Спосіб лікування гнійних ран

Винахід стосується медицини, а саме - хірургії, і може бути використаний у травматології. Відомий спосіб лікування гнійних ран шляхом фонофорезу з наступним насиченням медикаментозними середниками після некректомії [1]. Недоліком цього способу є висока тривалість загоєння ран, що нерідко супроводжується послідуючими ускладненнями і обумовлена низьким сануючим ефектом. Більш високі сануючі можливості характерні для вибраного в якості прототипу способу лікування гнійних ран, що включає некректомію, обробку рани низькочастотним ультразвуком через рідке антисептичне, а потім медикаментозне середовище [2]. Це пояснюється проведенням ультразвукової обробки (УЗО) тканин, що сприяє проникненню рідких агентів в структуру тканин, незалежно від локалізації, протягу і глибини гнійників, разом з тим здійснює сануючий та лікувальний ефекти. Згідно винаходу, досягається скорочення термінів лікування на 1,5 - 2 тижня. Однак, час загоєння рани за вказаним способом склав більше двох тижнів. Встановлено, що на скорочення термінів лікування гнійних ран суттєво впливає вибір лікарських препаратів чи їх сумішів. Наприклад, озвучування рани через середовище 199 на розчині Хеникса [3] чи розчин, отриманий на основі 0,2% розчину протеолітичного ферменту, інсуліну простого і реополіглюкіну [4], привело до загоєння рани на 7 і 9 добу, відповідно. Недоліком у виборі медикаментозних середників є те, що рекомендовані середники не мають безпосереднього впливу на репаративну фазу раневого процесу, що стримує подальше скорочення термінів загоєння рани, крім того, викликаючи алергічні реакції. В основі вдосконалення заявленого способу лікування гнійних ран лежить завдання скорочення термінів загоєння рани шляхом активізації її репаративної фази. Вказане завдання досягається тим, що у відомому способі лікування гнійних ран, що включає некректомію, обробку низькочастотним ультразвуком через рідке антисептичне, а потім і медикаментозне середовище, згідно винаходу; в якості рідкого медикаментозного середовища використовують адреноблокатори. В якості нового вирішення завдання пропонується проведення УЗО через розчин адреноблокаторів. Причинно-наслідковий зв'язок заявленої відмінності з поставленим завданням полягає в тому, що проведення УЗО через розчин адреноблокаторів викликає місцеву десимпатизацію нервових закінчень, яка веде до швидкого обмеження деструктивної фази запалення і переходу процесу в репаративну фазу, що супроводжується бурхливою проліферацією епітеліального покриву. Поряд з цим проходить додаткове механічне подразнення ультразвуком нервових закінчень симпатичних нервів, в тканинах, що оточують рану. Це є вихідним моментом стимуляції мезенхімальних реакцій. Таким чином, комбінація УЗО тканин з місцевою десимпатизацією нервових закінчень вморфологічно прискорює розвиток репаративної фази раневого процесу і стимулює мезенхімальні реакції, що інформує досягнення зверхсумарного результату, який приводить до скорочення термінів загоєння ран. Сукупність відомих ознак і заявлених відмінностей практично забезпечує загоєння ран на 5 - 6 добу, що підтверджує рішення поставленого завдання. Отже, кожна з пропонуємих ознак при вирішенні вказаного завдання є суттєвою, оскільки, відсутність будь-якої з них в запропонованій сукупності не дозволить скоротити термін загоєння ран при використанні. Аналіз рівня розвитку хірургії та травматології в медицині по джерелам науково-технічної, проспектно-каталожної та патентної документації не дозволив встановити наявність об'єктів, які характеризуються як ознаками, тотожними суттєвим ознакам заявленого винаходу, так і сукупністю, ідентичною заявленій сукупності ознак в винаході. Визначення прототипу, як найбільш близького по сукупності ознак аналогу і об'єкту того ж функціонального призначення дозволило встановити сукупність суттєвих відмінностей по відношенню, до убачаємого заявником позитивному результату, викладених у формулі пропонуємо™ винаходу (дивись формулу винаходу). Отже, пропонуємий винахід задовольняє критерію винаходу "новизна", через те, що є невідомим з Існуючого рівня хірургії та травматології. Для перевірки відповідності заявляемого винаходу умові "винахідницький рівень" були додатково досліджені відомі рішення по виявленню ознак, що збігаються з ознаками, відмінними від прототипу. Результати досліджень показали, що пропонуємий винахід не виникає явно з рівня