Пристрій для самомасажу м’язів спини та шиї

Спосіб відноситься до медицини, зокрема до способів та пристроїв фізіотерапевтичної дії на область прилеглу до хребетного стовпа, грудної клітки та шиї шляхом застосування масажних аплікаторів та масажорів. Запропонований для реабілітації та профілактики захворювань хребта водіїв автомобільного та залізничного транспорту, екіпажів повітряних та морських суден, для профілактики фахових захворювань людей сидячих професій, пов'язаних із застоєм венозної крові і лімфи в області тазу та хребта, для спортивного масажу тощо. Корисна модель відноситься до об'єктів масажу, які передбачають механічну дію на м'язи спини та шиї, стимуляцію зв'язок, які знаходяться в цій області. Відомі різні способи та пристрої фізіотерапевтичної дії на область прилеглу до хребетного стовпа та шиї з метою профілактики та лікування хвороб хребетного стовпа, а в спортивній медицині - постізометричної релаксації м'язів, стимуляції зв'язок. Ці відомі технічні рішення можуть бути використані для розвантаження хребетного стовпа, розслаблення перенапружених м'язів, які його оточують, зменшення як локальних, так і розповсюджених болей [див. наприклад, патенти UA №61665, 2003, бюл. №11, А61Н7/00; №37705, 2001, бюл. №4, А61Н7/00; А61Н9/00; патенти RU №2003319, 1993, бюл. №43-44, А61Н7/00; №2110981, 1998, А61Н11/00, авторське свідоцтво СРСР №1811834, 1993, А61Н7/00; патенти ЕР №0507180, 1991, А61Н7/00, №001264, 2000, А61Н7/00; патент USA №4126129, 1978, А61Н7/00]. В якості прототипу обраний спосіб та пристрій для самомасажу глибоких м'язів спини та шиї з допомогою еластичних елементів, розміщених на основі [див. патент RH №2141300, С1, кл. GА61Н7/00, 1999, бюл.32]. Ці масуючі елементи у вигляді п'ятикутних зірок діють на кордоні паравертебральної області поперечних відділів хребетного стовпа, причому елементи зв'язані між собою по криволінійній основі. Самомасаж м'язів відбувається шляхом простого переміщення масуючих елементів на лежаче тіло пацієнта, а потім проводять дію на м'язи хребта з обох боків навколо хребта. Передбачений вплив на м'язи закруглених конусовидних елементів, поперечний розріз яких має визначений радіус кривизни. Пристрій для реалізації відомого способу має корпус та основу, на якій розміщені попарно розташовані масуючі елементи на деякій відстані один від одного паралельними рядами. Пази між окремими елементами та відстань між ними вимагають при використанні пристрою перемішувати його по всій довжині хребта, що ускладнює процедуру лікування та робить його ускладненим. Ознаками, які співпадають з суттєвими ознаками способу, що заявляється, є дія масуючих елементів на відстані, яка визначена кордоном паравертебральної області відповідних відділів хребта, шляхом тиску на анатомічні частини тіла пацієнта з допомогою еластичних елементів. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного лікувального та профілактичного результату, є необхідність розташовувати тіло клієнта в горизонтальній площині та збільшена кількість дій на м'язи спини та шиї з допомогою значної кількості рухів, а також ускладнення пристрою завдяки значній кількості елементів та вузлів. Досить складним є також виконання елементів різних розмірів та форм з визначеним співвідношенням радіусів. Відомий спосіб та пристрій не дозволяють виконати його компактним і застосовувати для працюючих сидячи. Для його використання необхідне статичне положення тіла пацієнта, він значно обмежений у переміщеннях. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу самомасажу та спрощення пристрою для його здійснення шляхом дії на м'язи спини та шиї на визначеній області зі збільшеною площиною та безперервністю дії на послідовність хребців хребетного стовпа, грудної клітки та шиї, та спрощення пристрою з неочевидним засобом дії на хребет - розташованих послідовно паралельних пар елементів, які здійснюють масаж згідно із анатомічним вигином хребта у певному положенні. Поставлена задача вирішується також тим, що елементи виконані у вигляді півсфери, що дозволяє принаймні впливати одночасно на поперековий відділ хребта або на весь хребетний стовп. Суттю даної корисної моделі є створення знакозамінного тиску на визначені області спини, грудної клітки та шиї з допомогою виступів, об'єднаних з допомогою основи криволінійної форми. Поставлена задача, згідно із корисною моделлю, вирішується тим, що в способі самомасажу м'язів спини та шиї, який включає тиск на м'язи та суглоби хребта на кордоні паравертебральних областей відповідних відділів хребетного стовпа шляхом переміщення анатомічних частин тіла пацієнта відносно масуючих елементів, тиск здійснюють одночасною дією на безперервну послідовність хребців хребетного стовпа в положенні пацієнта сидячи згідно з анатомічним вигином хребта та положення поперекового та грудного відділу хребта. Пристрій для самомасажу м'язів спини та шиї, який містить масуючі елементи виступів, що розташовані попарно на основі паралельними рядами, згідно із винаходом виступи виконані у формі півсфери, яка жорстко з'єднана з криволінійною основою, та розміщені на основі відповідно до вигину хребетного стовпа в положенні сидячи. Виступи можуть бути з'єднані між собою криволінійними