Спосіб лікування запальних захворювань переднього та заднього відділів ока

Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до офтальмології і може бути використаний для лікування запальних захворювань переднього та заднього відділів ока. Запальні захворювання переднього та заднього відділів ока часто уражають обидва ока та ведуть до непрацездатності і навіть незворотної утрати зору у хворих молодого працездатного віку [Крижанівська Т.В., 2003]. Найбільш поширеними етіологічними формами запалення у судинному тракті, сітківці та зоровому нерві є туберкульоз, стрептококова та хламідійна інфекція, лікування яких вимагає інтенсивне використання протизапальних засобів, у першу чергу антибіотиків широкої спектри дії (до 6 ін'єкцій на добу). У сучасній фармакологічній промисловості та практичній медицині спостерігається тенденція застосування способів, найменш травматичних та неприємних для хворого: створення ліків пролонгованої дії та поширення шляхів їх без ін’єкційного введення. Відомі способи лікування запальних захворювань ока методом електрофорезу, які дозволяють транспортувати ліки у тканини ока шляхом трансорбітального або ендоназального електрофорезу. Недоліком цих способів є неможливість швидко та надійно зупинити прогресування запального процесу у тканинах ока незважаючи на використання великої кількості ліків. Це обумовлено тим, що кожен з вищезазначених методів використовується окремо і неспроможний забезпечити необхідну кількість/концентрацію ліків одночасно у передньому і задньому відділах ока, потрібну для досягнення задовільного лікувального ефекту при панувеїта х. Відомі способи лікування запальних захворювань увеального тракту методами фонофорезу та магнитоферезу протизапальних засобів, які також діють окремо на різні відділи ока. Також відомо застосування комбінації двох та більше способів лікування, ефект суми яких надходить суму ефектів окремого застосування [Скринник А.В., Савко В.В., Нариціна Н.И., Коновалова Н.В., Крючкова О.В.. Способ лечения дистрофических заболеваний сетчатки. Авторское свидетельство 1415487А1]. Найбільш близьким до заявляє мого є вищезазначені методи електрофорезу. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу лікування запальних захворювань переднього та заднього відділі ока шляхом використання комбінованого впливу трансорбітального та ендоназального електрофорезу протизапальних ліків (антибіотиків). Поставлена задача вирішується тим, що в процесі лікування запального процесу в передньому та задньому відділах здійснюється використання комбінованого методу електрофорезу (трансорбітального та ендоназального), що забезпечує одночасний терапевтичний ефект на увеальний тракт у цілому. Причинно-наслідкові зв'язки. Лікування здійснюють: 1. припинення запального процесу в увеальному 1. комбіновано впливають транс орбітальним та тракті, підвищення гостроти зору, більш стійкий ендоназальним електрофорезом таким чином: лікувальний ефект. Ізольоване використання транс орбітальний електрофорез, потім транс орбітального та ендоназального ендоназальний електрофорез. електрофорезу не дають таких результатів. Комбінований спосіб лікування запальних захворювань переднього та заднього відділу ока здійснюється слідуючим чином: у першу чергу робили транс орбітальний електрофорез - активний електрод у вигляді ванночки, у якому на дні розміщували 2-3мл 2% розчину хлористого кальцію, потім 1мл протизапального препарату (наприклад, розчин антибіотика широкої дії) та доповнювали ванночку до повного заповнення розчином 2% хлористого кальцію. Анод позитивний. Сила току к часу лікувальної дії ступінчате зростає з 0,3-0,50,8mA до 1mA; 3 хвил - 5 хвил - 8 хвил до 10 хвилин. Максимальна дозировка складає 1mA - 15 хвилин. Індиферентний електрод з гідрофільною прокладкою розташовується у воротниковій зоні. З метою посилення впливу на задній відділ ока після двохгодинної перерви здійснюють ендоназальний електрофорез тих самих протизапальних засобів. На марлеву тур унду наносять 1мл протизапального препарату, наприклад, антибіотика, та 1мл 2% розчину хлористого кальцію. Турунду вводять у середній носовий хід. Зовнішній кінець турунди розташовують на гумовій гідрофільній прокладці на верхній губі, під ними фіксується активний електрод (анод позитивний). Індиферентний електрод фіксується у воротниковій зоні (катод від'ємний). Схема збільшення сили току та експозиція під час лікування аналогійна вищезазначеним при транс орбітальному електрофорезі. Лікування проводиться щодня на протязі 10 днів. Клінічні дослідження проведені в Інституті очних хвороб та тканинної терапії ім . В.