Спосіб сімейної терапії алкоголізму

Корисна модель відноситься до медицини, переважно нетрадиційної, а саме до способів лікування алкогольної залежності з використанням в якості лікарських засобів - лікарських препаратів, біологічно активних добавок, гомеопатичних засобів, тощо, які вживаються пацієнтом та впливу на підсвідомість пацієнта як без його відома та згоди так і навпаки шляхом сімейної терапії (за допомогою рідних і близьких). Формування хімічної залежності до алкоголю зумовлене порушенням різних біохімічних та фізіологічних процесів, багато з яких можна розглядати в якості патогенетичних факторів алкоголізму. У теперішній час встановлено, що феномен переваги етанолу та схильність до вживання алкоголю у людини пов'язані з інтенсивністю обміну етанолу в організмі. Очевидно, що однією з умов розшифровок механізмів патологічної тяги до алкоголю є регуляція обміну етанолу. Алкоголізм має відношення до тих захворювань, що мають високу соціальну значимість. Зроблені перші спроби розробки стратегії фармацевтичної корекції порушень вищої функції мозку при алкоголізмі. Проте ці дослідження не мають системного характеру, до того ж хворі на алкоголізм, як правило, не вважають себе такими і не бажають лікуватися. Тому актуальною є проблема лікування або хоча б спроба допомогти хворому, який сам не вважає себе хворим і ні в якому разі не бажає звертатися до лікаря-нарколога за допомогою. Відомий (див. патент України №46682) спосіб зняття потягу до алкоголю, у тому числі без бажання та згоди пацієнта, що включає вживання лікарських препаратів. Згідно з винаходом в якості лікарських препаратів використовують біологічно активну фітодобавку "Алканорм-плюс™", яку призначають вживати по 6-7 гранул 2-3 рази на день на протязі 3 місяців з повторенням курсу 2-3 рази на рік. Незважаючи та те, що ця біологічно активна фітодобавка має загальнозміцнюючу, імуномодулюючу і заспокійливу дію, нормалізує сон та апетит, підвищує працездатність, сприяє виникненню байдужості до алкоголю, полегшує стан "похмільного синдрому" одне лише її вживання без відома хворого не дозволяє вирішувати проблему комплексно і ефективно з урахуванням індивідуального стану кожного хворого, не змінює психологічний життєвий стереотип. В основу корисної моделі поставлене завдання розробки способу сімейної терапії (за допомогою рідних та близьких), який би розширив перелік препаратів для лікування і додатково дозволив би здійснювати психотерапевтичний вплив на хворого як без його бажання, так і за його бажанням в сім'ї під впливом рідних та близьких. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі сімейної терапії алкоголізму, що включає вживання лікарських препаратів, згідно з винаходом, терапію здійснюють шляхом зміни психологічного життєвого стереотипу в сім'ї і вона включає три етапи: на першому етапі проводять індивідуальне тестування рідних та близьких пацієнта, а також самого пацієнта без його присутності через відомі інформаційні носії (наприклад слину, волосся пацієнта та ін.) за допомогою різних методів біоінформодіагностики та тестування (наприклад, відомими методами Р.Фолля, Накатані та іншими) з метою індивідуального підбору лікувальних засобів, процедур, тощо; на другому етапі як лікарські засоби використовують: лікарські препарати, біологічно активні добавки, фітозбори, харчові домішки, гомеопатичні засоби, тощо, які додають в їжу та пиття без бажання та згоди пацієнта; на третьому етапі за допомогою та при підтримці сім'ї та по згоді з пацієнтом здійснюють лікування хворого за його бажанням: кодування, психотерапію, наприклад, шляхом впливу на підсвідомість демонстрацією відео чи кіно продукції, в якій застосовано додаткові кадри понад 24, в яких є установка на несприйняття та заборону вживання алкоголю, впливають на біологічно активні зони методами рефлексотерапії, лазеротерапії і т.