Спосіб визначення комплексних порогів шкідливості грунтових фітофагів

Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, зокрема до способу визначення комплексних порогів шкідливості (КПШ) ґрунтових фіто фагів та може бути використана у системі захисту рослин. Відомо, що шкідливі комахи-фітофа ги, що мешкають у ґрунті, внаслідок своєї високої шкідливості є істотним фактором обмеження вирощування багатьох сільськогосподарських культур. У зв'язку з цим суттєвого значення набуває розробка технологічного способу визначення комплексних порогів шкідливості ґрунтових фітофа гів, як однієї з складових прийняття рішення щодо доцільності застосування радикальних заходів регулювання чисельності. Відомий спосіб оцінки польової комплексної інформації щодо фітосанітарного стану агроценозу з постійних облікових ділянок [Зубков А.Ф. Агробиоценологическая фитосанитарная диагностика. -С.-П.-Пушкино: Изд-во ВИЗР, 1995. -386с.], який взято за прототип. Спосіб, який реалізується у прототипі полягає в тому, що для визначення КПШ використовується статистико-інформаційна оцінка біоценотичних зв'язків шкідливих організмів з культурою, основними елементами якої є синхронна за місцем і часом інформація щодо всього комплексу шкідливих організмів присутніх в агроценозі, яка отримується при комплексних обліках на постійних замаркованих ділянках. Аналіз польової комплексної інформації полягає в послідовному визначенні основних характеристик шкідливих об'єктів, супутніх ознак і ознак продуктивності культури, аналізу дисперсії ознак, розрахунку внутрішньогрупових коефіцієнтів кореляції та регресії, внутрішньогрупового стандартного відхилення, вільного від екологічних впливів інших факторів на агроценоз, розрахунку матриці парних коефіцієнтів кореляції для встановлення коефіцієнтів множинної регресії відповідно прийнятого гріфа зв'язків між ознаками. За останніми визначаються натуральні частні коефіцієнти регресії, втрати та відносні коефіцієнти шкодоздатності. При цьому комплексна шкідливість характеризується коефіцієнтами рівняння множинної регресії урожайності за ознаками шкідливих об'єктів та суп утнім ознакам. Проте недоліком у способі є те, що не враховуються принципи групування шкідників при визначенні КПШ за ентомологічними комплексами. В основу корисної моделі поставлене завдання створити такий спосіб визначення комплексних порогів шкідливості ґрунтових фітофагів, в якому будуть вра ховані групування шкідників за однаковими комплексними ознаками, що дасть змогу більш точно провести моніторинг. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі визначення комплексних порогів шкідливості ґрунтових фіто фагів, що включає їх моніторинг, згідно корисної моделі, згідно корисної моделі, із зібраних видів фітофагів проводять групування у ентомологічний комплекс за різними форфоекологічними принципами на різних стадіях особин на 1м 2, та визначають їх комплексний комплексний поріг шкідливості за формулою: KP=|L1dL2thL5g +L1thL4g L3d+L3g L2dL3th-L1dL4g L3th-L1thL2dL 2g -L3g L2thL3d| де КР - комплексний поріг шкідливості; L1d; L2d; L3d - значення чисельності личинок одного виду комах; L3g ; L4g ; L5g - значення чисельності личинок другого виду комах; L1th L2th; L3th - значення чисельності личинок третього виду комах. У способі визначення чисельності шкідливих стадій ґрунтови х фіто фагів проводять розкопуванням ґрунту на глибину 50см на сільськогосподарській культурі кожні 10 діб. Кількість облікових ділянок - 5. Розташовані вони за діагоналлю поля. Вийнятий ґрунт просіюють і зібраних представників ентомофауни вміщують у морилку з фіксуючим розчином (5% водний розчин формаліну). У лабораторних умовах в ентомологічних зборах виділяють груп у шкідливих фіто фагів, що шкодять лише перебуваючи у гр унті, тобто мають схожий спосіб життя (екологічне груп ування). Комах, які входять до цієї групи обстежують під бінокуляром МБС-10 для встановлення типу ротового апарату и гр упують за його будовою, наприклад ротовий апарат гризучого типу (морфологічне груп ування). Визначають можливість живлення за харчовою спеціалізацією видів ґрунтових фіто фагів тією культурою, на якій проводяться розкопування (трофічне групування). Встановлюють повторювання різних видів під час одного обліку (фенологічне групування). Для видів, які відповідають означеним способам групування (екологічному, морфологічному, тро фічному та фенологічному) визначають зважуванням на торзійних вагах сумарну масу (у грамах) для імаго, німф, кожного віку личинкової стадії. На підставі визначення маси розраховують сумарну потребу у живленні сукупності особин виду на різних етапах онтогенезу, на даній площі, з урахуванням частки рослинного живлення шкідника, яка змінюється у часі, за допомогою