Спосіб діагностики кишкової метаплазії та дисплазії слизової оболонки при стравоході баретта

Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а точніше до діагностики, та може бути використана для діагностики морфологічних змін слизової оболонки стравоходу. Ускладнення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби - стравохід Барретта, який виявлений при ендоскопії, повинен бути об'єктивно підтверджений морфологічно, для чого необхідно проводити багаторазову біопсію. Біопсії виявляють кишкову метаплазію тільки у 40-60% пацієнтів. Крім того, ділянки дисплазії або ранньої аденокарциноми в межах сегмента стравоходу Барретта розсіяні, та розташовані фокально і стандартна біопсія із випадкових ділянок може притерпіти невдачу в виявленні цих порушень. Отриманні морфологічні результати можуть вказувати на кишкову метаплазію епітелію стравоходу, низьку чи високу ступінь дисплазії, а від цього залежить принцип лікування, який включає як терапевтичне, так і хірургічне втр учання. Наявність високого ступеня дисплазії є превенцією аденокарциноми стравоходу. Відомий спосіб визначення кишкової метаплазії чи дисплазії слизової оболонки стравоходу включає проведення ендоскопії, а при візуалізації змін епітелію поліпозиційний забор біопсійного матеріалу по всій довжині дистального відділу стравоходу через кожні 2см, але при цьому способі можливість визначення кишкової метаплазії чи дисплазії тільки в 35-40% випадків [1]. Суттєвим недоліком цієї методики є значна кількість біопсій наосліп, що приводить до значної травматизації слизової оболонки. Задача корисної моделі - підвищення точності діагностики кишкової метаплазії та дисплазії слизової оболонки шляхом застосування фотосенсибілізатора. Технічний результат полягає в створенні способу діагностики, який би дозволив підвищити точність діагностики змін слизової оболонки при стравоході Барретта. Поставлене завдання полягає в тому, що у відомому способі діагностики кишкової метаплазії та дисплазії шляхом виконання езофагоскопії та проведенню біопсії, згідно корисної моделі, за 8-10 годин до дослідження пацієнт перорально приймає фотосенсибілізатор (гіперфлав) в дозі 0,1-0,15мг/кг ваги тіла, який має здібності накопичуватися в трансформованих клітинах, а при опромінюванні можливих зон метаплазії чи дисплазії з'являється індукована лазером флуоресценція, котра за допомогою спектроаналізатору та комп'ютерного пристрою регіструється в вигляді кривих різної довжини хвиль. Таким чином, при наявності флуоресценції слизової оболонки - діагностують кишкову метаплазію чи дисплазію. Спосіб здійснюється слідуючим чином: перед дослідженням, за 8-10 годин пацієнти перорально приймають фотосенсибілізатор (гіперфлав) в дозі 0,1-0,15мг/кг ваги тіла. Виконується езофагоскопія і через біопсійний канал проводиться спеціальний оптичний катетер. На слизову оболонку стравоходу передається випромінювання лазера, а за допомогою спектроаналізатора та спеціального комп'ютерного пристрою фіксують криві флуоресценції. Критерієм, визначаючим вміст гіперфлава в слизовій оболонці стравоходу з морфологічною атипією, було визначення кривих флуоресценції гіперфлава, фіксованих в діапазоні довжини хвиль 600-645нм [Фіг.1]. Критерієм відсутності гіперфлава було визначення кривих аутофлуоресценції, фіксованих в діапазоні хвиль 535-550нм [Фіг.2]. Із зон флуоресценції проводимо ціленаправлену біопсію для подальшого морфологічного підтвердження змін епітелію слизової оболонки стравоходу. Термін проведення маніпуляції не більше 3-4 хвилин. Кількість біопсій зменшується в 1,8 разів. По способу, що заявляється, на базі кафедри факультетської терапії №1 з курсом післядипломної підготовки лікарів з гастроентерології та ендоскопії НМУ ім. О.О. Богомольця та гастроентерологічного центру „Бік-Київ" знаходилось 14 хворих, яким виконувалась ендоскопічна фотодинамічна діагностика. У 7 пацієнтів була виявлена кишкова метаплазія, у 4 - дисплазія низької ступені, у 3 - пацієнтів діагноз стравохід Барретта був знятий. Можливість визначення кишкової метаплазії чи дисплазії цим методом складає 71,4% випадків. Література 1. Rudolph RE, Vaughan TL, Storer BE, et al. Effect of segment length on risk for neoplastic progression in patients with Barrett esophagus. Ann Intern Med2000;132:612 - 20.