Фотополімерна емаль малинового кольору

Винахід стосується одержання кольорових об'ємних покрить декоративного характеру на поверхнях металу, кераміки, пластмаси та Інших і може бути використаний в ювелірній промисловості при виготовленні нагородних знаків, для покриття санітарно-технічного обладнання та інших технік декорування поверхонь зі складною мікрофактурою і в хімічній промисловості. Відомий спосіб одержання кольорових об'ємних покрить на поверхні нагородного знаку або іншій невсмоктуючій поверхні включає застосування кольорових емалей на основі легкоплавкого скла, що зафарбовується термостійкими неорганічними пігментами і наноситься на металеву поверхню зразку при високих температурах [1]. Для приготування емалі застосовуються надглазурні фарби з додаванням в'язкого флюсу. Недоліком цього способу є: - складна матеріально- та енергоємна технологія приготування емалі (випалювання суміші при температурі від 900°С до 1000°С; наповнення емалі на поверхню виконується в муфельній печі при температурі 790±20°С); - обмеженість кольорової гами з причини недостатньої стійкості системи фарб до високих температур у різному газовому середовищі; - наявність дефектів покриття і необхідність захисту поверхні від зовнішніх пошкоджень. Відома рідка фотополімерна композиція для трафаретних друкарських форм, яка складається з олігоефіракрилатів МДФ-2 (метакрилдіетиленглікольфталат) та ТГМ-3 (триетиленглікольдіметакрилат), тригоналу-14, епоксидної смоли, етилового спирту та барвника родаміну Ж [2]. Недоліком цієї композиції є недостатні реологічні характеристики для створення декоративних покрить: поверхнева липкість шару; недостатня твердість; низькі оптичні характеристики та відсутність можливості їх регулювання. Найбільш близькою до запропонованої композиції є рідка фотополімеризаційна композиція, що використовується як лакове покриття для друкарської продукції, яка містить олігоуретанметакрилат, метакрило-вий мономер, діметиламіноетилметакрилат, 4-фенілбензофенон та 2,2-діметоксідіфенілацетофенон [3]. Недоліками цієї композиції є недостатні реологічні характеристики для отримання об'ємних покрить з різною мікрофактурою, значна усадка шару в процесі полімеризації, неможливість створення кольорової гами, стабільних спектральних показників та низькі структурно-оптичні показники, що не дозволяє використовувати композиції в технологіях декорування. В основу винаходу поставлене завдання створення фотополімерної емалі малинового кольору для отримання об'ємних декоративних покрить на поверхні різної мікрофактури шляхом заміни зв'язуючого і введенням додаткових компонентів, що забезпечує механічну міцність та зносостійкість покрить з структурнооптичними та електроізоляційними показниками. Поставлене завдання вирішується тим, що розроблена фотополімерна емаль малинового кольору, яка містить олігоефіракрилат, мономер, 4-фенілбензофенон відрізняється тим, що як олігоефіракрилат використовується метакрилдіетиленглікольфталат (МДФ-2), як мономер - олігоефірізоциануратімідна смола і згідно з винаходом вона додатково містить систему фотоініціаторів - суміш 2-гідроксі-2-метил-фенілпропанона та бісдіметоксібен-зоілтриметилпентилфосфеноксиду, аеросил, діфеніламін та суміш барвників метиленового червоного, родаміну С та метилфіолету при наступному співвідношенні компонентів, мас%: Олігоефіракрилат 69,352 - 77,568 Олігоефірізоциануратімідна смола 15 – 20 2-Гідроксі-2-метилфеніл-пропанон 2.25 – 3 Бісдіметоксі бензоілтриметилпентилфосфеноксид 0,75 – 1 Аеросил 3-4 4-Феілбензофенон 0,4 - 0.6 Діфеніламін 1–2 Метиленовий червоний 0,02 - 0,03 Родамін С 0,01-0.015 Метилфіолет 0,002 - 0,003 Використання суміші олігомерів забезпечує потрібні реологічні показники. Завдяки підбору системи фотоініціаторів підвищується світлочутливість композиції. Включення в композицію аеросилу та діфеніламіну приводить до зменшення усадки та внутрішніх напружень; високої адгезії до поверхні. Барвники (метиленовий червоний, родамін С, метилфіолет) з системою фотоініціаторів надають потрібний блиск, можливість досягнення декоративного ефекту та стійкість до механічних і зовнішніх пошкоджень. Склад композиції підібрано так, що утворюється рівномірне бездефектне покриття і непотрібно нанесення захисної плівки на поверхню зображення. Особливістю емалі є те, що покриття піддається механічній обробці та шліфовці, що дозволяє створювати потрібний рельєф та утворювати складне декоративне зображення. Винахід Ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. Готують кольорову фотополімерну емаль слідуючого складу, мас.%: Олігоефіракрилат 69,352 - 77,568 Олігоефірізоціануратімідна смола 15-20 2-Гідроксі-2-метилфенілпропанон 2,25 - 3 Бісдіметоксібензоілтриметил пентилфосфеиоксид 0,75 - 1 Аеросил 3-4 4-Фенілбензофенон 0,4 - 0,6 Діфеніламін 1-2 Метиленовий червоний 0,02 - 0,03 Родамін С 0,01 - 0,015 Метилфіолет 0,002 - 0,003 Композицію після ретельного перемішування наносять на поверхню, яка попередньо підлягає знежирюванню, пензлем або шприцом в залежності від рельєфу, а також товщини шару. Затвердіння фотополімерної емалі на поверхні здійснюється під дією УФ-світла в копіювальній установці. В результаті експонування на поверхні зразка утворюється твердий полімерний шар малинового прозорого кольору з фізико-механічними, електроізоляційними, оптичними характеристиками. Склад емалі та основні технічні характеристики приведені в таблиці. Приклад 2. Приготування та нанесення фотополімерної емалі - аналогічно прикладу 1, склад емалі та технічні характеристики приведені в таблиці.