медицини, встановленого заявником, оскільки не виявлено впливу перетворень зі сторони істотних ознак заявленого об'єкту на досягнення позитивного результату. Отже, винахід, що заявляється, відповідає умові "винахідницький рівень". Спосіб здійснюється таким чином. Після розкриття гнійника і проведення радикальної некректомії до акустичного вузла ультразвукового апарату типу УРСК-7Н під'єднують спеціальну насадку, через яку здійснюють подачу рідких агентів на торець хвильоводу. Приєднують насадку системи для переливання рідини, перекривають її просвіт затискачем і заповнюють антисептиком. Включають генератор ультразвукових коливань, настроюючи його на частоту 26,5кГц, відкривають подачу антисептика і затискачем регулюють потік таким чином, щоб утворилася озвучена цівка рідкого агенту. В якості антисептика може бути використаний 0,25% розчин хлоргексидину. Відстань від торця хвильовода до поверхні рани 3 - 8мм, швидкість руху хвильоводу 0,5 - 1,5см/сек, амплітуда коливань 40 - 45мкм протягом 8 - 10 хвилин, кут подачі антисептику 30 36гр. Змиті забруднення зносяться цівкою із зони озвучення не заглиблюючись в тканини рани. Застосування антисептика на першому етапі приводить до виділення в розчин мікроміхурців кисню, які активують процес кавітації, за рахунок чого проходить очищення (санації) рани від забруднення та мікробів. Після осушення рани і заповнення її фізіологічним розчином з додаванням 0,02г тропафену і 0,005г обзідану, які є альфаі бета-блокаторами, відповідно, проводиться додаткове УЗО. Ультразвук стимулює проникність клітинних мембран і проникнення адреноблокаторів до тканин. А саме досягається їх проникнення в оточуючі рану тканини на глибину 5 - 8мм. Концентрація адреноблокаторів в тканинах забезпечує локальну десимпатизацію раневої поверхні завдяки комбінації альфа- і бетаадреноблокаторів, а механічне подразнення симпатичних нервів низькочастотним ультразвуком стимулює мезенхімальні реакції. В рану вводиться дренаж чи медикаментозний середник в залежності від фази раневоіго процесу. Вищевказаний спосіб обробки рани проводиться повторно з кратністю 4 - 5 разів на перев'язках, після чого на рану накладають вторинні шви. Клінічні дослідження заявленого способу лікування гнійних ран проводилися на базі 8 міської лікарні міста Кривого Рогу, згідно яким було проліковано 27 хворих. Прикладі. Хвора В., 46 років. Діагноз при поступленні: післяїн'єкційний абсцес сідниці Проведено розкриття гнійника, некректомія із застосуванням ультразвукового скальпеля, УЗО рани через розчин антисептика (0,25% розчин хлоргексидину) при резонансній частоті 26,5кГц, амплітуді коливань хвильоводу 40 - 45мкм на протязі 8 - 10 хвилин. Після цього рана осушена і заповнена фізіологічним розчином з додаванням 0,02г тропафену і 0,005г обзідану, повторно УЗО рани в тому ж режимі. Рана дренована. На слідуючий день проведено УЗО рани тими ж розчинами - відділяємо з рани незначне. На третій день з'явилися рожеві грануляції, які до 5 доби стали яскраво рожевими та соковитими, ексудації з рани практично немає, накладений вторинний шов - рана загоюється по типу первинного натягу. Приклад 2. Хворий Г., 69 років. Діагноз при поступленні: атеросклеротична та діабетична макро- та мікроангіопатія нижніх кінцівок, трофічна виразка гомілки великих розмірів. В комплексі лікування з застосуванням судинних та реологічних середників, корекції цукрового діабету та ін., хворому проводилось щоденне УЗО виразки через розчин антисептика та адреноблокаторів по вище вказаній методиці. Через 4 сеанси з'явилися перші рожеві грануляції, до 7 сеансу виразка зменшилася на третину, до 10 сеансу наполовину, а потім в комбінації з лазерним опроміненням наступила епітелізація. Загоєння виразки спостерігалося на 15 добу. Таким чином, вищевикладені відомості свідчать про виконання слідуючої сукупності умов: заявлений спосіб при його виконанні може бути використаний в медицині, переважно в хірургії, травматології; для заявляемого об'єкту у тому вигляді, як він схарактеризований у незалежному пункті викладеної формули, підтверджена можливість його здійснення, за допомогою вказаних у заявці або відомих до дати приорітету засобів та методів; спосіб, що втілює заявляємий винахід при його реалізації, забезпечує досягнення позитивного результату, який убачає заявник. Отже, розроблений винахід відповідає умові "промислова придатність" і може бути рекомендований для клінічного застосування.