Спосіб приготування корму для сільськогосподарських тварин

Винахід відноситься до сільськогосподарського виробництва, зокрема до кормовиробництва і може бути використаний для Інгібірування антипожив-них речовин в зерні сої при виготовленні високоенергетичних кормів для сільськогосподарських тварин. Відомий спосіб одержання силосованого корму із вологого зерна або качанів кукурудзи шляхом подрібнення їх, закладки в сховище, ущільнення І герметизації від навколишнього повітря. Використовують такий корм в годівлі сільськогосподарських тварин після його сквашування. Недоліком такого корму є низька протеїнова поживність (10% на суху речовину), а також при вийманні його Із сховища, внаслідок проникнення повітря в корм відбувається душе швидко (від 3 год. до 5 днів) повторна ферментація, тобто самозігрівання. При цьому втрачається до 25% сухої речовини і більше 30% безазотистих екстрактивних речовин. В такому кормі накопичуються токсини, які знижують його продуктивну дію, а також викликають захворювання у тварин. Задача винаходу - розробка способу приготування корму для сільськогосподарських тварин, в якому шляхом зміни операцій досягалось би підвищення збереження поживних речовин в кормі, його поживності та стійкості до повторної ферментації. Задача досягається тим, що у відомому способі приготування корму з вологого зерна або качанів кукурудзи, який включає їх подрібнення, закладку в сховище, ущільнення І герметизацію згідно з винаходом, зерно або качани кукурудзи при подрібненні змішуються з вологим зерном сої при такому співвідношенні компонентів, мас. %: Зернофураж кукурудзи 40-90 Зерно сої 10-60 При рівномірному змішуванні подрібненого зернофуражу кукурудзи I сот, герметизації суміші стимулюється молочнокисле бродіння, в результаті цього накопичується в 1,5-1,8 рази більше молочної кислоти І стійкість корму до повторної ферментації підвищується в 14-22 рази в порівнянні до силосованого зернофуражу Із кукурудзи без сої. Внаслідок бродильних процесів, що відбуваються в кукурудзосоєвій суміші, вміст антитрипсину в сої зменшується з 50 мкг до 8 мкг на 1 г білка, що дає можливість згодовувати тваринам сою без теплової обробки. Енергетична поживність кукурудзосоєвої суміші підвищується на 9-19%, а протеїнова - у 2,5-3,4 рази. Приклад 1.В лабораторні ємкості було закладено подрібнену зернострижневу Суміш кукурудзи, вологість 37%, та зернострижневу суміш подрібнену із зерном сої, при співвідношенні компонентів 70:30 І 50:50, а також подрібнене зерно сої. Зернофураж ущільнювали і герметизували синтетичною плівкою та шаром крейди. Ємкості було відкрито через 105 днів Зберігання. Для вивчення стійкості корму до повторної ферментації силосований зернофураж насипали в марлеві мішки по 20 кг і зберігали в аеробних умовах при температурі 16-20°С. Було встановлено, що в силосованій зерностержневій суміші з соєю накопичується більше органічних кислот, зокрема молочної, і підвищується збереження сухої речовини до 96,5-97% (табл. 1). Подрібнене Зерно сої в чистому вигляді не силосується І не відбувається Інгібірування антипоживних речовин. Уреазна активність висока - 2,1 одиниць. Стійкість силосованих кукурудзосоєвих сумішок до повторної ферментації збільшується в 14-22 рази в порівнянні до силосованої зернострижневої суміші кукурудзи. Уреазна активність кукурудзосоєвої суміші знаходиться в межах норми. Енергетична поживність кукурудзосоєвих сумішок вища на 9-19%, а протеїнова * в 2,5-3,4 рази між силосованої зернострижневої суміші кукурудзи. Приклад 2.В лабораторні ємкості було закладене подрібнене зерно кукурудзи І сої в співвідношенні 70:30 з різною вологістю І тониною подрібнення сої. Зернофураж ущільнювали І герметизували поліетиленовою плівкою та шаром глини. Ємкості відкрили через 45-100 днів зберігання. було встановлено, що вологість закладеного корму І тонина подрібнення сої впливають на інгібірування антипоживних речовин (табл. 2). При вологості суміші при заготівлі 23,5% недостатньо Інгібірує антипоживні речовини в сої, уреазна активність її висока - 0,79 одиниць. При вологості закладки корму 28% І більше, в процесі силосування уреазна активність сої знижується до 0,11 од. і менше, що знаходиться в межах допустимих норм. При внесенні в суміш зерна сої в цілому вигляді уреазна активність знаходиться на рівні 0,35 од., а вміст антитрипсину високий - 32 г/кг. При подрібненні зерна сої в ку-курудзо-соєвих сумішках до модуля 2, вміст антитрипсину знижується; до 8 г/кг білка сої або зменшується на 86,7% у порівнянні до натуральної сої. Зменшення в зерні сої при його обробці активності антитрипсину на 75% дає можливість використовувати такий корм в годівлі всіх видів тварин з найбільшою продуктивністю. Отже для інгібірування антипоживних речовин в зерні сої - основні параметри при заготівлі кукурудзосоєвих сумішок є подрібнення зерна сої до модуля 2 І волого І маси, що заготовляється, 28% І вище. Приклад 3. Зернострижневу суміш кукурудзи під час подрібнення зміщували з вологим зерном сої у співвідношенні 90:10, 70:30, 50:50, 40:60,30:70. Подрібнену массу закладали в молочні бідони, ушільнювали і герметизували синтетичною плівкою та шаром крейди. Ємкості були відкриті через 105 днів зберігання. Для вивчення повторної ферментації в марлеві мішки було відібрано по 20 кг силосованого корму, який зберігали в аеробних умовах при температурі 16-20°С. Як видно з таблиці 3, що при співвідношенні зернофуражу Із кукурудзи І подрібненої сої 95:5 стійкість корму до повторної ферментації низька І збільшуються втрати сухої речовини, Співвідношення кукурудзи Ί сої 30:70 не забезпечує нормальних бродильних процесів, якість корму погіршується і уреазна активність висока 0,8 од. Оптимальне співвідношення компонентів кукурузди і сої лежить в межах 90:10 - 40:60. При цьому відмічено низькі втрати сухої речовини, висока якість корму і підвищена стійкість його до повторної ферментації при вийманні Із ємкості.