Композиція для антикорозійних покриттів

Винахід належить до композицій для антикорозійних покриттів стальних трубопроводів підземного та надземного укладання. Відомий склад для покриття на основі співполімеру кубового залишку ректифікації стиролу з малеїновим ангідридом (А.с. СРСР №1052526, кл. C09D3/783, 1983), що містить як пластифікатор висококиплячу фракцію декобальтизованого кубового залишку ректифікації продуктів гідроформілювання при такому співвідношенні компонентів, мас.%: Співполімер КОРС з малеїновим ангідридом 30 - 40 Фракція з температурою кипіння 270 - 300°C 2-8 Органічний розчинник Залишок Проте для відомого складу характерна низька адгезія до металу та мала межа міцності при розтягу. Відомий склад для покриття (А.с. СРСР №905245, кл. C09D5/08, 1982) на основі співполімеру кубового залишку ректифікації стиролу з ангідридами кислот при такому співвідношенні компонентів, мас.%: Співполімер КОРС з ангідридами кислот 22 - 23,2 Поліаріленалкіли 0,1 - 4,7 Пластифікатор 0,7 - 1,1 Азбест 25 - 30 Ксилол 41 - 52,2 Проте для відомого складу також характерна низька адгезія до металу та мала межа міцності при розтягу. Найбільш близьким до пропонованої композиції є склад для антикорозійних покриттів (Патент України №14614 A, кл. C09D5/08, 20.01.97), до якого входить співполімер кубового залишку ректифікації стиролу з ангідридами кислот при такому співвідношенні компонентів, мас.%: Співполімер КОРС з ангідридами кислот 20 - 25 Поліметилметакрилат 15 - 20 Метилметакрилат 15 - 20 Перекис бензоїлу 0,5 - 1 Диметиланілін 0,3 - 0,5 Азбест 6-8 пара-Ксилольна фракція Залишок Проте відомий склад для антикорозійних покриттів має невисоку ударну міцність і низьку поверхневу твердість. Завданням цього винаходу є створення такої композиції для антикорозійних покриттів, в якій шляхом підбору компонентів було б забезпечено підвищення ударної міцності та поверхневої твердості антикорозійних покриттів, що збільшує їх надійність і довговічність. Поставлене завдання вирішується за рахунок того, що композиція для антикорозійних покриттів, до якої входять співполімер кубового залишку ректифікації стиролу з ангідридами кислот, поліметилметакрилат, метилметакрилат, перекис бензоїлу, диметиланілін і пара-ксилольна фракція, додатково містить метакриловий ангідрид при такому співвідношенні компонентів, мас.%: Співполімер кубового залишку ректифікації стиролу з 15 - 20 ангідридами кислот Поліметилметакрилат 20 - 25 Метилметакрилат 15 - 20 Метакриловий ангідрид 7 - 10 Перекис бензоїлу 0,5 - 1 Диметиланілін 0,3 - 0,5 пара-Ксилольна фракція Залишок Відмітною ознакою від прототипу є використання у композиції метакрилового ангідриду, який будучи чотирифункціональним з'єднанням, у процесі співполімеризації з метилметакрилатом утворює містки між лінійними макромолекулами, що приводить до утворення просторово зшитого трьохмірного продукту, будову якого можна подати таким чином: У результаті просторової зшивки збільшується ударна міцність і поверхнева твердість композиції для антикорозійних покриттів. Аналіз властивостей запропонованої композиції у порівнянні з властивостями відомого складу наведено в табл.1, 2. Як видно з даних табл.2, ударна міцність у запропонованої композиції збільшується до 74 81кгс × см, тобто на 43 - 67% у порівнянні з відомим складом, а поверхнева твердість збільшується до 0,77 - 0,86, тобто на 54 - 72% у порівнянні з відомим складом. Межа міцності при розтягу в запропонованої композиції на 14 - 27% вище, ніж у відомого складу. Адгезійна міцність, водопоглинання і час висихання у запропонованої композиції та відомого складу практично однакові. Прикладом конкретного виконання технічного рішення є така технологія приготування складів 1 - 3 (див. табл.1) запропонованої композиції. Метилметакрилат змішують з метакриловим ангідридом і розчиняють в них диметиланілін, а потім додають до них суміш сипучих компонентів поліметилметакрилату і перекису бензоїлу, після чого ретельно змішують акрилові компоненти. Окремо розчиняють співполімер КОРС з ангідридами кислот в пара-ксилольній фракції. Через 10 - 15хв після приготування акрилової суміші до неї добавляють розчин співполімеру КОРС в пара-ксилольній фракції і ретельно перемішують, після чого композицію можна наносити на поверхню стальних трубопроводів як захисне покриття. Таким чином, винахід забезпечує підвищення ударної міцності і поверхневої твердості композиції для антикорозійних покриттів, що збільшує їх надійність та довговічність.