д., застосовують амінокислотні комплекси, фітопрепарати, тощо для зняття посталкогольних ускладнень, та будь-які інші необхідні заходи за призначенням лікаря. Поставлене завдання вирішується також тим, що на протязі одного року після проведення сімейної терапії застосовують підтримуючи лікувальні курси для попередження виникнення стресових та депресивних станів (рецидивів). Сімейна терапія алкоголізму спрямована на підготовку пацієнтів, які не вважають себе хворими і не бажають лікуватися, до повного виключення споживання алкоголю шляхом зміни психологічного життєвого стереотипу. Сімейна терапія заснована на інтеграції різних психотерапевтичних шкіл і розглядає психологічні труднощі і психічні прояви індивіду як симптоми проблемних сімейних зв'язків та сімейної історії, а не тільки як індивідуальні порушення. Згідно статистичних даних, 60-70% проблем, з якими звертаються до психологів чи психотерапевтів, так чи інакше пов'язані з сім'єю. Проте, навіть ті проблеми, які на перший погляд здаються індивідуальними, значно легше вирішувати спираючись на допомогу та підтримку всієї сім'ї. Це особливо стосується захворювання на алкоголізм. Тому системний сімейний підхід в порівнянні з індивідуальною терапією має ряд особливостей та переваг, які привносять з собою новий погляд та нові можливості. Якщо при індивідуальному підході лікарю необхідно докладати багато зусиль для актуалізації міжособової проблематики, вистроювати складну систему переносів, роками підвищуючи креативність свого пацієнта, то в системному підході фокус терапевтичних зусиль зміщується в сторону підвищення усвідомлення в сімейних обставинах та прийняття за них відповідальності. Спосіб, що заявляється, реалізують наступним чином і переважно в сім'ї за участю рідних та близьких пацієнта в три етапи. Перший етап включає попереднє проведення індивідуального тестування рідних та близьких пацієнта, а також самого пацієнта без його присутності через відомі інформаційні носії (наприклад, слину, волосся пацієнта та ін.) за допомогою різних методів біоінформодіагностики та тестування (наприклад, відомими методами Р.Фолля, Накатані та іншими) з метою індивідуального підбору лікувальних засобів, процедур, тощо. На другому етапі рідні та близькі хворого на алкогольну залежність консультуються з лікарем-наркологом з приводу лікування. Після консультацій лікар індивідуально призначає для вживання хворим лікарські препарати, біологічно активні добавки, фітозбори, харчові домішки, гомеопатичні засоби, тощо. Вищезгадане додають в їжу та питне і дають хворому вживати без його відома. Всі засоби, які підбирає лікар для застосування повинні бути максимально безпечні для здоров'я хворого і не мати протипоказань, та не давати побічні ефекти. На протязі 3-4 тижнів з початку лікування у хворих зникає роздратованість та психологічний дискомфорт, нормалізується сон, апетит, діяльність внутрішніх органів та формується стійка байдужість до алкоголю та усвідомлюється необхідність лікування. На третьому етапі - лікування здійснюється пацієнтом свідомо за допомогою та підтримкою сім'ї. При цьому здійснюють кодування, психотерапію, наприклад, шляхом впливу на підсвідомість хворого переглядом відео чи кінопродукції, в якій застосовані додаткові кадри понад 24-й, в яких міститься установка на несприйняття та заборону вживання алкоголю. Цей спосіб заснований на тому факті, що око людини сприймає двадцять чотири кадри в секунду. Двадцять п'ятий кадр, обминає поріг свідомості та фіксується підсвідомо. У відеоряді на 25-ому кадрі розміщена друкована інформація зі слів, яка має заборону на вживання алкоголю та його несприйняття. Крім цього впливають на біологічно активні зони методами рефлексотерапії, лазеротерапії і т.д., застосовують амінокислотні комплекси, фітопрепарати, тощо для зняття посталкогольних ускладнень, та будь-які інші необхідні заходи за призначенням лікаря. Спосіб сімейної терапії може застосовуватись для пацієнтів з будь якою психозалежністю, на будь якій стадії захворювання, при наявності супутніх розладів психіки. Винятком є епілепсія, при якій метод перегляду відеопродукції з кадром понад 24 є недопустимим. В процесі лікування рідні і близькі постійно консультуються з лікарем, який вносить необхідні корективи в курс лікування. Досягаємий практичний результат від використання способу, як показали дані експериментів, може бути реалізований тільки взаємопов'язаною сукупністю всіх суттєвих ознак, які приведені у формулі винаходу. Приведені в ній відзнаки дають привід зробити висновки про новизну способу, що заявляється, а сукупність притягань - про його винахідницький рівень, що доводиться вищенаведеною послідовністю дій. Використання способу, що заявляється, дозволяє підвищити ефективність лікування алкогольної залежності шляхом впливу на хворих рідними та близькими.