Спосіб лікування фето-плацентарної недостатності та гіпотрофії плода

Винахід відноситься до галузі медицини, а точніше до акушерства та гінекології і може бути використаний для. лікування вагітних жінок з фетоплацентарною недостатністю та затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Фетоплацентарна недостатність (ФПН), яка призводить до затримки внутрішньоутробного розвитку плода, зустрічається у клінічній практиці досить часто - у 10-15% вагітних жінок, особливо у тих, хто страждає певною екстрагенітальною патологією. Аналогічні дослідження були проведені Г.М. Савел'євою та співавторами [Савельева Г.М., Федорова Μ.И., Клименко П.А., Сици-нава Л,Г. Плацентарная недостаточность. Медицина, 1991. - 271 с], які застосовували комплексне медикаментозне лікування ФПН та гіпотрофії плода. Але запропоновані лікувальні заходи не враховували амінокислотного дисбалансу у фето-плацентарній системі при цій патології вагітності. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб лікування ФПН та гіпотрофії плода, застосований Товстановською В.А. С уть його полягає у тому, що у традиційний комплекс медикаментозних заходів лікування включено інфузійні препарати амінокислот. Однак, використання тільки медикаментозних заходів при лікуванні фето-плацентарної недостатності та гіпотрофії плода не завжди дає очікуваний ефект. Це може бути пов'язано з неадекватною реакцією рецепторного апарату мікросудин хоріону, яка виникає на тлі деяких його морфологічних змін: набряк стінки судин, периваскулярні крововиливи та Інші. Тому невисока ефективність суто медикаментозного лікування деяких форм фе то-плацентарної недостатності та гіпотрофії плода обумовлена однобічністю впливу на плацентарний комплекс. В основу винаходу покладено завдання, спрямоване на те, що у способі лікування фето-плацентарної недостатності та гіпотрофії плода застосовуються як медикаментозні, так І немедикаментозні лікувальні заходи, що призводять до підвищення ефективності лікування цієї патології, зниженню перІнатальної захворюваності та смертності, Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування фето-плацентарної недостатності та гіпотрофії плода використовується медикаментозна терапія; відповідно винаходу, додатково застосовується локальна декомпресія за Індивідуальними обгрунтованими параметрами. Особливість нашої роботи полягає у тому, що на додаток до медикаментозної стимуляції матковоплацентарного кровообігу використано локальну декомпресію. З цією метою застосовано апарат "Локад", декомпресор медичний багатофункціональний, виготовлений Донецьким об'єднанням " Електрон побутмаш". З'ясовано, що місцеві зміни тиску з певними фізичними параметрами значно поліпшують Інтенсивність матково-плацентарного кровообігу і, що дуже важливо, за рахунок немедикаментозного впливу, що значно підвищує е фект комплексного лікування, При тому виникає можливість зменшення кількості медикаментів для терапії І тим самим обмежується їх шкідливий вплив на плід. Як відомо, при ФПН пригнічується транспортна функція плаценти, що призводить до диспротеінемії у плодовій частині фето-плацентарного комплексу, при цій патології порушується ферментна діяльність плаценти, зменшуються темпи росту та регенерації тканин, зрушується кислотно-лужний баланс, пригнічується утворення необхідних ензимів. Спосіб застосовується таким чином. Комплексні лікувальні заходи щодо вагітних жінок з діагностованими ультразвуковим та лабораторними методами фето-плацентарною недостатністю та гіпотрофією плода, проводились курсами після 20 тижнів гестації. Проводилось збільшення інтенсивності матково-плацентарного кровообігу шля хом застосування локальної декомпресії апаратом "Локад". Фізичні параметри впливу: тиск 6 кПа на 10 сек через 17 с. Сеанс 15 хвилин, курс 10-12 процедур. На цьому фоні вн утрішньовенно вводили Інфузійний комплекс "аміноплазмаль" для покращення функціонування тканин плода. Паралельно використовувалися фармакологічні препарати за зменшеними вдвічі дозами: есенціале по 1 капе, тричі на день під час їжі курсом 14 днів; курантіл по 1 τ двічі на добу курсом 30 днів; сигетин 2% - по 1 мл один раз на добу внутрім'язово курсом 10 днів. Наведений курс комплексного лікування може бути використаний двічі або тричі за вагітність, в залежності від особливостей клінічного перебігу основного захворювання. Суть способу пояснюється слідуючими прикладами. Приклад 1. Січкар А.