П. Філатова АМН України. Конкретний приклад 1. Хворий К., і/х №461021 поступила у відділення увеїтів для лікування панувеїта (запалення переднього та заднього відділів судинного тракту) лівого ока. Праве око здорове. Гострота зору лівого ока складала 0,03, не коригувалася, у полі зору визначалась відносна центральна скотома, при біомікроскопії переднього відділу ока спостерігалися ознаки запального процесу: поширення лімбу, поліморфні преципітати на ендотелії рогівки, атрофія радужки, зіничний край якої був фіксований задніми сінеїхіями у стані міозу, що поряд з замутненим скловидним тілом перешкоджало офтальмоскопії. Хворій було запроваджено лікування за допомогою трансорбітального електрофорезу протизапальних ліків. В результаті лікування через 7 діб було виявлено підвищення гостроти зору на лівому оці до 0,07, при біомікроскопії спостерігалося зменшення кількості преципітатів та ступеню замутнення у скловидному тілі. Через 12 діб з початку лікування ознаки гострого запалення у судинній оболонці ока майже повністю зникли: розсмокталися преципітати, очне дно стало доступним для офтальмоскопії. Гострота зору лівого ока підвищилася до 0,12, не коригувалася. Конкретний приклад 2. Хвора Л., історія хвороби №459471, знаходилася на лікуванні в відділенні увеїтів з приводу панувеїта обох очей, на лівому у стадії загострення. Гострота зору правого ока складала 0,7, не коригувалася, зіниця була фіксована старими задніми сінехіями, у скловидному тілі спостерігалося замутнення, диск зорового нерву був блідо-рожевий, парамакулярно - дрібні хоріоретинальні вогнища. Гострота зору лівого ока складала 0, 12, не коригувалася, лімб був поширений, на ендотелії рогівки спостерігалися сірозні преципітати, зіниця була фіксована свіжими та старими задніми сінехіями, офтальмоскопія була не спроможна внаслідок замутнення скловидного тіла. Хвора отримувала ендоназальний електрофорез з протизапальних ліків. Через 7 діб з початку лікування у хворої спостерігалося підвищення гостроти зору до 0,2, не коригувалася, почали розсмоктуватися преципітати, але офтальмоскопія залишалися неспроможною. Лише через 14 діб з початку лікування вдалося досягнути ознак припинення запального процесу у судинному тракті: зменшилася кількість преципітатів, зіниця стала більш мобільна за рахунок відриву частини сінехій, на очному дні став контурироватися диск зорового нерву завдяки розсмоктуванню запального ексудату у скло видному тілі. Гострота зору підвищилася до 0,4, не коригувалася. Клінічний приклад 3. Хворий А., історія хвороби №462600, знаходився у відділі увертів з приводу панувеїту лівого ока. Праве око здорове. Гострота зору лівого ока складала 0,05, не коригувалася, на ендотелії рогівки спостерігалися свіжі та пігментовані преципітати, зіниця була фіксована поліморфними задніми сінехіями, дифузна муть у скло видному тілі не давала змоги розрізнити деталі очного дна. Хворий отримував лікування за пропонуємим способом - комбінований трансорбітальний і ендоназальний електрофорез. Вже через 5 діб ми спостерігали значне покращення клінічного стану лівого ока - майже повністю розсмокталися преципітати і свіжі задні синехії, стали спостерігатися диск зорового нерву та сітківка внаслідок більшої прозорості скловидного тіла. Гострота зору підвищилася до 0,2, не коригувалася. Через 7 діб ліве око було спокійне, на ендотелії рогівки спостерігалися тільки пігментовані преципітати, свіжих сінехїій не було, досить чітко було видно диск зорового нерву та сітківку. Гострота зору складала 0,5-0,6, не коригувалася. Було запроваджено лікування пропонуємим способом 15 хворих на запальне ураження переднього та заднього відділів ока, контрольні групи склали 15 хворих, які отримували тільки транс орбітальний і 10 хворих, які отримували тільки ендоназальний електрофорез, репрезентативні за станом ураження переднього та заднього відділів ока та зниженням зорових функцій. Результати дослідження хворих основної та контрольної групи представлені у таблиці. Групи дослідження Кількість хворих Строки клінічного одужання 5 діб. 7 діб. 10 діб. І гр упа Транс орбітальний електрофорез 15 II гр упа Ендоназальний електрофорез 10 III група Комбінований електрофорез 15 10 (66,6 %) 5 (33,3 %) 8 (80 %) 2 (20 %) 12 (80 %) 3 (20 %) У хвори х дослідної гр упи перед початком лікування відмічалось зниження гостроти зору 0,05±0,08, у полі зору визначалися відносні центральні скотоми розміром 5-7°, при біомікроскопії та офтальмоскопії у передньому і задньому відділах ока виявлялись поліморфні преципітати, задні сінехії, замутнення скловидного тіла, хоріоретинальні вогнища, розташовані у макулярній та парамакулярній зонах. Під впливом запровадженого лікування гострота зору підвищилася до 0,7±0,09, у полі зору спостерігалося зменшення відносних центральних скотом на 3-5°, при біомікроскопії та при офтальмоскопії ознаки припинення запального процесу у передньому та задньому відділах ока спостерігалися через 5 діб у 12 хворих (8%), через 7 діб - у останніх 3 хворих (20%). У хворих контрольної групи, які отримували тільки трансорбітальний електрофорез, задовільний терапевтичний результат було отримано через 7 діб у 10 хворих (66,6%), через 10 діб у всі х хвори х даної гр упи. У хворих контрольної групи, які отримували тільки ендоназальний електрофорез, клінічне одужання було досягнуто у 8 хвори х (80%) через 7 діб, через 10 діб - у останніх 2 хвори х (20%). Таким чином ефективність пропонує мого способу лікування хворих на запальні процеси у передньому та задньому відділах ока складає 38,4%.