Ендоскопічний безоаротриптор

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих із безоарами. Відсутність спеціального інструментарію знижує діагностичний та лікувальний ефект [див. кн. B.C. Савельев, Ю.Ф. Исаков, НА. Лопаткин и др. Руководство по клинической эндоскопии. М: "Медицина". 1985. - с.17], тому зусилля винахідників спрямувались на пошуки нових пристроїв для лікування хворих із такою патологією. Актуальність заключається в тому, що безоар являється стороннім тілом і може викликати ускладнення: утворення пролежнів та виразок слизової оболонки, кровотечу, перфорацію, обтурацію просвіту дванадцятипалої чи порожньої кишки і тому має бути видаленим [див. Л.Е. Рузаева, Э.И. Белобородова, Л.Б. Шуталев, И.С. Егоров. Случай фитобезоара желудка. Клиническая медицина. М.: "Медицина". 2001. Том 79. №10. с.63]. Безоари невеликого розміру (до 2см в діаметрі) як правило видаляються одним цілим з допомогою петлі чи корзинки. Крупні безоари, діаметр яких більше 5см, видалити при допомозі ендоскопу не вдається. Їх видаляють після дроблення на більш дрібні частини, для чого використовується поліпектомічна петля, інколи з використанням діатермокоагуляції [див. кн. B.C. Савельев, Ю.Ф. Исаков, Н.А. Лопаткин и др. Руководство по клинической эндоскопии. М: "Медицина". 1985. - с.341]. Найбільш близьким по технічній суті до заявленого пристрою є поліпектомічна петля японської фірми "Olympus" SD-9U-1 [Каталог - Olympus. Endo-Therapy Accessory Catalog. с.23]. Відомий пристрій має недоліки при використанні його для дроблення безоарів: катетер виготовлено із полімерного матеріалу, а дистальна частина його при надмірному зусиллі легко може зруйнуватись петлею та пошкодити дистальний відділ біопсійного каналу ендоскопу. До того ж петлю виготовлено із витого тросика діаметром 0,47мм, що не дозволяє механічно розрізати безоар, власне петля прикріпляється до витого тросика і при надмірному зусиллі відривається. Задачею запропонованої корисної моделі є конструктивна розробка пристрою, яким можна було би дробити безоари на дрібні шматки та видаляти їх ендоскопічно. Поставлена задача вирішується тим, що ендоскопічний безоаротриптор включає катетер у вигляді фторопластової трубки, нерухому металеву голівку із овальним кінцем на дистальному кінці катетера, в середині катетера та через виконаний поздовжній наскрізний отвір голівки діаметром 0,8мм розміщена проволока діаметром 0,2мм з можливістю поздовжніх переміщень, яка при виведенні із металевої голівки утворює петлю на дистальному кінці катетера, якою захвачують безоар та втягують в голівку проволоку, причому голівка на дистальному кінці катетера жорстко прикріплена різьбою, а зовнішній діаметр нерухомої голівки та зовнішній діаметр катетера дорівнює 2,2мм. В запропонованому пристрої на дистальному кінці катетера розміщена металева голівка, яка не дозволяє петлі його пошкодити шляхом розрізання, петлю виготовлено із цільної стальної проволоки діаметром 0,2мм, що і забезпечує її міцність та дозволяє механічно розрізати безоар на дрібні шматки. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, де: на Фіг. - зображено загальний вигляд ендоскопічного безоаротриптора, де: 1 - катетер, 2 - різьба голівки, 3 - голівка, 4 - отвір в голівці, 5 - проволока, що утворює петлю. Ендоскопічний безоаротриптор містить катетер 1, на дистальному кінці якого розміщена металева голівка 3, що пригвинчується при допомозі різьби 2 та закріплюється жорстко до нього, зовнішній діаметр голівки 3 дорівнює зовнішньому діаметру катетера 1. Через катетер 1, та виконаний поздовжній наскрізний отвір голівки 4, проходить стальна проволока 5 з можливістю поздовжніх переміщень, яка при її виведенні утворює петлю 5 на дистальному кінці катетера. Запропонований авторами ендоскопічний безоаротриптор працює слідуючим чином (Фіг.). Після анестезії зіву та глотки розчином лідокаїну проводять ендоскопічне обстеження. При виявленні в шлунку безоара в біопсійний канал ендоскопу вводять ендоскопічний безоаротриптор, який складається із катетера 1 у вигляді фторопластової трубки, який включає в себе нерухому металеву голівку 3, жорстко прикріплену різьбою 2 із овальним кінцем на дистальному кінці катетера 1, причому зовнішній діаметр голівки 3 та зовнішній діаметр катетера 1 дорівнює 2,2мм, в середині катетера 1 та через виконаний поздовжній наскрізний отвір голівки 4 діаметром 0,8мм розміщена проволока 5 діаметром 0,2мм з можливістю поздовжніх переміщень, яка при виведенні із металевої голівки утворює петлю 5 на дистальному кінці катетера 1. Привізуалізації безоара виводять петлю, захвачують безоар петлею 5 та затягують так, щоб безоар механічно розрізався на дрібні шматки. Маніпуляцію проводять до тих пір, поки шматки безоара будуть придатні для видалення їх ендоскопом (в діаметрі до 2см). Доказом ефективності даного пристрою, який був апробований в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМК ЛШМД), можуть бути наведені нижче приклади. Приклад 1. Хвора Н., 42р., історія хвороби № 34382, поступила у КМК ЛШМД 1.11.05р. із підозрою на шлунково-кишкову кровотечу. Під час проведення екстреної ендоскопії було виявлено: на лівій стінці кардії лінійний розрив 1,0х0,3см під струпом, в шлунку помірну кількість "кавової гущі", в просвіті шлунка безоар розміром 10х5х5см, в середній третині тіла шлунка по задній стінці виразку з тромбованими судинами в дні, розміром 1,0х0,5х0,5см (пролежень). В біопсійний канал був введений ендоскопічний безоаротриптор. Виведеною петлею захвачено та розрізано безоар, маніпуляцію виконано 8 разів. Дрібні шматки (до 2см в діаметрі) захвачено петлею та видалено ендоскопом. Зважаючи на великий розмір та щільну консистенцію безоара, його повне видалення виконано під час п'яти ендоскопічних обстежень. Приклад 2. Хворий М., 56p., №538, звернувся у відділення ендоскопії КМК ЛШМД 9.10.06р., зі скаргами на блювоту "кавовою гущею". Під час проведення ендоскопічного обстеження в шлунку виявлено безоар розміром 9х6х6см, в середній третині тіла шлунка по задній стінці - виразку з тромбованими судинами в дні розміром 1,0х1,5х0,5см (пролежень). В біопсійний канал був введений запропонований авторами пристрій. Виведеною петлею захвачено та розрізано безоар, маніпуляцію виконано декілька разів. Дрібні шматки (до 2см в діаметрі) захвачено петлею та видалено ендоскопом. Зважаючи на великий розмір безоара, його повне видалення виконано під час трьох ендоскопічних обстежень. Таким чином, запропонований ендоскопічний безоаротриптор дозволяє проводити ефективне дроблення безоарів на дрібні шматки для ендоскопічного видалення їх без оперативного втручання.