Пристрій для ін’єкцій в кісткові канали і щілини

Передбачувана корисна модель відноситься до медицини, а саме до пристроїв для ін'єкцій, пункцій і т. інше, переважно в щелепо-лицевій області. Для ін'єкційного введення розчинів в маленькі за діаметром кісткові канали і особливо, щілини (такі як різцевий, великий ньобний, періодонтальна щілина) пред'являються вимоги до голок: вони не повинні гнутися при пошуку і введенні в отвори і щілини, а також при просуванні, не втрачати гнучкість, і "повторювати форму ландшафту", тобто гн утися по анатомічній формі просвіту щілини чи каналу. Особливо це стосується періодонтальної щілини. [1, 2] Таким чином, використання довгої, але гнучкої голки, приводить до загибів останньої в процесі пошуку і введенні в канал чи щілину. Використання жорсткої довгої чи короткої голки травмує кісткову тканину в місті пошуку, т. як вся сила, прикладена на голку, передається через її кінчик на підлеглі тканини. У середині каналу чи щілини жорсткі голки можуть травмувати навколишні тканини, а ж до їх перфорації. Коротка ж голка може не досягти мети - місця депонації розчину. Відомий пристрій, А. В. Стефанду [3] подвійна голка для пункцій і ін'єкцій, виконана у вигляді полих, що входять одна в одну загострених трубок, з яких зовнішня голка для попереднього проколу, а внутрішня для вводу чи відсосу розчинів, відрізняється тим, що внутрішня частина голки виконана підпруженою та запираемою в стисненому стані запорною собачкою і забезпечена в верхній частині конюлею для кріплення шприца, а в середині з'ємним мандреном з головкою, закріпленою на конюлі. В пристрої Стефанду, як ї в передбачуваній корисній моделі, використовується принцип двох голок, тільки в аналозі зовнішня голка застосовується для проколів мембран (шкіра, слизова оболонка), але вона нерухома, монолітно зв'язана з конюлею. В принципі, вона може використовуватися для зменшення гнучкості внутрішньої голки в міру довжини внутрішньої голки в непідпружиненому стані. Внутрішня голка пристрою Стефанду підпружинюється собачкою і застосовується для одномоментного проколу при сбросі собачки. В непідпружиненому стані, після сбросу собачки і при притисканні кінчика внутрішньої голки до шкіри чи слизової оболонки (далі мембрани) відбувається її підпружинення. В цьому і полягає схожість аналогу з передбаченою корисною моделлю. Але застосовувати аналог, як і пристрій для ін'єкцій в кісткові канали і щілини можливо на початковому етапі - підпружинення зменшує травматизацію кісткової тканини при пошуку отворів в канал чи щілину. Подальше протискання голки буде затримуватись нерухомою зовнішньою голкою. Відоме технічне вирішення шприца [4] має телескопічну направляючу для внутрішньої полої голки з однією чи більше секціями- Внутрішня голка за допомогою підпружинюючого стопора та гайки кріпиться телескопічною направляючою до корпусу шприца. Кінчик голки знаходиться на рівні кінця останньої секції. При проколі мембрани секція підпружинюється зміщуючись всередину направляючої. Телескопічний механізм не дає можливості внутрішнній голці вигинатись. Описана конструкція по суті близька до припустимої і прийнята за прототип. Технічне вирішення і механізм дії телескопічної направляючої відносно внутрішньої полої голки в прототипі і корисній моделі вирішені ідентично. Різниця тільки в тому, що вн утрішня голка в прототипі нерухома, монолітне зв'язана з телескопічною направляючою і корпусом шприца. Тому після проколу внутрішня голка підчас пошуку отвору в кістковий канал чи щілину все зусилля, прикладається до приладу, буде передавати на кісткову тканину і травмувати останню. Цей принцип відповідає першому закону Ньютона "Сила дії дорівнюється силі протидії". Протидія кісткової тканини виявляється у ви гляді елементів руйнування і запалення навколишніх тканин и др. ускладнень. В основу корисної моделі покладено задачу удосконалення конструкції пристрою для ін'єкції в кісткові канали та щілини, що дозволить зменшення травмування кісткової тканини в момент пошуку вхідних отворів в кісткові канали і щілини. Поставлена задача вирішується тим, що в пристрої для ін'єкцій в кісткові канали та щілини в корпусі розташована порожниста голка з конюлею і підпружиненою телескопічною напрямною з однією чи більше секціями і відрізняється тим, що