Процес проведення анестезії та інтенсивної терапії

Процес проведення анестезії й інтенсивної терапії, що включає послідовне введення під час операції наступних препаратів: на етапі індукції анестезії - пропофолу і фентанілу; на етапі підтримки аналгезії фентанілу, який відрізняється тим, що додатково на етапі підтримки анестезії вводять пропофол, на етапі закінчення операції - тіоцетам і в ранньому післяопераційному періоді - тіоцетам і нутрілон. (19) (21) u200705801 (22) 24.05.2007 (24) 12.11.2007 (72) ПАВЛОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ ЗАГАЛЬНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ ХІРУРГІЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ, UA (56) 3 використання на кінцевому етапі операції й у першу післяопераційну добу препаратів, що роблять комплексний вплив на весь організм (нейропротекторний, протиішемічний, антикатаболічний, антигіпоксичний). Усе це в остаточному підсумку зменшує терміни госпіталізації і підвищує якість життя після проведеного лікування. Поставлене завдання вирішується тим, що в процесі проведення анестезії та інтенсивної терапії, який включає під час операції послідовне введення наступних препаратів: на етапі індукції анестезії пропофолу і фентанілу, на етапі підтримки анестезії фентанілу, відповідно до корисної моделі додатково на етапі підтримки анестезії вводять пропофол. на етапі закінчення операції - тіоцетам, у ранньому післяопераційному періоді - тіоцетам і нутрілон. Введення в процес пропофолу й етапи його застосування дозволяють забезпечити достатню глибину анестезії і у той же час швидке пробудження хворого після операції, відновлення його свідомості і когнітивних функцій. Введення в процес тіоцетаму й етапи його застосування сприяє антигіпоксичному, нейропротекторному і протиішемічному впливу на всі життєво важливі функції організму. Введення в процес нутрілону й етапи його застосування дозволяють забезпечити профілактику ентеральної недостатності і ендотоксикозу. Використання анестезіологічного посібника за допомогою комбінації пропофолу і фентанілу дозволяє здійснювати адекватну профілактику гіпоксичних станів, створює умови для достатньої глибини анестезії і сприяє швидкому відновленню свідомості по закінченню оперативного втручання. Використання тіоцетаму на етапі закінчення оперативного втручання і першої доби після нього, а також післяопераційна терапія, що заснована на застосуванні раннього енетрального харчування, дозволяє проводити профілактику гіпоксичних станів і ендотоксикозу. Заявнику невідомі приклади застосування тіоцетаму в анестезіологічній практиці з метою відновлення когнітивних функцій після загального знеболювання. Заявнику невідомі приклади спільного використання пропофолу, фентанілу, тіоцетаму і нутрілону в схемі анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії, у тому числі в хворих, що знаходяться в критичному стані в зв'язку з гострою шлунково-кишковою кровотечею. Докладний опис способу суміщений із прикладом його конкретного виконання. Клінічний приклад. Пацієнт Д., 41 роки. Доставлений МШД з діагнозом: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. У зв'язку з маніфестацією шлунково-кишкової кровотечі була виконана операція: висічення виразок шлунка і дванадцятипалої кишки із селективною проксимальною ваготомією. В якості анестезіологічного посібники і схеми Інтенсивної терапії була використана запропонована стратегія 27560 4 анестезіологічного забезпечення та інтенсивної терапії. На етапі індукції анестезії був використаний пропофол і фентаніл, міорелаксація і інтубація трахеї за стандартною методикою. На етапі підтримки анестезії пропофол і фентаніл, інша медикація стандартна. На етапі закінчення операції введення пропофолу було припинено, був використаний тіоцетам. У ранньому післяопераційному періоді продовжувалося використання тіоцетаму. На другу добу інтенсивна була терапія була доповнена використанням нутрілону. Під чає оперативного втручання з моменту травматичного етапу операції відзначено стабілізацію основних життєво важливих органів і систем. По закінченню оперативного лікування протягом 20хв. хворий у свідомості, екстубований. На другу добу відновлена перистальтика і відзначено прогресивне відновлення когнітивних функцій. На 8-у добу пацієнт виписаний зі стаціонару з повним видужанням. Таким чином, застосування описаного способу проведення анестезії й інтенсивної терапії дозволяє стабілізувати пригноблені життєво важливі органи і системи в процесі операції, забезпечує повну й адекватну анестезію, сприяє швидкому відновленню свідомості і рефлексів після операції, сприяє профілактиці постгіпоксичних ускладнень, профілактиці ентеральної недостатності і ендотоксемії. При цьому процес має нейропротекторну і протішемічну дію. Слід також зазначити, що запропонований процес має більш широку область застосування в порівнянні з процесами аналогічного призначення, а саме: дозволяє проводити адекватний анестезіологічний посібник як плановим, так і ургентним хворим.