Спосіб хірургічного лікування при спонтанному пневмотораксі

Спосіб хірургічного лікування при спонтанному пневмотораксі, що включає виконання доступу, мобілізацію та ревізію легені, усунення бульозно зміненої ділянки легені, накладання швів та встановлення дренажних трубок, який відрізняє ться тим, що усунення бульозно зміненої ділянки легені виконують шляхом коагуляції стінки булли за допомогою апарата для зварювання живих тканин. (19) (21) u200705916 (22) 29.05.2007 (24) 10.10.2007 (72) МАКАРОВ АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ГЕТЬМАН ВАДИМ ГРИГОРОВИЧ, UA, МЯСНІКОВ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ, UA, ЛІНЧЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИ МИРОВИЧ, UA, ЛЄБЄДЄВ ОЛЕКСІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ТРУНОВ АН АТОЛІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ, UA (73) НАЦІОН АЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА, U A 3 26889 булли за допомогою апарату для зварювання живих тканин. Було помічено, що при контакті біполярного електроду зварювального апарату ЕК-300М1 з паріетальною плеврою, субплевральними буллами легенева тканина забарвлюється в білесуватий колір, відбувається "коагуляція" стінки булли, її різке "зморщування" та зменшення в розмірах. Очевидно, за рахунок зменшення розмірів булли, та щільної адгезії коагульованої стінки булли до підлеглої легеневої тканини відбувається "закриття" сполучення між легеневою тканиною та плевральною порожниною. Таким чином досягається "герметизація" легені. Надійність герметизації контролюється гіпервентиляцією легені та водною пробою. В такий спосіб обробляється вся ділянка легені з буллами. Таким чином, втручання на легеневій тканині обмежується лише "зварюванням" зміненої ділянки легені без її видалення. На противагу зварюванню, при контакті електроду апарату для діатермокоагуляції відбувається некроз легеневої тканини та плеври та з великою ймовірністю пошкодження легеневої паренхіми з виходом повітря в плевральну порожнину. Переваги способу, що заявляється, такі: 1. Простота використання - всі маніпуляції виконуються одним інструментом. 2. Швидкість - торакотомія та зварювальна коагуляція булл триває менше 60 хвилин. 3. Безпека - відсутнє термічне, механічне пошкодження легені. 4. "Анатомічність" - відмовляючись від атипової резекції легені можна уникнути недорозправлення легені та подовженого виходу повітря в післяопераційному періоді. 5. Можливість використання при торакоскопічних операціях. Методика здійснення способу, що заявляється, така: Після виконання доступу (торакотомії чи торакоскопії), виконується мобілізація та ревізія легені. До виявлених бульозно-змінених ділянок підводять біполярний зварювальний електрод оригінальної конструкції. Притискаючи робочу поверхню електроду до зміненої легеневої тканини вмикають електричний струм. При цьому, відбувається різке зменшення булл в розмірах, зміна кольору вісцеральної плеври та її потовщення. При наявності легеневоплеврального сполучення зварювання легеневої тканини є достатнім для його герметизації та припинення виходу повітря. Паріетальна плевра також обробляється за допомогою біполярного електроду, котрий проводять по плеврі від куполу до 4-5 ребра. Закінчується втр учання стандартно, з постановкою 2 дренажних трубок в плевральну порожнину. Конструкція біполярного зварювального електроду дозволяє його використання як при стандартних відкритих операціях, так і при торакоскопічних втр учаннях. 4 Впродовж 6 місяців 2005 року виконано 20 оперативних втручань при спонтанному пневмотораксі з використанням методу зварювальної коагуляції булл. В 6 випадках на момент втр учання зберігалося паренхіматозноплевральне сполучення, ліквідоване лише методом зварювання. Далі наводиться приклад, що підтверджує можливість практичного застосування способу хірургічного лікування при спонтанному пневмотораксі. Приклад Хворий Г. 19 років поступив у клініку торакальної хірургії для дітей Міської клінічної лікарні №17 м.Києва 04.04.2006 року (історія хвороби №445) з діагнозом спонтанного рецидивуючого пневмотораксу. Виконане клінічне, лабораторне, рентгенологічне обстеження. Проведена пряма торакоскопія, виявлені зміни верхівки легені у вигляді бульозної емфіземи. Виконане дренування плевральної порожнини. З огляду на подовжений вихід повітря, котрий не припинявся впродовж 72 годин, прийняте рішення про виконання оперативного втручання. Операція виконана під загальною анестезією, з інкубацією трахеї однопросвітною трубкою. Виконаний стандартний відеоторакоскопічний доступ, ревізія плевральної порожнини. Після чого, виконане "зварювання" бульозно-зміненої легеневої тканини запропонованим біполярним електродом, абразія паріетальної плеври. Під ендоскопічним контролем легеня розправлена шляхом гіперінфляції. Операцію закінчено постановкою 2 дренажних трубок. Перебіг післяопераційного періоду ускладненнями не супроводжувався. Дренажі видалені на 2 добу. На 4 добу хворий виписаний зі стаціонару. Наведений приклад підтверджує можливість промислової придатності заявленої корисної моделі.