Фенспірид як коректор реологічних властивостей крові

Корисна модель належить до визначення нових властивостей Фенспіриду, що має корегуючу дію на реологічні властивості крові, при пульмонологічних захворюваннях. Фенспірид (патентована назва - ереспал). Хімічна речовина - діазоспіродеканон. Хімічна формула: CH 2-CH2-N N O N -H, HCl O Фенспірид - це новий препарат, що має тропність до дихальних шляхів і застосовується в клінічній пульмонології, як протизапальний засіб. Його протизапальна дія спрямована на всі фази запального процесу. Унікальність препарату полягає в тому, що він не належить до відомих груп нестероїдних і стероїдних препаратів. При цьому фенспірид здійснює подібний до стероїдів вплив, інгібуючи активність фосфоліпази А2 шля хом блокади транспорту іонів кальцію в клітину. Недостатність іонів кальцію знижує активність фосфоліпази А2, що уповільнює каскадну трансформацію арахідонової кислоти. Це призводить до зменшення продукції простагландинів, лейкотрієнів і тромбоксану та забезпечує виражений протизапальний ефект. Внаслідок цього зменшується ексудація, блокується хемотаксис та продукція прозапальних цитокінів. Даний механізм лежить в основі спазмолітичної дії Фенспіриду стосовно гладкої мускулатури бронхів і нормалізації процесу секреції слизу. Фенспірид блокує Н 1-гістамінові рецептори, здійснюючи антигістамінний, протинабряковий і спазмолітичний ефект відносно гладкої мускулатури бронхів, зменшує об'єм бронхіального секрету. Крім того, препарат пригнічує a 1-адренорецептори бронхів, викликаючи інгібіцію фосфодіестерази, що попереджує скорочення гладкої мускулатури бронхів під дією ацетилхоліна, серотоніна, LT D4 та інших контрактильних агентів [5]. Препарат має інгібуючий вплив на синтез і секрецію цитокінів (найбільш виражений ефект препарат здійснює на TNF-a) [2, 4, 6]. Прямий вплив Фенспіриду на рецептори нервових закінчень сприяє зменшенню набряку слизової оболонки і надлишкового вироблення слизу. Важливим фактором є тропність препарату до дихальної системи. При цьому найвища фармакологічна ефективність препарату виявляється на рівні верхніх і нижніх дихальних шляхів. Фенспірид не викликає побічних ефектів, властиви х глюкокортикостероїдним і нестероїдним протизапальним препаратам (НПЗП), але на відміну від «класичних» НПЗП не має болезаспокійливої, антиагрегантної і жарознижуючої дії. Останнім часом з'являються публікації, що оцінюють дію фенспіриду при лікуванні різних запальних захворювань легень, але не має даних про вплив Фенспіриду на показники гемореології [1, 5]. У корисній моделі, що заявляється, поставлено задачу визначення властивостей Фенспіриду, як коректора гемореологічних порушень, при лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Поставлена задача досягається тим, що у хворих на ХОЗЛ, до та після лікування Фенспіридом оцінювали комплекс показників гемореолограми. Сучасні погляди фахівців на проблему порушень реологічної характеристики крові при ХОЗЛ підтверджують думку про необхідність їх корекції, особливо у випадках коли виявлено синдром високої в'язкості крові [1, 7]. Тому досягнутий результат від використання винаходу полягає в підвищенні ефективності лікування хворих на ХОЗЛ і інші запальні захворювання легень при використанні Фенспіриду, як речовини здатної позитивно впливати на показники гемореології. Поставлена задача досягається тим, що у процесі обстеження 20 хворих на ХОЗЛ використовувались традиційні клінічні, рентгенологічні, електрофізіологічні, функціональні і лабораторні методи дослідження та комплексне дослідження гемореолограми, контрольна група становила 21 практично здорових чоловік. Усі хворі були чоловічої статі віком від 35 до 65 років і отримували дозу Фенспіриду - 160мг на добу (поділену на 2 прийоми по 80мг, вранці та в вечорі), приймали препарат перед їжею. Спосіб здійснюється наступним чином: у хворих на ХОЗЛ проводиться дослідження гемореолограми. Реологічні властивості крові вимірювали на ротаційному віскозиметрі з вільноплаваючим циліндром системи В.