Спосіб гістологічної діагностики синусоїдних клубочкових капілярів у плаценті вагітної жінки

Спосіб відноситься до медицини, зокрема, до гістодіагностики і може бути використаний для навчання у педпроцесі, а також: у акушерстві для діагностики патології плаценти. Охорона здоров'я матері ї дитини є пріоритетним напрямком у сучасній практичній медицині Особлива увага надається підвищенню ефективності прогностичним і лікуваль но - профілактичним заходам, спрямованих на зниження материнської і перинатальної захворюваності. Загроза патологічних станів перебігу вагітності на сьогоднішній день залишаються однією із найскладніших проблем акушерства і незважаючи на значні досягнення в практичному акушерстві, але це залишається досить вагомою проблемою, оскільки цей показник впливає на перинатальну захворюваність і смертність. Останнім часом в патогенезі патологи плаценти значну роль , обґрунтовану як патогенетичну, відіграє гіпоксія плаценти. Попередити і провести патогенетичне лікування у вагітних жінок із патологією плаценти можна при правильному застосуванні комплексної терапії із застосуванням препаратів, які покращують реологічні властивості крові, мікроциркуляцію у тканині плаценти при гіпоксемічних станах. Мікроциркуляція відкрає велику роль у трофіці тканин матки, плаценти і плода. Її порушення негативно позначається на спроможності тканин того чи іншого органу до нормальної трофіки при будь - яких гіпоксичних станах [1-7]. В патогенезі патології плаценти значну роль, обґрунтовану як патогенетичний механізм ланцюга взаємодій може розвинутись гіпоксія плаценти та тканин плода. Враховуючи те, що на сьогоднішній день синусоїдні клубки в плаценті досі не описані без чого неможливо прийняти рішення про ауторегуляцію мікро циркуляції в якірних ворсинах, а знання нормального перебігу вагітності неможливо без змін иейрогломусного гомеостазу. Збереження нормальної мікро циркуляції може дозволити застосувати комплексну терапію при гіпоксичних станах, покращуючи реологічні властивості крові. Загроза патологічних станів перебігу вагітності є досить складною в акушерстві і перинатології сприяючи народженню повноцінних дітей. До відомих способів діагностики: відносять метод гістотолодіагностики з фарбуванням метиленовою синькою та методом Маллорі. Як прототип, найближчий по технічній суті, нами вибраний метод діагностики синусоїдних капілярів у тканині вагітної матки, який не вимагає складної апаратури. Він простий для середнього медичного персоналу і легко виконується у гістологічній лабораторії. В тканині плаценти на сьогодні синусоїдних капілярів типу клубочків ще не описано. Використання такого методу в ряді випадків дозволяє зменшити гіпоксію і гіпоксемію, покращити тканеве дихання, скорегувати кислотно-лужну рівновагу для покращення стану вагітної матки. Спосіб гістотологічної діагностики клубочкових синусоїдних капілярів у термінальних ворсинках плаценти в ділянці їх переходу у якірні мікроворсини базується на основі визначення у середній оболонці артеріальних судин кульових ядер епітеліоїдних міоцитів розміром 15-20мкм в різних проекціях гістологічних зрізів в одному або різними шарами з досить товстою стінкою, що мають зв'язки з синусоїдними капілярами, або синусними розширеннями при попаданні біологічно активних речовин у синаптоїдну щілину нервових муфт. Описані нами вказані методики дозволять визначити не тільки будову клубочкових синусоїдних капілярів, але і їх інервацію. Нами вперше описана (Фіг.1, 2) гістологічна діагностика клубочкових синусоїдних капілярів і вона зв'язана цитокапілярними мембранами мікроворсин що досі немає аналогів і можуть використовуватися у звичайних гістолабораторіях при фарбуванні зрізів метиленовою синькою або толуїдином, а також селективною обробкою за Маллорі. Останні здатні забезпечувати нейрогломусний гомеостаз направити збагачену материнську кров з плацентарного ложа у транскапілярні мембрани термінальних ворсин покращуючи мікроциркуляцію фетальних тканин щоб попередити руйнівні впливи процесів переокисного окислення ліпідів на мембрани плацентарного бар'єру, здійснюючи антиоксидантний захист у фетальних тканинах. Технічний результат досягається шляхом оброблення шматочків плаценти, які брали для дослідження з окремих котиледонів, фіксували в 12% розчині нейтрального формаліну з просвітленням зрізів в карбоксилолі. Спосіб належить для визначення ролі синусоїдних капілярів в плаценті на гістологічних зрізах, шляхом фарбування гістологічних зрізів метиленовою синькою та за Маллорі одночасно. Це не вимагає застосування складної апаратури і може використовуватись в гістолабораторії середнім медичним працівником. Отже, недостатній розвиток синусоїдних капілярів клуб очкового типу в плаценті дозволить впливати на перебіг вагітності, тобто зменшувати ризик виникнення хронічної гіпоксії та гіпотрофії плода. Застосування запропонованої нами формули дає можливість поступлення материнської крові у ворсини плаценти. Литература: 1. Boіd Y. D. (Бойд Дж.Д.) Морфология и физиология маточно - плацентарного кровообращения. – Л. Медгиз, 1960 - 75с. 2. Радзинский В.Е., Милованов А.П. Экстраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности М.: Медицинское информативное агенство, 2004. - 393с. 3. Нагорна В.Ф., Зелінська Н.А. Роль спіральних артерій в патогенезі НПГ - гестозів /Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №6. - С.112-115. 4. Гармашова Н.Л. Плацентарное кровообращение. М.:Медгиз. – 1967. – С.10-19. 5. Серов В.Н., Стрижаков А.Н., Маркин В.Н. Практическое акушерство. - М.: Медгиз. 1992. - С.145-156. 6. Долго-Сабуров Б А. Иннервация вен (експериментальное морфологическое исследование). - Л.: Медгиз, 1958. - 308С. 7. Зазогбин H.И. Иннервация новообразованных капилляров // Морфология реактивных изменений периферической нервной системы. - Киев: Здоров'я, 1966. – С.5-15.