнійний холангіт швидке зменшення інфільтрації країв рани та епіПроведено оперативне втручання - холецистектотелізація її поверхні, що дозволило скоротити тримія, дренування холедоха по Холстеду На третю валість лікування хворого в середньому на 3,4±0,2 добу після операції виникло нагноєння післяопедоби раційної рани Знято шви з рани, застосовано ви 41720 Таким чином, запропонований спосіб дозволяє зменшити частоту післяопераційних ускладнень при хірургічної корекції патології гепатобілінарної зони, скоротити тривалість лікування хворих Література 1 Єпішин А В , Шерстюк П Я , Хабарова Н А та інш Питання етіології, патогенезу і лікування хронічних запальних захворювань міліарної системи // Лікарська справа / Врачебное дело - 1998 №5 - С 11-19 2 Андрущенко В П , Кушта Ю Ф Застосування низько енергетичного гелій неонового лазера у хірургічному лікуванні гострого ускладненого холециститу // Клінічна хірургія - 1996 - № 11 - 12 - С 11-14 3 А с СССР № 1717155 А1 (A61N5/06) Зимон И Н , Агзамов А И , Вахидов А В и др Способ лечения гнойно-септических заболеваний органов брюшной полости БИ № 9, 1992 4 Ас СССР № 1771762 А1 (A61N5/06) Дуденко Г И , Петренко Г Д , Дуденко В Г Способ лечения острого холецистита БИ № 40, 1992 5 А с РФ № 2019211 (A61N5/06) Ульянов А Н , Утц С Р , Ярославський И В Способ чрескожного облучения крови БИ № 17, 1992 ДП «Український інститут промислової власності» (Укрпатент) вул Сім'ї Хохлових, 15, м Київ, 04119, Україна (044) 456 - 20 - 90