Н. Захарченка. Реологічне дослідження включало оцінку: гематокриту (Нt), ефективної в'язкості крові (h)a) при швидкостях зсуву 1с-1 та при 5с-1, вн утрішньої в'язкості еритроцитів (hвн) при швидкостях зсуву 1с-1 та при 5с-1, а також межі плинності крові (t0) та коефіцієнта агрегації еритроцитів (КАер). Клінічну ефективність лікування оцінювали по клінічним, лабораторним і функціональним показникам, перш за все - легеневої вентиляції. Оцінку показників гемореології, до і після лікування, проводили в комплексі з урахуванням клінічних та спірографічних даних. Серед всіх хвори х на ХОЗЛ висхідні порушення реологічної характеристики крові відзначено у 74% обстежених, а у 32% із них виявлено синдром високої в'язкості крові. У обстежених пацієнтів виявлені суттєві гемореологічні порушення, про що свідчить достовірне підвищення гематокриту (Ht), ефективної в'язкості крові (h)a) та внутрішньої в'язкості еритроцитів (hвн) при швидкості зсуву 1с1 , а також межі плинності крові (t0) та коефіцієнта агрегації еритроцитів (КАер). Після проведеного курсу лікування фенспіридом у пацієнтів на ХОЗЛ відзначено позитивну динаміку показників гемореолограми. Так, в порівнянні з висхідними показниками, відзначено достовірне зниження рівня гематокриту і наближення його до середньої величини, що спостерігається у здорових осіб. Одержані результати наведені в табл.1. Нормалізація гематокриту позитивно позначилась на агрегаційній спроможності еритроцитів. При цьому їх агрегаційний потенціал зменшився на 37% і максимально наблизився до рівня в контрольній групі. Відновлення функціональної активності еритроцитів сприяло зменшенню їх внутрішньої в'язкості. Так hвн при швидкості зсуву 1с-1 зменшилась на 23%, а при швидкості зсуву 1с-5 - на 19%. Відзначено також статистично достовірне зменшення уявної в'язкості крові при різних швидкостях зсуву. В результаті проведених нами досліджень відзначено високу клінічну, функціональну та лабораторну ефективність лікування Фенспіриду. Більше ніж в 82% випадків препарат має виражену дію на гемореологічні показники. Таким чином доведено, що Фенспірид має корегуючу дію на реологічні властивості крові. Література: 1. Дудка П.Ф., Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П. та інші. Патоморфологічні зміни ендотеліального шару як однієї з причин порушення судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу у хворих на хронічний обструктивний бронхіт. Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні проблеми тромбозу і порушень гемостазу в клінічній медицині". Київ, 2003р. С.30-31. 2. Фещенко Ю.И., Яшина Л.А., Полянская A.M., Туманов А.Н.. Обстр уктивные заболевания легких: образовательная программа для врачей / -Київ, 2004. - 287с. 3. Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К. Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение (часть 2) /Ліки України. -2004. - №9.-с.14-17. 4. Чучалин А.Г. Рациональная фармакотерапия заболеваний органов дыхания. - М.: Высшая школа, 2004. том 5 - 873с. 5. Яшина Л.А., Фе щенко Ю.И. , Полянская М.А. и др. Эффективность фенспирида (эреспала) в базисной терапии хронического обструктивного бронхита // Укр. пульмонол. журн. - 2003. - №3. - С. 30-37. 6. Global Initiative for Chronic Obstruktive Luing Disease (GOLD). Global strategy for the diagnosis, manamegent, and prevention of chronik obstruktive pulmonsri disease: NHLBI/WHO Workshop, 2003. - 19p. 7. Vane J., Anggard E., Botting R. Regulatory functions of vascular endothelium 11 N. Eng.J. Med., 1990. V.322. - p. 27-36. Таблиця 1 Середні величини (М±m) показників реологічної характеристики крові до та після проведеного курсу лікування фенспіридом Показники Ht, % ha1c-1, мПа·с ha5с-1, мПа·с hвн1с-1, мПа·с hвн.5с-1, мПа·с t0, мПа КАер., мПа·10-5 Контрольна група (п21) 47,62±0,56 9,60±0,17 4,17±0,06 18,10±0,38 6,60±0,12 3,58±0,20 5,43±0,33 Основна група (п-20) до лікування після лікування 50,75±0,54* 47,60±0,33** 11,25±0,58* 8,68±0,43** 4,58±0,20* 3,98±0,21** 18,47±0,88 15,04±0,75** 7,30±0,45 5,89±0,46** 5,27±0,44* 2,99±0,32** 6,94±0,56* 5,05±0,39** Примітка: * вірогідність різниці показника порівняно з контролем (р