порожниста голка зв'язана з конюлею демфінрувальним елементом, виконаним, наприклад у вигляді пружини стиску, при цьому порожнини голки і конюлі зв'язані між собою герметизуючою еластичною муфтою. Поставлена задача вирішується також тим, що для наглядного контролю за силою тиску і протидії кісткової тканини внутрішня порожниста голка жорстко з'єднана з важелем який повільно переміщується в поздовжній прорізі корпусу, при цьому навколо прорізі нанесена на корпус маркірування. Таке виконання пристрою, в якому підпружинена внутрішня пола голка через герметизуючу еластичну муфту зв'язана з нерухомим кінчиком канюлі надає можливість внутрішній голці в момент пошуку отворів, каналів та щілин, при упорі в кісткову тканину підпружинюватись і тим самим зменшувати травматичну дію внутрішньої голки. Контроль сили тиску на кінчик внутрішньої голки і сили протидії кісткової тканини здійснюється також за рахунок вимірювального пристрою на корпусі корисної моделі. Використання одночасно з підпруженям внутрішньої полої голки з підпруженням секції в телескопічній направляючій дозволяє після проколу шкіри слизової оболонки, входження в кістковий канал чи щілину, уникнути згинання внутрішньої полої голки. Це технічно досягається тим, що секція (чи секції) вільно підпружинюючись при торканні мембрани, майже не залишає вільної (нестиснутої) частини внутрішньої голки, т. як вільна (кінцева) частина в цей час просувається в каналі чи щілині. Стінки останніх утримують внутрішню полу голку від згинань. Суть корисної моделі пояснює креслення, де зображено на фіг.1. - заявлений пристрій для ін'єкцій в кісткові тканини і щілини, поздовжній розріз. Пристрій для ін'єкцій в кісткові канали і щілини містить канюлю 1 для шприца з порожнистим кінчиком 2, з'єднану через еластичну герметизуючу муфту 3 з внутрішньою полою голкою 4. Конюля розміщена і з'єднана різьбовим з'єднанням 5 з корпусом 6. В корпусі влаштована пружина 7, яка з одного боку притискається до канюлі 1, а з другого - до буртика 8 внутрішньої полої голки 4. З іншого краю корпусу 6 за допомогою різьбового з'єднання 9 влаштована телескопічна направляюча 10 з однією чи більше секціями 11. Всередині телескопічної направляючої знаходиться пружина 12, яка з одного боку опирається в тіло телескопічної направляючої, а з іншого боку опирається в буртик 13 секції 11 та фіксується гайкою 20. Зовнішній край секції 11 має зовнішній буртик 14 . Пристрій виконано так, що кінчик 15 внутрішньої полої голки виступає за межі зовнішнього буртика секції. В корпусі 6 влаштована продольна прорізь 16, в якій вільно переміщується важель 17, жорстко з'єднаний різьбовим з'єднанням 18 з буртиком 8 внутрішньої полої голки. Вздовж прорізі нанесена маркіровка. Герметизуюча еластична муфта 3 притискається пружиною 7 за допомогою двох шайб 19 до тіла конюлі 1 і буртика 8 внутрішньої полої голки 4. Пристрій працює таким чином: в канюлю 1 вставляють шприц з розчином. Можливі два варіанти роботи пристрою. Перший варіант: Кінчик 15 внутрішньої полої голки 4 упирається в кісткову тканину навколо отвору чи щілини. При цьому підпружинюється пружина 7, розташована в корпусі 6, одночасно стискається еластична муфта 3. В момент підпряження внутрішньої полої голки важель 17 переміщується в прорізі 16 корпуса 6. Візуально по маркіровці оцінюється сила протидії кісткової тканини. Другий варіант: Кінчик голки 15 вільно проходить в отвір кісткової щілини чи каналу, при цьому підпряження незначне в порівнянні з упором в кісткову тканину. Переміщення ричала 17 в прорізі 16 корпуса 6 також зменшене. При подальшому протисканні внутрішньої полої голки зовнішній буртик 14 секції, торкається шкіри чи слизової оболонки і починає рух назад в телескопічну направляючу 10. Прц цьому внутрішній буртик 13 секції 11 притискає пружину 12. Таким чином забезпечується підпряження телескопічної направляючої 10. Джерела інформації. 1. Р. Лафарт. Анестезія нижніх великих кореневих зубів в зв'язки. Використання гідравлічного ін'єктора з тонкими голками. Реву, Франція, Д'Одонто-стом, 1969р, №2, стр. 155-206. 2. Р. Лафарт. Внутризв'язочна анестезія // Можливості нової техніки. Акт. Одонто-стом. септ, 1973р., 103. стор 551-572. 3. А.С. №76163 А61В17/34 1949р, А.В. С тефанду. 4. Заявка Великобританія №1448129, клас А61М5/32 1973р.