Спосіб моделювання стандартного внутрішньосуглобового перелому шийки стегнової кістки

Корисна модель відноситься до експериментальної медицини і технічно забезпечує можливість моделювання стандартного внутрішньосуглобового перелома шийки стегнової кістки. Медіальні переломи шийки стегнової кістки (ШСК) відносяться до внутрішньосуглобових, лікування яких є до кінця не вирішеним питанням. Сучасні технології мультиостеосинтезу переломів ШСК передбачають фіксацію трьома гвинтами, при цьому незрощення та аваскулярні остеонекрози головки стегнової кістки (ГСК) в ранньому та віддаленому періодах складають в сумі до 41,3% [1, 2], що зумовлює доцільність подальшого експериментального вивчення з метою удосконалення методики оперативного втручання. Відомий спосіб моделювання внутрішньосуглобового перелому ШСК [3, 4] на собаці, який полягає в виконанні остеотомії долотом основи великого вертела з наступним проведенням пилки Джиглі під ШСК, за допомогою голки Дешана. Пилкою перерізають 3/4 діаметра ШСК, в перерізаній зоні з зовнішнього кортикального шару стегнової кістки проводять металевий гвинт в ГСК, що попереджує зміщення та забезпечує стандартність моделі. Перерізають 1/4 ШСК, що залишилася та проводять остеосинтез ще одним гвинтом. Великий вертел пришивають 2-3 трансосальними швами. Тварини не навантажують кінцівку протягом 2,5-3 тижнів після операції. Недоліком даного способу є проведення голкою Дешана пилки Джіглі під ШСК. При цьому, а також під час перепилювання ШСК, в значній мірі пошкоджується капсула суглоба та параартикулярні тканини з кровоносними судинами, які харчують ГСК, що порушує її тро фіку і знижує стандарт моделі. Використання двох гвинтів для ШСК собаки створює значне метолонавантаження на одиницю площі перерізу ШСК, що погіршує умови для консолідації. Для усунення даного недоліку нами запропоновано з заднього доступу через великий вертел, без його остеотомії, вздовж вісі ШСК формувати трансосальний канал з різьбою та паралельний йому канал для спиці Кіршнера, після чого виконувати наприклад вузьким долотом поперечну остеотомію верхніх 3/ 4 ШСК, для попередження зміщення фрагменти фіксувати спицею, потім виконати остеотомію нижньої 1/4 шийки і провести остеосинтез компресуючим гвинтом по попередньо сформованому кістковому різьбовому каналі. Методика виконання оперативного втручання. Для розкриття порожнини кульшового суглоба використовується задній доступ від вершини великого вертела вздовж вісі стегна, довжиною 4-5см, з пересіченням сухожилків зовнішніх ротаторів стегна, виконується задня капсулотомія, під візуальним контролем, свердлом формується трансосальний канал по вісі ШСК до субхондральної пластинки ГСК. В каналі мітчиком нарізається різьба. Закручується потрібної довжини стандартний гвинт типу АО для ОС компактної кістки, який потім на 1/2 довжини викручується. Вище гвинта шилом, виготовленим з спиці Кіршнера, формується канал в ШСК до субхондральної пластинки ГСК. Шило також виймається на 1/2 довжини ШСК. Вузьким долотом типу Ілізарова або осцилюючою пилкою виконується остеотомія верхніх 3/4 ШСК під заданим кутом до вісі стегнової кістки. Кут 50°-60°, моделює перелом типу Паувелс II. Для попередження зміщення фрагментів ШСК вводиться шило-спиця в попередньо сформований канал. Долотом завершується остеотомія 1/4 ШСК в зоні дуги Адамса. Гвинт закручується в попередньо сформований кістковий канал з нарізаною різьбою до відчуття компресії. Шило-спиця видаляється і в залишений нею канал вводиться фрагмент спиці Кіршнера потрібної довжини, причому для попередження міграції її кінець «П» подібно загинається та забивається в компактну пластинку великого вертела. Фрагмент спиці Кіршнера попереджує вторинні ротаційні зміщення, а сили закрученого з відчуттям компресії гвинта цілком вистачає для надійного тривалого утримання фрагментів шийки стегнової кістки до настання консолідації. Шляхом виконання рухів в суглобі в різних площинах провіряється стабільність ОС та відсутність ефекту тертя кінця фіксатора об ацетабулярну западину. Ротатори та капсула суглоба зашиваються. Спосіб менш травматичний ніж відомий, мінімально пошкоджуються судини капсули та параартакулярних тканин, що забезпечує ви щий рівень стандартності перелома. Можливим є виконання лінії остеотомії під заданим кутом (70°), моделюючи таким чином переломи типу Паувелс І, II, III. Тварини вже через 3-5 днів навантажують оперовану кінцівку, що непрямо підтверджує нижчу травматичність методики. У 26 собак вказаною методикою створено моделі медіального перелома ШСК з достатнім рівнем стандартності, контрольованої візуально та рентгенологічно. Випадків вторинного зміщення в зоні остеотомії не спостерігалося. На Фіг.1, 2 пряма та аксіальна рентгенограми препарата в експерименті №16, термін спостереження - 39 днів, не повна консолідація. Список літератури: 1. Parker M.J, Khan R.J.K., Crawford J., Pryor G. A. Hemiarthroplasty versus internal fixation for displaced intracapsular hip fractures in the elderly//Bone Joint Surg [Br]. - 2002. - 84-B. - P.1150-1155. 2. Parker M.J., Pryor G.A. Internal fixation or arthroplasty for displaced cervical hip fractures in the elderly: a randomised controlled trial of 208 patients. Acta Ortop Scand- 2000- 71- P.440-6. 3. Ролик А.В. Способ моделирования стандартного внутрисуставного перелома шейки бедренной кости //Ортопед, травматол., 1998. - №4. - С.86-87. 4. Пат. №17062А Україна, МПК 6 G09B23/28. Спосіб моделювання внутрісуглобового перелому шийки стегнової кістки /Ролік О.В. Заявл. 18.03.97// Промислова власність - 1997 - №5. - С.3.1.319-3.1.320.