поверхнями, які розміщені паралельно осі хребта. Можливий варіант виконання винаходу, згідно з яким виступи роз'єднані між собою пазами в центральній частині пари та з бокових площин. Між сукупністю суттєвих ознак запропонованого винаходу та очікуваним технічним результатом проявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: здійснення самомасажу м'язів спини в області хребетного стовпа виконують шляхом одночасного тиску на останній в положенні пацієнта сидячи. Ці дії здійснюються за допомогою запропонованого пристрою, який містить масуючі елементи у вигляді півсфери об'єднаних криволінійними поверхнями відповідно до анатомічного вигину хребта у цьому положенні. Дана сукупність суттєвих відрізняльних ознак групи винаходів, об'єднаних вирішенням спільної задачі, згідно із поставленою метою, дозволяє здійснити одночасний масаж як всіх м'язів навколо хребта, так і його відділів. При цьому підвищується ефективність лікування та зручність використання масуючого пристрою. Технічна реалізація запропонованого рішення основана на відомих та добре розроблених технологіях виготовлення антиалергічних екологічно чистих пластмасах, силікону, жорстких сортів резини, з яких виготовляються елементи пристрою. Необхідно також відзначити, що проведення самомасажу згідно із запропонованим способом та пристроєм дозволяє не тільки робити ефективний масаж вертебральної та паравертебральної областей хребетного стовпа за рахунок рухів самого пацієнта, а й дозволяє створювати помірні зусилля витягу за рахунок того, що елементи у формі півсфери при самомасажі міжхребетних дисків зміщують сусідні хребці, тим самим знижуючи внутрішній тиск в міжхребетних дисках. Важливою перевагою запропонованої групи винаходів є те, що пари додаткових масуючих елементів з формою півсфери дозволяють виконувати масаж шийного відділу хребетного стовпа та грудної клітки. В подальшому запропоноване рішення пояснюється конкретними прикладами його виконання та описом креслень. У запропонованому способі здійснюють самомасаж наступним чином. На поверхню сидіння, яка може бути стільцем, кріслом тощо будь-якого транспортного засобу розміщують масуючі елементи. Потім в положенні сидячи пацієнт здійснює самостійний тиск на масуючі елементи шляхом зміни положення ніг чи спини. Необхідно, щоб остисті відростки хребта були по центру парних масуючих елементів. Потім необхідно розслабитися. В залежності від потреби та гостроти захворювання в цьому динамічному стані з можливістю змінювати тиск на масуючі елементи пацієнт знаходиться 20-40хв. При цьому ноги можуть бути в будь-якому положенні. Під дією перемінного тиску тіла пацієнта на масуючі елементи півсферичної форми здійснюється масаж в сидячому положенні, при цьому пацієнт може виконувати свої робочі функції незалежно від процедури масажу. Пристрій ілюструється графічним матеріалом, де на Фіг.1 зображено загальний вигляд; на Фіг.2 - варіант виконання пристрою для шийного масажу; .на Фіг.3 - графічне зображення видів положення хребетного стовпа в положенні сидячи (для водія). Наведений приклад не є єдиним, може бути інший варіант іншої реалізації винаходу, особливості якої виражені в сукупності ознак формули винаходу. Запропонований пристрій включає основу 1, на яку послідовно розміщені паралельні пари елементів 2 у вигляді масажних виступів 3 в формі півсфери. В кожній парі 2 виступи 3 виконані однаковими на відстані рівній кордонам паравертебральних областей відповідних відділів хребетного стовпа. Від пари 2 до пари 2а вони можуть відрізнятися по розмірах (висота, ширина виступу 3). Та частина пристрою, зображеного на Фіг.1, в якій масуючі елементи 2 за виступами 3 (7 виступів) виконані більших розмірів відносяться до попереково-хрестцевого відділу хребта, а частина з меншими виступами 3 (11 виступів)- до грудного відділу. Усі масажні виступи 3 роз'єднані пазами як вцентральній частині пари, так і з бокових сторін між парами 2. При цьому масажні виступи 3 з'єднані між собою криволінійними поверхнями 4 та 4а, які розміщені паралельно осі 5 хребта та мають сферичну форму на кінцях 6. З'єднання виступів 3 дозволяє захватити хребтовий сегмент з усіх чотирьох сторін, жорстко фіксуючи його або плавно масуючи (за бажанням пацієнта). Пристрій використовують наступним чином. Використовуючи поздовжні поперечні ремінні кріплення 7 (Фіг.2), пристрій на основі 1 встановлюють на спинці крісла водія по центру. Потім в положенні сидячи відбувається постійна м'яка стимуляція м'язового корсета хребта, підтримка анатомічного лордоза поперекового відділу та корекція грудного кифоза. На Фіг.2, 3 показана корекція шийного 8 та хребтових 9,10 вигинів з положення неприродного вигину 11. Таким чином, запропонований спосіб та пристрій для його здійснення дозволяють корегувати хребет шляхом самомасажу вертебральної та паравертебральної областей хребтового стовпа за рахунок обмежених, плавних активних рухів самого пацієнта в будь-яких умовах, не перериваючи службових функцій. Дане технічне рішення характеризується простотою у виконанні, не потребує участі медперсоналу, дозволяє пацієнту самому дозувати ступінь тиску та навантаження за рахунок зміни амплітуди руху та включення в роботу нижніх та верхніх кінцівок.