Д., 28 років. Клінічний діагноз на час госпіталізації: вагітність третя, 24 тижні. Резуснегативний тип крові без антитіл. Фето-плацентарна недостатність. Гіпотрофія плода. Хронічний пієлонефрит у стадії ремісії. Анемія вагітних І ступеню. Відповідно встановленому вперше при цій вагітності діагнозу було проведено анти-анемічне лікування: феррум-лек внутрішньовенно, вітамін В12 явнутрім'язово, фолієва кислота та полівітамінний комплекс. Хвору переведено на відповідне дієтичне харчування (стіл № 7), проведено курс профілактичного лікування хронічного пієлонефриту (відвар березових бруньок та плодів клюкви). На фоні згаданої терапії внутрішньовенно вводили інфузійний розчин "Аміноплазмаль", внутрішньо есенціале, курантіл та сигетин. Додатково проводилась локальна декомпресія курсом 10 процедур після місячного терміну загального лікування хвора була виписана для амбулаторного нагляду. Наступна госпіталізація відбулась у 34 тижні вагітності. Клінічний діагноз: резус-негативний тип крові без антитіл. Фето-плацентарна недостатність. Гіпотрофія плода. Хронічний пієлонефрит у стадії ремісії. Хворій проведено курс вищевказаного комплексного лікування. Динаміка клініко-лабораторного обстеження довела, що концентрація естріолу у добовій сечі та морфометричні показники поліпшились на 25-30% відповідно строку гестації. У 38 тижнів вагітності, після закінчення курсу лікування відбулися Індуковані фізіологічні роди дівчинкою вагою 2550 г, довжина 48 см з оцінкою по Апгар 7-8 балів. Перебіг післяродового та раннього постна-тального періоду без особливостей. Приклад 2. Мокра Л.А., 24 роки госпіталізована на протязі вагітності втретє. Двічі лікувалась за стандартною методикою у міському стаціонарі з діагнозом: вагітність 16 тижнів. Загроза іикидня, обтяжний акушерський анамнез (дві завмерлі вагітності у другому триместрі) та вагітність 23 тижні фето-плацентарна недостатність. Гіпотрофія плода. Обтяжний акушерський анамнез. Після госпіталізації та обстеження в умовах клініки Інституту встановлено діагноз: вагітність 27 тижнів, фето-плацентарна недостатність, гіпотрофія плода І ступеню, анемія вагітної. Обтяжний акушерський анамнез. Основні дані обстеження: гемоглобін 96 г/л, ультразвукові дослідження: асиметрична форма гіпотрофії плода І ст., І ступінь зрілості плаценти, концентрація естріолу у добовій сечі 22,1 мк моль/добу, кольпоцитологічне; Індекс дозрівання 018713, Індекс каріопікнозу 8%, еозінофілії 6%, кардіотокографія - 7 балів за шкалою Фішера. Проведено антианемічне лікування та комплекс медикаментозної терапії у поєднанні з локальною декомпресією. Контрольне обстеження після закінчення курсу лікування показало поліпшення стану внутріутробного плода (підвищення відносно строку гестації концентрації естріолу у добовій сечі, позитивні кольпоцитологічні зміни, нормалізацію показників кардіотокограми - 8 балів за шкалою Фішера). Вагітна була виписана для амбулаторного нагляду. У 37-38 тижнів вагітності відбулися фізіологічні роди: народилась дівчинка вагою 2450 г, довжиною 48 см, ПО Апгар 8 балів. Післяродовий та перінатальний період перебігав без особливостей. Таким чином, запропонований спосіб лікування фето-плацентарної недостатності та гіпотрофії плода, завдяки поєднанню медикаментозних та немедикаментозних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування цієї патології на тлі зменшення кількості застосованих медикаментів.