Розпірно-заклинювальний дюбель

Корисна модель відноситься до будівельно-монтажної техніки, зокрема до пластмасових розпірних дюбелів, які широко застосовуються при монтажі кріпильних елементів у бетонній основі, дірчастій цеглі, газобетоні, а також при монтажі елементів, які є оснащенням інтер'єрів. Відомі розпірні дюбелі, що складаються з пластмасового дюбеля і введеного в нього шурупа або гака чи шпильки, які характеризуються тим, що дюбель всередині має форму зрізаного конуса, а на зовнішній поверхні сформовані різного виду розпірно-заклинювальні елементи, що кріплять його в основі. Це, наприклад, поздовжні або поперечні тріщини, анкерувальні ребра, зачепи або пази. Різне поєднання цих елементів в результаті додає різні функціонально-експлуатаційні якості окремим конструкційним рішенням дюбелів, пристосовуючи їх до визначених умов призначення й експлуатації. Відомий також розпірно-заклинювальний дюбель (найближчий аналог), що виготовлений з пластмаси і має всередині форму зрізаного конуса, у верхній частині поділений синусоїдальною щілиною на дві симетричні половини, а на зовнішній поверхні по всій його довжині в чотирьох робочих зонах розміщені спрямувально-розпірні та заклинювальні елементи, такі як конусно-циліндричні додатки, спрямувальнозаклинювальні ребра, блокувальні елерони, опорний комір і прямокутні зуби, відхилені назовні і розташовані в ряд симетрично з двох сторін дюбеля (заявка PL 113522). Недоліком вищевказаного дюбеля є те, що згадані зуби розташовані на деякій відстані один від одного, отже, їх відокремлює плоска циліндрична поверхня дюбеля. Таке розміщення зубів забезпечує одержання точкового заклинювання, тобто індивідуально в межах кожного зуба. Задача корисної моделі, що заявляється полягає в тому, щоб пристосувати конструкцію дюбеля до умов, у яких обгрунтованим є досягнення ефекту заклинювання на однорідній, більшій довжині, тобто на довжині всіх чергових зубів, крім того задача спрямована на підвищення ефективності розпору дюбеля за рахунок взаємодії під час розпору і заклинювання чергових зубів один з одним, а також на полегшення монтажу й одночасне збільшення міцності кріплення. Для вирішення поставленої задачі розпірно-заклинювальний дюбель, який виготовлений з пластмаси і має всередині форму зрізаного конуса, у верхній частині поділений синусоїдальною щілиною на дві симетричні половини, а на зовнішній поверхні по всій його довжині в чотирьох робочих зонах розміщені спрямувально-розпірні та заклинювальні елементи, такі як конусно-циліндричні додатки, спрямувальнозаклинювальні ребра, блокувальні елерони, опорний комір і прямокутні зуби, відхилені назовні і розташовані в ряд симетрично з двох сторін дюбеля, крайня зовнішня грань кожного прямокутного зуба крім самого нижнього зуба в проекції на циліндричну поверхню дюбеля збігається з лінією, що є гранню виходу чергового нижчерозташованого зуба з циліндричної поверхні дюбеля. Таке розташування прямокутних зубів відносно один одного призводить до того, що заклинювання відбувається по всій довжині всіх чергових зубів, тому що відстані між ними мінімальні. Крім того, розпір дюбеля більш ефективний, оскільки під час розпору і заклинювання чергові зуби взаємодіють один з одним. На фіг. 1 представлено вид спереду дюбеля; Фіг. 2 - вид дюбеля збоку; Фіг. 3 - вид дюбеля зверху. Як зазначено на фігурах, розпірно-заклинювальний дюбель всередині має форму зрізаного конуса, а на його зовнішній поверхні розміщені спрямувально-розпірні та заклинювальні елементи, що утворюють чотири робочих зони: зона А - передня, що вводить дюбель до основи в який він кріпиться; зона В середня, розпірна; зона С - розпірно-заклинювальна; зона D - заклинювально-опорна, через яку вводиться металевий шуруп або гак. Передня зона А дюбеля має форму зрізаного конуса 1, що нижче переходить у циліндр 2 і симетрично розсічена щілиною 3, що спочатку прямою лінією, а потім синусоїдально-хвилеподібною і далі також прямою лінією проходить крізь середню, розпірну зону В, доходячи до краю розпірно-заклинювальної зони С. Щілина 3 - починаючи від нижнього краю циліндра 2 проведена між двома паралельними глибокими і прямими щілинами 4, що знаходяться з двох сторін дюбеля. Розпірну зону В складають периметричні конусно-циліндричні додатки 5, що виступають за циліндричну поверхню дюбеля. Кожен додаток 5 з передньої сторони має форму зрізаного конуса закінченого нижче в основі формою циліндра. Самий нижній в розпірній зоні В додаток 6 закінчений двома заклинювальними елеронами 7, що розміщені з двох сторін дюбеля. Наступна розпірно-заклинювальна зона С складається з додатка 8, у якому виконані виїмки 9, що відповідають за формою заклинювальним елеронам 7. Елерони 7 по мірі заглиблення дюбеля в основу і затягування шурупа або шпильки сильніше прилягають до стінок виїмки 9 і застерігають дюбель від прокручування в отворі або випадання з отвору. Додаток 8 з'єднується із сегментом 10, верхня частина якого знаходиться в заклинювально-опорній зоні D. Край сегмента 10 закінчений опорним коміром 11, що запобігає від можливості дюбеля цілком прослизнути в глибину основи під час монтажу. На зовнішній поверхні сегмента 10 розміщені подовжні ребра 12, а між ними заглиблення 13 і чотири, набагато коротші, симетрично розміщені, клиноподібні ребра 14. Вище двох протилежних вершин ребер 14 виконані нарізи, що утворюють відхилені назовні прямокутні зуби 15. Ці зуби 15 розташовані в ряд симетрично з кожної сторони дюбеля, причому два з них розміщені на сегменті 10, а інші вище й усі разом знаходяться в розпірно-заклинювальній зоні С. Крім того зуби 15 розташовані відносно один одного таким чином, що відхилена назовні грань 16 кожного (за винятком самого нижнього) зуба 15 у проекції на циліндричну поверхню дюбеля збігається з лінією 17, що є гранню виходу чергового нижчерозташованого зуба 15 з циліндричної поверхні дюбеля. Для кріплення дюбеля необхідно осадити його в отвір, висвердлений в основі, а потім ввести в нього металевий шуруп, гак чи шпильку. Під час введення і затягування шурупа працюють усі розпірнозаклинювальні і кріпильні елементи, розміщені в наступних робочих зонах. Конус 1 передньої зони і конусно-циліндричні додатки 5, а також подовжні ребра 12 і заклинювальні ребра 14 полегшують уведення дюбеля в основу і гарантують міцне і надійне осаджування дюбеля у ній. Прямокутні зуби 15 і заклинювальні елерони 7 заклинюють дюбель в основі, запобігаючи вириванню його з основи, а також захищають від прокручування навколо осі. Виконані щілини 3 і 4 полегшують монтаж і одночасно збільшують міцність кріплення й анкерування в основі в результаті розпору відрізків поверхні дюбеля, розташованої між синусоїдальною щілиною 3 і прямими щілинами 4.