формули де W - маса комахи, г; К - калорійність корму, ккал; t - час; Х -значення потреби живлення; Крч - коефіцієнт рослинної частки живлення. Для визначення сумарної потреби у живленні сукупності особин на різних фазах онтогенезу на даній площі в певний період часу, сумують потребу імаго, личинок різного віку та німф. Оцінюють вплив кожного ґрунтового шкідника, що входить до комплексу на урожай культури через визначення залишкового урожаю з урахуванням кількості біомаси підземної частини рослини на 1м 2 на різних фазах її розвитку шля хом зважування на торзійних вагах (визначається шляхом відмивання кореневої системи рослин з 1м 2, забирання зайвої вологи фільтрувальним папером та її зважуванням). Встановлюють рівень шкідливості (наприклад, 10%). Будують для встановленого комплексу шкідників матрицю значень чисельності за яких спостерігаються 10%-ві втрати урожаю. Визначають КПШ для комплексу ґрунтови х шкідників за формулою: KP=|L1dL2thL5g +LlthL4g L3d+L3g L2dL3th-L 1dL4g L3th-L1thL2dL2g -L3g L2thL3d| (1) де КР - комплексний поріг шкідливості; L1d; L2d; L3d - відповідно значення чисельності личинок одного виду комах (наприклад, 1-го, 2-го та 3-го віків західного кукурудзяного жука) за якої спостерігається 10% рівень шкідливості на кукурудзі; L3g ; L4g ; L5g - відповідно значення чисельності личинок другого виду комах (наприклад, 3го, 4-го та 5-го віків капустянки звичайної) за якої спостерігається 10% рівень шкідливості на кулбтурі (наприклад кукурудзі); L1th L2th; L3th - відповідно значення чисельності личинок третього виду комах (наприклад, 1-го, 2-го та 3го років травневих хр ущів) за якої спостерігається 10% рівень шкідливості на кукурудзі. В основі запропонованого способу - визначення рівнів втрат для різних стадій онтогенезу кожного фітофага на певній культурі, в певний період сезону для конкретної зони та визначення чисельності шкідливої стадії ґрунтового фітофага, за якої спостерігався пороговий рівень втрат; гр упування у комплекс фітофагів на різних стадіях (особин/м 2) за якої спостерігається пороговий рівень втрат (10%) за морфологічним (тотожність типу ротового апарату в межах ентомологічного комплексу), екологічним (схожий спосіб життя шкідників в межах комплексу), трофічним (види, що входять до ентомологічного комплексу живляться однією культурою), фенологічним (складові ентомологічного комплексу шкодять культурі одночасно) принципами. Спосіб можна застосовувати при вирощуванні овочевих та ягідних культур у приватних, фермерських та колективних господарствах. Внаслідок використання способу стало можливим ефективно визначати комплексні пороги шкідливості ґрунтових фітофагів. Приклад здійснення способу. Визначали комплексний поріг шкідливості личинок капустянки звичайної, травневих хр ущів та за хідного кукурудзяного жука на кукурудзі (Сплендіс F1 ФАО 240) в лісостеповій зоні для рівня втрат до 10% в період 16.05-15.06. Результати наведені у таблиці. Складові вказаного ентомологічного комплексу відповідають вказаним принципам групування фітофагів: у личинок всіх зазначених видів ротовий апарат гризучого тип у, всі вони на стадії личинки перебувають у ґр унті, всі вони можуть пошкоджувати кукур удзу капустянка звичайна і травневі хрущі є поліфагами, а личинки західного кукурудзяного жука - спеціалізується на живленні кореневою системою кукурудзи, і, нарешті, всі види в стадії личинки можуть перебувати в агроценозі кукурудзяного поля одночасно. Таблиця Матриця 10%-х рівнів шкідливості для личинок капустянки звичайної, травневих хр ущів та за хідного кукурудзяного жука Західний кукурудзяний жук Травневі хрущі Капустянка звичайна Західний кукурудзяний жук Травневі хрущі Капустянка звичайна Фаза 2-3 листки Чисельність стадії фітофага, особин/м 2 L1 L2 0,7 0,3 L1 L2 0,06 0,015 L3 L4 0,008 0,005 Фаза 5 листків Чисельність стадії фітофага, особин/м 2 L1 L2 1,67 0,59 L1 L2 0,13 0,035 L3 L4 0,019 0,011 L3 0,14 L3 0,002 L2 0,0035 L3 0,34 L3 0,005 L5 0,0085 Значення чисельності за якої спостерігається 10% рівень шкідливості утворюють матрицю, рішення якої за формулою (1) є значенням комплексного порогу шкідливості названих ґрунтових фіто фагів на стадії личинки різного віку - у фазі 2-3 листки це 0,00000325 особин/м 2, а 5 листків - 0,000069175 особин/м 2. Комплексний поріг шкідливості визначають для конкретних стадій онтогенезу фіто фагів, на певній культурі в тій чи іншій стадії розвитку, в певний період сезону, для конкретного рівня шкідливості (10%) та зони. Позитивний результат упідсумку складається із зростання ефективності проведення захисних заходів на культурі завдяки уточненим порогам шкідливості, на 20% підвищилася точність проведення моніторингу та на 10% ефективність проведення захисних заходів.