Спосіб одержання корму для худоби із лушпиння соняшника – відходу виробництва олійної промисловості

Винахід стосується кормовиробництва для тварин, більш конкретно до виготовлення кормів із відходів виробництва олійної промисловості, і може використовуватись в олійному виробництві і сільському господарстві для одержання корму Із лушпиння соняшника з додаванням побічних продуктів олійного виробництва. В олійній промисловості при переробці насіння соняшника на олію утворюється до 15% лушпиння. Через малу насипну вагу лушпиння утворює великі проблеми для олійноекстракційних заводів. Деякі заводи лушпиння палять, при цьому не завжди в пристосованих для цієї цілі котлах з низьким ефектом і екологічними проблемами. Основну масу лушпиння вивозять на смітник, витрачаючи на це значні кошти. В початковому стані лушпиння соняшника містить до 55% сирої клітковини і являє собою, здерев'янілу рослинну тканину. Стінки клітин лушпиння потовщені і насичені геміцелюлозами і лігніном та покриті фізіологічно та хімічно Інертною речовиною, що заважає перетравленню лушпиння при вживанні його худобою. Відомі способи підвищення споживчої цінності кормів, основу яких складає лушпиння соняшника. Одним з них є спосіб переробки лушпиння на корм, він полягає в подрібненні лушпиння з подальшим змішуванням його з поживними додатками, такими як гирборат, соляною кислотою та сечовиною при 115—118°С протягом 0,82,0хв [1]. Недоліком цього способу є складність технологічного процесу, яка обумовлена необхідністю двократного нагріву суміші, а також недостатньо висока споживча цінність продукту І присутність у кормі фурфуролу. Є спосіб одержання корму із лушпиння соняшника, який включає гідроліз лушпиння концентрованою сірчаною кислотою при модулі насичення 1 :0,01-0,1 з послідовною нейтралізацією одержаного гідролізату лужними відходами олійної промисловості [2]. Недоліком цього способу є шкідливість виробництва. Є спосіб виготовлення корму із лушпиння соняшника, який включає подрібнення лушпиння в процесі теплової обробки при поступово збільшуваній температурі від 15-20°С до 60-65°С і доведенні від 0,1-0,3 до 2,0-2,5 МПа з додаванням ліпідних компонентів порціями в процесі теплової обробки і після її закінчення суміш гранулюють [3]. Недоліком цього способу є використання в даній технології високих тисків і температур, що потребує складної апаратури і обмежує обсяг виробництва такого корму. Найбільш близьким до заявленого винаходу є засіб одержання корму шляхом збагачення лушпиння відходами виробництва зерен, гідрофузом, макухою, сечовиною, повареною (кухонною) сіллю, преміксом з послідуючим перемолом до часточок розміром 0,1-1,5 мм при 120°С з тиском 2,5 МПа І брикетуванням або гранулюванням [4]. Недоліком прототипу є складність технологічного процесу, яка обумовлена використанням високих тисків і температур, складністю його репродукції, а також багатостадійність процесу, що обмежує обсяг виробництва такого корму. Необхідно підкреслити, що у всіх відомих способах одержання корму із лушпиння соняшника є його подрібнення, яке ведеться засобом перетирання або ріжучими елементами. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб одержання корму із лушпиння соняшника шляхом використання для подрібнення лушпиння і суміші його з поживними додатками методу співударяння на дезінтеграторних установках, забезпечити підвищення споживчої цінності лушпиння, суттєво спростити технологію виготовлення кормів і налагодити широке промислове виробництво кормів Із лушпиння соняшника - відходу олійного виробництва з додаванням в якості корисних складових побічних продуктів олійного виробництва. При обробці лушпиння в дезінтеграторній установці, наприклад з "Дезінтеграторі" [5], швидкість часток досягає 150 м/с, а сила взаємних ударів - декілька тонн. В цих умовах лушпиння набуває нових якостей за кошт переходу частини лігніну в рухливу форму і звільнення целюлози від структурованих речовин, таким чином поліпшується перетравлення лушпиння тваринами, а також збільшується рівень місткості безазотистих екстрактивних речовин. При подрібненні лушпиння на дезінтеграторі фракційний склад часточок можна змінювати в широкому діапазоні - від декількох міліметрів до відсотків міліметру в залежності від затраченої енергії. При цьому змінюються зоологічні характеристики лушпиння, що видно із табл. 1. При подрібненні в дезінтеграторі з енергією в 18,4 кВт/год на 1 т енергетична поживність лушпиння збільшується в 1,5 рази, вміст сирого протеїну став вищий на 13%, жиру на 100%, а вміст клітковини знизився майже на 15%. По своєму функціональному призначенню дезінтегратор, в тому числі і "Дезінтегратор" [5], окрім подрібнення може виконувати функції активації, гомогенізації та змішування різних інгредієнтів. Дуже ефективним є подрібнення суміші лушпиння з шротом (макухою), об'єм якого при виробництві соняшникової олії складає майже 40% від маси переробленого насіння. В якості прикладу в табл. 2 наведена характеристика суміші лушпиння із шротом у співвідношенні 2:1. Співвідношення складових у суміші -лушпиння-шрот (макуха) може змінюватись в широкому діапазоні в залежності від призначення корму. Разом з тим, вказана суміш (назвемо її умовно "шротовий концентрат") стає одним із видів готової продукції олійноекстракційних заводів і може реалізуватися споживачеві нарівні із чистим шротом (макухою), але по значно нижчим цінам. За рахунок використання запропонованого способу шротовий концентрат має якості доброї поїдаємості та переварюваності. Споживчі якості концентрату залежать від співвідношення його інгредієнтів. Приготування шротового концентрату здійснюється таким чином: початкове лушпиння попередньо (з невеликою затратою енергії) подрібнюють на першому дезінтеграторі, а потім разом Із споживчими додатками, наприклад із шротом (макухою), посувають на другий дезінтегратор, де компоненти змішують, а суміш подрібнюють до заданої фракції. Подрібнену суміш складають насипом, брекетують або гранулюють.